Взаємодія української та європейської систем правової кваліфікації: шляхи гармонізації та стандартизації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємодія української та європейської систем правової кваліфікації: шляхи гармонізації та стандартизації

Окопник Олена Миколаївна кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри права та правоохоронної діяльності, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, м. Кропивницький

Божко Дар'я Валеріївна кандидат юридичних наук, старший викладач, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, м.Харків,

Єренко Дмитро Віталійович кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного, адміністративного та фінансового права інституту економіки та права, Класичний приватний університет, м. Запоріжжя



Анотація

Статтю присвячено особливостям правової кваліфікації та європеїзації адміністративного, міжнародного, трудового права. Зокрема, було проаналізовано можливості взаємодії української та європейської правових систем. З аналізу чинного законодавства було встановлено, що правова кваліфікація полягає у застосуванні іноземних норм, які не регулюються законодавством України, що дало підстави дійти висновку, що способами правової кваліфікації можуть бути: імплементація, адаптація, гармонізація. Доведено, що гармонізація як складова частина адаптаційних процесів є найбільш прийнятним способом приведення українського законодавства до європейського, при цьому адаптація найчастіше використовується в чинному законодавстві України, коли йдеться про взаємодію нашої правової системи з європейською. Тож метою статті є дослідження впливу особливостей та механізмів правової кваліфікації європейських країн на українське право.

Відповідно до поставленої мети було встановлено, що розгляд справ про адміністративне правопорушення є одним з етапів застосування адміністративно-правових норм. Доведено, що механізми та форми впливу європейського адміністративного права на українське залежать, зокрема, і від позиції України на міжнародній арені, долученості її до різних європейських організацій.

З огляду на складні й багатовекторні прояви європеїзації адміністративного права у відносинах «право ЄС - право держав-членів ЄС - право третіх країн» у статті наведено класифікацію європеїзації права. Досліджено, що європеїзація українського адміністративного права може мати ознаки вертикальної гармонізації, прямої та обов'язкової, а горизонтальна європеїзація, добровільна, опосередкована та вибіркова, що здійснюється багатьма суб'єктами, може зазнавати різного впливу.

Дано оцінку взаємодії української правової системи з європейською і в контексті трудового права та соціального захисту в Україні. Встановлено, що Україна вживає заходів щодо адаптації національного законодавства до європейського, однак рівень такої взаємодії ще не досягнув бажаного рівня, що має негативний вплив на міграційну ситуацію в Україні.

Ключові слова: адміністративне право, адміністративна відповідальність, трудове право, міжнародний досвід, правова кваліфікація.



Okopnyk Olena Mykolaivna PhD in Law, Associate Professor, Department of Law and Law Enforcement Activity, Central Ukrainian State University named after Volodymyr Vynnychenko, Kropyvnytskyi

Bozhko Daria Valeriivna PhD in Law, Senior Lecturer, V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv,

Yerenko Dmytro Vitaliyovych PhD in Law, Assistant Professor, Department of Civil, Administrative and Financial Law, Institute of Economics and Law, Classical Private University, Zaporizhzhia

INTERACTION BETWEEN UKRAINIAN AND EUROPEAN LEGAL

QUALIFICATION SYSTEMS: WAYS OF HARMONIZATION AND

STANDARDIZATION

Abstract. The article is devoted to the peculiarities of legal qualification, Europeanization of administrative, international, and labor law. In particular, opportunities for means of interaction between the Ukrainian and European legal systems were identified. From the analysis of the current legislation, it was established that legal qualification consists in the application of foreign norms to circumstances that are not regulated by the legislation of Ukraine, which gave grounds to conclude that the following methods of legal qualification can be: implementation, adaptation, harmonization. It has been proven that harmonization, as a component of adaptation processes, is the most acceptable way of bringing Ukrainian legislation to the European one, while adaptation is most often used in the current legislation of Ukraine when it comes to the interaction of our legal system with the European one. Therefore, the purpose of the article is to study the influence of the peculiarities and mechanisms of legal qualifications of European countries on Ukrainian law.

In accordance with the set goal, in particular, it was established that consideration of administrative offense cases is one of the stages of application of administrative and legal norms. It has been proven that the mechanisms and forms of influence of European administrative law on Ukrainian law depend, in particular, on the position of Ukraine in the international arena, its membership in various European organizations.

Taking into account the complex and multi-vector manifestations of the Europeanization of administrative law in the relations “EU law - law of EU member states - law of third countries”, the article provides a classification of the Europeanization of law. It has been studied that the Europeanization of Ukrainian administrative law can have signs of vertical harmonization, direct and mandatory, and horizontal Europeanization, voluntary, indirect and selective, which is carried out by many subjects, can be affected in different ways.

An assessment is made of the interaction of the Ukrainian legal system with the European one in the context of labor law and social protection in Ukraine. It was established that Ukraine is taking measures to adapt national legislation to European legislation, but the level of such interaction has yet to reach the desired level, which has a negative impact on the migration situation in Ukraine.

Keywords: administrative law, administrative responsibility, labor law, international experience, legal qualification.



Постановка проблеми

Процес європеїзації української правової системи - це прямий і опосередкований вплив європейських цінностей на формування внутрішнього правопорядку. Цей вплив проявляється у трансформації українських правових інститутів, методів вирішення правових конфліктів, особливостей у сферах нормотворчості, правозастосування, правового тлумачення законів та правозахисної діяльності, що походить від Європейського Союзу. Правову традицію закріплено на рівнях ЄС, ОБСЄ та Ради Європи [1]. Прагнення України стати членом ЄС передбачає реформування правової системи України. Відповідно до Угоди про співробітництво та партнерство між ЄС та Україною і Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», Україна має поступово наблизити своє національне законодавство до права ЄС з метою здійснення політичної, правової та економічної інтеграції з ЄС [2]. Однак у 2022 році в Україну прийшла війна, спровокована прихованою атакою РФ, що стала перевіркою спроможності євроінтеграційних прагнень України, визнаних Європейським співтовариством. Оскільки Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, не слід забувати, що відповідність інституційним критеріям є важливим аспектом підготовки країни-кандидата до вступу в Євросоюз, а це вимагає не лише інкорпорації досягнень Співтовариства в національне законодавство, а й забезпечення його ефективної реалізації за допомогою компетентних адміністративних та судових органів [3].

Отже, євроінтеграційні прагнення в Україні актуалізують питання дослідження законодавства [4], розгляду правової кваліфікації в країнах Західної Європи та імплементації кращих здобутків у національну систему.



Аналіз останніх досліджень і публікацій

Деякі аспекти адміністративно-правової кваліфікації розглядались багатьма українськими вченими. Так, А. Ковтун [3] здійснив системний аналіз адміністративного права щодо реалізаційної практики застосування основних принципів належного урядування. Ю. Борисова [5] розглядала особливості адміністративно-правової кваліфікації правопорушень, пов'язаних з корупцією. В. Щербина досліджувала питання трудового права [6], а О. Радишевська [7] вивчала форми, механізми та моделі модернізації європейського адміністративного права України в контексті його відродження як галузі національного права та зазначила, що зарубіжні дослідники приділяють особливу увагу питанню класифікації положень європейського права. Вченою було проаналізовано феномен європеїзації, який існує в європейській адміністративно-правовій науці.

Н. Соловей [8] проаналізував становлення та розвиток адміністративного права в країнах Західної Європи й України, особливості розвитку поліцейського права на території країн Західної Європи загалом та в Україні зокрема як основи адміністративного права України. М. Задніпряна [9] та О. Пугаченко [10] оцінили аспекти гармонізації національного законодавства до європейського.

Проте проблеми, пов'язані з гармонізацією та стандартизацією правової кваліфікації в Україні та інших європейських країнах, залишаються недостатньо висвітленими в науковій літературі.

Мета статті - дослідження впливу особливостей та механізмів правової кваліфікації європейських країн на українське право.

Для досягнення мети поставлено такі завдання:

• визначити сутність правової кваліфікації в міжнародному праві;

• з'ясувати кваліфікацію європеїзації права і стан гармонізації українських правових стандартів до європейських;

• дослідити механізми і форми взаємодії європейського та українського права в розрізі адміністративного, міжнародного та трудового права.

Виклад основного матеріалу

В юридичній теорії та практиці поняття оцінювання правомірності діяння традиційно пов'язують із процесом визначення правової кваліфікації, особливо кримінально-правової чи адміністративно- правової. Відповідно до правової теорії, термін «кваліфікація» походить від латинського слова qualis - якість. адміністративне право відповідальність міжнародний

Кваліфікація визначається як віднесення певного явища, речі на основі її властивостей (якості) до певного класу чи категорії [11]. Кваліфікація - це правова оцінка відповідного діяння, яка, як відомо, складається із сукупності двох взаємопов'язаних напрямів дій людини: процесу та результату, при цьому необхідно точно визначити внутрішню якість цієї дії. Результати оцінювання дієздатності в разі його офіційного проведення закріплюються у відповідному процесуальному документі, тим самим створюються необхідні правові умови для прийняття конкретного рішення з правовими наслідками. Це підкреслює, що професійна кваліфікація, насамперед її точність, важлива не лише в конкретному процесі [13].

У науковій літературі термін «правова кваліфікація» розглядається як правове оцінювання всієї фактичної обстановки справи, що відбувається засобами віднесення конкретної справи до певних визначених правових норм [11].

Відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо правові норми потребують правової кваліфікації, але при цьому законодавство України не містить норм, за допомогою яких може бути здійснена кваліфікація, застосовуються норми іноземних держав [12]. Тож доречним буде дослідження правової кваліфікації в розумінні згаданого закону, зокрема шляхів взаємодії правових систем засобами адаптації, гармонізації чи імплементації.

На сучасному етапі розвитку України важливим є врахування базисних ідей та принципів, на яких повинна засновуватися діяльність у сфері права згідно з міжнародними стандартами. Особливо це стосується розвитку та вдосконалення адміністративного права, яке, за своєю суттю, регулює відносини, що виникають у процесі взаємодії суб'єктів владних повноважень з фізичними та юридичними особами, при цьому головною метою адміністративного права як такого є забезпечення законних інтересів держави, а також прав людей та юридичних осіб [5].

Інститут відповідальності за адміністративні правопорушення є невід'ємною складовою частиною адміністративного права. При цьому засобами кваліфікації адміністративних правопорушень є застосування адміністративно-правових норм, відповідно до яких відбувається притягнення до адміністративної відповідальності порушників закону. Змістом визначення адміністративного правопорушення є оцінювання вчиненого діяння з точки зору закону, в тому числі вибір адміністративно-правової норми, яка передбачає юридичну відповідальність за це діяння. Неправильне або неповне визначення складу правопорушення означає протиправне притягнення особи до адміністративної відповідальності. Помилка в процесі розгляду може призвести не лише до неправильного визначення стягнення, а й до безпідставного застосування низки інших обмежень, пов'язаних із притягненням до адміністративної відповідальності. Точне і повне визначення може бути зроблено лише тоді, коли встановлено всі обов'язкові обставини справи, у повній відповідності із законом [6, с. 379].

Механізми та форми впливу європейського адміністративного права на українське залежать як від позиції України на міжнародній арені (членство в транснаціональних утвореннях), так і від визначення пріоритетів адаптації норм національного права до європейського.

О. Р. Радишевська розглядає європеїзацію адміністративного права як процес, відповідно до якого відбувається вплив міжнародного законодавства, зокрема європейського, на адміністративне законодавство інших країн [7]. При цьому європеїзація адміністративного права в Україні відбувається засобами прямого або опосередкованого впливу [1].

Розглянемо процес європеїзації за критеріями в таблиці 1.

Таблиця 1

Критерії та види європеїзації права

Критерії	Види
За напрямом	*вертикальна або горизонтальна
впливу	* пряма або опосередкована
За суб'єктом	* ad extra ad intra ad personam
впливу	*вплив міжнародного глобального права
За характером	* обов'язкова (тверда)
наслідків	*факультативна (м'яка)
За інтенсивністю	*активна, пасивна
впливу	*статична, динамічна
За чинниками	*об'єктивна, суб'єктивна
впливу	*внутрішня, зовнішня
За механізмом	* жорстка
імплементації	*м'яка.

Джерело: розробка автора на основі [7].

Європеїзацію адміністративного права як засіб взаємодії правових систем, що найчастіше використовується в європейських країнах, розглянемо в таблиці 2.

Таблиця 2

Способи взаємодії правових систем

Вертикальна «зверху вниз»	Норми європейського адміністративного права безпосередньо впливають на адміністративні правові норми країн-учасниць. Засобами такої взаємодії відбувається подібне формування європейського публічного права
Вертикальна «знизу в гору»	За вертикальної форми відбувається вплив адміністративних норм країн-членів на європейське публічне право. За такої форми взаємодії не застосовуються формальні процедури, ця система використовується в тих сферах, де не застосовуються правила виключної юрисдикції Європейського Союзу
Г оризонтальна	Здійснюється між різними правовими системами європейських країн засобами підписання угод багатостороннього міжнародного права, запозичення іноземної судової практики та методів тлумачення правових норм іноземними судовими органами

Джерело: розробка автора на основі [1;7].

Правова кваліфікація в міжнародному приватному праві можлива на основі моделей впливу, які представлені на рисунку 1.

Рис. 1. Можливості правової кваліфікації європейського права. Джерело: розробка автора на основі [1; 10].

Аналіз європейського та українського досвіду показує, що сучасне адміністративне право України ввібрало найкращі надбання адміністративно правової думки європейських країн та ґрунтується на концепції пріоритетності прав і свобод людини і громадянина перед захистом інтересів держави, колективу чи суспільства загалом. При цьому ефективна кваліфікація українського адміністративного законодавства до європейського має відбуватися з урахуванням корисного досвіду європейських країн, тобто передусім прийнятними мають бути принципи європейського адміністративного регулювання, а вже потім, за необхідності, - узагальнені чи конкретні приписи [8, с. 218].

Як зазначено вище, за характером імплементації впровадження норм європейського права може носити «жорсткий» та «м'який» характер.

> Жорстка європеїзація. Передбачає фактичне перенесення певних норм, правил, механізмів від європейських регіональних організацій до їхніх держав-членів. Фактично такі положення мають бути імплементовані в незмінному вигляді та мають пряму дію. При цьому Європейська комісія може застосовувати заходи впливу до країн, які впроваджують норми не відповідно до їх вимог.

> М'яка європеїзація. Полягає в адаптивних методах взаємодії правових систем. Саме «м'які» механізми європеїзації адміністративного права є притаманними і більш застосовними до взаємодії української та європейської правових систем. Європейські інституції чинять м'який вплив на українську правову систему, пропонуючи стандарти та практики, які є частиною їхньої діяльності, працюючи на майбутнє з метою побудови демократичного, безпечного та єдиного європейського правового режиму, в якому права людини знаходяться в центрі інтересів усієї системи узгодженої публічної влади, а межі прав людини встановлюються нормами адміністративного права [7]. Гармонізацію та адаптацію можна віднести до м'яких методів взаємодії, які притаманні Україні у співпраці з ЄС.

Питання гармонізації згадується в концепції адаптації правової системи України до правової системи Європейського Союзу, яка була затверджена КМУ ще в 1999 році. По суті, процес гармонізації відбувається засобами приведення національного законодавства до правових стандартів ЄС. Саме засобами гармонізації спрощуються адміністративні, економічні, комерційні відносини між європейськими країнами, адже ці країни у своїх правових системах містять подібні норми, які регулюють однакові правовідносини [9].

Водночас аналіз наукової літератури та національного законодавства вказує на те, що в Україні частіше використовується поняття адаптації української правової системи до європейської, а гармонізація фактично є складником адаптивних процесів. Гармонізація та адаптація українського законодавства до європейського має свою етапність і полягає в такому, як:

¦ визначення та аналіз актів, які потребують адаптації до правових норм ЄС;

¦ здійснення перекладу таких актів;

¦ порівняння та аналітика;

¦ профільні рекомендації;

¦ прогнозування та довгостроковий аналіз;

¦ визначення та планування процесу нормотворчості;

¦ вивчення європейського законодавства;

¦ співвідношення законодавства України з acquis communautaire [10].

Адміністративне право з огляду на ступінь охоплення суспільних

процесів можна визнати однією з основоположних галузей права. Згідно з науковими дослідженнями, основними завданнями адміністративного права в європейських країнах є упорядкування публічного управління та ефективний вплив на суспільний розвиток у межах правового поля, з дотриманням законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб [8, с. 218].

У контексті взаємодії правових систем України та Європи на окрему увагу заслуговує судова гілка української влади, яка потребує посиленого впливу європейської правової системи. У рамках угоди про Асоціацію Європейська комісія наполягає на реформуванні судової системи, зокрема оптимізації судів, удосконалення роботи електронного суду, забезпечення прозорості окремих процесів спрощення доступу до правосуддя. Також Єврокомісія наполягає на реформуванні Конституційного Суду України. У рамках таких вимог Україною було прийнято адаптивний Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах». Цей закон гармонізує українське законодавство з європейським, однак він ще потребує вдосконалення. Із цього приводу венеціанська комісія зауважила, що Україною не враховані всі особливості діяльності дорадчої групи експертів, що не дає вважати такий нормативний акт адаптованим до європейських стандартів [14].

Також взаємодію правових систем України та Європи можна розглядати за способами впливу, як-от:

o Прямий - коли доктрини міжнародних договорів прямо визнаються складовою частиною національного законодавства (ст. 9 Конституції України), або ж ураховується судова практика Європейського суду з прав люди (ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України);

o Непрямий - урахування окремих прецедентів країн-членів Європейського Союзу в питаннях, які визначені в Угоді про асоціацію [15].

Системний аналіз наукової літератури вказує на те, що наразі національні суди все частіше обґрунтовують правомірність своїх висновків, використовуючи доктрини міжнародних договорів та практику ЄСПЛ. По суті, засобами застосування міжнародної судової практики суди України гармонізують принципи застосування європейських практик із судовою системою України [2].

Однак, незважаючи на те, що сьогодні українські суди надають перевагу міжнародним договорам, які належним чином підписані та ратифіковані Верховною Радою України, одним із серйозних викликів, з якими стикається Україна, є небажання судових органів держави ефективно імплементувати та застосовувати джерела міжнародного права у своїх рішеннях.

Головним чином це пояснюється такими аспектами, як: переконання, що міжнародна юриспруденція не має зв'язку із системами цивільного права; необхідність забезпечення трансляції судової діяльності та суддівських посад (chasprava.com.ua); відсутність перекладу судової практики українською мовою, щоб допомогти суддям узгодити свої рішення з найкращими європейськими стандартами. Тобто гарантії правильного застосування міжнародних договорів немає через нерозуміння українськими суддями способу їх тлумачення [1].

Ще однією перешкодою є те, що Верховна Рада України не завжди має повноваження вирішувати конфлікти між ратифікованими міжнародними договорами та національним законодавством.

Щодо процесу підготовки суддів, то неможливо детально вивчити європейське право у всіх сферах, необхідно, як мінімум, знати основні принципи права Європейського Союзу [15]. Європейські інтеграційні процеси після Революції Гідності були, зрештою, не лише декларативними, а й оперативними. З погляду правосуддя це призвело до реалізації однієї з найрадикальніших судових реформ у незалежній Україні. Крім того, судова реформа щодо євроінтеграції у 2016 році була тою, що «блукає в темряві», з певних причин. Європейський Союз визнає суверенітет держав щодо встановлення правил роботи їхніх судових органів, але водночас якість правових норм має забезпечувати їх відповідність Копенгагенським критеріям загалом і главам 23 і 24 угоди зокрема. Отже, судова реформа спрямована на досягнення такого стану, коли правові норми й норми судової системи, статус суддів і якість процесуального права відповідають абстрактним вимогам.

Україна, крім зазначеного вище, взаємодіє і в питаннях трудового права. Ще від початку проголошення незалежності України наша держава розпочала процес гармонізації українського трудового законодавства. Зокрема, взаємодія українських законів з європейськими була помітною в питаннях захисту трудових прав найманих працівників. Водночас в Україні досі діє Кодекс законів про працю України (КЗпП), який було прийнято ще за радянських часів у 1971 році. Звісно, вказаний нормативний документ зазнав значних змін та доопрацювань, однак, незважаючи на це, трудове законодавство є більш жорстким у порівнянні з європейським, зокрема в питаннях рівності сторін трудових відносин. З огляду на євроінтеграційні настрої України політикуму слід приділити особливу увагу реформуванню трудового законодавства, зокрема прийняття нового КЗпП України з урахуванням досвіду цінностей та стандартів ЄС. Така трансформація національного законодавства стане запорукою виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов'язань [16].

Якщо оцінювати реальну роботу України в питаннях взаємодії української системи правової кваліфікації та європейської в питаннях трудового права і соціальної політики, вбачається, що на виконання Угоди про асоціацію протягом 2017-2019 років в Україні було імплементовано низку директив Європейського Союзу.

Робота нашої держави в питаннях соціальної політики та трудових відносин на кінець 2020 року оцінювалася в 40% виконання. Зокрема, ЄС вимагав від України здійснити адаптацію національного законодавства до європейського та навести лад в індивідуальних трудових правовідносинах. Однією з ключових проблем, яка потребує реальних механізмів виконання, є посилення боротьби з прихованою зайнятістю, саме це, на дімку наших європейських колег, є головною причиною тіньової економіки та недобросовісності бізнесу, від чого страждає як економіка, так і наймані працівники. Також у цьому напрямку взаємодія України та ЄС відбувається шляхом укладення двосторонніх договорів, які регулюють питання соціального захисту громадян, що працюють за кордоном. 2020-2021 роки показали кращу динаміку у взаємодії України з європейським законодавством, держава досягла 45% виконання Угоди про асоціацію. Також, ураховуючи застарілість попереднього нормативного акта, було розроблено новий проект Трудового кодексу України, однак бюрократичні процедури досі не дають завершити процедуру його прийняття. Соціальна політика в ЄС, котра включає і забезпечення трудових прав, є інструментом відтворення та продукування людського потенціалу. Ураховуючи міграційну кризу, яка розпочалася ще до війни та посилилася з початком повномасштабного вторгнення, в нашій державі слід більше приділяти уваги питанням гармонізації українських правових стандартів до стандартів ЄС, оскільки громадяни стануть повертатися в Україну за умови високих соціальних стандартів, які, зокрема, забезпечуються і високим рівнем трудових прав [6; 17]. Загалом, саме співпраця та партнерство, які породжують тісну взаємодію різних правових систем, є запорукою зниження ризиків та спільної протидії загрозам [18].



Висновки

З проведеного дослідження вбачається, що в правовому полі взаємодія різних систем правової кваліфікації є досить різноманітною. Прагнення України стати членом ЄС має суттєвий вплив на реформування української правової системи, а особливо правового рівня в адміністративному, міжнародному, трудовому та соціальному праві.

У ході дослідження різних систем правової кваліфікації було доведено, що процес європеїзації українського адміністративного права може мати ознаки вертикальної, прямої, обов'язкової гармонізації та горизонтального, добровільного, опосередкованого характеру. Аналіз законодавства України вказує на те, що наша держава здійснює саме адаптацію національного законодавства до європейського, а не здійснює безпосередню імплементацію його норм. У питаннях взаємодії щодо трудових відносин було встановлено, що Україна ратифікувала більшість конвенцій міжнародного трудового права, які мають фундаментальне значення для впровадження міжнародних норм і стандартів у сфері праці. Однак у питаннях гармонізації трудового законодавства ще залишається багато невирішених завдань, зокрема прийняття нового трудового кодексу, який би гармонізував національне право з вимогами трудового права ЄС.

Євроінтеграційний шлях України все ще триває, незважаючи на досить високі успіхи нашої країни в питаннях гармонізації правової системи до європейської. На нашу думку, політикум приділяє мало уваги саме реальним механізмам виконання норм, які були гармонізовані. Тож подальші розвідки в цьому напрямі будуть актуальними в контексті дослідження на прикладі країн Європи механізмів реалізації норм, які Україною було гармонізовано в процесі взаємодії з європейською правовою системою.



Література:

1. Перестюк Н. Правова кваліфікація у міжнародному приватному праві: удосконалення теоретичних і практичних підходів в Україні. Право України. 2020. С. 54-81. URL: https://doi.org/10.33498/louu-2020-06-054 (дата звернення 17.06.2024).

2. Стрельцов Є. Кваліфікація - склад кримінального правопорушення - кримінально- правова норма: сумісне та роздільне. Юридичний вісник України. 2021. № 13-15 (1342-1344). URL:https://www.researchgate.net/publication/351283084_Kvalifikacia_-_sklad_kriminalnogo_ pravoporusenna_-_kriminalno-pravova_norma_sumisne_ta_rozdilne (дата звернення 17.06.2024).

3. Ковтун А.В. Проблеми застосування принципів належного урядування в адміністративному праві України. Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine. 2019. № 1(6). С. 45-51. URL: https://doi.org/10.32886/instzak.2019.06.05 (дата звернення 17.06.2024).

4. Адміністративна відповідальність: мультимедійний навчальний посібник, Національна академія внутрішніх справ. 2015. URL:https://arm.naiau.kiev.ua/books/adm-vidpov/ index.html (дата звернення 17.06.2024).

5. Борисова Ю. Особливості адміністративно-правової кваліфікації адміністративних правопорушень, що пов'язані з корупцією. Юридичний вісник. 2020. № 6. С. 374-380. URL: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2069 (дата звернення 17.06.2024).

6. Щербина В.І., Соцький А.М. Трудове право України: Підручник / В.І. Щербина, А.М. Соцький. Чернівці: Технодрук, 2021. 552 с. URL: https://fpk.in.ua/images/biblioteka/ 4bac_pravo/Shcherbyna-V.I.-Sotskyy-A.M.-Trudove-pravo-Ukrayiny_-pidruchnyk.pdf (дата звернення 17.06.2024).

7. Радишевська О.Р. Європеїзація адміністративного права України: особливості сучасної тектоніки механізмів впливу. Часопис Київського університету права. 2020. № 1. С.150-154. URL: https://doi.Org/10.36695/2219-5521.1.2020.30 (дата звернення 17.06.2024).

8. Соловей Н.В. Становлення та розвиток адміністративного права в країнах Західної Європи та Україні. Молодий вчений. 2020. № 12 (88). С.215-219. URL: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-43 (дата звернення 17.06.2024).

9. Пугаченко, О. Б. Передумови адаптації українського законодавства до вимог Європейського Союзу / О. Б. Пугаченко // World Scientific And Technical Trends'2022 : International scientific conference : Conference proceedings, October 2022, Karlsruhe, Germany. - Karlsruhe : Sergeieva&Co, 2022 - P. 111-116. DOI: 10.30888/2709-1783.2022-22-01-002 (дата звернення : 17.06.2024).

10. Задніпряна-Корінна М.Ю. Сучасні аспекти гармонізації національного законодавства та законодавства європейського союзу. Альманах міжнародного права. 2023. Вип. 29. С. 44-52. DOI https://doi.org/10.32841/ILA.2023.29.05 (дата звернення : 17.06.2024).

11. Bortnyak K. V. Administrative reforms in Eastern Europe: a comparative legal analysis. CuestionesPoliticos. 2021. Vol. 39. № 69. P. 814-831. URL: https://produccioncientificaluz.org/ index.php/cuestiones/article/view/36330/38893/ (дата звернення 17.06.2024).

12. Про міжнародне приватне право : Закон України від 23.06.2005р. № 2709-IV. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text(дата звернення 17.06.2024).

13. Беззубов Д.О., Пашинська Д.Ю. Зарубіжний досвід забезпечення економічної безпеки підприєницької діяльності. Журнал східноєвропейського права. 2024. № 122. С. 7-14. URL: https://easternlaw.com.ua/wp-content/uploads/2024/05/bezzubov pashynska 122.pdf (дата звернення 17.06.2024).

14. Крайник Г.С., Конституційний Суд України - реформування у напрямі євроінте- грації України. Аналітично-порівняльне правознавство. 2023. № 5. С. 139-146. DOI: https:// doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.23 (дата звернення 17.06.2024).

15. Петров Р.А. Європеїзація української судової системи як складова євроінтеграційної політики України. Право України. 2012. №1/2. С. 300-306 URL: https://core.ac.uk/download/ pdf/149237999.pdf (дата звернення 17.06.2024).

16. Долгіх Н. Перспективи та шляхи розвитку Українського трудового законодавства в умовах інтеграції України в Європейський Союз. Actual problems of public administration. 2021. №1(82). С. 95-99. DOI: https://doi.org/10.35432/1993-8330appa1822021229146 (дата звернення 17.06.2024)

17. Шевчук В. Адаптація соціальної політики України до стандартів Європейського Союзу як напрям розвитку людського потенціалу. Міжнародне співтовариство та Україна в сучасних глобальних цивілізаційних процесах: актуальні економічні, політико-правові, безпекові та соціально-гуманітарні аспекти: матер. доп. Міжнар. наук.-практ. конф., м. Ужгород, 18-19 квіт. 2023 р. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2023. С. 197-201. URL: http://surl.li/ckaroc (дата звернення 17.06.2024)

18. Логвинський Г.В. Посягання на захисника чи представника особи у законо

давстві країн правової сім'ї загального права. Sciences of Europe. 2021.Вип. 78 (2). С.13-17. URL:https://cyberleninka.ru/article/n/posyagannya-na-zahisnika-chi-predstavnika-osobi-u-

zakonodavstvi-krayin-pravovoyi-sim-yi-zagalnogo-prava/viewer (дата звернення 17.06.2024).

References:

1. Perestiuk, N. (2020). Pravova kvalifikatsiia u mizhnarodnomu pryvatnomu pravi: udoskonalennia teoretychnykh i praktychnykh pidkhodiv v Ukraini [Legal qualification in international private law: improvement of theoretical and practical approaches in Ukraine]. Provo Ukroiny - Low of Ukraine, 54-81. Retrieved from https://doi.org/10.33498/louu-2020-06-054 [in Ukrainian].

2. Streltsov, Ye. (2021). Kvalifikatsiia - sklad kryminalnoho pravoporushennia - kryminalno- pravova norma: sumisne ta rozdilne [Qualification - composition of a criminal offense - criminal law norm: compatible and separate]. Yurydychnyi visnyk Ukrainy - Legal Bulletin of Ukraine, 13-15 (1342-1344). Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/351283084_Kvalifikacia_-_ sklad_kriminalnogo_pravoporusenna_-_kriminalno-pravova_norma_sumisne_ta_rozdilne [in Ukrainian].

3. Kovtun, A.V. (2019). Problemy zastosuvannia pryntsypiv nalezhnoho uriaduvannia v administratyvnomu pravi Ukrainy [Problems of applying the principles of good governance in the administrative law of Ukraine]. Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, 1(6), 45-51. Retrieved from https://doi.org/10.32886/instzak.2019.06.05[in Ukrainian].

4. Administratyvna vidpovidalnist: multymediinyi navchalnyi posibnyk [Administrative responsibility: multimedia training manual, National Academy of Internal Affairs]. Natsionalna akademiia vnutrishnikh sprav. (2015). Retrieved from https://arm.naiau.kiev.ua/books/adm- vidpov/index.html [in Ukrainian].

5. Borysova, Yu. (2020). Osoblyvosti administratyvno-pravovoi kvalifikatsii administratyvnykh pravoporushen, shcho pov'iazani z koruptsiieiu [Peculiarities of the administrative and legal qualification of administrative offenses related to corruption]. Yurydychnyi visnyk - Legal Bulletin, 6, 374-380. Retrieved from https://doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2069 [in Ukrainian].

6. Shcherbyna, V.I., & Sotskyi, A.M. (2021). Trudove pravo Ukrainy [Labor law of Ukraine]. Pidruchnyk - Textbook. Chernivtsi: Tekhnodruk, 552 p. Retrieved from https://fpk.in.ua/images/ biblioteka/4bac_pravo/Shcherbyna-V.I.-Sotskyy-A.M.-Trudove-pravo-Ukrayiny_-pidruchnyk.pdf [in Ukrainian].

7. Radyshevska, O.R. (2020). Yevropeizatsiia administratyvnoho prava Ukrainy: osoblyvosti suchasnoi tektoniky mekhanizmiv vplyvu [Europeanization of administrative law of Ukraine: peculiarities of modern tectonics of mechanisms of influence]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava - Journal of the Kyiv University of Law, 1, 150-154. Retrieved from https://doi.org/ 10.36695/2219-5521.1.2020.30 [in Ukrainian].

8. Solovei, N.V. (2020). Stanovlennia ta rozvytok administratyvnoho prava v krainakh Zakhidnoi Yevropy ta Ukraini [Formation and development of administrative law in the countries of Western Europe and Ukraine]. Molodyi vchenyi - A young scientist, 12 (88), 215-219. Retrieved from https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-43 [in Ukrainian].

9. Puhachenko, O. B. (2022). Peredumovy adaptatsii ukrainskoho zakonodavstva do vymoh Yevropeiskoho Soiuzu [Prerequisites for the adaptation of Ukrainian legislation to the requirements of the European Union]. Proceedings from: International scientific conference «The World Scientific And Technical Trends'2022». (рр. 111-116). Germany. Karlsruhe : Sergeieva&Co. Retrieved from DOI: 10.30888/2709-1783.2022-22-01-002 [in Ukrainian].

10. Zadnipriana-Korinna M.Yu. (2023). Suchasni aspekty harmonizatsii natsionalnoho zakonodastva ta zakonodavstva yevropeiskoho soiuzu [Modern aspects of harmonization of national legislation and legislation of the European Union]. Almanakh mizhnarodnoho prava - Almanac of international law, 29, 44-52. Retrieved from dOi https://doi.org/10.32841/ILA.2023. 29.05 [in Ukrainian].

11. Bortnyak, K. V. (2021). Administrative reforms in Eastern Europe: a comparative legal analysis. Cuestiones Politicas, 39 (69), 814-831. Retrieved from https://produccioncientificaluz.org/ index.php/cuestiones/article/view/36330/38893/ [in English].

12. Zakon Ukrainy "Pro mizhnarodne pryvatne pravo" [The Law of Ukraine "On International Private Law"] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Textin Ukrainian].

13. Bezzubov, D.O., & Pashynska, D.Iu. (2024). Zarubizhnyi dosvid zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky pidpryienytskoi diialnosti [Foreign experience of ensuring the economic security of entrepreneurial activity]. Zhurnal skhidnoievropeiskoho prava - Journal of East European Law, 122, 7-14. Retrieved from https://easternlaw.com.ua/wp-content/uploads/2024/05/ bezzubov_pashynska_122.pdf [in Ukrainian].

14. Krainyk, H.S. (2023). Konstytutsiinyi Sud Ukrainy - reformuvannia u napriami yevrointehratsii Ukrainy [Constitutional Court of Ukraine - reforming in the direction of European integration of Ukraine]. Analitychno-porivnialne pravoznavstvo - Analytical and comparative jurisprudence, 5, 139-146. Retrieved from DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.23 [in Ukrainian].

15. Petrov, R.A. (2012). Yevropeizatsiia ukrainskoi sudovoi systemy yak skladova yevrointehratsiinoi polityky Ukrainy [Europeanization of the Ukrainian judicial system as a component of the European integration policy of Ukraine]. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 1/2, 300-306 Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/149237999.pdf [in Ukrainian].

16. Dolhikh, N. (2021). Perspektyvy ta shliakhy rozvytku Ukrainskoho trudovoho zakonodavstva v umovakh intehratsii Ukrainy v Yevropeiskyi Soiuz [Prospects and ways of development of Ukrainian labor legislation in the context of Ukraine's integration into the European Union]. Actual problems of public administration, 1(82), 95-99. Retrieved from https://doi.org/10.35432/1993-8330appa1822021229146 [in Ukrainian].

17. Shevchuk, V. (2023). Adaptatsiia sotsialnoi polityky Ukrainy do standartiv Yevropeiskoho Soiuzu yak napriam rozvytku liudskoho potentsialu [Adaptation of the social policy of Ukraine to the standards of the European Union as a direction for the development of human potential]. Proceedings from: Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Mizhnarodne spivtovarystvo ta Ukraina v suchasnykh hlobalnykh tsyvilizatsiinykh protsesakh: aktualni ekonomichni, polityko- pravovi, bezpekovi ta sotsialno-humanitarni aspekty» International scientific and practical conference «The international community and Ukraine in modern global civilizationalprocesses: relevant economic, political-legal, security and social-humanitarian aspects». (рр.197-201). Uzhhorod: "Hoverla" University of Uzhhorod. Retrieved from URL: http://surl.li/ckaroc [in Ukrainian].

18. Lohvynskyi, H.V. (2021). Posiahannia na zakhysnyka chy predstavnyka osoby u zakonodavstvi krain pravovoi sim'i zahalnoho prava [Encroachment on the defender or representative of a person in the legislation of the countries of the legal family of common law]. Proceedings from: Sciences of Europe, 78 (2), 13-17. Retrieved from https://cyberleninka.ru/ article/n/posyagannya-na-zahisnika-chi-predstavnika-osobi-u-zakonodavstvi-krayin-pravovoyi- sim-yi-zagalnogo-prava/viewer [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...