Теоретичні та практичні засади реалізації потенціалу взаємодії держави та громадянського суспільства в країнах ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

Видавнича група «Наукові перспективи»

Теоретичні та практичні засади реалізації потенціалу взаємодії держави та громадянського суспільства в країнах ЄС

Жукова Ірина Віталіївна кандидат наук з державного управління, доцент, Лауреат премії Президента України для молодих вчених, Лауреат премії Верховної Ради України молодим ученим, директор,

Бєльська Тетяна Валентинівна, доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри публічного управління та економіки,

Майсара Алкум, кандидат наук з державного управління

Анотація

Визначено, що становлення найбільш розвиненої і функціональної моделі взаємодії між державою та громадянським суспільством має важливе суспільно-політичне значення не тільки в національному масштабі для кожної країни, а й світовому масштабі.

Оскільки забезпечення гідного існування сучасного суспільства базується на балансі інтересів між всіма сферами, коли зважені та оптимальні відносини між сторонами підвищують результативну діяльності кожної з них, а взаємний контроль і регуляція дозволяють оптимально використовувати ресурси і внутрішній потенціал.

Окреслено, що в Німеччині тсуспільство активно приймає участь в громадських спілках. Приблизно 70% громадян, віком від 14 років на добровільній основі залучені у спілки, і велика частина з них (36%) знаходяться там протягом тривалого часу. Останні дослідження, показали що рівень громадської активності зберігається на високому рівні. Кількість людей, що готові до громадської активності, постійно зростає. Бажання формувати суспільство та спільноту у взаємодії з іншими людьми - головний мотив готовності до соціальної активності.

Визначено, що у Словенії функціонує портал, основним менеджером якого є Міністерство з питань державного управління. Робота цього порталу побудована на принципах використання модернізованих інформаційно- комунікаційних технологій. В окремому підрозділі «E-Demokracija» громадяни можуть брати участь у розробці законодавства Словенії, тому що одною з головних цілей створення «E-Uprava» є сприяння розвитку демократичних засад в суспільстві, обміну думками та пропозиціями. Громадянами, неурядовими організаціями та іншими установами можуть вноситись свої пропозиції щодо розробки актів нормативно-правового характеру, надсилатись запити на адресу депутатів парламенту, Президента, Прем'єр-міністра та інших державних органів.

Ключові слова. Громадянське суспільство, суспільні інститути, соціал- демократична модель держава, інструмент налагодження взаємовідносин на рівні держави.

Abstract

Zhukova Iryna Vitalyivna Candidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Laureate of the Prize of the President of Ukraine for Young Scientists, Laureate of the Prize of the Verkhovna Rada of Ukraine for Young Scientists, Director, Publishing Group "Scientific Perspectives"

Bielska Tetyana Valentynivna, Doctor of Public Administration, Professor, Professor of the Department of Public Administration and Economics, V. I. Vernadsky Tavry National University

Maisara Alkum, candidate of sciences in public administration

THEORETICAL AND PRACTICAL PRINCIPLES OF REALIZING THE POTENTIAL OF STATE AND CIVIL SOCIETY INTERACTION IN EU COUNTRIES

Abstract. It was determined that the formation of the most developed and functional model of interaction between the state and civil society has an important socio-political significance not only on a national scale for each country, but also on a global scale.

Since ensuring a dignified existence of modern society is based on a balance of interests between all spheres, when balanced and optimal relations between the parties increase the effective activity of each of them, and mutual control and regulation allow optimal use of resources and internal potential.

It is outlined that in Germany society actively participates in public unions. Approximately 70% of citizens aged 14 and over are involved in unions on a voluntary basis, and a large part of them (36%) have been there for a long time. Recent studies have shown that the level of public activity remains at a high level. The number of people who are ready for public activity is constantly growing. The desire to form society and community in interaction with other people is the main motive for readiness for social activity.

It was determined that there is a portal operating in Slovenia, the main manager of which is the Ministry of Public Administration. The work of this portal is based on the principles of using modernized information and communication technologies. In the separate unit "E-Democracia", citizens can participate in the development of Slovenian legislation, because one of the main goals of the creation of "E-Uprava" is to promote the development of democratic principles in society, exchange of opinions and proposals. Citizens, non-governmental organizations and other institutions can submit their proposals for the development of normative-legal acts, send requests to parliament members, the President, the Prime Minister and other state bodies.

Keywords. Civil society, public institutions, the social-democratic model of the state, a tool for establishing relations at the state level.

Постановка проблеми

Незважаючи на нерівномірність економічного, суспільно-політичного і соціально-гуманітарного стану людства в різні історичні періоди, форма співіснування державних, персональних і цивільних інтересів завжди виявлялася визначальною для суспільного розвитку. Позитивним результатом такої нерівномірності поступово ставав перерозподіл соціальних функцій між державою та іншими суспільними інститутами: централізація стратегічних рішень у державній діяльності та децентралізація оперативних структур, передача поточних соціально-економічних проблем інститутам громадянського суспільства і ринкової економіки тощо.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Проведене дослідження наукових джерел дає підстави стверджувати що, на сьогодні, існує принаймні три основні моделі взаємодії громадянського суспільства і держави:

соціал-демократична;

корпоративістська ; ресурс держава громадянський

ліберальна.

Детальніше розглянемо кожну із вищезазначених моделей, адже сучасна державно-управлінська наука потребує певної структуризації з метою вироблення єдиного наукового підходу до взаємодії громадянського суспільства і держави.

Мета статті

Дослідити особливості взаємодії між державою і громадянським суспільством.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до соціал-демократичної моделі держава виступає результатом громадської структуризації, і як головний політичний інститут підпорядковує собі всі інші сфери за допомогою нормативного регламентування (законів, розпоряджень, кодексів) і структурного впливу (бюрократії, виконавчих інститутів, апарату, примусу). Тобто, громадянське суспільство в такій моделі є сферою приватних і громадських інтересів з об'єднанням громадян за різними ознаками і цілям і знаходиться нижче ієрархічного рівня держави. Зі збільшенням ваги громадянського суспільства і зростання його впливу на державу воно поступово набирає ознак державності і переходить у власну державну форму (в деяких випадках в тоталітарну державу). Тобто питання балансу і взаємоконтролю в такій моделі є фактором існування суспільної системи в цілому.

Згідно корпоративістської моделі, що заснована на теорії поєднання інституту держави і громадянського суспільства, передбачається існування трьох головних корпоративних груп:

профспілки (які представляють волю і інтереси робітників);

економічні кола (бізнес-групи, компанії, корпорації, роботодавці); держава (адміністративні та бюрократичні органи, інститути влади). Між цими групами розподілені важелі управління, які визначають форму, структуру, характер соціальної політики. На нашу думку, головна суть корпоративістської моделі полягає в тому, що солідарність з усіх боків покликана відстоювати пріоритет групового (корпоративного) інтересу над приватним. Така модель передбачає сильний централізований державний інститут, який співпрацює з різними медіаторними групами і бере участь в організації всіх процесів.

Згідно ліберальної моделі основним призначенням державного утворення є збереження і захист природних прав людини, а самі відносини між особою та державою визначаються на договірній основі. При цьому верховенство права є головним інструментом громадського контролю та регулювання [1]. Однак, на нашу думку, в таких суспільних відносинах пріоритет аж надто віддається громадянським свободам над політичними, моральними та юридичними нормами. При цьому, вплив держави обмежений конституційними й іншими правовими нормами.

Якщо безпосередньо розглядати прямий рівень взаємодії між державою і громадянським суспільством, то досить розгорнутою є типологія, представлена М. Гурицькою, яка виділяє вісім історично-обумовлених моделей взаємодії держави і громадянського суспільства [2]:

модель підтримки - при якій органи державної влади сприяють у нормативному й інституціональному оформленні недержавних організацій;

модель партнерства - коли держава та її інституції погоджуються з необхідністю і важливістю структур громадянського суспільства і сприяють налагодженню взаємодії у вигляді соціального діалогу та партнерства;

модель архітектора - коли інститути громадянського суспільства беруть участь у формуванні та реалізації публічної політики, визначенні суспільно важливих проблем і шляхів їх розв'язання, реформуванні інститутів державної влади, освіти структурних елементів державних інститутів;

модель патерналізму - при якій держава сприяє певній автономії недержавних громадських структур при визначених умовах (наприклад, лояльності і не протидії існуючому політичному курсу);

модель «приводних ременів» - характерна для моно-ідеологічних

державних утворень, при такій моделі всі недержавні структури розглядаються як важелі впливу правлячої номенклатури по відношенню до пересічних громадян;

модель ігнорування - при якій держава не перешкоджає, але і не співпрацює з інститутами громадянського суспільства, така форма не може носити довгостроковий характер, так як в будь-якому випадку розширення інтересів однієї зі сторін призведе до переходу до іншої моделі взаємодії;

модель боротьби - коли держава розглядає недержавні громадські інститути як потенційно небезпечні з політичної та суспільної точки зору і діяльність відповідних інститутів виводиться за межі офіційних інституційних зв'язків;

модель непокори - коли між владою і суспільством розгортається політична і навіть силова боротьба, яка проявляється в мітингах, зіткненнях з силовими структурами, несанкціонованих страйках, бунтах, така модель розвивається в разі втрати існуючою владою легітимності та протизаконних дій з боку держави по відношенню до її громадян (репресії, порушення прав і свобод, посягання на приватне життя і власність).

Вважаємо, що прийнятними для сучасних реалій є перші три моделі взаємодії, при яких так чи інакше відбувається необхідна інституціоналізація і сегментація громадянського суспільства. У той же час вдосконалення відповідних зв'язків, виходячи з реалій, виявляється вельми значущим моментом.

Становлення найбільш розвиненої і функціональної моделі взаємодії між державою та громадянським суспільством має важливе суспільно- політичне значення не тільки в національному масштабі для кожної країни, а й світовому масштабі. Оскільки забезпечення гідного існування сучасного суспільства базується на балансі інтересів між всіма сферами, коли зважені та оптимальні відносини між сторонами підвищують результативну діяльності кожної з них, а взаємний контроль і регуляція дозволяють оптимально використовувати ресурси і внутрішній потенціал. Тому далі розглянемо як працюють сучасні моделі взаємодії держави і громадянського суспільства в провідних європейських країнах.

В Німеччині [3] суспільство активно приймає участь в громадських спілках. Приблизно 70% громадян, віком від 14 років на добровільній основі залучені у спілки, і велика частина з них (36%) знаходяться там протягом тривалого часу. Останні дослідження, показали що рівень громадської активності зберігається на високому рівні. Кількість людей, що готові до громадської активності, постійно зростає. Бажання формувати суспільство та спільноту у взаємодії з іншими людьми - головний мотив готовності до соціальної активності.

В Словенії функціонує портал, основним менеджером якого є Міністерство з питань державного управління. Робота цього порталу побудована на принципах використання модернізованих інформаційно- комунікаційних технологій. В окремому підрозділі «E-Demokracija» громадяни можуть брати участь у розробці законодавства Словенії, тому що одною з головних цілей створення «E-Uprava» є сприяння розвитку демократичних засад в суспільстві, обміну думками та пропозиціями. Громадянами, неурядовими організаціями та іншими установами можуть вноситись свої пропозиції щодо розробки актів нормативно-правового характеру, надсилатись запити на адресу депутатів парламенту, Президента, Прем'єр-міністра та інших державних органів. Крім широких можливостей, які можна втілити з допомогою порталу є ще один позитивний момент (який могла б взяти до уваги і Україна) - крім словенської, портал також функціонує англійською мовою та мовами нацменшин, що може бути механізмом укріплення взаємодії держави з нацменшинами, а також громадянське суспільство в цілому.

Зв'язок з урядом на особистісному рівні у Нідерландах - це успішне новаторське зусилля. Таку програму започаткували в останні кілька років і зосередили її на неофіційному вирішенні проблем, скарг та заперечень. Її суть полягає в наступному: після того як отримано заяву, скаргу чи заперечення, державний службовець зв'язується з особою, яка звернулася до державного органу і подала скаргу чи заяву. Обов'язком держслужбовця є обговорення ситуації з особою, з метою відшукати найкращий спосіб врегулювання питання чи проблеми. Застосування такого підходу сприяє уникненню судових позовів між фізичними чи юридичними особами і державою, а також може слугувати інструментом налагодження взаємовідносин на рівні держави.

На прикладі взаємодії держави з громадянським суспільством, МЗС Бельгії, як виконавчий орган влади, бере до уваги і цінує діалог представників громадянського суспільства на національному та міжнародному рівні. Щороку Міністр закордонних справ Бельгії організовує зустрічі з неурядовими об'єднаннями, маючи на меті обговорити поточні події та міжнародні ініціативи країни. Департамент з прав людини МЗС Бельгії систематично організовує зустрічі з неурядовими організаціями під час підготовки національних звітів до відповідних комітетів Організації Об'єднаних Націй. Великий внесок в формування зовнішньоекономічної політики Бельгії зробили багаточисленні галузеві об'єднання. Відтак, основними такими об'єднаннями є:

FEB - федерація бельгійських підприємств. Єдина міжпрофесійна організація роботодавців, які лобіюють інтереси підприємств. FEB об'єднала 33 галузеві професійні об'єднання, три регіони країни, це 30 тис. підприємств, 25 тис. з яких - малий та середній бізнес. Загальна кількість працівників даного приватного сектора - 1,5 млн. осіб. Вона лобіює інтереси підприємств у 150 національних, європейських та міжнародних установах. Головне завдання федерації - утворення гармонійних умов для ведення підприємництва; захист та представлення інтересів підприємств на всіх рівнях (національний, європейський та міжнародний); сприяння в координуванні дій всіх учасників підприємницької сектору галузі.

FEVIA - федерація харчової промисловості. Єднає 90 підприємств та 24 професійних товариства, включаючи всі сектори харчової промисловості. Об'єднання грає роль посередника між виробниками та соціально- економічним середовищем, на яке розповсюджується їхня дія.

ASSURALIA - професійне об'єднання страхових підприємств, створене 1920 року, об'єднало в собі страхові підприємства Бельгії та іноземних країн, які здійснюють свою діяльність на національному ринку і складають 95% зборів на різні види страхування. Метою Союзу є забезпечення захисту, а також підтримка професійних інтересів своїх учасників. Статутом визначена представницька, координаційна, інформаційна, статистична та навчальна функції.

FEBIAC - бельгійська федерація автотранспортної галузі. Лобіює інтереси виробників та імпортерів транспортних засобів та підрядників. Вона є представником інтересів своїх учасників в соціально-політичних організаціях, які стосуються таких сфер, як: безпека руху, охорона довкілля, економіка та оподаткування; організовує виставки міжнародного рівня, виконує маркетингові дослідження.

FEBELFIN - федерація сектору фінансів. Це об'єднання національних та іноземних банків, їх філіалів, зареєстрованих у Бельгії, підприємства біржової торгівлі, та державні кредитні організації.

FEDIS - федерація роздрібної торгівлі, об'єднання магазинів різного розміру, забезпечує 11% ВВП, в якому задіяні 400 тис осіб.

Неурядові організації в Бельгії здійснюють свою діяльність і на макро, і на мікрорівнях. Мета таких організацій на макрорівні - сприяти у становленні держави на правових засадах, представляти і відстоювати інтереси суспільства, інформувати громадян для формування їх виваженого політичного вибору, забезпечувати прозорість та звітність структур держави, проводити спостереження за виконанням міжнародних конвенцій, а також власного законодавства, сприяти зміцненню структур, що відстоюють права робітників, споживачів.

Здійснення державної політики у сфері розвитку е-урядування, вирішення загальних питань захисту інформаційного простору у Бельгії завдання Федеральної служби інформаційних технологій та зв'язків «FedIct». Протягом свого існування з 2001 року FedIct реалізовувала інноваційні проекти, головними серед яких федеральний електронний портал надання державних послуг, впровадила електронне посвідчення особи та створила комплексну систему електронного документообігу державних документів. FedIct також передбачає інтеграцію державного електронного документообігу з документообігом приватних компаній та організацій. Портал Бельгії (www.belgium.be) позиціонує себе державною службою, основним напрямком розвитку якої є інтеграція персональних електронних посвідчень особи в реальне щоденне життя за допомогою яких надається можливість отримати доступ до віртуальних сервісів з надання державних послуг, здійснювати інтерактивні операції: управляти власними рахунками у банках, сплачувати штрафи та ін. Бельгія - перша країна, яка в повній мірі впровадила електронні посвідчення особи. Старт цього проекту припав на 2000 рік та у 2009 році він повністю завершився. Такі електронні посвідчення юридично засвідчують особу в Бельгії та країнах Євросоюзу. В жовтні 2007 р. було розроблено і розпочато випуск дитячих електронних посвідчень особи, дітям за віком, менше 12 років. Дитячі електронні посвідчення також могли використовуватись для отримання доступу дитячих інтернет-чатів та номерів екстрених викликів, в ситуації, коли дитині загрожує небезпека. Ще один проект, який реалізувала Бельгія - проект «e-Justice», за допомогою нього став можливим електронний документообіг між судами, інститутами судочинства що дозволяє взаємодіяти за допомогою інтернет-технологій [4].

Окрім того, в Бельгії прийнято декілька нормативних документів, що забезпечують гарантії участі громадськості в процесах прийняття рішень, виділяючи два рівні участі. Постановою про відкритий уряд від 26 березня 2004 р. [5] передбачено, що всі законопроекти повинні проходити процес консультацій з населенням Бельгії. Також існує необов'язковий Кодекс про консультації (Consultatiecode) [6], що регулює мінімальні стандарти та керівні принципи для проведення консультацій. Кодекс слугує практичним інструментом, що допомагає держслужбовцям планувати, організовувати, виконувати, аналізувати, оцінювати громадські консультації та озвучувати їх результати.

У 90-ті рр. ХХ ст. Польща, як і інші країни Східної та Центральної Європи, переживала великі зміни. Цей період характеризується переходом до парламентської демократії, розвитком правової держави та формуванням громадянського суспільства. Специфіка змін полягає в тому, що вони стосувалися не лише політичної сфери, а й різних сфер суспільного життя - соціально-економічної, культурної тощо. Загалом у Польщі трансформація суспільства розпочалася раніше, ніж у сусідніх країнах ще в 1980 р. Великий вплив на розвиток громадянського суспільства і його діалогу з державним сектором в цій державі відіграли дисидентські рухи. Вони виникли на десять років раніше ніж в інших країнах Центральної та Східної Європи, і стали прикладом для наслідування в Угорщині та Словаччині.

Громадянське суспільство, яке тільки з'явилося в Польщі, стало запорукою демократичного і громадянського виховання, в якому домінували горизонтальні взаємини і соціальна комунікація. Водночас у 1991-1992 рр. в країнах Центральної та Східної Європи відбувалися політичні перетворення, що сприяли демократизації. Були прийняті нові конституції, які закладали правові основи політичної системи, створювались багатопартійні парламентські системи. Такі процеси відбувалися і в Польщі. Вони практично поклали початок переходу до демократії через запозичення європейських інститутів. Водночас поглиблювався діалог між суспільством та державою, який сприяв зростанню рівня довіри громадян до влади, так і збільшенню підтримки державою «третього сектору».

Першу стратегію розвитку громадянського суспільства та взаємовідносин його з державою було прийнято у 2005 р., де визначилися цілі та завдання щодо підтримки державою організацій громадського суспільства в період з 2007 по 2013 рр. Головним результатом її впровадження було створення умов для заснування Фонду громадянських ініціатив. Це була довготермінова програма уряду щодо з громадських ініціатив [7]. Пізніше Рада міністрів Польщі ухвалила резолюцію про затвердження стратегії розвитку громадянського суспільства на 2009 - 2015 рр. [8]. Водночас було затверджено національну оперативну програму Фонду громадянських ініціатив на 2009 - 2013 рр. Крім того у Польщі розроблено стратегію розвитку країни «Польща 2030» [9]. Цей документ містить окремий розділ, присвячений організаціям громадянського суспільства.

Висновки

Прийняття різними державними інституціями таких стратегічних документів у питаннях підтримки діяльності інститутів громадянського суспільства, а також забезпечення розвитку механізмів їх взаємодії з державою, дають зрозуміти позицію влади щодо ролі громадянського суспільства, яка закладає основи для конструктивного діалогу з його організаціями. Нормативно-правова база в організації взаємин держави та громадянського суспільства в Польщі досить розвинена. ЇЇ завдання - забезпечення максимально комфортних умов для діяльності громадських організацій. Польська Конституція [10] закріплює принцип субсидіарності: першорядна значущість надається індивіду і суспільству, тоді як держава створена для їх підтримки. При цьому головне те, що політика уряду у сфері розвитку громадянського суспільства та взаємодії органів державної влади з неурядовими організаціями визначається законом. Він включає чіткий алгоритм дій влади на місцевому рівні і тим самим сприяє модернізації громадянського суспільства в Польщі.

Література

1. Гурицька М. С. Основні моделі громадянського суспільства в історії політичної думки [Текст] / М. С. Гурицька // Полиолопчний вісник. - 2007. - № 30. - С. 167-169.

2. Факторы развития гражданского общества и механизмы его взаимодействия с государством [Текст] / Под ред. Л. И. Якобсона. - М.: Вершина, 2008. - С. 209-237.

3. Джерело Open Goverrnment РагїпегзЬір/ Сайт Партнерство Відкритий Уряд «Досвід взаємодії державних органів країн світу з інститутами громадського суспільства, залучення громадськості до формування та реалізації державної політики, протидії корупції, забезпечення електронного урядування».

4. Постанова від 26 березня 2004 р. про Відкритий уряд

5. Зведення правил -- дорожня карта громадських консультацій при підготовці норм

6. Strategii Wspierania Rozwoju Spoleczenstwa Obywatelskiego 2005 [Електронний ресурс].

References

1. M. S. Hurytska Main models of civil society in the history of political thought [Text] / M. S. Hurytska // Poliolopcny visnyk. - 2007. - No. 30. - P. 167-169.

2. Development factors of civil society and mechanisms of its interaction with the state [Text] / Ed. L. I. Jacobson. - M.: Vershina, 2008. - P. 209-237.

3. Source of Open Goverrnment Partnership/ Open Government Partnership site "Experience of interaction of state bodies of countries of the world with public society institutions, involving the public in the formation and implementation of state policy, combating corruption, ensuring electronic governance."

4. Decree of March 26, 2004 on Open Government

5. Summary of rules - road map of public consultations in the preparation of rules

6. 7.Strategii Wspierania Rozwoju Spoleczest a Obywatelskiego 2005 [Electronic resource].

Размещено на Allbest.ru