Державне регулювання планування та забудови промислових міських територій населених пунктів України: імплементація вимог Директив Європейського Союзу в національне законодавство

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний податковий університет

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВИ ПРОМИСЛОВИХ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ: ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ВИМОГ ДИРЕКТИВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Махнюк Володимир Володимирович аспірант кафедри

менеджменту та публічного управління

Анотація

Мета дослідження полягає у вдосконаленні інструментів державного регулювання при плануванні та забудові промислових міських територій населених пунктів України шляхом аналізу міжнародного досвіду та вимог Директив Європейського Союзу у сфері містобудівної діяльності та визначення можливості їх імплементації у національну нормативно-правову базу. Для забезпечення стійкого розвитку міських територій та збереження здоров'я населення необхідне державне регулювання, яке включає: впровадження Європейських стандартів: імплементація вимог директив Європейського Союзу в національне законодавство з метою гармонізації екологічних стандартів, норм та процедур; зонування та планування територій: створення чіткого зонування промислових та житлових територій, що сприятиме раціональному використанню земельних ресурсів та зниженню екологічного навантаження; використання сучасних технологій: застосування найкращих доступних технологій та обладнання на промислових підприємствах для мінімізації викидів забруднюючих речовин; природоохоронні заходи: впровадження ефективних природоохоронних заходів на підприємствах, зокрема систем очищення викидів та відходів; моніторинг та контроль стану навколишнього середовища та контроль за дотриманням екологічних норм і стандартів; інноваційний розвиток: реструктуризація, перепрофілювання та технологічне переоснащення еконебезпечних і малоефективних промислових підприємств з метою підвищення їх екологічної безпеки. Виконання цих заходів сприятиме підвищенню екологічної безпеки, зменшенню негативного впливу промислових об'єктів на здоров'я населення, забезпеченню сталого розвитку міських територій України і головне - усвідомленню на всіх рівнях державного управління нагальної потреби збереження довкілля та підвищенню соціальної свідомості щодо особистої відповідальності кожного за усунення загальних загроз здоров'ю, особливо в сучасних умовах.

Ключові слова: державне регулювання, планування та забудова, промислові міські території, промислові об'єкти, національне законодавство, нормативно-правова база, імплементація директив ЄС

Annotation

Makhniuk Volodymyr Volodymyrovych PhD Student of the Department of Management and Public Administration, State Tax University

STATE REGULATION OF THE PLANNING AND BUILDING OF INDUSTRIAL URBAN TERRITORY IN SETTLEMENTS OF UKRAINE: IMPLEMENTATION OF THE REQUIREMENTS OF THE EUROPEAN UNION DIRECTIVES INTO NATIONAL LEGISLATION

The purpose of the study is to improve the tools of state regulation in the planning and development of industrial urban territories in Ukrainian settlements by analyzing international experience and the requirements of the European Union Directives in the field of urban planning and determining the possibility of their implementation into the national legal framework.

To ensure the sustainable development of urban areas and preserve the health of the population, state regulation is necessary, which includes: implementation of European standards: implementation of the requirements of European Union directives into national legislation with the aim of harmonizing environmental standards, norms and procedures; zoning and planning of territories: creation of clear zoning of industrial and residential areas, which will contribute to the rational use of land resources and reduction of environmental burden; use of modern technologies: application of the best available technologies and equipment at industrial enterprises to minimize emissions of pollutants; environmental protection measures: implementation of effective environmental protection measures at enterprises, in particular emission and waste treatment systems; monitoring and control of the state of the environment and control of compliance with environmental norms and standards; innovative development: restructuring, repurposing and technological reequipment of environmentally hazardous and inefficient industrial enterprises in order to improve their environmental safety.

The implementation of these measures will contribute to increasing environmental safety, reducing the negative impact of industrial facilities on the health of the population, ensuring the sustainable development of urban areas of Ukraine, and most importantly - awareness at all levels of state administration of the urgent need to preserve the environment and increasing social awareness of everyone's personal responsibility for eliminating general threats to health, especially in modern conditions.

Keywords: state regulation, planning and development, industrial urban areas, industrial facilities, national legislation, legal framework, implementation of EU directives

Постановка проблеми

Становлення України, як сучасної європейської держави, потребує залучення інноваційного досвіду інших країн світу в усіх сферах розвитку суспільного життя.

У зв'язку з цим виникла потреба у вивченні міжнародного досвіду містобудівної діяльності, визначення апроксимації директив ЄС до містобудівного законодавства та можливості імплементації положень європейських норм щодо охорони навколишнього середовища, забезпечення повноцінного комфортного життєвого середовища при плануванні і забудові промислових територій у вітчизняну нормативну базу сфери містобудування, що обумовило актуальність і мету дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У вітчизняній та зарубіжній науці найбільша увага приділена визначенню: ефективності енергозбереження будівель різного призначення, про що йдеться у роботах Gonzalo R., Rainer V., Hopfe Ch., McLeod R.; будівництву «пасивних» будинків - у роботах Walshaw E.; використанню відновлювальних джерел енергії у будівельному секторі - у роботах Гетун Г.В., Кошева В.О., Бінусова, М., Р. Манн; реновації застарілого фонду будівель - у роботах Leshchenko, N. 2018; оптимізації розміщення будівель з метою дотримання інсоляційного режиму - у роботах Мартинова В.Л., Сердюк А.М., Махнюк В.М., Сердюк Є.А.

Мета статті є вдосконалення інструментів державного регулювання при плануванні та забудові промислових міських територій населених пунктів України шляхом аналізу міжнародного досвіду та вимог Директив Європейського Союзу сфери містобудівної діяльності та визначення можливості їх імплементації у національну нормативно-правову базу для забезпечення спроможності та сталого (збалансованого) розвитку міських територіальних громад в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу

міжнародний містобудівний правовий директива

За визначенням Закону України «Про основи містобудування» (стаття 1) «Містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об 'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування... створення інженерної та транспортної інфраструктури.».

Тривалі процеси індустріалізації в промислових містах з переважним розвитком металургійної і коксохімічної промисловості, теплоенергетики, нафтопереробної, хімічної промисловості та машинобудівної галузей негативно впливають на стан навколишнього середовища міст, якість середовища життєдіяльності населення великих міст. При цьому вклад антропогенних факторів у формування різної патології населення, в тому числі генетичної, може коливатися від 10 до 60 % залежно від місця і умов його проживання. Згідно з оцінкою експертів ВООЗ вклад факторів навколишнього середовища в загальний тягар захворювань дітей у віці до 5 років у світі становить 24 %, а від забруднення атмосферного повітря - 33 % [1].

Неінфекційні захворювання (НІЗ) в Україні є причиною більш ніж 80% втрачених років потенційного життя через передчасну смертність та інвалідність, а також близько 90% всіх смертей з високим рівнем передчасної смертності. НІЗ є важливою проблемою громадського здоров'я у всьому світі, адже майже кожна четверта смерть пов'язана з несприятливим навколишнім середовищем [2].

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено обґрунтування на місцевому рівні довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, яка спрямована на вирішення найбільш актуальних проблем раціонального планування і забудови промислових територій та розвитку промислових об'єктів та повинна включати: характер промисловості і обсяги промислового виробництва, зонування території і взаємне розміщення окремих функціональних зон (сельбищних, промислових, комунально-складських) з встановленням контрольованих режимів ведення містобудівної і господарської діяльності в межах цих зон; природоохоронні заходи, в т.ч. із попередження забруднення атмосферного повітря тощо.

В Україні значна кількість промислових підприємств працює на технічно застарілому обладнанні, відповідно, споживаючи велику кількість природних ресурсів. Саме тому з боку ЄС приділена увага модернізації та прискоренню процесу реструктуризації цих підприємств різних галузей (гірничо-видобувної, металургійної, хімічної та ін.). Виробництво продукції супроводжується утворенням великої кількості відходів, які в свою чергу не утилізуються. Найбільша їх кількість утворюється на підприємствах гірничо- металургійної, хімічної промисловості та енергетики. Майже 85% промислових відходів складають відходи первинного гірничого і збагачувального циклу [3].

На кожного жителя України в 2020 році припадало 53,6 кг викидів забруднюючих речовин в атмосферу. На кожен квадратний кілометр території країни припадало 3,8 т забруднюючих речовин. Окремо слід звернути увагу, що щороку 23 % смертей дорослих та 26 % смертей дітей віком до 5 років можна було б уникнути, якби були усунуті екологічні ризики, зокрема шляхом впровадження дієвого інституту контролю за дотриманням природоохоронного законодавства [4].

Відповідно до п.13 статті 6 Закону України «Про засади державної регіональної політики» (в редакції Закону № 2389-IX від 09.07.2022) державна регіональна політика спрямована на формування нормативно-правової бази, необхідної для реалізації державної регіональної політики, визначеної цим Законом, з урахуванням документів Ради Європи та Європейського Союзу (ЄС).

За статтею 124 «Нормативно-правове наближення» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію) «1.Сторони визнають важливість наближення чинного законодавства України до права Європейського Союзу. Україна забезпечує поступове приведення своїх чинних законів та майбутнього законодавства у відповідність до acquis ЄС.».

Наближення та адаптація існуючого та майбутнього національного законодавства для українських суб'єктів господарювання до європейського відповідно до статей 138 та 153 цієї Угоди повинно здійснюватися поступово поетапно згідно з чітко визначеними термінами і основними етапами імплементації [5].

Для забезпечення сталого економічного розвитку територіальних громад шляхом розвитку виробничих потужностей, створення нової продукції та їх конкурентоспроможності необхідна інтеграція європейської екологічної політики з її природоохоронною діяльністю в промисловий сектор України на основі рівності та взаємозалежності, що матиме позитивні наслідки як для українських громадян і підприємств України, так і для європейських громадян і суб'єктів господарювання ЄС.

Імплементація Директив як інструментів державного регулювання у планування та забудову промислових міських територій України. В основі екологічної політики є договір про створення Європейського союзу, підписаний в місті Маастрихт в 1992 р. Найважливішими правовими інструментами ЄС є рамкові правові акти - Директиви та Регламенти. В їх основі лежить принцип зближення законів і вони мають юридичну силу для держав-членів ЄС. Директиви та Регламенти Європейського союзу (біля 10% законодавств ЄС) розповсюджуються на промислові сектори (підприємства) країн-членів ЄС. Рішення Європейської Комісії (ЄК) застосовуються до конкретної країни (країн) чи промислових секторів (підприємств).

В європейській моделі галузі містобудування (стаття 361 Угоди про асоціацію) основною метою, на рівні держави, є збалансований розвиток міста та оточуючих його населених пунктів, який здійснюється шляхом проведення регіонального планування, активного співробітництва між міськими та місцевими органами влади приміських територій та спільного прийняття рішень, направлених на збереження, захист, поліпшення і відтворення якості навколишнього середовища, захист громадського здоров'я, розсудливе та раціональне використання природних ресурсів. Згідно з статтею 361 Угоди про асоціацію заохочується діяльність держави, її стратегій в різних промислових галузях щодо реалізації заходів на міжнародному рівні, спрямованих на вирішення регіональних і глобальних проблем навколишнього середовища у таких сферах: зміна клімату; екологічне управління; якість атмосферного повітря; якість води та управління водними ресурсами, включаючи морське середовище; управління відходами та ресурсами; захист природи; промислове забруднення і промислові загрози; хімічні речовини; шумове забруднення та ін.

Ситуація із забрудненням атмосферного повітря в Україні, при якій показники забруднення (ПЗ) у кілька разів перевищують відповідні показники у розвинутих країнах світу, потребує розробки плану дій щодо покращення якості повітря для відповідних територій, що відповідатиме вимогам основних інструментів ЄС - Директив 2010/75/ЄС від 24.11.2010 р. «Про промислове забруднення (інтегроване запобігання та контроль забруднення)» та 2008/50/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2010 р. «Про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи», які вже станом на січень 2021 р. частково імплементовано в законодавство України.

За вимогами директиви 2008/50/ЄС встановлюється потреба у: зменшенні ПЗ викидами забруднюючих речовин атмосферного повітря до рівнів, які мінімізують шкідливий вплив на здоров'я людини, приділяючи значну увагу уразливим групам населення та навколишньому природному середовищу в цілому; покращенні контролю та оцінки якості повітря, включаючи осідання забрудників; впровадженні найбільш ефективних заходів зі зменшення ПЗ атмосферного повітря на місцевому, національному рівнях та рівні Співтовариства.

Питання попередження забруднення атмосферного повітря стосуються ще п'ять директив ЄС: 96/62/ЄС від 27.09.1996 р. про оцінку та управління якістю атмосферного повітря; 1999/30/ЄС від 22.04.1999 р. щодо граничних величин двоокису сірки, двоокису азоту, окисів азоту, твердих часток та свинцю в атмосферному повітрі; 2000/69/ЄС від 16.11.2000 р. щодо граничних величин бензолу та окису вуглецю в атмосферному повітрі; 2002/3/ЄС від 12.02.2002 р. щодо озону в атмосферному повітрі; 97/101/ЄС від 27.01.1997 р. про встановлення взаємообміну даними з мереж та окремих станцій вимірювання ПЗ атмосферного повітря в межах держав-членів. Ці директиви потребують значного перегляду з урахуванням новітніх розробок у галузі науки і передового досвіду держав-членів у сфері захисту довкілля, та можливо заміни однією (об'єднаною) Директивою, оскільки всі п'ять директив є однонаправленими, та доповнити заходами з її імплементації, що в інтересах прозорості, спрощення та адміністративної ефективності застосування державами-членами.

Директива 2010/75/ЄС зобов'язує держави ЄС контролювати та зменшувати вплив промислового забруднення на довкілля. Метою директиви є запобігання або, за неможливості, - зменшення забруднення від промислових об'єктів відповідно до принципу впровадження промисловими підприємствами найкращих доступних технологій та методів керування та принципу «забруднювач платить», а також принципу застосування комплексного розгляду та аналізу впливу підприємств на довкілля: на якість атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, ґрунтів (інтегрований дозвіл). У результаті впровадження положень цієї директиви очікується зменшення рівня викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел до 2030 року на 22,5 % обсягу викидів у 2015 році [6].

Директива 2010/75/ЄС замінила низку директив: Директиву 78/176/ЄЕС про відходи індустрії виробництва двоокису титану; Директиву 82/883/ЄЕС про контроль і моніторинг стану довкілля, пов'язаний з виробництвом двоокису титану; Директиву 92/112/ЄЕС про процедури гармонізації програм щодо зменшення та остаточної ліквідації забруднення, спричиненого відходами промисловості виробництва двоокису титану; Директиву 1999/13/ЄС про обмеження викидів летючих органічних сполук, що утворюються в результаті використання органічних розчинників у певних виробничих процесах об'єктів; Директиву 2000/76/ЄС про спалювання відходів; Директиву 2001/80/ЄС про скорочення викидів від великих спалювальних установок; Директиву 2004/107/ЄС, що стосується концентрації миш'яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів у повітрі; Директиву 2008/1/ЄС про комплексне запобігання і контроль забруднення та інші.

Важливе місце в імплементації Директиви 2010/75/ЄС посідає спрощення дозвільної системи в сфері запобігання та контролю промислового забруднення. Не менш важливим результатом імплементації цієї Директиви стане забезпечення доступу громадськості до інформації та участі в процесі ухвалення рішень.

Стан виконання Україною Плану імплементації Директив ЄС для підвищення ефективності державного регулювання захисту довкілля. На виконання Плану імплементації Директив Європарламенту і Ради Європи 2003/35/ЄС від 26.05.2003 р. про участь громадськості у розробці деяких планів та програм, пов'язаних з навколишнім природним середовищем, 2001/42/ЄС від 27.06.2001 р. про оцінку наслідків окремих планів та програм для довкілля, 2003/4/ЄС від 28.01.2003 р. про доступ громадськості до інформації про навколишнє природне середовище, 2011/92/ЄС від 13.12.2011 р. про оцінювання впливу деяких публічних і приватних проектів на довкілля та Орхуської конвенції щодо вільного доступу до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, в Україні прийняті нові закони «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 р. № 2059-VIII та «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 р. № 2354-VIII.

Зазначені закони є лише першими кроками у цій сфері і встановлюють правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Зазначені закони містять положення щодо проведення оцінки наслідків планованої діяльності суб'єктів господарювання, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (зокрема транскордонного), інтенсивності і складності, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, позитивний і негативний вплив), зумовленого:

- використанням у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води;

- викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері управління відходами;

- ризиками для здоров'я людей та довкілля;

- кумулятивним впливом інших наявних об'єктів, планованої діяльності та об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності;

- впливом планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів;

- технологією і речовинами, що використовуються.

Проте механізму, який забезпечуватиме реальне та оперативне виявлення порушень природоохоронного законодавства, порушників останнього, фіксуватиме заподіяну шкоду та сприятиме її відшкодуванню, а також попереджатиме виникнення аналогічних порушень у майбутньому, зазначені закони «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку» не містять.

Саме на розвиток реформ у сфері захисту довкілля, життя та здоров'я людини, гарантування екологічної безпеки та на виконання статей 16, 50, та 66 Конституції України, Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, затвердженої розпорядженням КМ України від 31.05.2017 р. № 616-р та Указу Президента України №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» розроблено законопроєкт "Про державний екологічний контроль" (реєстраційний номер №3091), який включено згідно з Постановою ВР України від 06.02.2024 р. № 3562-IX до Порядку денного одинадцятої сесії ВР України дев'ятого скликання для прийняття ВР України [7].

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту №3091 обґрунтуванням для його створення слугували численні порушення суб'єктів господарювання - основних порушників, які під прикриттям Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» навіть не допускали посадових осіб Держекоінспекції до перевірок. Так, у 2020 р. кількість недопусків посадових осіб Держекоінспекції та її територіальних й міжрегіональних органів до перевірок підприємств металургії, енергетики та інших, які є найбільшими забруднювачами довкілля, по планових заходах склала 99 випадків, а по позапланових - 430, з причини відсутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Це є правом керівника за цим законом, але по суті є зловживанням цього права. Позаплановий захід, зокрема за зверненням фізичної особи, згідно з цим же законом, може здійснюватися лише за наявності погодження центрального органу виконавчої влади, що повністю нівелює оперативність та ефективність позапланових заходів і підриває авторитет Держекоінспекції. Суттєвим недоліком чинного закону є те, що планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку, тоді як порушення екологічного законодавства здійснюються ним вночі, зокрема, такі як залпові викиди забруднюючих речовин.

Саме тому проект Закону регулюватиме суспільні відносини, що виникають у зв'язку із здійсненням державного екологічного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, особливо найбільшими забрудниками довкілля (підприємства металургії, енергетики та ін.), та враховуватиме кращі практики ЄС та існуючі потреби України, а також підвищуватиме екологічну свідомість підприємництва.

Законопроектом впроваджується нове поняття “державного екологічного контролю” - як діяльності органів державного екологічного контролю із забезпечення додержання вимог природоохоронного законодавства центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, в тому числі юридичними особами - нерезидентами, а також, фізичними особами - громадянами України, що здійснюється з метою досягнення високого рівня захисту довкілля шляхом запобігання, виявлення, фіксації порушень природоохоронного законодавства та притягнення винних осіб до відповідальності.

Прийняття законопроекту №3091 сприятиме: формуванню створення і розвитку єдиного законодавчого фундаменту та нормативно-правового забезпечення державного екологічного контролю, стандартизації інструментів здійснення державного екологічного контролю, унормуванню функцій повноважень і ресурсів органів контролю; зміні фокусу контрольної діяльності із покарання на запобігання заподіяння шкоди довкіллю; встановленню юридичної відповідальності суб'єктів господарювання за порушення природоохоронного законодавства; доступу громадськості до інформації шляхом створення інформаційно телекомунікаційної системи заходів державного екологічного контролю; забезпеченню механізму взаємодії і обміну інформацією між органами державного екологічного контролю та іншими органами влади; дотримання принципу сталого розвитку держави, що сприятиме кращому інвестиційному та бізнес клімату, а також позитивно вплине на стан здоров'я населення України.

Новелами цього законопроекту є доповнення до заходів державного екологічного контролю-позапланові перевірки, реагування на виклики, рейдові перевірки та патрулювання, перевірки щодо органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Запроваджується нова 4-ступенева градація підприємств на довкілля - від "найвищого ступеня ризику для довкілля" до "незначного". Проектом закону передбачається часткове виведення заходів державного екологічного контролю з-під дії деяких норм основного Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V, що, в свою чергу, дозволить нівелювати зловживання правами, наданими суб'єктам господарювання цим законом. Оскільки останнім не передбачені позапланові, рейдові перевірки та патрулювання, а навпаки, тільки «співробітництво» з підприємництвом шляхом обов'язкового попередження у письмовому вигляді (поштою) за десять днів до планової перевірки, що є нонсенсом.

Наступний законопроект, який розглядатиметься у доповнення до попереднього ВР України на Порядку денному одинадцятої сесії ВР України дев'ятого скликання (Постанова ВР України від 06.02.2024 р. № 3562-IX), це проект Закону України “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля” (реєстраційний номер 6004-д). Законопроект №6004-д передбачає встановлення правових та організаційних засад запобігання, зменшення та контролю промислового забруднення для забезпечення захисту довкілля та конституційних прав громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля шляхом впровадження інтегрованого довкільного дозволу [8].

Законопроект №6004-д розроблено у рамках імплементації положень Директиви 2010/75/ЄС та на виконання Указу Президента України від 08.11.2019 р. №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави», Концепції реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, схваленої розпорядженням КМ України від 22.05.2019 р. № 402-р, та Плану заходів із впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, схваленого розпорядженням КМ України від 27.12.2019 р. № 1422-р.

У рамках імплементації положень Директиви 2010/75/ЄС обов'язковим для українських суб'єктів господарювання згідно із законопроектом №6004-д є застосування найкращих доступних технологій та методів управління і досягнення встановлених відповідно до них гранично допустимих обсягів забруднення. Проте в Україні немає розроблених нормативно-правових актів, що встановлюють перелік найкращих доступних технологій та методів управління для регулювання окремих видів діяльності, а гранично допустимі концентрації та гранично допустимі скиди забруднюючих речовин не відповідають значенням Директиви 2010/75/ЄС. Отже повна імплементація Директиви 2010/75/ЄС вимагатиме консолідації всіх зацікавлених органів центральної виконавчої влади (Міндовкілля, Мінінфраструктури, МОЗ, Держпродспоживслужба, ДСНС, НАН, НАМН та ін.) для прийняття в подальшому підзаконних актів технічного характеру, спрямованих на транспозицію технічних вимог та додатків до цієї директиви, особливо що стосуються функціонування спалювальних установок.

Особлива увага в ЄС приділяється мікропідприємствам - малі та середні підприємства (МСП), які є надзвичайно важливим елементом економіки України та ЄС. Впровадження стратегій розвитку МСП ґрунтується на принципах Європейської хартії малих підприємств, а саме усуненні найобтяжливіших процедур реєстрації МСП із заміною їх на реєстрації в режимі "он-лайн", та спрощенні і раціоналізації національних норм, де це можливо, що в Україні потребує впровадження.

План заходів з виконання рекомендацій ЄК по завершенню наближення законодавства України до актів права ЄС: міжсекторальна взаємодія. «Планом заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року» (далі - План заходів ЄК), затвердженим розпорядженням КМ України від 09.02.2024 р. №133-р., передбачена робота по завершенню наближення законодавства України до актів права ЄС у різних сферах послуг [9].

За дорученням Уряду України Мінінфраструктури необхідно розробити нормативно-правові акти щодо імплементації Регламентів Комісії (ЄС) 2013/524 від 21.05.2013 р. та 2015/1051 від 01.07.2015 р. про умови виконання функцій платформи для вирішення суперечок, що стосуються в тому числі містобудівної діяльності МСП, в режимі он-лайн, про умови електронної форми скарги та про умови співпраці між контактними особами, а також про врегулювання споживчих спорів в режимі он-лайн, та проведення публічних консультацій щодо таких проектів.

Згідно з п.90 Плану заходів ЄК Мінінфраструктури необхідно розробити регіональні стратегії смарт-спеціалізацій, затвердити методичні рекомендації щодо застосування засад політики інноваційного та регіонального розвитку та розробити плани заходів з їх реалізації в рамках виконання Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки.

Мінінфраструктури та Міндовкіллю необхідно розробити та затвердити на рівні Уряду України нормативних актів з питань поводження з: відходами видобувної промисловості; відходами електричного та електронного обладнання; твердими побутовими відходами, транскордонним перевезенням відходів, а також розробити та затвердити Національний план управління відходами до 2033 року, що є продовженням реформ, розпочатих у сфері управління відходами.

Мінінфраструктури, Мінекономіки, Міненерго, Міндовкілля, Мінагро- політики, та Держенергоефективності згідно з п.102. Плану заходів ЄК продовжувати “зелений” енергетичний перехід та “зелену” відбудову шляхом затвердження Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року з урахуванням цілей Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики та клімату на період до 2030 року.

Висновки

1. Для забезпечення стійкого розвитку міських територій та збереження здоров'я населення необхідне державне регулювання, яке включає: впровадження Європейських стандартів: імплементація вимог директив Європейського Союзу в національне законодавство з метою гармонізації екологічних стандартів, норм та процедур; зонування та планування територій: створення чіткого зонування промислових та житлових територій, що сприятиме раціональному використанню земельних ресурсів та зниженню екологічного навантаження; використання сучасних технологій: застосування найкращих доступних технологій та обладнання на промислових підприємствах для мінімізації викидів забруднюючих речовин; природоохоронні заходи: впровадження ефективних природоохоронних заходів на підприємствах, зокрема систем очищення викидів та відходів, для зниження рівня забруднення повітря; моніторинг та контроль: регулярний моніторинг стану навколишнього середовища та контроль за дотриманням екологічних норм і стандартів; інноваційний розвиток: реструктуризація, перепрофілювання та технологічне переоснащення еконебезпечних і малоефективних промислових підприємств з метою підвищення їх екологічної безпеки.

2. Виконання цих заходів сприятиме підвищенню екологічної безпеки, зменшенню негативного впливу промислових об'єктів на здоров'я населення, забезпеченню сталого розвитку міських територій України і головне - усвідомленню на всіх рівнях державного управління нагальної потреби збереження довкілля та підвищенню соціальної свідомості щодо особистої відповідальності кожного за усунення загальних загроз здоров'ю, особливо в сучасних умовах.

3. Злагоджена міжсекторальна взаємодія на національному та регіональних рівнях після завершення наближення національного законодавства України до актів права ЄС сприятиме входженню України до Європейського Союзу як його повноправного члена.

Література

1. Hygienic assessment of planning decisions for the cities with different city-forming base by the state of the environmental pollution and risk to the health of the population / Makhniuk V. M., Harkavyi S. I., Nazarenko V. I., Makhniuk V. V., Shevchenko О. А., Ryzhenko N. O. // Довкілля та здоров'я. 2020. Вип. 2 (95). С. 54-58. URL: http://www.dovkil-zdorov.kiev.ua/env/95-0054.pdf

2. Аналітичний звіт за результатами оцінки «Покращення показників з неінфекційних захворювань: Бар'єри та можливості системи охорони здоров'я в Україні», українсько- швейцарський проєкт, 2023. 60 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1Fc0BbJU4UmOT_ QIVWXzfoVyMVKvKmrFN/view

3. Колодійчук І. А. Формування територіально збалансованих систем управління відходами: регіональний вимір. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2020. 524 с.

4. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2020 році/ Міндовкілля. 2020. 240 с. URL: https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/ Natsionalna-Dopovid-2020-2.pdf.

5. УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: від 27.06.2014 № 984_011. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/984_011#Text.

6. Directive 2010/75/EU of the European Parliament and of the Council of 24 November 2010 on industrial emissions (integrated pollution prevention and control) Text with EEA relevance // OJ L 334, 17.12.2010. P. 17-119. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2010/75/oj

7. Проект Закону про державний екологічний контроль: законопроєкт від 19.02.2020 №3091. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_17pf351H68186

8. Проект Закону про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля: законопроєкт від 04.01.2023 №6004-д. URL: https://itd.rada.gov.ua/ billInfo/Bills/CardByRn?regNum=6004-%D0%B4&conv=9.

9. Про затвердження плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.02.2024 р. №133-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-planu-zakhodiv-z-vykonannia-rekomendatsii- ievropeiskoi-komisii-predstavlenykh-u-t90224

References

1. Hygienic assessment of planning decisions for the cities with different city-forming base by the state of the environmental pollution and risk to the health of the population / Makhniuk V. M., Harkavyi S. I., Nazarenko V. I., Makhniuk V. V., Shevchenko O. A., Ryzhenko N. O. Dovkil'lya ta zdorov'ya. 2020. Vyp. 2 (95). S. 54-58. Retrieved from http://www.dovkil- zdorov.kiev.ua/env/95-0054.pdf [in Ukrainian].

2. Analitychnyi zvit za rezultatamy otsinky «Pokrashchennia pokaznykiv z neinfektsiinykh zakhvoriuvan: Bariery ta mozhlyvosti systemy okhorony zdorovia v Ukraini», ukrainsko- shveitsarskyi proiekt [Analytical report based on the results of the assessment "Improvement of non-communicable diseases indicators: Barriers and opportunities of the healthcare system in Ukraine", Ukrainian-Swiss project], 2023. 60 s. Retrieved from https://drive.google.com/file/d/1F c0BbJU4UmOT_QIVWXzfoVyMVKvKmrFN/view [in Ukrainian].

3. Kolodiichuk I. A. Formuvannia terytorialno zbalansovanykh system upravlinnia vidkhodamy: rehionalnyi vymir [Formation of territorially balanced waste management systems: regional dimension]. DU «Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni M. I. Dolishnoho NAN Ukrainy» - State University "Institute of Regional Studies named after M. I. Dolishny National Academy of Sciences of Ukraine", 2020. 524 s [in Ukrainian].

4. Natsionalna dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Ukraini u 2020 rotsi [National report on the state of the natural environment in Ukraine in 2020], Mindovkillia. 2020. 240 s. Retrieved from https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/ Natsionalna-Dopovid-2020-2.pdf [in Ukrainian].

5. UHODA PRO ASOTSIATSIIU mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony [ASSOCIATION AGREEMENT between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member states, on the other hand]: Uhoda vid 27.06.2014 №984_011. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy»/VR Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text [in English].

6. Directive 2010/75/EU of the European Parliament and of the Council of 24 November 2010 on industrial emissions (integrated pollution prevention and control) Text with EEA relevance // OJ L 334, 17.12.2010. P. 17-119. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/ 2010/75/oj [in English].

7. Proekt Zakonu “ Pro derzhavnyi ekolohichnyi kontrol ”: vid 19.02.2020, №3091 [Draft Law “On state environmental control” from February 19,2020, № 3091]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from Retrieved from https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68186 [in Ukrainian].

8. Proekt Zakonu “ Pro zabezpechennia konstytutsiinykh prav hromadian na bezpechne dlia zhyttia i zdorovia dovkillia”: vid 04.01.2023, №6004-d. [Draft Law “On ensuring the constitutional rights of citizens to an environment safe for life and health” from January 04,2023, №6004-d. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from Retrieved from https://itd.rada.gov.ua/ billInfo/Bills/CardByRn?regNum=6004-%D0%B4&conv=9 [in Ukrainian].

9. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy “Pro zatverdzhennia planu zakhodiv z vykonannia rekomendatsii Yevropeiskoi Komisii, predstavlenykh u Zviti pro prohres Ukrainy v ramkakh Paketa rozshyrennia Yevropeiskoho Soiuzu 2023 roku”. vid 09.02.2024 r. №133-r. [Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On the approval of the plan of measures to implement the recommendations of the European Commission, presented in the Report on the progress of Ukraine within the framework of the 2023 European Union Enlargement Package", from February 9, 2024, No. 133 ]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/133-2024-%D1%80#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru