Авторське право на об’єкти створені штучним інтелектом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Авторське право на об'єкти створені штучним інтелектом

Черваньова Діана Андріївна студентка 3 курсу факультету юстиції права, Пучковська Ірина Йосипівна докторка юридичних наук, професорка, кафедра цивільного права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Анотація

У статті розглядається актуальна проблема авторського права на об'єкти, створені ШІ, яка набуває все більшої значущості в контексті стрімкого розвитку технологій. Здатність ШІ генерувати різноманітні об'єкти, від музики до програмного коду, потребує нового погляду на традиційні поняття авторства та інтелектуальної власності.

Автор досліджує ключові аспекти визначення авторства у випадку творів, створених ШІ, зокрема: ступінь людського внеску в процес створення, оригінальність та творчий характер кінцевого продукту, етичні аспекти використання ШІ в творчій діяльності.

У статті аналізуються сучасні правові норми, зокрема, новаторське українське законодавство, яке впровадило право sui generis на захист "творів" ШІ, а також позиція інших країн щодо авторського права на результати роботи ШІ.

Автор розглядає різні підходи до визначення авторства, зокрема, принцип "людського авторства", якого дотримується Бюро авторських прав США, та критерій "оригінального інтелектуального внеску автора", який визначений Європейським судом з прав людини.

Особливу увагу приділено аналізу гучних судових справ, що стосуються авторського права на об'єкти, створені ШІ, та прикладам з практики реєстрації авторських прав на такі об'єкти в різних країнах. Це дозволяє краще зрозуміти різноманітність підходів до вирішення цієї проблеми та сформувати більш повне уявлення про тенденції розвитку законодавства в цій сфері.

Стаття підкреслює необхідність подальшого вивчення проблеми авторського права на об'єкти, створені ШІ, та розробки чітких правових механізмів для забезпечення балансу між стимулюванням інновацій та захистом прав авторів в епоху штучного інтелекту. Автор наголошує на важливості міжнародної співпраці у цій сфері та закликає до подальших дискусій та досліджень для вироблення універсальних стандартів авторського права на ШІ-твори.

Ключові слова: авторське право на твори, створені ШІ, правовий статус об'єктів, згенерованих ШІ; право sui generis на "твори" ШІ; захист інтелектуальної власності в епоху ШІ.

Abstract

Copyright on objects created by artificial intelligence

Chervanyova Diana Andriivna is a 3rd-year student of the Faculty of Justice, Puchkovska Iryna Yosypivna, Doctor of Law, Professor, Department of Civil Law, National University of Law named after Yaroslav the Wise

The article deals with the topical issue of copyright in objects created by AI, which is becoming increasingly important in the context of rapid technological development. The ability of AI to generate various objects, from music to program code, requires a new look at the traditional concepts of authorship and intellectual property.

The author examines the key aspects of determining authorship in the case of works created by AI, in particular: the degree of human contribution to the creation process, the originality and creative nature of the final product, and the ethical aspects of using AI in creative activities.

The article analyzes the current legal norms, in particular, the innovative Ukrainian legislation that introduced the sui generis right to protect AI “works”, as well as the position of other countries on copyright for AI results.

The author examines various approaches to the definition of authorship, in particular, the principle of “human authorship”, which is followed by the US Copyright Office, and the criterion of “original intellectual contribution of the author”, which is defined by the European Court of Human Rights.

Particular attention is paid to the analysis of high-profile court cases concerning copyright in AI-generated objects and examples from the practice of registering copyright in such objects in different countries. This allows us to better understand the variety of approaches to solving this problem and form a more complete picture of the trends in the development of legislation in this area.

The article emphasizes the need to further study the issue of copyright in AI-gene rated objects and to develop clear legal mechanisms to ensure a balance between stimulating innovation and protecting authors' rights in the era of artificial intelligence. The author emphasizes the importance of international cooperation in this area and calls for further discussions and research to develop universal copyright standards for AI works.

Keywords: copyright in works created by AI, legal status of AI-generated objects, sui generis right to AI “works”, intellectual property protection in the AI era.

Постановка проблеми

Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту (далі ШІ) і його здатність до генерації різноманітних об'єктів (від музики та живопису до літературних творів та програмного коду) актуалізує проблему правової природи таких об'єктів, зокрема, питання авторського права. Україна стала першою державою, яка впровадила право sui generis на захист "творів" ШІ, закріпивши це положення в новій редакції Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Традиційно, авторське право гарантує за автором, яким визнається людина, виключне право на результат її творчої діяльності. Поява ШІ-творців ставить під сумнів усталені норми, оскільки ШІ сам не є суб'єктом права. Виникає низка питань: чи може об'єкт, створений ШІ, бути об'єктом авторського права? Кому належать права на об'єкт, створений ШІ: розробнику, користувачеві чи, можливо, самому ШІ у разі надання йому статусу "електронної особи"?

Впровадження права sui generis в Україні, хоч і є новаторським кроком, потребує подальшого розвитку та уточнення. Відсутність значного практичного досвіду застосування цієї норми, судової практики та чіткої процедури ідентифікації результатів роботи ШІ створює невизначеність. Необхідно також імплементувати положення Директиви 2019/790/ЄС про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку, уточнити обсяг майнових прав та розробити процедуру реєстрації прав sui generis.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання авторського права на об'єкти, створені ШІ, є предметом активного обговорення в сучасній юридичній науці. В останні роки з'явилося чимало досліджень, присвячених цій проблематиці.

В Україні важливий внесок у дослідження правової природи ШІ зробила Бусол О.Ю., яка, зокрема, проаналізувала потенційну небезпеку ШІ та окреслила основні напрямки правового регулювання відносин за участтю ШІ. Вагомий внесок у дослідження правових аспектів реєстрації авторського права на картини, створені ШІ, зробила І. Голубенко, яка детально проаналізувала цю проблему в своїй науковій роботі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про актуальність та складність проблеми авторського права на об'єкти, створені ШІ. Необхідні подальші дослідження для вироблення чітких правових механізмів та етичних принципів використання ШІ в творчій діяльності.

Мета статті - дослідити питання авторського права на об'єкти, створені ШІ, враховуючи сучасні тенденції розвитку технологій ШІ, аналіз існуючих правових норм та етичних аспектів.

Виклад основного матеріалу

Вперше термін "штучний інтелект" (Artificial Intelligence) було запропоновано у 1956 році в Стенфордському університеті (США). Зокрема, було визначено, що ШІ - це наука та технологія створення машин, інтелектуальних комп'ютерних програм, здатних виконувати творчі функції, що традиційно вважаються прерогативою людини. [1, с. 122].

Сучасними укрїнськими науковцями, зокрема Бусол О.Ю., ШІ розглядається як здатність автоматичних систем брати на себе функції людини, вибирати, приймати оптимальні рішення на основі раніше отриманого життєвого досвіду та аналізу зовнішніх впливів [1, с. 122].

Визначення ШІ можна знайти в Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, схваленій Кабінетом Міністрів України, штучним інтелектом визначається організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань [2].

Визначення ШІ, запропоноване Бусол О.Ю. та зафіксоване в Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, підкреслює його здатність до виконання творчих функцій, традиційно властивих людині. Однак питання авторського права на об'єкти, створені штучним інтелектом, залишається відкритим і потребує детального розгляду.

Закон України "Про авторське право і суміжні права" (далі Закон) в статті 33 розглядає об'єкти, створені ШІ, визначаючи їх як "неоригінальні". Це підкреслює відмінність між творчістю людини та результатами роботи комп'ютерних програм [3].

Ключовим аспектом визначення "неоригінального об'єкта" є відсутність "безпосередньої участі фізичної особи в його утворенні". Тобто твір, створений художником за допомогою графічного редактора, залишається об'єктом авторського права художника. "Неоригінальним" вважається тільки той об'єкт, який згенерований програмою автономно, без втручання людини.

Суб'єктами прав на "неоригінальні" об'єкти визнаються автори комп'ютерної програми або користувачі, які отримали відповідні права від автора. Законом чітко зазначено, що в результаті створення такого об'єкта "особисті немайнові права не виникають" (частина 3 статті 33 Закону).

Особливості майнових прав на "неоригінальні" об'єкти полягають у обмеженому строку їх дії - 25 років з моменту створення. На відміну від оригінальних творів, які охороняються протягом життя автора і 70 років після його смерті, права на об'єкти, створені ШІ, мають значно коротший термін дії.

Закон також регулює використання творів, захищених авторським правом, при створенні об'єктів ШІ. Частина 7 статті 33 Закону вказує, що використання таких творів припустиме лише за умови дотримання прав їх авторів. Це означає, що розробники нейромереж зобов'язані отримати дозвіл від авторів на використання їх творів в процесі навчання ШІ або виплачувати їм роялті.

Стаття 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" є важливим кроком у врегулюванні питань авторського права в контексті розвитку ШІ. Вона створює правову базу для використання об'єктів, створених комп'ютерними програмами, захищаючи при цьому інтереси авторів оригінальних творів [3].

Українське законодавство, роблячи перші кроки у визначенні правового статусу об'єктів, створених ШІ, не є єдиним прикладом спроб врегулювати цю сферу. Позиція інших країн щодо авторського права на результати роботи ШІ варіюється від категоричного заперечення до часткового визнання.

Зокрема, Бюро авторських прав США займає однозначну позицію: твори, створені машинами, не підлягають захисту авторським правом. Цей підхід базується на принципі "людського авторства", який лежить в основі американського законодавства про авторське право [4].

Генеративні системи ШІ, такі як Midjourney або ChatGPT, навчаються на основі величезних масивів даних, створених людьми. Результати їх роботи розглядаються як похідні від оригінальних творів. Хоча програма може генерувати нові комбінації елементів, вона не створює нічого фундаментально нового. Так, наприклад, у справі про графічний роман "Zarya of the Dawn", створений за допомогою Midjourney, Бюро авторських прав США спочатку надало реєстрацію, а потім частково її скасувало. Захист отримали лише текст та композиція книги, створені людиною. Самі зображення, згенеровані ШІ, були визнані "не продуктом авторства людини" [4].

Ця справа демонструє прагнення американських регуляторів чітко розмежувати "людське" та "машинне" авторство. Ключовим критерієм для надання авторського права є наявність оригінальної "розумової концепції", яка може належати лише людині.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що авторське право поширюється лише на твори, які є результатом оригінального інтелектуального внеску їх автора. Це чітко продемонстровано у рішенні C-5/08 Infopaq International A/S проти Danske Dagbaldes Forening. Таким чином, об'єкти, створені за допомогою ШІ, можуть отримати захист авторського права лише за умови, що людина зробила суттєвий внесок у їх створення [5].

Проблема полягає в тому, що визначення "суттєвого" та "творчого" внеску людини залишається складним і неоднозначним. Яким чином можна провести межу між алгоритмічним процесом та інтелектуальним впливом людини? Це питання досі не має однозначної відповіді [6].

Через цю невизначеність, як правило, контент, створений штучним інтелектом, не захищається авторським правом. Наразі правова система ще не виробила чітких механізмів для оцінки творчого внеску людини в роботу ТТТТ. Тому, поки не буде сформульовано чіткі критерії, питання захисту авторських прав на контент, створений ШТ, залишатиметься відкритим.

Наприклад, українська дослідниця Голубенко Т. Т., розглядаючи можливість реєстрації авторського права на картину, згенеровану штучним інтелектом, дійшла висновку, що наявні критерії авторства важко застосувати до картин, створених ШТ. На думку Голубенко, картина може бути визнана авторським твором, якщо вона: 1) створена людиною, 2) має певний рівень оригінальності та творчості, 3) є вираженням інтелектуальної праці автора [7].

У зв'язку з цим виникають питання, чи достатньо ввести параметри в програму, щоб вважатися "творцем" картини, згенерованої ШТ. Наскільки картина, створена на основі алгоритмів, може вважатися оригінальною та творчою? Чи можна вважати інтелектуальною працею процес налаштування алгоритму?

Отже, виникає потреба визначення чітких критеріїв, за якими картина, згенерована ШТ, може бути визнана авторським твором.

Як бачиться, одним із таких критеріїв може бути ступінь контролю та творчого вибору, здійсненого людиною в процесі створення картини. Якщо людина не просто вводить параметри в програму, а концептуально формує ідею, визначає стиль, вносить суттєві корективи в процесі генерації, то такий рівень участі може бути достатнім для визнання її автором.

Відповідно, якщо картина згенерована ШТ повністю автономно, без будь-якого втручання людини, то, ймовірно, авторське право не може виникнути. В останньому випадку доцільно розглядати картину як "неоригінальний" об'єкт, права на який належать розробнику програми або користувачеві, що отримав відповідні права.

Важливим аспектом є також етична сторона використання ШТ в творчій діяльності. Навчання ШТ на основі існуючих творів без згоди їх авторів може призвести до порушення їх прав. Використання ШТ у творчості вимагає застосування принципу доброї совісті, а також прозорості щодо ролі ШТ у створенні об'єкту.

Висновки з даного дослідження полягають у тому, що стрімкий розвиток ШТ вимагає переосмислення традиційних понять авторського права.

Чинне українське законодавство в сфері авторського права не дає чіткої відповіді на питання про авторство на твори, створені ШІ. Україна запровадила право sui generis на захист "творів" ШІ, але законодавцю необхідно розробити чіткі критерії для розмежування людського та машинного авторства. Перспективи подальших розвідок у цьому напрямі мають полягати у: вдосконаленні вітчізняного законодавства, зокрема, визначенні чітких критеріїв для визначення авторства на твори ШІ та запровадженні процедури реєстрації прав sui generis; вивченні міжнародного досвіду та практики застосування авторського права до творів, створених ШІ; розробці етичних принципів використання ШІ в творчій діяльності, зокрема, питання запобігання порушенню прав авторів оригінальних творів, на яких навчався ШІ; аналізі впливу ШІ на розвиток творчих індустрій та формування нових моделей авторства.

Важливо продовжувати дослідження цієї проблематики, щоб забезпечити баланс між стимулюванням інновацій та захистом прав авторів в епоху штучного інтелекту.

штучний інтелект авторство право

Література

1. Бусол О.Ю. Потенційна небезпека штучного інтелекту. Інформація і право. № 2(14). 2015. С. 121-127.

2. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.20 р. № 1556-р.

3. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 01.12.2022 № 2811-IX.

4. Жомір А. Авторське право та штучний інтелект. Legal It group.

5. Infopaq International A/S v Danske Dagblades Forening. Справа C-5/08.

6. Фоміна Н. Чи можуть твори, створені за допомогою ТТТТ, розраховувати на авторське право. Юридична газета. 2023. №11-12. С. 769-770.

7. Голубенко І. Правові аспекти можливості реєстрації авторського права на картини створені штучним інтелектом. Створення, охорона, захист і комерціалізація об'єктів права інтелектуальної власності: матеріали V! Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої Міжнародному дню інтелектуальної власності. (м. Київ, 26 квітня 2023 р.): ел. збірник. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. 246-251.

References

1. Busol O.Yu. (2015). Potentsiina nebezpeka shtuchnoho intelektu [Potential danger of artificial intelligence]. Informatsiia ipravo - Information andLaw, 2(14), 121-127.

2. Cabinet of Ministers of Ukraine. (2020, December 2). Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini [On Approval of the Concept for the Development of Artificial Intelligence in Ukraine]. Decree No. 1556-р.

3. Verkhovna Rada of Ukraine. (2022, December 1). Pro avtorske pravo i sumizhni prava [On Copyright and Related Rights]. Law. No. 2811-IX.

4. Zhomir A. (n.d.). Avtorske pravo ta shtuchnyi intelekt [Copyright and artificial intelligence]. Legal It Group.

5. Court of Justice of the European Union. (2010, July 1). Infopaq International A/S v Danske Dagblades Forening. Case C-5/08.

6. Fomina N. (2023). Chy mozhut tvory, stvoreni za dopomohoiu SHI, rozrakhovuvati na avtorske pravo [Can works created with the help of AI count on copyright]. Yurydychna Hazeta - Legal Newspaper, 11-12, 769-770.

7. Holubenko I. (2023). Pravovi aspekty mozhlyvosti reiestratsii avtorskoho prava na kartyny stvoreni shtuchnym intelektom [Legal aspects of the possibility of registering copyright for pictures created by artificial intelligence]. In Stvorennia, okhorona, zakhyst ikomertsializatsiia obiektivprava intelektualnoi vlasnosti: materialy VI Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu, prysviachenoi Mizhnarodnomu dniu intelektualnoi vlasnosti [Creation, Protection, Defense and Commercialization of Intellectual Property Objects: Proceedings of the VI All-Ukrainian Scientific and Practical Conference with International Participation Dedicated to the International Day of Intellectual Property]. (pp. 246-251). Kyiv: KPI im. Ihoria Sikorskoho.

Размещено на Allbest.ru