Концептуальні засади механізмів надання адміністративних послуг в умовах цифровізації управлінських процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра публічного управління та адміністрування

Навчально-науковий інститут захисту інформації

Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій

Концептуальні засади механізмів надання адміністративних послуг в умовах цифровізації управлінських процесів

Петькун Світлана Михайлівна,

доктор наук з державного управління, доцент

Стороженко Ліна Григорівна,

кандидат філологічних наук, доцент

Стороженко Владислав Ігорович, магістр

Анотація

У статті здійснено спробу визначити та проаналізувати ключові концептуальні засади механізмів надання адміністративних послуг в умовах цифровізації державного управління.

Акцентовано, що підвищення рівня надання адміністративних послуг в умовах цифровізації управлінських процесів разом із посиленням їх безпеки є основними цілями сучасних суспільних трансформацій. Адже у багатьох країнах світу сьогодні з'являються моделі «цифрової держави добробуту», в яких дедалі більше керуються цифровими даними та технологіями, що використовуються для автоматизації, прогнозування, ідентифікації, моніторингу, надання адміністративних послуг. Таким чином, цифрова стратегія урядів проголошує, що вона трансформує стосунки між суспільством та державою, передаючи більше повноважень громадянам, реагуючи на їхні потреби.

Окреслено ключові концептуальні аспекти механізмів надання адміністративних послуг в умовах цифровізації державного управління, серед яких: орієнтація на користувача; запровадження електронного урядування; розбудова цифрової інфраструктури; інвестування у створення цифрової інфраструктури; автоматизація процесів надання адміністративних послуг; розвиток електронних ідентифікаційних системи; інтеграція та комп'ютеризація інформаційних систем управління; цифрова реєстрація; формування цифрових соціальних реєстрів; запровадження платформи соціальної мережі; інтероперабельність; конфіденційність, безпека та оптимальний захист інформації; правове регулювання; підготовка кадрів, громадська участь та прозорість.

Визначено додаткові позиції надання адміністративних послуг: моніторинг та оцінка ефективності; партнерство з приватним сектором; інклюзивність та доступність; цифрова грамотність; управління змінами; міжнародне співробітництво; етика та відповідальність; розвиток інноваційної культури тощо.

З'ясовано, що окреслені аспекти дозволяють забезпечити більш якісне надання адміністративних послуг в умовах цифровізації управлінських процесів.

Ключові слова: адміністративні послуги, цифровізація, управлінські процеси, нетократія, нетократичне управління.

Petkun Svitlana Mykhailivna

Storozhenko Lina Hryhorivna

Storozhenko Vladyslav Ihorovych

CONCEPTUAL BASIS OF MECHANISMS PROVISION OF ADMINISTRATIVE SERVICES IN THE CONDITIONS OF DIGITALIZATION OF ADMINISTRATIVE PROCESSES

Abstract

The article attempts to identify and analyze the key conceptual principles of mechanisms for providing administrative services in the context of digitalization of public administration.

It is emphasized that increasing the level of administrative services in the conditions of digitization of management processes along with strengthening their security are the main goals of modern social transformations. In many countries of the world, models of the "digital welfare state" are emerging today, in which digital data and technologies used for automation, forecasting, identification, monitoring, and provision of administrative services are increasingly controlled. As such, governments' digital strategy proclaims that it will transform the relationship between citizens and the state, giving more power to citizens and being more responsive to their needs.

The key conceptual aspects of the mechanisms for providing administrative services in the conditions of digitalization of public administration are outlined, including: user orientation; introduction of electronic governance; development of digital infrastructure; investing in the creation of digital infrastructure; automation of processes for providing administrative services; development of electronic identification systems; integration and computerization of management information systems; digital registration; formation of digital social registers; introduction of a social network platform; interoperability; confidentiality, security and optimal protection of information; legal regulation; training, public participation and transparency.

Additional positions for the provision of administrative services have been identified: monitoring and evaluation of efficiency; partnership with the private sector; inclusiveness and accessibility; digital literacy; change management; international cooperation; ethics and responsibility; development of innovative culture, etc.

It was found that the outlined aspects allow to ensure better provision of administrative services in conditions of digitization of management processes.

Keywords: administrative services, digitization, management processes, netocracy, netocratic management.

Вступ

Постановка проблеми. Важливим вектором процесу формування та розвитку державного управління є створення сучасної цілісної системи надання адміністративних послуг. Сьогодні адміністративні послуги служать інтересам споживачів і є важливим кроком у напрямі підвищення задоволення потреб громадян і господарюючих суб'єктів. Пошуки інноваційних форм та механізмів надання адміністративних послуг, способів та методів взаємодії й комунікації зацікавлених сторін в умовах цифровізації управлінських процесів є актуальним питанням, що потребує комплексного вирішення.

Саме сьогодні якість електронних (цифрових) адміністративних послуг для громадян відіграє виключне значення у формуванні ефективного державного управління та суттєво впливає на прийняття управлінських рішень, на різні аспекти господарювання, підвищуючи цінність як для суспільства, так і для держави. Електронні державні послуги мають універсальний доступ і можуть бути отримані будь-якою особою в режимі реального часу.

Вирішення проблем, які існують у сфері розвитку системи надання адміністративних послуг в умовах цифровізації, концептуалізація механізмів надання електронних адміністративних послуг на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (цифрових), сприятиме підвищенню якості реалізації функцій держави та ефективності системи державного управління в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню питань надання адміністративних послуг присвячені праці низки науковців та практиків, серед яких: В. Білоуса, Т. Бруса, О. Васильєва, Н. Грабар, Н. Дацій, Н. Калинець, В. Мамонова, В. Мотречко, Н. Пушкарьова, О. Радченко та ін. Студіюванням проблем формування системи адміністративних послуг у процесі розвитку електронного урядування займалися: О. Вітик, Ю. Даньшина, В. Довгань, Д. Записний, С. Кандзюба, П. Клімушин, О. Литвінов, Є. Романенко, Л. Требик, О. Яценко та ін.

Однак, незважаючи на актуальність та глибину здійснених наукових розвідок, не дослідженим залишається питання концептуалізації механізмів надання адміністративних послуг в умовах цифровізації управлінських процесів, що й зумовлює вибір теми нашого дослідження.

Мета статті. Визначити та проаналізувати ключові концептуальні засади механізмів надання адміністративних послуг в умовах цифровізації державного управління.

Виклад основного матеріалу

В умовах стрімкого технологічного прогресу та інтенсифікації цифрової трансформації значення адміністративних послуг у підвищенні ефективності державного управління для громадян поступово зростає. Розробка та впровадження електронних адміністративних послуг, як складової електронного уряду, змінили спосіб взаємодії органів державного управління з громадськістю. Завдяки реалізації різноманітних операцій та безпрецедентному способу комунікації з державними органами влади цифрові платформи для надання таких послуг стали важливим джерелом інформації для суспільства.

Вплив електронних сервісів для громадян на ефективність державного управління передбачає фундаментальний зсув у його динаміці, сприяючи демократизації доступності послуг, підвищенню прозорості державного управління та заохоченню участі суспільства в управлінні державою. Крім того, запровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у сфері державного управління сприяє оптимізації діяльності уряду, підвищує ефективність надання послуг та розширює можливості громадян брати участь у процесах прийняття рішень.

Концепція державного управління, яка базується на ідеї використання інформаційно-комунікаційних технологій для залучення більшої кількості громадян до прийняття рішень та формування політики, у сучасній науковій літературі визначається як «нетократія». Саме нетократичне державне управління покликане перетворити відносини між владою та громадянами на більш прозорі та ефективні, що досягається шляхом створення спеціальних електронних платформ, а також заохочення громадян до їх активного використання [5].

Подальше впровадження електронного урядування в управлінські процеси, вдосконалення і концептуалізація механізмів надання послуг громадянам з його використанням вимагає вивчення взаємозв'язку між електронними послугами та ефективністю державного управління. Адже визначення ступеня впливу електронних сервісів на різні аспекти ефективності державного управління дозволяє отримати цінну інформацію, що полегшує прийняття складних управлінських рішень та сприяє ефективному прозорому та збалансованому управлінню [4].

Сьогодні ми живемо у світі, де віртуальне різко й стрімко витісняє реальне, послаблюючи територіальну, релігійну та інші ідентичності. У свою чергу, це впливає на функціонування демократії, змінюючи відносини між державами, суспільством та окремими людьми. Це також впливає на довіру громадян до державних інституцій, зростання популізму та націоналізму, перенесення відповідальності за добробут від держави до окремої особи за допомогою новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.

Наразі не викликає сумніву той факт, що у світі настає ера мережевого (цифрового) державного управління. Так, у країнах із високим рівнем економічного розвитку стають нормою такі механізми цифрового управління, як біометрична ідентифікація особи, програми розпізнавання облич для різних цілей, передбачення правопорушень на основі цифрових алгоритмів, оцифрування систем правосуддя та імміграції, онлайн-подача податкових декларацій тощо.

Вважається, що цифровізація відіграє каталітичну роль у покращенні економічного, соціального та політичного розвитку в розвинутих економіках, а також у країнах, що розвиваються. Це також сприймається як підвищення якості життя завдяки кращому управлінню та розширенню можливостей людей. Це допомагає об'єднати державу та людей, роблячи уряди більш прозорими, підзвітними та орієнтованими на людей. Фактично, посилення цифровізації державного управління підвищує його ефективність, з одного боку, й економить обмежені ресурси та час, з іншого. Це також може допомогти у зміцненні рівності, зосередившись на інклюзивному зростанні та прозорості.

Підвищення рівня надання адміністративних послуг в умовах цифровізації управлінських процесів разом із посиленням їх безпеки є основними цілями глибоких суспільних трансформацій і суттєвих витрат, пов'язаних із переведенням усього населення країни на централізовані цифрові системи даних. У результаті, в багатьох країнах світу сьогодні з'являються моделі «цифрової держави добробуту», в яких дедалі більше керуються цифровими даними та технологіями, що використовуються для автоматизації, прогнозування, ідентифікації, моніторингу, надання адміністративних послуг тощо. Таким чином, цифрова стратегія урядів проголошує, що вона трансформує стосунки між суспільством та державою, передаючи більше повноважень громадянам і більш чуйно реагуючи на їхні потреби [1].

Процеси цифровізації та зростаюча роль автоматизації управлінських процесів за допомогою алгоритмів і штучного інтелекту сприяють переходу до технократично-бюрократичного процесу, який, звичайно, значно спрощує та прискорює процедури надання адміністративних послуг, а відтак пришвидшується процес прийняття управлінських рішень. Однак, у цьому випадку, «стирається» особистісно-суб'єктний підхід щодо кожного учасника процесу надання/отримання адміністративних послуг. Таким чином, сучасна модель держави базується на припущенні, що особа є не власником, а лише заявником отримання послуги. Саме тому необхідно розробити концептуальні засади механізмів надання адміністративних послуг, які охоплюють комплексні людиноцентричні підходи та принципи, спрямовані на забезпечення ефективності, прозорості та доступності державних послуг для громадян.

В умовах цифровізації окреслені аспекти передбачають такі ключові позиції: орієнтація на користувача - адміністративні послуги повинні бути орієнтовані на потреби користувачів, що включає зручний доступ, інтуїтивно зрозумілі інтерфейси та високу якість обслуговування. У свою чергу, це передбачає проведення досліджень і опитувань для виявлення проблем та запитів громадян, врахування зворотного зв'язку з представниками суспільства для постійного вдосконалення рівня та способів надання послуг.

Наступною важливою складовою модернізації процесу надання адміністративних послуг є масштабне запровадження електронного урядування, яке сприяє зниженню бюрократії, покращенню якості послуг та зручності для громадян. Е-урядування забезпечує можливість розширення та надання електронних адміністративних послуг, підвищення якості прийняття рішень на всіх рівнях, об'єднуючи при цьому відповідальних осіб та громадян, причетних до розробки рішення, та підтримуючи цим самим соціальну інтеграцію і суспільну стабільність.

Цифрові платформи дозволяють отримувати адміністративні послуги онлайн, що знижує потребу в особистих візитах до державних установ. Для повноцінного функціонування електронного урядування та формування відкритої електронної демократії, у свою чергу, необхідно вдосконалювати та розвивати цифрову інфраструктуру, розбудова якої є необхідною для ефективного функціонування електронного урядування. Це включає розвиток високошвидкісного інтернету, створення безпечних та надійних дата-центрів, а також забезпечення доступу до цифрових пристроїв для всіх верств населення.

Звичайно, ключову роль у запровадженні електронного урядування відіграють новітні засоби масової комунікації та відкриті електронні середовища. Автоматизація рутинних і стандартних адміністративних процесів дозволяє зменшити навантаження на державних службовців та підвищити ефективність надання послуг. Це включає використання роботизованих платформ та сервісів для обробки заяв, реєстрації, видачі дозволів та довідок тощо. На допомогу, у цьому випадку, можуть прийти штучний інтелект та можливість використання великих даних, що, у свою чергу, відкриває нові можливості для аналізу потреб громадян, прогнозування тенденцій та прийняття обґрунтованих і виважених рішень. Зазначені технології допомагають покращити якість протікання управлінських процесів і оперативно реагувати на зміни, що робить процес надання адміністративних послуг більш ефективним і гнучким, оскільки він може полегшити оцінку неструктурованих даних для отримання права на (пере)оцінку та прискорити цей процес за допомогою комп'ютеризованих операцій. Також після запровадження штучного інтелекту в загальний реєстр вся система отримує гнучкість, яку можна коригувати та збільшувати в масштабі за рахунок розширення програм та інфраструктури інформаційно-комунікаційних технологій з відносною простотою.

Однак слід враховувати, що штучний інтелект постійно вимагає удосконалення своїх алгоритмів та моделей на основі машинного навчання, що може призвести до значних витрат, часто завищених для реалізації, у тому числі, механізми забезпечення прозорості, що потребує інвестицій в адекватні цифрові технології та інфраструктуру. Країни з розвиненою економікою та економікою, що активно розвивається, повинні бути готові інвестувати у створення цифрової інфраструктури, необхідної для інклюзивного зростання, в державні послуги (початкова освіта; охорона здоров'я; водопостачання та санітарія; транспорт; соціальна допомога всім, хто її потребує, тощо), щоб мати можливість побудувати міцну основу для подальшого розвитку держави.

На окрему увагу заслуговують електронні ідентифікаційні системи, запровадження яких дозволяє спростити процес доступу до державних послуг, підвищуючи безпеку та швидкість виконання адміністративних процедур. Наприклад, електронні ідентифікаційні картки, біометричні дані, мобільні додатки/платформи/сервіси забезпечують зручність і доступність послуг. Останнім часом їх стає дедалі більше й вони виправдано набувають популярності, адже дозволяють громадянам отримувати послуги будь-де і будь-коли, забезпечуючи доступність, гнучкість і зручність користування.

Під час цифровізації механізмів державного управління щодо надання адміністративних послуг можна підвищити їх ефективність через застосування інтегрованих та комп'ютеризованих інформаційних систем управління, які забезпечують точне та своєчасне керування великими обсягами даних. Це інтегровані автоматизовані системи, що надають інформацію для підтримки операцій, надання інформації, прийняття рішень управління загалом. Інтегровані та комп'ютеризовані інформаційні систем управління можна використовувати як комп'ютеризовані та ручні процедури, моделі для аналізу, планування, контролю за наданням адміністративних послуг та прийняття рішень, а також керування базами даних. Особливістю таких систем є те, що вони можуть допомогти знизити рівень шахрайства, помилок та корупції, попереджаючи кінцевих користувачів, коли відбуваються розбіжності у даних чи порушення використання, забезпечуючи захист даних та підвищуючи ефективність.

Другим етапом ланцюжка постачання є цифрова реєстрація бенефіціарів. Цей процес відрізняється від загальної реєстрації, оскільки всі заявники реєструються, але до програми потрапляють лише бенефіціари.

Етап реєстрації включає в себе декілька кроків: виконавці оцінюють потреби та умови життя заявників, використовуючи дані, зібрані в ході процесу реєстрації відповідно визначеним критеріям. Таким чином, ті, хто вважається таким, що мають на це право, стають бенефіціарами, а ті, хто не має право - не можуть увійти до списку очікування; наступні кроки включають процес визначення пакетів пільг і послуг, що отримуються вибраними бенефіціарами; бенефіціари отримують підтвердження того, що вони були обрані бенефіциаром, та інформацію про подальші дії.

Цифрові соціальні реєстри чи реєстри бенефіціарів полегшують реєстрацію у конкретній програмі, оскільки скорочують кількість форм документів, які людині необхідно надати для розгляду отримання адміністративної послуги. Особливо, коли реєстри інтегровані з іншими соціальними інформаційними системами, їх дані можуть допомогти ідентифікувати соціальні прогалини.

Платформа соціальної мережі дозволяє об'єднати численні цифрові інструменти надання адміністративних послуг, усунути дублювання даних та повсюдне оновлення, а також використовувати технології мобільного зв'язку, машинного навчання, що сприяє охопленню увагою всіх бенефіціарів, прискорює їх ідентифікацію, а оновлення даних призводить до усунення та виключення помилок. Практично це підвищує якість моніторингу, полегшує роботу з населенням, дозволяє самостійно зареєструватися через додатки, подати заявку через конкретний мобільний додаток, самостійно редагувати свої дані та, зрештою, отримати якісну адміністративну послугу. Звичайно, слід зазначити і певні перешкоди на шляху впровадження та використання платформ соціальної мережі (відсутність сучасних приладів для встановлення мобільних додатків; низький рівень (цифрової) грамотності громадян; обмежений місцевий контент та недостатнє покриття мережі Інтернет; низькі доходи окремих соціальних груп суспільства; висока вартість сучасних цифрових технологій; слабка нормативно-правова база та обмежений доступ до цифрової інфраструктури та послуг тощо).

Зазначені бар'єри, що обмежують вільний доступ громадян до цифрових технологій та їх використання, можуть підірвати переваги цифровізації адміністративних послуг або посилити наявні прогалини у доступі до них.

Ще одним важливим аспектом механізмів надання адміністративних послуг в умовах цифровізації управлінських процесів є забезпечення взаємодії між різними державними системами і базами даних. Саме інтероперабельність дозволяє швидше обмінюватись інформацією між різними відомствами, що сприяє підвищенню ефективності управлінських процесів та точності даних.

Крім того, виклики глобалізованого суспільства та умови цифровізації управління вимагають суворих заходів з кібербезпеки та захисту персональних даних. Відтак необхідно впроваджувати сучасні технології шифрування, багатофакторної автентифікації та інших засобів захисту, щоб гарантувати конфіденційність, безпеку та оптимальний захист інформації.

Враховуючи вище окреслене, слід акцентувати увагу і на необхідності правового регулювання управлінських процесів в умовах цифрових трансформацій - створення і вдосконалення законодавчої бази, яка регулює цифровізацію адміністративних процесів, є ще одним надважливим фактором формування довіри між державними інституціями, які надають адміністративні послуги, та громадськістю. Відтак на законодавчому рівні необхідно вирішувати питання, які визначають правовий статус електронних сервісів та платформ, електронних документів, електронних підписів, інших цифрових інструментів. Так, основу ефективного державного управління, у нашому випадку, нетократичного, мають складати нормативно-правові акти, покликані регулювати та впорядковувати управлінські процеси, забезпечувати їх системність, стабільність, збалансованість. Вітчизняне нормативно-правове забезпечення включає в себе низку документів, що сприяють формуванню та вдосконаленню національної системи електронного урядування, як складової сфери інформатизації та розвитку нетократичного інформаційного суспільства, серед яких провідна роль відведена передусім законодавству. Адже саме на законодавчому рівні визначається регуляторна державна політика та можливість формування досконалої системи управління.

Нормативно-правовим фундаментом розвитку електронного урядування в Україні став Закон України «Про інформацію», в якому було визначено основні принципи інформаційних відносин, ключові напрямки державної інформаційної політики, суб'єкти й об'єкти інформаційних відносин, права та гарантії права на інформацію, основні види інформаційної діяльності; виділено види інформації та способи доступу до неї; встановлено відповідальність за порушення законодавства про інформацію тощо [3].

Закон України «Про адміністративні послуги» врегульовує надання адміністративних послуг державними органами та визначає у сфері надання адміністративних послуг правові засади реалізації законних інтересів, свобод, прав юридичних і фізичних осіб [2].

Важливою складовою успішної цифровізації є підготовка кадрів, підвищення кваліфікації державних службовців, навчання і професійний розвиток яких мають бути спрямовані на оволодіння новими цифровими інструментами, методиками і технологіями.

Звичайно, ще одним суттєвим концептуальним аспектом механізмів надання адміністративних послуг в умовах цифровізації управлінських процесів залишається громадська участь і прозорість. Використання цифрових технологій сприяє підвищенню прозорості та відкритості державного управління. Інструменти електронної демократії, такі як онлайн-опитування, петиції, громадські обговорення та ін. дозволяють громадянам активніше брати участь у процесах прийняття рішень.

Крім окреслених аспектів надання адміністративних послуг в умовах цифровізації управлінських процесів, можна виокремити низку не менш важливих позицій (моніторинг та оцінка ефективності; партнерство з приватним сектором; інклюзивність і доступність; цифрова грамотність; управління змінами; міжнародне співробітництво; етика та відповідальність; розвиток інноваційної культури та ін.), які потребують додаткового вивчення.

Висновки

адміністративна послуга цифровізація

Таким чином, концептуальні засади механізмів надання адміністративних послуг передбачають інтегрований підхід до цифровізації, орієнтований на користувача, безпеку, інклюзивність та постійне вдосконалення процесів, що вимагають скоординованих зусиль на всіх рівнях державного управління, потребують впровадження новітніх технологій та активної участі громадян. Реалізація цих концептуальних засад допоможе підвищити ефективність, прозорість та доступність адміністративних послуг в умовах цифрової трансформації.

Як бачимо, цифровізація управлінських процесів вимагає комплексного підходу, що включає організаційні, технічні, безпекові, регуляторно-правові заходи, спрямовані на покращення якості надання адміністративних послуг.

Цифровізаціія адміністративних послуг має бути пов'язана з національними цілями розвитку держави. Оскільки цифрові технології державного управління різняться від країни до країни залежно від низки чинників (рівень демократії, економічний розвиток, політичні пріоритети, соціокультурні особливості, географія тощо), доцільно розробляти цифрові стратегії надання адміністративних послуг, які будуть достатньо адаптивними та гнучкими, щоб відповідати політичному, економічному, соціокультурному середовищу. Кожна держава має виробляти власні механізми оптимальної взаємодії державного і суспільного секторів.

Література

1. Петькун С.М. Теоретико-методологічна концептуалізація механізмів державного управління соціальною безпекою України в умовах цифрової трансформації: дис....д. н. дер. упр.: 25.00.02 / Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. Київ, 2024. 466 с.

2. Про адміністративні послуги: Закон України. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/ show/5203-17#Text (дата звернення 25.05.2024).

3. Про інформацію: Закон України. UPL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657- 12#Text (дата звернення 25.05.2024).

4. Krasnykov Y., Ninyuk I., Storozhenko L., Marukhlenko O., Kruhlov V. Impact of digital public services on governance efficiency. Telos: Revista de Estudios Interdisciplinarios en Ciencias Sociales. 2024. Vol. 26. № 1. Р. 35-51. DOI: https://doi.org/10.36390/telos261.04.

5. Storozhenko L.H. Netocratic vector of formation of public administration in the information society. Modernization of the system of public management and administration in Ukraine: the experience of the Republic of Latvia: Scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2023. Р. 99-114. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-279-1-4.

References

1. Petkun, S.M. (2024). Teoretyko-metodolohichna kontseptualizatsiya mekhanizmiv derzhavnoho upravlinnya sotsial'noyu bezpekoyu Ukrainy v umovakh tsyfrovoi transformatsii [Theoretical and methodological conceptualization of mechanisms of state management of social security of Ukraine in conditions of digital transformation]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

2. Pro administratyvni posluhy: Zakon Ukrayiny [On administrative services: Law of Ukraine]. Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text [in Ukrainian].

3. Pro informatsiyu: Zakon Ukrayiny [About information: Law of Ukraine]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text [in Ukrainian].

4. Krasnykov, Y., Ninyuk, I., Storozhenko, L., Marukhlenko, O., Kruhlov, V. (2024). Impact of digital public services on governance efficiency. Telos: Revista de Estudios Interdisciplinarios en Ciencias Sociales, 26, 1, 35-51. DOI: https://doi.org/10.36390/telos261.04.

5. Storozhenko, L.H. (2023). Netocratic vector of formation of public administration in the information society. Modernization of the system of public management and administration in Ukraine: the experience of the Republic of Latvia: Scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 99-114. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-279-1-4.

Размещено на Allbest.ru