Особливості взаємодії громадськості з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості взаємодії громадськості з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного стану

Приданюк Олександр Анатолійович

аспірант, Науково-дослідницький інститут публічного права, м. Київ

Анотація

У статті розглянуто актуальні питання розробки інструментів взаємодії громадськості з органами місцевого самоврядування. Становлення та розвиток місцевого самоврядування в Україні потребує вирішення широкого кола питань, пов'язаних з будівництвом демократичної держави з ринковою економікою, розвинутою системою соціальних стандартів і гарантій для кожного її громадянина незалежно від місця проживання. Важлива роль у демократичній державі належить місцевому самоврядуванню -- головному елементу саморегуляції та самоуправління громадян. Місцеве самоврядування сприяє усуненню певної відчуженості населення від влади, є одним із механізмів, здатним підвищити ефективність управління на всіх рівнях.

На сьогоднішній день основною загрозою безпеці країни в цілому, зокрема її регіональних і територіальних спільнот, як і раніше залишається збройний напад Російської Федерації. Це вимагає концентрації зусиль державних і місцевих органів влади. Незважаючи на всі проблеми, викликані війною, місцева влада своєчасно реагує на непередбачувані виклики: відновлюють зруйновані об'єкти, надають послуги населенню, створюють робочі місця для внутрішньо переміщених осіб і залучають інвестиції. У період війни військові адміністрації виконують визначені чинним законодавством повноваження місцевих державних адміністрацій та, частково, органів місцевого самоврядування. У статті аналізуються основні заходи щодо захисту населення від можливих надзвичайних ситуацій на рівні територіальної громади. Слід зазначити, що місцева влада докладає зусиль для відновлення зруйнованих житлових будинків, шкіл, дитячих садків, лікарень, об'єктів критичної інфраструктури тощо. В умовах правового режиму воєнного стану децентралізація дозволяє посилити потенціал територіальних громад, а саме ініціативу громадян у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку.

Метою статті є ґрунтовне дослідження використання інструментів місцевої демократії та їх особливості під час дії воєнного стану.

У статті наведено ґрунтовний аналіз способів реалізації прав громадян на участь у місцевому самоврядуванні та особливості їх реалізації у період воєнного стану.

Доведено, що органам місцевого самоврядування, навіть у сьогоднішніх умовах, важливим є не відмовлятися від використання інструментів участі громади, які формально затверджені у їхніх статутах чи положеннях. Територіальні громади та громадськість здатні брати активну і ефективну участь у прийнятті рішень щодо відбудови і здійснювати контроль за діяльністю владних структур, використовуючи цифрові технології. Відновлення повинно починатися якомога швидше, уже зараз, не чекаючи закінчення війни. Фінансова допомога міжнародних донорів та гранти на реконструкцію зруйнованих об'єктів має залучатися на економічне зростання, а не замішувати його.

Ключові слова: місцеве самоврядування, взаємодія, громадськість, воєнний стан, територіальні громади.

Abstract

Prydaniuk Oleksandr Anatoliyovych postgraduate student, Scientific Research Institute of Public Law, Kyiv

FEATURES OF PUBLIC INTERACTION WITH LOCAL GOVERNMENT BODIES UNDER THE CONDITIONS OF MARITAL STATE

The article deals with topical issues of developing tools for public interaction with local self-government bodies. The establishment and development of local self-government in Ukraine requires the resolution of a wide range of issues related to the construction of a democratic state with a market economy, a developed system of social standards and guarantees for every citizen, regardless of place of residence. An important role in a democratic state belongs to local self-government -- the main element of self-regulation and self-management of citizens. Local selfgovernment contributes to the elimination of a certain alienation of the population from the authorities, is one of the mechanisms capable of increasing the efficiency of management at all levels.

To date, the main threat to the security of the country as a whole, in particular its regional and territorial communities, remains the armed attack of the Russian Federation. This requires concentration of efforts of state and local authorities. In the period of war, military administrations perform the powers of local state administrations and, partially, local self-government bodies determined by current legislation. The article analyzes the main measures to protect the population from possible emergency situations at the level of the territorial community. It should be noted that local authorities are making efforts to restore destroyed residential buildings, schools, kindergartens, hospitals, critical infrastructure facilities, etc. In the conditions of the legal regime of martial law, decentralization makes it possible to strengthen the potential of territorial communities, namely the initiative of citizens in solving problems of socio-economic development.

The purpose of the article is a thorough study of the use of tools of local democracy and their features during martial law.

The article provides a thorough analysis of the methods of implementing the rights of citizens to participate in local self-government and the peculiarities of their implementation during the period of martial law.

It has been proven that it is important for local self-government bodies, even in today's conditions, not to abandon the use of community participation tools that are formally approved in their statutes or regulations. Territorial communities and the public are able to take an active and effective part in decision-making regarding reconstruction and exercise control over the activities of government structures using digital technologies. Reconstruction must begin as soon as possible, now, without waiting for the end of the war. Financial assistance from international donors and grants for the reconstruction of destroyed objects should be involved in economic growth, and not replace it.

Keywords: local self-government, interaction, public, martial law, territorial communities.

Постановка проблеми

громадськість місцеве самоврядування воєнний

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Відповідно до ст 38 Конституції України, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування [1].

Органи місцевого самоврядування функціонують на принципах самостійності та невтручання держави у їх діяльність у питаннях, що віднесені до компетенції місцевого самоврядування. Відтак, забезпечення прав членів територіальної громади знаходяться у віданні органів місцевого відповідної територіальної громади. В той же час, з введенням воєнного стану виникають ряд питань щодо реалізації забезпечення прав людини в діяльності органів місцевого самоврядування в межах громад, які знаходяться на території України, з урахуванням особливостей, пов'язаних з громадами у районах бойових дій, на тимчасово окупованих та оточених територіях, а також з забезпеченням прав внутрішньо переміщених осіб.

Реформа децентралізації, а разом з нею і передача ресурсів та повноважень на місцевий рівень збільшили кількість інструментів участі для мешканців громад. У громадах з'явилося більше можливостей для тих змін, які можуть ініціювати самі мешканці громади - бюджети участі, електронні петиції, консультації під час розробки проєктів рішень, громадський контроль та інші опції для забезпечення прозорості локальних процесів. Ці інструменти закріплені на законодавчому рівні. Але як громада може реалізовувати свої права та чи можливо це в умовах воєнного стану потребує детального аналізу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед актуальних на сьогодні питань пошуку механізмів відбудови України та забезпечення регіонального розвитку через розвиток територіальних громад доцільно виокремити дослідження таких авторів, як: І. Арутюнян, І. Бухтіярової, М. Габрель, В. Галунька, І. Древаль, Т. Коломоєць, В. Колпакова, О. Кузьменко, І Пастуха, І. Поповиченко, А. Радкевич, М. Омельяненко, О. Стрельченко та інші. Проте питання щодо взаємодії громадськості з органами місцевого самоврядування, пошуку дієвих механізмів відновлення зруйнованих територій залишаються актуальними та невирішеними, що спонукає на дослідження цього питання.

Мета статті є ґрунтовне дослідження використання інструментів місцевої демократії та їх особливості під час дії воєнного стану.

Виклад основного матеріалу дослідження

Євроінтеграційний шлях України, децентралізація влади визначає безліч питань, вирішення яких обумовлює розвиток нашої держави у напрямку побудови демократичної країни з європейськими цінностями. Одним із пріоритетних питань є реалізація громадянами свого права на участь в управлінні державними справами, а саме взаємодія громадськості та органів місцевого самоврядування.

В Україні питання взаємодії органів місцевого самоврядування із громадськістю є одним із визначальних векторів щодо подальшої стратегії розвитку державної та регіональної політики. Становлення нашої держави як демократичного європейського суб'єкта дає підстави стверджувати про більш активне залучення громадян до системної діяльності органів виконавчої влади. У результаті такої взаємодії підвищується рівень довіри населення до владних інституцій, а також відкритість і прозорість діяльності відповідних органів. На жаль, сьогодні в Україні відбуваються значні потрясіння, пов'язані з воєнним станом. У лютому 2024 р. минув рік повномасштабного вторгнення російської федерації на нашу територію. Незважаючи на складнощі воєнного часу, українське суспільство демонструє мужній опір на всіх фронтах, єдність та згуртованість. Досвід, який Україна набула під час війни, показує злагоджену співпрацю органів місцевого самоврядування з військовим командуванням, військовими адміністраціями, волонтерами, представниками бізнесу, підприємцями тощо [2].

Розглядаючи питання взаємодії громадськості з органами місцевого самоврядування потрібно визначити, які нормативно-правові акти складають правову основу місцевого самоврядування та для відокремлення інструментів за допомогою яких здійснюється участь громадськості. Так, основні форми участі громадян на місцевому рівні визначені у статутах, положеннях громад, Конституції України та у таких законах: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про органи самоорганізації населення», «Про звернення громадян», «Про статус депутатів місцевих рад».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні визначається, як гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України [3].

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до системи місцевого самоврядування включено: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення[3].

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста [3].

Окрім системи місцевого самоврядування Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає способи, якими громадяни реалізують своє право щодо вирішення питань місцевого значення в межах Конституції і законів України, тобто визначає інструменти місцевої демократії. Так, до інструментів місцевої демократії належать: місцевий референдум (ст. 7); загальні збори громадян (ст. 8); місцеві ініціативи (ст. 9); громадські слухання (ст. 13) [3].

Разом з цим важливою невід'ємною складовою у питанні інструментів місцевої демократії є положення, що регламентують поняття та порядок державної реєстрації статутів територіальних громад (ст. 19), адже більшість локальних актів органів місцевого самоврядування (положень, порядків), які визначають порядок застосування інструментів місцевої демократії, є складовими статуту відповідної територіальної громади [3].

Крім всього перерахованого, широкого застосування набувають такі інструменти місцевої демократії як участь громадськості у прийнятті місцевого бюджету (бюджет участі), проведення консультацій з громадськістю, утворення громадських рад та інших дорадчих колегіальних органів при органах місцевого самоврядування, тощо.

Разом з цим інструментом місцевої демократії (способом взаємодії громадськості та органів місцевого самоврядування) можна вважати й електронні петиції до органів місцевого самоврядування, порядок подання та розгляду яких врегульовано Законом України «Про звернення громадян».

Отже, участь громадян не обмежується тільки виборами голови громади і депутатів, які, до речі, заборонено проводити під час воєнного стану (принаймні поки). Громадянам також гарантується право на вільний доступ до інформації про діяльність місцевої влади, відвідування засідань органів місцевого самоврядування, подання електронних петицій, проведення громадських слухань тощо.

Не останнє місце серед актів, прийнятих в рамках ЄС та спрямованих на регулювання участі громадськості у процесах прийняття рішень місцевого значення посідають Рекомендація Rec(2001)19 Комітету Міністрів ради Європи «Про участь громадян у місцевому публічному житті» [4].

Зазначеними Рекомендаціями визначено основні принципи політики демократичної участі на місцевому рівні, серед яких, зокрема, такі: гарантувати громадянам право на доступ до чіткої, вичерпної інформації про різноманітні справи, що стосуються їхніх місцевих громад, і право висловлюватися про найважливіші рішення, які впливають на їхнє майбутнє; шукати нових способів піднесення громадянської свідомості та спільно з громадами й органами місцевої влади сприяти культурі демократичної участі; підвищувати обізнаність про належність до громади та заохочувати громадян брати на себе відповідальність і робити внесок у життя своїх громад; приділяти більше уваги зв'язкам між органами влади і громадянами й заохочувати місцевих лідерів робити наголос на участі громадян та уважно ставитися до їхніх вимог і очікувань з метою забезпечити належну відповідь на потреби, які вони (громадяни) висловлюють; виробити загальний підхід до питання участі громадян, зважаючи як на механізм представницької демократії, так і на форми прямої участі в ухваленні рішень та в управлінні місцевими справами; звернути особливу увагу на ті категорії громадян, які стикаються з більшими труднощами в процесі участі, або на ті, які де-факто залишаються на узбіччі місцевого публічного життя [4]. Дотримання цих та інших принципів має підвищити рівень участі жителів у вирішенні питань місцевого значення.

Використання визначених вище інструментів місцевої демократії врегульовані на законодавчому рівні та мають певні механізми їх застосування. Але наразі в Україні діє правовий режим воєнного стану, а тому реалізація деяких положень неможлива у повній мірі. Так, запровадження воєнного стану створює деякі обмеження для громадян - і в контексті форм громадської участі, і доступу до публічної інформації. Це пов'язано насамперед із питанням безпеки, адже ворог намагається використати всю можливу доступну (у тому числі публічну) інформацію як зброю проти нас [6].

В контексті дослідження доречно більш детально проаналізувати інструменти місцевої демократії в умовах воєнного стану, визначивши які саме права громадян порушуються і які обмеження існують.

Зокрема, під час воєнного стану органи місцевого самоврядування або тимчасово створені на їх основі військові адміністрації - можуть не оприлюднювати проєкти рішень. Робота депутатських комісій та місцевих рад не оголошується попередньо та може відбуватися у закритому форматі. Публічні електронні реєстри (особливо щодо земельних ділянок, містобудівної документації) можуть бути закриті для громадян. Крім того, у деяких громадах тимчасово припинилося проведення конкурсів громадського бюджету або відтермінувалися проєкти бюджетів участі. Це пов'язано із особливостями бюджетного процесу в умовах воєнного стану та обмеженістю фінансових ресурсів [6; 8].

Все це змінює відносини між місцевим самоврядуванням і місцевими громадами, закладені реформою децентралізації, і, відповідно, знижує здатність громадян впливати на місцеве самоврядування. Але варто пам'ятати, що всі перераховані вище обмеження є тимчасовими, і громадяни не позбавлені повністю права брати участь в житті своєї громади. Сьогодні немає жодного законодавчого акту, який би повністю забороняв це.

Пропонуємо охарактеризувати існуючи інструменти із змінами, які запровадив воєнний стан. Насамперед зауважимо, що зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України від 12.05.2015 року «Про правовий режим воєнного стану» [9].

По-перше, варто відзначити, які права громадян, визначені Конституцією України, обмежує зазначений закон. Так, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів АР Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України «Про введення воєнного стану», такі заходи правового режиму воєнного стану як заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів [9].

Окрім обмеження прав та свобод передбачених Конституцією України, дія воєнного стану на території нашої країни вносить певні обмеження щодо реалізації прав громадян на місцеве самоврядування. Відтак є особливості при взаємодії громадськості з місцевими органами.

Враховуючи все викладене вище доцільно охарактеризувати обмеження, які існують при взаємодії громадськості із органами місцевого самоврядування (інструменти місцевої демократії) під час дії воєнного стану, а саме особливості проведення місцевих виборів; місцевих референдумів; загальних зборів громадян; місцевих ініціатив; громадських слухань; подачі електронних петицій тощо.

Так, Відповідно до Виборчого кодексу України, чергові місцеві вибори призначаються у зв'язку із закінченням строку повноважень місцевих рад, сільських, селищних міських голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах. Чергові місцеві вибори проводяться одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень рад, голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах. Але під час запровадження воєнного стану відповідна норма не може використана враховуючи пряму заборону на проведення виборів, зокрема, до органів місцевого самоврядування [8].

Щодо місцевих референдумів, то вони є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми. Наразі інструмент місцевого референдуму не може бути використаний у мирний час через відсутність правового регулювання порядку його призначення та проведення, а також переліку питань, що вирішуються виключно референдумом. На сьогоднішній день, інститут місцевого референдуму у національному законодавстві згадується фрагментарно в окремих законодавчих актах, оскільки у 2012 році втратив чинність основний закон «Про всеукраїнський та місцевий референдуми». І це є окремим питанням до законодавчої влади. З цих саме підстав місцеві референдуми не можливі під час дії воєнного стану[5].

Крім цього, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення всеукраїнських та місцевих референдумів в умовах воєнного стану [8].

Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади. Наприклад, це можуть бути збори мешканців під'їзду, вулиці, мікрорайону для обговорення проблем своєї території, внесення пропозицій до органів місцевого самоврядування, обговорення проєктів рішень ради. На зборах громадяни можуть вимагати від органів місцевого самоврядування звіти та заходи щодо проблемних питань (наприклад, щодо стану навколишнього середовища, забезпечення соціальними послугами різних категорій громади, благоустрою тощо). Порядок проведення загальних зборів громадян визначається статутом конкретної територіальної громади. Будь-який мешканець громади може ініціювати загальні збори, якщо виникла потреба у вирішенні питання чи створення будинкових комітетів (наприклад, ОСББ). Якщо мешканець громади ініціює такі збори, то повідомлення разом із порядком денним надсилається до місцевої ради, публікується на офіційному веб-сайті, поширюється у медіа [7; 8].

Враховуючи зазначене вище, у разі відсутності заборони військового командування на проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів, проведення загальних зборів можливе у виключних випадках та у разі завчасного повідомлення виконавчих органів відповідної ради, у разі утворення на відповідній території військової адміністрації - повідомлення цього органу та отримання відповідного погодження. Проте, варто зауважити на необхідності дотримання безпекової складової у разі надання погодження уповноваженим органом. У разі неможливості забезпечення цієї складової варто звернути увагу на інші можливі шляхи вирішення питань, які плануються розглядатися зборами.

У період воєнного стану цей інструмент участі офіційно працює. Єдине, можуть виникнути труднощі в організації зборів, особливо у тих громадах, де значна кількість мешканців виїхали у безпечніші регіони. Рішення загальних зборів громадян повинні розглядатися органами місцевого самоврядування [6; 8].

Щодо місцевих ініціатив, то це право членів територіальної громади ініціювати розгляд у раді будь-якого питання, яке відноситься до місцевого самоврядування [3]. Фактично, через місцеві ініціативи мешканці громади можуть готувати проєкти рішень, як це роблять депутати, і які обов'язково мають розглядатися на сесії ради.

У період воєнного стану цей інструмент участі є доступним для мешканців громад навіть у ситуації, якщо засідання ради не є гласним. Питання ініціативної групи попередньо вноситься у порядок денний засідання, повідомляється про день засідання і обов'язково обговорюється всіма членами ради за участі цієї групи [8].

Щодо громадських слухань - право територіальної громади проводити зустрічі з депутатами ради або посадовими особами [3].Це свого роду публічні збори для обміну думок, на яких громадяни можуть висловитися щодо проблемних питань, а представники ОМС - почути потреби мешканців громади.

Таким чином, громадські слухання є не просто інструментом інформування мешканців громади про актуальні питання, а й залучення громадян до вирішення місцевих проблем.

У період воєнного стану організувати та провести громадські слухання може бути складно. Насамперед тому, що представники ОМС сьогодні вирішують нагальні питання, пов'язані із військовими потребами, внутрішньо переміщеними особами, гуманітарною допомогою. Наразі громадські слухання або консультації з громадськістю проводяться неформально чи в онлайн-форматі. Громади використовують для цього онлайн-платформи - е-DEM, google-форми, чат-бот Дія [8].

Консультативні опитування громадян - форма участі, яка застосовується для виявлення думки мешканців щодо потреб, проблем громади[3]. Здебільшого таке опитування передбачає однозначні відповіді - «так» або «ні» - та стосуються якихось конкретних проблем. Консультативне опитування громадян є гнучким, оскільки може проводитися для окремого будинку, кварталу, вулиці - все варіюється залежно від рішення місцевої влади. Таке опитування займає небагато часу, і учасники опитування мають разово відповідати на питання.

Обмежень у воєнний стан щодо системності проведення таких опитувань немає - вони можуть відбуватися залежно від виникнення запитів. Наприклад, якщо існують дискусії навколо певного проєкту рішень ради щодо благоустрою, озеленення, місцевої інфраструктури, безпеки навколишнього середовища тощо [8].

Органи самоорганізації населення створюються для вирішення окремих питань місцевого значення [3]. Ці органи можуть бути наділені власними фінансами, майном, повноваженнями. А створюються вони за ініціативою жителів будинку, кварталу, вулиці, мікрорайону.

Умовно, мешканці населеного пункту створенням таких органів можуть прямо впливати на рішення ради та проводити моніторинг щодо їхнього виконання. Це, фактично, - інструмент прямої демократії.

В умовах воєнного стану створення ОСН є не лише можливим, але і необхідним інструментом взаємодії громадськості з органами місцевого самоврядування.

Створення ОСН може бути особливо ефективним у процесі відновлення зруйнованих територій та інфраструктури, адже їхня діяльність стосується різних сфер. Враховуючи те, що ОСН разом з депутатами представляють жителів вулиці, будинку, кварталу тощо, їхня ініціатива може мінімізувати ризики зловживань та корупції. Ще однією перевагою функціонування такого органу у процесі відновлення територій є можливість залучення фінансування, оскільки ОСН фінансуються не тільки коштами місцевого бюджету, але і добровільними внесками осіб та іншими надходженнями, які не заборонені законодавством [8].

Щодо інших форм участі громадськості у питанням місцевого значення можуть бути звернення громадян та електронні петиції. У період воєнного стану ця форма участі є поширеною, оскільки значно збільшилася кількість осіб, які потребують консультацій щодо соціальних послуг, відновлення житла тощо.

Використання цього інструмента місцевої демократії на законодавчому рівні не обмежене під час дії воєнного стану. Проте, реальна можливість його використання може бути зумовлена об'єктивними обставинами - відсутність технічної підтримки офіційного сайту органу місцевого самоврядування (у тому числі - проблеми зі зв'язком та мережею інтернет пов'язані із руйнуванням об'єктів критичної інфраструктури) [8].

Висновки

Загалом, під час дії воєнного стану участь жителів територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення не зупиняється. Однак, використання деяких інструментів місцевої демократії може бути ускладнене із зазначених об'єктивних причин або тимчасово обмеженим.

Вважаю, що у сьогоднішніх умовах для органів місцевого самоврядування важливим є не відмовлятися від використання інструментів участі громади, які формально затверджені у їхніх статутах чи положеннях. Залежно від рівня безпеки і можливостей кожного регіону можна використовувати гнучкі форми участі - електронні консультації з громадськістю, дистанційні конференції, опитування мешканців тощо. Такі механізми участі, окрім їхньої доступності, покращать якість рішень відповідно до потреб різних соціальних категорій, адже у регіонах збільшилася кількість внутрішньо переміщених осіб, відбулася релокація бізнесу, виникла необхідність перерозподілу бюджетів, залучення додаткових ресурсів тощо. Це вимагає посиленої взаємодії з громадою.

Література:

1. Конституція України від 28.06.1996. Голос України. 13.07.1996. № 128

2. М. Кравчук. Громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Актуальні проблеми правознавства. 2023. Випуск 1(33). С. 42-46.

3. «Про місцеве самоврядування в Україні»: Закону України від 21.05.1997. Офіційний вісник України. 1997. № 26, стор. 20, код акта 1051/1997

4. Рекомендація Rec(2001)19 Комітету міністрів РадиЄвропи про участь громадян у місцевому публічному житті: від 6 грудня 2001 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/994_739#Text (дата звернення : 15.05.24)

5. Співак М.В., Бухтіярова І.Г., Бухтіяров О.А. Кваліфікація адміністративних правопорушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення. Наука і техніка сьогодні Випуск 1 (15). 2023 С. 20-31. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2023-1(15)-20-31

6. Використання інструментів місцевої демократії під час дії воєнного стану. URL :https://www.coe.int/uk/web/kyiv/-/use-of-local-democracy-tools-under-martial-law

7. Стрельченко О.Г., Бухтіярова І.Г., Бухтіяров О.А. Доктринальна характеристика суб'єктів публічної адміністрації: сучасний вимір у рамках європеїзації суспільства. Правова позиція (правонаступник наукового журналу «Вісник Академії митної служби України. Серія: «Право»). 2022. Випуск 2 (35). С. 22-26. DOI: https://doi.org/10.32836/2521- 6473.2022-2.4

8. Використання інструментів місцевої демократії під час дії воєнного стану - роз'яснення. URL: ecentralization.ua/news/16695

9. «Про правовий режим воєнного стану»: Закон України від 12.05.2015 р. Голос України. 2015. № 101.

References:

1. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine] vid 28.06.1996. Holos Ukrainy. 13.07.1996. № 128. [in Ukrainian].

2. M. Kravchuk. Hromadskyi kontrol za diialnistiu orhaniv mistsevoho samovriaduvannia v umovakh voiennoho stanu. [Public control over the activities of local self-government bodies under martial law] Aktualni problemy pravoznavstva. 2023. Vypusk 1(33). S. 42-46. [in Ukrainian].

3. «Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini» [On local self-government in Ukraine]: Zakonu Ukrainy vid 21.05.1997. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 1997. № 26, stor. 20, kod akta 1051/1997. [in Ukrainian].

4. Rekomendatsiia Rec(2001)19 Komitetu ministriv Radylevropy pro uchast hromadian u mistsevomu publichnomu zhytti [Recommendation Rec(2001)19 of the Committee of Ministers of the Council of Europe on the participation of citizens in local public life]: vid 6 hrudnia 2001 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_739#Text (data zvernennia : 15.05.24) [in Ukrainian].

5. Spivak M.V., Bukhtiiarova I.H., Bukhtiiarov O.A. Kvalifikatsiia administratyvnykh pravoporushen, shcho posiahaiut na zdiisnennia narodnoho volevyiavlennia ta vstanovlenyi poriadok yoho zabezpechennia. [Classification of administrative offenses encroaching on the exercise of public will and the established procedure for its enforcement] Nauka i tekhnika sohodni Vypusk 1 (15). 2023 S. 20-31. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2023-1(15)-20-31 [in Ukrainian].

6. Vykorystannia instrumentiv mistsevoi demokratii pid chas dii voiennoho stanu. [Using tools of local democracy during martial law] URL :https://www.coe.int/uk/web/kyiv/-/use-of- local-democracy-tools-under-martial-law [in Ukrainian].

7. Strelchenko O.H., Bukhtiiarova I.H., Bukhtiiarov O.A. Doktrynalna kharakterystyka subiektiv publichnoi administratsii: suchasnyi vymir u ramkakh yevropeizatsii suspilstva. [Doctrinal characteristics of subjects of public administration: a modern dimension within the Europeanization of society] Pravova pozytsiia (pravonastupnyk naukovoho zhurnalu «Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: «Pravo»). 2022. Vypusk 2 (35). S. 22-26. DOI: https://doi.org/10.32836/2521-6473.2022-2.4 [in Ukrainian].

8. Vykorystannia instrumentiv mistsevoi demokratii pid chas dii voiennoho stanu - roziasnennia. [Use of tools of local democracy during martial law - clarification] URL: ecentralization.ua/news/16695 [in Ukrainian].

9. «Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu» [On the legal regime of martial law]: Zakon Ukrainy vid 12.05.2015 r. Holos Ukrainy. 2015. № 101. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru