Публічне управління застосування цифрових технологій штучного інтелекту для інформаційної підтримки соціально-економічного розвитку регіонів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Публічне управління застосування цифрових технологій штучного інтелекту для інформаційної підтримки соціально-економічного розвитку регіонів України

Лях Юлія Іванівна, доктор філософії з галузі знань публічне управління та адміністрування, старший викладач кафедри; Сас Антон Ігоревич аспірант кафедри менеджменту і публічного адміністрування, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Анотація

Було розглянуто механізми публічного управління використання штучного інтелекту при інформаційному забезпечені соціально-економічного розвитку регіонів, на відповідність кібербезпеці, цілісності даних та його впливу на соціально-економічну динаміку регіонів України.

Проаналізовано первинні джерел, зібрана інформація з різних секторів діяльності регіонів, як економічного направлення так і соціального, включаючи використання штучного інтелекту органами публічної влади і політиків.

Проаналізовано нормативно-правову базу України щодо регулювання використання штучного інтелекту в інформаційно-комунікаційних системах регіональних та місцевих органів влади й місцевого самоврядування, практика запровадження на міжнародному рівні правового регулювання використання штучного інтелекту країнами ЕС та збереження цілісності даних в яких використовується штучний інтелект при кіберзагрозах від країни агресора.

Виокремлено нові світові тенденції з регулювання та обмеження використання штучного інтелекту в інформаційному середовищі країн, також виявлено позитивну динаміку між дотриманням нормативних вимог і сприйнятою ефективністю впровадження штучного інтелекту в інформаційно-комунікаційних системах органів публічної влади, зростання соціально-економічного розвитку регіонів України, які запровадили використання штучного інтелекту.

Детально розглянуто наслідки нерегульованого використання технологій штучного інтелекту щодо забезпечення дотримання законодавства в Україні із захисту даних в інформаційних системах.

Авторами зроблено висновки, що штучний інтелект може відігравати ключову роль у інформаційному забезпеченні соціально-економічного розвитку зруйнованих війною регіонів. Системи штучного інтелекту здатні аналізувати глобальні обсяги даних з різних джерел, включаючи соціальні мережі, відеоматеріали та інші, для отримання інформації про потреби та проблеми місцевого населення, що допомагає урядам та міжнародним організаціям краще розуміти контекст та реагувати на потреби населення у режимі реального часу.

Ключові слова: публічне управління, регіональний розвиток, інформаційне забезпечення, штучний інтелект, соціально-економічний розвиток регіонів, управління штучним інтелектом, інформаційно-комунікаційні системи.

Abstract

Public administration of the application of digital artificial intelligence technologies for informational support of the socio-economic development of Ukraine's regions

Liakh Yuliia Ivanivna Phd in public management and administration, senior lecturer the Department; Sas Anton Igorevich Phd. student at the Department of Management and Public Administration, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv

The mechanisms of public administration in the use of artificial intelligence for informational support of the socio-economic development of regions were examined, focusing on compliance with cybersecurity, data integrity, and its impact on the socio-economic dynamics of Ukraine's regions.

Primary sources were analyzed, and information was collected from various sectors of regional activities, both economic and social, including the use of artificial intelligence by public authorities and policymakers.

The legal framework of Ukraine regarding the regulation of artificial intelligence in the information and communication systems of regional and local authorities was analyzed, as well as the practice of implementing legal regulation of artificial intelligence usage at the international level by EU countries and the USA, and data integrity maintenance in the face of cyber threats from the aggressor country.

New global trends in regulating and restricting the use of artificial intelligence in the information environment of countries were highlighted, and a positive correlation was found between compliance with regulatory requirements and the perceived effectiveness of artificial intelligence implementation in the information and communication systems of public authorities, contributing to the socioeconomic development of regions in Ukraine that have adopted artificial intelligence.

The consequences of unregulated use of artificial intelligence technologies on ensuring compliance with data protection legislation in Ukraine's information systems were thoroughly examined.

The authors concluded that artificial intelligence can play a key role in providing informational support for the socio-economic development of regions devastated by war. Artificial intelligence systems are capable of analyzing large volumes of data from various sources, including social media, video materials, and others, to gather information about the needs and problems of the local population. This helps governments and international organizations better understand the context and respond to the needs of the population in real-time.

Keywords: public administration, regional development, informational support, artificial intelligence, socio-economic development of regions, artificial intelligence management, information and communication systems.

Постановка проблеми

Процес оцифрування є визначальною тенденцією в людській цивілізації, яка формує більш інклюзивне суспільство та покращує механізми управління, розширює доступ до охорони здоров'я, освіти та банківської справи, підвищує якість та охоплення державних послуг, розширює спосіб співпраці людей та дає можливість скористатися більшою різноманітністю товарів за нижчими цінами. Пандемія Covid-19, повномасштабна військова агресія проти України продемонструвала значення та необхідність цифрових технологій для добробуту населення та розвитку економіки і соціальної сфери. Сьогодні впровадження цифрових технологій спостерігається в різних сферах, таких як бізнес-процеси, державне управління та адміністрування. Їх широке застосування очевидно у всіх аспектах життя через зниження витрат в поєднанні з наявністю хмарних сервісів зменшує початкові капітальні вкладення, необхідні для початку бізнесу, зниження витрат і підвищення продуктивності та ефективності в прийнятті публічних управлінських рішень.

Використання штучного інтелекту в соціально-економічній та управлінській сферах вимагає ретельного розгляду та регулювання як широкою громадськістю, так і державними структурами. Включення штучного інтелекту та інноваційних технологій відкриває шлях до безпрецедентних можливостей в епоху цифровізації, і вони все частіше використовуються як у цивільному, публічному так і у військовому контексті.

Однак, як наголошують аналітики, у багатьох країнах світу органи влади необізнані та не компетентні щодо технології штучного інтелекту. Вони висловлюють занепокоєння з приводу загальної тенденції урядів вдаватися до бюрократичних процедур і прямих заборон через відсутність розуміння, що перешкоджає потенційним перевагам, які може принести штучний інтелект. На їх думку, необхідно також зробити розробників технологій штучного інтелекту відповідальними з юридичної точки зору [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сучасних наукових колах проводяться дослідження механізмів впровадження та регулювання використання в публічній сфері діяльності й у різних галузях промисловості інструментів на базі штучного інтелекту. Вітчизняні дослідники Т. Сокольська, С. Поліщук, О. Білик тощо відзначають, що механізми публічного управління інноваційним розвитком спрямовані на підвищення транспарентності дій владних структур, створення моделей взаємовигідного співробітництва державного сектору, бізнесу, громадян, науки, громадських організацій з метою зростання соціального добробуту [2]. Зазначений підхід науковців, дає підстави стверджувати, що зростає роль відповідальності стейкхолдерів з питань цифрового розвитку країни в сучасних умовах.

З'ясування проблемних питань щодо використання штучного інтелекту у сфері інформаційного забезпечення державного регулювання соціально- економічного розвитку регіонів України та визначення подальших заходів щодо зміцнення правових основ у цій сфері є як доречними, так і своєчасним. Це є важливим і в рамках реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України [3] й Закону України «Про Національну програму інформатизації» [4].

Метою статті є дослідження механізмів публічного управління використання штучного інтелекту для забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів України, аналіз відповідності таких механізмів стандартам кібербезпеки, цілісності даних та їх вплив на соціально-економічну динаміку регіонів.

Виклад основного матеріалу

Останнім часом зростає інтерес до штучного інтелекту та його потенційного трансформаційного впливу на громадянське суспільство та економічний потенціал регіонів. Чат-боти, такі як ChatGPT OpenAI, отримали значне визнання та набули великої популярності серед користувачів. Наразі ведеться активний дискурс серед політиків, державних службовців, бізнесменів та науковців щодо того, чи справді технології штучного інтелекту становлять небезпеку для людства та функціонування систем життєзабезпечення великих міст і держав.

Кожна передова цифрова технологія неминуче представляє поєднання небезпек і переваг, що випливають з її використання у суспільстві та під час публічного управління. Сфера технологій штучного інтелекту та її різні підкатегорії є секторами, що швидко розширюються в цифровій соціальній й економічні сфері високо промислово розвинених країн. Отже, це вимагає високого рівня публічного управління та досконалого норомативно-правового регулювання.

В публічній сфері життя країни, вже активно використовуються сегменти технології штучного інтелекту. За допомогою технології штучного інтелекту аналізують великі об'єми різної інформації, щоб ухвалювати якісні рішення, розставляти пріоритети, достеменно розуміти потреби і те, які ресурси потрібно залучати, щоб швидше розмінувати українські землі. Зокрема система зможе проаналізувати дані щодо потенційно замінованих територій, поєднати їх із даними з додаткових джерел, наприклад, щодо об'єктів соціальної чи критичної інфраструктури та сформувати варіанти більш пріоритетних шляхів розмінування [5].

Вперше було застосовано технології штучного інтелекту при генерації електроенергії в Україні компанією ДТЕК Енерго у вигляді діджиталізації процесу аналізу роботи енергоблоків. В режимі реального часу технологія штучного інтелекту аналізує сотні параметрів і розраховує оптимальний режим використання обладнання в конкретний момент часу на основі історичних та поточних даних. За рік використання технології економічний ефект становить чверть мільярда гривень [6].

На сьогоднішній час в світі був розроблений та запроваджений Індекс готовності уряду до штучного інтелекту (Government AI Readiness Index) групою експертів й організацій, що працюють у галузі штучного інтелекту, державного управління та публічної політики.

Індекс готовності уряду до штучного інтелекту - це інструмент, який використовується для оцінки готовності урядів до впровадження штучного інтелекту в їхній діяльності. Цей індекс оцінюється за різними показниками та критеріями, такими як наявність політичного керівництва та стратегій, дані та інфраструктура та відповідних ресурсів, а також освіти та кваліфікації персоналу в галузі штучного інтелекту. Government AI Readiness Index може використовуватися для порівняння готовності різних країн до впровадження штучного інтелекту в державному секторі, а також для виявлення слабких місць та потреб у поліпшенні інфраструктури, стратегій та освітніх програм. Він дозволяє урядам та міжнародним організаціям оцінити свої досягнення та зробити відповідні заходи для підвищення готовності до використання штучного інтелекту у державному управлінні [7].

В 2019 році був створений Експертно-консультаційний комітет з питань розвитку сфери Штучного Інтелекту в Україні при Міністерстві Цифрової трансформації. До складу комітету входять представники бізнесу, українських та зарубіжних IT-компаній, сфери охорони здоров'я тощо.

Експертно-консультаційний комітет з розвитку сфери штучного інтелекту в Україні у тісній співпраці з Міністерством цифрової трансформації України розробив та представив дорожню карту з регулювання штучного інтелекту в Україні. В основу ліг «bottom-up» підхід, за яким значна ініціатива надається представникам бізнесу та громадських організацій з метою запровадження саморегуляції. Очікується, що в результаті український бізнес, який розробляє та застосовує технології штучного інтелекту, стане більш конкурентоспроможними й отримає доступ до глобальних ринків. Важливим акцентом дорожньої карти є увага до прав українців у цифровому просторі та до особистих даних громадян України. Подальші кроки у напрямку регулювання штучного інтелекту в Україні передбачають розробку Білої книги з рекомендаціями [8].

В України також, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1556-р була схвалена «Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні» метою якої є визначення принципів та завдань розвитку технологій штучного інтелекту в Україні як одного з пріоритетних напрямів у сфері науково-технологічних досліджень.

Прийнята концепція пояснює штучний інтелект, як структуровану компіляцію інформаційних технологій які дозволяють виконувати складні завдання за допомогою систематичного застосування методів наукових досліджень та алгоритмів обробки інформації. Ці алгоритми можуть обробляти інформацію, яка або набувається, або генерується самостійно в процесі роботи. Крім того, штучний інтелект сприяє створенню та використанню незалежних баз знань, моделей прийняття рішень, алгоритмів обробки інформації та визначення шляхів досягнення бажаних цілей [3].

Парламентарі ЄС прийняли законодавчий акт, який регулює використання штучного інтелекту та вимагає від постачальників послуг технологія штучного інтелекту більшої відкритості. Системи штучного інтелекту загального призначення (GPAI) і моделі GPAI, на яких вони базуються, мають відповідати певним вимогам щодо прозорості, включаючи дотримання законодавства ЄС про авторське право та публікацію детальних резюме вмісту, який використовується для навчання. Більш потужні моделі GPAI, які можуть створювати системні ризики, стикаються з додатковими вимогами, включаючи виконання оцінки моделі, оцінку та пом'якшення системних ризиків, а також звітування про інциденти [9].

Нормативний акт ЕС не відображає всі реалії, які на сьогодні є в Україні (блекаути, відтік кадрового потенціалу, активні військові дії, постійні кібер загрози, кібер шахрайство тощо), та перепони в соціально-економічному розвитку регіонів, які постраждали та продовжують страдати від військової агресії.

Тож існує нагальна потреба в прийнятті нормативно-правового акту у якому були б висвітлені правові засади створення, розвитку, регулювання, контролювання, застосування та використання штучного інтелекту в Україні, як на державному, регіональному й на місцевому рівнях соціально- економічної розвитку.

Пріоритетними напрямами в Україні, де реалізується державна політика розвитку штучного інтелекту, є економіка, соціальна забезпечення населення, національна безпека, кібербезпека, освіта, медицина, публічне управління, правове регулювання, правосуддя, законотворча діяльність. Щодо сфери нормативно-правового регулювання розвитку регіонів України у сфері штучного інтелекту, основні цілі державної політики потрібно зазначити наступним чином:

- забезпечення захисту прав і свобод осіб, які займаються справами, пов'язаними зі штучним інтелектом, та сприяння використанню та просуванню технологій штучного інтелекту відповідно до принципів людяності;

- забезпечення обороноздатності та оборонного промислового комплексу;

- забезпечення безпечного оброблення інформації та функціювання автоматизованих систем обробки баз даних за допомогою штучного інтелекту, без цього український бізнес не має шансів бути поміченим на світовому ринку.

Правовий статус штучного інтелекту потрібно визначити нормативними актами, які повинні включати в себе вичерпний перелік дозволів, обов'язків та обмежень в даній області цифрових технологій. Наприклад, доцільно запровадити обмеження (заборону) на використання в державному секторі економіки, публічному управлінні, критичній інфраструктурі розгортання технологій штучного інтелекту, які можуть завдати шкоди національним інтересам та безпеці країни. Одночасно необхідно посилити гармонізацію національного законодавства з законодавством ЄС шляхом вдосконалення законодавчого підґрунтя в цій сфері. Окрім встановлення нормативно-правової бази організаційно-адміністративної діяльності органів державної, регіональної, місцевої влади, що беруть участь у створенні, впровадженні та використанні штучного інтелекту в регіонах України, необхідно також розробити класифікацію законодавства у цій відповідній галузі інновацій з урахуванням децентралізації та правового режиму воєнного стану в Україні.

штучний інтелект інформаційно-комунікаційний регіон

Висновки

Резюмуючи зазначимо, що штучний інтелект може відігравати ключову роль у інформаційному забезпеченні соціально-економічного розвитку зруйнованих війною регіонів. Перш за все, системи штучного інтелекту можуть аналізувати великі обсяги даних з різних джерел, включаючи соціальні мережі, відеоматеріали та інші, для отримання інформації про потреби та проблеми місцевого населення, що допоможе урядам та міжнародним організаціям краще розуміти контекст та реагувати на потреби населення у режимі реального часу.

Також використання технології штучного інтелекту для аналізу динаміки розвитку регіонів та прогнозування тенденцій може допомогти в управлінні ризиками та прийнятті виважених рішень у плануванні соціально- економічного розвитку. Це важливо для забезпечення стабільності та ефективності стратегій розвитку в умовах поствоєного відновлення.

Для забезпечення ефективного контролю за штучним інтелектом вважаємо за необхідне вжиття комплексу заходів, спрямованих на регулювання та моніторинг його використання. По-перше, важливо розробити та впровадити регулятивні рамки, що визначатимуть етичні стандарти, заходи з кібербезпеки та захисту персональних даних, а також інші аспекти використання штучного інтелекту в різних сферах життєдіяльності та критичної інфраструктури держави. По-друге, створення незалежних органів контролю, які матимуть повноваження моніторингу, аналізу та регулювання використання технології штучного інтелекту, а також встановлювання стандартів та розслідування можливих порушень.

У світлі цих світових тенденцій наша держава паралельно рухається до встановлення системи власного законодавства з урахування норм які дозволять прискорити євроінтеграцію, та будує фундаментальні концепції державної політики у сфері штучного інтелекту. Ці зусилля спрямовані на узгодження з найбільш ефективними практиками світу, що спостерігаються в міжнародних контекстах, з кінцевою метою сприяння конкурентному середовищу в публічних, соціально-економічних, науково-технічних, оборонних, кібер та інших сферах життєдіяльності населення. У цьому контексті регульоване впровадження технології штучного інтелекту в нашу внутрішню реальність має сприяти прискоренню цифрової трансформацій у сферах ефективного управління державними ресурсами, фінансовим менеджментом, економікою регіонів, ринку праці, державних інститутів та суспільства в цілому.

Література

1. BW Marketing World «IBM Chairman and CEO Arvind Krishna» By Rohit Chintapali, 16 January, 2024

2. Сокольська Т., Поліщук С., Білик О. Формування механізмів публічного управління інноваційним розвитком сільського господарства України. Аспекти публічного управління: науковий журнал. 2020. Том 8. № 2. С. 71-78.

3. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1556-р.

4. Про національну програму інформатизації: Закон України від 01.12.2022. № 2807 - IX.

5. Штучний інтелект допомагатиме в розмінуванні території України.

6. Штучний інтелект для ДТЕК Енерго.

7. Government AI Readiness Index 2023, This version was published on 6 December 2023, Oxford Insights

8. Мінцифра сформувала експертний комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту.

9. Artificial Intelligence Act: MEPs adopt landmark law.

References

1. BW Marketing World «IBM Chairman and CEO Arvind Krishna» By Rohit Chintapali (2024) [in India].

2. Sokolska T., Polishchuk S., Bilyk O. (2020) Formuvannia mekhanizmiv publichnoho upravlinnia innovatsiinym rozvytkom silskoho hospodarstva Ukrainy [Formation of mechanisms for public administration of innovative development in Ukraine's agriculture] Aspekty publichnoho upravlinnia: naukovyi zhurnal. Aspects of Public Administration: Scientific Journal (Vols. 8), (pp. 71-78) [in Ukrainian].

3. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid від 02.12.2020 № 1556-р [Approval of the Concept for Artificial Intelligence Development in Ukraine] [in Ukrainian].

4. Pro natsionalnu prohramu informatyzatsii: Zakon Ukrainy vid 01.12.2022. № 2807 - IX [On the National Informatization Program] [in Ukrainian].

5. Shtuchnyi intelekt dopomahatyme v rozminuvanni terytorii Ukrainy (2023) [Artificial intelligence will assist in demining Ukraine's territory] [in Ukrainian].

6. Shtuchnyi intelekt dlia DTEK Enerho (2019) [Artificial intelligence for DTEK Energy] [in Ukrainian].

7. Government AI Readiness Index 2023, This version was published on 6 December 2023, Oxford Insights [Ж].

8. Mintsyfra sformuvala ekspertnyi komitet z pytan rozvytku sfery shtuchnoho intelektu (2021) [The Ministry of Digital Transformation has formed an expert committee on the development of artificial intelligence] [in Ukrainian].

9. Artificial Intelligence Act: MEPs adopt landmark law (2023) [in USA].

Размещено на Allbest.ru