Спрощений режим регулювання трудових відносин в Україні

Segoe Serif Display Semilight C Cyr;Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський державний університет внутрішніх справ

СПРОЩЕНИЙ РЕЖИМ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Бондар Олександр Сергійович

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри цивільно-правових дисциплін

Анотація

Стаття присвячена аналізу особливостей та викликів впровадження спрощеного режиму регулювання трудових відносин в Україні в умовах воєнного стану. Мета дослідження - проаналізувати ефективність спрощеного регулювання трудових відносин, запровадженого під час воєнного стану, та оцінити його відповідність сучасним викликам. В процесі наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання, такі як аналіз, синтез, системний підхід та порівняльний аналіз. Результати дослідження показують, що спрощений режим регулювання трудових відносин, запроваджений в Україні у відповідь на воєнний стан, має суттєве значення для адаптації правової системи до екстремальних умов. Закон № 2136-IX, який визначає цей режим, дозволяє сторонам трудового договору самостійно обирати форму та умови працевлаштування, що забезпечує гнучкість та оперативність у прийнятті рішень. Це особливо важливо в контексті підтримки функціонування економіки під час кризових ситуацій. Законодавство передбачає можливість укладення трудових договорів як у письмовій, так і в електронній формі, що відповідає тенденціям діджиталізації та спрощує організацію праці в сучасних умовах. Однак впровадження спрощеного режиму регулювання не є безпроблемним. Однією з головних проблем є відсутність узгодженості нових положень із чинним законодавством, що може призводити до правової невизначеності та потенційних судових спорів. Зокрема, неясність критеріїв для оцінки та застосування нових норм, а також необхідність ведення кадрової документації, навіть у межах спрощеного режиму, створюють додаткове адміністративне навантаження на підприємства. Дублювання деяких положень спрощеного режиму з нормами Кодексу законів про працю України (КЗпП) може спричиняти плутанину в їх застосуванні на практиці. Загалом, спрощений режим регулювання трудових відносин є важливим кроком у напрямку адаптації правової системи до сучасних викликів, забезпечуючи необхідну гнучкість та адаптивність в умовах кризи. Це дозволяє роботодавцям та працівникам спільно знаходити рішення, що відповідають їхнім потребам. Практичне значення дослідження полягає в тому, що воно надає комплексну оцінку спрощеного режиму трудових відносин, що може бути використано для подальшого вдосконалення нормативної бази та практичних рекомендацій для підприємств.

Ключові слова: спрощений режим, трудові відносини, воєнний стан, правова невизначеність, законодавство України.

Annotation

Bondar Oleksandr Serhiiovych Candidate of Juridical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Civil and Legal Disciplines, Dnipro State University of Internal Affairs

SIMPLIFIED REGULATION OF LABOR RELATIONS IN UKRAINE

This article explores the unique characteristics and challenges of implementing a simplified regulation regime for labor relations in Ukraine during martial law. The aim of the study is to assess the effectiveness of this simplified labor regulation introduced during martial law and evaluate its alignment with contemporary challenges. The research employed general scientific methods of cognition, including analysis, synthesis, a systematic approach, and comparative analysis. The findings indicate that the simplified regulation of labor relations, implemented in response to martial law, plays a crucial role in adapting the legal framework to extreme conditions. Law No. 2136-IX, which defines this regime, allows the parties to a labor contract to independently select the form and conditions of employment, thus providing flexibility and agility in decision-making. This is particularly vital for maintaining economic functionality during crises. The legislation permits the conclusion of labor contracts both in written and electronic form, aligning with digitalization trends and simplifying labor organization under modern conditions. However, the implementation of the simplified regulation regime is not without issues. A significant problem is the lack of consistency between the new provisions and existing legislation, leading to potential legal uncertainties and disputes. Specifically, the unclear criteria for assessing and applying the new norms, as well as the requirement to maintain personnel records even within the simplified regime, create additional administrative burdens for businesses. The overlap of certain provisions of the simplified regime with the norms of the Labor Code of Ukraine (LCU) can cause confusion in practical application. Overall, the simplified regulation of labor relations represents a significant step towards adapting the legal system to contemporary challenges, ensuring the necessary flexibility and adaptability in times of crisis. It enables employers and employees to jointly find solutions that meet their needs. The practical significance of the study lies in providing a comprehensive evaluation of the simplified labor relations regime, which can be used for further enhancement of the regulatory framework and practical recommendations for businesses.

Keywords: simplified regime, labor relations, martial law, legal uncertainty, Ukrainian legislation.

Постановка проблеми

В умовах повномасштабної війни в Україні, що триває з 2022 року, виникла необхідність перегляду та адаптації правових норм, які регулюють трудові відносини. Військові конфлікти створили нові виклики для соціально-економічного життя країни, впливаючи на всі сфери діяльності, включаючи ринок праці. Відповідно, правова система повинна реагувати на ці зміни, забезпечуючи як стабільність, так і гнучкість у регулюванні трудових відносин. Саме в цьому контексті було прийнято Закон № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який впровадив спрощений режим регулювання трудових відносин, спрямований на полегшення умов праці та забезпечення ефективного функціонування ринку праці в умовах кризи [8].

Загалом, спрощений режим регулювання трудових відносин в Україні є важливим інструментом адаптації до умов воєнного часу та швидких змін у соціально-економічному середовищі. Він спрямований на забезпечення гнучкості та оперативності у вирішенні трудових питань, що є критично важливим для підтримки функціонування ринку праці та економіки в цілому. Однак для ефективної реалізації цього режиму необхідно забезпечити його узгодженість із чинним законодавством та подолати існуючі правові та адміністративні бар'єри. Це вимагає активної роботи зі сторони законодавців, правознавців та всіх учасників трудових відносин [8].

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій

Питання спрощеного режиму регулювання трудових відносин в Україні є достатньо дослідженим у вітчизняній науковій літературі. Воно стало актуальним у світлі потреб адаптації ринку праці до нових економічних та соціальних умов, зокрема під час і після воєнних дій. Розглядати цю тему варто з огляду на різноманітні аспекти, включаючи правові, економічні та соціальні виміри.

Значний вклад у розвиток теми мають такі автори, як О.В. Байло [1], який досліджує окремі аспекти застосування спрощеного режиму. Він підкреслює важливість адаптації трудових договорів до нових умов праці, що сприяє підвищенню гнучкості ринку праці та зниженню бюрократичного навантаження на роботодавців і працівників. Н. Гришанова [2] звертає увагу на практичні аспекти впровадження спрощеного режиму регулювання. Вона описує, як цей режим впливає на процеси найму та звільнення, а також на дотримання трудових прав і гарантій працівників. В.С. Дейнека [3] розглядає істотні умови трудового договору в контексті спрощеного режиму. Він аналізує, як такі умови можуть змінюватися в залежності від типу і характеру трудових відносин, а також від поточних соціально-економічних умов. Інший важливий погляд пропонує В. Ковальський [5], який аналізує правові основи спрощеного режиму регулювання. Він вивчає нормативні акти та пропонує пропозиції щодо їх вдосконалення, зокрема в частині зменшення адміністративних бар'єрів і спрощення процедур для малих та середніх підприємств. О.Л. Кучма [6] досліджує специфіку спрощеного режиму трудових відносин під час воєнного стану. Вона звертає увагу на особливості, що з'явилися в умовах надзвичайних ситуацій, коли традиційні підходи до трудових відносин виявилися недостатньо ефективними. До дослідження теми залучена також експертна література, зокрема публікації на сучасних інтернет-ресурсах. Вони висвітлюють актуальні аспекти спрощеного режиму регулювання трудових відносин, включаючи питання-відповіді [11], шаблони трудових договорів [10], а також аналітичні матеріали щодо переваг і недоліків цієї системи [9].

Попри достатню кількість літератури з цієї теми, відчувається нестача систематизованого матеріалу. Тому із використанням різних методів наукового пізнання було проаналізовано, згруповано та систематизовано інформацію, що дозволяє краще зрозуміти специфіку спрощеного режиму регулювання трудових відносин в Україні і його вплив на ринок праці.

Мета статті -- проаналізувати особливості та проблеми впровадження спрощеного режиму регулювання трудових відносин в Україні в умовах воєнного стану та оцінити його ефективність і відповідність сучасним викликам.

Виклад основного матеріалу

Актуальність спрощеного режиму регулювання трудових відносин в Україні в умовах воєнного стану важко переоцінити. З початку військових дій у 2014 році, які значно посилилися у 2022 році, виникла необхідність перегляду та адаптації правових норм, що регулюють трудові відносини. Цей процес охоплює широкий спектр аспектів, від поділу щорічної відпустки до надання відпусток без збереження заробітної плати. Такі зміни мають бути спрямовані на полегшення умов праці та забезпечення ефективного функціонування трудових відносин в умовах кризової ситуації [8].

Закон № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ухвалений у цей період, надає значну гнучкість сторонам трудового договору, дозволяючи їм самостійно визначати форму договору. Це суттєво відрізняється від звичайних норм, встановлених Кодексом законів про працю України (КЗпП), який передбачає обов'язкову письмову форму трудового договору [11]. Ця гнучкість у виборі форми договору демонструє прагнення законодавця забезпечити адаптивність і оперативність в умовах воєнного стану.

Важливим аспектом цих змін є забезпечення балансу між необхідністю збереження прав працівників і захистом інтересів роботодавців у складних умовах воєнного часу. Наприклад, зміни, що стосуються трудових відносин, повинні враховувати обставини, коли працівники не можуть виконувати свої обов'язки у звичайному режимі через небезпеку або інші об'єктивні причини. Проте, відсутність чітких критеріїв для оцінки та застосування нових норм може призвести до правової невизначеності та викликати численні судові спори [6].

Таким чином, актуальність спрощеного режиму регулювання трудових відносин в Україні обумовлена необхідністю гнучкості, адаптивності та ефективного реагування на кризові умови, які диктуються як процесами діджиталізації, так і надзвичайними обставинами воєнного часу.

Спрощений режим регулювання трудових відносин в Україні надає сторонам трудового договору, тобто роботодавцю та працівнику, можливість вільно визначати умови своїх взаємовідносин за взаємною згодою. В рамках цього режиму можна гнучко встановлювати такі аспекти, як система оплати праці, норми праці та розмір заробітної плати, за умови, що ці домовленості не суперечать іншим положенням Кодексу законів про працю України [5].

Згідно зі статтею 495 Кодексу законів про працю України, спрощений режим регулювання трудових відносин застосовується в певних випадках. Зокрема, цей режим стосується трудових відносин, що виникають між працівником і роботодавцем, який є суб'єктом малого або середнього підприємництва. Відповідно до законодавства, суб'єктом малого або середнього підприємництва вважається той, чия середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 250 осіб. Показник середньої чисельності працівників встановлюється на підставі даних офіційної статистичної звітності [10].

Крім того, спрощений режим може бути застосований до трудових відносин між роботодавцем і працівником, якщо розмір заробітної плати останнього перевищує вісім розмірів мінімальної заробітної плати, визначеної законом, за місяць. Ці положення дозволяють визначити критерії для застосування спрощеного режиму, що надає можливість адаптувати трудові відносини до умов малого та середнього бізнесу, а також стимулювати працівників до отримання високих заробітних плат [10].

Регулювання трудових відносин між працівниками та роботодавцями, які використовують спрощений режим, здійснюється на основі трудового договору. Це забезпечує гнучкість та адаптацію правових відносин до умов сучасного ринку праці [4]. Трудовий договір може бути як безстроковим, так і строковим, залежно від домовленості між працівником та роботодавцем. Безстроковий договір не має визначеного терміну дії, що дозволяє довгострокове співробітництво, тоді як строковий договір укладається на певний період або до завершення конкретного завдання [4].

Таблиця 1 містить стислий огляд ключових умов трудового договору, необхідних для регулювання трудових відносин між працівником і робото - давцем.

спрощений режим трудовий воєнний

Таблиця 1

Істотні умови трудового договору [2]

Примітки: систематизовано автором

Якщо строковий трудовий договір не містить положень щодо його поновлення, він автоматично припиняється після закінчення встановленого в ньому терміну або після завершення виконання визначеної роботи [4]. Укладання трудового договору відбувається в письмовій формі державною мовою і в двох примірниках - по одному для кожної зі сторін. Це забезпечує рівність умов і прозорість взаємних зобов'язань [4]. За згодою сторін трудовий договір може бути укладений у формі електронного документа відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Така форма договору полегшує його створення, зберігання та обробку [4].

Крім підстав, встановлених Кодексом законів про працю України (КЗпП), працівник і роботодавець можуть за взаємною згодою включати в трудовий договір додаткові умови припинення або розірвання договору. Це дозволяє більш гнучко враховувати інтереси обох сторін і адаптувати трудові відносини до конкретних обставин [4].

Питання надання відпусток в умовах спрощеного режиму регулюються спеціальними нормами. Щорічні оплачувані відпустки та відпустки без збереження заробітної плати надаються відповідно до статей 79, 84 та 115 КЗпП України, з деякими особливостями. Працівники мають право на поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості або надання її повної тривалості. Відпустка без збереження заробітної плати може бути надана на термін більше 15 календарних днів на рік, якщо це передбачено трудовим договором. Це положення надає працівникам більше свободи в управлінні своїм робочим і особистим часом, що є особливо важливим в умовах війни [11].

Питання виплати вихідної допомоги у разі припинення трудових відносин також врегульовані у спрощеному режимі. Стаття 44 КЗпП України визначає основні розміри вихідної допомоги залежно від підстав припинення трудового договору. Так, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36, пункті 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 КЗпП, працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. У разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, розмір вихідної допомоги становить не менше шестимісячного середнього заробітку. Зокрема, в умовах воєнного стану передбачено додаткові гарантії для працівників, які можуть бути призвані на військову службу або направлені на альтернативну службу, їм виплачується вихідна допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат [11].

Спрощений правовий режим також передбачає можливість встановлення індивідуальних умов праці безпосередньо у трудовому договорі. Законодавство України неоднозначно визначає термін "умови праці". Наприклад, В. С. Дейнека стверджує, що під істотними умовами праці слід розуміти умови, які можуть бути змінені за певних обставин, і що ці умови є найважливішими положеннями, які повинні бути відображені у трудовому договорі [3, с. 161]. О. Лакіза підкреслює, що умови праці включають сукупність соціальних і виробничих факторів, за яких здійснюється трудова діяльність працівника на підприємстві, установі або в організації, та які впливають на його здоров'я та працездатність [7, с. 172].

Стаття 32 КЗпП України регулює інститут зміни істотних умов праці, під якими розуміються системи та розміри оплати праці, пільги, режими роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інші. З огляду на те, що стаття 496 КЗпП визначає умови праці як істотну складову трудового договору в умовах спрощеного регулювання, необхідно чітко визначити складові поняття умов праці [1].

Пріоритетність умов трудового договору в контексті спрощеного режиму регулювання трудових відносин підкреслює важливість правових наслідків у разі невідповідності цих умов законодавству. Стаття 9 КЗпП визначає єдину підставу для визнання умов трудового договору недійсними - погіршення становища працівника порівняно з чинним законодавством України. Умови дійсності правочинів та наслідки їх недійсності, визначені Цивільним кодексом України, не можуть застосовуватися до трудових відносин, які регулюються трудовим договором (контрактом). Стаття 21 КЗпП уточнює, що предметом трудового договору є праця (трудова функція) особи, яка є об'єктом трудових правовідносин, повністю регульованих законодавством у сфері праці. Такий висновок також підтримано у постановах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі No 6-530цс15 та Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 757/46774/17 [1].

Однією з істотних умов трудового договору в рамках спрощеного режиму є термін дії договору. Стаття 496 КЗпП дозволяє укладення як безстрокового, так і строкового трудового договору за взаємною згодою працівника та роботодавця. Строковий трудовий договір може бути укладений на певний строк або на час виконання певної роботи [1].

Однією з основних проблем є неузгодженість спрощеного режиму з чинним законодавством. Зокрема, існує невизначеність у тому, як саме повинні застосовуватися форми трудових договорів, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики, до фізичних осіб-підприємців. Це створює правову плутанину і ускладнює правильне оформлення таких договорів, що може призвести до непорозумінь і потенційних правових конфліктів [8]. Додатково, термін «звітний період» використовується неоднозначно при визначенні середньої кількості працівників. Це ускладнює точність звітності та може вплинути на відповідність вимогам до малого і середнього бізнесу, які прагнуть використовувати спрощений режим [8].

Інша значуща проблема пов'язана з вимогою ведення кадрової документації, такої як Табель обліку робочого часу, навіть у межах спрощеного режиму. Це суперечить самому принципу спрощення, оскільки подібні вимоги можуть бути надмірно обтяжливими для малих підприємств і фізичних осіб - підприємців. Відсутність чітких вказівок щодо цього аспекту створює ризик додаткового адміністративного навантаження і правової невизначеності [8].

Третя проблема стосується надлишковості норм. Деякі положення спрощеного режиму, наприклад, щодо добровільності укладання трудових договорів або можливості домовленості про індивідуальні умови праці, дублюють вже існуючі правові норми, закріплені у Конституції України та Кодексі законів про працю України (КЗпП). Це призводить до правової плутанини і може створити враження надмірного регулювання або навіть суперечливих вимог, що ускладнює застосування спрощеного режиму на практиці [8].

Для забезпечення всебічного аналізу спрощеного режиму регулювання трудових відносин згідно з Законом № 2434, у Таблиці 2 представлено ключові переваги та недоліки цього підходу, що охоплюють аспекти звільнення працівників, розірвання договорів, надання відпусток, ведення документації, створення локальних нормативних актів та управління юридичними ризиками.

Таблиця 2

Переваги та недоліки спрощеного режиму регулювання трудових відносин (Закон № 2434) [9]

Примітки: систематизовано автором

Незважаючи на прагнення до спрощення, у цьому режимі існують певні обмеження, яких сторони повинні дотримуватися.

По-перше, оплата праці не може бути нижчою за встановлений законом мінімум, що включає не тільки базову заробітну плату, але й різні надбавки, доплати, премії, винагороди та інші заохочувальні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством [5].

По-друге, норми робочого часу та відпочинку повинні відповідати вимогам щодо нормальної тривалості робочого тижня і щотижневого безперервного відпочинку. Це означає, що навіть у випадку гнучкого режиму, основні стандарти щодо робочого часу мають залишатися незмінними [5].

Також важливо враховувати, що інші права та гарантії, визначені КЗпП України, повинні бути збережені. Це включає широкий спектр аспектів, таких як умови праці, соціальні гарантії та інші положення, які забезпечують захист прав працівників.

Таким чином, спрощений режим, хоча і надає більшу свободу у визначенні умов трудових відносин, все ж таки підпорядковується базовим принципам трудового законодавства. Це дозволяє зберігати баланс між гнуч - кістю і необхідністю забезпечення основних прав працівників, що є критично важливим для підтримки справедливих та рівноправних умов праці [5].

Висновки

Спрощений режим регулювання трудових відносин в Україні, впроваджений в умовах воєнного стану, має значне значення для адаптації правової системи до кризових умов. Закон № 2136 -IX, ухвалений у відповідь на загострення військових дій, дозволяє сторонам трудового договору самостійно визначати форму та умови трудових відносин. Це забезпечує гнучкість та оперативність у прийнятті рішень, що є критично важливим для підтримки функціонування економіки в умовах непередбачуваних обставин. Проте, запровадження спрощеного режиму несе в собі й певні виклики. Основною проблемою є неузгодженість нових положень із чинним законодавством, що може призвести до правової невизначеності та потенційних судових спорів. Наприклад, відсутність чітких критеріїв для оцінки та застосування нових норм, а також вимога ведення кадрової документації, навіть у межах спрощеного режиму, створюють додаткове адміністративне навантаження на підприємства. Крім того, дублювання деяких положень спрощеного режиму з існуючими нормами Кодексу законів про працю України (КЗпП) може викликати плутанину у застосуванні цих норм на практиці.

Загалом, спрощений режим регулювання трудових відносин є важливим кроком у напрямку адаптації правової системи до сучасних викликів. Він забезпечує необхідну гнучкість та адаптивність в умовах кризи, дозволяючи роботодавцям та працівникам знаходити спільні рішення, що відповідають їхнім інтересам. Однак для забезпечення ефективного функціонування цього режиму необхідно подолати існуючі проблеми, пов'язані з правовою невизначеністю та узгодженням із чинним законодавством, що вимагатиме подальших зусиль зі сторони законодавців та правознавців.

Література

1. Байло О.В. Окремі аспекти застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин. Правова держава, 48'2022, 32-38. URL: http://pd.onu.edu.ua/article/view/267965/ 266506

2. Гришанова Н. Особливості застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин. Кадровик, 2022. URL: https://kadrovik.isu.net.ua/news/546434-osoblyvosti-zastosuvannya- sproshchenoho-rezhymu-rehulyuvannya-trudovykh-vidnosyn

3. Дейнека В.С. Істотні умови трудового договору. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, №58, Том 1, 2019, 160-163. URL: https://dspace. uzhnu.edu.ua/j spui/handle/lib/36055

4. Інспекція праці інформує: Спрощений режим регулювання трудових відносин, як напрям до задекларованої праці. Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, 2024. URL: https://smu.dsp.gov.ua/news/inspektsiia-pratsi-informuie- sproshchenyi-rezhym-rehuliuvannia-trudovykh-vidnosyn-iak-napriam-do-zadeklarovanoi-pratsi/

5. Ковальський В. Про спрощений режим регулювання трудових відносин. Юридичний Вісник України, 2024. URL: https://yvu.com.ua/pro-sproshhenyj-rezhym-regulyuvannya-trudovyh- vidnosyn/

6. Кучма О.Л. Про спрощений режим трудових відносин у період дії воєнного стану. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, №6, 2022. URL: https://reicst.com.ua/pmtl/article/view/2022-6-01-03/2022-6-01-03

7. Лакіза О. Умови праці як системне трудо-правове явище. Вісник Національної академії правових наук України, №1(80), 2015, 170-179. URL: http://visnyk.kh.ua/web/uploads/pdf/ilovepdf_com-170-179.pdf

8. Новосельська І.В., Савицька С.Л. Проблема застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин. Трудове право. Право соціального забезпечення, 2023, №1(13), 114-121. URL: https://df.duit.in.ua/index.php/dictum/article/view/259/229

9. Онищенко В. Спрощене регулювання трудових відносин: переваги та недоліки. Головбух, 2022, №32. URL: https://egolovbuh.expertus.com.ua/10000533

10. Спрощений режим регулювання трудових відносин (+ шаблон Трудового договору в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин). Інстадок, 2023. URL: https://instaco.com.ua/news/sproshcheniy-rezhim-regulyuvannya-trudovih-vidnosin-shablon-trudovogo-dogovoru-v-umovah-sproshchenogo-rezhimu-regulyuvannya-trudovih-vidnosin

11. Спрощений режим регулювання трудових відносин: питання-відповіді. MeDoc, 2024. URL: https://medoc.ua/blog/sproshhenij-rezhim-reguljuvannja-trudovih-vidnosin-pitannja- vidpovidi

References

1. Bailo, O.V. (2022). Okremi aspekty zastosuvannia sproshchenoho rezhymu rehuliuvannia trudovykh vidnosyn [Specific aspects of applying the simplified regime of labor relations regulation]. Pravova derzhava, 48'2022, 32-38. URL: http://pd.onu.edu.ua/article/view/267965/ 266506 [In Ukrainian].

2. Hryshanova, N. (2022). Osoblyvosti zastosuvannia sproshchenoho rezhymu rehuliuvannia trudovykh vidnosyn [Features of applying the simplified regime of labor relations regulation]. Kadrovyk. URL: https://kadrovik.isu.net.ua/news/546434-osoblyvosti-zastosuvannya-sproshchenoho- rezhymu-rehulyuvannya-trudovykh-vidnosyn [In Ukrainian].

3. Deineka, V.S. (2019). Istotni umovy trudovoho dohovoru [Essential conditions of the labor contract]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Pravo, 58(1), 160-163. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/36055 [In Ukrainian].

4. Inspektsiia pratsi informuie. (2024). Sproshchenyi rezhym rehuliuvannia trudovykh vidnosyn, yak napriam do zadeklarovanoi pratsi [Simplified regulation of labor relations as a direction towards declared work]. Skhidne mizhrehionalne upravlinnia Derzhavnoi sluzhby Ukrainy z pytan pratsi. URL: https://smu.dsp.gov.ua/news/inspektsiia-pratsi-informuie-sproshchenyi- rezhym-rehuliuvannia-trudovykh-vidnosyn-iak-napriam-do-zadeklarovanoi-pratsi/ [In Ukrainian].

5. Kovalskyi, V. (2024). Pro sproshchenyi rezhym rehuliuvannia trudovykh vidnosyn [About the simplified regulation of labor relations]. Yurydychnyi Visnyk Ukrainy. URL: https://yvu.com.ua/pro-sproshhenyj-rezhym-regulyuvannya-trudovyh-vidnosyn/ [In Ukrainian].

6. Kuchma, O.L. (2022). Pro sproshchenyi rezhym trudovykh vidnosyn u period dii voiennoho stanu [On the simplified labor relations regime during martial law]. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: pravo, publichne upravlinnia ta administruvannia, 6. URL: https://reicst.com.ua/pmtl/article/view/2022-6-01 -03/2022-6-01 -03 [In Ukrainian].

7. Lakiza, O. (2015). Umovy pratsi yak systemne trudo-pravove yavyshche [Working conditions as a systemic labor law phenomenon]. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy, 1(80), 170-179. URL: http://visnyk.kh.ua/web/uploads/pdf/ilovepdf_com-170-179.pdf [In Ukrainian].

8. Novoselska, I.V., & Savytska, S.L. (2023). Problema zastosuvannia sproshchenoho rezhymu rehuliuvannia trudovykh vidnosyn [The problem of applying the simplified regime of labor relations regulation]. Trudove pravo. Pravo sotsialnoho zabezpechennia, 1(13), 114-121. URL: https://df.duit.in.ua/index.php/dictum/article/view/259/229 [In Ukrainian].

9. Onyshchenko, V. (2022). Sproshchene rehuliuvannia trudovykh vidnosyn: perevahy ta nedoliky [Simplified regulation of labor relations: advantages and disadvantages]. Holovbukh, 32. URL: https://egolovbuh.expertus.com.ua/10000533 [In Ukrainian].

10. Sproshchenyi rezhym rehuliuvannia trudovykh vidnosyn. (2023). (+ shablon Trudovoho dohovoru v umovakh sproshchenoho rezhymu rehuliuvannia trudovykh vidnosyn) [Simplified regime of labor relations regulation (+ template of the labor contract under the simplified regime of labor relations regulation)]. Instadoc. URL: https://instaco.com.ua/news/sproshcheniy-rezhim- regulyuvannya-trudovih-vidnosin-shablon-trudovogo-dogovoru-v-umovah-sproshchenogo-rezhimu- regulyuvannya-trudovih-vidnosin [In Ukrainian].

11. Sproshchenyi rezhym rehuliuvannia trudovykh vidnosyn: pytannia-vidpovidi. (2024). MeDoc. URL: https://medoc.ua/blog/sproshhenij-rezhim-reguljuvannja-trudovih-vidnosin-pitannja- vidpovidi [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru