Штучний інтелект в діяльності органів публічної влади: український та закордонний досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Штучний інтелект в діяльності органів публічної влади: український та закордонний досвід

Ільїна Анастасія Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент, член Всеукраїнської асамблеї докторів наук з державного управління, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, Державний торговельно - економічний університет



Анотація

Використання штучного інтелекту в діяльності органів публічної влади є надзвичайно складним питанням. По-перше, це потребує високого рівня професіоналізму персоналу під час виконання ним своїх повноважень із використанням засобів штучного інтелекту; по-друге, поступовий розвиток штучного інтелекту може призвести до зменшення робочих місць та поступової заміни людей, діяльність яких наразі цінується як кваліфікованого персоналу. Тому в Україні особливо актуальними слід вважати такі напрямки впровадження штучного інтелекту, як автоматизація адміністративних процесів, що в підсумку допомагає керівництву та відповідальним особам приймати правильні рішення; аналіз великих даних, що допомагає виявити фактори впливу на ситуацію в подальшій перспективі; покращення обслуговування громадян, що сприятиме швидкій обробці та виконанню звернень громадян з урахуванням потреб різних шарів населення, а також ефективність ресурсів, що дозволяє виявляти співвідношення витрат людських, фінансових, матеріальних та інформаційних ресурсів із результатом від їх здійснення. Враховуючи ці напрямки, сучасні виклики використання штучного інтелекту в органах публічної влади України стали підставою до порівняння відповідного досвіду за кордоном.

Так, порівняно із досвідом Сінгапуру, Естонії та Канади, в статті підкреслено новизну дослідження, яке вперше систематично порівнює ці підходи та результати. Наприклад, в Сінгапурі органи публічної влади зорієнтовані перш за все на оптимізацію результату діяльності з урахуванням зниження витрат. В Естонії робота органів публічної влади зосереджена на автоматизації обробки запитів від громадян з метою поліпшення рівня їх обслуговування. В органах публічної влади Канади з питань діяльності різних галузей надається перевага впровадження штучного інтелекту для аналізу даних та прогнозу результатів в процесі планування. Поряд із цим, впровадження в Україні електронного документообігу та використання чат- ботів для взаємодії з громадянами суттєво збільшило рівень автоматизації процесів. Проте в порівнянні з аналізованими країнами Україна має ще пройти певний шлях, аби досягти відповідного рівня в якісному використанні засобів штучного інтелекту за різними напрямками. Адже враховуючи останні тенденції провадження штучного інтелекту в різних країнах станом на 20232022 роки, не дивлячись на помітне зростання рівня автоматизації процесів та використання штучного інтелекту в органах публічної влади, Україна все ще поступається аналізованим країнам у цьому питанні. Тому Україні доцільно враховувати ряд рекомендацій, що дозволять органам публічної влади оптимізувати діяльність персоналу із поступовим запровадженням та удосконаленням засобів штучного інтелекту.

Ключові слова: штучний інтелект, публічне управління, органи публічної влади, аналіз великих даних, автоматизація, обслуговування громадян. штучний інтелект публічне управління



Ilina Anastasiia Oleksandrivna, PhD in Economics, Associate Professor, Member of the Ukrainian Assembly of Doctors of Science in Public Administration, Associate Professor of the Department of Public Administration, State University of Trade and Economics

ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN THE ACTIVITIES OF PUBLIC AUTHORITIES: UKRAINIAN AND ABROAD EXPERIENCE

Abstract. The use of artificial intelligence in the activities of public authorities is an extremely complex issue. First, it requires a high level of professionalism of the staff when performing their duties using artificial intelligence tools; secondly, the gradual development of artificial intelligence may lead to the reduction of jobs and the gradual replacement of people whose activities are currently valued as qualified personnel. Therefore, in Ukraine should be considered particularly relevant such directions of implementation of artificial intelligence as automation of administrative processes, which ultimately helps management staff and responsible persons to make the right decisions; analysis of big data, which helps to identify factors influencing the situation in the future; improvement of citizen service, which will contribute to the rapid processing and fulfillment of citizens' appeals, taking into account the needs of different segments of the population, as well as the efficiency of resources, which allows identifying the ratio of human, financial, material, and informational resource expenditures with the result of their implementation. Taking these directions into account, the modern challenges of using artificial intelligence in the public authorities of Ukraine became the basis for comparing relevant experience abroad.

Thus, compared to the experience of Singapore, Estonia and Canada, the article highlights the novelty of research that systematically compares these approaches and results for the first time. For example, in Singapore, public authorities are primarily focused on optimizing the results of operations, taking into account cost reduction. In Estonia, the work of public authorities is focused on automating the processing of requests from citizens in order to improve the level of their service. In the public authorities of Canada, the implementation of artificial intelligence for the analysis of data and the prediction of results in the planning process is preferred for the activities of various industries. Along with this, the introduction of electronic document management in Ukraine and the use of chatbots for interaction with citizens significantly increased the level of automation of processes. However, compared to the analyzed countries, Ukraine still has a certain way to go in order to reach an appropriate level in the qualitative use of artificial intelligence tools in various directions. After all, taking into account the latest trends in the implementation of artificial intelligence in various countries as of 2023-2022, despite the noticeable increase in the level of automation of processes and the use of artificial intelligence in public authorities, Ukraine is still inferior to the analyzed countries in this matter. Therefore, it is advisable for Ukraine to take into account a number of recommendations that will allow public authorities to optimize the activities of personnel with the gradual introduction and improvement of artificial intelligence tools.

Keywords: artificial intelligence, public administration, public authorities, big data analysis, automation, citizen service.



Постановка проблеми

Багато хто задає питання з приводу того, як працюють підприємства, установи та організації і на основі чого вони функціонують. Розуміючи таку загальну проблему, доречно переглянути самі фактори впливу на їх функціонування, основним з яких виступає персонал. Як частина персоналу, кожен фахівець розуміє свої повноваження та обсяг їх виконання й прагне досягнути позитивних результатів, тримаючи на рівні рейтинг підприємства, установи чи організації незалежно від форм власності, де він працює. Адже кожен фахівець зацікавлений у збільшенні попиту на реалізовану продукцію. Тут не менш важливим фактором виступає держава, яка виконує регулюючу функцію по відношенню до підприємств, установ та організацій, функціонуючих за різними галузевими напрямками своєї діяльності, виступаючи як комплекс роботи органів публічної влади. В свою чергу, до органів публічної влади відносяться органи державної влади всіх гілок на центральному та місцевому рівнях, органи місцевого самоврядування, підзвітні ним державні й комунальні підприємства та громадські організації. Кожен з органів публічної влади має свій функціонал, що проявляється в додержанні персоналом внутрішнього положення про діяльність конкретної установи, а також регламент, що відображає порядок її роботи. Тут також все опирається на персонал, де кожен фахівець, обіймаючи свою посаду, відіграє значну роль у прийнятті управлінських рішень у напрямку впливу на конкретні галузеві установи. Прийняття рішень - найвідповідальніший момент в процесі як планування, так і виконання розроблених планів і, отже, подання звітної інформації до необхідних установ вищого рівня, де варто зрозуміти, що кожна одиниця персоналу несе відповідальність перед населенням країни, якого орган публічної влади має обслуговувати в межах своїх повноважень. І тут постає питання, як необхідно удосконалити діяльність персоналу органів публічної влади під впливом допоміжного фактору з метою зменшення ризику прийняття неправильних рішень. Адже останні нерідко призводять до соціальної напруги у суспільстві та подальших негативних змін у напрямку публічно-управлінських відносин. А такі зміни, в свою чергу, часто-густо призводять до конфліктних ситуацій у вигляді взаємних звинувачень між фахівцями органів публічної влади та громадянами через неможливість виявити фактор впливу, що призвів до складної ситуації, яка звісно гальмує процес досягнення органом публічної влади поставлених цілей.

Враховуючи вищезазначене, актуальним є питання запровадження в діяльність органів публічної влади штучного інтелекту як помічника роботи кваліфікованого персоналу. Такий засіб не лише забезпечуватиме допомогу персоналу в обробці інформації з використанням програмних забезпечень задля оптимізації процесу прийняття рішень, але й дозволить здійснювати ретельний контроль за виконанням покладених на фахівців повноважень та виявляти фактори порушень ними службової дисципліни й інших правопорушень, що призводять до безлічі негативних наслідків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Штучний інтелект стає невід'ємною частиною сучасного суспільства, зокрема в діяльності органів публічної влади. Він сприяє підвищенню ефективності адміністративних процесів, покращенню обслуговування громадян та зменшенню бюрократич - ного навантаження. В цьому питанні наукові дослідження активно проводяться як в Україні, так і за кордоном.

В Україні, зокрема, варто відзначити роботи таких науковців, як Т. Авдєєва, яка досліджувала в своїй праці впровадження штучного інтелекту в системі публічного управління [1], Ю. Бацман, К. Толкуща, М. Ковтун, що проаналізували ефективність використання чат-ботів для покращення комунікації органів публічної влади з громадянами [2]. До того ж значний внесок у цю тему внесли О. Оболенський, В. Косицька, А. Рвач, які розглянули можливості аналізу великих даних для прогнозування соціально-економічних тенденцій [3].

На міжнародному рівні, науковці Дж. Маккарті, М. Мінскі, Н. Рочестер, К. Шеннон оглянули концепцію штучного інтелекту, процес машинного навчання та його застосування у різних сферах, включаючи публічне управління [4]. Дослідження Л. Сучман зосереджується на соціальних та етичних аспектах впровадження штучного інтелекту в державному секторі [5], тоді як Д. Шпілко, Ф. Нахарро, Г. Лазарою, Е. Ніка, та А. Галлегос аналізують ефективність впровадження ШІ у міському управлінні в різних країнах світу [6].

Так, подальші дослідження потребують порівняння українського та закордонного досвіду застосування штучного інтелекту в органах публічної влади і, отже, визначення його ролі в роботі кваліфікованого персоналу.

Мета статті - дослідження особливостей та механізмів використання штучного інтелекту в органах публічної влади в Україні з урахуванням вивчення досвіду закордонних країн світу у цьому питанні.

Виклад основного матеріалу

Штучний інтелект (ШІ) - це галузь комп'ютерної науки, яка займається створенням систем, здатних виконувати завдання, що зазвичай вимагають людського інтелекту. Це включає такі функції, як навчання, розпізнавання мови, візуальне сприйняття, прийняття рішень і мовна обробка інформації. ШІ використовує різні методи, включаючи алгоритми машинного навчання, нейронні мережі, глибоке навчання та обробку природної мови.

Машинне навчання є підгалуззю ШІ, яка надає комп'ютерам можливість навчатися з даних. Використовуючи алгоритми, машини можуть аналізувати великі обсяги даних і виявляти в них закономірності, що дозволяє їм приймати рішення на основі цих закономірностей. Глибоке навчання є більш складною формою машинного навчання, яка використовує багатошарові нейронні мережі. Воно дозволяє системам самостійно вивчати високорівневі ознаки з великих обсягів даних, що робить його особливо корисним для задач, таких як розпізнавання образів і мовна обробка [7].

Обробка природної мови (Natural Language Processing, NLP) - це технологія, яка дозволяє комп'ютерам розуміти, інтерпретувати та відповідати на людську мову. NLP використовується в чат-ботах, системах перекладу та інших додатках, що потребують взаємодії з текстом чи мовою. Існує два основних види ШІ: слабкий ШІ (Narrow AI) і сильний ШІ (General AI). Слабкий ШІ спеціалізується на виконанні конкретних завдань, таких як розпізнавання обличчя або керування автомобілем. Він не володіє загальним інтелектом і не може виконувати завдання, що виходять за межі його спеціалізації [8]. Сильний ШІ - це гіпотетичний ШІ, який має здатність розуміти, вчитися і застосовувати знання на рівні людського інтелекту; вирішувати широкий спектр завдань і адаптуватися до нових ситуацій.

ШІ знаходить застосування в різних сферах, включаючи медицину, де використовується для діагностики захворювань, аналізу медичних зображень і персоналізованого лікування; фінанси, де допомагає в аналізі ринків, управлінні ризиками та автоматизованих торгових системах; транспорт, зокрема для автономних транспортних засобів, оптимізації маршрутів та управління трафіком. В органах публічної влади ШІ сприяє автоматизації адміністративних процесів, аналізу даних для прийняття рішень та покращенню обслуговування громадян [9].

ШІ продовжує швидко розвиватися і знаходити нові застосування у різних сферах. З метою забезпечення максимальної користі для суспільства від ШІ, важливо враховувати як переваги, так і виклики, що виникають під час його впровадження. Так, до переваг відносяться підвищення ефективності процесів, зниження витрат, покращення якості обслуговування. Серед викликів задіяні етичні та правові питання, захист конфіденційності даних, ризик втрати робочих місць через автоматизацію [3].

Зворотний зв'язок із системами ШІ, такими як алгоритми машинного навчання та аналізу даних, відкриває безліч можливостей для підвищення ефективності та розвитку органів публічної влади. Однією з ключових переваг є здатність ШІ автоматизувати повсякденні адміністративні процедури, що дозволяє кваліфікованому персоналу сконцентруватися на більш складних завданнях та стратегічному плануванні.

ШІ також може використовуватися для аналізу великих обсягів даних, що допомагає у виявленні тенденцій, прогнозуванні ризиків та прийнятті обґрунтованих рішень. Наприклад, системи аналізу даних можуть використовуватися для моніторингу екологічних показників, виявлення ознак соціальних проблем або навіть для передбачення пандемій [10].

Додатково, впровадження чат-ботів та інших інтерактивних систем на основі ШІ може полегшити спілкування між громадянами та фахівцями органів публічної влади, забезпечуючи швидку та ефективну підтримку у вирішенні питань та отриманні інформації. Необхідно також враховувати етичні та правові аспекти використання ШІ в публічному адмініструванні, зокрема забезпечення захисту особистих даних та уникнення дискримінації при прийнятті рішень на основі алгоритмів ШІ.

В Україні ШІ почав інтегруватися в роботу органів публічної влади порівняно нещодавно. Основні напрямки використання включають автоматизацію адміністративних процесів, аналіз великих даних для прийняття рішень, а також покращення комунікації з громадянами через чат-боти та інші інтерактивні системи. Запровадження ШІ в органи публічної влади дозволило знизити час обробки документів та запитів, підвищити точність виконання адміністративних процедур. Використання ШІ для аналізу даних допомагає прогнозувати соціальні та економічні тенденції, що дозволяє більш ефективно планувати бюджети та реалізовувати соціальні програми. Чат-боти на базі ШІ допомагають громадянам отримувати інформацію та послуги без необхідності відвідування державних установ, що знижує навантаження на співробітників і скорочує черги [2].

ШІ стає важливим інструментом для органів публічної влади в Україні, сприяючи вдосконаленню адміністративних процесів, покращенню обслугову - вання громадян та зростанню ефективності управління. Один з ключових напрямків використання ШІ в органах публічної влади України - автоматизація адміністративних процесів. За допомогою алгоритмів машинного навчання та розпізнавання образів, урядові органи можуть оптимізувати обробку документів, що значно прискорює процеси прийняття рішень та зменшує бюрократичність [3].

Ще одним важливим аспектом є аналіз великих даних для прийняття рішень. Застосування ШІ дозволяє органам публічної влади аналізувати великі обсяги даних з різних джерел, щоб виявляти тенденції та виробляти обґрунтовані стратегії розвитку. ШІ використовується для покращення комунікації з громадянами. Чат-боти та інші інтерактивні системи на базі ШІ допомагають громадянам отримувати інформацію та послуги, а також вирішувати питання без необхідності відвідування державних установ, що забезпечує зручність та ефективність обслуговування [1, 2].

Платформа «Дія» використовує ШІ для автоматизованої обробки запитів громадян та надання різноманітних адміністративних послуг онлайн. Наприклад, за допомогою чат-ботів на базі ШІ громадяни можуть отримати інформацію про розмір пенсії, перевірити стан реєстрації авто, замовити довідку з реєстрації місця проживання тощо. Органи публічної влади використовують системи ШІ для аналізу великих обсягів даних з різних джерел [1]. Наприклад, аналіз даних про злочинність та безпеку на дорогах дозволяє визначити пріоритетні напрямки поліцейської роботи та планувати превентивні заходи. ШІ використовується для аналізу економічних та соціальних даних для прогнозування розвитку країни. Наприклад, на основі аналізу даних про зайнятість, економічні показники та інші фактори, можна розробляти стратегії зниження безробіття та забезпечення стабільності економіки. ШІ використовується для управління енергетичними системами міст. Наприклад, алгоритми машинного навчання можуть оптимізувати роботу освітлення, систем опалення та охолодження у громадських будівлях, зменшуючи споживання електроенергії та витрати [6].

Правові норми в Україні встановлюють вимоги до зберігання та обробки персональних даних громадян у контексті застосування штучного інтелекту. Наприклад, Закон України «Про захист персональних даних» визначає права та обов'язки суб'єктів обробки даних та встановлює вимоги до їх захисту. В Україні активно обговорюється потреба в етичних та правових нормах, які регулюватимуть використання ШІ. Такі норми мають захищати права та свободи громадян, а також забезпечувати безпеку використання інтелектуальних систем [2, 10].

У світі існує багато прикладів успішного використання ШІ в публічному управлінні. Країни ЄС розробляють загальні правила щодо захисту даних та етичного використання штучного інтелекту через Генеральний регламент з захисту даних (General Data Protection Regulation, GDPR) та Стратегію Штучного Інтелекту. Розглянемо досвід використання ШІ в публічному управлінні в деяких країнах (табл. 1).

Таблиця 1

Використання ШІ в публічному управлінні в різних країнах

Показник	Україна	Сінгапур	Естонія	Канада
Автоматизація процесів	Висока	Дуже висока	Висока	Середня
Аналіз великих даних	Середня	Висока	Висока	Дуже висока
Покращення обслуговування	Висока	Висока	Дуже висока	Висока
Ефективність ресурсів	Середня	Дуже висока	Висока	Висока

Джерело: розроблено автором за даними [11, 12, 13, 14]

Так, в Сінгапурі використання ШІ для управління міськими ресурсами, такими як трафік та енергетика, дозволило значно підвищити ефективність використання ресурсів та зменшити витрати. Органи публічної влади Сінгапуру впроваджують розумні системи управління транспортом, які включають в себе адаптивні світлофори, інтелектуальне управління трафіком та прогнозування заторів. Це дозволяє зменшити затримки на дорогах та покращити загальну мобільність в місті. Крім того, ШІ допомагає оптимізувати використання енергії в міських будівлях, знижуючи витрати на електроенергію та зменшуючи вплив на навколишнє середовище [11].

Естонія відома своїм підходом до цифрового урядування, де ШІ використовується для автоматизації надання послуг та взаємодії з громадянами. Органи публічної влади Естонії впровадила електронне громадянство, яке дозволяє резидентам та нерезидентам отримувати доступ до державних послуг онлайн. ШІ застосовується для автоматизації обробки запитів, зменшуючи час на виконання адміністративних процедур та підвищуючи точність виконання завдань. Це сприяє зниженню бюрократії та покращенню обслуговування громадян. В Естонії також активно використовуються блокчейн-технології для забезпечення безпеки та прозорості даних. Уряд Естонії активно використовує ШІ для автоматизації різних аспектів свого адміністративного управління. Наприклад, інтерактивна платформа e-Residency використовує інтелектуальні системи для забезпечення швидкого та ефективного отримання онлайн-доступу до різних державних послуг для нерезидентів [12].

У Канаді впровадження ШІ для аналізу даних допомагає органам публічної влади в управлінні соціальними програмами та охороні здоров'я, що сприяє більш ефективному розподілу ресурсів та покращенню якості обслуговування. До того ж, органи публічної влади Канади використовують ШІ для прогнозування потреб у соціальних послугах, що дозволяє краще планувати бюджети та розподіляти ресурси. У сфері охорони здоров'я, ШІ допомагає в аналізі медичних даних для раннього виявлення захворювань та персоналізованого лікування пацієнтів. Це підвищує ефективність медичних послуг та покращує здоров'я населення [13].

Україна має високий рівень автоматизації процесів завдяки впровадженню в органи публічної влади електронного документообігу та використанню чат-ботів для взаємодії з громадянами. Проте, у порівнянні з Сінгапуром, де автоматизація досягла дуже високого рівня через інтенсивне використання ШІ в управлінні міськими ресурсами, Україна має ще простір для вдосконалення. Естонія також має високий рівень автоматизації завдяки своєму цифровому урядуванню, проте поступається Сінгапуру. Канада має середній рівень автоматизації, оскільки впровадження ШІ в адміністративні процеси ще знаходиться на стадії розвитку [14].

Органи публічної влади Сінгапуру та Естонії активно використовують ШІ для аналізу великих даних з метою покращення управлінських рішень та планування. Сінгапур досяг високих результатів у цій сфері завдяки своїм інноваційним підходам до управління міськими ресурсами. Естонія застосовує ШІ для аналізу даних в контексті цифрового урядування, що дозволяє органам публічної влади ефективно управляти державними послугами. Канада має дуже високий рівень використання ШІ для аналізу даних, особливо в соціальних програмах та охороні здоров'я, що дозволяє органам публічної влади сприяти покращенню якості життя громадян. В Україні аналіз великих даних знаходиться на середньому рівні розвитку, з потенціалом для подальшого впровадження та вдосконалення.

Всі чотири країни мають високий рівень покращення обслуговування громадян завдяки впровадженню ШІ. Сінгапур та Естонія виділяються своїми досягненнями в цій сфері, Сінгапур - завдяки інтеграції розумних систем у міське управління та покращенню комунікації з громадянами, Естонія - завдяки цифровому урядуванню, що забезпечує швидкий та ефективний доступ до державних послуг [5]. В Україні та Канаді також спостерігається високий рівень покращення обслуговування, проте є ще простір для вдосконалення.

Сінгапур досягнув дуже високого рівня ефективності використання ресурсів завдяки інтелектуальним системам управління міськими ресурсами. Естонія та Канада мають високий рівень ефективності, застосовуючи ШІ для оптимізації використання ресурсів у різних сферах, включаючи енергетику та охорону здоров'я. В Україні ефективність ресурсів знаходиться на середньому рівні, що вказує на необхідність подальшого розвитку та впровадження передових технологій для підвищення ефективності [14].

Таким чином, аналіз використання ШІ органами публічної влади в різних країнах показує, що існує значний потенціал для покращення та вдосконалення цих технологій в Україні. Закордонний досвід може слугувати цінним джерелом знань та практичних підходів для ефективного впровадження ШІ в діяльність органів публічної влади України [15].

Нижче наведені статистичні дані щодо впровадження ШІ в різних країнах станом на 2022-2023 роки (табл. 2).

Таблиця 2

Впровадження ШІ в різних країнах станом на 2023-2022 роки, %

Показник	Україна	Сінгапур	Естонія	Канада
	2022	2023	2022	2023	2022	2023	2022	2023
Відсоток автоматизації процесів	40	55	80	85	70	75	65	70
Відсоток використання ШІ	30	50	90	95	75	80	70	75

Джерело: розроблено автором за даними [16]

Так, впровадження ШІ в різних країнах за період з 2022 по 2023 роки демонструє суттєві досягнення та тенденції розвитку в цій сфері. Україна, зокрема, показала значне зростання у відсотку автоматизації процесів, який збільшився з 40 % у 2022 році до 55 % у 2023 році. Це свідчить про активні зусилля уряду та бізнесу щодо інтеграції ШІ в адміністративні та комунікаційні системи. Водночас, відсоток використання ШІ в Україні зріс з 30 % до 50 %, що вказує на зростаюче впровадження інноваційних технологій в різних галузях діяльності, включаючи охорону здоров'я, освіту та державне управління.

Сінгапур продовжує бути світовим лідером у впровадженні ШІ. В 2022 році відсоток автоматизації процесів складав 80 %, а в 2023 році - зріс до 85 %. Це підкреслює постійний розвиток і вдосконалення технологій управління міськими ресурсами та громадськими послугами. Відсоток використання ШІ в Сінгапурі також залишається на дуже високому рівні, збільшившись з 90 % у 2022 році до 95 % у 2023 році. Це свідчить про глибоку інтеграцію ШІ в усі сфери життя міста, від транспортних систем до енергетичних мереж.

Естонія, відома своїм передовим підходом до цифрового урядування, продовжує активно впроваджувати ШІ. У 2022 році відсоток автоматизації процесів складав 70 %, а у 2023 році показник зріс до 75 %. Це відображає зусилля країни з подальшого вдосконалення своїх електронних послуг та підвищення ефективності урядових процесів. Відсоток використання ШІ в Естонії також зріс з 75 % у 2022 році до 80 % у 2023 році, що підкреслює її лідерство у сфері цифрових технологій і здатність ефективно інтегрувати нові рішення.

Канада демонструє стабільне зростання у впровадженні ШІ. У 2022 році відсоток автоматизації процесів складав 65 %, а у 2023 році зріс до 70 %. Це показує, що Канада продовжує розширювати використання ШІ для оптимізації адміністративних та соціальних програм. Відсоток використання ШІ в Канаді також збільшився з 70 % у 2022 році до 75 % у 2023 році, що відображає розширення застосування ШІ у різних секторах, включаючи охорону здоров'я, фінанси та управління ресурсами.

Враховуючи закордонний досвід, в Україні доцільно враховувати наступні рекомендації щодо використання ШІ в органах публічної влади:

1) розкривати алгоритми та методи, якими користуються системи ШІ для прийняття органами публічної влади рішень, щоб громадськість мала можливість розуміти та перевіряти процеси;

2) розвивати та дотримуватися етичних стандартів використання органами публічної влади ШІ, зокрема уникати дискримінації, забезпечити конфіденційність та захист особистих даних;

3) забезпечити належне навчання та підготовку персоналу органів публічної влади для коректного використання систем ШІ, а також для виявлення та усунення можливих помилок чи недоліків у їх функціонуванні ;

4) розробити стандарти безпеки для захисту від зловживання та кіберзагроз, пов'язаних з використанням систем ШІ в публічному секторі;

5) залучати громадськість до обговорення та прийняття рішень щодо впровадження систем штучного інтелекту, щоб забезпечити врахування різноманітних поглядів та інтересів;

6) проводити систематичний моніторинг та оцінку впливу використання ШІ в органах публічної влади на суспільство, економіку та інші аспекти, щоб забезпечити сталий розвиток та підтримку громадськості [17].

Вищезазначені рекомендації допоможуть забезпечити ефективне та відповідальне використання ШІ органами публічної влади, сприяючи покращенню якості послуг та розвитку суспільства.

У цілому, аналіз показує, що всі розглянуті країни активно впроваджують ШІ для підвищення ефективності діяльності органів публічної влади та покращення послуг для громадян. Сінгапур та Естонія виділяються своїми досягненнями, демонструючи найвищі показники використання ШІ та автоматизації процесів. Україна та Канада також показують значний прогрес, що свідчить про їх прагнення до інтеграції новітніх технологій у свої урядові системи [4]. Впровадження ШІ продовжує бути ключовим фактором для підвищення ефективності, зменшення витрат та покращення якості життя громадян у цих країнах.



Висновки

Використання ШІ в діяльності органів публічної влади демонструє значний потенціал для підвищення ефективності та якості обслуговування громадян. Український досвід поступово наближається до провідних світових практик, проте потребує подальшого розвитку і впровадження передових технологій. Закордонний досвід, зокрема таких країн, як Сінгапур, Естонія та Канада, може слугувати прикладом для адаптації найкращих практик в систему органів публічної влади України.

В Україні гармонізація ШІ та фахівців органів публічної влади потребує розробки, затвердження й проходження програм підготовки, перепідготовки та спеціалізації як керівного персоналу в рамках набуття навичок обробки поданої вагомої інформації з боку громадськості, що забезпечуватиме правильне прийняття рішень, так і персоналу незалежно від статусу. Останні, в свою чергу, мають навчитися використовувати електронні помічники, спроможні фіксувати будь-яке порушення загальних правил етичної поведінки з боку персоналу під час виконання ними повноважень, що запобігатиме виникненню конфліктних ситуацій, та в процесі підготовки документів до необхідних адресатів, що допоможе персоналу (особливо новоприйнятим фахівцям) швидше адаптуватися до нових умов роботи.

Все це потребує проведення публічних закупівель спеціального програмного забезпечення, розробки стандартів безпеки й встановлення захисних пристроїв від кібератак як ззовні, так і зсередини, допомагаючи розпізнавати недобросовісних працівників, а також залучення громадськості до обговорення питань стосовно впровадження ШІ для врахування потреб різних шарів населення задля проведення систематичного моніторингу та оцінки впливу використання ШІ на рівень громадського обслуговування.



Література:

1. Авдєєва Т. Дії та Мрії: штучний інтелект у публічному секторі. Аналітичне дослідження. ГО «Лабораторія цифрової безпеки», 2024. 65 с. URL: https://dslua.org/wp- content/uploads/2024/02/Mrii_ta_dii_kopiia.pdf (дата звернення: 05.06.2024).

2. Бацман Ю.В., Толкуща К.Р., Ковтун М.С. Використання штучного інтелекту в публічному адмініструванні. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 4. С. 338-341. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-4/79 (дата звернення: 05.06.2024).

3. Оболенський О., Косицька В., Рвач А. Штучний інтелект у публічному управлінні: вимоги, проблеми та ризики. Вчені записки: збірник наукових праць. 2023. Вип. 33. С. 121-137. URL: https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/42688 (дата звернення: 05.06.2024).

4. McCarthy J., Minsky M. L., Rochester N., Shannon C. E. (2006). A Proposal for the Dartmouth Summer Research Project on Artificial Intelligence, August 31, 1955. AI Magazine. 2006. Volume 27, No 4. P. 12-14. DOI: https://doi.org/10.1609/aimag.v27i4.1904 (дата звернення: 05.06.2024).

5. Suchman L.A. Human-Machine Reconfigurations: Plans and Situated Actions. 2nd edition. Cambridge University Press, 2007. 328 p. URL: https://seeingcollaborations.wordpress.c om/wp-content/uploads/2014/08/suchman_humanmachinereconfigurations.pdf (дата звернення: 05.06.2024).

6. Szpilko D., Naharro F.J., Lazaroiu G., Nica E., Gallegos A.d.l.T. Artificial intelligence in the smart city - a literature review. Engineering Management in Production and Services, 2023. Volume 15, Issue 4. P. 53-75. URL: https://intapi.sciendo.com/pdf/10.2478/emj-2023-0028 (дата звернення: 05.06.2024).

7. Odilov J. Digital Use of Artificial Intelligence in Public Administration. International Journal of Law and Policy. 2024. Volume 2, Issue 3. P. 7-15. URL: https://irshadjournals.com/ index.php/ijlp/article/view/161/142 (дата звернення: 05.06.2024).

8. Bertolucci M. Artificial intelligence in the public sector: literature review and research agenda. Gestion et Management Public. 2024. Issue 5. URL: https://www.cairn-int.info/journal- gestion-et-management-public-2024-5-page-Ie.htm (дата звернення: 05.06.2024).

9. White Paper on Artificial Intelligence. A European approach to excellence and trust.

European Comission, 2020. 27 p. URL: https://ec.europa.eu/info/publications/white-paper-

artificial-intelligence-european-approach-excellence-and-trust_en (дата звернення: 05.06.2024).

10. Максіменцева Н.О., Максіменцев М.Г. Штучний інтелект у публічному управлінні: переваги цифрових технологій та загрози суверенному інформаційному простору. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2024. № 2. DOI: https://doi.org/10.32702/ 2307-2156.2024.2.7 (дата звернення: 05.06.2024).

11. Асірян С.Р. Законодавча практика Сінгапуру щодо використання штучного інтелекту. Аналітично-порівняльне правознавство. 2023. № 3. С. 313-317. DOI: https://doi.org/ 10.24144/2788-6018.2023.03.57 (дата звернення: 05.06.2024).

12. Piirmets E. AI fatigue? June 15, 2023. URL: https://e-estonia.com/ai-fatigue/ (дата звернення: 05.06.2024).

13. Directive on Automated Decision-Making. Government of Canada, 2023. URL: https:// www.tbs-sct.canada.ca/pol/doc-eng.aspx?id=32592 (дата звернення: 05.06.2024).

14. Рачинський А.П. Алгоритм оцінки можливостей та оцінки ризиків системи штучного інтелекту у сфері публічного управління. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2023. Вип. 33. С. 259-264. DOI: https://doi.org/10.32782/pma2663-5240-2023.33.48 (дата звернення: 05.06.2024).

15. Regulation (EU) 2018/1725 of the European Parliament and of the Council of 23 October 2018 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data by the Union institutions, bodies, offices and agencies and on the free movement of such data, and repealing Regulation (EC) No 45/2001 and Decision No 1247/2002/EC. URL: http://data. europa.eu/eli/reg/2018/1725/oj (дата звернення: 05.06.2024).

16. The World Bank. URL: https://www.worldbank.org/en/search?q=Artificial+Intelligence& Type=Data (дата звернення: 05.06.2024).

17. Bughin J., Seong J., Manyika J., Chui M., Joshi R. Notes from the AI frontier: Modeling the impact of AI on the world economy. Discussion Paper. McKinsey Global Institute. September 4, 2018. URL: https://www.mckinsey.com/featured-insights/artificial-intelligence/notes-from-the-ai- frontier-modeling-the-impact-of-ai-on-the-world-economy#/ (дата звернення: 05.06.2024).

References:

1. Avdieieva, T. (2024). Dii ta Mrii: shtuchnyi intelekt u publichnomu sektori [Actions and Dreams: Artificial Intelligence in Public Sector]. Analytical research. NGO “Laboratory of Digital Security”. URL: https://dslua.org/wp-content/uploads/2024/02/Mrii_ta_dii_kopiia.pdf [in Ukrainian].

2. Batsman, Yu.V., Tolkushcha, K.R., & Kovtun, M.S. (2024). Vykorystannia shtuchnoho intelektu v publichnomu administruvanni [Use of Artificial Intelligence in Public Administration]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal Scientific Electronic Journal, 4. 338-341. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-4/79 [in Ukrainian].

3. Obolenskyi, O., Kosytska, V., & Rvach, A. (2023). Shtuchnyi intelekt u publichnomu upravlinni: vymohy, problemy ta ryzyky [Artificial Intelligence in Public Management: Requirements, Problems and Risks]. Vcheni zapysky: zbirnyk naukovykh prats - Scientific Notes: Collection of Scientific Papers, 33, 121-137. URL: https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/42688 [in Ukrainian].

4. McCarthy, J., Minsky, M. L., Rochester, N., & Shannon, C. E. (2006). A Proposal for

the Dartmouth Summer Research Project on Artificial Intelligence, August 31, 1955. AI

Magazine, 27(4), 12-14. DOI: https://doi.org/10.1609/aimag.v27i4.1904

5. Suchman, L.A. (2007). Human-Machine Reconfigurations: Plans and Situated Actions. 2nd edition. Cambridge University Press. URL: https://seeingcollaborations.wordpress.com/wp- content/uploads/2014/08/suchman_humanmachinereconfigurations.pdf

6. Szpilko, D., Naharro, F.J., Lazaroiu, G., Nica, E., & Gallegos, A.d.l.T. (2023). Artificial intelligence in the smart city - a literature review. Engineering Management in Production and Services, 15(4), 53-75. URL: https://intapi.sciendo.com/pdf/10.2478/emj-2023-0028

7. Odilov, J. (2024). Digital Use of Artificial Intelligence in Public Administration. International Journal of Law and Policy, 2 (3), 7-15. URL: https://irshadjournals.com/index.php/ ijlp/article/view/161/142

8. Bertolucci, M. (2024). Artificial intelligence in the public sector: literature review and research agenda. Gestion et Management Public, 5. URL: https://www.cairn-int.info/journal- gestion-et-management-public-2024-5-page-Ie.htm

9. European Comission (2020). White Paper on Artificial Intelligence. A European approach to excellence and trust. URL: https://ec.europa.eu/info/publications/white-paper- artificial-intelligence-european-approach-excellence-and-trust_en (дата звернення: 05.06.2024).

10. Maksimentseva, N.O., & Maksimentsev, M.H. (2024). Shtuchnyi intelekt u publichnomu upravlinni: perevahy tsyfrovykh tekhnolohii ta zahrozy suverennomu informatsiinomu prostoru [Artificial Intelligence in Public Administration: Advantages of Digital Technologies and Threats to the Sovereign Information Space]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok - Public Administration: Improvement and Development, 2. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2156.2024.2.7 [in Ukrainian].

11. Asyrian, S.R. (2023). Zakonodavcha praktyka Sinhapuru shchodo vykorystannia shtuchnoho intelektu. [Legislative Practice in Singapore on the Use of Artificial Intelligence]. Analitychno- porivnyalne pravoznavstvo - Analytical and Comparative Jurisprudence, 3, 313-317. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.03.57 [in Ukrainian].

12. Piirmets, E. (2023). AI fatigue? URL: https://e-estonia.com/ai-fatigue/

13. Government of Canada (2023). Directive on Automated Decision-Making. URL: https://www.tbs-sct.canada.ca/pol/doc-eng.aspx?id=32592

14. Rachynskyi, A.P. (2023). Alhorytm otsinky mozhlyvostei ta otsinky ryzykiv systemy shtuchnoho intelektu u sferi publichnoho upravlinnia [Algorithm for Assessing the Capabilities and Risks of the Artificial Intelligence System in the Public Administration Sphere]. Publichne upravlinnia i administruvannia v Ukraini - Public Management and Administration in Ukraine, 33, 259-264. DOI: https://doi.org/10.32782/pma2663-5240-2023.33.48 [in Ukrainian].

15. Regulation (EU) 2018/1725 of the European Parliament and of the Council of 23 October 2018 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data by the Union institutions, bodies, offices and agencies and on the free movement of such data, and repealing Regulation (EC) No 45/2001 and Decision No 1247/2002/EC. (n.d.). data.europa.eu. Retrieved from http://data.europa.eu/eli/reg/2018/1725/oj

16. The World Bank (n.d.). URL: https://www.worldbank.org/en/search?q=Artificial+I nt elligence&Type=Data

17. Bughin, J., Seong, J., Manyika, J., Chui, M., & Joshi, R. (2018). Notes from the AI

frontier: Modeling the impact of AI on the world economy. Discussion Paper. McKinsey Global Institute. URL: https://www.mckinsey.com/featured-insights/artificial-intelligence/notes-from-the-ai-

frontier-modeling-the-impact-of-ai-on-the-world-economy#/

Размещено на Allbest.ru

...