Застосування концепції Дж. Френча та Б. Рейвена в новому публічному менеджменті США, Великої Британії, Нової Зеландії, Канади та України

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби

Кафедра державного управління

Застосування концепції Дж. Френча та Б. Рейвена в новому публічному менеджменті США, Великої Британії, Нової Зеландії, Канади та України

Романенко І.Г., аспірантка

м. Київ

Анотація

Автором досліджено застосування концепції влади та лідерства Джона Френча та Бертрама Рейвена у контексті нового публічного менеджменту в США, Великій Британії, Новій Зеландії, Канаді та Україні. Аналізуючи різні види влади - легітимну, винагородну, примусову, експертну та референтну - автор виявляє, як кожна з цих країн використовує ці види влади для підвищення ефективності, гнучкості та орієнтації на клієнта у своїх публічних службах.

Завдання статті включають огляд наявної літератури, аналіз історичного розвитку нового публічного менеджменту, вивчення специфіки застосування концепції влади у публічному менеджменті, ідентифікацію викликів та можливостей для імплементації цієї концепції, та формулювання рекомендацій для покращення практик публічного менеджменту. Результати дослідження підкреслюють важливість адаптації теорії до місцевих умов та культурних особливостей, а також необхідність подальшого вивчення впливу концепції влади на практики управління.

У США програма «Reinventing Government започаткована президентом Біллом Клінтоном, демонструє застосування цих видів влади для зменшення бюрократії та стимулювання інновацій. У Великій Британії реформи, розпочаті Маргарет Тетчер та продовжені Тоні Блером, включали приватизацію та модернізацію публічних служб. Нова Зеландія, як лідер у впровадженні нового публічного менеджменту, зосередилася на розбудові менеджерської культури та корпоратизації державних підприємств. Канада провела реформи, спрямовані на децентралізацію та партнерство з приватним сектором.

Україна, незважаючи на військовий конфлікт, робить кроки до реформування публічного управління, зокрема через децентралізацію та законодавчі зміни. Стаття висвітлює виклики, з якими стикається Україна, такі як корупція та військова агресія, та можливості, які вона має для становлення лідером у впровадженні НПМ.

Висновки підкреслюють, що концепція влади та лідерства Френча та Рейвена впливає на новий публічний менеджмент, особливо у контексті децентралізації та орієнтації на клієнта. Ці види влади сприяють ефективності та відповідальності управління, адаптації до місцевих умов та викликів, таких як корупція та політична нестабільність. Рекомендується досліджувати вплив цієї концепції на новий публічний менеджмент для покращення управлінських практик.

Ключові слова: новий публічний менеджмент, концепція влади та лідерства Френча-Рейвена, реформи, лідерство, США, Нова Зеландія, Великобританія, Канада, Україна.

Abstract

Application of the concept of j. French and b. Raven in the new public management of the USA, Great Britain, New Zealand, Canada and Ukraine

Romanenko I.H., Postgraduate student of the Department of Public Administration, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv

This inquiry explores the integration of French and Raven's power and leadership typologies within the New Public Management (NPM) frameworks of the United States, the United Kingdom, New Zealand, Canada, and Ukraine. Through a critical examination of legitimate, reward, coercive, expert, and referent power, the study reveals the strategic employment of these powers to enhance public service efficiency, flexibility, and consumer orientation.

The article's objectives encompass a critical review of pertinent literature, an exploration of NPM's historical trajectory, an in-depth analysis of power dynamics in public administration, the identification of challenges and prospects for the operationalization of French and Raven's model, and the proposition of actionable recommendations to elevate public management methodologies.

The methodological approach includes a qualitative assessment of the 'Reinventing Government' initiative in the U.S., the privatization and modernization policies in the U.K., the cultivation of a managerial ethos and the corporatization of public entities in New Zealand, and the decentralization and public-private synergies in Canada. Additionally, the study scrutinizes Ukraine's reformative strides in public administration amidst conflict, highlighting the nation's confrontation with corruption and military strife, yet acknowledging its potential as an NPM vanguard.

The findings underscore the salience of contextualizing French and Raven's theoretical constructs to align with indigenous cultural and situational specificities. The empirical evidence from the U.S., U.K., New Zealand, Canada, and Ukraine corroborates the theory's influence on governance, particularly in advancing decentralization and client-centricity.

The research advocates for the pivotal role of power and leadership paradigms in the realization of effective and transparent governance. It calls for further empirical inquiries to discern the impact of these paradigms on NPM practices.

Keywords: New Public Management, power dynamics, French and Raven, administrative reform, leadership, United States, New Zealand, United Kingdom, Canada, Ukraine.

Постановка проблеми

Різні країни можуть мати різні моделі та практики публічного управління, які відображають різні типи влади та лідерства. Наприклад, США та Велика Британія вважаються лідерами у розвитку нового публічного менеджменту, який акцентує на експертній та нагородній владі, а також на стимулюванні конкуренції, інновацій та результативності в публічному секторі. Нова Зеландія та Канада також належать до країн, які успішно реформували свої публічні служби за принципами нового публічного менеджменту, зосередившись на децентралізації, гнучкості та орієнтації на клієнта. Україна знаходиться на шляху трансформації системи публічного управління, яка потребує зміни традиційної бюрократичної моделі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У цьому аналізі ми зосередимося на застосуванні концепції влади Дж. Френча та Б. Рейвена у контексті нового публічного менеджменту в різних країнах. Оглядаючи сучасні дослідження, ми виявили, що значна увага приділяється загальним проблемам нового публічного менеджменту [1-3; 13-15]. Пропонується також ретроспективний аналіз змін в системах публічного управління [3; 5-7; 12], а також є дослідження нового публічного менеджменту з точки зору політичного контексту[12; 15]. Нам не відомі дослідження, які б конкретно зосереджувалися на аналізі застосування концепції влади та лідерства Френча та Рейвена у контексті нового публічного менеджменту в зазначених країнах.

Мета статті - виявити можливості застосування концепції влади Джона Френча та Бертрама Рейвена у контексті нового публічного менеджменту в країнах, які успішно реформували свої публічні служби за принципами нового публічного менеджменту, зосередившись на децентралізації, гнучкості та орієнтації на клієнта та Україні, з акцентом на те, як ця теорія впливає на практики управління та прийняття рішень у публічному секторі.

Виклад основного матеріалу

концепція влада френч рейвен публічний менеджмент україна

«Програма «Reinventing Government», започаткована Біллом Клінтоном у 1993 р., передбачала зменшення бюрократії та підвищення відповідальності у США. Нова Зеландія, лідер НПМ, з 1980-х років розбудовувала менеджерську культуру та впроваджувала контрактну систему, що призвело до зменшення дефіциту та покращення послуг. Велика Британія, під керівництвом Маргарет Тетчер з 1979 р., та Тоні Блера у 1990-х, проводила приватизацію та модернізацію публічної служби. Канада зосередилася на скороченні чисельності держслужбовців, створенні спецагентств та приватизації послуг. Україна, після Революції Гідності, розпочала децентралізацію влади, але військовий конфлікт з Росією ускладнив реформи. Незважаючи на це, країна продовжує працювати над удосконаленням системи публічного управління. Ключовими для успіху є відновлення миру та стабільності. Ці приклади відображають ключові принципи НПМ: активне управління, вимірювання результатів, децентралізація та конкуренція, спрямовані на підвищення ефективності та зниження витрат, роблячи управління більш бізнес-орієнтованим та орієнтованим на клієнта.

Програма «Reinventing Government», започаткована президентом Біллом Клінтоном у 1993 році, була спрямована на оптимізацію федерального уряду США, зменшення витрат та підвищення ефективності [1]. Ця програма відображала концепцію влади Френча та Рейвена, використовуючи легітимну владу президента для ініціювання змін, винагородну владу через стимулювання інновацій та партнерств, примусову владу для зменшення бюрократії, експертну владу для впровадження нових технологій, референтну владу через харизму Аль Гора, та інформаційну владу для аналізу даних та визначення кращих практик. Ці підходи сприяли ефективному новому публічному менеджменту. Програма мала на меті змінити культуру національної бюрократії з самовдоволеності та права на отримання на ініціативу та надання повноважень [2]. Ініціативи програми включали стимулювання інновацій, надання менеджерам більше свободи та гнучкості, зменшення бюрократії, впровадження нових технологій, та залучення громадськості до процесу прийняття рішень. Вона також зосереджувалася на модернізації публічної служби, соціальній інклюзії та цифровізації послуг. Програма використовувала легітимну владу, яка базується на прийнятті підлеглими права лідера впливати на них через його позицію.

Винагородна влада використовувалася для заохочення бажаної поведінки через позитивні стимули. Примусова влада передбачала зменшення бюрократії, що може включати в себе елементи примусу, якщо співробітники не дотримуються нових правил. Експертна влада вимагала від урядових працівників використання експертних знань для ефективного впровадження змін. Референтна влада спиралася на особистий вплив та харизму ключових фігур, як Аль Гор. Інформаційна влада включала збір та аналіз даних для визначення кращих практик. Таким чином, програма «Reinventing Government« демонструє застосування всіх шести баз влади, визначених Френчем та Рейвеном, і показує, як різні форми влади можуть бути використані для впровадження змін у контексті нового публічного менеджменту.

Реформи в Новій Зеландії 1980-х років, ініційовані лейбористським урядом, включали законодавчі зміни, що трансформували державний сектор, зробивши його більш ефективним та відповідальним [4]. Закони про державні підприємства, державний сектор та публічні фінанси були ключовими у цьому процесі. Прем'єр-міністр Девід Ланг, міністр фінансів Роджер Дуглас та інші високопоставлені чиновники, такі як Грем Скотт, внесли значний вклад у розробку та впровадження цих реформ. Ці зміни відображали легітимну владу обраного уряду, використовуючи офіційну позицію для ініціативи.

Винагородна влада стимулювала менеджерів через бонуси, примусова влада застосовувалася через бюджетні обмеження, а експертна влада використовувалася для розробки реформ. Референтна влада лідерів, як Роджер Дуглас, та інформаційна влада через збір даних також відіграли роль у впровадженні змін. Реформи показали, що ефективне управління змінами вимагає комбінації різних видів влади, включаючи стимулювання, контроль, експертні знання та особистий вплив, що відповідає концепції влади Френча та Рейвена. Ці підходи дозволили Новій Зеландії стати прикладом ефективного нового публічного менеджменту на міжнародному рівні.

Велика Британія здійснила реформи у 1980-х, спрямовані на підвищення ефективності публічного сектору [5; 6; 10]. Приватизація держпідприємств та конкурентний тендеринг зменшили фінансове навантаження на уряд і підвищили якість послуг. Створення спецагентств з чіткими цілями та оцінка якості послуг підняли стандарти обслуговування. Під Тоні Блером відбулася модернізація з акцентом на соціальну інклюзію та цифровізацію послуг, що зробило їх доступнішими. Реформи відображають принципи НПМ: активне управління, вимірювання результатів, децентралізація, конкуренція. Вони зробили управління більш бізнес-орієнтованим і орієнтованим на клієнта. Аналізуючи через призму влади та лідерства Френча та Рейвена, реформи показують застосування різних видів влади для змін: легітимність, стимули, примус, експертні знання, харизматичне лідерство. Це підкреслює необхідність різноманітного підходу до управління змінами.

У Канаді реформи публічного управління включали низку змін, які були спрямовані на підвищення ефективності та відповідальності публічного сектору [4; 12]. Спочатку відбулося зменшення розмірів державної служби, що включало скорочення чисельності державних службовців та оптимізацію управлінських структур. Створення спеціалізованих агентств дозволило зосередитися на конкретних завданнях та підвищити якість надання послуг. Децентралізація функцій, яка передбачала передачу повноважень на нижчі рівні управління, що сприяло більшій гнучкості та адаптації до місцевих умов. Важливе значення мала співпраця з приватним та некомерційним секторами для надання послуг та приватизація та аутсорсинг послуг, що сприяло підвищенню їхньої якості. Відбулася модернізація адміністративних систем за рахунок впровадження сучасних комп'ютерних технологій для поліпшення управлінських процесів. Розробниками та реалізаторами цих реформ були широке коло політиків та державних службовців, академіків та представників приватного сектору. Ці реформи були частиною більш широкого процесу переосмислення ролі уряду в суспільстві та пошуку найкращих способів виконання урядових функцій. Аналіз реформ публічного управління в Канаді, які були спрямовані на підвищення ефективності та відповідальності, крізь призму концепції влади та лідерства Френча та Рейвена засвідчив, що вони відображають різні види влади. Зокрема, ініціативи, такі як зменшення розмірів державної служби та оптимізація управлінських структур, відображають легітимну владу, оскільки вони були впроваджені в рамках законних повноважень уряду. Створення спеціалізованих агентств та надання їм автономії для підвищення якості послуг може бути розглянуто як застосування винагородної влади, де позитивні результати винагороджуються.

Децентралізація функцій та передача повноважень на нижчі рівні управління можуть включати елементи примусової влади, оскільки вони вимагають від підрозділів дотримання нових правил та процедур. Модернізація адміністративних систем та впровадження сучасних комп'ютерних технологій відображають експертну владу, яка базується на спеціалізованих знаннях та навичках. Лідери, які були розробниками та реалізаторами реформ, могли використовувати свій особистий авторитет та харизму для залучення підтримки та впровадження змін. Співпраця з академічними колами та приватним сектором для розробки та впровадження реформ відображає інформаційну владу, яка використовує знання та інформацію для досягнення цілей. Отже, ці реформи в Канаді показують, як різні види влади можуть бути застосовані для впровадження змін у публічному секторі, відповідно до концепції влади та лідерства Френча та Рейвена. Вони демонструють, що ефективне управління змінами вимагає комплексного підходу до влади, який включає як стимулювання, так і контроль, а також використання експертних знань та особистого впливу.

Україна здійснила значні кроки у напрямку реформування публічного управління, особливо після революції гідності 2014 року. Однак, через військову агресію Росії, багато з цих реформ були призупинені (8; 14: 15). Незважаючи на це, Україна продовжує працювати над покращенням демократичного управління, навіть під час триваючої війни Росії проти України. Проведені реформи, які передбачають передачу повноважень на місцевий рівень, що збільшило ефективність та гнучкість у наданні послуг (децентралізація влади). Разом з тим, є перешкоди, як війна Росії проти України, яка призвела до гуманітарної катастрофи та руйнування економіки, що стало серйозною перешкодою для продовження реформ. Крім того, боротьба з корупцією та зміцнення незалежності антикорупційних інституцій залишаються ключовими завданнями. Збільшення регіональних економічних, демографічних та соціальних розривів, а також розбіжності в адміністративних, людських та фінансових ресурсах місцевих органів влади вимагають стратегічних рішень з боку публічної влади на найвищому рівні. Україна має потенціал стати лідером у впровадженні НПМ, але для цього необхідно подолати існуючі виклики та успішно реалізувати заплановані реформи. Важливою умовою є відновлення миру та стабільності в країні. Ці реформи в Україні можна аналізувати через призму концепції влади та лідерства Френча та Рейвена.

Законодавчі зміни відображають легітимну владу, оскільки вони були прийняті в рамках законних повноважень парламенту та уряду. Децентралізація влади передбачає передачу повноважень на місцевий рівень, може бути розглянута як застосування винагородної влади, де позитивні результати місцевої влади винагороджуються. Виклики, які постали перед Україною, перш за все, війна Росії проти України та корупція, можуть вимагати застосування примусової влади, що й здійснюється для забезпечення дотримання нових правил та процедур. Реформи, які спрямовані на модернізацію адміністративних систем та впровадження сучасних технологій, відображають експертну владу, яка базується на спеціалізованих знаннях. Лідери, які ініціювали та впроваджували ці реформи, використали свій особистий авторитет та харизму у команді та суспільстві для залучення підтримки та впровадження змін. Таким чином, реформи в Україні демонструють застосування різних видів влади відповідно до концепції Френча та Рейвена, що є важливим для успішного впровадження НПМ.

Висновки

Концепція влади та лідерства Френча та Рейвена має значний вплив на практики нового публічного менеджменту у різних країнах, включаючи Україну. Децентралізація, гнучкість та орієнтація на клієнта є ключовими елементами успішного впровадження НПМ, дозволяючи публічному сектору бути більш відповідальним та ефективним. Різні види влади, ідентифіковані Френчем та Рейвеном, використовуються для підвищення продуктивності та задоволення потреб громадян. Легітимна влада сприяє законодавчим ініціативам, винагородна влада мотивує досягнення цілей, примусова влада забезпечує дотримання стандартів, експертна влада вносить інновації, а референтна влада залучає підтримку та співпрацю. Історичний розвиток НПМ в країнах, які ми аналізували, показав, що успішне застосування цієї концепції вимагає адаптації до місцевих умов та культурних особливостей. Україна, зі своїм досвідом децентралізації та реформ, демонструє, як концепція влади може сприяти розвитку публічного управління навіть у складних умовах. Виклики, такі як корупція, політична нестабільність та військові конфлікти, можуть ускладнювати імплементацію НПМ. Проте, можливості для покращення включають залучення експертів, громадськості, використання сучасних технологій та підвищення прозорості управління. На основі отриманих даних рекомендується подальше вивчення впливу концепції влади на НПМ, а також розробка стратегій для подолання викликів та використання можливостей, які вона пропонує. Це допоможе покращити практики публічного менеджменту та забезпечити більш ефективне та відповідальне управління в публічному секторі.

Література

1. A Government that Worked Better and Cost Less? Evaluating Three Decades of Reform and Change in UK Central Government by Christopher Hood and Ruth Dixon. New York: Oxford University Press, 2015. 264 pp.

2. Alex Ingrams, Suzanne Piotrowski, Daniel Berliner, Learning from Our Mistakes: Public Management Reform and the Hope of Open Government, Perspectives on Public Management and Governance, Volume 3, Issue 4, December 2020, Pages 257-272

3. Dzvinchuk, D., Orliv, M., Janiunaite, B., Petrenko, V. Creating innovative design labs for the public sector: A case for institutional capacity building in the regions of Ukraine. Problems and Perspectives in Management. 2021. 19(2). Р. 320-332.

4. Ferlie, E. The New Public Management and Public Management Studies. Oxford Research Encyclopedia of Business and Management. 2017.

5. Homburg, V., Pollitt, C., & Van Thiel, S. New Public Management in Europe: Adaptation and Alternatives. 2007.

6. Kevin Albertson, Paul Stepney. 1979 and all that: a 40-year reassessment of Margaret Thatcher's legacy on her own terms. Cambridge Journal of Economics, Volume 44, Issue 2, March 2020, Pages 319-342.

7. Louise Dalingwater. Civil Service Reform and the Legacy of Thatcherism. Observatoire de la societe britannique, 2015, 61-78. Open Edition Journals.

8. Public Administration in Ukraine: Assessment against the Principles of Public Administration, OECD. 2024. Publishing, Paris

9. Public governance in Ukraine. OECD. 2022.

10. Pyper, R. Public Sector Reform in the UK: Key Developments, Debates and Political Responses in Challenging Times. In: Connolly, J., van der Zwet, A. (eds) Public Value Management, Governance and Reform in Britain. International Series on Public Policy. Palgrave Macmillan, Cham. 2021.

11. Rebuilding Ukraine by Reinforcing Regional and Municipal. OECD. 2022.

12. Reorganizing Government: New Approaches to Public Service Reform (BP375e). 1994.

13. Shearer, C. Contemporary Management Ideas and Public Sector Reforms Across Westminster Polities. In: Constructing the Craft of Public Administration. Palgrave Macmillan, Cham. 2022.

14. Valerii Pekar. Public administration reform in Ukraine: state-building on the march. Most reforms are painful by nature. How could Ukraine speed up the process in order to leave the country in a better shape before the crucial elections next year? New Eastern Europe. August 22, 2018

15. Yuriy Ruban, Larysa Komakha, Oleh Zubchyk, Igor Tkachenko, Viktoriya Gura. (2022). Hybrid Politics and Administration as a Consequence of Inconsistency of Ukrainian Social Order: the Explanation Potential of Max Weber's Theory. Viesoji politika ir administravimas, 21(2), 166-175.

References

2. Alex Ingrams, Suzanne Piotrowski, Daniel Berliner (2020). Learning from Our Mistakes: Public Management Reform and the Hope of Open Government, Perspectives on Public Management and Governance. [in English]

3. Dzvinchuk, D., Orliv, M., Janiunaite, B., Petrenko, V. (2021). Creating innovative design labs for the public sector: A case for institutional capacity building in the regions of Ukraine. Problems and Perspectives in Management [in English].

4. Ferlie, E. (2017). The New Public Management and Public Management Studies. Oxford Research Encyclopedia of Business and Management. [in English]

5. Homburg, V., Pollitt, C., & Van Thiel, S. (2007). New Public Management in Europe: Adaptation and Alternatives.

6. Kevin Albertson, Paul Stepney (2020). 1979 and all that: a 40-year reassessment of Margaret Thatcher's legacy on her own terms. Cambridge Journal of Economics, Volume 44, Issue 2, March 2020, Pages 319-342.

7. Louise Dalingwater (2015). Civil Service Reform and the Legacy of Thatcherism. Observatoire de la societe britannique.

8. OECD (2024), Public Administration in Ukraine: Assessment against the Principles of Public Administration, OECD Publishing, Paris

9. Public governance in Ukraine (2022). OECD.

10. Pyper, R. (2021). Public Sector Reform in the UK: Key Developments, Debates and Political Responses in Challenging Times. In: Connolly, J., van der Zwet, A. (eds) Public Value Management, Governance and Reform in Britain. International Series on Public Policy. Palgrave Macmillan, Cham. [in English]

11. Rebuilding Ukraine by Reinforcing Regional and Municipal (2022). OECD. [in English]

12. Reorganizing Government: New Approaches to Public Service Reform (BP375e) (1994). [in English].

13. Shearer, C. (2022). Contemporary Management Ideas and Public Sector Reforms Across Westminster Polities. In: Constructing the Craft of Public Administration. Palgrave Macmillan, Cham. [in English].

14. Valerii Pekar (2018). Public administration reform in Ukraine: state-building on the march. Most reforms are painful by nature. How could Ukraine speed up the process in order to leave the country in a better shape before the crucial elections next year? New Eastern Europe. [in English].

15. Yuriy Ruban, Larysa Komakha, Oleh Zubchyk, Igor Tkachenko, Viktoriya Gura. (2022). Hybrid Politics and Administration as a Consequence of Inconsistency of Ukrainian Social Order: the Explanation Potential of Max Weber's Theory. Viesoji politika ir administravimas, 21(2), 166-175 [in English].

Размещено на Allbest.Ru