Взаємодія підрозділів Національної поліції України з іншими суб’єктами у протидії розкраданню лісодеревини

Огляд взаємодії підрозділів Національної поліції України з іншими суб’єктами у протидії розкраданню лісодеревини. Розкрадання як форма кримінальної протиправної діяльності. Роль слідчого Національної поліції у сфері охорони лісового господарства.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.12.2024
Размер файла 22,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємодія підрозділів Національної поліції України з іншими суб'єктами у протидії розкраданню лісодеревини

Романюк Мирослав Васильович кандидат юридичних наук, доцент кафедри правоохоронної та антикорупційної діяльності, ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом», Київ

Кислий Анатолій Михайлович доктор юридичних наук, професор, директор навчально-наукового інституту права імені князя Володимира Великого, ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом», Київ,

Анотація

Ліс як тип природних комплексів, у якому поєднується не тільки деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище, а й уся сукупність живої й неживої природи, об'єднана на певній частині ландшафту, в її взаємозв'язку і взаємному впливі. Розкрадання як форма кримінальної протиправної діяльності у сфері лісового господарства характеризується протипроавними діями у формах привласнення, розтрати, заволодіння лісодеревиною шляхом зловживання службовим становищем.

У статті зупинена увага на питаннях взаємодії органів і підрозділів Національної поліції України під час виявлення та розслідування кримінальних правопорушень у сфері лісового господарювання, а саме розкрадання лісодеревини. При такій спільній діяльності, поліцейські підрозділи здатні виконувати свої завдання щодо протидії злочинності не ізольовано, а у взаємодії з іншими підрозділами правоохоронних органів, використовуючи їхні можливості. Здійснення взаємодії та її організація при виявленні розкрадання лісодеревини дозволяє вчасно запобігти такому кримінальному правопорушенню, встановити усіх причетних осіб, що дозволить вжити необхідних заходів запобігання та у подальшому швидко й ефективно розслідувати кримінальне правопорушення.

Особливість взаємодії визначається процесуальною потребою у створенні та забезпеченні діяльності слідчого, забезпечення провадження досудового розслідування та здійснення постійного обміну інформацією. Ключова роль у взаємодії слідчого належить оперативним підрозділам Національної поліції, які уповноваженими здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, виявляти та припиняти правопорушення, встановлювати причини та умови, що сприяють вчиненню, вживати заходи до їх усунення. Також слідчий взаємодіє з прокурором та спеціалістом різних відомств.

Ключові слова: ліс, незаконна порубка, лісодеревина, розкрадання, кримінальне правопорушення, взаємодія, виявлення, розслідування, протидія.

Abstract

Romanyuk Myroslav Vasyliovych candidate of legal sciences, associate professor of the Department of Law Enforcement and Anti-corruption Activities, PJSC “Higher Educational Institution «Interregional Academy of Personnel Management»”, Kyiv

Kisliy Anatoliy Mykhailovych Doctor of Legal Sciences, professor, Director of the Educational and Scientific Institute of Law Prince Vladimir the Great, PJSC “Higher Educational Institution «Interregional Academy of Personnel Management»”, Kyiv,

INTERACTION OF UNITS OF THE NATIONAL POLICE OF UKRAINE WITH OTHER SUBJECTS IN AGAINST FOREST THEFT

A forest as a type of natural complex, in which not only tree and shrub vegetation is combined with appropriate soils, herbaceous vegetation, animal life, microorganisms and other natural components that are interconnected in their development, influence each other and the surrounding natural environment , but also the entire collection of living and non-living nature, united on a certain part of the landscape, in its interconnection and mutual influence. Theft as a form of criminal illegal activity in the field of forestry is characterized by anti-criminal actions in the form of appropriation, embezzlement, taking possession of timber by abuse of official position.

The article focuses on issues of cooperation between bodies and units of the National Police of Ukraine during the detection and investigation of criminal offenses in the field of forestry, namely theft of timber. With such joint activities, police units are able to perform their tasks in combating crime not in isolation, but in cooperation with other law enforcement units, using their capabilities. The implementation of cooperation and its organization in case of theft of timber allows timely prevention of such a criminal offense, identification of all involved persons, which will allow to take the necessary preventive measures and in the future to quickly and effectively investigate the criminal offense.

The peculiarity of the interaction is determined by the procedural need to create and ensure the activity of the investigator, ensure the conduct of the pre-trial investigation and the constant exchange of information. The key role in the interaction of the investigator belongs to the operational units of the National Police, which are authorized to carry out preventive and preventative activities, detect and stop offenses, establish the reasons and conditions that contribute to their commission, and take measures to eliminate them. The investigator also interacts with the prosecutor and specialists from various departments.

Keywords: forest, illegal felling, timber, theft, criminal offense, interaction, detection, investigation, counteraction.

Постановка проблеми

Наголошено, що сьогодні у зв'язку із зміною форм власності зростає кількість лісокористувачів, а тому і збільшилася шкода, яка заподіюється порушеннями лісового законодавства. Аналізуючи практичну діяльність оперативних підрозділів Національної поліції України, можемо стверджувати, що весь ряд обігу лісу, часто пов'язаний з різними порушеннями. Тому надзвичайно гострою є проблема протидії, виявлення та розслідування розкрадань лісодеревини. Вказана проблематика негативно впливає як на економіку, так і на екосистему країни. Держава поряд з встановленими вимогами щодо ефективного використання лісів для недопущення їхнього виснаження, також встановлює відповідальність за незаконні посягання на такий природний об'єкт. Виснаження річок, негативна зміна клімату, що погіршує життя людей, ерозії ґрунтів - це негативний результат масової вирубки лісів, що в багатьох випадках ще й незаконний.

Досліджено, що усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Низький рівень добробуту населення, погана екологічна культура населення, високий ступінь безробіття, неналежний контроль за охороною лісу, а також постійний попит на лісодеревину, перетворюють українські ліси на об'єкт злочинних посягань.

Аналіз публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Дослідженням проблемних питань виявлення та розкрадання лісодеревини займалися такі вчені: С. М. Акіфзаде, М. О. Духно, С. О. Книженко, Б. М. Марець, А. О. Новицький, О. В. Одерій, О. М. Пилипенко, Р. Р. Романенко, О. В. Ткаченко, Ю. А. Турлова, Д. Є. Федорко та ін. Актуальним залишається питання виявлення та розслідування підрозділами Національної поліції України розкрадання лісодеревини для отримання криміналістично важливої інформації про подію кримінального правопорушення, про підозрювану особу та обставини вчинення розкрадання лісодеревини, що дозволить правильно вирішити завдання кримінального провадження.

Метою статті є дослідження питань взаємодії підрозділів Національної поліції України з іншими суб'єктами у протидії розкраданню лісодеревини.

Виклад основного матеріалу

Ліс є типом природних комплексів, у якому поєднуються здебільшого деревина та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на довкілля. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують здебільшого водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах [1, с. 113-114].

Розкрадання як форма кримінальної протиправної діяльності у сфері лісового господарства характеризується протипроавними діями у формах привласнення, розтрати, заволодіння лісодеревиною шляхом зловживання службовим становищем.

Отже, однією з важливих частин сьогоднішньої внутрішньої політики держави є протидія злочинності, зокрема шляхом ефективного розслідування правопорушень. Важливе місце тут належить і розслідуванню розкрадання лісодеревини. Досліджено, що з метою розкриття кримінальних правопорушень законодавство зобов'язує органи та підрозділи, які проводять діяльність щодо розслідування розкрадання лісодеревини, здійснювати взаємодію з іншими правоохоронними органами, державними та місцевими органами влади тощо.

Взаємодія, на думку Ю. А. Турлової, - це одноразове чи доволі тривале об'єднання сил, засобів і методів підрозділів Національної поліції та інших правоохоронних органів для виявлення, швидкого і повного розкриття, розслідування і профілактики кримінальних правопорушень. Це форма зв'язку елементів системи, за допомогою якої вони, взаємно доповнюючи один одного, створюють умови для успішного функціонування всієї системи загалом [2, с. 206-207]. Своєю чергою, взаємодію органів і підрозділів Національної поліції України можна розглядати як особливу систему, де важливим критерієм буде їх єдина мета, а саме виявлення та розслідування розкрадання лісодеревини; передбачену чинним законодавством та угоджену за часом, місцем і послідовністю проведення системи певних взаємодоповнюючих дій, направлених на реалізацію повноважень поліції у цій сфері. Таку діяльність можна систематизувати: за часом - взаємодія може здійснюватися постійно і тимчасово; за функціями - оперативно-розшукова, кримінальна процесуальна, адміністративно-правова, організаційно-управлінська, виховна, профілактична, запобіжна; за суб'єктами; за характером зв'язків - безпосередня та опосередкована; за етапами проведення - організаційна і тактична.

При цьому характер взаємодії може бути різним, залежно від того, керуються безпосередні учасники спільним інтересом чи відмінними. Головне, щоб у кінцевому результаті була досягнута мета, задля якої суб'єкти взаємодіють. Що стосується мети взаємодії, то це є виявлення, розкриття та розслідування кримінального правопорушення передбаченого кримінальним законом. Робота кожного органу чітко регулюється процесуальними нормами. Взаємодію необхідно планувати у кожному конкретному випадку індивідуально. Учасники повинні діяти суворо, у межах своєї компетенції, не допускати змішування функцій слідчої й оперативно-розшукової діяльності [3, с. 59-60].

На думку Р. Р. Романенка, суб'єктами взаємодії можуть бути лише ті підрозділи, які виконують однакові чи споріднені функції протидії злочинності, тому до суб'єктів включає лише органи досудового розслідування та оперативні підрозділи [4, с. 89-91].

До суб'єктів взаємодії, при розслідуванні розкрадання лісодеревини, відносяться: оперативні підрозділи Національної поліції, прокурор, слідчий суддя, спеціалісти різних органів та установ (Державне агентство лісових ресурсів, Державна прикордонна служба, Державна екологічна інспекція, Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань, Митна служба, Державна аудиторська служба України, неурядові організації та ін.).

Важливим елементом взаємодії є оперативний обмін інформацією про стан і результати роботи. В обміні інформацією між слідчим та іншими суб'єктами взаємо Рішення про проведення спільних заходів з документування таких злочинів, приймають керівники зацікавлених підрозділів Національної поліції України після аналізу криміногенної обстановки, наявних сил і засобів, підготовка яких передбачає: здійснення оперативно- розшукових та інших заходів, спрямованих на перевірку наявної інформації; створення спільних груп для здійснення необхідних дій, при виражається двосторонній характер їхньої взаємодопомоги. Як зазначає Л. Г. Козлюк, «...взаємне інформування необхідне для коригування й узгодження планів слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Таке має особливе значення для планування оперативно-тактичних комбінацій, успіх яких цілком залежить від того, наскільки точно дотримуються її учасники строків і черговості виконання оперативно-розшукових заходів і слідчих (розшукових) дій» [5, с. 363-364].

Водночас до основних форм взаємодії підрозділів Національної поліції України на етапі виявлення даної категорії кримінальних правопорушень відносять: систематичний обмін матеріалами про осіб і місця, що становлять оперативне зацікавлення; постійне інформування відділами один одного про обстановку на їх території обслуговування. Коли ж заходи запобігання не застосовані вчасно, і кримінальне правопорушення було вчинено, тоді така інформація має значення для встановлення ділянки місцевості, на якій вчинене діяння. При розслідуванні розкрадання лісодеревини якісною формою взаємодії є створення і функціонування слідчо-оперативної групи [6, с. 285-286].

Досліджено, що під час розслідування розкрадання лісодеревини можуть використовуватись такі оперативно-розшукові заходи, а саме: оперативне спостереження в місцях можливої появи злочинця; переслідування злочинця по «гарячих» слідах; виявлення осіб, які раніше вчиняли аналогічні кримінальні правопорушення, і перевірка їхньої причетності до даного кримінального правопорушення; встановлення свідків (очевидців) і одержання від них пояснень про подію, що відбулася; обстеження прилягаючої до місця вчинення кримінального правопорушення території.

Доцільно назвати причини, якими зумовлюється потреба взаємодії слідчого з оперативними підрозділами, під час розслідування розкрадання лісодеревини. Такими причинами є: - необхідність проведення оперативно- розшукових заходів; необхідність використання в доказуванні результатів оперативно-розшукової діяльності; - необхідність проведення великої кількості слідчих (розшукових), пошукових та інших процесуальних дій; - протидія розслідуванню з боку зацікавлених осіб. У ході дослідження виявилось, що під час розслідування розкрадання лісодеревини, взаємодія між слідчим та оперативним підрозділом відбувається у різних формах [7, с. 103-104].

До процесуальних форм взаємодії можна віднести: спільний розгляд слідчим та оперативними працівниками первинних матеріалів про кримінальне правопорушення і вирішення питання про порушення кримінального провадження; проведення оперативно-розшукових заходів, у провадженнях щодо яких не встановлено особу, яка вчинила розкрадання лісодеревини; виконання доручень слідчого щодо проведення оперативно-розшукових заходів у кримінальному провадженні, що перебуває у провадженні слідчого; проведення, за дорученням слідчого, слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій [4].

Розглядаючи форми співробітництва слідчих та оперативних працівників у кримінальних провадженнях, можна сказати, що вони виявляються у вигляді: спільних виїздів слідчого та оперативних працівників до інших реґіонів, для проведення слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів; узгодженої та спільної діяльності у складі слідчо-оперативної групи; взаємних консультацій та взаємному обміні корисною інформацією між слідчим та оперативним працівником; узгодженого планування спільних слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно- розшукових заходів тощо [8, с. 53-54].

Підставами взаємодії Національної поліції України з іншими суб'єктами під час протидії розкраданню лісовини є: а) спільність мети і завдань оперативних працівників з іншими суб'єктами доказування (наприклад слідчого);

б) однакова юридична сила процесуальних актів оперативних підрозділів і слідчого (протоколи процесуальних дій, складені працівниками оперативних підрозділів, мають таке саме доказове значення, як і протоколи, складені слідчим); в) необхідність використання можливостей оперативного підрозділу та слідчого (слідчий вправі провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії (ст. 40 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України), оперативний підрозділ може здійснювати негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні виключно за письмовим дорученням слідчого, прокурора (ст. 41 КПК України) [9; 10].

Упродовж усього періоду розслідування кримінального провадження відбувається взаємодія слідчого й інших підрозділів Національної поліції України, яка вимагає від обох сторін повсякденного обміну інформацією, якою володіють підрозділи, з метою ефективного та своєчасного проведення процесуальних дій, закріплення та використання одержаних результатів.

Досліджено, що на початку досудового розслідування така взаємодія відбувається у наданні слідчому матеріалів, зібраних оперативними підрозділами, під час проведення попередньої перевірки. Слідчий, ознайомившись із матеріалами, з'ясовує, чи містять вони достатні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення. Коли є такі дані, слідчий зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Слідчий є керівником слідчо-оперативної групи. Відповідно до процесуального законодавства такий суб'єкт наділений правом давати оперативним підрозділам письмові доручення про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Доручення, які даються оперативному підрозділу, реєструються в канцелярії територіального органу, підрозділу поліції та передаються в порядку, передбаченому нормативним актом про організацію діловодства. Доручення слідчого - обов'язкові для виконання оперативним підрозділом [11].

Під час розслідування розкрадання лісодеревини інспектор-криміналіст (технік-криміналіст) в складі слідчо-оперативної групи на місці події:

1) відповідає за якісну фіксацію всієї «слідової» інформації, повноту відображених про це даних у протоколі огляду та схемі (плані) до нього;

2) за зовнішніми характеристиками проводить експрес-аналіз вилучених об'єктів (без надання письмового висновку), звертає увагу слідчого на фактичні дані, що мають значення для розслідування обставин кримінального правопорушення;

3) з використанням спеціальних знань та навичок, науково-технічних засобів і спеціального обладнання проводить вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складає плани і схеми, виготовляє графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей;

4) виявляє, фіксує, здійснює вилучення та пакування матеріальних об'єктів, які містять «слідову» інформацію про вчинене правопорушення;

5) надає консультації слідчому з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок [9].

Також взаємодія між слідчими й оперативними підрозділами продовжується і під час скерування слідчому будь-якої інформації, яка представляє інтерес для ефективного розкриття розкрадання лісодеревини, якщо така інформація не знайшла свого відображення в матеріалах попередньої перевірки. Це може бути інформація про: психологічні особливості тих осіб, які були опитані, і після початку досудового розслідування будуть виступати як свідки; рівень їхньої поінформованості про подію кримінального правопорушення й інші обставини; їх стосунок щодо злочинців, органів, які проводять досудове розслідування тощо [12, с. 28-29].

Під час розслідування розкрадання лісодеревини можна назвати такі форми надання оперативним підрозділом допомоги слідчому, а саме: сприяння слідчому при затриманні підозрюваної у вчиненому кримінального правопорушення особи; сприяння, що виявляється у виділенні співробітників оперативно-технічної служби, у яких є у розпорядженні науково-технічні засоби, для участі в проведені слідчих (розшукових) дій; сприяння оперативних працівників може знадобитися при проведенні слідчого експерименту, наданні осіб для впізнання, огляді місця події; сприяння у здійсненні заходів процесуального примусу [12, с. 132]. Часто недоліками такої взаємодії є небажання слідчих знайомитися з результатами оперативно-розшукової діяльності, здійснювати узгоджене планування; слідчі не залучають оперуповноважених до проведення окремих слідчих дій, що могло б підвищити ефективність їх проведення; оперативним підрозділам не дають доручення у кримінальному провадженні, а якщо і дають, то такі доручення носять формальний характер. З іншого боку, оперативні працівники не повною мірою знайомлять слідчих з матеріалами кримінальних проваджень щодо розкрадання лісодеревин, не бажають узгоджувати з ними свої дії, недооцінюють доказове значення численних фактів. Проводячи слідчі (розшукові) дії під час розслідування розкрадання лісодеревини, слідчий також часто взаємодіє із спеціалістом [13, с. 133].

На початковому етапі розслідування розкрадання лісодеревини головною метою взаємодії слідчого й інших підрозділів Національної поліції України є встановлення особи підозрюваного. На наступному етапі розслідування розкрадання лісодеревини, взаємодія слідчого та інших підрозділів Національної поліції України спрямована на пошук нової доказової інформації, перевірку та закріплення існуючих доказів у кримінальному провадженні, виявлення усіх винних і встановлення усіх епізодів злочинної діяльності, забезпечення повноти і всебічності дослідження обставин кримінального провадження, припинення й усунення можливих спроб перешкодити досудовому розслідуванню, що послужить підставою для повідомлення про підозру, а надалі - обвинувального акта [4; 12].

Слідчий також взаємодії з органами державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (Держекоінспекція, Держлісагенство та ін.). Такий орган та його службова (посадова) особа у разі виявлення при здійсненні повноважень кримінального протиправного діяння у сфері лісового господарювання (наприклад, ст. ст. 191, 246 Кримінального кодексу України), зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з часу оформлення матеріалів заходу нагляду (контролю) уповноваженою службовою особою органу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, надіслати територіальному органу поліції або Службі безпеці України за місцем вчинення кримінального правопорушення та з урахуванням підслідності, передбаченої ст. 216 КПК України [10], повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Передумовою такої взаємодії є вивчення слідчим чинного екологічного законодавства, нормативних актів міністерств, відомств, органів місцевого самоврядування щодо охорони навколишнього природного середовища, оскільки первинні матеріали про екологічні злочини надходять, як правило, від органів, що здійснюють екологічний контроль. Важливою формою взаємодії слідчого з контролюючими органами є використання інформаційних можливостей цих органів, оскільки зафіксовані в робочих документах екологічного контролю дані можуть бути корисними для розслідування. Наприклад, якщо джерело забруднення не встановлено, інформація екологічних органів може сприяти його пошуку. Зафіксовані у відповідних документах дані щодо фактів витоку з господарських об'єктів шкідливих речовин в обсягу, що перевищує встановлені норми, відомості про час, масштаби інциденту, хімічний склад газопилових викидів та інше дають підстави для послідовного звуження кола підозрюваних джерел та оперативного встановлення шуканого [14, с. 316-317].

При взаємодії між органами та підрозділами під час розслідування розкрадання лісодеревини, виникає багато проблемних моментів (недоліків), які не дають можливість ефективно протидіяти такому кримінальному правопорушенню: у регіонах відсутні центри лісової поліції із повноцінними правоохоронними органами, що мають мотивацію та належне оснащення; через відсутність цільової робочої групи, якість досудового розслідування є нижчою за необхідну; неможливість використання даних супутникових знімків через брак бюджетних та технічних можливостей; брак матеріалів, необхідних для проведення належного розслідування, зокрема, автомобілів, дронів, камер спостереження; розмежування функцій між правоохоронними органами, які протидіють лісовій злочинності; правоохоронні органи мають отримувати судові дозволи на практично всі свої дії; не існує жодного органу, який би займався питаннями лісових кримінальних правопорушень, залучаючи кваліфікований та спеціалізований персонал; розмір штрафних санкцій, передбачених за екологічні правопорушення, невиправдано низький; випадки незаконної вирубки, які Державна лісова охорона передає правоохоронним органам, або не розслідуються, або не розглядаються судами [4, с. 108-109].

Висновки

Таким чином, органи та підрозділи Національної поліції України, у процесі виявлення та розслідування кримінальних правопорушень у сфері охорони лісового фонду України, взаємодіючи між собою, здійснюють істотний внесок у протидію розкраданню лісодеревини. Відомчі нормативні акти вказують на необхідність прямої участі у такій роботі практично кожного з органів та підрозділів Національної поліції України. Найважливішою умовою ефективності оперативно-розшукового забезпечення розслідування розкрадання лісодеревини є швидка, повна й достовірна передача оперативної інформації слідчому. З метою розкриття кримінальних правопорушень чинне законодавство зобов'язує органи та підрозділи, які проводять діяльність щодо розслідування розкрадання лісодеревини, здійснювати взаємодію з іншими правоохоронними органами, державними та місцевими органами влади тощо. Особливість взаємодії під час розслідування розкрадання лісодеревини визначається потребою у створенні та забезпеченні ефективного функціонування слідчо-оперативної групи, забезпечення взаємодії у процесі провадження досудового розслідування та здійснення постійного взаємообміну інформацією.

Література

національна поліція розкрадання лісодеревини

1. Ткаченко О. В. Кримінально-правові та кримінологічні заходи запобігання незаконній порубці або незаконному перевезенню, зберіганню, збуту лісу в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. Маріуполь, 2021. 265 с.

2. Турлова Ю. А. Протидія екологічній злочинності в Україні: кримінологічні та кримінально-правові засади: дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2018. 485 с.

3. Абламський С. Є., Юхно О. О., Лук'яненко Ю. В. Взаємодія слідчого з іншими органами і підрозділами при розкритті та розслідуванні кримінальних правопорушень : навч. посіб. / за заг. ред. О. О. Юхна. Харків : НікаНова, 2017. 152 с.

4. Романенко Р. Р. Виявлення та розслідування підрозділами Національної поліції України розкрадання лісодеревини: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Львів, 2021. 215 с.

5. Козлюк Л. Г. Деякі аспекти протидії екологічній злочинності в Україні. Правова держава. 2019. Вип. 30. С. 361-368.

6. Євстігнєєв А. С. Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у сфері спеціального природокористування в Україні : дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.06. Київ, 2019. 434 с.

7. Матчук С. В. Адміністративно-правова охорона лісових ресурсів: дис. . канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2014. 224 с.

8. Організація роботи слідчо-оперативної групи: навч. посіб. / Л. Д. Удалова, Ю. В. Сухомлин, А. С. Симчук, М. Й. Кулик, В. В. Зарубей. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2020. 504 с.

9. Інструкція з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні: наказ МВС України від 07 лип. 2017 р. № 575. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0937-17

10. Федорко Д. Є. Розслідування незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу в Україні: дис. ... докт. філос. : 081 - «Право». Київ, 2022. 272 с.

11. Хитра А. Я. Взаємодія слідчих з оперативними підрозділами на початковому етапі досудового розслідування: метод. реком. / А. Я. Хитра, Ю. В. Гуцуляк, В. І. Оперук,

І.С. Кіпрач, О. В. Сорокач. Львів: ЛьвДУВС. 2012. 72 с.

12. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

13. Ткаленко О. В. Аналіз оперативної обстановки на об'єктах (місцях) вчинення незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу. Науковий вісник публічного та приватного права. 2021. Вип. 2. С. 131-135.

14. Одерій О. В. Теорія і практика розслідування злочинів проти довкілля: монографія. Харків: Діса плюс, 2015. 528 с.

References

1. Tkachenko, O. V. (2021). Kryminalno-pravovi ta kryminolohichni zakhody zapobihannia nezakonnii porubtsi abo nezakonnomu perevezenniu, zberihanniu, zbutu lisu v Ukraini [Criminal law and criminological measures to prevent illegal felling or illegal transportation, storage, sale of forest in Ukraine]: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.08, Mariupol, 265 [in Ukrainian].

2. Turlova, Yu. A. (2018). Protydiia ekolohichnii zlochynnosti v Ukraini: kryminolohichni ta kryminalno-pravovi zasady [Combating environmental crime in Ukraine: criminological and criminal law principles]: dys. ... dokt. yuryd. nauk: 12.00.08, Kyiv, 485 [in Ukrainian].

3. Ablamskyi, S. Ye., Yukhno, O. O. & Lukianenko, Yu. V. (2017). Vzaiemodiia slidchoho z inshymy orhanamy i pidrozdilamy pry rozkrytti ta rozsliduvanni kryminalnykh pravoporushen [Interaction of the investigator with other bodies and units during the disclosure and investigation of criminal offenses]: navch. posib., Kharkiv, 152 [in Ukrainian].

4. Romanenko, R. R. (2021). Vyiavlennia ta rozsliduvannia pidrozdilamy Natsionalnoi politsii Ukrainy rozkradannia lisoderevyny [Identification and investigation of the theft of timber by units of the National Police of Ukraine]: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.09, Lviv, 215 [in Ukrainian].

5. Kozliuk, L. H. (2019). Deiaki aspekty protydii ekolohichnii zlochynnosti v Ukraini [Some aspects of combating environmental crime in Ukraine]. Pravova derzhava, 30, 361-368 [in Ukrainian].

6. Ievstihnieiev, A. S. (2019). Problemy pravovoho zabezpechennia ekolohichnoi bezpeky u sferi spetsialnoho pryrodokorystuvannia v Ukraini [Problems of legal provision of environmental safety in the field of special nature use in Ukraine]: dys. ... dokt. yuryd. nauk : 12.00.06, Kyiv, 434 [in Ukrainian].

7. Matchuk, S. V. (2014). Administratyvno-pravova okhorona lisovykh resursiv [Administrative and legal protection of forest resources]: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.07, Kyiv, 224 [in Ukrainian].

8. Udalova, L. D., Sukhomlyn, Yu. V., Symchuk, A. S., Kulyk, M. Y. & Zarubei, V. V. (2020). Orhanizatsiia roboty slidcho-operatyvnoi hrupy [Organization of the work of the investigative team]: navch. posib., Kyiv, 504 [in Ukrainian].

9. Instruktsiia z orhanizatsii vzaiemodii orhaniv dosudovoho rozsliduvannia z inshymy orhanamy ta pidrozdilamy Natsionalnoi politsii Ukrainy v zapobihanni kryminalnym pravoporushenniam, yikh vyiavlenni ta rozsliduvanni [Instructions on the organization of the interaction of pretrial investigation bodies with other bodies and units of the National Police of Ukraine in the prevention of criminal offenses, their detection and investigation]: nakaz MVS Ukrainy vid 07 lyp. 2017 r. № 575. Verkhovna Rada Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0937-17 [in Ukrainian].

10. Fedorko, D. Ye. (2022). Rozsliduvannia nezakonnoi porubky abo nezakonnoho perevezennia, zberihannia, zbutu lisu v Ukraini [Investigation of illegal felling or illegal transportation, storage, sale of forest in Ukraine]: dys. ... dokt. filos.: 081 - «Pravo», Kyiv, 272 [in Ukrainian].

11. Khytra, A. Ya., Hutsuliak, Yu. V., Operuk, V. I., Kiprach, I. S. & Sorokach, O. V. (2012). Vzaiemodiia slidchykh z operatyvnymy pidrozdilamy na pochatkovomu etapi dosudovoho rozsliduvannia [Interaction of investigators with operative units at the initial stage of the pre-trial investigation]: metod. rekom., Lviv, 72 [in Ukrainian].

12. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [Criminal Procedure Code of Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 13.04.2012 № 4651-VI. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 [in Ukrainian].

13. Tkalenko, O. V. (2021). Analiz operatyvnoi obstanovky na obiektakh (mistsiakh) vchynennia nezakonnoi porubky abo nezakonnoho perevezennia, zberihannia, zbutu lisu [Analysis of the operational situation at objects (places) of illegal felling or illegal transportation, storage, and sale of forest]. Naukovyi visnykpublichnoho tapryvatnohoprava, 2, 131-135 [in Ukrainian].

14. Oderii, O. V. (2015). Teoriia i praktyka rozsliduvannia zlochyniv proty dovkillia [Theory and practice of investigating crimes against the environment]: monohrafiia, Kharkiv, 528 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.