Окремі понятійно-концептуальні підходи до протидії корупції

Виявлення, припинення та розслідування проявів корупції. Притягнення винних у вчиненні корупційних правопорушень осіб до відповідальності. Особливість поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.12.2024
Размер файла 24,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адвокатське об'єднання «Яр.ВАЛ»

ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

Навчально-наукового інституту права імені князя Володимира Великого

Окремі понятійно-концептуальні підходи до протидії корупції

Кислий Анатолій Михайлович доктор юридичних наук, професор, директор

Бучинський Олег Йосипович кандидат юридичних наук, адвокат, партнер

Київ

Анотація

У статті розглянуто питання визначення сутності й генези понять корупція та протидія корупції. Корупцію в Україні визнано загрозою національним інтересам, сталому розвитку й євроінтеграції. Незважаючи на значні зусилля, яких докладають держава і міжнародні інституції до подолання корупції в основних сферах суспільного життя, її рівень досі залишається високим. З'ясовано, що поширення корупції є одним з індикаторів розвитку суспільства, його моралі, політичного, економічного, соціального станів держави загалом. Водночас життєвою необхідністю подальшого розвитку держави є протидія корупції - система заходів політичного, правового, організаційно-управлінського, ідеологічного, соціально-психологічного та іншого характеру, що мають цільове спрямування на зменшення обсягів корупції, зміну характеру корупційних проявів, обмеження взаємовпливу корупції та інших соціальних явищ і процесів, збільшення ризику для осіб, які вчиняють корупційні правопорушення, усунення соціальних передумов, загальних причин і умов корупції, причин та умов конкретних корупційних діянь, виявлення, припинення та розслідування проявів корупції, притягнення винних у вчиненні корупційних правопорушень осіб до юридичної відповідальності, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь. Корупція - це явище, яке існує стільки, скільки існує людство. Це явище, яке вразило апарат державної влади й управління, пов'язане з його розладом, коли представники апарату незаконно використовують своє службове становище в корисливих цілях, для особистого збагачення всупереч інтересам служби. Виявлення, припинення та розслідування проявів корупції, притягнення винних у вчиненні корупційних правопорушень осіб до відповідальності, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь є дуже важливими на шляху протидії корупції.

Ключові слова: корупція, протидія корупції, злочинність, суспільні відносини, запобігання, теоретичні засади, корупційні правопорушення.

Abstract

Kisliy Anatoliy Mykhailovych Doctor of Legal Sciences, professor, Director of the Educational and Scientific Institute of Law Prince Vladimir the Great, PJSC “Higher Educational Institution «Interregional Academy of Personnel Management»”, Kyiv

Buchynskyi Oleg Yosypovych, Candidate of Legal Sciences, attorney, partner, Lawyers Union “Yar.VAL”, Kyiv

SOME CONCEPTUAL APPROACHES TO COMBAT CORRUPTION

The article deals with the issue of defining the essence and genesis of the concepts of corruption and anti-corruption. Corruption in Ukraine is recognized as a threat to national interests, sustainable development and European integration. Despite the significant efforts made by the state and international institutions to overcome corruption in the main spheres of public life, its level still remains high. It U found that the spread of corruption is one of the indicators of the development of society, its morality, political, economic, and social conditions of the state in general. At the same time, countering corruption is a vital necessity for the further development of the state - a system of measures of a political, legal, organizational-management, ideological, social-psychological and other nature, aimed at reducing the amount of corruption, changing the nature of corruption manifestations, limiting the mutual influence of corruption and other social phenomena and processes, increasing the risk for persons who commit corruption offenses, eliminating social prerequisites, general causes and conditions of corruption, causes and conditions of specific acts of corruption, detection, termination and investigation of manifestations of corruption, bringing persons guilty of corruption offenses to legal responsibility, renewal legal rights and interests of individuals and legal entities, elimination of the consequences of corruption. Corruption is a phenomenon that exists as long as humanity exists. This is a phenomenon that has affected the apparatus of state power and management, related to its disorder, when representatives of the apparatus illegally use their official position for selfish purposes, for personal enrichment against the interests of the service. Identifying, stopping and investigating manifestations of corruption, bringing people guilty of corruption offenses to justice, restoring the legal rights and interests of individuals and legal entities, and eliminating the consequences of corrupt acts are very important in the fight against corruption.

Keywords: corruption, anti-corruption, crime, social relations, prevention, theoretical principles, corruption offenses.

Постановка проблеми

Історія як давня, так і новітня, містить значну кількість фактів, пов'язаних із негативними моментами управління, які можна віднести до корупційних. Система суб'єктів протидії корупційним правопорушенням має діяти динамічно, реагуючи на будь-яку корупційну злочинність. Вона повинна мати такий елемент координації, на який і за допомогою якого можна було б спрямовувати і змінювати її діяльність та керувати нею.

В умовах сьогодення, високий рівень корупції серйозно впливає на ефективність діяльності органів державної влади, підриває стабільність і систему правопорядку, захищеність прав, свобод і законних інтересів громадян. Корупція визнається характерною рисою нинішнього стану України, це виходить з того, що масштаби корумпованості влади мають тенденцію до невпинного зростання.

Протидія корупції це будь-яка діяльність у сфері соціального управління, яка, не переслідуючи спеціальної мети, сприяє зменшенню можливостей для корумпування суспільних відносин, зокрема шляхом забезпечення верховенства права, реалізації інших принципів права, розвитку демократичного суспільства та утвердження правової держави.

Зрозуміло, що не досконале з'ясування сутності понять «корупція» та «протидія корупції», зумовлюють необхідність здійснення теоретичних пошуків, спрямованих на визначення шляхів більш широкого дослідження даного питання. розслідування корупція відповідальність

Аналіз публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми

Проблематику визначення понять «корупція» та «протидія корупції» підіймалася здебільшого в рамках інших досліджень та розглядалась такими науковцями як: О.Ю. Бусол, О.Ю. Василенко, В.В. Гобела, Б.М. Головкін, З.Б. Живко, А.О. Левчук, Г.З. Леськів, С.І. Мельник, А.А. Мошнін, В.Ф. Оболонцев, І.Д. Пастух, О.Ф. Пасєка, О.М. Подільчак, І.О. Ревак, М.В. Романов, А.В. Савченко, О.О. Сліпушко, О.В. Шевченко, О.Ю. Шостко, В.В. Яременко та ін.

Метою статті є дослідження окремих понятійно-концептуальних підходів до протидії корупції.

Виклад основного матеріалу

Згідно історичних пам'яток, що дійшли до нас, корупція зародилася в період становлення перших державних утворень в Єгипті, Індії, Китаї. Корупції як такої в додержавний період розвитку людства не було. В той історичний період, який набагато триваліший періоду державної організації суспільства, функції управління були відділені від інших соціальних функцій, що не дозволяло зловживати становищем керуючого. Іншими словами, первісна демократія не передбачала безкарного порушення тієї примітивної первісної рівності, тільки за якої й було можливе виживання роду. Корупція, якщо під нею розуміти не будь-які обмінні акти в рамках сім'ї або роду, а також подарунки, данину, розподіл військових трофеїв і т. ін., а як соціально-правове явище, що полягає у зловживанні своїм публічним управлінським положенням, можлива тільки на певному етапі розвитку людства, а саме: за наявності державної влади.

Насамперед, потрібно з'ясувати сутність і ґенезу понять «корупція» та «протидія корупції». Існують різні методологічні підходи до визначення поняття «корупція», яку можна розглядати в декількох аспектах - соціальному, кримінологічному, правовому тощо. При цьому неможливо дати загальне визначення протидії корупції для усіх галузей науки, тому що термін «протидія корупції» вчені трактують по різному, це й боротьба спеціально уповноважених суб'єктів із цим явищем, або заходи, що вживає суспільство для запобігання небезпечним діям, які не містять конкретних ознак правопорушення. Досліджуючи це явище, можна зрозуміти, що різноманітність підходів учених до визначення поняття «протидія корупції» є однією з проблем [1, с. 173-174].

На думку О. Ф. Пасєки, корупція - це процес, пов'язаний з безпосереднім використанням посадовою особою своїх повноважень з метою особистого збагачення, включаючи підкуп чиновників і громадсько- політичних діячів, дачу хабарів тощо. Термін «корупція» походить від сполучення латинських слів соггеі (кілька учасників, що вступають у відносини з приводу одного предмета) і rumper» (ламати, пошкоджувати, порушувати, скасовувати). Як наслідок, утворився самостійний термін corrumpere, який передбачає участь у діяльності кількох осіб, метою яких є «гальмування» нормального ходу судового процесу або процесу управління справами суспільства. Таким чином, корупція розглядається ще й як елемент (ознака) організованої злочинності [2, с. 198].

Як зазначали І. Лаврін та М. Кравчук, корупція - це «соціально- політичне явище, змістом якого є обумовлена політичними, економічними, соціальними і психологічними факторами система негативних поглядів, переконань, настанов і діянь окремих громадян, посадових осіб владних інститутів, державних і недержавних організацій, політичних партій, громадських організацій, спрямованих на задоволення особистих корисливих, групових або корпоративних інтересів шляхом підкупу, хабарництва, зловживання владою, надання пільг і переваг усупереч суспільним інтересам» [3, с. 32-33].

Своєю чергою, І. І. Войтонович доводить, що в загальному вигляді корупція - це «соціальне явище, яке охоплює всю сукупність корупційних діянь, пов'язаних з неправомірним використанням особами, уповноваженими на виконання функцій держави, наданої їм влади, службових повноважень, відповідних можливостей з метою задоволення особистих інтересів чи інтересів третіх осіб, а також інших корупційних правопорушень, у тому числі тих, які створюють умови для вчинення корупційних діянь» [4, с. 194-195].

Однак, Р. В. Мельничук визначає корупцію як протиправну діяльність певних осіб, спрямовану на використання свого службового та суспільного статусу для особистого збагачення, збагачення своїх родичів і прибічників, отримання інших переваг і благ усупереч інтересам суспільства [5, с. 115-116].

Аналіз вживання терміна «корупція» в юридичній літературі свідчить про те, що вченими інколи використовуються не лише загальні формулювання, а й такі, що виключають одне одного. Часто такі формулювання зводяться до такого: корупція характеризується використанням посадових повноважень, статусу посади, а також її авторитету для задоволення особистого інтересу або інтересів третіх осіб. При цьому як суб'єкт корупційних дій розглядається особа, наділена державною владою. При визначенні поняття «корупція» вченими в деяких випадках розглядається роль й іншої сторони, яка часто добровільно, з корисливих інтересів пропонує хабар, розуміючи, що її дії незаконні

Корупція - це багатоаспектне, багаторівневе, системно організоване соціальне явище, що органічно інтегрує в собі як економічну, юридичну, етичну, так і соціальну складові. Вона пронизує всі сфери і підсистеми суспільного буття, зачіпає інтереси всіх соціальних груп, прошарків і класів суспільства, вражає економіку і політику, соціальну сферу та культуру. Це особлива форма протиправної діяльності, злочин проти суспільства, державної влади, інтересів державної служби всіх рівнів, взаємодія між посадовцем і особою, які добровільно вступили у змову. Звідси - незаконність отримання матеріальних і нематеріальних благ, формування аморального соціального середовища.

На думку В.М. Трепака, корупція - це не просто сукупність певних протиправно-корисливих діянь, а особливо небезпечне «соціальне зло, що породжується глибинними соціальними суперечностями суспільства, держави та його інститутів» [6, с. 110-112].

У довідкових документах ООН, Ради Європи зазначається, що корупційна діяльність може приймати не тільки такі поширені форми, як хабарництво, шахрайство, вимагання, розтрата (привласнення) публічних коштів, а й специфічні, як: клієнтизм, лобізм, фаворитизм, кумівство (непотизм), захоплення держави. Є доцільним коротко розтлумачити деякі з цих понять [7, с. 81].

«Клієнтизм» - відносини особистої залежності, не пов'язані родинними зв'язками, які спираються на обмін благами між двома людьми, патроном і клієнтом, що володіють нерівними ресурсами.

«Лобізм» може розглядатись як «м'яка» форма корупції, коли він супроводжується правопорушеннями з метою тиску на органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб для відстоювання незаконних інтересів окремих громадян, груп осіб або організацій.

«Фаворитизм» - надання привілеїв, пільг, робочих місць особам або групам осіб, які мають певні переваги перед іншими за рахунок доброго ставлення, дружніх стосунків, родинних зв'язків, хоча вони не володіють ані здібностями, ані знаннями, необхідними для їх служби.

«Кумівство» (непотизм) - сприяння, що надається родичам або друзям, незалежно від професійних досягнень. Виокремлюють політичний та сімейний типи кумівства. Політичне кумівство (непотизм) передбачає використання службових та представницьких повноважень з метою просування по службі друзів, знайомих чи партнерів на ключові посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Сімейний непотизм поширений також і в приватному секторі. Зазвичай, стосується лобіювання інтересів членів сім'ї та близьких родичів.

«Захоплення держави» - вплив фізичних, юридичних осіб, окремих олігархічних груп на державну політику, законодавчу, виконавчу, судову гілки влади для просування власних приватних або корпоративних інтересів [7, с. 86-87].

Незважаючи на те, що І.Д. Пастухом та А.О. Леврук обґрунтовано доцільність позначення соціальної діяльності, спрямованої проти корупції, терміном «протидія корупції» та запропоновано поняття протидії корупції , серед науковців існує тенденція вживати терміни «протидія», «боротьба», «запобігання», «подолання», «викорінення», «профілактика» корупційної злочинності і навіть «контроль» за злочинністю тощо при дослідженні будь- яких аспектів корупції, не вдаючись до їх змістовного значення [8, с. 109-110].

Корупція як суспільно небезпечне явище завжди виявляється у формі вчинення конкретних правопорушень, відповідальність за які передбачена різними галузями права. Новий тлумачний словник української мови визначає «протидію» як дію, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй. Натомість, протидіяти означає суперечити, йти проти, всупереч, заважати та намагатися знищити іншу дію; спрямовувати дію проти кого-, чого-небудь, діяти всупереч комусь, чомусь [9, с. 128-129].

Слушною є позиція І. В. Однолько, який вважає, що термін «протидія злочинності» точніше відображає діяльність державних органів у цьому напрямі, оскільки охоплює діяльність органів державної влади з формування та застосування правових норм не тільки матеріального, процесуального і виконавчого кримінального права, але и інших правових норм, що регулюють відносини у сфері економічної діяльності, розроблення та здійснення заходів щодо дотримання законодавства, запобіжних заходів, у тому числі загальносоціального характеру, на відомчому рівні тощо [10, с. 123].

З'ясовано, що протидія корупції містить три напрями різноаспектних зусиль суспільства та держави, спрямованих на отримання корупційної злочинності, а саме запобігання корупції як соціальному явищу, запобігання вчиненню корупційних кримінальних правопорушень, кримінально-правове реагування на вчинені корупційні правопорушення [11, с. 121].

Термін «протидія корупційній злочинності» - складне поняття, в якому відображається теорія і практика специфічної державно-управлінської діяльності та приватних ініціатив, спрямованих на недопущення вчинення корупційних правопорушень, усунення їх причин і умов, переривання злочинної діяльності на різних стадіях її розвитку та здійснення, притягнення винних до кримінальної відповідальності і покарання. У вузькому значенні - це кримінально-правова реакція суспільства на вчинені корупційні правопорушення.

До «протидії корупції» належать заходи, які проводять усі члени суспільства в особі його інститутів, фізичних і юридичних осіб з метою мінімізації корупції, усунення або нейтралізації її причин та умов відповідно до їх обов'язків з виконання державних функцій, а також із власної ініціативи [12, с. 198-201].

Таким чином, суб'єкти протидії корупції можна поділити на спеціалізовані та загальні. Діяльність спеціалізованих суб'єктів випливає з їх обов'язків, передбачених законом або суспільних повноважень, які закріплені в установчих документах. Загальними суб'єктами слід вважати усіх інших, діяльність яких спрямована на протидію корупційній злочинності.

Висновки

Таким чином, варто наголосити, що корупція це соціальне явище, яке охоплює всю сукупність корупційних діянь, пов'язаних з неправомірним використанням особами, уповноваженими на виконання функцій держави, наданої їм влади, службових повноважень, відповідних можливостей з метою задоволення особистих інтересів чи інтересів третіх осіб, а також інших корупційних правопорушень, у тому числі тих, які створюють умови для вчинення корупційних діянь або є приховуванням чи потуранням їм.

Що стосується терміна «протидія корупції», то це система заходів політичного, правового, організаційно-управлінського, ідеологічного, соціально- психологічного та іншого характеру, що мають цільове спрямування на зменшення обсягів корупції, зміну характеру корупційних проявів, обмеження взаємовпливу корупції та інших соціальних явищ і процесів, збільшення ризику для осіб, які вчиняють корупційні правопорушення, усунення соціальних передумов, загальних причин і умов корупції, причин та умов конкретних корупційних діянь, виявлення, припинення та розслідування проявів корупції, притягнення винних у вчиненні корупційних правопорушень осіб до юридичної відповідальності, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь

Розглянувши думки вчених щодо вживання терміна та тлумачення поняття «протидія корупції», можна стверджувати, що такі заходи, як «виявлення, припинення та розслідування проявів корупції, притягнення винних у вчиненні корупційних правопорушень осіб до юридичної відповідальності, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь» є репресивними заходами протидії корупції.

Корупція водночас може охоплювати правопорушення, обумовлені конфліктом інтересів та порушення стандартів етичної поведінки. По-перше, це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невиконання дій під час здійснення зазначених повноважень. По-друге, - дії, спрямовані на недотримання сукупності професійно-етичних цінностей, принципів, норм, вимог до державного службовця, призначені до виконання.

Література

1. Бусол О. Ю. Протидія корупційній злочинності в Україні : дис.. канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ. 2015. 279 с.

2. Пасєка О. Ф. Співвідношення понять «правопорушення, пов'язане з корупцією», «корупційне правопорушення» та «корупційний злочин». Право і суспільство. 2020. № 2. Ч. 2. С. 197-203.

3. Кравчук М., Лаврів І. Сутність корупції та основні шляхи її подолання. Актуальні проблеми правознавства. 2021. № 3. С. 31-36.

4. Войтович І. І. Кримінологічні засади протидії корупції у сфері воєнної безпеки: дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2021. 394 с.

5. Мельничук Р. В. Адміністративно-правові засади запобігання корупційним ризикам в діяльності Національної поліції України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2021. 259 с.

6. Трепак В. М. Теоретико-прикладні проблеми запобігання та протидії корупції в Україні: дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2020. 467 с.

7. Титко А. В. Фаворитизм, непотизм, кронізм, клієнтелізм як форми конфлікту інтересів. Форум права. 2019. № 55 (2). С. 80-90.

8. Пастух І. Д., Левчук А. О. Адміністративно-правовий механізм запобігання правопорушенням, пов'язаним з корупцією: монографія. Київ: НАВС, 2023. 219 с.

9. Яременко В. В., Сліпушко О. О. Новий тлумачний словник української мови: підручник. Київ: Аконіт, 2003. 928 с.

10. Однолько І. В. Інтенсифікація антикорупційної політики України в умовах воєнного стану. Сучасний розвиток державотворення та право творення в Україні: проблеми теорії та практики: матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 10 жовт. 2022 р.). Київ: МДУ, 2022. С. 120-125.

11. Скобіна І. І., Дубич К. В. Організаційно-правові засади запобігання корупції в державному управлінні. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 8. С. 120-126.

12. Запобігання корупції: підручник / Головкін Б. М., Оболонцев В. Ф., Романов М. В. та ін. Харків : Право, 2020. 752 с.

References

1. Busol, O. Yu. (2015). Protydiia koruptsiinii zlochynnosti v Ukraini [Counteraction to corruption crime in Ukraine]: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.08, Kyiv, 279 [in Ukrainian].

2. Pasieka, O. F. (2020). Spivvidnoshennia poniat «pravoporushennia, poviazane z koruptsiieiu», «koruptsiine pravoporushennia» ta «koruptsiinyi zlochyn» [Correlation of the concepts of "crime related to corruption", "corruption offence" and "corruption crime"]. Pravo i suspilstvo, 2, 2, 197-203 [in Ukrainian].

3. Kravchuk, M. & Lavriv, I. (2021). Sutnist koruptsii ta osnovni shliakhy yii podolannia [The essence of corruption and the main ways to overcome it]. Aktualniproblemypravoznavstva, 3, 31-36 [in Ukrainian].

4. Voitovych, I. I. (2021). Kryminolohichni zasady protydii koruptsii u sferi voiennoi bezpeky [Criminological principles of combating corruption in the field of military security]: dys. ... dokt. yuryd. nauk: 12.00.08, Kyiv, 394 [in Ukrainian].

5. Melnychuk, R. V. (2021). Administratyvno-pravovi zasady zapobihannia koruptsiinym ryzykam v diialnosti Natsionalnoi politsii Ukrainy [Administrative and legal principles of prevention of corruption risks in the activities of the National Police of Ukraine]: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.07, Kyiv, 259 [in Ukrainian].

6. Trepak, V. M. (2020).Teoretyko-prykladni problemy zapobihannia ta protydii koruptsii v Ukraini [Theoretical and applied problems of preventing and countering corruption in Ukraine]: dys. ... dokt. yuryd. nauk: 12.00.08, Kyiv, 467 [in Ukrainian].

7. Tytko, A. V. (2019). Favorytyzm, nepotyzm, kronizm, kliientelizm yak formy konfliktu interesiv [Favoritism, nepotism, cronyism, clientelism as forms of conflict of interests]. Forum prava, 55 (2), 80-90 [in Ukrainian].

8. Pastukh, I. D. & Levchuk, A. O. (2023). Administratyvno-pravovyi mekhanizm zapobihannia pravoporushenniam, poviazanym z koruptsiieiu [Administrative and legal mechanism for prevention of offenses related to corruption]: monohrafiia. Kyiv: NAVS, 219 [in Ukrainian].

9. Iaremenko, V. V. & Slipushko, O. O. (2003). Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [New explanatory dictionary of the Ukrainian language]: pidruchnyk, Kyiv, 928 [in Ukrainian].

10. Odnolko, I. V. (2022). Intensyfikatsiia antykoruptsiinoi polityky Ukrainy v umovakh voiennoho stanu [Intensification of Ukraine's anti-corruption policy under martial law. Modern development of state formation and law formation in Ukraine: problems of theory and practice]. Suchasnyi rozvytok derzhavotvorennia ta pravo tvorennia v Ukraini: problemy teorii ta praktyky: materialy Х Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Kyiv, 10 zhovt. 2022 r.), Kyiv, 120-125 [in Ukrainian].

11. Skobina, I. I. & Dubych, K. V. (2021). Orhanizatsiino-pravovi zasady zapobihannia koruptsii v derzhavnomu upravlinni [Organizational and legal principles of prevention of corruption in public administration]. Investytsii:praktyka ta dosvid, 8, 120-126 [in Ukrainian].

12. Holovkin B. M., Obolontsev V. F. & Romanov M. V. ta in. (2020). Zapobihannia koruptsii [Prevention of corruption]: pidruchnyk, Kharkiv, 752 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.