Нещасні випадки на виробництві і професійні захворювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Реферат

Нещасні випадки на виробництві і професійні захворювання

Вміст

Вступ

1.Нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом

2.Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і аварій

3.Основні заходи запобігання травматизму та професійним захворюванням на виробництві

Список використаної літератури

аварія виробництво травматизм професійне захворювання

Вступ

Конституційне право громадян на працю нерозривно пов`язане із правом на його безпеку. Державна політика в галузі промислової безпеки та охорони праці будь-якої країни світу ґрунтується за принципом пріоритетності життя людини над результатами виробничої діяльності.

На жаль, більшість виробничих підприємств іноді стикаються з такою ситуацією, як нещасні випадки на виробництві. Така подія, крім надання своєчасної медичної допомоги потерпілому, потребує також певного документального оформлення.

За даними Міжнародної організації праці, щорічно у світі нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання забирають життя понад 2 мільйонів працездатних осіб та 270 мільйонів працівників зазнають травм. Виробничий травматизм і профзахворюванність, ставши зворотним боком досягнень цивілізації, може бути зрівняно з епідеміями.

Останнім часом виробничий травматизм за міжнародними оцінками у нашій державі визначається як задовільний, хоча ще якихось чотири роки тому Україна входила до категорії неприпустимого ризику.

Усі вже звикли, що останнім часом значна увага приділяється заходам, пов'язаним з охороною праці. Це помітно, в першу чергу, з перевірок, здійснюваних органами Держнаглядохоронпраці, що почастішали.

Питанням поняття нещасних випадків на виробництві, а також розслідуванням та відображенням їх в обліку підприємства, ми і присвятили цей реферат.

1.Нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом

Відповідно до ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять", "нещасний випадок на виробництві - це раптове погіршання стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника".

Згідно з резолюцією МОП "Про статистику виробничого травматизму", прийнятою 16-ю Міжнародною конференцією зі статистики праці у 1998 році, "нещасний випадок на виробництві - це несподівана та незапланована подія, включаючи дії умисного, насильницького характеру, яка виникає внаслідок трудової або пов'язаної з нею діяльності, що призводить до травмування, хвороби або смерті". Нещасні випадки на виробництві - це травми, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження блискавкою, при стихійних лихах, що сталися:

1.При виконанні трудових обов'язків, вчинення дій в інтересах підприємства, хоча б і без доручення адміністрації.

2. В дорозі на роботу, або з роботи на транспорті підприємства.

3. На території підприємства і поза її протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви і час перед і після роботи, необхідне для приведення в порядок знарядь виробництва, одягу тощо.

4. В робочий час на громадському транспорті і прямування пішки або на особистому транспорті на об'єкт обслуговування або до місця роботи за завданням адміністрації, а також з-за тілесних ушкоджень іншою особою.

5. Під час суботника або надання шефської допомоги.

Нещасні випадки діляться:

- за кількістю постраждалих - на поодинокі (постраждала одна людина) і групові (постраждало одночасно два і більше людини);

- по тяжкості - легкі (уколи, подряпини, садна), Важкі (переломи кісток, струс мозку), з летальним результатом (потерпілий вмирає);

- залежно від обставин - пов'язані з виробництвом, не пов'язані з виробництвом, але пов'язані з роботою , і нещасні випадки у побуті.

Причини виникнення нещасних випадків:

- організаційна: відсутність або неякісне навчання охорони праці, відсутність інструкцій з охорони праці, незадовільний утримання робочих місць і т.д.

- технічні: невідповідність нормам безпеки конструкції інструменту; неправильний вибір режиму обробки, транспортування; недотримання термінів планово-попереджувальних ремонтів.

- санітарно-гігієнічні: аномальні метеоумови, загазованість, запиленість, погане освітлення, випромінювання і т.д.

- психофізіологічні: висока тяжкість і напруженість праці, підвищена стомлюваність, зниження уважності.

Найчастіше причиною нещасних випадків є людський фактор, тобто неправильні дії людей (мимовільні або навмисні). Тому вивчають психологічні особливості небезпечного і безпечної поведінки людей під час трудового процесу, а також особливості виникнення неправильних дій людей, зумовленими їх психофізіології.

Неправильні дії можуть бути мимовільними і навмисними.

Помилковими можна вважати дії, які людина робить при поганій профпідготовці, відсутності навичок, знань, невідповідність психофізіологічних якостей виконуваної трудової діяльності (нестача пам'яті, некритичність мислення, стомлення, ВПФ).

Профвідбір здійснюється на підставі психофізіологічних випробувань:

- медико-біологічних;

- психофізіологічних;

- психологічних.

При цьому використовують тестові, апаратурні, анкетні методики.

2. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і аварій

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття 25) роботодавець зобов'язаний проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, які виникають на підприємстві.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах (незалежно від форми власності, виду економічної діяльності) чи у фізичних осіб -- підприємців, які використовують найману працю, визначається у Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Цей Порядок поширюється також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Види розслідування:

- звичайні (використовуються для нещасних випадків з тимчасовою втратою непрацездатності) ;

- спеціальні (використовуються для нещасних випадків зі смертельним результатом).

Для звичайного розслідування до складу комісії з розслідування причин нещасного випадку входять:

- представники адміністрації, де стався нещасний випадок;

- начальник відділу охорони праці (або інженер цього відділу);

- громадський інспектор з охорони праці або інший представник громадської організації.

Протягом 24 годин з моменту події нещасного випадку проводять розслідування, причому результати розслідування заносяться в акт за формою Н-1.

Спеціальне розслідування нещасних випадків.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки із смертельним наслідком;

- групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я;

- випадки смерті на підприємстві;

- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, випадок смерті, а також зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків роботодавець зобов'язаний негайно передати засобами зв'язку повідомлення за встановленою формою:

- відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

- відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

- органу, до сфери управління якого належить це підприємство (у разі його відсутності - відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування);

- відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);

- профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

- відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності).

Зазначені органи (організації) повідомляють про нещасний випадок свої вищестоячі органи (організації) згідно з установленим порядком.

Зазначене повідомлення надсилається також у разі, коли смерть потерпілого настала внаслідок нещасного випадку, що стався раніше.

Спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, групового нещасного випадку, випадку смерті, а також випадку зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків організовує роботодавець (якщо постраждав сам роботодавець, - дорган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - відповідна місцева держадміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування). Розслідування цього випадку проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії. Акт направляється до головного інженера(протягом 3-х днів акт повинен бути завірений).

1-й прим. - На руки потерпілому (зберігається 45 років);

2-й прим. - У підрозділі, де сталася НС;

3-й прим. - У відділі охорони праці підприємства;

4-й прим. - В міністерство з його затребування.

Розслідування важких і смертельних, а також групових нещасних випадків провадиться комісією у складі: начальник підприємства, голова профкому, технічний інспектор праці державної інспекції з охорони праці РБ, представник вищестоящої організації, представник держнагляду, якщо підприємство йому підконтрольний, представник прокуратури (якщо випадок не смертельний). При цьому складається акт за формою Н2.

За нещасні випадки, пов'язані з виробництвом, адміністрація несе відповідальність, а потерпілому виплачується допомога з тимчасової непрацездатності в розмірі середнього заробітку за рахунок коштів підприємства.

У випадку інвалідності, що виникла внаслідок каліцтва, або іншого ушкодження здоров'я, потерпілому призначають пенсію. Крім того, йому відшкодовується матеріальний збиток через втрату працездатності в розмірі різниці між втраченим середньомісячним заробітком і пенсією по інвалідності. Керівник ділянки, де стався нещасний випадок, зобов'язаний:

- організувати заходи до лікарської допомоги потерпілому та госпіта-ціалізуватися його;

- вжити заходів щодо попередження повторного випадку;

- терміново повідомити про нещасний випадок керівнику підприємства і в профспілковий комітет;

- протягом 3 діб розслідувати нещасний випадок спільно зі старшим громадським інспектором з охорони праці та інженером з техніки безпеки;

- скласти акт про нещасний випадок за формою Н-1 у двох примірниках і направити керівнику підприємства.

Адміністрація несе відповідальність:

1. Дисциплінарну.

2. Матеріальну.

3. Адміністративну.

4. Кримінальну.

Результати аналізу травматизму залежать значною мірою від достовірності та старанності оформлення актів про нещасні випадки на виробництві. Дуже уважно слід заповнювати п. 15 зазначеного акта, в якому чітко і ясно сформулювати технічну (відсутність запобіжних пристроїв, несправність обладнання) або організаційну (ненавченого потерпілого, неправильний прийом роботи)причину нещасного випадку.

На підставі актів форми Н-1 адміністрація організації складає звіт про потерпілих при нещасних випадках, пов'язаних з виробництвом, за формою 7-Н. У цей звіт включають лише ті нещасні випадки, які викликали втрату працездатності тривалістю понад трьох робочих днів (у тому числі випадки зі смертельним результатом і при перекладі на іншу роботу з основної професії за висновком лікуючого лікаря).

3. Основні заходи запобігання травматизму та професійним захворюванням на виробництві

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» власник розробляє (за участю профспілок) і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, профілактики виробничого травматизму, профзахворювань.

До комплексних заходів належать такі заходи, як організаційні, технічні, санітарно-виробничі, медико-профілактичні. Розглянемо їх докладніше.

Комплексні заходи є основою для складання розділу «Охорона праці» у колективному договорі. У колективному договорі обов'язково повинна бути передбачена сума коштів з фонду соціального страхування від нещасного випадку на підприємстві на виконання цих заходів.

Організаційні заходи:

> проведення навчання та інструктажів з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки;

> робота щодо професійного добору;

> здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

Технічні закот:

> модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання, перепланування, розміщення обладнання;

> впровадження автоматичного та дистанційного

керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи:

> придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії електромагнітного, радіоактивного випромінювання, пилу, газів, шуму тощо;

> улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, встановлення кондиціонерів;

> реконструкція та переобладнання душових, гардеробних приміщень тощо.

Медико-профілактичні заходи:

> придбання миючих та знешкоджувальних засобів, спецодягу тощо;

> організація профілактичних медичних оглядів;

> видача молока, організація лікувально-профілактичного харчування.

Методи аналізу причин травматизму

Аналіз причин нещасних випадків на виробництві проводять з метою вироблення заходів щодо їх усунення та запобігання. Для цього використовуються монографічний, топографічний і статистичний методи.

монографічний метод передбачає багатосторонній аналіз причин травматизму безпосередньо на робочих місцях. При цьому вивчають організацію та умови праці, стан обладнання, інвентарю, інструментів. Цей метод ефективний при статистичному аналізі стану охорони праці.

Топографічний метод аналізу дозволяє встановити місце найбільш частих випадків травматизму. Для цього на плані-схемі підприємства, де позначені робочі місця й устаткування, відзначають кількість нещасних випадків за аналізований період. Це дозволяє приділити більше уваги поліпшення умов праці на робочих місцях, де найчастіше відбуваються нещасні випадки.

Статистичний метод аналізу заснований на вивченні кількісних показників даних звітів про нещасні випадки на підприємствах і в організаціях.

На основі всебічного аналізу умов праці адміністрація та служба охорони праці підприємств проводять:

- інструктаж і навчання працівників з техніки безпеки;

- оперативний контроль за справністю обладнання, забезпеченням працівників індивідуальними захисними засобами і спецзахистом;

- контроль за виконанням трудового законодавства, інструкцій і положень з техніки безпеки;

- проведення днів охорони праці та громадських оглядів з техніки безпеки на підприємствах і будовах;

- виконання угоди із профспілковою організацією з охорони праці.

Попередження травматизму

До ефективних заходів належать кваліфіковане проведення вступного, на робочому місці, періодичного (повторний), позапланового та поточного інструктажів працівників з техніки безпеки.

Вступний інструктаж повинні проходити працівники, вперше надійшли на підприємство, і учні, направлені для виробничої практики.
Вступний інструктаж знайомить з правилами з техніки безпеки, внутрішнього розпорядку підприємства, основними причинами нещасних випадків і порядку надання першої медичної допомоги при нещасному випадку.

Інструктаж на робочому місці (первинний) повинні пройти працівники, знову що надійшли на підприємство або переведені на інше місце роботи, і учні, які проходять виробничу практику. Цей інструктаж знайомить з правилами техніки безпеки безпосередньо на робочому місці, а також з індивідуальними захисними засобами. Періодичний (повторний) інструктаж проводиться з метою перевірки знань і умінь працівників застосовується навички, отримані ними при початковому інструктаж і на робочому місці. Незалежно від кваліфікації і від стажу роботи цей вид інструктажу повинні бути схожим працівників торгівлі та громадського харчування (не рідше одного разу на шість місяців), працівники виробничих підприємств (не рідше одного разу на три місяці). Позаплановий інструктаж проводиться на робочому місці при заміні обладнання, зміні технологічного процесу або після нещасних випадків через недостатність попереднього інструктажу. Поточний інструктаж проводиться після виявлення порушень правил і інструкцій з техніки безпеки або при виконанні робіт по допуску -поряд. Інструктаж на робочих місцях у виробничих підприємствах проводять майстри ділянок; на підприємствах громадського харчування в цехах; - завідувачі виробництвом; в торговому залі, складських і підсобних приміщеннях - завідувачі підприємством; в магазинах - завідувачі відділом (у невеликих магазинах, де немає відділів, - завідувачі магазинами).

На кожному підприємстві повинна бути книга для запису інструктажу з техніки безпеки.

Спеціальна курсове навчання з техніки безпеки організовується для осіб, які за умовами праці піддаються підвищеної небезпеки
(кочегари, машиністи, електромонтери та ін.) Курсове навчання обов'язково також і для бригадирів, які організовують виконання такелажні, монтажних, ремонтних і вантажно-розвантажувальних робіт.

Знання слухачів курсів перевіряє комісія і записує в протокол, на основі якого що витримав іспити видають посвідчення. Переатестація проводиться у встановлені для кожної спеціальності терміни.

Для попередження нещасних випадків та професійних захворювань на підприємствах обладнуються кабінети чи куточки з техніки безпеки, де розміщуються плакати, схеми, інструктивні матеріали з техніки безпеки, індивідуальні засоби захисту, прилади для вимірювання шуму, світла, вібрації і так далі. Систематичне проведення лекцій, бесід, інструктажів з використанням наочних посібників, кінофільмів і телевізійних передач, є дієвим способом пропаганди техніки безпеки на виробництві.

На основі аналізу причин нещасних випадків та захворювань на виробництві адміністрація підприємства і профспілковий комітет складають план заходів з охорони праці.

Він включається в розділ "Охорона праці" колективного договору або в угоду з охорони праці, що додається до колективного договору. Після схвалення проекту колективного договору на загальних зборах працівників підприємства адміністрація укладає договір з профспілковим комітетом не пізніше лютого поточного року.

Адміністрація підприємства і профком повинні регулярно звітувати перед колективом робітників і службовців про виконання зобов'язань за колективним договором.

Фінансування заходів з охорони праці здійснюється підприємствами та організаціями за рахунок:

- витрат обігу виробництва, собівартості готової продукції або кошторису витрат, якщо ці заходи носять некапітальних характер;

- фонду фінансування капітального ремонту, якщо заходи проводяться одночасно з капітальним ремонтом основних засобів;

- фонду фінансування капітальних вкладень, включаючи фонд розвитку виробництва, якщо заходи є капітальними;

- кредиту та цільового відрахування частини прибутку.

На підприємствах проводиться атестація робочих місць. Метою цього заходу є виявлення порушення норм і відхилень від стандартів, а також визначення винуватців цих відхилень.

Результати атестації служать для того, щоб можна було покарати винуватців і, звичайно ж, щоб виправити всі відхилення.

Список використаної літератури

1. ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять".

2. Ткачук К. Н., Халімовський М. О. та інші. Основи охорони праці. -- К.:Основа, 2003. -- 471 с.

3. Єлисєєв А. Г. Охорона праці. -- К., 1995.

4. Геврик Є.О. Охорона праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.

5. Грибан В.Г., Негодченко О.В. Охорона праці (+Доступ з локальної мережі СумДУ): навч. пос. - К.: ЦУЛ, 2009.

6. Жидецький В.Ц. «Основи Охорони праці». Навч. Підручник. Львів: «Афіша», 2002. - 320 с.

7. Гандзюк М.П., Желібко Є. П., Халімовська М.О. «Основи охорони праці» Підручник. 4-е видання - К.: Каравела, 2008. - 384 с.

8. http://www.social.org.ua/faq_ggghhhttt/14

Размещено на Allbest.ru

...