Размещено на http://www.allbest.ru/

Надання першої медичної допомоги потерпілим

Перша допомога при опіках

Опіки шкіри - це ушкодження, які виникають внаслідок дії сонячного проміння, високої температури, електричного струму, їдких речовин (кислоти, лугу) стикання з вогнем або сильно нагрітими предметами. Розрізняють 4 ступені опіків:

- І ступень небезпечності - почервоніння шкіри;

- ІІ ступень середньої тяжкості - утворення пухирів;

- ІІІ ступень - тяжкий - змертвіння всієї товщини шкіри;

- ІV ступень - надзвичайно тяжкий - обвуглювання тканин тіла.

При опіках І і ІІ ст. слід негайно покласти на вражене місце примочку зі спиртом, горілкою, одеколоном або слабким розчином марганцевокислого калію. Спирт та його похідні стримують подальше руйнування клітини і водночас знезаражують місце ушкодження.

При ІІІ-IV ст. на вражені місця накладають стерильні пов'язки. При великих опіках використовують чисті, випрасувані простирадла. Потерпілого слід напоїти чаєм або мінеральною водою і терміново доставити до лікарні.

Опіки можуть бути наслідком дії на шкіру високої температури (вогонь, пара, окріп), тривалої дії сонячних променів, хімічних речовин (кислоти, лугу).

За ступенем поширення і глибиною ураження опіки бувають чотирьох ступенів. При опіках першого ступеня шкіра на місці ураження червоніє, трохи набрякає, виникає сильний біль. Якщо на шкірі появляються ще й пухирі, заповнені прозорою жовтуватою рідиною, то це вже опіки другого ступеня. Опіки третього ступеня характеризуються змертвінням ділянок шкіри, які покриваються струпом. Нарешті, при опіках четвертого ступеня ділянки тканин на місці опіку обвуглюються.

При значних опіках підвищується температура тіла, хворого морозить, нудить, з'являється головний біль, запаморочення. Опіки, що охоплюють третину поверхні шкіри, часто спричинюють загибель потерпілих.

Перша допомога при опіках - це насамперед припинити дію джерела опіку, потім обережно зняти з потерпілого одяг, щоб не порушити цілості шкіри, і накласти на обпечену поверхню стерильну пов'язку. При значних опіках потерпілого треба загорнути у чисте простирадло.

При опіках другого, третього, четвертного ступенів потерпілих після подання першої допомоги слід відправити до лікарні.

Опіки можуть бути викликані сухим жаром (вогонь), вологим жаром (пара або гарячі рідини), електричним струмом, а також їдкими хімічними речовинами.

Надаючи допомогу при опіках, перш за все усуньте його причину (наприклад, погасіть полум'я). Уражене місце слід щонайшвидше охолодити, помістивши в холодну воду або під струмінь холодної води не менше ніж на 10 хвилин. Ніколи не наносіть на опіки мазей або кремів і не розкривайте міхури, що утворилися на шкірі.

Після надання першої допомоги звертайтеся по медичну допомогу: якщо опік займає велику площу, якщо шкіра значно пошкоджена або обвуглена, якщо утворилася безліч міхурів, а також, якщо потерпілий відчуває сильний біль. Навіть невеликі опіки на обличчі і руках можуть викликати утворення рубців, а опіки обличчя і шиї - набряк гортані і задуху, тому без зволікання зверніться по лікарську допомогу.

Опіки, що супроводжуються значним почервонінням і утворенням міхурів, можна лікувати в домашніх умовах, якщо пошкоджений лише поверхневий шар шкіри на невеликій площі. До опіків такого типу звичайно відносяться сонячні.

Поверхневі опіки вельми больові, тому перша допомога повинна бути направлена, в першу чергу, на охолодження обпаленої поверхні, щоб зменшити біль. Краще всього потримати уражену ділянку в холодній воді або під струменем холодної води не менше 10 хвилин або до тих пір, поки біль не припиниться. Якщо на обпаленій поверхні утворилися міхури, не розкривайте їх. Якщо міхури з'явилися в такому місці, де можуть бути пошкоджені одягом, прикрийте їх м'якою матерчатою прокладкою; не накладайте на опіки кремів, жиру або мазей. Виключення представляють легкі сонячні опіки, які можна обробити напівспиртовим розчином.

Дії крайніх температур: тепловий та сонячний удари

Температура тіла людини в нормі становить 36-36,9 С з незначними коливаннями залежно від часу доби, прийому їжі, фізичного стану тощо. Коли порушується здатність організму регулювати взаємопов'язані процеси теплоутворення i тепловіддачі, температура тіла підвищується або знижується. Максимальна температура тіла, яку переносить людина, становить 42-43 С, мінімальна - 28 С.

Тепловий удар супроводжується гіпертермією (підвищення температури тіла) внаслідок перегрівання організму при посиленій теплопродукції i недостатній тепловіддачі. Тепловий удар, який виникає внаслідок дії на організм прямого сонячного випромінювання, називається сонячним ударом. Симптоми цих патологічних станів подібні.

Тепловий удар розвивається переважно раптово. Провісниками його можуть бути загальна слабкість, спрага, головний біль, запаморочення, сонливість, позіхання, похитування при ході, серцебиття, прискорене дихання, гіперемія обличчя, судоми, нудота, блювання, носові кровотечі. У деяких випадках хворий раптово втрачає свідомість i падає. Обличчя бліде з синюшним відтінком, покрите липким потом. Реакція зіниць на світло відсутня. Шкіра на дотик холодна, у той же час при вимірюванні температури в прямій кишці виявляється гіпертермія (40-41 С). При підвищенні температури до 42 С може настати смерть. Дихання прискорене до 40 за хвилину, неглибоке, нерівномірне, пульс ниткоподібний, 120-140 за 1 хв. Тони серця глухі. У важких випадках розвивається кома, яка призводить до смерті при явищах гострої серцево-судинної слабкості.

При тепловому ударі хворого потрібно негайно внести в прохолодне приміщення або на свіже повітря, розстібнути комір, покласти в горизонтальне положення з трохи піднятою головою i опущеними нижніми кінцівками. Прикласти холод (міхур з льодом, холодною водою, холодний компрес) на ділянку серця, голову, пахові складки. При гіпертермії можна також використати інші фізичні та хімічні методи охолодження, зокрема, обдування тіла вентилятором, обтирання шкіри ефірно-спиртовим розчином до появи гіперемії, обкутування вологим простирадлом, холодне пиття, промивання шлунку i кишок охолодженими до 10-12 С рідинами.

Для виведення із непритомного стану хворому дають вдихати 10 % розчин нашатирного спирту. При зупиненні дихання i кровообігу необхідно терміново починати серцево-дихальну реанімацію.

Ураження електричним струмом

Ураження електричним струмом частіше за все буває при необережному поводженні з електроприладами чи при контакті із електричним дротом у якого пошкоджене ізоляційне покриття, а також при ураженні блискавкою.

Необхідно виконувати правила безпеки при користуванні не тільки промисловим, але і побутовим струмом напругою 220 і 127 вольт.

Ураження електричним струмом виникають у тих випадках, коли з електричним дротом, позбавленим ізоляції, або несправним електроприладом торкається оголена частина тіла або вологий одяг. Лише при струмах високої напруги можливе ураження вже при наближенні до дроту.

У результаті дії струму виникають порушення серцевої діяльності та дихання, ураження нервової системи, опіки і механічні пошкодження тканин.

При ураженні струмом надання першої допомоги може бути вирішальним моментом для врятування життя.

Перш за все необхідно припинити подальшу дію струму на потерпілого. Найшвидша міра припинення дії струму висмикнути вилку із розетки, повернути вимикач, вивернути запобіжну пробку чи вимкнути рубильник, якщо це можливо зробити швидко. При наявності голого дроту потрібно відтягнути від нього потерпілого чи відтягнути дріт, прийняв міри, які забезпечують власну безпеку. Торкатися незахищеними руками як за дріт, так і за людину, що перебуває під дією струму, ні в якому випадку не можна. Попередньо потрібно ізолювати себе: встати на гумовий килим, суху дошку, вдіти на руки шкіряні або гумові рукавиці чи обмотати руки вовняною, шовковою тканиною або ін. поганим провідником електричного струму. Дріт може бути відсунутим палицею, сухою мотузкою, книгою і т. п.

Якщо доводиться пересікати електродріт, то краще пересікти окремо кожен дріт у шнурі або зробити це спеціальними кусачками із ізольованими ручками, можна пересікти дріт і сокирою, що має суху дерев'яну ручку. Іноді тому хто знаходиться під дією струму і не може випустити дріт із рук, допомагає порада підстрибнути.

Якщо уражений струмом знаходиться на висоті, потрібно прийняти міри, що попередять його падіння і пошкодження.

Ознаки. Розрізняють легкі пошкодження: судомні скорочення м'язів, без втрати свідомості, пошкодження середнього ступеню із втратою свідомості й важкі із порушенням серцевої діяльності і дихання (картина клінічної смерті). На місцях контакту шкіряних покривів із провідником струму залишаються опіки у вигляді деревоподібних смуг або білих чи бурих ділянок шкіри. опік сонячний струм ураження

Перша допомога. Після визволення потерпілого від дії струму неприпустимо закопувати потерпілого у землю. При припиненні серцевої діяльності й дихання проводять реанімацію. При зберіганні свідомості потерпілому дають тепле пиття, зігрівають, накладають асептичну пов'язку, якщо є сильні електричні опіки і направляють у лікарню.

Потерпілий від струму, навіть якщо він відчуває себе добре, підлягає огляду лікарем, тому що можуть наступити пізні ускладнення.

Протікання струму через тіло людини супроводжується термічним, електролітичним та біологічним ефектами.

Термічна дія струму полягає в нагріванні тканини, випаровуванні вологи, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розриви парою. Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму, опору проходженню струму та часу проходження. За короткочасної дії струму термічна складова може бути визначальною в характері і тяжкості ураження.

Електролітична дія струму проявляється в розкладі органічної речовини (її електролізі), в тому числі і крові, що призводить до зміни їх фізико-хімічних і біохімічних властивостей. Останнє, в свою чергу, призводить до порушення біохімічних процесів у тканинах і органах, які є основою забезпечення життєдіяльності організму.

Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збуренні живих тканин організму, в тому числі і на клітинному рівні. При цьому порушуються внутрішні біоелектричні процеси, що протікають в організмі, який нормально функціонує, і пов'язані з його життєвими функціями. Збурення, спричинене подразнюючою дією струму, може проявлятися у вигляді мимовільного не передбачуваного скорочення м'язів. Це, так звана, пряма або безпосередня збурююча дія струму на тканини, по яких він протікає. Разом із цим, збурююча дія струму на тканини може бути і не прямою, а рефлекторною - через центральну нервову систему. Механізм такої дії полягає в тому, що збурення рецепторів (периферійних органів центральної нервової системи) під дією електричного струму передається центральній нервовій системі, яка опрацьовує цю інформацію і видає команди щодо нормалізації процесів життєдіяльності у відповідних тканинах і органах. При перевантаженні інформацією (збуреннях клітин і рецепторів) центральна нервова система може видавати недоцільну, неадекватну інформації виконавчу команду.

Останнє може призвести до серйозних порушень діяльності життєво важливих органів, у тому числі серця та легенів, навіть коли ці органи не знаходяться на шляху проходження струму.

Крім зазначеного, протікання струму через організм негативно впливає на поле біопотенціалів в організмі. Зовнішній струм, взаємодіючи з біострумами, може порушити нормальний характер дії біострумів на тканини і органи людини, подавити біоструми і тим самим спричиняти специфічні розлади в організмі.

Бувають випадки, коли виникає порушення серцевої діяльності, зупинка подиху, сильний опік. Але і при слабшому ударі струмом виникає біль, судомне скорочення м'язів.

Найбільшу загрозу складає струм високої напруги. Але для дітей небезпечним і навіть смертельним може виявитися ураження струмом невеликої напруги, який застосовується в комунально-побутових мережах.

Увагу цікавої, всюдисущої, енергійної дитини завжди приваблюють розетки, проводи, електричні прилади. І, якщо в будинку не дотримуються правил безпеки, легко може статися нещастя.

У нових будинках часто встановлюють штепселі (розетки) дуже низько. "Досліджувати" такий штепсель зможе навіть повзунок, а для дитини трохи старшої він є досить цікавим предметом. У штепсель встромляється шнур з вилкою - це він бачив і запам'ятав. А чому б не спробувати застромити в нього що-небудь інше - наприклад, ножиці, цвях, металеву в'язальну спицю? Практично кожна дитина хоч один раз спробувала це зробити, і бувало чимало нещасних випадків, пов'язаних з подібною витівкою.

Всі штепселі, які знаходяться в будинку, потрібно так чи інакше зробити недосяжними для маленьких дітей - загородити меблями, наглухо закрити кружальцем пластикату, а якщо штепселем користуються періодично - вставити захисні штифти з пружного ізоляційного матеріалу або надійно заклеїти його ізоляційною стрічкою, яку при необхідності можна зняти.

Нині в побуті використовується багато електричних приладів - бритви, міксери, вентилятори, м'ясорубки, холодильники, пральні машини, телевізори, радіоприймачі. В іншій квартирі нарахуєш до двадцяти штепселів, по підлозі тягнеться хитра мережа проводів. Треба обов'язково стежити, щоб все це господарство було в повному порядку!

При недбалому використанні нерідко відколюються ізоляційні кришки штепселів і вимикачів, корпуси трійників і контактних голівок подовжувачів. В отвори, які утворилися, діти сунуть все, що завгодно, і навіть свої пальці. Що після цього може бути, пояснювати, мабуть, зайве. Небезпечна і вилка електроприладу, яка розхиталася, особливо в руках дитини. Все несправне негайно викиньте або полагодьте!

Не радимо ставити дитяче ліжко біля стіни, де розташований доступний маляті штепсель, бра. Дитина може, залишившись на якийсь час без догляду, вигвинтити лампу і засунути пальці в патрон. Навіщо? Просто так, з цікавості.

Один раз трирічний пустун, взявши в рот шланговий провід пилососа, руками став намотувати його на шию. Пилосос був вимкнений, але провід залишався під напругою, на щастя, він не мав дефектів. А якби провід був несправний, надірваний, могла статися біда.

Взимку, ранньої весни, коли в кімнатах починають вмикати електричні каміни, рефлектори, зростає небезпека опіків: діти, не розрахувавши відстань, можуть торкнутися розпечених поверхонь, впасти на них і одержати важкі травми. Найкраще не користуватися електричним приладом з відкритою спіраллю. А вже якщо ви його вмикаєте, зробіть так, щоб він був недосяжний для дитини, але і при цьому не зводьте з маляти очей!

Будь-яка побутова техніка вимагає вмілого й обережного ставлення. Електричні прилади - тим паче. За зневагу правилами безпеки вони можуть дуже жорстоко помститися.

Размещено на Allbest.ru