Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів, що відповідають за організацію охорони праці на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів

Усі посадові особи, відповідно до переліку посад (наказ Держ-наглядохоронпраці №94 від 11.10.1993 р.), до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Навчання посадових осіб (керівників підприємств і установ та їх заступників тощо), що безпосередньо відповідають за організацію охорони праці на підприємстві чи установі (перелік посадових осіб наведено в додатку до Типового положення про навчання з питань охорони праці), проводиться в навчальних закладах, які мають дозвіл Державного Комітету України по нагляду за охороною праці на проведення такого навчання.

На підприємствах навчання з питань охорони праці організовує відділ охорони праці підприємства, залучаючи до цього працівників відділу охорони праці та спеціалістів, що пройшли навчання і перевірку знань у навчальних закладах або в установах Держ-наглядохоронпраці- Для перевірки знань посадових осіб і спеціалістів наказом по підприємству створюється комісія, очолювана роботодавцем (заступником роботодавця) або керівником служби охорони праці. До комісії входять керівники (їх заступники) служби охорони праці, виробничо-технічних служб, представники місцевих органів державного нагляду за охороною праці, а також представники профспілкового комітету (комітетів).

Посадові особи та спеціалісти невеликих підприємств, де неможливо провести навчання та утворити комісію по перевірці знань, проходять навчання у відповідних місцевих навчальних закладах або на близьких за їх профілем виробництва підприємствах, а перевірку знань - в комісіях при місцевих органах Держнаглядохоронпраці.

Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань або при повторній перевірці показали незадовільні знання з питань охорони праці, звільняються з посади, а їх працевлаштування вирішується згідно з чинним законодавством.

Позачергова перевірка знань посадових осіб і спеціалістів проводиться в разі введення в дію або перегляду нормативних актів із питань охорони праці; введення в дію нового устаткування або нових технологічних процесів; при переведенні працівника на іншу роботу, що потребує додаткових знань із питань охорони праці; за вимогою працівника органу державного нагляду за охороною праці, в разі незнання актів про охорону праці.

Усі посадові особи, відповідно до переліку посад (наказ Держ-наглядохоронпраці №94 від 11.10.1993 р.), до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Навчання посадових осіб (керівників підприємств і установ та їх заступників тощо), що безпосередньо відповідають за організацію охорони праці на підприємстві чи установі (перелік посадових осіб наведено в додатку до Типового положення про навчання з питань охорони праці), проводиться в навчальних закладах, які мають дозвіл Державного Комітету України по нагляду за охороною праці на проведення такого навчання.

На підприємствах навчання з питань охорони праці організовує відділ охорони праці підприємства, залучаючи до цього працівників відділу охорони праці та спеціалістів, що пройшли навчання і перевірку знань у навчальних закладах або в установах Держ-наглядохоронпраці- Для перевірки знань посадових осіб і спеціалістів наказом по підприємству створюється комісія, очолювана роботодавцем (заступником роботодавця) або керівником служби охорони праці. До комісії входять керівники (їх заступники) служби охорони праці, виробничо-технічних служб, представники місцевих органів державного нагляду за охороною праці, а також представники профспілкового комітету (комітетів).

Посадові особи та спеціалісти невеликих підприємств, де неможливо провести навчання та утворити комісію по перевірці знань, проходять навчання у відповідних місцевих навчальних закладах або на близьких за їх профілем виробництва підприємствах, а перевірку знань - в комісіях при місцевих органах Держнаглядохоронпраці.

Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань або при повторній перевірці показали незадовільні знання з питань охорони праці, звільняються з посади, а їх працевлаштування вирішується згідно з чинним законодавством.

Позачергова перевірка знань посадових осіб і спеціалістів проводиться в разі введення в дію або перегляду нормативних актів із питань охорони праці; введення в дію нового устаткування або нових технологічних процесів; при переведенні працівника на іншу роботу, що потребує додаткових знань із питань охорони праці; за вимогою працівника органу державного нагляду за охороною праці, в разі незнання актів про охорону праці.

2. Інструктажі з питань охорони праці

Інструктажі з питань охорони праці проводяться на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від характеру їх трудової діяльності, підлеглості і форми власності. Мета інструктажу -навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки.

Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади; працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві й беруть безпосередню участь у виробничому процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства; учнями, вихованцями та студентами навчально-виховних закладів перед початком трудового й професійного навчання в лабораторіях, майстернях на полігонах тощо.

Вступний інструктаж проводить спеціаліст відділу охорони праці або особа, що призначена наказом для проведення цієї роботи. Місце проведення вступного інструктажу - кабінет охорони праці або інше приміщення, обладнане наочними матеріалами.

Програма вступного інструктажу розробляється відділом охорони праці згідно з переліком питань, наведеним у додатку до Типового положення про навчання з питань охорони праці. Програму та тривалість інструктажу затверджує роботодавець.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу, де розписуються інструктуючий та проінструктований працівники.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для нього роботу, студентом, учнем та вихованцем перед роботою в майстернях, лабораторіях, дільницях тощо. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або для групи осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації і орієнтованого переліку питань первинного інструктажу, викладених в додатку до Типового положення про навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці. Програма первинного інструктажу розробляється керівником цеху чи дільниці, узгоджується зі службою охорони праці і затверджується роботодавцем, керівником навчального закладу або відповідного структурного підрозділу.

Усі робітники і випускники професійних навчальних закладів після первинного інструктажу на робочому місці повинні пройти стажування протягом 2-15 змін під керівництвом досвідчених кваліфікованих робітників або спеціалістів, що призначаються наказом (розпорядженням) по підприємству, цеху, дільниці, виробництву. В окремих випадках стажування може не призначатися, якщо робітник має стаж роботи за своєю професією не менше трьох років, а робота, яку він виконуватиме, для нього знайома з попереднього місця праці.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах із підвищеною небезпекою - один раз на квартал; на інших роботах - один раз у півріччя. Мета інструктажу - поновити знання та уміння виконувати працівником роботу правильно і безпечно. Проводиться інструктаж індивідуально або для групи працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці у таких випадках:

- при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону праці;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;

- при порушенні працівником нормативних актів, що може призвести до травми, отруєння або аварії;

- на вимогу працівника органу державного нагляду або вищої за ієрархією державної чи господарської організації при виявленні недостатнього знання працівником безпечних прийомів праці і нормативних актів про охорону праці;

- при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж ЗО календарних днів (для робіт із підвищеною небезпекою), а для решти робіт - більше 60 днів.

охорона праця інструктаж аварія

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або для групи працівників спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу визначається для кожного окремого випадку залежно від причин і обставин, що викликали необхідність його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться у таких випадках:

- при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника;

- при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;

- при виконанні робіт, що оформляються нарядом-допуском, письмовим дозволом та іншими документами;

- в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншим документом, що дозволяє проведення робіт.

Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер, інструктор виробничого навчання, викладач тощо). Перевірка знань здійснюється усним опитуванням або за допомогою технічних засобів навчання, а також перевіркою навичок виконання робіт відповідно до вимог безпеки.

Первинний, повторний та позаплановий інструктажі, стажування та допуск до роботи реєструються в спеціальних журналах. При цьому обов'язкові підписи як інструктованого, так і інструктуючого. Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

Працівники, що не пов'язані з обслуговуванням обладнання, використанням інструменту, збереженням сировини, матеріалів тощо, можуть бути звільнені від первинного, повторного та позапланового інструктажу за наказом (розпорядженням) керівника підприємства по узгодженню з державним інспектором Держнаглядохоронпраці.

Роботодавець або керівник структурного підрозділу зобов'язаний видати працівнику примірник інструкції з охорони праці за його професією або вивісити її на робочому місці.

3. Реєстрація й облік інформації

охорона праця інструктаж аварія

Реєстрація й облік суспільно значимої інформації з питань охорони праці - одна з найважливіших функцій системи управління, її здійснюють з метою збереження інформації, надання їй законної сили, одержання необхідних даних для контролю, правових, організаційних і управлінських дій. Ця функція є на всіх рівнях управління.

На державному рівні реєстрації й обліку підлягають законодавчі та державні нормативні акти, небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища, експертні висновки, розпорядження органів державного нагляду, об'єкти газового комплексу, котельні, трубопроводи для пари і гарячої води, піднімальні засоби, склади вибухових матеріалів, транспортні засоби загального користування і технологічні транспортні засоби, які не підлягають експлуатації по вулично-дорожній мережі, номерні знаки, технічні паспорти, нещасні випадки, професійні й інфекційні захворювання, отруєння, аварії, пожежі, дорожньо-транспортні події і т.ін.

На рівні підприємств здійснюють реєстрацію й облік умов і безпеки праці, навчання, інструктажів, нормативних актів підприємства з питань охорони праці, нещасних випадків, профзахворювань, аварій, розпоряджень органів нагляду і контролю, медичних оглядів, видачі спецодягу, взуття, засобів індивідуального захисту.

4. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. Аналіз та оцінка показників стану охорони праці

Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності (далі -- підприємства); на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами; на фізичних осіб -- суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі роботодавці); на осіб, що забезпечують себе роботою самостійно за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання; на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які працюють за умовами трудового договору (контракту), проходять виробничу практику або залучаються до праці (далі -- працівники).

За висновками роботи комісії з розслідування визнають зв'язок нещасного випадку з виробництвом і складають акт за формою Н-1 про нещасні випадки (дод. 1), які сталися з працівниками під час виконання ними трудових (посадових) обов'язків, зокрема у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство, закінчуючи його виходом, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням роботодавця - в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

* До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, які сталися після одноразового (не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин.

- приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни.

Гострі професійні захворювання викликає дія хімічних речовин, які іонізують і не іонізують випромінювань, значні фізичні навантаження і перенапруга окремих органів і систем людини. До них відносяться також інфекційні, паразитарні й алергічні захворювання і т.ін.

Гострі професійні отруєння викликають в основному шкідливі речовини гостронаправленої дії.

- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;

- використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

- виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, що не входять до кола виробничого завдання чи прямих обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);

- ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, які використовуються підприємством;

- надання підприємством шефської допомоги;

- перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі - під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

- пересування працівника до (між) об'єктами обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

- пересування до місця відрядження та у зворотньому напрямку відповідно до завдання про відрядження (Положення, п. 6).

Відповідно до цього Положення також розслідуються:

- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків (п. 8);

- нещасні випадки, пов'язані із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків (п. 9);

- нещасні випадки, які сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника (п. 10);

- нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування (згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку), а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отримання заробітної плати, обов'язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою); такі нещасні випадки також визнаються пов'язаними з виробництвом: стосовно них складають акт за формою Н-1 (п. 11).

У Положенні також зазначені нещасні випадки, які сталися з працівниками і за висновками роботи комісії з розслідування не визнаються як такі, що пов'язані з виробництвом і про які не складають акт за формою Н-1:

- під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства;

- за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

- під час використання працівниками в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;

- внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їхньої дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликане застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їхнього зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;

- під час скоєння працівниками злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

- у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у цьому Положенні (п. 7), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури (п. 12).

Положення також встановлює порядок повідомлення про нещасні випадки, їхнє розслідування та ведення обліку. Зокрема наголошується, що про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий мають негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги (п. 14)^

Керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зі свого боку зобов'язаний:

-- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, у разі необхідності доставити його до лі кувально-профілактичного закладу;

-- повідомити про те, що сталося, роботодавця, відповідну профспілкову організацію;

-- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до тяжчих наслідків), а також вжити заходи щодо недопущення подібних випадків.

Положення також визначає функції лікувально-профілактичного закладу в разі звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок без направлення підприємства - він зобов'язаний протягом доби про кожного потерпілого повідомити засобами зв'язку або надіслати термінове повідомлення за встановленою формою (Положення, дод. 2):

-- підприємство, де працює потерпілий;

-- відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд);

-- відповідну установу (заклад) державної санітарно-епідеміологічної служби -- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

Відповідні дії роботодавця після одержання повідомлення про нещасний випадок (крім випадків зі смертельним наслідком та групових) наведені в Положенні (пп. 16-17). У них мова йде також про склад комісії з розслідування. Тут принциповим є те, що головою цієї комісії призначається керівник (спеціаліст) служби з охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці, а також те, що керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії з розслідування не входить.

Положення також розглядає нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів, що сталися під час проходження виробничої практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, їх розслідує і бере на облік підприємство. У розслідуванні має брати участь представник навчального закладу.

Нещасні випадки, що сталися на підприємстві з учнями і студентами навчальних закладів, які проходили виробничу практику або виконували роботу під керівництвом викладача на виділеній підприємством дільниці, розслідує навчальний заклад разом з представником підприємства і бере на облік.

Нещасні випадки, що сталися з водіями, машиністами, пілотами (екіпажем) транспортних засобів (автомобілів, поїздів, літаків, морських та річкових суден тощо) під час перебування в рейсі, розслідуються відповідно до цього Положення з обов'язковим використанням матеріалів розслідування відповідних державних органів нагляду за безпекою руху.

Висновки зазначених державних органів нагляду за безпекою руху щодо причини нещасного випадку і осіб, які допустили порушення нормативних актів, незалежно від порушення кримінальної справи, передаються ними у десятиденний термін підприємству, працівником якого є потерпілий, або голові комісії із спеціального розслідування.

Нещасні випадки, що сталися з громадянами України та іноземцями, які входять до складу екіпажів (бригад) на морських і річкових суднах, літаках, засобах залізничного і автомобільного транспорту, що перебувають за кордоном (порти, доки, станції, судноремонтні заводи, майстерні тощо), розслідуються відповідно до цього Положення, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.

Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їхнім документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, Фонд відповідно до їхньої компетенції.

Громадський контроль здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці та профспілки через виборні органи і своїх представників.

Якщо роботодавець відмовляється скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок або якщо роботодавець, потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не погоджуються із змістом акта розслідування нещасного випадку, акта за формою Н-1, питання вирішується в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.

Органи з розгляду трудових спорів у разі необхідності одержують відповідний висновок роботодавця, представника органу державного нагляду за охороною праці, органу державного управління охороною праці, профспілкового органу, Фонду.

Про вказані нещасні випадки роботодавець зобов'язаний негайно передати засобами зв'язку повідомлення за наведеною у Положенні формою: відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці; відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку; робочому органу виконавчої дирекції Фонду; органу, до сфери управління якого належить це підприємство, відповідній установі санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєння), вищому профспілковому органу, відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності).

Спеціальне розслідування вказаних категорій нещасних випадків організовує роботодавець (якщо постраждав він сам -- вищий орган або (при його відсутності) відповідна місцева держадміністрація). Розслідування проводить комісія зі спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.

Положення також наводить вимоги до складу комісії зі спеціального розслідування, зокрема при розслідуванні катастроф та аварій з повітряними суднами (п. 38).

У Положенні (пп. 39-40) викладені вимоги до змісту та складання акту спеціального розслідування у таких випадках: загибелі двох-чотирьох осіб; загибелі п'яти і більше осіб або якщо травмовано 10 і більше осіб, спеціальне розслідування нещасних випадків проводять протягом не більше 10 робочих днів.

Цей термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування. За результатами розслідування складають акт за формою Н-5 та оформляють інші матеріали, передбачені Положенням (п. 48), також складають акт за формами Н-1 або НТ (п. 41). Крім того, Положення (п. 43) надає право комісії встановлювати причини нещасних випадків і розробляти заходи щодо запобігання подібним випадкам та вимагати від роботодавця утворення експертної комісії із залученням до її роботи за рахунок підприємства відповідних експертів.

Роботодавець у п'ятиденний строк з моменту підписання акта спеціального розслідування нещасного випадку чи одержання припису посадової особи Держнаглядохоронпраці про взяття на облік нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про виконання запропонованих заходів щодо запобігання виникненню подібних випадків, які порушили законодавство з охорони праці. При цьому роботодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити органи, які брали участь у розслідуванні, про виконання запропонованих комісією заходів Положення (п. 47).

Крім роботодавця, органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, а також органи державного управління, державного нагляду за охороною праці, Фонд та профспілкові організації також мають брати активну участь у виконанні цих вимог Положення, а збирання статистичних даних та розроблення державної статистичної звітності про потерпілих від нещасних випадків на підприємствах здійснюють органи державної статистики (Положення, пп. 54-56).

Перелік закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, через кожні п'ять років переглядається та затверджується МОЗ.

Положення також вміщує: порядок повідомлення про професійні захворювання та розслідування причин, які призвели до їхнього виникнення (пп. 64-71); розслідування випадків професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (пп. 72-74), а також у непрацюючих пенсіонерів і працівників, які змінили місце роботи (пп. 75-76); порядок реєстрації та обліку випадків професійних захворювань (пп. 77-81). Розслідування та облік аварій викладені в пп. 82--96. Як передбачає Положення (п. 82), на підприємстві згідно з вимогами законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та охорони праці має бути розроблений і затверджений роботодавцем план попередження надзвичайних ситуацій, у якому визначаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, прогнозуються наслідки, зазначаються заходи щодо їхньої ліквідації, терміни виконання, а також сили і засоби, що для цього залучаються, визначаються обов'язки та дії посадових осіб і працівників.

Аварії поділяються на дві категорії:

- до першої категорії відносяться аварії, внаслідок яких: загинуло п'ять чи травмовано 10 і більше осіб; стався викид отруйних радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; збільшилася концентрація забруднювальних речовин у навколишньому природному середовищі більше як у 10 разів; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства або населення;

-- до другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких: загинуло до п'яти чи травмовано від чотирьох до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці з чисельністю працюючих від 100 осіб і більше (Положення, п. 83).

Порядок дій свідків аварій та роботодавця висвітлено в Положенні (пп. 81-86). Насамперед вони зобов'язані негайно повідомити керівництво, а також територіальний орган Держнаглядохоронпраці, до області управління якого належить підприємство, відповідну місцеву держадміністрацію або виконавчий орган місцевого самоврядування, штаб цивільної оборони й з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії та відповідний профспілковий орган, а в разі травмування або загибелі працівників - також відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.

Комісія зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за формою 11-5.

5. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці

Велике значення для підвищення якості та ефективності навчання з питань охорони праці на підприємстві має методичне і науково-технічне забезпечення. Сюди належать, в першу чергу, підбір та підготовка кваліфікованих кадрів, що проводять навчання, наявність сучасної навчальної виробничої бази, а також методичне забезпечення, створене на науковій основі.

Навчально-виробничою базою повинні бути кабінети охорони праці, які обладнані технічними засобами навчання, наочними навчальними матеріалами, підручниками, нормативною документацією тощо. В кабінетах охорони праці проводяться вступний та інші інструктажі, які супроводжуються відеофільмами, діафільмами та іншими видами наочної інформації. Найбільш ефективним видом навчання та контролю знань після спілкування викладач-учень є комп'ютерне забезпечення. Наявність персональних комп'ютерів дає змогу подавати знання в різній методичній формі (динаміці та статичному режимі), викладати матеріали у вигляді текстів, мультфільмів або фільмів, знятих за реальними виробничими ситуаціями, здійснювати машинний контроль знань в діалоговому режимі.

Важливим напрямком діяльності кабінетів охорони праці і керівних працівників підприємств є пропаганда передового досвіду, сучасних досягнень науки і техніки у створенні безпечних умов праці. Основними формами цієї пропаганди є бесіди, лекції, виставки, а також проведення конкурсів зі створення нешкідливих і безпечних методів праці з матеріальним і моральним заохоченням працюючих

Цікавий метод підвищення ефективності безпеки і навчання з питань охорони праці при бригадній організації праці діє на деяких підприємствах різних галузей промисловості України. Він полягає в тому, що за станом безпеки і умовами праці на кожному робочому місці слідкують всі члени бригади та несуть колективну матеріальну відповідальність за порушення методів праці кожним членом бригади.

При цьому кожний член бригади зацікавлений у виконанні вимог безпеки на своєму робочому місці й на всій дільниці, де працює бригада протягом всього робочого дня. Це дозволяє досягти того, що всі члени бригади з відповідальністю ставляться до навчання і до виконання вимог інструкцій по охороні праці. Метод діє особливо ефективно, коли обов'язки відповідального за стан охорони праці в бригаді доручаються почергово кожному члену бригади. Перед початком зміни відповідальний за стан безпеки праці разом із бригадиром і громадським інспектором з охорони праці оцінює стан безпеки всіх робочих місць бригади, їх підготовленість до виконання робіт. Результати реєструють в журналі трьохступеневого контролю з конкретним описом виявлених недоліків і заходів по їх усуненню. Упродовж робочої зміни відповідальний періодично контролює стан охорони праці в бригаді.

Цей метод дає змогу кожному члену бригади на практиці опанувати вимоги охорони праці до різних робочих місць, що обслуговує бригада. За успішне виконання трудових показників і успіхи в виконанні вимог охорони праці бригада матеріально і морально стимулюється.

Размещено на Allbest.ru