Оцінка стійкості епоксиполімера ЕБОБ до впливу цвілевих грибів

Примітка: у числівнику наведена уражена площа зразків, %; у знаменнику - оцінка грибостійкості, бали.

Встановлено, що епоксиполімер ЕБОБ, який наповнений АБЛ, має більш виражені фунгіцидні властивості та високу грибостійкість порівняно з епоксиполімером ЕБЖАМО-1, що містить ОЗАН. Очевидно це пов'язано з тим, що поверхня АБЛ характеризується більшим вмістом кислотно-основних центрів, ніж поверхня ОЗАН. Введення антисептика Гємбар в межах 14 мас.ч. дозволяє збільшити інгібуючі властивості композиції, що сприяє зниженню активності життєдіяльності спор грибів і їх загибелі. Таким чином, показано, що епоксидні композиції ЕБЖАМО-1 і ЕБОБ поряд зі зниженою горючістю характеризуються підвищеною грибостійкістю і можуть бути використані як захисні композиції для будівельних конструкцій і споруд, що підпадають під вплив руйнівної дії цвілевих грибів.

Для оцінки пожежної небезпеки вогнебіостійких епоксиполімерів було розраховано індекс їх потенційної небезпеки (РНІ). Вихідними даними для розрахунку були: кисневий індекс (КІ, %), нижня теплота згоряння (ДНс, кДж/кг), коефіцієнт димоутворення (Dm, м2/кг), максимальний процент втрати маси (Wmax, %, за даними термогравіметричного аналізу), показник токсичності продуктів горіння (HCL50, г/м3), які отримані в результаті проведених експериментальних досліджень

Вивчення процесів термоокиснювальної деструкції були проведені для ненаповненої композиції ЕП та вогнебіостійких епоксиполімерів ЕБОБ і ЕБЖАМО-1. Результати дериватографічних досліджень подано в табл. 3.

Показано, що на першій стадії температура розкладу практично не залежить від введення наповнювачів у полімерну матрицю, а друга стадія характеризується зниженням температури розкладу, особливо для композиції ЕБОБ (на 22 К). Використання наповнювачів дозволяє зменшити швидкість розкладу полімеру на першій стадії деструкції: ЕБЖАМО - на 2•10-3 мг/хв, ЕБОБ - на 3•10-3 мг/хв, та підвищити енергію активації. Встановлено, що ведення в композиції наповнювачів дозволяє зменшити втрату маси вогнебіостійких епоксиполімерів: для композиції ЕБОБ коксовий залишок складає 19%, а для ЕБЖАМО-1 - 11,3%.

Таблиця 3

Температурно-масові характеристики та ефективні кінетичні параметри процесів термічної і термоокисної деструкції епоксиполімерів

Вивчено склад і токсичність летких продуктів термоокисної деструкції вогнебіозахисних композицій для забезпечення безпечних умов праці та попередження можливих отруєнь при аварійних ситуаціях (загорянні, пожежі та т.ін.). Для дослідження токсичності розроблених композицій був обраний епоксиполімер ЕБЖАМО-1, що дозволило порівняти результати санітарно-хімічних досліджень із раніше проведеними дослідженнями з токсикології епоксиполімеру, що містить галоген (ЕБЖАМО). Також для порівняння використовували ненаповнену композицію ЕП і композицію, що містить антипіруючу добавку МАФ. Встановлено, що на токсичність продуктів горіння впливають антипірен МАФ і олігомер УП-645, що містить бром (ЕБЖАМО). Використання ЕБЖАМО-1 дає змогу зменшити небезпечні концентрації ціанистого водню в порівнянні з композицією, що містить галоген на 0,016% та бензолу на 0,32%. За токсичністю продуктів горіння епоксиполімер ЕБЖАМО-1 належить до класу помірно-небезпечних матеріалів.

Розраховано індекс потенційної небезпеки розроблених вогнебіостійких епоксиполімерів у порівнянні з відомими епоксидними композиціями. Результати наведені в табл. 4.

Показано, що епоксиполімери ЕБОБ і ЕБЖАМО-1 зменшують нижню теплоту згоряння в 1,7 і 1,6 рази порівняно з ЕП, відповідно, і в 1,1 - порівняно з ЕБЖАМО. Незважаючи на те, що композиція ЕБОБ має підвищений коефіцієнт димоутворення, використання її як захисного покриття товщиною 1-2 мм дає змогу віднести деревину до групи матеріалів, що важко горять. Застосування композиції ЕБЖАМО-1, що не містить галогенів, дозволяє знизити коефіцієнт димоутворення майже на 200 м2/кг порівняно з горючим аналогом ЕП.

Таблиця 4

Пожежна небезпека та токсичність епоксиполімерів

Для визначення ефективності вогнезахисної дії розроблюваних матеріалів як покриттів по деревині, досліджували зразки сосни, що були оброблені просочуючою сумішшю для поверхневого вогнебіозахисту деревини ДСА-1 і покриті вогнебіостійкими епоксидними композиціями ЕБОБ і ЕБЖАМО-1 різної товщини. Результати досліджень наведені в табл. 5.

Таблиця 5

Вогнезахисна ефективність епоксидних композицій

Показано, що група вогнезахисної ефективності залежить не тільки від складу покриття та його товщини, а й від наявності просочувального складу ДСА-1. Розроблені покриття забезпечують отримання деревини, що важко горить (І група), і деревини, що важко загорається (ІІ група).

Випробувано також вогнезахисні склади, що застосовуються зараз у будівництві. Показано, що досліджені покриття ЕБЖАМО-1 і ЕБОБ забезпечують І і ІІ групи вогнезахисту деревини, та характеризуються поряд з пониженою горючістю ще й біоцидними властивостями.

Проведено розрахунок параметрів розвитку пожежі в приміщенні при використанні вогнебіозахисних епоксиполімерів. Встановлено, що розроблені композиції ЕБЖАМО-1 і ЕБОБ виконують своє призначення, а саме, захищають дерев'яні конструкції під час пожежі, а також зменшують середньооб'ємну температуру пожежі, що дає змогу пожежним підрозділам ефективніше виконувати свої обов'язки.

У четвертому розділі вивчено експлуатаційні властивості вогнебіостійких полімерних композицій.

Для створення вогнебіозахисних покриттів для захисту деревини було вивчено вплив мінеральних наповнювачів на технологічні властивості епоксиполімерів. Одержано криві течії епоксиамінних композицій залежно від вмісту наповнювачів МАФ, АБЛ, ОЗАН, а також їхні зміни в процесі твердіння. Зміна в'язкості в процесі твердіння ненаповненої і наповнених епоксидних композицій при різному вмісті дисперсних наповнювачів МАФ, АБЛ, ОЗАН та раціональних складів ЕБЖАМО-1, ЕБОБ наведені на рис. 3.

Із представлених даних видно, що введення наповнювача АБЛ зменшує індукційній період структурування композицій. При цьому спостерігається помітне підвищення швидкості процесу твердіння, порівняно з композиціями наповненими МАФ та ОЗАН.

Проведено математичний опис реокінетики твердіння епоксидних композицій. Одержано залежності, що інтерполюються рівнянням типу:

, (1)

де - в'язкість композиції, Пас; t - час твердіння, хв; k1, k2 - коефіцієнти, що залежать від концентрації і природи поверхні наповнювача.

Залежності зміни значень коефіцієнтів k1 і k2 від виду і концентрації наповнювача описуються поліномами відповідного ступеня. Для композицій на основі ЕД-20:ГЕПТ-2:УП-0633М при введенні наповнювача АБЛ рівняння мають вигляд:

k1 = 8,251+0,1•х+0,0237•х2 ; k2 = 8,1492-0,0093•х1+0,0059•х12

де х - вміст наповнювача, мас. ч.; х1- час твердіння, хв.

Побудовано поверхні виклику з використанням отриманих математичних залежностей, які дозволяють обирати композиції з відповідною в'язкістю в різні терміни твердіння. Дані представлені на рис. 4.

Вивчено вплив наповнювачів різної природи і форми частинок на структурні параметри полімерної сітки за допомогою термомеханічних досліджень. Встановлено, що введення в полімерну композицію наповнювачів з високим вмістом поверхневих кислотно-основних центрів призводить до підвищення концентрації ефективних вузлів зшивки полімеру порівняно з ненаповненою композицією, та композицією, що наповнена ОЗАН, поверхня якого має низьку концентрацію активних центрів.

Подальше дослідження фізико-механічних властивостей та структурних параметрів наповнених епоксиполімерів продовжували на системах наповнювачів МАФ:АБЛ і МАФ:ОЗАН. Встановлено, що різне поєднання діючих елементів МАФ:АБЛ і МАФ:ОЗАН дозволяє регулювати фізичні властивості та структурні параметри епоксиполімерів.

Проведено дослідження впливу компонентного складу композиції на змочувальну здатність скляної і дерев'яної поверхонь, а також на адгезійну міцність до сталі. Спостерігається кореляція між змочувальною здатністю та адгезійною міцністю. Встановлено, що при введенні дисперсних мінеральних наповнювачів підвищується адгезійна міцність до сталі у 2-3 рази.

Проведено дослідження впливу наповнювачів різної природи АБЛ, ОЗАН та МАФ на водо-, кислото- і бензостійкість епоксидних композицій. Як агресивні середовища використовували 10%-вий розчин H2SO4, дистильовану воду та авіаційний бензин А-95. Максимальний час експозиції - 5760 годин. За експериментальними даними розраховано коефіцієнти дифузії епоксидних композицій. Встановлено, що для епоксиполімерів, що наповнені досліджуваними наповнювачами, значення коефіцієнтів дифузії складає: в воді 0,431,44 · 10+8 см2/с, в кислоті - 0,431,1 · 10+8 см2/с.

Для встановлення залежності між горючістю, структурними характеристиками та експлуатаційними властивостями епоксиполімерів вивчено деякі міцносні показники: руйнуючу напругу при згинанні (узг), ударну в'язкість (б) і показник стирання (хі).

Проводився повний факторний експеримент для визначення закономірностей спрямованого регулювання властивостей наповнених епоксидних композицій при зміні кількості антипірену МАФ та наповнювачів АБЛ і ОЗАН. Раціональний склад композиції вибирався при визначенні декількох вихідних змінних: кисневого індексу КІ, швидкості втрати маси при дії розжарювання m/t, температури склування ТС, високоеластичної деформації відн, показника стирання хі, ударної в'язкості а, руйнуючої напруги при згинанні узг, коефіцієнта дифузії D, зміни в'язкості від часу твердіння і вмісту наповнювачів.

Отримано рівняння регресії нормованих значень факторів для наповнювачів: активованої базальтової луски, моноамонійфосфату, повітряно-сухого залізоалюмінієвого оксиду, за якими за допомогою пакета програм „Maple 7„ були побудовані поверхні відклику, що дають можливість визначити значення функції при зміні компонентного і концентраційного складу композиції. На рис. 5 показано залежності експлуатаційних властивостей від вмісту МАФ і АБЛ.

З отриманих залежностей видно, що, змінюючи компонентний склад композиції, можна в широких межах зменшити горючість, регулювати технологічні властивості, структуру і хімстійкість епоксидних композицій.

Вимоги сучасного будівництва викликають необхідність створення атмосферостійких, стабільних у жорстких умовах експлуатації епоксидних матеріалів. Світлостійкість вогнебіозахисних композицій ЕБОБ і ЕБЖАМО-1 оцінювали за зміною блиску і твердості покриттів на їх основі під впливом ультрафіолетового випромінювання (УФ) упродовж 5000 год (інтенсивність сумарного УФ-опромінення - 375 Вт•ч/м2). Для порівняльної характеристики світлостійкості розроблених покриттів була обрана емаль ПФ-115, що призначена для фарбування металевих, дерев'яних та інших поверхонь, які піддаються атмосферній дії. Як основу використовували дерев'яні пластини, які в деяких випадках було оброблено просочуючою вогнебіозахисною сумішшю для деревини ДСА-1.

Показано, що після 5000 год випробувань при дії УФ-опромінення збільшилася твердість досліджуваних зразків: ПФ - на 40%, ЕБОБ - на 13%, ЕБЖАМО-1 - на 3%. Покриття ЕБОБ і ЕБЖАМО-1 втратили блиск на 31% та 30%, відповідно. Меншою світлостійкістю характеризується емаль ПФ-115, зразки якої після 5000 год випробувань втратили блиск на 35%, та пожовтіли. Вогнебіостійкі покриття ЕБОБ і ЕБЖАМО-1 витримали випробування при інтенсивній дії УФ-опромінення без помітних змін на поверхні.

По показнику блиску розраховано термін служби розроблених покриттів. Встановлено, що при експлуатації вогнебіозахисних покриттів упродовж 11 років в умовах помірного клімату втрата блиску для покриття ЕБОБ, яке нанесено на дерев'яну основу з просочуючим складом ДСА-1, становить 31%, без просочування - 28%, для ЕБЖАМО-1 з просочуючим складом і без ДСА-1 - 30%. Втрата блиску емалі ПФ-115 становить: з просочуванням дерев'яної основи - 35%, без ДСА-1 - 32%.

Розроблені покриття ЕБОБ і ЕБЖАМО-1 впроваджено в МПП „Декор-S” (м. Київ), ТОВ „Вогнебіозахист” (м. Київ), що дозволило знизити пожежну небезпеку об'єктів та отримати очікуваний економічний ефект. Економічний ефект від використання покриттів зі зниженою горючістю склав 0,73 грн. на 1 м2 площі порівняно з емаллю ПФ-115 і 0,68 грн. на 1 м2 площі порівняно з просочуючим складом ДСА-1. Ураховуючи властивості розроблених вогнебіозахисних композицій і можливість їх використання впродовж 11 років, економічний ефект, порівняно з застосуванням емалі ПФ-115, складе 12,1 грн/м2 і з ДСА-1 - 11,35 грн/м2.

Розроблено технологічну інструкцію та технічні умови на епоксиполімер ЕБОБ.

ВИСНОВКИ

1. Розроблено вогнебіозахисні епоксидні композиційні матеріали з поліпшеними експлуатаційними властивостями з використанням наповнювачів залізоалюмінієвих оксидів, активованої базальтової луски, моноамонійфосфату, та біоцидної добавки на основі гуанідину, що дозволяє підвищити вогнебіостійкість дерев'яних конструкцій.

2. Встановлено, що введення у вогнебіостійкі епоксидні композиції мінеральних дисперсних наповнювачів (активованої базальтової луски (АБЛ), залізоалюмінієвих оксидів (ОЗАН), моноамонійфосфату (МАФ)), які характеризуються різними концентраціями кислотно-основних активних центрів, суттєво впливає на процеси термоокисної деструкції, величину кисневого індексу епоксиполімерів та стійкість їх до дії розжареного стрижня. Введення наповнювачів підвищує температуру початку розкладу полімеру: МАФ - на 25 К, ОЗАН - на 35 К, АБЛ - на 85 К і збільшує величину коксового залишку на 9,1-17,1%.

3. Показано, що введення біоциду полігексаметиленгуанідин фосфату марки Гємбар в вогнебіостійку композицію дозволяє збільшити інгібуючі властивості композиції, що сприяє зниженню активності життєдіяльності спор гриба Trichoderma Sp і, можливо, його загибелі. Встановлено, що досліджувані епоксидні композиції грибостійкі і можуть бути використані як захисні покриття для дерев'яних конструкцій і споруд, що підлягають впливу цвілевих грибів.

4. Встановлено, що використання вогнебіозахисної композиції ЕБЖАМО-1 для захисту дерев'яних конструкцій дозволяє зменшити небезпечні концентрації ціаниду водню і бензолу, а також зменшити втрату маси при піролізі деревини на 13%. Мінімальне значення показника токсичності НCL50 для ЕБЖАМО-1, що визначене при температурі 750єС, становить 78,67,2 г/м2. За токсичністю продуктів горіння епоксиполімер ЕБЖАМО-1 належить до класу помірно-небезпечних матеріалів.

5. Показано, що вогнебіозахисна композиція ЕБОБ належить до групи матеріалів, що важко горять і важко займаються, ЕБЖАМО-1 належить до групи горючих матеріалів середньої займистості. Розроблені покриття відносяться до І-ІІ групи вогнезахисної ефективності. Ефективність захисної дії вогнебіозахисних композицій підтверджено розрахунком параметрів розвитку пожежі у приміщенні. Розроблені вогнебіозахисні покриття ЕБЖАМО-1 та ЕБОБ захищають дерев'яні конструкції під час пожежі, а також зменшують середньооб'ємну температуру, що дозволяє пожежним підрозділам, які прибувають для ліквідації пожежі, ефективніше виконувати свої обов'язки.

6. Встановлено можливість регулювання реологічних властивостей, структури, адгезійно-міцносних показників, хімічної стійкості шляхом модифікації епоксидних композицій залізоалюмінієвими оксидами, активованою базальтовою лускою, моноамонійфосфатом, а також біоцидом Гємбар. Для раціональних складів композицій, що містять моноамонійфосфат, біоцид та активовану базальтову луску з високим вмістом поверхневих кислотно-основних центрів, спостерігається підвищення концентрації ефективних вузлів зшивки, покращується змочувальна здатність і адгезійна міцність до сталі в 2-3 рази.

7. Встановлено, що при експлуатації вогнебіозахисних покриттів упродовж 11 років в умовах помірного клімату втрата блиску для покриття ЕБОБ, що нанесене на дерев'яну основу з просочуючим складом ДСА-1, становить 31%, без просочування - 28%, для ЕБЖАМО-1 з просочуючим складом і без ДСА-1 - 35%.

Розроблені покриття ЕБОБ і ЕБЖАМО-1 впроваджено в МПП „Декор-S” (м. Київ), ТОВ „Вогнебіозахист” (м. Київ), що дозволило знизити пожежну небезпеку об'єктів і отримати очікуваний економічний ефект: 0,73 та 0,68 грн на 1 м2 площі порівняно з емаллю ПФ-115 та з просочуючим складом ДСА-1 відповідно. Враховуючи властивості розроблених вогнебіозахисних композицій і можливість використання їх впродовж 11 років, економічний ефект порівняно з застосуванням емалі ПФ-115 складе 12,1 грн/м2 і з ДСА-1 - 11,35 грн/м2.

Розроблено технологічну інструкцію та технічні умови на вогнебіостійкий епоксиполімер ЕБОБ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Яковлева Р.А., Дмитриева Н.В., Попов Ю.В., Андронов В.А., Безуглый А.М. Влияние дисперсных минеральных наполнителей на величину кислородного индекса и процессы термоокислительной деструкции эпоксиполимеров // Проблемы пожарной безопасности. - Харьков: Фолио. - 2005. - Вып. 17. - С. 204 - 209.

2. Яковлєва Р.А., Дмітрієва Н.В. Надання вогнебіостійкості деревини покриттями на основі епоксиполімерів // Наук. вісн. УкрНДІПБ. - 2005. - №1 (11). - С. 63 - 65.

3. Дмитриева Н.В. Реологические и реокинетические характеристики биоогнестойких эпоксидных композиций // Вісник Нац. техн. ун-ту “Харківський політехнічний інститут”: Зб. наук. праць. Тематичний випуск: Хімія, хімічна технологія та екологія. - Харків: НТУ “ХПІ”. - 2005. - № 25. - С. 109 - 113.

4. Яковлева Р.А., Дмитриева Н.В., Попов Ю.В., Снагощенко Л.П., Жартовский В.М., Юрченко В.А. Исследование стойкости к плесневым грибам огнебиозащитных эпоксиполимеров // Наук. вісн. буд-ва. - Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ - 2005. - № 30, Т.1. - С. 185 - 189.

5. Яковлева Р.А., Дмитриева Н.В, Попов Ю.В., Григоренко А.Н., Андронов В.А. Регулирование свойств многофункциональных эпоксиполимеров // Моделирование и оптимизация в материаловедении: Материалы к 44-му междунар. семинару по моделированию и оптимизации композитов - МОК44. - Одесса: Астропринт. - 2005 - С. 48.

6. Яковлева Р.А., Попов Ю.В., Обиженко Т.М., Семкив О.М., Дмитриева Н.В., Латорец Е.В. Эпоксидные композиции для предупреждения возгорания изделий строительного и электротехнического назначения // Тезисы доклада ІІ Междунар. научно-практической конф. “Чрезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация”. - Минск. - 2003. - С. 259 - 260.

7. Яковлева Р.А., Семкив О.М., Попов Ю.В., Обиженко Т.М., Дмитриева Н.В. Эпоксидные композиции пониженной горючести для изделий строительного и электротехнического назначения // Тезисы доклада XVIII научно-практической конф. “Снижение риска гибели людей при пожарах”. - Москва. - 2003.

8. Яковлева Р.А., Нехаев В.В., Харченко Н.А., Попов Ю.В., Дмитриева Н.В. Оценка пожарной опасности и токсичности эпоксиполимеров пониженной горючести // Тезисы докладов V Междунар. конф. “Полимерные материалы пониженной горючести”. - Волгоград. - 1-2 октября 2003 г. - С. 77 - 78.

Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві: [1 - 4, 7] - постановка, проведення експериментів, аналіз результатів; [5, 6, 8] - участь у виконанні теоретичних, експериментальних досліджень.

анотації

Дмітрієва Н.В. Вогнебіостійкі епоксидні композиційні матеріали для дерев'яних конструкцій. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.02 - пожежна безпека. - Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури. Харків, 2005.

У дисертації розроблено вогнебіозахисні епоксидні композиційні матеріали для дерев'яних конструкцій. Поставлені завдання вирішено шляхом введення в епоксидну композицію дисперсних мінеральних наповнювачів і біоциду.

За токсикологічними параметрами розроблена епоксидна композиція відноситься до класу помірно-небезпечних матеріалів. Розроблена вогнебіозахисна композиція ЕБОБ належить до групи матеріалів, що важко горять і важко займаються, ЕБЖАМО-1 належить до групи горючих матеріалів середньої займистості. Розроблені покриття відносяться до І-ІІ групи вогнезахисної ефективності. Проведено розрахунок параметрів пожежі епоксиполімерів у приміщенні. Встановлено, що розроблені вогнебіостійкі покриття ЕБЖАМО-1 і ЕБОБ виконують своє призначення, а саме: захищають дерев'яні конструкції під час пожежі.

Встановлено, що досліджувані епоксидні композиції грибостійкі і можуть бути використані як захисні покриття для будівельних конструкцій і споруд, що піддаються впливу цвілевих грибів.

Визначено математичні залежності зміни властивостей вогнебіостійких епоксиполімерів від складу композицій.

Розроблено технологічну інструкцію та технічні умови на епоксиполімер ЕБОБ.

Ключові слова: наповнений епоксиполімер, грибостійкість, вогнебіозахист, токсикологія, параметри пожежі, кліматичний вплив, зниження пожежної небезпеки.

Дмитриева Н.В. Огнебиозащитные эпоксидные композиционные материалы для деревянных конструкций. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 21.06.02 - пожарная безопасность. - Харьковский государственный технический университет строительства и архитектуры. Харьков, 2005.

В диссертации разработаны огнебиозащитные эпоксидные композиционные материалы для деревянных конструкций. Поставленные задачи решены путем введения в эпоксидную композицию дисперсных минеральных наполнителей и биоцидной добавки. Установлены закономерности влияния кислотно-основных поверхностных центров дисперсных наполнителей различного минералогического состава на характеристики процесса термоокислительного разложения, некоторые показатели горючести, технологические и эксплуатационные свойства эпоксидных композиций.

Показано, что исследуемые эпоксидные композиции являются грибоустойчивыми и могут быть использованы в качестве защитных покрытий для строительных конструкций и сооружений, подвергающихся воздействию плесневых грибов.

Изучен состав и токсичность летучих продуктов термоокислительной деструкциии полимерных покрытий для обеспечения безопасных условий труда и предупреждения возможных отравлений при аварийных ситуациях (возгорание, пожары и др.). По токсикологическим параметрам разработанная эпоксидная композиция относится к классу умеренно-опасных материалов. Разработанные покрытия относятся к I-II группе огнезащитной эффективности. Рассчитан индекс потенциальной пожарной опасности огнебиостойких эпоксиполимеров.

Эффективность работы огнебиозащитных композиций подтверждена расчетом параметров развития пожара в помещении. Разработанные огнебиозащитные покрытия ЭБЖАМО-1 и ЭБОБ защищают деревянные конструкции во время пожара, а также уменьшают среднеобъемную температуру, что позволяет пожарным подразделениям, которые прибывают для ликвидации пожара, более эффективно выполнять свои обязанности.

Установлены закономерности изменения реологических свойств и реокинетических параметров наполненных эпоксидных композиций. Показана корреляция между смачивающей способностью и адгезионной прочностью огнебиостойких полимерных композиций. Установлена возможность регулирования адгезионного взаимодействия путем введения в состав композиции биоцидной добавки Гембар и наполнителей.

Для определения закономерностей направленного регулирования свойств наполненных эпоксидных композиций при изменении количества антипирена моноаммонийфосфата МАФ и наполнителей: активированной базальтовой чешуи АБЧ и воздушно-сухого железоалюминиевого оксида ОЖАН, проводился полный факторный эксперимент. Определены математические зависимости изменения свойств эпоксиполимеров от состава композиций.

Рассчитан срок службы разработанных покрытий. Установлено, что при эксплуатации огнебиозащитных покрытий в течение 11 лет в условиях умеренного климата потеря блеска для покрытия ЭБОБ, нанесенного на деревянную подложку с пропитывающим составом ДСА-1, составляет 31%, без пропитки - 28%, для ЭБЖАМО-1 с пропитывающим составом и без ДСА-1 - 30%.

Разработанные покрытия ЭБОБ и ЭБЖАМО-1 внедрены в МЧП “Декор - S” (г. Киев), ТОО “Огнебиозащита” (г. Киев). Разработана технологическая инструкция и технические условия на эпоксиполимер ЭБОБ.

Ключевые слова: наполненный эпоксиполимер, грибоустойчивость, огнебиозащита, токсикология, параметры пожара, климатические воздействия, снижение пожарной опасности.

Dmitrieva N.V. Firebioresistance epoxy composition materials for wooden constructions. - Manuscript. Thesis for candidate's degree of engineering science by speciality 21.06.02 - fire Safety. - Kharkov State Technical University of Construction and Architecture. Kharkov, 2005.

The dissertation deals with development of firebioresistance epoxy composites for wooden constructions. The problem is solved with adding dispersed mineral additives and biocide into the epoxy composite.

As to its toxicology parameters, the developed epoxy composite belongs to the class of moderately dangerous materials. The developed coatings provide production off timber difficult to burn (Group I) and noncombustible timber (Group II). The index of epoxy polymer potential danger is calculated. The calculations of epoxy polymer fire parameters are made. It is shown that the developed firebioresistance coatings EBZAMO-1 and EBOB correspond to their purpose that is they protect wooden members when fires happen.

It is shown that the epoxy composites being investigated are fungiproof and can be used as protective coating for constructive members and structures being subjected to fungi effect.

Mathematical dependences of change of properties of epoxy polymers of compositions are definite.

The technology instructions and production specifications on EBOB epoxy polymer are developed.

Key words: filled epoxy polymer, fungi proof, firebioresistance, toxicology, parameters of a fire combustible, climatic effect, reduction of fire danger.

Размещено на Allbest.ru