Безпека і охорона праці на підприємствах Німеччини

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ"

БЕЗПЕКА І ОХОРОНА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ НІМЕЧЧИНИ

Поліщук О.І.

АНОТАЦІЇ

Поліщук О.І. Безпека і охорона праці на підприємствах Німеччини.

В статті розглянуто засади охорони праці на підприємствах Німеччини. Визначено, що профспілки відіграють визначну роль в системі охорони праці в Німеччині. Визначено також, що Німеччина має зразкову систему соціального страхування, завдяки якій виробничий травматизм та профзахворювання зведені до мінімуму.

Полищук О.И. Безопасность и охрана труда на предприятиях Германии.

В статье рассматриваются принципы охраны труда на предприятиях Германии. Определено, что профсоюзы играют важную роль в системе охраны труда в Германии. Также определено, что Германия имеет образцовую систему социального страхования, благодаря которой производственный травматизм и профзаболевания сведены к минимуму.

Olha Polishchuk. Safety and labor protection in German enterprises.

Main principles of labor protection in German enterprises are considered in this article. It was defined that professional unions have vital role in German labor protection system. It was also demonstrated that Germany has an excellent social insurance system, thanks to which job-related accidents and professional illnesses are minimized.

Стан системи охорони праці у всіх країнах світу є одним з головних показників соціального благополуччя. Серед європейських країн і в економічному, і в політичному відношенні Німеччина є абсолютним лідером завдяки ефективній системі соціального страхування. Управління системою охорони праці в країні здійснюється з двох напрямків: зі сторони держави та профспілками.

Абсолютно всі підприємці Німеччини є членами професійних спільнот (Berufsgenossenschaft), утворених за територіально-галузевою ознакою, головною функцією яких є страхування від нещасних випадків та професійних захворювань. Всього в Німеччині нараховується 35 таких організацій, в їх числі по одному об'єднанню підприємців гірської, деревообробної промисловості та охорони здоров'я. В цих спільнотах зайняті більше 22 тисяч людей [1; 45]. Німецькі профспілки не залежать ні від держави, ні від політичних партій. Вони представляють собою єдині профсоюзи, організовані за принципом однорідності галузей промисловості, які вони представляють. Поняття "роботодавець" часто вживається для стислості у випадках, коли мають на увазі об'єднання роботодавців, наприклад, Федеральна асоціація союзів роботодавців (BDA) чи Федеральна асоціація промисловості Німеччини (BDI) [2; 43].

Фінансування здійснюється тільки зі страхових внесків підприємств. Природньо, що чим вищий ризик травматизму на підприємстві і чим більше нещасних випадків, тим вищі відрахування в Фонд страхування. Система страхових внесків стимулює роботодавців проводити цілеспрямовану політику із забезпечення безпеки праці і охорони здоров'я працівників. За останні тридцять років кількість нещасних випадків на виробництві знизилась вдвічі, а об'єми страхових внесків з 1, 51 % знизились до 0, 97 % фонду заробітної плати. безпека охорона праця німеччина

Реалізуючи прийняту законодавчо концепцію охорони праці, спрямовану перш за все на попередження випадків виробничого травматизму та профзахворюваності, професійні спілки здійснюють свою діяльність в наступних напрямках:

- технічний нагляд за станом охорони праці на підприємствах;

- навчання різних категорій застрахованих;

- страховий захист;

- медичне забезпечення;

- соціальна допомога;

- науково-дослідницька робота у всіх областях, пов'язаних з безпекою праці і охороною здоров'я працюючих.

Розглядаючи окремі напрямки діяльності спілок, цікаво відмітити наступне [2; 43]:

1. Основні завдання співробітників служб технічного нагляду не обмежуються контролем над дотриманням норм безпеки і охорони праці на підприємствах. Інспектори технічного нагляду - це експерти в області безпеки праці, і тому вони широко залучаються підприємцями для отримання консультацій при закупці чи модернізації обладнання і технологій. Вони також консультують виробників машин та обладнання з питань безпечної та ергономічної їх експлуатації, беруть участь у випробуваннях нового обладнання на відповідність нормам безпеки. Крім того, інспекторів технічного нагляду залучають до розробки правових норм, вони також займаються і викладацькою діяльністю.

2. Навчання є головним засобом у справі зниження ризиків виробничого травматизму та профзахворюваності. Важливо не тільки надати інформацію тим, хто навчається, про наявність тих чи інших факторів виробничого ризику і навчити їх уникати цих ризиків, але і створити для них відповідну мотивацію для того, щоб вони дотримувались правил техніки безпеки і охорони праці і свідомо турбувались про збереження свого здоров'я. Саме тому під час навчання особлива увага приділяється психологічним аспектам. Протягом року через систему навчання і перепідготовки в професійних спілках проходить близько 400 тисяч людей. В основному це спеціалісти та уповноважені в сфері охорони праці, керівники та працівники підприємств.

3. Професійні спілки мають власну мережу медичних закладів - клінік, стаціонарів, пунктів швидкої допомоги, забезпечених найновішим медичним устаткуванням і транспортними засобами (машинами швидкої допомоги, рятувальними вертольотами) та укомплектованих висококваліфікованим персоналом - лікарями-профпатологами, психологами, педагогами, спеціалістами з лікувальної гімнастики, медичної реабілітації. Крім цього, до медичного обслуговування застрахованих залучаються приватні клініки, акредитовані професійними спілками.

4. Об'єм соціальної допомоги лицям, що постраждали внаслідок нещасного випадку на виробництві чи профзахворювання, включає:

- допомогу в збереженні попереднього чи отриманні нового робочого місця;

- перекваліфікацію, навчання і підвищення кваліфікації;

- переустаткування житла;

- надання спеціального транспортного засобу;

- соціальні виплати;

- пенсію у разі втрати працездатності.

Для реалізації цих функцій професійні спілки мають в своїх структурах відповідних спеціалістів.

5. Науково-дослідна робота проводиться 20-ма дослідницькими установами у складі різноманітних професійних спілок, що мають відповідну спеціалізацію, а також декількома центральними науково-дослідницькими установами, що розробляють теми міжгалузевого значення.

За своєю організаційно-правовою формою професійні спілки є корпораціями публічного права, це некомерційні, саморегульовані організації, і держава не бере в їх діяльності ніякої, в тому числі й фінансової участі. Фінансування всіх напрямків діяльності профспілок, включаючи медичне забезпечення і соціальну допомогу, здійснюється за рахунок страхових внесків. Роль держави обмежується здійсненням правового нагляду.

Керуючим органом професійної спілки є правління, яке обирається раз на шість років і складається з представників роботодавців та працівників на паритетній основі, що забезпечує баланс інтересів кожної з цих категорій і реалізує принцип соціального партнерства.

Професійні спілки об'єднуються в Асоціацію профспілок Німеччини (HVBG), яка фінансує загальні завдання профспілок та зберігає їх загальні інтереси. До основних напрямків діяльності Асоціації належать [3; 25]:

- загальні питання безпеки та медицини праці;

- медична та професійна реабілітація;

- навчання та підвищення кваліфікації співробітників профспілок;

- науково-дослідницька робота;

- міжнародна співпраця в області безпеки праці та охорони здоров'я.

У складі Асоціації є Експертні комісії, що займаються в першу чергу розробкою інструкцій з техніки безпеки, директив, правил, основних положень з безпеки праці і охорони здоров'я працівників. Особливе місце серед Експертних комісій займає Комітет з медицини праці - колегія, сформована з представників усіх компетентних закладів, що працюють в області медицини праці. Основним завданням членів Комітету з медицини праці є розробка інструкцій та правил з профілактики виробничого травматизму та профзахворюваності.

Важливим науковим центром у складі Асоціації є Науково-дослідний інститут медицини праці (BGFA), який проводить наукову роботу в наступних напрямках: діагностика функції легенів, епідеміологія, алергологія/імунологія, молекулярна біологія, патофізіологія/токсикологія. Інститут BGFA має у своєму складі клініку, в якій працюють лікарі-профпатологи різних спеціальностей.

Система охорони праці в Німеччині має чітку структуру і поділяється на два напрямки: державний і профспілковий. Діючи паралельно, обидва напрямки мають різні функції, закріплені трудовим і соціальним законодавствами. Головним в цій структурі є Міністерство Праці і Соціального порядку. Для німців порядок ("die Ordnung") є дуже важливим. Також варто відмітити, що система управління охороною праці в Німеччині унікальна тим, що її основні положення одинаково захищають і права підприємців, і права робітників, які зобов'язані підтримувати будь-які заходи, направлені на укріплення виробничої безпеки і санітарії на своєму робочому місці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антропов В. "Модели социальной защиты в странах ЕС" /МЭМО. - 2005. - №11. - с. 39-52.

2. Балашова Е.И. "Охрана труда в Германии: работаем, чтобы жить, а не выживать" / СПЕЦОПЫТ. - 2009. - №8. - С. 41-45.

3. Балентей С. "Технические мероприятия по обеспечению производственной безопасности и охране здоровья (по технике безопасности и санитарии)" / Труд. - 2008. - №4. - С. 24-27.

4. Власов Н.А. "Германия в начале XXI века" / С.-Петербургский университет, 2008. - №2. - с. 33-39.

Размещено на Allbest.ru