Прогноз радіаційної обстановки при аварії на АЕС
Зони радіоактивного зараження та нанесення їх на схему. Час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта. Доза опромінення, що може одержати людина на зараженій території, тривалість перебування на ній. Розмір зон забруднення місцевості.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.10.2013 |
| Размер файла | 410,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Завдання
1. Виконати прогноз радіаційної обстановки при аварії на АЕС (ядерний вибух)
1.1 Визначити зони радіоактивного зараження та нанести їх на схему
1.2 Визначити час початку випадання радіоактивних опадів на території об'єкта
1.3 Визначити дозу опромінення, що може одержати людина на зараженій території та тривалість перебування на ній
2. Здійснити прогноз та оцінку хімічної обстановці при аварії на ХНО
2.1 Визначити розміри зон забруднення місцевості
2.2 Визначити площу ураження СДОР
3. Виконати оцінку інженерного захисту робітників об'єкта господарської діяльності
3.1 Виконати оцінку достатності захисної споруди за місткістю
1. Виконати прогноз радіаційної обстановки при аварії на АЕС
радіоактивне зараження опромінення
Вихідні дані:
Тип і потужність ядерного реактора - ВВЕР- 1000.
Кількість аварійних ядерних реакторів - 1.
Частка викинутих радіоактивних речовин (РР) - 45 %.
Координати АЕС - с. Багатир
Час аварії - 6 год.
Об'єкт - м. Красноармійськ.
Метеоумови: швидкість вітру на висоті 10 м- 6 м/с,
хмарність відсутня, час доби - день.
Відстань от об'єкта до АЄС - 36 км (визначається по карті).
Час початку роботи - 9 год.
Тривалість роботи - 10 год.
Коефіцієнт послаблення потужности дози випромінювання - 1,5 .
Допустима доза опромінення - 5 бер.
Напрям вітру - до об'єкту.
Рішення
Визначаємо категорію стійкості атмосфери за додатком 1 (тут і далі - посилання на матеріали (додатки та таблиці) з «Методичних вказівок до виконання самостійних робіт та контрольних завдань з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів всіх спеціальностей» Ващенко В. І.). Категорія стійкості атмосфери - ізотермія.
Визначаємо середню швидкість переносу хмари (за додатком 2). За додатком середня швидкість переносу хмари буде дорівнюватися 10 м/с, але якщо значення буде саме таким, ми не зможемо визначити розміри прогнозованих зон забруднення, бо у додатку 3 немає таблиці визначення розмірів прогнозованих зон забруднення при слідуючих показниках: категорія стійкості атмосфери - ізотермія, середня швидкість переносу хмари - 10 м/с. Тому хай середня швидкість переносу хмари дорівняються 5 м/с.
Визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення (зони М , А ,Б ,В, Г) і нанесемо їх за додатком 3 на карту (рис. 1). Враховуючі відстань до об'єкту (36 км) від аварійного реактора , визначаємо, що об'єкт знаходиться на внутрішній межі зони А.
Рис. 1. Розміри прогнозованих зон забруднення (масштаб 1:4)
Визначаємо час початку випадання радіоактивних опадів на території об'єкта, tфакт. = 2,2 год.
Знаходимо дозу радіації у середині зоні А на видкритій місцевості за зміну (12 год.) - Двідкр. = 3,13 рен. (за додатком 5). Оскільки ми знаходимося на внутрішній межі зони (Кз = 3.2)і роботи ведуться у приміщенні з Кпосл. =6 ,то Допр. = 5,8 бер, що перевищує норму на 0,8.
2. Здійснити прогноз та оцінку хімічної обстановці при аварії на ХНО
Тип СДОР - Хлор
Температура повітря = -10о С
Метеоумови - конвекція
Швидкість вітру - 4 м/сек.
Характер розливу СДОР - вільний.
Об'єм ємкості - 1000 м3 (вся ємкість розлилась)
Щільність СДОР -1,64 т/м3
Час, який пройшов після аварії (N) = 3.
Рішення
Визначаємо еквівалентну кількість СДОР у первинній хмарі за формулою:
Qекв1. = К1* К3 * К5* К7 * Q0
К1 ,К3 , К4 , К5 та К7 визначаємо за додатком 10 та таблицею 4. Q0 визначаємо за формулою:
Q0 = d * Wк ,
де d - щільність СДОР, т/м3;
Wк - об”єм ємкості, м3.
Q0 = 1,64 * 1000 = 1640 т
Qекв1. = 0,17* 3,0 * 0,08 * 1 * 1640 = 67
Визначаємо еквівалентну кількість СДОР у вторинній хмарі Qєкв.2 за формулою:
Qєкв2. = К1 *К2*К3*К4*К5*К6*К7 *Q0
Значення К6 немає у таблицях та додатках. Визначаємо цей показник за формулою:
К6 = N * 0,8 = 3 * 0,8 = 2,4
Qєкв2. = 0,17 * 0,054 * 3 * 2 * 0,08 * 2,4 *1 * 1640 = 17,3
Визначаємо глибини зони зараження за додатком 8.
Г1 = 20 км, Г2 = 9 км.
Повна глибина зараження визначається за формулою:
Г = Г1 * 0,5 Г2
Г = 90 км
Визначаємо площу зони зараження Sз за формулою:
Sз = 8,72 * 10-3* Г2 * Y
Y (кутові розміри) = 450 (за таблицею 7).
S3 = 8,72 * 0,001 * 90 * 45 = 35 км2
Рис. 2. Зона зараження СДОР (масштаб 1:14)
3. Оцінку інженерного захисту робітників об'єкта господарської діяльності
Вихідні дані (за таблицею 6):
Кількість осіб в зміні - 650.
Максимальний рівень радіації - 1850 р/год.
Час початку опромінення - 1.
Середня температура зовнішнього повітря - 300.
Характеристика сховища :
приміщення для захищених S1 = 500 м2
приміщення для пункту управління S2 = 20 м2
тамбур, шлюз S3 = 20м2
коридори S4 =20м2
санітарні вузли S6 =100м2
приміщення для зберігання продуктів S7 =15м2
висота приміщення - h =3.0 м
перекриття сховища - залізобетон hв = 0.7 м
ґрунтова підсипка hгр. = 0.5 м
фільтровентиляційне обладнання: ФВК - 4 компл.
ЕРВ-72-2 - 2 компл.
Розрахунок ПУ - N -10 осіб;
Норми :
- по площі : 0,5 м2 на 1 людину при 2-ярусному розміщенні, 0,4 м2 - при 3-ярусному розміщенні;
- по об'єму :1,5 м3 / людину, по висоті приміщень : від 2,15 до 2,5 м - встановлюються 2 яруса,
- від 2,9 до 3,5 м - встановлюються 3; кількість місць для лежання - 20% при 2 ярусах,30% при 3 ярусах.
Необхідно : оцінити інженерний захист за місткістю.
Рішення
Визначаємо загальну площу основних приміщень:
Sзаг.осн. = S1 + S2 = 500+20 = 520 м2
Визначаємо загальну площу всіх приміщень у зоні герметизації:
Sзаг. всіх = Sзаг. осн.+ S4 + S6 +S7 = 520 + 20 + 100 + 15 = 655 м2
Визначаємо місткість (Мs) сховища згідно з площею:
Ms = Sзаг. осн./ 0,5 = 520/0,5 = 1040
Визначення місткісті за об ємом всіх приміщень в зоні гермитізації:
Mv = Sзаг.всіх / 1.5 = 655 / 1.5 = 437 місць
Порівнюються дані місткості за площею (Мs) та за об”ємом (Мv). Визначається фактична місткість - Мф , як мінімальна із цих двох величин.
Визначення коєфіціента місткості захисної споруди (Км)
Км = Мф/N = 437 / 650 < 1
Якщо Км > 1 - захисна споруда забезпечує укриття працюючих.
Якщо Км < 1 - кількість місць для розміщення схованих недостатня.
Висновок:
захисна споруда не забезпечує укриття працюючих.
Список використаної літератури:
Ващенко В.І. Методичні вказівки до виконання самостійних робіт та контрольні завдання з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів всіх спеціальностей. - Красноармійськ: КІІ ДонНТУ, 2009.
Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. - Львів: Афіша, 2001.
Демиденко Г.П., Кузьменко Э.П. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник. - К.: Высшая школа, 1989.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Оцінка обстановки внаслідок вибуху газоповітряної суміші на території підприємства. Методика оцінки обстановки при аварії з викидом СДОР на території підприємства; при радіоактивному зараженні на його території внаслідок аварії на атомній електростанції.
курсовая работа [90,4 K], добавлен 06.12.2010Meтодикa оцінки обстановки внаслідок вибуху газоповітряної суміші на території підприємства. Аналіз ситуації при поломці з викидом СДОР в робочій зоні. Спосіб дослідження радіоактивного зараження ділянки виробництва при аварії на атомній електростанції.
курсовая работа [30,8 K], добавлен 11.01.2011Визначення рівня радіації на годину після аварії. Допустима тривалість праці на робочому місці при установленій дозі радіації. Визначення тривалості евакуації. Ефективний спосіб захисту робітників і службовців. Визначення зони радіаційної небезпеки.
контрольная работа [570,6 K], добавлен 22.02.2012Гігієнічне нормування радіаційного опромінення. Характеристика променевої хвороби у людей. Норми еквівалентної дози зовнішнього опромінення окремих органів. Джерело радіоактивного забруднення біосфери. Показники вимірювання ступеня радіаційної небезпеки.
реферат [57,1 K], добавлен 20.01.2011Прогнозування хімічної обстановки, що може скластися в районі механічного цеху, на відстані від якого знаходиться хімічно-небезпечний об'єкт. Способи захисту людей. Визначення розмірів та площі зони хімічного зараження, можливих втрат людей в її осередку.
контрольная работа [211,0 K], добавлен 22.02.2012Проведення евакуаційних заходів. Оцінка стійкості роботи промислового об'єкту до дії урагану. Визначення дози опромінення. Тривалість роботи на радіоактивно забрудненій місцевості. Прогнозування обстановки при аварії на хімічно-небезпечному об'єкті.
контрольная работа [618,4 K], добавлен 08.01.2014Визначення глибини та ширини розповсюдження хмари зараженого повітря і часу приходу його фронту до населених пунктів. Розмір зони можливого хімічного забруднення. Тип та кількість небезпечних хімічних речовин, що потрапили в атмосферу при аварії.
контрольная работа [23,8 K], добавлен 30.03.2015Характеристика іонізуючих випромінювань, їх штучні джерела. Поняття радіоактивності, властивості та біологічна дія радіоактивних речовин. Призначення та устрій приладів для вимірювання радіації. Способи захисту населення в умовах радіаційного забруднення.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 06.09.2011Властивості альфа-, бета-частинок, гамма-променів та нейтронів. Природні джерела радіоактивного випромінювання. Вплив опромінення на репродуктивну функцію людини і тривалість її життя. Особливості захисту населення при радіоактивному забрудненні.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 25.10.2010Класифікація та характеристика основних видів техногенного випромінювання. Аналіз впливу опромінення на репродуктивну функцію людини і на її тривалість життя. Особливості проведення дозиметричного контролю. Розгляд приладів для радіаційної розвідки.
дипломная работа [695,1 K], добавлен 16.09.2010Природні види води, їх взаємодія з атмосферою і літосферою. Предмет вивчення гідрології. Хімічні властивості води. Вологість повітря і кількість атмосферних опадів. Симптоми зневоднення людини. Антропогенне забруднення води. Джерела забруднення води.
презентация [1,9 M], добавлен 19.09.2013Заходи щодо захисту населення при погрозі сходу лавин, селів, зсувів. Поділ лавин на категорії відповідно до характеру руху. Небезпечні ситуації техногенного характеру. Способи захисту людей, харчування, води від радіоактивного зараження. Клас небезпеки.
лекция [24,8 K], добавлен 25.01.2009Визначення найбільш доцільних дій щодо захисту робітників об’єкту господарювання в місті Поповка від токсичної дії небезпечних хімічних речовин. Розрахунок можливої глибини зони зараження. Час підходу зараженої хмари до підприємства та укриття людей.
практическая работа [13,2 K], добавлен 18.04.2015Стисла характеристика об’єкту господарчої діяльності (ОГД). Прогнозування обстановки що може скластися в наслідок вибуху вуглецево-водневого газу на ОГД. Визначення меж осередку хімічного ураження НХР та радіаційного забруднення. План запобіжних заходів.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 25.01.2010Довгострокове (оперативне) прогнозування наслідків можливої аварії на хімічно небезпечному об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин. Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях. Дії працівників та керівництва в разі винекнення аварії.
курсовая работа [32,6 K], добавлен 19.03.2008Класифікація і місця виникнення селевих потоків, методи і заходи боротьби з ними. Дослідження природних та антропогенних чинників, що провокують селепрояви на території Українських Карпат і зокрема в басейні Гірськокарпатського гідрогеологічного району.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 19.04.2014Встановлення категорії небезпечності підприємств та уточнення розмірів санітарно-захисної зони. Джерела і наслідки електромагнітного забруднення, його нормування. Вимоги до розміщення СЗЗ радіотехнічних об’єктів. Біологічна дія продуктів радіоактивності.
курсовая работа [294,2 K], добавлен 10.10.2014Оценка радиационной обстановки после применения ядерного боеприпаса. Расчет сумарной дозы радиации. Определение коэффициента радиации жилья. Коэффициент защиты жилья. Мероприятия, проводимые по уменьшению воздействия РВ. Решение вопросов питания и воды.
контрольная работа [113,9 K], добавлен 21.11.2008Оцінка стійкості промислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій. Максимальне значення надмірного тиску, що очікується на об’єкт, параметри зони зруйнування. Кордон стійкості цеху ТЕЦ до дії ударної хвилі. Оцінка захисних споруд за місткістю.
контрольная работа [514,4 K], добавлен 22.02.2012Характеристика хімічної обстановки, суть вихідних даних для її оцінки. Визначення вертикальної стійкості повітря та її значення для забезпечення безпеки. Правила поводження при виникненні загрозливих ситуації, оснащення хімічно небезпечного об’єкта.
практическая работа [14,8 K], добавлен 19.11.2011
