Режим дня та харчування людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Розкрийте питання про основні фактори ризику здоров'я

здоров'я їжа ризик

Під факторами ризику розуміють умови, обставини, конкретні причини, які більше, ніж інші відповідальні за виникнення і розвиток хвороби. Здоров'я людини, захворюваність, перебіг і наслідки хвороб, тривалість життя, робочий і творчий потенціал залежать від багатьох факторів. Вітчизняними і зарубіжними вченими встановлено, що здоров'я людини на 20-22% залежить від стану довкілля (екологічні, соціальні умови): у тих, котрі проживають в екологічно чистій місцевості, здоров'я може бути кращим, ніж у тих, які живуть на екологічно забрудненій території. Наприклад, мешканці сільських регіонів дихають чистішим повітрям порівняно з міськими жителями, котрі вимушені дихати повітрям, забрудненими вихлопними газами і шкідливими відходами підприємств. Відходи промислових виробництв потрапляють до навколишнього середовища, забруднюючи повітря, воду, ґрунт, на якому ростуть плодові культури, трав'янисті рослини, що є їжею не тільки для людини, але й для тварин, у тому числі й домашніх. Тому часто людина споживає екологічно забруднені продукти, що негативно позначається на стані її здоров'я.

До іншої групи (20-22%) належить генетичний фактор і спадковість. Відомо, що у батьків, які ведуть здоровий спосіб життя, є всі передумови для народження здорових дітей. Також доведено, що передумови негативної спадковості можна частково чи повністю усунути, дотримуючись здорового способу життя. Наприклад, школярі, котрі мають спадкову короткозорість, яка не виявилась, можуть запобігти погіршенню зору, якщо будуть дотримуватися правил гігієни зору, режиму дня, достатньо уваги приділятимуть фізичним вправам та раціональному харчуванню.

Учені стверджують, що здоров'я людини залежить від системи охорони здоров'я та медицини лише на 8-10%. До функцій системи охорони здоров'я відносять професійну діагностику захворювань, висококваліфіковане лікування, ефективність лікарських препаратів, профілактичну роботу.

На 48-51% здоров'я людини (отже, суспільства в цілому) залежить від способу її життя. Умови, в яких перебуває індивід, визначаються рядом характеристик місця його проживання (наприклад, сільська чи міська місцевість, ступінь озеленення, розташування поблизу промислового підприємства та інше). Спосіб життя визначається, наприклад, тим, як людина харчується, які має шкідливі звички, чи займається фізичними вправами і спортом, чи вдосталь перебуває на свіжому повітрі, як проводить вихідні дні, чи дотримується режиму роботи, навчання і відпочинку. Проте слід ураховувати, що здоров'я людини залежить не тільки від способу життя, а її духовності, світогляду, ставлення до власного здоров'я та до інших людей і природи.

Одним із найголовніших завдань української національної освіти, визначених Державною програмою «Освіта» («Україна XXI століття») є формування та збереження здоров'я дітей і молоді, тобто створення та розвиток системи валеологічної освіти.

Здоров'я людини значною мірою залежить від екологічних чинників. Негативно позначається на формуванні здоров'я несприятлива екологічна обстановка, зокрема забруднення повітря, води, ґрунту, а також складні природно-кліматичні умови (частка цих чинників - 20%).

Забруднення ґрунту, повітря чи води хімічними речовинами (відходами заводів, відпрацьованими газами автотранспорту), безконтрольне і неправильне застосування хімічних добрив чи отрутохімікатів у сільському господарстві спричиняють у людей алергічні захворювання, ураження шкіри, травної та дихальної систем, зумовлюють збільшення частоти виникнення злоякісних пухлин (онкологічні захворювання).

Люди, які працюють з токсичними речовинами у сільському господарстві (отрутохімікатами) або в умовах підвищеного вмісту пилу в повітрі, на хімічних заводах і при цьому не дотримуються правил безпеки праці, набувають так званих професійних захворювань (наприклад, антракоз чи силікоз легенів у шахтарів або працівників цементних заводів, токсичні захворювання печінки (гепатити) або запалення нервів (поліневрити) у працівників хімічних виробництв).

До фізичних факторів негативного впливу на організм людини належать теплові впливи, шум, вібрація, електромагнітні поля і випромінювання, електричний струм, проникаюча радіація.

Значний вплив на людський організм мають електромагнітні випромінювання. У процесі використання побутових приладів, товарів народного споживання, що використовують електричний струм з частотою 50 Гц і напругою 220 Вт, проявляється електромагнітне випромінювання. Усі електромагнітні хвилі поділяють на природні та штучні.

Серед різноманітних видів іонізуючих випромінювань, надзвичайно важливими при вивченні питання небезпеки для здоров'я і життя людини є випромінювання, що виникають в результаті розпаду ядер радіоактивних елементів, тобто радіоактивне випромінювання.

Радіоактивне забруднення навколишнього середовища діє на людину шляхом зовнішнього та внутрішнього опромінення. Зовнішнє опромінення проходить за рахунок радіоактивного забруднення місцевості. Внаслідок чорнобильської катастрофи радіонуклідами забруднені місцевості 12 областей України, понад 7 млн га землі, серед яких 3 млн га сільськогосподарських угідь та 2 млн га лісових масивів. Викид радіонуклідів унаслідок вибуху реактора негативно вплинув на здоров'я населення України. У результаті потрапляння радіоактивних речовин в організм у багатьох людей була уражена щитовидна залоза, виникла променева хвороба, збільшується частота онкологічних захворювань, захворювань ендокринної системи, системи кровообігу, травлення, недуг пов'язаних з імунною системою. У зв'язку з тим, що в продуктах викиду перевагу мають радіонукліди з тривалим періодом розпаду: цезій - 137 (30 років), стронцій - 90 (28 років), плутоній - 239 (20 000 років), зараження буде тривалим.

Крім радіоактивного забруднення місцевості, до зовнішніх джерел радіоактивного випромінювання належать: космічне випромінювання, сонячна радіація, гірські породи фосфоритів, сланців, уранових руд, родовища мінеральних джерел. Основні джерела радіоактивного випромінювання: заводи з переробки та збагачення уранових руд; заводи з виробництва ядерного палива; АЕС; суднові та ракетні ядерні установки; науково-дослідні заклади відповідного профілю.

Шкідливим джерелом забруднення атмосферного повітря є продукти переробки нафтохімічної промисловості, зокрема вуглеводні сполуки (метан тощо).

На думку спеціалістів, кожна вільна ділянка землі має бути відведена під зелені рослини, які очищують повітря від вуглекислого газу та хвороботворних мікробів.

2. Значення основних компонентів їжі, джерела їх надходження

Нормальна діяльність організму можлива при безупинному вступі їжі. Вхідні у складі їжі жири, білки, вуглеводи, мінеральні солі, вода і вітаміни необхідні життєвих процесів організму.

Живильні речовини є як джерелом енергії, покриваючому витрати організму, і будівельний матеріал, що використовується в процесі зростання організму. Але живильні речовини у вигляді, у якому вони вживаються в їжу, що неспроможні усмоктатися і бути використаними організмом. Тільки вода, мінеральні солі і вітаміни усмоктуються і засвоюються у вигляді, що не вони надходять.

Компоненти їжі.

Основні компоненти, з яких складається їжа це:

- білки;

- жири;

- жирні кислоти;

- вуглеводи;

- вітаміни;

- харчові волокна;

- вода.

При визначенні кількості корисних елементів в їжі необхідно враховувати вік, особливості обміну речовин і ступінь фізичної активності людини. Наприклад, людина, у якої сидяча робота і дуже мало фізичного навантаження, має потребу в меншій кількості калорій, ніж робочий. Наш організм повинен отримувати з їжею білки, вуглеводи, жири, вітаміни, мінеральні речовини, клітковину і воду.

Білки - незамінні речовини, без яких неможливі не тільки ріст і розвиток організму, а й саме життя. Вони необхідні для синтезу постійно витрачається травних соків, гормонів, гемоглобіну крові та імунних тіл, що забезпечують несприйнятливість до інфекційних захворювань. Чоловікам у віці 18-29 років залежно від тяжкості виконуваного праці потрібно в добу 90-118 г. білка, жінкам - від 77 до 87 р. З віком потреба у білку знижується і в 30-39 років для чоловіків становить 87-113 г., для жінок 74-84 р. До повноцінним харчовим білок відносяться білки, в яких містяться всі незамінні амінокислоти в кількості і співвідношеннях, що забезпечують нормальну життєдіяльність організму, його ріст і розвиток. Такими білками є переважно білки тваринного походження, що містяться в м'ясі, рибі, сирі і молочних продуктах, яйцях, сирі і т.д.

Жири відносяться до життєво необхідним харчових речовин. Відповідно, жири потрібні для забезпечення пластичних процесів в організмі, є структурною частиною клітин і тканин. Їх присутність необхідна для всмоктування з кишечника інших нутрієнтів, зокрема вітамінів А, Е і D. Нестача жиру у харчуванні може призвести до порушення діяльності центральної нервової системи, послаблення імунобіологічних механізмів, виникнення дегенеративних змін шкіри, нирок, органів зору. Негативно позначається і надмірне споживання жиру. Споживання значної кількості тваринних жирів, що містять граничні жирні кислоти, сприяє підвищенню рівня холестерину в крові, виникнення атеросклерозу, захворювання серця і головного мозку. Середньодобова потреба в жирі молодих чоловіків 18-29 років з масою тіла 70 кг з урахуванням названих обставин повинна становити 103-158 г., жінок того ж віку з масою тіла 60 кг - 88-119 м. У віці 30-39 років потреба в жирі знижується до 99-150 м у чоловіків і 84-112 м у жінок.

Жирні кислоти - складові компоненти жирів і жироподібних речовин, що володіють вираженою біологічною активністю (фосфатиди, стерті). У природних жирах міститься більше 60 видів жирних кислот. По хімічній структурі жирні кислоти діляться на граничні (насичені) і ненасичені. З граничних жирних кислот найбільш поширені пальмітинова, стеаринова, міристинова, масляна, капронова та ін. Фізичні властивості та біологічна активність граничних жирних кислот залежать від їх молекулярної маси: високомолекулярні мають тверду консистенцію, низькомолекулярні - рідку. Ненасичені жирні кислоти присутні у всіх жирах, але найбільше в рослинних. Це головним чином лінолева і арахідонової кислоти, які в організмі не синтезуються і є вітаміноподібна речовинами, утворюючи групу незамінних жирних кислот. Вони відрізняються більш активною участю в процесах життєдіяльності, важливі для нормалізації жирового і холестеринового обмінів. Найбільше (50-80% від всіх жирних кислот) їх міститься в рослинних оліях, споживання 15-20 г. яких здатне задовольнити добову потребу організму в цих сполуках, менше їх у свинячий салі, гусячому і курячому жирі (потрібно вже 50-60 г.), мінімальна кількість - у баранячому, яловичому і молочних жирах (потреба в таких кислотах ці жири задовольнити не можуть).

Вуглеводи - одна з основних і найважливіших груп харчових речовин. Основна їх значення у харчуванні людини - енергетичне забезпечення організму: вони забезпечують більше половини добової калорійності харчового раціону. За своєї енергетичної цінності вуглеводи рівноцінні білків (1 г вуглеводів при згоранні в організмі звільняє 4 ккал). Вони використовуються в якості енергетичного матеріалу для будь-якої діяльності людини, пов'язаної з фізичною роботою, тому при всіх видах фізичної праці відзначається підвищена потреба в них. Джерелами вуглеводів у харчуванні людини служать зернові продукти, вміст вуглеводів у яких становить не менше 75% сухої речовини. Значення тваринних продуктів як джерела вуглеводів несуттєво: глікоген в незначних кількостях містять печінку і м'ясо; лактоза (молочний цукор) міститься тільки в молоці в кількості близько 5%. Вуглеводи 6363 харчових продуктів залежно від хімічної структури, швидкості засвоєння і використання поділяються на прості (моносахариди і дисахариди) і складні (полісахариди). Прості вуглеводи при надходженні в організм швидко надходять в кров і при необхідності окислюються з виділенням енергії. Складні цукру використовуються повільніше. Крім того, вуглеводи можна розділити на рафіновані і нерафіновані (захищені). Рафіновані вуглеводи - це цукру, звільнені від супутніх домішок у процесі очищення. Продукти на основі рафінованих вуглеводів дуже легко засвоюються в організмі, що більшою мірою сприяє формуванню надмірної ваги, порушення холестеринового і жирового обміну. Джерела рафінованих вуглеводів - буряковий та тростинний цукор, всі види кондитерських виробів, виробів з вищих сортів пшеничного борошна, концентрати, суміші та вироби з зернових. Джерела захищених вуглеводів - хлібні вироби з борошна, приготовленої з цільного зерна, крохмаль картоплі, більшість овочів, фруктів і ягід. Добове споживання вуглеводів складає приблизно 350-500 р.

Вітаміни є біологічно активні органічні сполуки, що мають велике значення для нормального обміну речовин і життєдіяльності організму. Вони підвищують фізичну і розумову працездатність людини, сприяють стійкості організму до різних захворювань, завдяки чому можуть розглядатися як важливий засіб їх профілактики. Мінеральні речовини в організмі людини не синтезуються і тому відносяться до незамінних компонентів харчування. Їх зміст у цілому зумовлюється хімічним складом місцевих продуктів харчування та питної води. Мінеральні елементи, що містяться в тканинах організму і продуктах харчування в значних кількостях (десятки і сотні міліграмів на 100 г. продукту), прийнято називати макроелементами. Це кальцій, фосфор, магній, калій, натрій, хлор, сірка. Велике значення має підтримання в організмі кислотно-лужної рівноваги, що істотно залежить від характеру харчування: перевага в ньому кислотних (фосфор, сірка, хлор) або лужних (калій, натрій, магній тощо) мінеральних речовин. Необхідно знати, що джерелами кислих мінеральних речовин є харчові продукти, що містять в значній кількості сірку, фосфор, хлор. Це м'ясні, рибні продукти, яйця, хліб, крупа, макаронні вироби. Харчові ж продукти, в яких міститься значна кількість кальцію, магнію, натрію або калію, є джерелами лужних елементів. Це рослинні продукти - овочі, фрукти, ягоди, боби, а з тварин - молоко і молочні продукти.

Харчові волокна. Цим терміном визначаються так звані баластні речовини, питання про роль яких у складі їжі і збереженні функціональної та метаболічної стабільності організму відноситься до найбільш новим і цікавим проблем гігієни харчування. Хімічний аналіз цих речовин показав, що в основному це некрохмальні полісахариди, які можуть бути розділені на целюлозу (клітковину) і нецелюлозні полісахариди - геміцелюлози, пектин, запасні полісахариди, подібні до інсуліну та Гуар, а також рослинні камеді і слизу. Крім того, в них входить неуглеродное речовина - лігнін. Харчові волокна містяться у великих кількостях в хлібі з непросіяного борошна, горіхах, бобових, дещо менше їх в овочах, коренеплодах, фруктах. Передбачається, що харчові волокна, що містяться в деяких продуктах харчування, надають захисну дію проти цукрового діабету, ішемічної хвороби серця, деяких захворювань печінки та товстої кишки. Харчові волокна в значних кількостях потрапляють в організм людини разом з овочами, фруктами, горіхами, картоплею, горохом, квасолею і кукурудзою. Вода становить близько 70% нашого організму. Щоб зберегти нормальний рівень води в організмі, ми маємо потребу в постійному її поповнення. Додаючи в раціон багато фруктів і овочів, ми вводимо в організм велику кількість дистильованої води. Їжа не може бути засвоєна без води. З її допомогою йде перетворення білків, крохмалю і жирів у їжу, необхідну для нормальної життєдіяльності організму. Вода необхідна також для стимуляції роботи шлунка, в кишечнику вона допомагає формуванню фекальних мас і своєчасному виведенню їх з організму.

3. Режим дня та його значення. Принципи складання режиму дня

Раціональний режим дня (РРД) - це чіткий розпорядок дня, який передбачає певну тривалість діяльності і відпочинку та чергування їх протягом доби з врахуванням статево-вікових та індивідуальних особливостей дитини (підлітка). РДД, як складова частина шкільного виховання є обов'язковою умовою гармонійного розвитку, зміцнення здоров'я, підвищення розумової і фізичної працездатності учнів. Дотримання режиму дня необхідне передусім для того, щоб зберегти і зміцнити здоров'я та забезпечити високу працездатність, особливо в дитячому та підлітковому віці. Основними елементами режиму дня є різні види розумової і фізичної діяльності, відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, регулярне харчування, повноцінний сон та вільний час, що призначений для задоволення індивідуальних нахилів та інтересів. Загальна тривалість та особливості чергування основних режимних елементів залежать від віку дітей та підлітків. Важливе значення мають режим та організація навчання у школі. Гігієнічні вимоги до режиму навчання в школі передбачають забезпечення оптимального розкладу уроків і перерв, раціональне поєднання розумової і фізичної праці, організацію підготовки домашніх завдань тощо. Розподіл уроків протягом тижня повинен узгоджуватися з особливостями динаміки змін працездатності учнів. Перерви між уроками є необхідним і дуже ефективним видом активного відпочинку, що забезпечує збільшення рухової активності учнів під час перерви. При дотриманні РДД формується певний ритм функціонування організму (динамічний стереотип), як врівноваженої системи умовних рефлексів. Продуктивність діяльності (коефіцієнт корисної дії) учнів, які дотримуються РДД значно вища ніж в тих, хто постійно його порушує. Дотримання РДД допомагає запобігти передчасній втомі та перевтомі під час розумової і фізичної праці. При складанні РДД належить враховувати вродженні біологічні ритми учнів (вихованців), особливо добові. Адже вночі, як відомо, знижуються показники функцій усіх систем організму, вдень, навпаки, інтенсивність обміну речовин, активність вегетативних систем значно зростає. Працездатність людини поступово зростає у вранішні години, досягаючи найбільшого рівня до 10 - 13 год. Після 14 год. працездатність знижується, тоді до 17 - 18 години зростає. РРД для учнів усіх вікових груп складають за тренувально-загартовуючим принципом, поступово збільшуючи різноманітність і тривалість їхньої діяльності.

Фізіологічною основою, що визначає характер і тривалість діяльності, є рівень працездатності клітин кори головного мозку, тому так важливо не перевищувати межу працездатності центральної нервової системи, а також забезпечити повне функціональне відновлення її після роботи. Ступінь морфофункціональної зрілості організму, визначає зміст режиму дня і тривалість основних його елементів, серед яких виділяють наступні:

- Сон;

- Перебування на відкритому повітрі (прогулянки);

- Виховна та навчальна діяльність;

- Ігрова діяльність і заняття за власним вибором (читання, заняття музикою, малюванням та іншої творчої діяльністю, спорт);

- Самообслуговування, допомогу родині;

- Прийоми їжі;

- Особиста гігієна.

Сон забезпечує повне функціональне відновлення всіх систем організму. Фізіологічна потреба уві сні дітей різного віку залежить від особливості їх нервової системи та стану здоров'я. У дошкільному періоді обов'язковий як нічний, так і денний сон, незалежно від того, відвідує дитина дошкільний навчальний заклад, групу короткочасного перебування чи ні. Повноцінний нічний сон важливий і для дошкільнят, і для школярів.

Дитині до 5 років належить спати на добу 12,5-12 годин, в 5-6 років - 11,5-12 годин (з них приблизно 10-11 годин вночі і 1,5-2,5 години вдень). Для нічного сну відводиться час з 9-9 годин 30 хвилин вечора до 7-7 годин 30 хвилин ранку. Діти-дошкільнята сплять вдень один раз. Укладають їх так, щоб вони прокидалися о 15-15 годині 30 хвилин. Організовувати денний сон пізніше недоцільно - це неминуче викликало б більш пізній укладання на нічний сон. Шестигодинне неспання в другій половині дня - це як раз той проміжок часу, протягом якого дитина досить награється, щоб відчути потребу у відпочинку.

Перебування на відкритому повітрі (прогулянки) - найбільш ефективний вид відпочинку, обумовлений підвищеною оксигенацією крові, заповненням ультрафіолетової недостатності, що дозволяє забезпечити загартовування організму і збільшення рухової активності. Особливо важливі прогулянки для дітей дошкільного віку: взимку не менш 4-4,5 годин, а влітку по можливості весь день. Прогулянка не проводиться при температурі повітря нижче -15° С і швидкості вітру понад 15 м / с для дітей до 4 років, а для дітей 5-7 років при температурі повітря нижче -20° С швидкості вітру більше 15 м / с (для середньої смуги).

Виховна та навчальна діяльність

При побудові раціонального режиму занять слід враховувати біоритми функціонування організму дитини. У більшості здорових дітей найбільша збудливість кори головного мозку і працездатність визначаються в ранковий період - з 8:00 до 12:00 години та вечір - з 16:00 до 18:00 години.

Програмами навчання і виховання в ДОП передбачаються розвиваючі заняття. У молодшій групі тривалість занять становить 10-15 хвилин (10 занять на тиждень), у середній групі (4-5 років) - по 20 хвилин (10 занять на тиждень), у старшій групі (5-6 років) - два заняття в день по 20-25 хвилин з перервою 10 хвилин. У підготовчій групі (6-7 років) - 3 заняття в день проводяться по 25-30 хвилин, набуваючи характеру навчання. Гігієнічними дослідженнями показано, що заняття з розвитку мовлення, навчання грамоти, математики, ознайомлення з оточуючим світом більш утомливі, ніж ліплення, малювання, конструювання. Фізкультура і музика (динамічні заняття) зменшують або знімають стомлення.

Одним із засобів фізичного виховання є правильне проведення режиму, складеного для кожної вікової групи дітей з урахуванням їх психофізіологічних особливостей. Якщо режим здійснюється правильно, то діти спокійні, активно займаються, грають, добре їдять, швидко засинають і міцно сплять, прокидаються бадьорими і веселими.

У режимі дня кожної вікової групи зазначено приблизний час, що протікає від включення першої дитини в даний режимний процес до його закінчення останньою дитиною.

Чим менше вік дітей, ніж менш вони самостійні, тим важливіше зберігати принцип поступовості при проведенні всіх режимних моментів.

Важливо вносити сезонні зміни в режим дня. У програмі запропоновані режими як для холодного, так і для теплої пори року.

У зимовий час у зв'язку з особливостями погоди і великим числом занять з дітьми дещо скорочується перебування дитини на повітрі протягом дня.

Тому особливого значення набуває прогулянка, яку вкрай важливо проводити систематично не менше 2 разів на день. Влітку і в інші теплі періоди року збільшується щоденна тривалість перебування дітей на свіжому повітрі, так як число занять скорочується до одного і майже всі режимні процеси по можливості проводяться на ділянці. Більшість занять з дітьми - фізкультурні, музичні, з ознайомлення з навколишнім і т.д. - Також слід проводити на свіжому повітрі.

Для того щоб прогулянка була не тільки корисною, але й цікавою, слід правильно планувати її зміст: проводити рухливі ігри, спортивні розваги, знайомити дітей з навколишнім, з природою, з роботою дорослих на ділянці, на вулиці, залучати дітей до посильної для них роботи в саду, виходити па екскурсії за межі ділянки і т. п.

При здійсненні режиму слід забезпечити своєчасну зміну видів діяльності дітей.

Плануючи роботу, вихователь передбачає, щоб заняття, на яких діти рухаються мало (з розвитку елементарних математичних уявлень, малювання та ін), змінювалися фізкультурнимиі музичними заняттями. При виникненні у дітей ознак втоми (порушення, неуважність, рухове занепокоєння і т. п.) проводиться фізкультурна хвилинка.

У періоди часу, що відводяться в режимі для самостійної діяльності дітей, велика увага приділяється забезпеченню їх рухової активності.

Список використаної літератури

1. А.А. Маркосян: Физиология;

2. Н.А. Лемеза: Біологія в екзаменаційних запитання й ответах.

3. Богданов Г.П. Школьникам - здоровый образ жизни. - М.: Физкультура и спорт, 1989.

4. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. - М.: Медицина, 1983.

5. В.Г. Грибан Валеологія К.: «Центр учбової літератури» 2008 р. - 29-33

6.http://www.globaltrouble.ru/ekologiya_atmosfery_gidrosfery_pedosfery/zagryaznenie_atmosfery.html

Размещено на Allbest.ru