Психофізіологічні критерії професійного відбору підлітків, що освоюють операторські професії (оцінка і прогноз професійної придатності з врахуванням віково-статевих особливостей розумової працездатності)

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

Яворська Ольга Олександрівна

УДК 612.766.1:613.6:613.9:001.5

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ ПІДЛІТКІВ, ЯКІ ОСВОЮЮТЬ ОПЕРАТОРСЬКІ ПРОФЕСІЇ (ОЦІНКА ТА ПРОГНОЗ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ З УРАХУВАННЯМ ВІКОВО- СТАТЕВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗУМОВОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ)

14.02.01 - гігієна

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Київ 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у лабораторії фізіології та гігієни праці жінок та підлітків Інституту медицини праці АМН України

Провідна установа -Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра гігієни дітей та підлітків

Захист дисертації відбудеться « 25 » грудня 1998 р. о 14 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 при Інституті медицини праці АМН України за адресою: 252033, м.Київ, вул. Саксаганського,75

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського Інституту медицини праці АМН України

Автореферат розіслано « 25 » листопада 1998 р.

Вчений секретар Спеціалізованої

вченої ради, кандидат медичних наук Г.І.Ковальова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Серед сучасних проблем гігієни та фізіології праці питання професійного відбору залишаються вельми актуальними. Значимість і необхідність подальшої їх розробки зумовлені комплексом соціально-економічних і медико-біологічних задач, спрямованих на фізіологічну та гігієнічну раціоналізацію умов праці, профілактику професійно зумовлених захворювань [Кундієв Ю.І. та ін.,1982; Мєдвєдєв В.І.,1984; Навакатікян О.О. та ін.,1984, 1997; Бузунов В.О.,1991; Трахтенберг І.М. та ін.,1997].

Особливе місце в реалізації вказаних задач займають питання встановлення і фізіолого-гігієнічної оцінки професійної придатності до операторської праці. Це стосується, зокрема, підлітків, які освоюють операторські професії. Ці професії домінують в сучасному виробництві, науці і техніці, а підлітки відрізняються особливою чутливістю і труднощами адаптації саме до факторів, пов'язаних з розвитком техніки (нервово-емоційне напруження та гіподинамія) [Крамаренко І.Б., Сухарєва Л.М., 1975; Бузунов В.О., Нагорна А.М., Ратушна А.М.,1987; Сухарєва Л.М., 1990; Бєсєдіна О.А.,1995]

У зв'язку з тим, що більшість сучасних спеціальностей носять переважно операторський характер, фізіолого-гігієнічним аспектам операторської праці надається важливе значення на державному рівні. Постановою Кабінету Міністрів України № 1290 від 17 листопада 1997 року професія оператора ЕОМ включена в список професій і посад з підвищеним нервово-емоційним, інтелектуальним напруженням, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки.

Значна кількість випадків незадовільної професійної адаптації підлітків пов'язана з їх психофізіологічними особливостями [Харковенко Н.М.,1981; Гребняк Н.П.,1983; Сухарєва Л.М., Павловіч К.Е.,Безстрашна Н.А., 1987; Сердюковська Г.Н.,Сухарєва Л.М.,1991]. Зростаюча складність ряду професій веде до того, що ними не можуть оволодіти до 40% здорових підлітків. Зрив адаптації проявляється у підвищеному рівні захворюваності, незадоволеності працею і низькій продуктивності. Погіршення стану здоров'я підлітків[Бєсєдіна О.А.1987; Сердюковська Г.М.,1989; Берзінь В.І., 1989; Єрьоменко Г.М.,1990], а також підвищені вимоги до психофізіологічних якостей при освоюванні операторських професій викликає необхідність надання допомоги підліткові у виборі професії, котра максимально відповідала б функціональним можливостям його організму.

Пристосування організму підлітків до професійних навантажень, їх функціональний стан, можливості в оволодінні професією найбільш адекватно відображає розумова працездатність, визначення якої є необхідним для кількісної оцінки функціональних резервів організму [Пратусевич Ю.М.,1985, 1989; Навакатікян О.О.,Крижановська В.В., Кальніш В.В.,1987; Антропова М.В.,1993]

Одним з провідних факторів, що обумовлюють успішність діяльності, є індивідуальні психофізіологічні особливості людини [Тєплов Б.М.,1963, 1985; Нєбиліцин В.Д.,1966,1976; Клімов Є.А.,1969; Русалов В.М.,1979; Гурєвіч К.М.,1979, Мєрлін В.С.,1986; Макаренко М.В.,1987,1991;Чайченко Г.М.,1991]. До них належать властивості нервової системи - сила, рухливість, динамічність, лабільність, зрівноваженість основних нервових процесів.

Особливості функціонального розвитку підліткового організму істотно ускладнюють застосування критеріїв, які пропонуються для дорослих робітників. Тому при розробці критеріїв професійної придатності необхідно обов'язково враховувати віково-статеві закономірності змінення як психофізіологічного статусу у цілому, так і адаптивних функцій організму підлітків у динаміці професійного навчання, тобто показників їх розумової працездатності.

Мета дослідження: Розробка психофізіологічних критеріїв професійної придатності підлітків до освоєння операторських професій з урахуванням віково-статевих особливостей розумової працездатності та розвитку професійно важливих психофізіологічних функцій і якостей.

Задачі дослідження:

1. Вивчити професіограми операторських професій, які освоюють підлітки, і виявити провідні професійно важливі якості і функції, що визначають успішність оволодіння професіями операторської праці.

2. Дослідити рівні розвитку професійно важливих функцій організму підлітків 15-17 років залежно від віку, статі і показників успішності оволодіння професією.

3. В умовах експерименту визначити віково-статеві та індивідуально-типологiчні особливості розумової працездатності підлітків і реакції їх організму на інтенсивне розумове навантаження, притаманне операторській праці.

4. Виявити залежність успішності освоєння підлітками операторських професій від особливостей їх розумової працездатності і психофізіологічних властивостей, що її забезпечують і які лежать в основі формування провідних професійно важливих якостей.

5. З урахуванням вікових і статевих особливостей вищої нервової діяльності і розумової працездатності підлітків розробити класифiкацiю функціонального стану їх організму по показниках провідних професійно важливих психофізіологічних якостей для оцінки успішності освоєння операторських професій.

6. Розробити психофізіологічні критерії, методи оцінки та прогнозу професійної придатності підлітків до оволодіння операторськими професіями з урахуванням віку і статі.

Наукова новизна роботи. Результати досліджень вперше обгрунтовують такі положення:

1. Одержані нові дані, які характеризують взаємозв'язки між особливостями професійно важливих психофізіологічних функцій організму підлітків на початку навчання, характером їх змінення у процесі адаптації до навчально-виробничого навантаження і успішністю оволодіння операторськими професіями.

2. Обгрунтовані провідні професійно значущі психофізіологічні функції і якості, що визначають успішність виконання операторської діяльності.

3. Встановлена залежність успішності оволодіння операторськими професіями від віково-статевих і типологiчних особливостей розумової працездатності підлітків при інтенсивному розумовому навантаженні, що дало можливість виявити комплекс найбільш інформативних професійних характеристик, властивих кожному віку і статі досліджуваних підлітків.

Теоретичне значення роботи полягає в наступному.

1. Виявлені закономірності розвитку провідних професійно важливих якостей у підлітків 15-17 років при освоюванні операторських професій. Встановлені вікові і статеві розбіжності у динаміці формування професійно значущих психофізіологічних функцій.

2. По показниках провідних професійно важливих психофізіологічних якостей розроблена класифiкація функціонального стану організму підлітків, яка дозволяє по рівню психофізіологічного статусу на початку навчання оцінити ступінь професійної придатності підлітка до оволодіння операторськими професіями.

3. Науково обгрунтовані психофізіологічні критерії і методи оцінки та прогнозу професійної придатності підлітків, що освоюють операторські професії, з урахуванням вікових і статевих особливостей розумової працездатності та розвитку провідних професійно важливих психофізіологічних якостей.

Практична значимість роботи та впровадження результатів дослідження.

Використання розроблених психофізіологічних критеріїв і методів оцінки та прогнозу профпридатності підлітків до оволодіння операторськими професіями дозволяє на практиці здійснювати диференційований підхід при прийманні на навчання з урахуванням відповідності функціональних особливостей їх організму професійним вимогам, що сприяє підвищенню якості підготовки фахівців, збереженню здоров'я підлітків, зменшенню відсіву профнепридатних осіб у період навчання, скороченню плинності кадрів і підвищенню продуктивності праці. Розроблені критерії і методи можуть бути використані з метою професійного психофізіологічного відбору підлітків, що освоюють операторські професії.

На основі результатів роботи:

- підготовлені методичні рекомендації, “Фізіологічне нормування навантаженя для підлітків" (затверджені МОЗ України 30.04.98) і "Оцінка і прогнозування професійної придатності підлітків" ( на затвердженні в МОЗ України)

- з метою вдосконалення "Перелiку важких робiт iз шкiдливими i небезпечними умовами працi, на яких забороняється застосування працi неповнолiтнiх" останній був перероблений і по ряду позицій уточнений (наказ МОЗ України вiд 31. 03. 94 № 46).

Основні положення, що виносяться на захист

1. Рівень розвитку провідних професійно важливих якостей у підлітків, які освоюють операторські професії, характеризується різною віковою і статевою динамікою властивостей вищої нервової діяльності, що лежать у основі їх формування.

2. Успішність оволодіння операторськими професіями залежить від вікових і статевих та типологiчних особливостей розумової працездатності, динаміки розвитку провідних професійно важливих психофізіологічних якостей у підлітків відповідно до віку і статі.

3. З урахуванням віково-статевих особливостей вищої нервової діяльності і розумової працездатності підлітків з метою профвідбору розроблена класифiкацiя функціонального стану їх організму по показниках провідних професійно важливих якостей і виявлені психофізіологічні критерії, які дозволяють диференційовано підійти до оцінки та прогнозу професійної придатності підлітків до освоєння операторських професій.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи були повідомлені та обговорені на Всесоюзних і республіканських конференціях та симпозіумах: Науково-технічний прогрес і проблеми гігієни праці (Київ, 1989), Охорона здоров'я дітей та підлітків (Харків, 1989), Гігієна дітей та підлітків (Москва, 1989), Проблеми донозологічної гігієнічної діагностики (Ленінград, 1989), ХІІІ з'їзд українського фізіологічного товариства ім. І.П.Павлова ( Харків, 1990 р.), Медичні і психофізіологічні аспекти профорієнтації підлітків (Москва, 1991), Індивідуальні психофізіологічні особливості людини і професійна діяльність (Черкаси, 1991), Актуальні питання фізіології розумової праці (Київ, 1993), Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі (Черкаси, 1995), Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність (Київ-Черкаси, 1997), на 25-й Міжнародній конференції International Congress on Occupational Health.(ICOH-96) - Стокгольм, Швеція, 15-20 вересня 1996.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з них 8 - самостійних.

Особистий внесок здобувача у розробку наукових результатів. В дисертаційній роботі використані матеріали власних досліджень по темах «Розробити фізіологічні критерії оцінки віково-статевої працездатності, напруженості та важкості праці підлітків для цілей профорієнтації та профвідбору” (реєстраційний №01.88.00.37450), «Допустимі норми підняття та переміщення вантажів неповнолітніми, а також перелік важких робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх» (реєстраційний №0193U034642).

Автор самостійно провела всі експериментальні психофізіологічні дослідження, а також статистичну обробку та аналіз одержаних результатів.

Оцінка напруженості праці оператора ЕОМ і водія автотранспорту здійснювалась на основі результатів власних виробничих досліджень, аналізу професіограм та за даними лабораторії проблем медицини праці на автотранспорті ІМП. У загальному обсязі виконаних досліджень доля власних досліджень складає 80%.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках, містить 8 таблиць, 19 малюнків та складається з вступу, огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, заключення, висновків, списку літератури з 252 найменувань.

Матеріали та методи досліджень. Об'єктом дослідження були 193 практично здорових підлітків 15-17 років, що оволодівали професіями операторської праці. Під динамічним спостереженням протягом трьох років перебувало 90 дівчат, що освоюють професію оператора ЕОМ і 103 юнаки, що освоюють професію водія автотранспорту. Було вивчено понад 70 показників.

В динаміці трьох років у підлітків досліджувались психофізіологічні функції і якості, до яких, як показав проведений нами аналіз професійної діяльності, пред'являються підвищені вимоги. Визначались показники обсягу короткочасної пам'яті (КП), концентрації і перемикання уваги (УВ). Методом хронорефлексометрії визначались основні властивості нервової системи і латентні періоди простої звуко- і слухо-моторної реакції (ЛП ПЗМР, ЛП ПСМР). Для вивчення сили і рухливості нервових процесів використовувались розроблена В.Д. Нєбиліциним рухівна методика, що одержала найменування "Градієнт сили", і методика дослідження рухливості нервових процесів при переробці виробленого умовного рефлексу. Зрівноваженість нервових процесів досліджувалась за допомогою методики реакції на об'єкт, що рухається (РРО).

Було використане професійно важливе тестове навантаження - рішення задач, пред'явлюваних на експериментальному пульті оператора (ЕПО-1), у режимі дефіциту часу при зростаючій напруженості розумової роботи. Реакція серцево-судинної системи підлітків на розумове навантаження різної інтенсивності оцінювалась за величиною частоти серцевих скорочень, рівня систолічного та діастолічного артеріального тиску. Вегетативне забезпечення розумової діяльності вивчалося шляхом розрахунку вегетативного індексу Кердо (ВІК). Обчислювався показник результативності роботи (ПРР) по кiлькості правильно вирішених задач.

Стан нервово-мязевого апарату оцінювався за показниками мязевої сили кисті (МС) та мязевої витривалості до статичного зусилля (МВ).

Вивчення професійних інтересів і схильностей підлітків проводилося за методикою Є.А. Клімова. Особові властивості підлітків вивчалися за допомогою запитальника “Риси характеру і темпераменту”.

Оцінка успішності оволодіння професією здійснювалась на основі експертних оцінок викладачів за підсумками виробничої практики та за показниками успішності засвоєння теоретичного і практичного курсу професійного навчання.

Результати дослідження оброблені загальноприйнятими методами математичної статистики з використанням компьютерної системи комплексної статистичної обробки SPSS for Windows. Для оцінки вірогідності розбіжностей фізіологічних показників застосовувались критерії статистичного оцінювання (p<0,01): критерій Стьюдента і критерій Фішера. Застосовано методи персентилів та кореляційно-регресійного аналізу, розраховувались коефіцієнти множинної кореляції, коефіцієнти детермінації, а також парні коефіцієнти кореляції.

Результати. За даними професіографічних досліджень операторських професій, якими оволодівали підлітки, виявлено, що професії оператора ЕОМ і водія автотранспорту належать до категорії професій з високим нервово-емоційним напруженням. За напруженістю праці виконувана робота повинна бути віднесена до ІІІ класу І ступеню згідно “Гігієнічної класифікації праці” (1986). Нами встановлено, що провідними професійно важливими психофізіологічними якостями для досліджуваних професій є: концентрація і перемикання уваги, обсяг оперативної пам'яті, точність і швидкість сенсомоторних реакцій, сила, рухливість і зрівноваженість основних нервових процесів. Динаміка їх розвитку, залежно від віку і статі, у підлітків 15-17 років представлена у табл. 1.

Порівняльний аналіз величин показників уваги у підлітків по статі виявив достовірні розбіжності у 15-річному віці, що свідчить про наявність диморфізму у 15 років. Так, у дівчат цієї вікової групи концентрація і перемикання уваги були кращими, ніж у юнаків (р < 0, 01). З віком функція уваги та показники обсягу короткочасної пам'яті у юнаків та дівчат поліпшуються.

Динаміка функціонального стану центральної нервової системи, що відображена у показниках простих сенсо-моторних реакцій ( ЛП ПЗМР, ЛП ПСМР), у цілому відповідала віковим закономірностям розвитку. Як відомо, загальна закономірність перебуває у поступовому і неухильному скороченні часу реакції у дітей, включаючи і підлітків[Бойко Є.І.,1964].

Розгляд у віковому аспекті даних, одержаних нами при дослідженні рівня розвитку сили нервової системи, виявив достовірне збільшення показників у динаміці 3-х років у підлітків обох статей. Таким чином, виявлені вікові розбіжності у показниках сили нервової системи у юнаків і дівчат 15-17 років свідчать про продовження у підлітковому віці формування даної властивості. Аналіз даних по статі показав, що у 15- і 16-річному віці показники сили нервової системи у дівчат нижче, ніж у юнаків, що узгоджується з літературними даними про притаманний жінкам більш низький рівень цієї властивості [Пейсахов М.Н. та ін.,1976, Сухарєва Л.М. та ін., 1987]. Проте у 17 років показники сили нервової системи у дівчат стають достовірно вище, ніж у юнаків (р < 0, 01), що свідчить про наявність статевого диморфізму у цьому віці.

При вивченні рухливості нервових процесів нами встановлено, що у юнаків і дівчат від 15 до 16 років відзначалось значне підвищення даної властивості р < 0, 05). Від 16 до 17 років рухливість нервових процесів як у юнаків, так і у дівчат підвищувалась незначно. Таким чином, вікова динаміка рухливості нервових процесів у підлітків обох статей характеризувалась постійним підвищенням рівня від 15 до 17 років.

При дослідженні зрівноваженості нервових процесів число випереджаючих реакцій у підлітків 15-16 років обох статей було більше, ніж запізнювальних (р<0,001). Це свідчить про переважання у них процесів збудження над гальмуванням. В 17 років у підлітків настає відносне зрівноваження нервових процесів, показником котрого і є відсоткове співвідношення цих реакцій.

При порівнянні показників РРО у осіб обох статей досліджуваних вікових груп виявлено переважання відсотка точних реакцій у юнаків 15-17 років в порівнянні з дівчатами-однолітками (р <0,01). Середня величина однієї неточної (як випереджаючої, так і запізнювальної) реакції у юнаків також була істотно менше (р < 0,001). Ці факти свідчать про кращу зрівноваженість нервових процесів у підлітків-юнаків в порівнянні з дівчатами. В віці 15-17 років виявлено наявність статевого диморфізму по показниках зрівноваженості нервових процесів у підлітків (р<0,001).

Одержані нами результати підтверджують дані літератури стосовно віково-статевих особливостей вищої нервової діяльності підлітків, у котрих відображаються інтенсивні процеси розвитку основних фізіологічних функцій, велике значення при цьому набуває виразність статевого диморфізму[Сухарєва Л.М., Павлович К.Е., Безстрашна Н.А.,1987; Нетопіна С.А.,1987; Макаренко М.В.,Мацейко І.І., Борейко Т.І.,1997]. Це зумовлює необхідність диференційованого підходу при розробці психофізіологічних критеріїв професійної придатності до освоєння операторських професій, з урахуванням вікових і статевих особливостей вищої нервової діяльності осіб даної вікової групи.

За даними літератури [Антропова М.В.,1979; Пратусевич Ю.М., 1984,1985,1989; Хрипкова А.Г.,1979; Mackintosh N.J.,1986], пристосування організму підлітків до навчального процесу і виробничих навантажень, їх функціональний стан, можливості у оволодінні обраним фахом найбільш адекватно відображає розумова працездатність, визначення якої є одним з найбільш розповсюджених методів кiлькiсної оцінки функціональних резервів організму.

При розумовому навантаженні зростаючої інтенсивності показники результативності роботи з віком мали тенденцію до підвищення у всіх обстежуваних.

Змінення показників стану серцево-судинної системи і величини вегетативного індексу Кердо у осіб обох статей мали односпрямований характер, незалежно від віку: відзначалось підвищення частоти серцевих скорочень та рівня диастолічного тиску із збільшенням навантаження, величина ВІК і рівень систолічного тиску не зазнавали змін. Проте у дівчат відзначалось більше напруження симпатичної ланки вегетативної нервової системи, як у стані спокою, так і при реакції на розумове навантаження (мал.1). Дівчат з високим ступенем емоційної лабільності також було достовірно більше, ніж юнаків.

В ході експерименту визначалась залежність успішності напруженої розумової діяльності від психофізіологічних функцій, що вивчалися. В результаті множинного кореляційно-регресійного аналізу для кожної вікової групи дівчат і юнаків виявлено комплекс найбільш значущих професійно важливих психофізіологічних якостей, що лімітують ефективну розумову роботу: для дівчат 16 років - УВ, ЛП ПЗМР, сила нервової системи, зрівноваженість нервових процесів (R=0,65, p < 0,01); для дівчат 17 років - УВ, сила нервової системи, рухливість нервових процесів, ВІК (R=0,61, p < 0,01); для юнаків 16 років - УВ, КП, ЛП ПЗМР, сила нервової системи (R=0,68, p < 0,01); для юнаків 17 років - УВ, сила нервової системи, зрівноваженість нервових процесів, ВІК (R=0,76, p < 0,001).

Таким чином, були визначені провідні професійно важливі психофізіологічні функції, які детермінують успішність операторської діяльності залежно від віку і статі підлітків. Оскільки рівень розумової працездатності формується на фоні конкретного функціонального стану організму [Мєдвєдєв В.І.,1974], для прогнозу успішності виконання операторської роботи ми вважали за доцільне розробити класифiкацiю функціонального стану організму підлітків по показниках визначених нами провідних професійно важливих психофізіологічних якостей. Це дає можливість по рівню психофізіологічного статусу підлітків ще на початку професійного навчання оцінити ступінь їх придатності до операторської праці, при цьому враховуючи напруженість розумової роботи, вікові та статеві розбіжності показників вищої нервової діяльності і розумової працездатності.

За допомогою методу персентилів нами виділено 5 класів функціонального стану - високе, вище середнього, середнє, нижче середнього і низьке ( табл. 2). Якщо функціональний стан підлітків, що визначається по показниках професійно важливих психофізіологічних якостей, належить до класів - "високе", "вище середнього" і "середнє", то це свідчить про досить високий рівень їх розумової працездатності. Таких підлітків можна вважати придатними до освоєння операторських професій. При віднесенні їх функціонального стану до класу "нижче середнього" - умовно придатними. Підліткам з низьким рівнем розвитку психофізіологічних функцій, з нашої точки зору, рекомендовано вибір професії, не пов'язаної з напруженою розумовою працею в умовах, коли можуть виникнути екстремальні ситуації, які потребують прийняття термінових рішень та оперативних дій.

При кореляційному аналізі зв'язку показників виявлених професійно важливих функцій з показниками успішності оволодіння професією були визначені найбільш значущі з них. Кожній віково-статевій групі підлітків був притаманний свій комплекс інформативних професійних характеристик.

Величина коефіцієнту множинної кореляції (R) комплексу професійно значущих психофізіологічних функцій з показниками успішності оволодіння професією у дівчат 16 років склала 0,64, 17 років - 0,66 (p < 0,01), у юнаків 16 років- 0,68 (p < 0,001), 17 років - 0, 78 (p < 0,01). Успішність оволодіння операторськими професіями підлітками на 41%-62% детермінована станом їх професійно значущих психофізіологічних функцій і якостей. Величина коефіцієнту детермінації дорівнює у дівчат 16 років-41%, 17 років-43%, у юнаків - відповідно 46% та 62%.

Виявлені найбільш значущі показники, що характеризують професійно важливі психофізіологічні функції, особові властивості і професійні інтереси, ввійшли у якості змінних у регресійні моделі, що відображають залежність успішності оволодіння професією від комплексу найбільш інформативних професійних характеристик. За результатами кореляційного аналізу, з метою прогнозу професійної придатності до освоєння операторських професій, для кожної віково-статевої групи підлітків складені рівняння регресії, що мають такий вигляд:

для 16-річних дівчат, що освоюють професію оператора ЕОМ:

y = 4,94 - 0,09X1 + 2,78X2 + 0,31X3 - 0,005X4 + 0,32X5 - 0,04X6

R = 0,64; p<0,01; F =3,4; p<0,01, де:

X1 - показник концентрації і перемикання уваги, c; X2 - показник латентного періоду простої зорово-моторної реакції, мс; X3 - показник сили нервових процесів, умовн.од; X4 - показник зрівноваженості нервових процесів, % точних реакцій; X5 - показник, що характеризує задоволеність вибором професії, бал; X6 - показник, що характеризує прихильність до сфери професійної діяльності "людина-знакова система" , бал;

для 17- річних дівчат, що освоюють професію оператора ЕОМ:

y = 3, 45 + 0,001X1 - 0,009X2 - 0, 14X3 + 0,001X4 + 0, 37X5 + 1,78X6 + 0, 52X7 + 0,03X8

R = 0,66; p<0,01; F =3,6; p < 0,01, де:

X1 - показник концентрації і перемикання уваги, с; X2 - показник латентного періоду простої зорово-моторної реакції, мс; X3 - показник зрівноваженості нервових процесів, % точних реакцій; X4 - показник вегетативного індексу Кердо, умовн.од; X5 - показник обсягу короткочасної пам'яті, кiлькiсть фігур; X6 - показник рухливості нервових процесів, умовн.од; X7 - показник сили нервових процесів, умовн.од; X8 - показник, що характеризує задоволеність вибором професії, бал;

для 16-річних юнаків, що освоюють професію водія автотранспорту:

y = 5, 25 - 0,006X1 - 0, 17X2 - 0,02X3 - 0,05X4 + 0, 19X5 + 0,45X6 + 0, 17X7

R = 0,68; p<0,01; F =3, 7; p < 0,001, де:

X1 - показник концентрації і перемикання уваги, с; X2 - показник обсягу короткочасної пам'яті, кiлькiсть фігур; X3 - показник сили нервових процесів, умовн.од; X4 - показник латентного періоду простої зорово-моторної реакції, мс; X5 - показник, що характеризує прихильність до сфери професійної діяльності "людина-техніка", бал; X6 - показник, що характеризує задоволеність вибором професії, бал; X7 - показник, що характеризує емоційну стійкість, бал;

для 17-річних юнаків, що освоюють професію водія автотранспорту:

y = 1, 57 + 0,02X1 + 0, 42X2 + 0,01X3 + 0,009X4 - 0,04X5 + 0,27X6 + 0, 35X7 + 0,09X8

R = 0,78; p<0,01; F =3, 5; p < 0,01, де:

X1 - показник концентрації і перемикання уваги, с; X2 - показник сили нервових процесів, умовн.од; X3 - показник вегетативного індексу Кердо, умовн.од; X4 - показник зрівноваженості нервових процесів, % точних реакцій; X5 - показник м'язової витривалості, с; X6 - показник, що характеризує прихильність до сфери професійної діяльності "людина -техніка", бал; X7 - показник, що характеризує емоційну стійкість, бал; X8 - показник, що характеризує задоволеність вибором професії, бал.

Таким чином, у результаті проведених досліджень були обгрунтовані психофізіологічні критерії і методи, що дозволяють здійснювати попередній прогноз успішності оволодіння підлітками операторських професій з урахуванням віково-статевих особливостей розумової працездатності, рівня розвитку професійно значущих психофізіологічних функцій і якостей, особових властивостей та професійних інтересів.

Висновки

1. За результатами професіографічних досліджень виявлено, що освоювані підлітками операторські професії (оператор ЕОМ і водій автотранспорту) належать до категорiї професiй з високим нервово-емоцiйним напруженням. Згiдно "Гiгiєнiчній класифiкацiї працi"(1986) виробнича дiяльнiсть у цих професiях за напруженiстю працi повинна класифiкуватись як I ступінь III класу. Основними професійно важливими психофізіологічними якостями, необхідними для успішного оволодіння професіями, є: концентрація і перемикання уваги, обсяг оперативної пам'яті, точність і швидкість сенсомоторних реакцій, сила, рухливість і зрівноваженість основних нервових процесів.

2. Підлітковому періоду властива різна віково-статева динаміка розвитку показників вищої нервової діяльності, психофізіологічних функцій, розумової працездатності і її вегетативного забезпечення, які мають важливе значення у становленні досліджуваних професійно важливих психофізіологічних якостей, необхідних для успішного освоєння операторських професій. У цілому з віком психофізіологічні функції поліпшуються, підвищується розумова працездатність, проте у розвитку психофізіологічних властивостей відзначається виражений статевий диморфізм. По показниках вищої нервової діяльності, він має місце у 15 років, по властивостях основних нервових процесів - у 15-17 років по показниках зрівноваженості показниках сили нервових процесів.

3. При напруженій розумовій діяльності характер і ступінь реакції фізіологічних систем організму підлітків на розумове навантаження залежить від типу вегетативної регуляції, статі і особових якостей. Підлітки з гіперсимпатикотонічним типом регуляції відрізняються підвищеною емоційною лабільністю і істотно більшим зростанням серцевих скорочень в порівнянні з особами, що мають нормотонічний тип регуляції. У дівчат при реакції на розумове навантаження відзначається більш виражена напруженість симпатичного відділу вегетативної нервової системи, ніж у юнаків.

4. За даними множинного кореляційного аналізу кожна віково-статева група підлітків характеризується специфічним сполученням психофізіологічних властивостей, що визначають ефективність виконання напруженої розумової роботи по сприйняттю і переробці інформації. Найбільш інформативними психофізіологічними показниками, лімітуючими ефективну розумову діяльність, є: для дівчат 16 років - УВ, ЛП ПЗМР, сила нервової системи, зрівноваженість нервових процесів (R=0,65, p < 0,01); для дівчат 17 років - УВ, сила нервової системи, рухливість нервових процесів, ВІК (R=0,61, p < 0,01); для юнаків 16 років - УВ, КП, ЛП ПЗМР, сила нервової системи (R=0,68, p<0,01); для юнаків 17 років - УВ, сила нервової системи, зрівноваженість нервових процесів, ВІК (R=0, 76, p < 0,001).

5. Результативність виконуваної підлітками операторської роботи переважно залежить від рівня розвитку професійно важливих психофізіологічних функцій, віково-статевих і типологiчних особливостей вищої нервової діяльності, ефективності вегетативного забезпечення і рівня розумової працездатності. На підставі цих показників розроблена віково-статева психофізіологічна класифiкацiя функціонального стану організму підлітків, яка дозволяє по рівню психофізіологічного статусу на початку професійного навчання оцінити ступінь професійної придатності підлітка до оволодіння професіями операторської праці.

6. Успішність освоєння операторських професій (оператор ЕОМ, водій автотранспорту) залежить від комплексу професійно важливих психофізіологічних характеристик, властивих кожному віку і статі. Найбільш значущими виявились психофізіологічні показники, що характеризують професійно важливі психофізіологічні функції, особові якості та професійні інтереси. Для дівчат 16 років R= 0,64, 17 років - R= 0,66 (p < 0,01); для юнаків 16 років R= 0,68 (p < 0,001), 17 років - R=0, 78 (p < 0,01). На цій підставі для кожної віково-статевої групи підлітків складені рівняння регресії, що забезпечують з високою часткою імовірності здійснення оцінки і прогнозу професійної придатності до освоєння операторських професій.

7. По матеріалах проведених виробничих і експериментальних досліджень розроблена методика прогнозування професійної придатності підлітків до освоєння операторських професій. Рекомендований диференційований підхід як з використанням розробленої для кожної віково-статевої групи класифiкацiї функціонального стану організму підлітків по показниках провідних професійно важливих психофізіологічних якостей, так і на підставі інтегральних оцінок, одержаних за допомогою комплексу рівнянь регресії.

Перелік основних робіт за темою дисертації

1. Особенности реакции организма подростков на сочетанное действие шума, температуры и напряженности труда /Мартыновская Т.Ю./ Гигиена труда: Респ.межвед.сб.- К.: Здоровя, 1989.- С.97-101.

2. Автоматизация прогнозирования профпригодности на базе экспертной системы ПРОЭКС. //Проблемы донозологической гигиенической диагностики:Матер.научн.конф..- Ленинград:Наука, Ленинградское отд., 1989.-с.295-296.

3.Экспертная система для задач профотбора. //Задачи проф.ориентации в свете решений февральского (1988) Пленума ЦК КПСС. Тез.докл.респ.научно-практ.конф.-Киев.: Об-во "Знание", УССР.-1989. -с.3-5.

4. Mental Working Capacity of Adolescents as a Criterion for Occupational Selection. 25th International Congress on Occupational Health.(ICOH-96) - Stockholm, September 15-20,1996. - Book of Abstracts, Vol. II. - Р.305.

Аннотация

Яворская О.А. Психофизиологические критерии профессионального отбора подростков, осваивающих операторские профессии (оценка и прогноз профессиональной пригодности с учетом возрастно-половых особенностей умственной работоспособности).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01. - Гигиена.- Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 1998.

Диссертационная работа посвящена разработке психофизиологических критериев профессионального отбора подростков, осваивающих операторские профессии, с учетом возрастно-половых особенностей умственной работоспособности и развития профессионально важных психофизиологических функций и качеств, на примере профессий оператора ЭВМ ( для девушек) и водителя автотранспорта (для юношей).

Гигиеническими исследованиями установлено, что изученные профессии по напряженности выполняемой работы относятся к III классу I степени согласно «Гигиенической классификации труда» (1986). Обоснованы ведущие профессионально важные психофизиологические качества. Выявлена различная возрастно-половая динамика развития профессионально значимых психофизиологических функций и качеств, определяющих успешность операторской деятельности. Установлена зависимость между успешностью овладения профессиями операторского труда и уровнем умственной работоспособности подростков. Для оценки успешности освоения операторских профессий предложена возрастно-половая психофизиологическая классификация функционального состояния организма подростков. В целях профотбора разработана методика прогнозирования профессиональной пригодности подростков к операторскому труду, с использованием классификации функционального состояния организма подростков и интегральных оценок, полученных с помощью уравнений регрессии.

Ключевые слова: операторский труд, подростки, пол, возраст, умственная работоспособность, высшая нервная деятельность, профессионально важные психофизиологические качества, профотбор.

Summary

O.O.Yavorska "Psychophysiological criteria of occupational selection of adolescents mastering operator's professions (assessment and prediction of professional fitness with due account of their sex and age peculiarities of mental working capacity)".- Manuscript.

The Dissertation for candidate of medical sciences competition on «Hygiene» 14.02.01 speciality. Institute for Occupational Health AMS of Ukraine, Kyiv, 1998.

Dissertation is devoted to the elaboration of psychophysiological criteria of occupational selection of adolescents mastering operator's professions with due account of their sex and age peculiarities of mental working capacity and development of professionally important psychophysiological functions and qualities taking occupations of operator of PC (for girls) and driver of vehicle (for youths) as an example.

The hygienic trials revealed that the studied occupations according to the intensity of the performed work can be referred to the III class of the I degree by the “Hygienic Classification of Work” (1986).

Professionally important psychophysiological qualities were grounded. It was revealed various age and sex dynamics of development of professionally significant psychophysiological functions and qualities determining success of operator's occupation. The dependence was established between the success in mastering occupations of operator's labour and the level of mental working capacity of adolescents. The psychophysiological classification of the functional state of the body of adolescents with due account of their sex and age was proposed for the assessment of the success in mastering operator's professions.

The method of prediction of professional fitness of adolescents to operator's labour with use of classification of the functional state of the body of adolescents and regression equations was developed for the purpose of occupational selection

Key words: operator's labour, adolescents, sex, age, mental working capacity, higher nervous activity, professionally important psychophysiological qualities, occupational selection.

Размещено на Allbest.ru