Радіаційно-гігієнічна оцінка родовищ торфу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Радіаційно-гігієнічна оцінка родовищ торфу в Україні

Бережна Тетяна Іванівна

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

радіоактивний торфорозробка чорнобильський

Актуальність теми

Аналіз екологічної ситуації в Україні, що склалася за останні роки, свідчить про її критичний стан. Особливо він погіршився у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС (Абагян А.А. і співавт., 1986; Ізраель Ю.А. і співавт., 1987; Асмолов В.Г. і співавт., 1988; Алексахін Р.М., 1993). Забруднення територій радіонуклідами призвело до значного додаткового радіаційного опромінення населення і збільшення радіаційного ризику (Балонов М.І., 1992; Ковальов Є.Є., 1993). В результаті чорнобильської катастрофи всі області України, в яких здійснюється промисловий видобуток торфу, опинилися на забрудненій території. Внаслідок цього виникла проблема довгострокового опромінення значних контингентів сільського населення і, в першу чергу, тих, які проживають на забруднених територіях та безпосередньо пов'язані з видобуванням, переробкою та використанням торфу та торф'яних брикетів як комунально-побутового палива. Для сільських жителів торфовидобувних областей торф'яні брикети складають значну частину палива, що використовується населенням за опалювальний сезон. Оскільки частка торфу у паливному балансі цих областей суттєва, проблеми, пов'язані з торф'яним паливом, мають велике значення для місцевого населення. Тому, вирішення питань, пов'язаних з оцінкою небезпеки рівнів опромінення робітників, зайнятих у сферах торфовидобування та торфопереробки, визначення додаткового радіаційного забруднення навколишнього середовища та рівня радіаційного опромінення населення, яке використовує торфобрикети для комунально-побутових потреб, є надзвичайно актуальними для України.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дослідження виконано в межах науково-дослідної роботи Науково-дослідного інституту загальної та комунальної гігієни ім. О.М. Марзєєва Українського наукового гігієнічного центру МОЗ України “Радиационно-гигиеническая оценка месторождений торфа и разработка гигиенического норматива для использования населением торфа в качестве коммунально-бытового топлива” (№ державної реєстрації УА01009906Р).

Мета дослідження

Вивчення особливостей радіоактивного забруднення ділянок промислового видобутку торфу, що опинилися на забрудненій території внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, оцінка доз опромінення робітників, які виконують роботи по видобуванню та переробці торфу, а також обмеження рівнів опромінення населення, що мешкає на забрудненій території і використовує торф і торф'яні брикети як комунально-побутове паливо.

Задачі дослідження

1.Вивчити рівні потужності експозиційної дози гамма-випромінювання та питомої активності торфу на територіях шести торфовидобувних областей України.

2.Вивчити рівні радіоактивного забруднення води магістральних каналів з метою оцінки можливості обладнання ставкових господарств для вирощування риби на вироблених торф'яних територіях .

3.Оцінити торф'яники як джерела вторинного радіоактивного забруднення навколишнього середовища та як джерела формування додаткового опромінення населення, яке мешкає на забруднених територіях.

4.Розрахувати та оцінити дози зовнішнього та внутрішнього опромінення робітників, зайнятих видобутком та переробкою торфу.

5.Розробити та обгрунтувати контрольний рівень вмісту радіоактивного цезію у торф'яних брикетах, призначених для комунально-побутового палива і таких, що виготовляються на підприємствах торф'яної промисловості України.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше дана радіаційно-гігієнічна оцінка торф`яникам України як місцям промислового видобутку торфу, що опинилися на забруденій території, в умовах великомасштабної аварії на ЧАЕС. Дана оцінка дозам опромінення і показаний вклад чорнобильської компоненти в дозу опромінення робітників, зайнятих видобуванням та переробкою торфу.

Практичне значення одержаних результатів

Результати радіаційно-гігієнічних досліджень ділянок торфорозробок, здійснених в рамках виконаної роботи, зробили внесок у повніше вивчення радіоактивного забруднення територій України після аварії на ЧАЕС, дозволили оцінити дози опромінення робітників, зайнятих видобуванням і переробкою торфу та обмежити рівні опромінення населення, яке використовує торф для комунально-побутових потреб. Одним із способів такого обмеження Міністерством охорони здоров'я України затверджено розрахований контрольний рівень вмісту радіоактивного цезію у торф'яних брикетах, призначених для комунально-побутового палива і таких, що виготовляються на підприємствах торф'яної промисловості України. Розроблено і затверджено “Положення про радіаційний контроль торфу та торфобрикету, що видобувається на торфорозробках України”.

Апробація результатів дисертації

Основні положення роботи доповідалися на 3-й республіканській конференції “Научно-практические аспекты сохранения здоровья людей” (Мінськ, 1992), на Національному семінарі “Екологічна освіта в контексті аварії на Чорнобильській АЕС” (Київ, 1993), на науково-практичній конференції “Радиационно-экологические и медицинские аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС” (Київ, 1993), на міжнародній науково-технічній конференції “Чорнобиль-94”, на науково-практичній конференції “Чорнобильська аварія, її наслідки та проблеми їх подолання” (Київ, 1994) та на засіданнях Вченої ради інституту загальної та комунальної гігієни УНГЦ МОЗ України (Київ, 1993, 1994, 1998).

Публікації

Зміст дисертаційної роботи викладено в 13 наукових працях, у тому числі у міжнародних виданнях - 2, у вітчизняних - 11. Раціоналізаторська пропозиція - 1.

Об`єм і структура роботи

Дисертація викладена на 158 сторінках машинопису, складається із вступу, аналітичного огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, висновків, переліку літератури та двох додатків. Робота ілюстрована 38 малюнками, фактичний матеріал подано у 26 таблицях. Перелік літературних джерел містить 129 публікацій.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Для виконання поставлених у роботі задач було виконано близько 11 тисяч вимірів потужності експозиційної дози гамма-випромінювання на ділянках торфорозробок і в цехах торфобрикетних заводів, майже 2 тисячі гамма-спектрометричних досліджень торфу, торфобрикету, торф'яно-вугільного брикету, їхнього попелу, води з магістральних каналів та близько 300 радіохімічних досліджень об'єктів навколишнього середовища. Всього обстежено 20 ділянок торфорозробок та 11 торфобрикетних заводів (ТБЗ) у шести торфовидобувних областях України (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська та Черкаська). Обстежені території знаходяться у так званій “дальній” зоні чорнобильського викиду (100 км) у різних географічних напрямках від місця аварії (західний, північний та південний “сліди”).

Оцінка рівнів потужності експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінювання здійснювалася двома методами: за допомогою приладу ДРГ-01т та із використанням пересувної гамма-локаційної установки, обладнаної в лабораторії. Вимірювання вмісту гамма-випромінюючих нуклідів у пробах виконувалось за допомогою спектрометричної установки “Canberra Series 35 Plus” і германієвого напівпровідникового детектора 7229Р та спектрометричної установки “Varro Silena” і германієвого напівпровідникового детектора PRGC 3020. Радіохімічне визначення стронцію-90 здійснювалося стандартним оксалатним методом з подальшим вимірюванням активності препарату за допомогою радіометра “NRR-610 Tesla”. Результати статистичної обробки отримані за допомогою персонального комп'ютера в системі управління банками даних FoxPro. Графічна побудова карт ізодоз виконана за допомогою комп'ютерної системи “Картограф”, розробленої у середовищі FoxPro із використанням картографічного пакету програм Surfer.

Характер протікання аварії на Чорнобильській АЕС, віддаленість від зруйнованого реактора обумовили складну і неоднорідну картину радіоактивного забруднення ділянок торфорозробок. Першим показником такої неоднорідності є суттєві відмінності у рівнях ПЕД гамма-випромінювання. Ця особливість більш притаманна західному “сліду”, але найбільший розмах коливань ПЕД - від 10 до 90 мкР^.год^-1 - визначено на території ділянки “Морочно” Рівненської області. На ділянках, що знаходяться на північному та південному “слідах”, середні значення ПЕД коливалися у межах 8-12 мкР^.год^-1, що приблизно дорівнює доаварійному рівню гамма-фону на території Українського Полісся. Рівні ПЕД на усіх ТБЗ виявилися близькими за значенням і типовими для закритих приміщень: від 5 до 25 мкР^.год^-1. Спираючись на отримані дані про рівні ПЕД гамма-випромінювання , для кожної ділянки торфорозробки побудовані карти ізодоз. На етапі попередньої оцінки ПЕД гамма-випромінювання на територіях ділянок торфорозробок широкомасштабні виміри вдалося здійснити за допомогою гамма-локаційного пристрою, встановленого на базі автомобіля УАЗ-452М, для визначення ділянок територій, які відрізняються за рівнем ПЕД гама-випромінювання.

Плямистий характер радіоактивного забруднення ділянок торфорозробок підтвердився також при вивченні питомої активності гамма-випромінюючих радіонуклідів у пробах торфу, що видобувається (табл.1). Найбільш нерівномірний характер забруднення притаманний західному “сліду”. Відмінності питомих активностей цезію у торфі між усіма ділянками торфорозробок цього “сліду” досягають 57 разів, стронцію-90 - 25 разів. Радіаційна обстановка на західному “сліді” характеризується підвищеним питомим вмістом цезію у торфі порівняно зі стронцієм.

Таблиця 1 Питома активність радіонуклідів у торфі, що видобувався на території України у 1991-1993 р.р.

Для цієї території співвідношення питомих активностей цезію і стронцію значно перевищує 1 (23.5 на ділянці “Корма”) за винятком ділянок “Моквин” та “Бучмани”, де співвідношення цезій-137/стронцій-90 близьке до 1.

Територіям торфорозробок, які знаходяться на північному та південному “слідах”, нерівномірний характер радіоактивного забруднення притаманний у меншій мірі, ніж західному. Відмінності рівнів питомої активності цезію та стронцію у торфі між ділянками на цих територіях не перевищують 8 разів. Для цих “слідів” характерний також підвищений вміст стронцію порівняно із цезієм. Співвідношення цезій-137/стронцій-90 у пробах торфу, відібраних на цих територіях, виявилися близькими і коливалися у межах 0.48-0.90.

Результати проведених досліджень щодо вивчення заглиблення цезію-137 за профілем торф'яних грунтів на глибину 0-5 та 5-10 см показали, що основна частина валової кількості радіонукліду знаходиться у верхньому 0-5 см шарі торфу (рис.1). На території північного “сліду” ця частка дорівнює 75 %, західного - 58 %, а на південному - 88 % від активності ізотопу, розподіленої за профілем грунту на глибину до 10 см. На західних територіях відмічено більш інтенсивний процес перерозподілу вглиб, що, виходячи із літературних джерел (Звіт про НДР УНГЦ, 1993; Бобильова О.О., 1994), очевидно, пов'язано із підвищеним вмістом рухливих форм цезію-137 у первинних опадах, які сформували західний “слід” порівняно з іншими “слідами”.

Рис. 1 Розподіл цезію-137 на глибину 0- 5 та 5 - 10 см

Здійснення суцільного і детального картографування радіоактивно забруднених територій, що обіймають значні території, за допомогою тільки відбору грунтових зразків виявляється обтяжливим через значний обсяг робіт. Полегшити вирішення цієї задачі можна двома способами: застосуванням пересувної гамма-локаційної установки на базі автомобіля або використанням тісного кореляційного зв'язку між щільністю радіоактивного забруднення та ПЕД гамма-випромінювання на цій місцевості. До того ж, визначення коефіцієнту пропорційності являє собою як науковий, так і практичний інтерес (Лощилов М.О. і співавт., 1986; Jakob P. et al., 1986). Отримане у нашій роботі середнє значення коефіцієнту пропорційності між щільністю радіоактивного забруднення ділянки “Морочно” та ПЕД гамма-випромінювання, створеної радіонуклідами цезію, складає 2.531.03 кБк^.год^.м^-2.мкР^-1 на 1991 р.

Території, що залишаються на місці вироблених торф'яників, тягнуть за собою екологічні та економічні проблеми. Після видобутку торф'яних покладів залишається нерівний рельєф місцевості із грунтами, не придатними для сільськогосподарських угідь. З метою ефективного використання цих площ, за даними Концерну “Укрторф”, передбачається обладнання ставкових господарств для вирощування риби. З цією метою проведено радіаційне обстеження води з магістральних каналів і дана оцінка очікуваним дозам внутрішнього опромінення за рахунок вживання риби, вирощеної в таких ставках. Очікувана питома активність радіонуклідів цезію у рибі, що може бути вирощена у ставках та територіях вироблених восьми ділянок, виявилася вищою за допустимий рівень вмісту цезію у рибі відповідно до введених у дію нових гігієнічних нормативів (“Допустимі рівні вмісту цезію-137 та стронцію-90 у харчових продуктах та питній воді ДР-97”). Для решти п'яти ділянок, де досліджувалась вода, очікувана питома активність радіонуклідів цезію у рибі не перевищила 90 Бк^.кг^-1, що значно нижче нормативу. Перевищення допустимого рівня вмісту стронцію-90 у рибі, відповідно до ДР-97, не очікується на жодній з обстежених ділянок. Для отримання більш точних і коректних результатів для кожної ділянки торфорозробки необхідно враховувати додаткові уточнені дані про хімічний склад води, види риб, їхній вік і т.і. Також слід враховувати фактор неоднорідності радіоактивного забруднення торфорозробок.

Спираючись на отримані дані радіаційно-гігієнічного дослідження родовищ торфу як місць промислового видобутку торфу, що опинилися на території, забрудненій внаслідок великомасштабної ядерної аварії, вивчені особливості додаткового опромінення населення, яке проживає на цих територіях і використовує торф як комунально-побутове паливо. Попіл, що при цьому утворюється, у більшості випадків використовується як добриво на присадибних ділянках, що призводить до забруднення навколишнього середовища і, відповідно, до додаткового опромінення населення. Розрахунок і обгрунтування контрольного рівня вмісту радіоактивного цезію вимагали проведення експериментальних досліджень щодо визначення коефіцієнта концентрування попелу торфобрикету. З цією метою були спалені і досліджені зразки торф'яних брикетів, виготовлених з торфу, взятого з ділянок кожної із шести областей, що вивчалися. Результат експерименту показав, що коефіцієнт концентрування попелу суттєво відрізняється залежно від ділянки торфорозробки (від 4.0 до 13.6), середнє значення склало 7.30.8. З метою введення деякого коефіцієнту запасу було взято максимальний коефіцієнт концентрування. У результаті контрольний рівень вмісту радіоцезію у готовому торф'яному брикеті становить 666 Бк^.кг^-1. Порівняння контрольного рівня вмісту радіоактивного цезію у торф'яних брикетах та питомої активності цезію у торфі, що видобувається, показало, що перевищення контрольного рівня спостерігається на ділянках західного “сліду”: “Кремінне”, “Морочно” та “Сойне” (рис.2).

Отримані дані про рівні ПЕД гамма-випромінювання та питомої активності торфу склали основу для розрахунку доз зовнішнього гамма-опромінення, обумовлених радіоактивними ізотопами, що осіли на місцевість і природним гамма-фоном; доз зовнішнього бета-опромінення на незахищені ділянки шкіри, а також доз внутрішнього опромінення за рахунок інгаляційного надходження радіонуклідів у організм працівників, які зайняті у галузях торфовидобування та торфопереробки. Аналіз результатів розрахунків очікуваних ефективних доз від зовнішнього та внутрішнього опромінень показав, що максимальна сумарна доза опромінення працівників, зайнятих на сезонних роботах по видобутку торфу, при умові існування всіх несприятливих факторів (максимальний коефіцієнт вітрового здіймання, суха сонячна погода протягом усього сезону і т.і.) очікується на ділянці “Морочно” Рівненської області і може скласти 231.9210.1 мкЗв за сезон. Для решти ділянок очікувані дози виявилися суттєво нижчими і вклалися в інтервал 52.018.1 - 102.336.9 мкЗв за сезон. Максимальний внесок чорнобильської компоненти в дозу зовнішнього гамма-опромінення на полях торфорозробок відмічено на найбільш забрудненій ділянці “Морочно” і складає близько 80 %. Для решти ділянок доза, сформована за рахунок радіонуклідів чорнобильського походження, складає, в середньому, 457 % від зовнішньої дози опромінення за сезон. Частка очікуваної сезонної дози в річній дозі опромінення (“Дозиметрическая паспортизация населенных пунктов Украины, подвергшихся радиоактивному загрязнению после чернобыльской аварии”, 1992) для основної кількості ділянок торфорозробок коливається від 3 % до 24 %. Виняток склали дві ділянки (“Корма” і “Моквин”), де ця частка склала

29% і 100%, але за абсолютними значеннями річні дози опромінення тут порівняно невисокі - 60 мкЗв та 210 мкЗв на рік.

Рис.2 Питома активність цезію-134,-137 у торфі, що видобувається, на ділянках торфорозробок порівняно з контрольним рівнем вмісту радіоізотопів цезію у торфі та торф`яних брикетах.

Санітарно-гігієнічні дослідження, здійснені на Маневичеському торфобрикетному заводі Волинської області, показали, що при виконанні різноманітних технологічних операцій концентрація пилу в повітрі цехів заводу коливалася у межах 3.7 - 120.0 мг^.м^-3. При максимальному рівневі вмісту пилу у повітрі очікувана ефективна доза від внутрішнього опромінення працівників заводу складає 120.730.0 нЗв на рік. Зовнішня доза опромінення робітників заводу склала 206.695.9 мкЗв на рік. Тобто, сумарна ефективна річна доза опромінення працівників Маневичеського ТБЗ на 98 % визначена зовнішнім опроміненням.

Отже, проведені дослідження вперше дали можливість оцінити рівні та особливості радіоактивного забруднення значних територій України, зайнятих торф'яними розробками, в умовах великомасштабної ядерної аварії, встановити особливості вертикального розподілу радіонуклідів цезію, оцінити можливість обладнання ставкових господарств на території вироблених ділянок торфорозробок, оцінити дози опромінення працівників, зайнятих видобуванням та переробкою торфу, виділити компоненту дози, пов'язану з аварією на ЧАЕС, і встановити контрольний рівень вмісту радіоактивного цезію у торф'яних брикетах, що виготовляються на підприємствах торф'яної промисловості України і призначаються для комунально-побутового палива.

ВИСНОВКИ

1. Радіоактивне забруднення територій торфорозробок характеризується високим ступенем нерівномірності. Ця особливість найбільш притаманна ділянкам торфорозробок, які знаходяться на території західного “сліду” чорнобильського викиду. Відмінності питомих активностей цезію у торфі між ділянками торфорозробок західного “сліду” коливаються від 1 до 57 раз, для стронцію цей розмах склав 1-25.

2. Західний “слід” викиду ЧАЕС відрізняється підвищеним питомим вмістом радіонуклідів цезію у видобутому торфі порівняно зі стронцієм-90. Співвідношення цезій-137/стронцій-90 на цих територіях досягає 24. Аналіз відношення питомих активностей цезію-137 та стронцію-90 на північному та південному “слідах” вказує на підвищений вміст у торфі стронцію-90 порівняно з цезієм-137. Співвідношення цезій-137/стронцій-90 у торфі, відібраному на цих “слідах” виявилося меншим за 1 і зафіксовано у межах 0.48 - 0.90.

3. Основна частка активності радіоактивного цезію, що випав внаслідок аварії, знаходиться у верхньому 0-5 см шарі торфу. На території північного “сліду” у цьому шарі зосереджено 75 % від активності ізотопу, розподіленого за профілем грунту на глибину до 10 см; на західному “сліді” - 58 %, на південному - 88 %.

4. Коефіцієнт пропорційності між щільністю радіоактивного забруднення торф'яного грунту та ПЕД гамма-випромінювання, обумовленої радіонуклідами цезію, на 1991 р. склав 2.531.03 кБк^.год^.м^-2.мкР^-1. Для гамма-локаційного пристрою, обладнаного у пересувній радіологічній лабораторії на базі автомобіля УАЗ-452М, показана висока ефективність використання на етапі попередньої оцінки радіоактивного забруднення місцевості гамма-випромінюючими нуклідами.

5. Показана можливість обладнання ставкових господарств на територіях вироблених ділянок торфорозробок “Ірванцево”, “Замглай” (північний “слід”), “Моквин”, “Сойне” (західний “слід”) та “Рожниторф” (південний “слід”).

6. Контрольний рівень вмісту радіоактивного цезію у торф'яних брикетах, призначених для комунально-побутового палива і таких, що виготовляються на підприємствах торф'яної промисловості України, складає 666 Бк^.кг^-1. Коефіцієнт концентрування попелу торф'яного брикету, залежно від ділянки торфорозробки, становить від 4.0 до 13.6 (середнє значення дорівнює 7.3 0.8).

7. Максимальний внесок чорнобильської компоненти у дозу зовнішнього гамма-опромінення працівників на полях торфорозробок дорівнює 80% і відмічений на ділянці “Морочно”. Для решти ділянок доза зовнішнього опромінення, сформована за рахунок радіонуклідів чорнобильського походження, складає в середньому 457%.

8. Максимальна ефективна доза опромінення сезонних працівників, зайнятих видобутком торфу на ділянках торфорозробок, за умови впливу всіх несприятливих метеорологічних факторів, очікується на рівні 230 мкЗв за сезон, що складає 23 % від ліміту річної ефективної дози опромінення населення України.

9. Внесок очікуваної ефективної дози опромінення працівників за сезон робіт у річну дозу опромінення жителів населених пунктів, де проживають сезонні працівники, коливається від 3 % до 24 %.

10. Сумарна ефективна річна доза опромінення працівників Маневичеського торфобрикетного заводу на 98 % визначена зовнішнім опроміненням і дорівнює 210.2495.9 мкЗв на рік.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

радіоактивний торфорозробка чорнобильський

Бережна Т.І. Особливості радіоактивного забруднення територій торфорозробок України// Довкілля та здоров`я.-1998.-№2(5).- С.36-38.

Калашникова З.В., Карачов І.І., Бережна Т.І., Кучма М.Ф. Радіаційна обстановка та рівні опромінення працівників лісового господарства у місцях здійснення лісогосподарських заходів Зони відчуження ЧАЕС //Український радіологічний журнал.-1997.-№4.-С.393-397

Бережная Т.И. Радиационно-экологическая обстановка на участках торфоразработок Черниговской области// Гигиена населенных мест.- Киев:Здоров'я,1998.-Вып 33.-С.267-271

Карачев И.И., Семенюк Н.Д., Бережная Т.И. Гигиеническая оценка радиоэкологической ситуации на торфоразработках Украины// Актуальные вопросы гигиены окружающей среды: Сб. науч. труд. ин-та общей и коммун. гигиены им.А.Н.Марзеева.-1995,Киев.-С.188-191

Карачев И.И., Бережная Т.И. Семенюк Н.Д. Радиационно-экологическая оценка месторождений торфа Украины// Итоги 8 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС: Сб. докл. IV Междунар. науч.-технич. конф. “Чернобыль-94”.- Чернобыль,1996.-С.286-292

Калашникова З.В., Карачев И.И., Бережная Т.И., Перепелятников Г.П., Хомутинин Ю.В.. Агроэкологические аспекты применения микроудобрений на почвах, загрязненных радионуклидами// Итоги 8 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС: Сб. докл. IV Междунар. науч.-технич. конф. “Чернобыль-94”.- Чернобыль,1996.-С.350-359

Карачев И.И., Наговицына Л.И., Шабунина Н.Д., Боровикова Н.М., Варбанец А.Н., Чуприна С.В., Бережная Т.И. Содержание стронция-90 в почве г.Киева// Гигиена населенных мест.-Киев:Здоров'я,1993.-Вып 32.- С.29-32

Карачев И.И., Шабунина Н.Д., Наговицына Л.И.,.Семенюк Н.Д, Троян Л.В., Молюк А.А., Бережная Т.И., Чуприна С.В. Радиационно-гигиеническая обстановка на торфоразработках Черниговской области//Актуальные проблемы ликвидации медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС: Тез.докл. Украинской науч.-практ. конф., Киев, 21-23 апреля 1992 г., К:1992.-С.96.

Карачев И.И., Геец В.И., Бережная Т.И. Особенности радиационной ситуации в северных районах Ровенской области после аварии// 3-я респ.конференция “Научно-практические аспекты сохранения здоровья людей, подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на Чернобыльской АЭС”, Гомель 15-17 апреля 1992 г., Минск: НИИРМ, 1992 г.,С.50.

Семенюк Н.Д., Шабунина Н.Д., Бережная Т.И. Радиационная оценка загрязнения участков торфоразработок и торфобрикета, используемого населением Житомирской области Украины в качестве топлива// Тез.докл. Радиобиологического съезда, Киев 20-25 сентября 1993 г., Пущино, 1993, Ч.3.-С.903-904.

Бережная Т.И. Сравнительная оценка радиационно-экологической обстановки и доз облучения сезонных рабочих на месторождениях торфа, расположенных на западном и южном следах чернобыльского выброса//Чорнобильська аварія, її наслідки та проблеми їх подолання: Тези доповідей наук.-практ.конф., Київ, 20-21 квітня 1994 р., Київ:Інститут ядерних досліджень НАН України, 1994.-С.8.

Radiation detected in peat-production bogs located in various regoins of Ukraine/ T.I.Berezhnaya, I.I.Karachev, N.D.Semenuk, L.I.Nagovitsina//3d Inter.Symp.and Exhibition on Environ. Contamination in Central and Eastern Europe.-Abstracts// Sept.10-13, 1996, Warsaw, Poland.- 1996.-P.120.

Caesium-137 and Strontium-90 Contents Found in Organism of Children Living in Ukrainian regions Contaminated with Accidental Radionuclides (№115)/ I.I.Karachov, N.D.Semenjuk, T.I.Berezhna// EPIDEMIOLOGY July 1997, Volume 8, Number 4, Supplement, ANNUAL CONFERENCE OF THE ISЕE, P.41

Размещено на Allbest.ru