Вібраційне забруднення навколишнього середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №8 м. Ужгорода

Вібраційне забруднення навколишнього середовища

Наукову роботу виконала

Газуда Іванна

учениця 11-А класу

ЗОШ 1- 111 ст. № 8

м. Ужгорода

Науковий керівник

Джуган Наталя Василівна

вища категорія, «старший вчитель»

вчитель основ здоров'я, ОБЖ

Ужгород -2010

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характер дії вібрації та її вплив на навколишнє середовище

1.1 Вібрації і шум

1.2.Взаємозв'язок вібрацій і шуму та їх джерела виникнення

1.3 Ступінь і характер дії вібрації

1.4 Параметри вібрацій

Розділ 2. Вплив вібрації на організм

2.1.Вібронебезпечні виробництва8

2.2 Перебіг та форми вібраційної хвороби

2.3 Профілактика вібраційних та шумових захворювань

Розділ 3. Практичні дослідження вібраційного забруднення

3.1 Прилад для вимірювання

3.2 Визначення рівня вібрації і шуму

3.3 Додаткові результати досліджень вібрацій

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

В останні десятиріччя науково-технічний прогрес різко ускладнив взаємовідносини людини з навколишнім середовищем. Питання боротьби з вібрацією у містах набуло в останній час дуже актуальне значення. Це пояснюється тим, що значно збільшилась як кількість джерел вібрації, так і їх потужність. Урбанізація, ріст транспортного руху, індустріалізація, комп'ютеризація призвели до значного збільшення вібрації в містах.

Джерелом вібрації в навколишньому середовищі є всі види транспорту, ліфти,телевізори, радіоприймачі, комп'ютери,музичні інструменти, юрби людей. Психологічному значенню вібрації і руху м'язів у живих організмах надавав значну увагу видатний російський фізіолог І .М.Сеченов. Видатний австрійський вчений Конрад Лоренс встановив залежність між рівнем агресивності тварини і інтенсивністю його рухів і вібрації. Визначити характеристики психофізіологічного стану і емоцій можна з допомогою віброзображення: вібрації напружених м'язів; вібрації дихання-храпу; голосові вібрації.

Вібрації- механічні коливання з частотою 1,6-1000 Гц, що тісно зв'язані з поняттями шум і звук.

Вібрація - загальнобіологічний шкідливий чинник, що призводить до фахових захворювань - віброзахворюваннь, лікування котрих можливо тільки на ранніх стадіях. Хвороба супроводжується стійкими порушеннями в організмі людини (опорно-руховий апарат, необоротні зміни в кістках і суглобах,захворювання шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, нервово-психічної сфери). Людина частково або цілком утрачає працездатність. По способі передачі на людину вібрація підрозділяється на загальну і локальну. Загальна - діє через опорні поверхні ніг на весь організм у цілому. Локальна - на окремі ділянки тіла.

Тривалий вплив вібрації викликає фахове захворювання -- вібраційну хворобу.

Найбільш небезпечна частота загальної вібрації 6--9 Гц, оскільки вона збігається з власною частотою коливань внутрішніх органів людини. В результаті цього може виникнути резонанс, це призводить до переміщень і механічних ушкоджень внутрішніх органів. Резонансна частота серця, живота і грудної клітки -- 5 Гц, голови -- 20 Гц, центральної нервової системи -- 250 Гц. Частоти сидячих людей становлять від 3 до 8 Гц.

У виробничих умовах припустимі рівні шуму і вібрації регламентуються відповідними нормативними документами .Особливо шкідливі вібрації з частотами, близькими до частот власних коливань тіла людини, більшість котрих знаходиться в межах 6...30 Гц.

Мені було цікаво провести дослідження рівня вібрацій деяких видів транспорту, побутових приладів, мобільних телефонів, комп'ютерів, телевізорів, щоб дізнатися про їх реальні величини і вплив на здоров'я.

Висловлюю глибоку вдячність працівникам ЦЗЛ з-ду «Турбогаз» за можливість працювати з приладом-віброметром, з допомогою якого я отримала цікаві результати, наведені в роботі.

Розділ 1 Характер дії вібрації та її вплив на навколишнє середовище.

1.1 Вібрації та шум

Покращення стану навколишнього середовища та безпеки життя нерозривно зв'язані з проблемою зменшення вібрації. Робота

переважної більшості машин незмінно супроводжується вібрацією і шумом, що генерується ними. Вібрація і шум -наслідки переміщення та рухів, закладених у принцип дії машини.

Вібрація це складний коливний процес пружних тіл, що характеризується періодичністю зміни амплітуди коливань, віброшвидкості, віброприскорення та частоти коливань.

Встановлено, що вібрація передчасно виводить з ладу машини та обладнання, обмежує їх технологічні можливості, негативно впливає на організм людини [5].

1.2 Взаємозвязок вібрацій і шуму та їх джерела виникнення

Вібрація підвищеної частоти (> 16 .20 Гц), як правило, проявляється у вигляді шуму. В зв'язку з цим зниження вібрації звичайно рівнозначне зниженню шуму, тобто можна говорити про віброакустичний комфорт.

Загальна вібрація залежно від джерела виникнення може бути чотирьох категорій:

1 - транспортна вібрація, яка діє на операторів (водіїв) транспортних засобів при перевезенні вантажів, на транспортних дорогах тощо;

2 - транспортно-технологічна вібрація, яка діє на операторів машин при переміщенні вантажів, на виробничих майданчиках, платформах (екскаваторів, баштових кранів, гірничих машин та ін.);

3 - технологічна вібрація, яка діє на операторів спеціальних верстатів та верстатного обладнання, на яких відсутні джерела вібрації, що перевищують гігієнічні нормативи.

4 - вібрація побутових приладів та аудіо- та відеотехніки.

Залежно від способу дії вібрації на тіло людини її поділяють на місцеву (локальну) вібрацію, яка передасться через руки людини, та загальну, яка передається на тіло стоячої або сидячої людини через ноги. Як свідчить практика, часто ці два фактори співпадають[7].

1.3 Ступінь і характер дії вібрації

Ступінь та характер дії вібрації на організм людини залежить, від виду вібрації, її параметрів та напрямку дії. Тіло людини можна вважати як масу з пружними елементами.

Вібрація передасться людині як безпосередньо під час її контакту з машиною, так і через конструкції, підлогу, спричиняючи при цьому загальну вібрацію людського тіла, що проявляться в його коливаннях. Із збільшенням амплітуди цих коливань (вібрації) збільшується енергія коливних рухів, реакція людини на них сильнішає. Особливо шкідливі для людини вібрації і частотою 6 .9 Гц, близькою до частоти коливання її тіла. Для людини, що стоїть на віброповерхні має два резонансні піки на частотах 5 .12 та 17 .25 Гц, для сидячої -- 4 .6 Гц. Постійна дія вібрації спричиняє вібраційну хворобу з втратою працездатності. Отож, дуже важливо знизити вібраційну активність машини до можливо невеликих рівнів, у всякому разі не допустити перевищення її гігієнічних нормативів[3].

Загальна вібрація несприятливо впливає на нервову систему, викликає зміни у серцево-судинній системі, вестибулярному апараті, а також впливає на обмін речовин.

1.4 Параметри вібрації

Параметрами вібрації, які виміряють для визначення негативного впливу на організм людини є:

1. Частота, Гц

2. Амплітуда А, м.

3. Середнє квадратичне значення віброшвидкості Vt, м/с.

4. Середнє квадратичнє віброприскорення wt, м/с.

5. Відносний показник віброскорості Lv, Дб.

6. Відносний показник віброприскорення Lw, Дб.

Людина є замкнутою системою з частотою коливань 5-9 Гц. Якщо підвести зовнішні коливання з тієї ж частотою - резонансом, то великою мірою можливе повне припинення роботи серця.

Нормування вібрацій визначається їх нормативними характеристиками.

Нормативними характеристиками, що служать для оцінки впливу вібрацій на людину є: середньоквадратичні значення віброшвидкості і виброприскорения та їхні показники. Понад 10 Гц - нормуються Vt і wt. Менше 10 - Lw Lv.

Для вимірювання сили вібрації використовують різні прилади і в тому числі віброметр [1].

вібрація шум хвороба вимірювання

Розділ 2. Вплив вібрації на організм

2.1 Вібронебезпечні виробництва

Тривалий вплив вібрації на організм працюючого призводить до розвитку вібраційної хвороби -- професійного захворювання з ураженням опорно-рухової системи, судин і м'язів, серцево-судинної, нервової, травної та ендокринної систем, специфічних функцій жіночого та чоловічого організмів. Супутніми причинами захворювання є фізичне перенапруження, вимушена незручна робоча поза, несприятливі фактори мікро- та макроклімату[6].

Перші випадки вібраційного захворювання були описані ще в 1911 р. У нашій країні перші випадки виявлено в 1924 р.

Вібронебезпечні виробництва характерні для вугільної, гірничовидобувної, дерево-та металообробної промисловості, сільськогосподарського виробництва, машинобудування, авіа- і суднобудування тощо.

Вібронебезпечними є професії шахтарів, будівельників, шляховиків, вальників лісу, водіїв усіх видів транспортних засобів, важких сільськогосподарських машин, клепальників, шліфувальників, бетонярів, наждачників, заточувальників, формувальників тощо.

Джерелами вібрації є електричні, пневматичні та дизельні машини, інструменти обертального, поступального та ударного механізму дії[2].

2.2 Перебіг та форми вібраційної хвороби

У розвитку вібраційної хвороби виділяють: локальний вплив вібрації на частину тіла, що стикається з джерелом вібрації (найчастіше руки). Ушкоджень зазнають шкіра, підшкірно-жирова клітковина, кістки, зв'язки, сухожилля, суглоби, кровоносні та лімфатичні судини, рецепторний апарат і периферичні нерви; нервово-рефлекторна ланка. Вібрація сприймається специфічними рецепторами, що містяться в шкірі, м'язах, периферичних судинах тощо[8]. Її дія виявляється різного роду проявами з боку центральної нервової системи.

Це відповідна реакція на тривалий вплив вібрації: підвищення тонусу кровоносних судин, ішемія, гіпоксія, зміни в різних тканинах і органах.

Таблиця 1. Резонансні частоти окремих частин тіла

№п/п	ЧАСТИНИ ТІЛА	РІВЕНЬ ВІБРАЦІЇ, Гц
1	Серце	5-9
2	ЦНС	250
3	Очі	22-27
4	Горло	6-12
5	Грудна клітка	2-12
6	Ноги,руки	2-8
7	Голова	8-27
8	Обличчя	4-27
9	Поясничний відділ хребта	4-14
10	Живіт	4-12
11	Судини	35-250

Згідно з останньою класифікацією виділяють наступні форми вібраційної хвороби:

від впливу локальної (через руки) вібрації;

від впливу загальної (через точки опори) вібрації;

від впливу сукупної (через руки і точки опори) вібрації.

Кожна форма вібраційної хвороби має три ступені тяжкості:

I -- початкові прояви (компенсована);

II -- помірно виражені прояви (субкомпенсована);

III -- виражені прояви (декомпенсована).

Вібраційна хвороба залежить від впливу локальної вібрації /табл. 1 / На початку захворювання хворі скаржаться на болі в руках після роботи й у нічний час, які припиняються чи стихають через 30--40 хв після початку роботи, парестезію (неприємне відчуття заніміння, поколювання тощо) чи гіперестезію (підвищену шкірну чутливість) на руках. Надалі парестезія та гіперестезія змінюються зниженням поверхневої чутливості усіх видів (вібраційної, температурної, больової, менше тактильної). На зміну первісній підвищеній мерзлякуватості рук приходить побіління пальців рук від холодної води, інших охолоджених рідин і предметів, руки мерзнуть. Надалі додаються приступи «спонтанного» побіління пальців, найчастіше обумовлені низькою температурою повітря. Пізніше ангіоспазм переходить у посиніння чи почорніння пальців рук на холоді. Помірне зниження сили в руках змінюється на виражену слабкість м'язів верхніх кінцівок, особливо при згинанні пальців рук, неутриманням у руках деталей і інструментів без контролю зору. Турбують судороги в м'язах рук. Руки стають блідими (пізніше з'являється «мармуровий малюнок» шкіри кистей і передпліч, посиніння та почорніння пальців рук). При вібраційній хворобі ІІ--ІІІ ступеня відбувається потовщення суглобів кисті, округлення та опуклість нігтів, розширення нігтьових фалангів пальців рук, потовщення чи стоншення, підвищена ламкість і розшаровування нігтів, гіперкератоз (надмірне потовщення) шкіри кистей. У виражених випадках -- гіпотрофія м'язів.

З боку нервової системи виражена загальна слабкість, підвищена дратівливість, уразливість, плаксивість, головні болі до кінця робочого дня, зниження розумової та загальної працездатності, непостійні артеріальний тиск і пульс, підвищена пітливість, порушення уваги, пам'яті, мислення, інтелекту.

З боку серцево-судинної системи характерними є скарги на непостійне поколювання в області серця, почастішання дихання та пульсу [9]. З боку травної системи -- симптоми розладу,що розвиваються при впливі транспортної вібрації (джерела -- трактори гусеничні, самохідні машини, комбайни, вантажні автомобілі -- МАЗи, КрАЗи та КамАЗи, тягачі, самоскиди, великовантажні, дорожньо-будівельні машини, котки, грейдери, самохідний шахтний рейковий транспорт); транспортно-технологічної вібрації (під час роботи на екскаваторах); технологічної вібрації (джерела -- верстати, ковальсько-пресове устаткування) -- постійної і непостійної низько- (1--4 Гц), середньо- (8--16 Гц) і високочастотної (32--64 Гц) вібрації[8].

Припинення контакту з вібрацією при початкових (I ступінь) і рідше при помірковано виражених проявах (II ступінь) вібраційної хвороби призводить до регресу клінічних симптомів. Якщо працівник улаштовується на роботу, де немає контакту з вібрацією та супутніх несприятливих виробничих факторів, у предпенсійному чи пенсійному віці, загострення захворювання маскується віковими змінами, прогресуванням супутніх захворювань.

За умови зміни умов праці у стадії початкових проявів (I ступінь) і в молодому віці захворілого можливе його видужання. В інших випадках захворювання призводить до зниження загальної та професійної працездатності[4].

Під час діагностики вібраційної хвороби використовуються: суб'єктивні дані (характерні скарги) хворого; дані об'єктивного обстеження; дані лабораторних, інструментальних і функціональних досліджень: загальних (вміст ліпідів, цукру та інші аналізи крові, загальний аналіз сечі, ЕКГ, рентгенографія органів грудної порожнини) і спеціальних (кистьова динамометрія, визначення больової чутливості, вібраційної чутливості за допомогою камертона С125 Гц чи апарата ІВЧ-02, вібротестера, температурної, тактильної чутливості, ультразвукова діагностика судин кінцівок, рентгенографія кісток кистей, стоп, хребта, капіляроскопія, електронейроміографія, холодова проба, електротермометрія, шкірна електротермометрія).

Дія шуму в багатьох випадках поєднується з впливом вібрації, пилу, токсичних і подразнюючих речовин, несприятливих факторів мікро- і макроклімату, зі змушеним незручним робочим положенням тіла, фізичним перенапруженням, підвищеною увагою, нервово-емоційним перенапруженням, що прискорює розвиток патології.

Джерелами шуму є двигуни, насоси, компресори, турбіни, пневматичні інструменти, молоти, дробарки, верстати тощо. Специфічна дія шуму позначається на слуховому аналізаторі. Дистрофічні (оборотні), а потім деструктивні (мало- чи необоротні) зміни в слуховому аналізаторі розвиваються внаслідок тривалого перебування працюючого в режимі підвищеного шумового навантаження, підвищеної імпульсації, у виснажуючому режимі і призводять до розвитку професійної приглухуватості[2].

Хворі в першу чергу висувають неспецифічні скарги:

з боку нервової системи -- на дратівливість, плаксивість, образливість, лабільність настрою, підвищену фізичну і розумову стомлюваність, порушення сну, зниження пам'яті, уваги, неможливість зосередитися, головні болі до кінця робочого дня, запаморочення (астенічний, астеновегетативний, астеноневротичний синдроми);

з боку серцево-судинної системи -- на колючі, потім стискаючі болі в області серця, непостійні пульс і артеріальний тиск, підвищену пітливість. Пізніше з'являються скарги на шум, дзвін, писк у вухах, зниження слуху на обидва вуха, запаморочення, нестійку ходу тощо.

До ускладнень шумових впливів можна віднести серцево-судинні порушення, інсульт, енцефалопатію, кардіоваскулярні порушення, інфаркт міокарда, гіпер- і гіпотонічну хвороби, гострі та хронічні гастроентерологічні порушення.

Неспецифічна дія шуму позначається на функції центральної нервової, травної системи (до виразкових проявів), серця (до інфаркту міокарда), судин (до гострого порушення кровообігу в міокарді, мозку), підшлунковій залозі та на інших органах[6].

2.3 Профілактика вібраційних та шумових захворювань

Лікування вібраційних і шумових уражень має бути індивідуальним і комплексним.

У разі впливу вібрації лікування спрямоване на усунення місцевих і загальних проявів вібраційної хвороби. Для лікування локальних проявів дії вібрації застосовують такі процедури: розтирання, масаж, теплі дво- чи чотирикамерні ванни, аплікації парафіну, озокериту, лікувальної грязі у поєднанні з ропою, фонофорез засобів, що нормалізують тонус капілярів.

Фізіотерапевтичне лікування включає ампліпульстерапію, ультрафіолетове опромінення на комірцеву зону, ультразвук, а також сухоповітряні ванни з набором трав, локальну баротерапію, рефлексотерапію, внутрішньовенне лазерне опромінення крові, масаж плечового пояса, лікувальну гімнастику, сірководневі, йодобромні, азотно-термальні ванни.

У лікуванні проявів дії вібрації та шуму використовують вітамінотерапію, біогенні стимулятори, адаптогени (елеутерокок, китайський лимонник, женьшень, пантокрин, апілак тощо).

Лікування загальних проявів тривалого впливу виробничої вібрації та шуму проводять відповідні фахівці (кардіолог, невролог, акушер-гінеколог, гастроентеролог).

Лікування професійної приглухуватості включає використання засобів, що вибірково поліпшують мозковий кровообіг, біогенних стимуляторів, адаптогенів, вітамінотерапії тощо. Симптоматичне лікування спрямоване на усунення шуму, писку, дзвону у вухах. Консервативними методами лікування професійної приглухуватості можливо добитися деякого поліпшення слуху чи стабілізації процесу. Повного відновлення слуху добитися не можна. Хірургічному лікуванню професійна приглухуватість не підлягає[9].

Для боротьби з виробничим шумом, загальною і локальною вібрацією застосовують профілактичні заходи. Це удосконалення технологічного устаткування і технологічних процесів, якісне проведення попередніх під час прийняття на роботу профілактичних медичних оглядів, якісний періодичний медогляд.

Обов'язковий склад лікарської комісії та обов'язкові дослідження під час медогляду визначено Порядком організації медоглядів працюючих певних категорій, затвердженим наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246. У цьому ж документі визначено додаткові протипоказання до приймання на роботу і продовження роботи у контакті з вібрацією [8].

Комплекс профілактичних заходів включає також регулярне використання індивідуальних (віброгасні рукавички, віброгасні черевики, навушники, шоломи, беруші тощо) і колективних засобів захисту (звукоізольовані кабіни, приміщення для персоналу, для устаткування тощо);

оздоровлення осіб, які контактують з вібрацією і шумом;

використання захисту часом -- виключення надмірно тривалого стажу роботи в контакті з вібрацією і шумом, понаднормових робіт, регулярне використання додаткових до обідньої узаконених перерв для відвідування гідропроцедурної (теплі ванночки, самомасаж і розтирання рук рушником).

Хворому з діагнозом «вібраційна хвороба» протипоказано працю з впливом вібрації, фізичного (статичного і динамічного) перенапруження, а також несприятливих факторів мікроклімату, з тривалим перебуванням на ногах, у вимушеній незручній робочій позі та інших несприятливих виробничих факторів залежно від ураженої системи чи органа.

При діагнозі «приглухуватість» праця з впливом шуму, несприятливих факторів мікроклімату, вібрації, інших несприятливих виробничих факторів протипоказана залежно від ступеня ураження системи чи органа.

РОЗДІЛ ІІІ. Практичні дослідження вібраційного забруднення

3.1 Прилад для вимірювання

Дослідження вібраційного забруднення проводились за допомогою віброметра моделі 2513\WH 2258, який мені надали для дослідження з ЦЗЛ заводу «Турбогаз». Прилад дуже простий в експлуатації,але потребує дуже обережного поводження. На основному моніторі віброметра фіксуються показники шуму і вібрації на досліджуваному об'єкті. Одиниці виміру величини шуму-дБ, вібрації-Гц. Перш ніж встановити мікрофон-поверхню об'єкта слід ретельно очистити. Виміри вібрації проводились на побутових приладах, автомобільному транспорті, аудіотехніці. Результати вимірів наведено в таблицях 2-4.

3.2 Визначення рівня вібрації і шуму

Систематизовані матеріали досліджень,що проводились 26-28 жовтня на вул. Легоцького та Ак. Корольова наведено нижче.

Таблиця 2. Рівень вібрації і шуму автотранспорту.

№п\п	ВИД ТРАНСПОРТУ	РІВЕН Ь ШУМУ ,дБ	РІВЕНЬ ВІБРАЦІЇ, Гц
1	Легковий автомобіль «Тойота»	130-135	300-700
2	Легковий автомобіль «Жигулі»	130-140	300-700
3	Автобус «Ікарус»	120-125	120-125
4	Автобус « Ікарус», на сидінні	110-115	5-7
5 1	Мікроавтобус ПАЗ 2	130-140 3	90 4
6	Мікроавтобус ПАЗ,під час зупинки на сидінні	115	8
7	Мікроавтобус ГАЗ	125-130	75-80
8	Мікроавтобус ГАЗ,під час зупинки на сидінні	110	8

Виміри №1-3 проводились безпосередньо на двигуні автомобілів. Цікавим є той факт, що навіть на відстані 3 метри від автобуса «Ікаруса» рівень вібрації становить 20 Гц, а рівень шуму-105 дБ. Рівень вібрації 5-7 Гц на сидінні свідчить про використання віброізолюючих матеріалів в конструкції .Даний рівень вібрації є небезпечним для водіїв,так як знаходиться в діапазоні 5-9 /табл. 4/ резонансних частот. Вібрації 8 Гц на сидіннях мікроавтобусів становлять таку саму небезпеку.

Таблиця 3. Рівень вібрації і шуму побутової техніки

№п/п	НАЗВ А ПОБУТОВОВОГО ПРИЛАДУ	РІВЕНЬ ШУМУ, дБ	РІВЕНЬ ВІБРАЦІЇ, Гц
1	Кавомолка «Nile line»	130-135	300-500
2	Блендер «Bluesky»	150-180	500-700
3	М'ясорубка «LG»	155-160	450-550
4	Мікрохвильова піч «Scarlet»	110-115	60-70
5	Холодильник «Sharp»	110-115	30

Показники вібрації кавомолки, що наведені в табл.2 заміряні безпосередньо на приладі на середній швидкості. На максимальній швидкості вібрація становить 850-950 Гц, а шум-160-170 дБ. Безпосередньо на столі показники становлять: 3 Гц-вібрація і 110 дБ- шум. Якщо показники вібрації перевищують 250 Гц-в центральній нервовій системі відбуваються незворотні зміни [1] .За способом передачі на тіло людини вібрацію поділяють на загальну, яка передається через опорні поверхні на тіло людини, та локальну, котра передається через руки людини. У побутових умовах часто зустрічаються випадки комбінованого впливу вібрації - загальної та локальної.

Таблиця 4

Рівень вібрації і шуму мобільних телефонів, комп'ютера,телевізора

№п/п	ТИП ТЕХНІКИ	РІВЕНЬ ШУМУ, дБ	РІВЕНЬ ВІБРАЦІЇ, Гц
1	Мобільний телефон «Samsung»,в режимі вібрації	125-130	20
2	Мобільний телефон «Samsung», в режимі дзвінка	110-120	3-10
3	Мобільний телефон «Soni Ericsson», в режимі вібрації	135-140	50
4	Мобільний телефон «Soni Ericsson», в режимі дзвінка	120-125	10
5	Мобільний телефон «Nokia», в режимі вібрації	115-120	10
6	Мобільний телефон «Nokia», в режимі дзвінка	100-110	2-5
7	Комп'ютер «LG»	115	70
8	Телевізор «Електрон», в режимі “без звуку”	100-105	2
9	Телевізор «Електрон», в режимі ? гучності	110	30

3.3 Додаткові результати досліджень вібрацій

Напевно кожному цікаво дізнатися яку кількість шуму і вібрації ми отримуємо під час розмови, слухаючи дзвінок в школі та при перегляді телепрограм на середній гучності. Результати вимірів наведено нижче.

· Шкільний дзвінок/ на стільці в кабінеті/……..113-125дБ - 5-20 Гц

· При розмові/відстань 1 метр/…………………13-14 дБ - 16-73Гц

· Перегляд ТБ/середня гучність/………………..115-120 дБ - 60 Гц

· Серцебиття людини…………………………….110-120дБ - 5-9 Гц

Вібрація викликає порушення фізіологічного та функціонального станів людини. Симптоми вібраційної хвороби проявляються у вигляді головного болю, заніміння пальців рук, болю в кистях та передпліччі, виникають судоми, підвищується чутливість до охолодження, з'являється безсоння. При вібраційній хворобі виникають патологічні зміни спинного мозку, серцево-судинної системи, кісткових тканин та суглобів, а також змінюється капілярний кровообіг. Особливо шкідливі вібрації з частотами, близькими до частот власних коливань тіла людини, більшість котрих знаходиться в межах 6...30 Гц.

ВИСНОВКИ

Для мешканців міста вібрації- справа звичайна. Досить часто людина не замислюється над їх протиприродністю. В будь-якому регіоні міста Ужгорода має свою вібрацію автотранспорт, з певною вібрацією працюють підприємства, поблизу злітають з аеродрому літаки. В квартирах працюють холодильники і пральні машини, в під'їздах - ліфти. Цей перелік можна продовжити. Якщо вібрацій так багато в нашому житті, може виявитися, що вони не шкідливі. Однак за своїм впливом на організм людини вони більше шкідливі, ніж хімічне забруднення. За останні 30 років у великих містах шум збільшився на 12-15 дБ, а суб'єктивна вібрація зросла в 3-4 рази. Шум знизив продуктивність праці на 15-20%, суттєво підвищив ріст захворюваності. Експерти вважають, що в великих містах шум і вібрації скорочують життя людини на 8-12 років.

Частота захворювань серцево-судинної системи у людей, які живуть у районах з підвищеними вібраціями і шумами, у кілька разів вища, а ішемічна хвороба серця у них трапляється утричі частіше. Зростає також загальна захворюваність, особливо вражає вплив шуму на міських жителів. Якщо на 100 тисяч сільських мешканців припадає 20-30 тих, хто погано чує, то в містах ця цифра виростає в 8 разів. За даними статистики, жителі великих міст втрачають гостроту слуху з 30 років (в нормі - в 2 рази пізніше). Під впливом вібрації погіршується сон та сприйнятливість до навчання. Діти стають більш агресивними та вередливими. Як наслідок комплексного впливу шуму і вібрацій на людину медики ввели термін - «шумова хвороба»і «вібраційна хвороба». Симптомами цих хвороб є головний біль, нудота, дратівливість, які досить часто супроводжуються тимчасовим зниженням слуху. До шумової хвороби схильні більшість мешканців великих міст, які постійно отримують шумові навантаження. Наприклад, нормативні рівні звуку в дБ для мешканців житлових кварталів повинні становить 55 вдень і 45 вночі. Однак різні джерела техногенного шуму вносять вагомий внесок у звукове середовище міста, у сучасних міських районах зі значним рухом транспорту рівень шуму близький до небезпечної межі в 80 дБ.

До негативних фізичних чинників міста належить також вібрація. Джерелами вібрації в містах є: рейковий транспорт, автомобільний транспорт, будівельна техніка, промислові установки,побутова техніка.

Зазвичай вібрація розповсюджується від її джерела на відстань до 100 м. Найбільш потужне джерело вібрації - залізничний транспорт. Коливання ґрунту поблизу залізниці перевищує землетрус силою 6-7 балів. В метро інтенсивна вібрація розповсюджується на 50-70 м. В помешканнях вібрації створюють: радіоапаратура, телевізори, холодильники тощо, що становить певну небезпеку.

Дослідженнями встановлено, що вібрації побутових приладів :кавомолки-30-50Гц,м'ясорубки-45-100 Гц,блендера-300-500 Гц можуть сприяти виникненню вібраційної хвороби. Вібрації мобільних телефонів під час дзвінка становлять від 10-50 Гц (залежно від марки),що становить небезпеку для здоров'я особливо в тому випадку,якщо телефон близько до тіла. Серце людини має вібрацію-5-9 Гц ,а комп'ютер-7 Гц. Ці дані свідчать про прямий вплив на здоров'я людини тривалого перебування за комп'ютером. Навіть шкільний дзвінок(вібрації 5-20 Гц залежно від місця знаходження) руйнує здоров'я. Навколишнє середовище вібраційно забруднює автотранспорт(30-100Гц) -встановлено в ході досліджень. Наслідки-руйнування споруд, погіршення стану здоров'я водіїв, пішоходів і пасажирів.

Загальні методи боротьби з вібрацією:

1. зниження вібрацій в джерелі виникнення шляхом зниження або усунення збуджувальних сил;

2. уникати напружених доріг і автострад;

3. обмежувати використання побутових приладів;

4. обмежити час роботи біля комп'ютера і перегляд телепрограм;

5. тримати мобільні телефони не біля тіла;

6. віброізоляція - послаблення передавання вібрацій робочому місцю;

7. використання індивідуальних засобів захисту.

Досліджуючи дану тему, я переконалася сама в наявному віброзабрудненні довкілля і хочу звернути увагу всіх дорослих і учнів на необхідності самозбереження власного здоров'я. А для цього необхідно покращувати свої знання з екології.

ЛІТЕРАТУРА

1. Безпека життедіяльності / Під ред. Я. Бедрія; - Львів : “Афіша”, 1999.

2. Дмитриева М.А.. Крылов А.А., Нафтульев А.И. Психология труда и инженерная психология. - Львів: Світ ,1979.

3. Енциклопедія юного фізика. - М., 1996.

4. Закон України " Про охорону праці" від 14 жовтня1992 р.

5. Крикунов В.В. Безопасность жизнедеятельности. - Днепропетровск, 1998.

6. Охрана труда в радиоэлектронной промышленности. Под. ред. С. П. Павлова. Изд. «Радио и связь», Москва, 1985.

7. Пістун І.П., Піщенюк В.Ф., Березовецький А.П. Безпека

життєдіяльності. - Львів: Світ, 1995.

8. Санитарные нормы. Производственная вибрация, вибрация в помещениях жилых и общественных зданий. СН 2.2.4/2.1.8.566-96.

9. Популярная медицинская энциклопедия. Гол. ред. В.І. Покровський,М.: «Советская энциклопедия»,1992.

Размещено на Allbest.ur

...