Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

Реферат на тему:

Чи безпечні мобільні телефони

Виконала:

Студентка 1курсу 5групи

Ужгород - 2013

Зміст

• Вступ
• 1. Мобільний телефон як джерело випромінення
• 2. Мобільні телефони і рак
• 3. Мобільний телефон - приховані небезпеки
• Висновок
• Список використаної літератури

Вступ

Все в певніше, йде процес "мобілізації" населення України. Провідні стільникові оператори "МТС", "“Lifе:(”, та ”Kievstar” ведуть затяжну та запеклу війну за залучення нових абонентів, заманюючи громадян усілякими акціями й знижками.

Схоже, що через кілька років, зустріти дорослу людину, у якої не було б стільникового телефону, буде практично неможливо.

Але й ті деякі, що поки залишаються без телефону, пояснюють це винятково недостачею грошей на пристойний апарат й, безсумнівно, збираються прикупити заповітну іграшку якщо не прямо сьогодні, те вже завтра, як тільки з'явиться можливість.

Для з'ясування впливу мобільних телефонів на людей вченими було проведено велика кількість досліджень і експериментів. Хоча шкоди доведено не було, але вченими рекомендується зменшити тривалість розмови до 3 хвилин і робити 15-ти хвилинні перерви між розмовами.

Особливу небезпеку мобільні телефони представляють для дітей. Дитячий мозок поглинає на 50-70% більше випромінювання від телефону, ніж мозок дорослої людини через менші розміри черепа, хоча це й не доведено, але батькам не рекомендується дозволяти користуватися мобільними телефонами дітям до дев'яти років, оскільки телефони можуть представляти небезпеку.

1. Мобільний телефон як джерело випромінення

Проблема біологічної безпеки мобільних телефонів в нашій країні досить актуальна і зростає з кожним днем, оскільки мобільний зв'язок стає більш-менш доступним для всіх верств населення країни. Проблема заключається в тому, що включений мобільний телефон являється постійним джерелом СВЧ випромінення.

Треба звернути увагу, що людина практично всю свою історію прожила за умов природного фону радіоопромінення - це слабке космічне випромінення і досить суттєве імпульсне випромінення за рахунок блискавок. І організм людини призвичаєний до природного фона. З моменту відкриття радіо пройшло вже більше 100 років, і за потужністю радіовипромінення Земля стала в багато разів яскравіше Сонця, але основна доля цієї потужності приходиться на порівняно низькі частоти до яких людина адаптована. Тому до цього часу не відчутні особливо шкідливі масові наслідки роботи потужних радіостанцій та телецентрів, хоча їх потужність перевищує десятки і навіть сотні кіловат. Значно шкідливішим являється високочастотне випромінення сантиметрового діапазону. Мобільний зв'язок знаходиться зараз на самому початку цього діапазону, але поступово просувається далі.

Безпосереднім джерелом випромінення в мобільному телефоні є штиркова антена. Всі інші джерела випромінення (сам передатчик, генератор частоти тощо) настільки малопотужні, що їх можна не брати до уваги. СВЧ випромінення безпосередньо нагріває організм (повна аналогія з мікрохвильовою піччю). Ток крові зменшує нагрівання, але, наприклад, кришталик ока позбавлений омивання кров'ю і при суттєвому нагріванні -мутніє, руйнується. Ці зміни, як правило, безповоротні. Даний процес супроводжується різзю в очах і шумом в голові. Дія випромінення на мозок значно менше, оскільки мозок екрановано черепною коробкою(зменшення опромінення на 5-7 Дб) і має розвинену кровоносну систему. Різні стандарти мають різні властивості нагрівання організму. Телефони стандарту GSM 900/1800 більш небезпечні за телефони стандарту NMT 450і, оскільки частота випромінення вище, хоча в NMT 450і використовується більша потужність.

На щастя СВЧ потужність, яку випромінює телефон не настільки велика, щоб нагріти кришталик ока чи мозок. Але телефон, на відміну від мікрохвильової піччі, випромінює складний модульований сигнал, який несе в собі певну інформацію. Біологічно-інформаційні взаємодії вивчені недостатньо, а достовірні результати досліджень не публікуються і таким чином стають недоступними для зацікавлених користувачів мобільних телефонів.

Всі попередні розсуди проводилися з розрахунку, що в мобільному телефоні використовується класична штиркова антена довжиною в чверть довжини хвилі (приблизно 70 мм). В сучасних апаратах антени стараються зробити коротше або взагалі сховати під корпусом телефону. Але чим менша довжина антени тим більша так звана "добротність". Добротність виявляє величину збереженої енергії і ця збережена енергія знаходиться в ближньому полі, тобто поблизу антени і не випромінюється. Отже голові достається і випромінена потужність(електрична і магнітна складові поля б'ють по голові одночасно), і збережена енергія (електрична і магнітна складові поля б'ють по голові по черзі). За рахунок поглинання головою частини збереженої енергії знижується "добротність" антени і покращується прийом, отже мозок виступає як частина антени.

Із засобів захисту можна використовувати або ж відбиваючий екран (проволочну сітку), або ж поглинаючий екран (сітка із резистивних провідників, наприклад, нитки змочені вуглеводнем), або ж їх комбінацію. Окрім екранування не існує жодних засобів захисту.

2. Мобільні телефони і рак

Нові страхи з приводу небезпек мобільного зв'язку розгорілись після того, як вчені виявили, що випромінювання телефону здатне викликати поділ клітин.

Дослідники встановили, що вплив сигналів мобільного телефону протягом всього п'яти хвилин змушує клітини людини ділитись. Цей природній процес відбувається при рості або відновленні тканин, однак в той же час він є головною причиною розвитку раку.

В ході попередніх досліджень в області безпеки мобільних телефонів робились діаметрально протилежні висновки. Одні вчені висували припущення, що користування мобільним телефоном пов'язане з утворенням пухлин в мозку, інші не бачили небезпеки.

Однак нове дослідження, опубліковане в журналі New Scientist (Великобританія), підтримує точку зору вчених, що вважають, що телефони здатні викликати небезпечні зміни в клітинах незалежно від температурних коливань.

Професор Роні Сегер, дослідник ракових захворювань з наукового інституту Вайзмана в місті Реховот (Ізраїль) і його колеги піддали клітини щура і людини електромагнітному випромінюванню, яке за частотним діапазоном аналогічне випромінюванню мобільного телефона, але вдесятеро слабше.

Після п'яти хвилин дослідники виявили виділення позаклітинної регульованої кінази (ERK1/2) - природньої речовини, що стимулює поділ та ріст клітин. Рак розвивається в тих випадках, коли організм не здатний зупинити непотрібний ріст і поділ клітин в "неправильних" місцях.

Деякі вчені на противагу даному висновку вказують, що поділ клітин відбувається природнім шляхом при рості і відновленні тканин в організмі, і попереднє дослідження не доводить ніяких наслідків для здоров'я. У випадку ракових захворювань цей процес проходить з набагато більшою силою, постійністю та тривалістю - і все одно це лиш одна зі змін, необхідна для розвитку рака. Це дослідження показує вплив на клітини у старанно контрольованих лабораторних умовах. В організмі живої людини в кожен момент проходить безліч різноманітних процесів. Тому ми не знаємо, чи можуть радіохвилі викликати настільки значний ефект.

"Зважаючи на дуже низькі рівні впливу й набуті на сьогодні результати досліджень, можна сказати, що немає будь-яких переконливих наукових даних, які підтверджували б, що слабкі РЧ-сигнали, випромінювані базовими станціями і бездротовими мережами, призводять до несприятливих наслідків для здоров'я", -- робить висновок Всесвітня організація охорони здоров'я. До такого ж однозначного висновку дійшли Австралійське агентство радіаційного захисту і ядерної безпеки, Агентство з охорони довкілля та безпеки (Франція), Асоціація органів влади Північної Європи (Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція), Незалежна консультативна група із вивчення неіонізуючого випромінювання (Британія), експертна група уряду Ірландії. Навряд чи комусь спаде на думку підозрювати ці організації в упередженості і лобіюванні інтересів операторів мобільного зв'язку.

Цілком солідарні з закордонними експертами і їхні українські колеги.

3. Мобільний телефон - приховані небезпеки

Все в певніше, йде процес "мобілізації" населення України.

Безсумнівно, такий телефон украй корисний діловим людям, державним службовцям або працівникам інших професій і занять де необхідно цілодобове оперативне спілкування, яким важливо мати можливість негайно зв'язатися й обговорити які-небудь питання, рішення по яких повинне бути прийняте в лічені хвилини.

Але саме бізнесом, або державною службою чи працівникам зайнятих оперативної роботою в порівнянні із загальним народонаселенням України займаються не значне число людей, особистий же телефон, як ми вже відзначили, здобувають зараз рішуче все. Запитується, навіщо? Але, швидше відповідь на головне питання криється в стадній свідомості, коли реклама й приклад оточуючої більшості змушують людей прагнути виглядати як всі, нічим не уступати сусідові.

Приблизно так міркують багато з людей, ідучи в магазин і викладаючи гроші за новомодну іграшку.

Набагато серйозніше є та психологічна залежність, що виникає практично у всіх власників стільникових телефонів коли людям всерйоз починає здаватися, що забути дома або на роботі стільниковій телефон - те саме що всесвітня катастрофа.

Через якийсь час використання стільникового телефону знайомий рядок "виклик без відповіді" починає вселяти марновірний жах і занурювати в глибоку депресію. Людині цілком серйозно здається, що саме цей дзвінок могла змінити все його життя.

А які почуття опановують, коли раптом усвідомлюєш, що батарея розряджена, і поговорити в цей день уже не вдасться? Ця обставина здатна сильно засмутити кожного.

Тим більше, якщо ви чекаєте якого-небудь важливого дзвінка й знаєте, що він повинен надійти саме на "мобільний". Знаєте й одночасно усвідомлюєте, що цього не відбудеться. Злість, жах і розпач - от зразковий набір тих почуттів, які випробовують звичайно в подібній ситуації більшість власників стільникових телефонів.

Висновки

Здається, тільки швидкість світла вища за темпи розвитку мобільного стільникового телефонного зв'язку. В Україні за десять років кількість абонентів зросла в 1000 разів. Мобільні телефони і локальні бездротові обчислювальні мережі, котрі забезпечують швидкий доступ до Інтернету в оселях, офісах і громадських місцях, стали невід'ємною частиною нашого життя. Радіочастотні сигнали пронизують практично весь життєвий простір і цілком природно, коли багато хто з нас цікавиться, наскільки це безпечно для здоров'я, висловлює стурбованість щодо можливого негативного впливу на організм електромагнітних випромінювань від мобільних терміналів і базових станцій стільникового зв'язку. Це властиво людській природі. Втім, так само, як і вимагати негайної відповіді. І що довше ми її не маємо, то більше виникає сумнівів і побоювань на тему "щось тут не так".

Створена програма з безпечного застосування мобільних телекомунікацій (МТНЕ.), покликана забезпечити дослідження небезпеки, яку можуть представляти мобільні телефони та антени

Датські вчені, дослідивши людей, що мають пухлини мозку, прийшли до висновку, що активне користування мобільним телефоном не підвищує небезпеки захворювання

Проведене у Фінляндії дослідження людей з пухлинами нервової системи - глюомами - не виявило зв'язку з використанням мобільного. Однак коли вчені виділили тих, хто користується ним давно і часто, то зробили висновок, що імовірність появи пухлини з того боку голови, до якої людина прикладає телефон, вище на 39%

МТНК має представити кінцевий звіт про свою роботу і результати деяких раніше не опублікованих досліджень. Як очікується, голова програми професор Лорі Чалліс повідомить, що при короткотривалому використанні мобільні телефони не представляють небезпеки, однак оголосить про крупномасштабну перевірку здоров'я тих, хто користується мобільними телефонами понад десять років.

мобільний телефон випромінювання

Список використаної літератури

4. Бондар А. Телефони Motorola і Noksa оголошенні вибухонебезпечними // Газета по-українськи. - 2007 р. - № 35.

5. Кобевник В.Ф., Лапін М. Н. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посіб. - 2-ге вид. - Л.: Львів. бан. коледж; К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. - 186 с.

6. Небезпека мобільних телефонів// Дзеркала тижня. - 2007р. - № 46(676).

7. Чирва Ю. О., Баб'як О.С. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник, К.: Атіка, 2001. - 304 с.

8. http://ankontr.if.ua/news.aspx?id=213

9. http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2006/11/17/19714/

Размещено на Allbest.ru