Охорона праці в галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра ОХОРОНИ ПРАЦІ

Контрольна робота

по курсу:

«Охорона праці в галузі»

1. Укладання трудового контракту

У відповідності до ст..21 Кодексу законів про працю України між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою укладається трудовий договір (контракт), за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченої законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладанні трудового договору з неповнолітнім, з фізичною особою, при укладанні контракту та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Форма трудового договору між роботодавцем і фізичною особою і Порядок його реєстрації затверджені наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 27 червня 2001 року № 260.

Укладання трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Умови трудового договору не повинні мати положень, які протирічять законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.

Під час оформлення трудового договору власник зобов'язаний проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які ше не усунено, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про нрава працівника не пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективною договору.

Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я.

Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Чинне законодавство гарантує права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівниками, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати нормативним актам. Якщо з'ясується, що власник не створив належних умов праці і вони становлять небезпеку для життя і здоров'я працівника, або власник вимагає від працівника виконання робіт, які не передбачені трудовим договором, працівник має право відмовитися від дорученої роботи, повідомивши про цс безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці, представниками профспілки, членом якої є працівник, а також страховим експертом з охорони праці.

За період простою з вищезазначених причин за працівником зберігається середній заробіток.

2. Методи управління охороною праці

В системі управління охороною праці використовують організаційно-розпорядливі, соціально-психологічні та економічні методи управління.

Організаційно-розпорядливі методи враховують виконання працівниками своїх посадових обов'язків з охорони праці, видання та виконання наказів, розпоряджень і Ін. Це методи прямої дії. Будь-який регламентований документ або усний наказ, розпорядження повинні обов'язково виконуватись. Правомірність, оперативність і силу цих дій визначають відповідні норми, правила, стандарти, інструкції та інші нормативні акти. Ефективність організаційно-розпорядливих методів грунтується на свідомій дисципліні працівників.

Соціально-психологічні методи передбачають: виховну роботу; навчання І пропаганду з охорони праці; особистий приклад керівників підрозділів, їх відношення до виконання вимог охорони праці: встановлення контролю, підвищення дисципліни; створення здорового психологічного клімату в колективі; моральне стимулювання, застосування адміністративних, дисциплінарних заходів тощо.

Економічні методи - це управління, з одного боку, з застосуванням матеріальних стимулів за плідну роботу щодо поліпшення умов та підвищення безпеки праці, з Іншого - про впровадження економічних санкцій за порушення умов праці. трудовий контракт охорона праця

Відповідальність за стан охорони праці на підприємстві несуть:

керівник (роботодавець) підприємства - за підприємство в цілому;

керівники структурних підрозділів - у структурних підрозділах;

безпосередні керівники робіт - на робочому місці.

Керівник підприємства повинен визначити І внести до посадових інструкцій обов'язки з питань охорони праці для всіх своїх заступників, начальників відділів і служб, які йому безпосередньо підлеглі.

Для проведення організаціино-методичної роооти з управління охороною праці та координації діяльності всіх структурних підрозділів відносно забезпечення на робочих місцях в кожному структурному підрозділі умов праці відповідно нормативно-правовим актам, дотримання законодавства відносно прав працівників на підприємстві з кількістю працівників 50 осіб і більше керівники (роботодавець) підприємства створює службу з охорони праці у відповідності з Типовим положенням, яка підпорядковується безпосередньо йому.

На підприємствах, де працює менше 50 працівників, функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємствах з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функції служби охорони праці можуть залучатись сторонні фахівці, які мають відповідну підготовку.

Власник з урахуванням специфіки виробництва, керуючись Типовим положенням, опрацьовує та затверджує Положення про службу охорони праці підприємства.

3. Паспортизація цехів та атестація робочих місць

В системі управління охороною праці велике значення має визначення технічного рівня безпеки на галузевих об'єктах. З цією метою рекомендується виконати паспортизацію основних і допоміжних засобів охорони праці, а також здійснити складання паспортів технічного і санітарного стану в організаціях галузі.

Під час паспортизації велике значення має виявлення на кожному робочому місці структурного підрозділу небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Кабміном 1 серпня 1992 р. (№442) затверджено "Положення про проведення атестації робочих місць за умовами праці".

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за якісне проведення атестації покладається на керівників галузевих об'єктів.

Санітарно-гігієнічні дослідження чинників виробничого середовища проводяться санітарними лабораторіями підприємства або на договірній основі територіальними санітарно-епідеміологічними станціями. Результати атестації заносяться до карти умов праці.

Перелік робочих місць з пільговим пенсійним забезпеченням затверджується наказом по підприємству і зберігається 50 років. Витяги з наказу додаються до трудових книжок працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Результати атестації враховуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах за рахунок галузевих підприємств.

Контроль за якістю проведення атестації робочих місць, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення покладається на органи державної експертизи умов праці. За результатами атестації визначаються невідкладні заходи щодо покращення умов і безпеки праці, які не потребують залучення сторонніх організацій.

У кожному структурному підрозділі складається "Перелік місць з шкідливими і небезпечними умовами праці". До переліку додається схема, на якій вказуються джерела шкідливих і небезпечних чинників, їх величини, отримані на підставі фактичних натурних замірів.

За результатами робіт по виявленню шкідливих і небезпечних умов праці складають розділ паспорта технічного і санітарного стану структурного підрозділу галузевого об'єкту. На підставі цих даних розробляються заходи, що входять у комплексний план поліпшення умов, охорони праці і санітарно-оздоровчих заходів, а також у колективний договір.

Під час проведення паспортизації визначають загальну кількість засобів охорони праці, необхідну кількість ремонтів або заміну фізично застарілих на нові і т. ін. Крім кількісної оцінки проводиться одночасно також вартісна характеристика засобів охорони праці.

Порядок і термін проведення робіт з паспортизації визначається наказом по структурному підрозділу галузевої організації. Для проведення цієї роботи призначається комісія, в склад якої входить керівник структурного підрозділу, головні спеціалісти, інженери з техніки безпеки і представник профспілок.

Паспорт технічного стану організації є базовим документом для планування заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки основних виробничих фондів, що дає можливість об'єктивно оцінювати стан безпеки умов праці на кожному робочому місці і дільниці галузевого об'єкту.

Задача

Розрахувати сумарну економію та економічний ефект від успішного управління охороною праці для умовного підприємства.

Для розрахунку приймаємо наступні умови:

при добовій тривалості робочого часу одного робітника Т = 8 год. річний ефективний фонд часу одного робітника у попередньому році (до вировадження СУОПП) Ф_п.р. = 1793 год., а у звітньому році (після впровадження СУОПП) Ф_з.р. = 1809 год.;

середньорічна заробітна плата одного робітника З_ср= 1886 у.о.;

середня тарифна ставка на шкідливих і важких роботах С_ш = 0,62 у.о;

середня тарифна ставка для робіт з нормальними умовами праці С_н = 0,53 у.о.;

зменшення оплати додаткових відпусток Е_д - приймемо 6 днів по 6,28 у.о.); витрати на стаціонарне лікування становлять 6 у.о., а вартість амбулаторного лікування - 0,81 у.о.;

втрати на навчання нового робітника Р_п = 3500 у.о.;

одноразові витрати на розроблення і впровадження СУОПП складають К = 24000 у.о.

Таблиця 1 - Вихідні дані

Розв'язання:

1. Розрахуємо економію від зменшення захворювання і травматизму по заробітній платі умовно звільнених робітників.

При умовному звільненні робітників економія фонду заробітної плати та відрахувань на соціальне страхування Е_р за рахунок підвищення продуктивності праці можна визначити за формулою:

,у.о.,

де В_р - умовне звільнення робітників, чол.;

З_ср - середньорічна основна і додаткова заробітна плата одного робітника, у.о.;

П_с.с. - відсоток відрахувань на соціальне страхування (приймемо П_с.с. = 12%).

Умовне звільнення робітників знаходиться за формулою:

, чол.,

де З_п.р., З_з.р. - відсоток втрат робочого часу через захворюваність на одного робітника у попередньому та звітньому роках (до і після впровадження СУОПП),%;

Р_п.р. - середньоспискова чисельність робітників у попередньому році, чол.;

0,5 - коефіцієнт нерівномірності впровадження заходів з охорони праці.

Розрахуємо відсоток втрат робочого часу через захворюваність на одного робітника за формулою:

, %,

де Д - дні непрацездатності через виробничо зумовлену захворюваність за рік на підприємстві, дні;

Т - добова тривалість робочого часу одного робітника, год.;

Р - середньоспискова чисельність робітників, чол.;

Ф - річний ефективний фонд часу одного робітника, год.

Розрахуємо відсоток втрат робочого часу через захворюваність на одного робітника у попередньому та звітному роках:

Розрахуємо умовне звільнення робітників:

чол.

Розрахуємо економію від зменшення захворювання і травматизму по заробітній платі умовно звільненим робітникам:

у.о.

2. Розрахуємо економію від зменшення виплат за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток.

Економію за рахунок переведення робітників, оплата яких проводилась за ставками з шкідливими умовами праці, в нормальні умови можна визначити наступним чином:

, у.о.,

де Р_н - кількість робітників, які переведені у нормальні умови праці, чол.;

С_ш - середня тарифна ставка (годинна) на шкідливих і важких роботах, у.о.;

С_н - середня тарифна ставка для робіт з нормальними умовами праці, у.о.

у.о.

Крім економії по основній заробітній платі та соціальному страхуванню завдяки переведенню робітників зі шкідливих умов праці в нормальні, варто враховувати також зменшення оплати додаткових відпусток Е_д:

Е_д = 6 *6,28*23 = 866,6 у.о.

Тоді сумарна економія від переведення робітників у нормальні умови праці буде дорівнювати:

, у.о.

у.о.

3. Розрахуємо економію від зменшення виплат за лікарняними листами.

При розрахунку враховуємо, що при травматизмі, який пов'язаний з виробництвом, виплати за лікарняними листами дорівнюють середній заробітній платі. Тоді економію від зменшення виплат за лікарняними листами можна визначити наступним чином:

, у.о.

у.о.

Для повного обліку варто додати зниження збитків завдяки зменшенню витрат на стаціонарне З_с та амбулаторне З_а лікування.

Е_с= 54 * 6 = 324 у.о.

Е_а = 67 * 0,81 = 54,3 у.о.

Сумарна економія від зменшення виплат за лікарняними листами буде дорівнювати:

, у.о.

у.о.

4. Розрахуємо економію від зменшення збитків через плинність кадрів.

Економію від скорочення плинності кадрів можна розрахувати наступним чином:

, у.о.,

де З_п - зменшення плинності кадрів робітників через поліпшення умов праці, чол;

Р_п - втрати на заміну звільненого і навчання нового робітника, у.о.

у.о.

5. Сумарну економію Е_с, яка утворюється в результаті впровадження системи управління охороною праці (СУОПП), визначаємо таким чином:

Е_с= Е_р + Е_ш+ Е_л+ Е_п,

де Е_р - зниження собівартості (економія) від зменшення захворювання і травматизму по заробітній платі умовно звільнених робітників;

Е_ш - зниження собівартості (економія) від зменшення виплат за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток;

Е_л - зниження собівартості (економія) від зменшення виплат за лікарняними листами;

Е_п - зниження собівартості (економія) від зменшення збитків через плинність кадров.

Розрахуємо сумарну економію:

Е_с= 528,1 + 5023+ 505,6+ 14000 = 20056,7 у.о.

6. Після розрахунку сумарної економії Е_свід впровадження СУОП на підприємстві розрахуємо річний економічний ефект:

, у.о.,

де Е_н - нормативний коефіцієнт порівнювальної економічної ефективності (для заходів з охорони праці Е_н = 0,08);

К - одноразові витрати на розроблення і впровадження СУОПП у.о.

Розрахуємо річний економічний ефект:

у.о.

Висновок: річний економічний ефект дорівнює 16532,2 у.о.

Размещено на Allbest.ru