Експлуатація пожежної автодрабини АД-30 (131)ПМ 506В

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екслпуатація пожежної Автодрабини АД-30 (131)ПМ 506В

Пояснювальна записка і розрахунки до курсової роботи

з дисципліни «Пожежно-технічне обладнання»

Вихідні дані

1.1 Номер залікової книжки 783

1.2 Марка пожежного автомобіля АД-30-(131) ПМ506В

1.3 Види технічного обслуговування пожежного автомобіля : Перше технічне обслуговування, щоденне технічне обслуговування, технічне обслуговування на лінії.

1.4 Спеціальний агрегат вид робіт (випробування): комплект колін.

1.5 Обладнання, яке підлягає випробовуванню: ручні пожежні драбини.

1.6 Заходи безпеки праці:

- під час експлуатації;

- під час проведення технічного обслуговування.

1.7 Відстань до місця виклику(повернення) 20 км.

1.8 Час роботи спеціального агрегату 120 хв.

1.9 Коригуючі коефіцієнти:

- час експлуатації автомобіля (Текс) 14 р.;

- фактична температура повітря навколишнього середовища(tекс) -6С;

- робота в гірській місцевості залежно від висоти над рівнем моря (Н) 1100м.

Зміст курсової роботи

Вступ

Перелік скорочень

1. Загальні відомості про пожежний автомобіль

1.1 Базове шасі автодрабини

1.2 Призначення пожежного автомобіля

1.3 Будова пожежної автодрабини

1.3.1 Опорний і поворотний пристрої атодрабини

1.3.2 Опорна рама

1.3.3 Поворотна опора

1.3.4 Висувні опори

1.3.5 Аварійний привід

1.3.6 Вимірювальні прилади

1.3.7 Блок керування опорами

1.3.8Привід піднімання і опускання комплекту колін

1.3.9 Коліна атодрабини

1.4 Технічні характеристики

2.Технічне обслуговування

2.1 Перше технічне обслуговування:

2.2 Щоденне технічне обслуговування

2.2.1 По шасі пожежного автомобіля

2.2.2 Прибирання і миття

2.2.3 Змащувальні і заправочні роботи

2.3 Технічне обслуговування на лінії

3.Випробовування комплекту колін

4.Порядок випробування ручних пожежних драбин

4.1 Випробовування драбини-палиці

4.2 Випробовування драбини-штурмівки

4.3 Випробовування висувної драбини

5.Вимоги правил безпеки праці під час експлуатації пожежної техніки

5.1 При роботі на автодрабині ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ

5.2 Вимоги безпеки праці при технічному обслуговуванні Автодрабини

5.3 Робота автодрабини при низьких температурах повітря

5.4 Під час експлуатації автодрабини ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ

5.5 Вимоги безпеки праці при технічному обслуговуванні автодрабини

Висновок

Список використаної літератури

Додаток

Вступ

пожежний технічний безпека автодрабина

Під експлуатацією пожежних автомобілів розуміють використання їх для виконання оперативних задач, технічне обслуговування і ремонт, облік і зберігання. Використовуються пожежні автомобілі тільки для виконання оперативних задач відповідно до призначення кожної моделі. Більшість часу пожежних автомобілів в період експлуатації знаходиться в бойовому розрахунку в стадії повної готовності.

Перші драбини з механічним приводом з'явилися на рубежі XIX століття. Пакет із трьох або чотирьох колін, установлених на візок, з допомогою системи

Лебідок міг висуватися на висоту 14-18 метрів. Перекиданню візка запобігали опорні домкрати. 1872 року з'являється драбина, встановлена на два колеса з колінами, які стояли самостійно, що в той час вважалося важливим при горінн і дерев'яних будівель. Таку драбину не треба було спирати на стіни, які при пожежі могли завалитись.

Після винайдення парового двигуна, у 70-х роках XIX століття, почали з'являтись драбини з механічним приводом, які працювали від парової машини. Енергія пару приводила в рух і драбину, і візок. Незважаючи на те, що машина мала громіздку будову і пересувалась із швидкістю до 30 км/год, вона вважається першою автодрабиною.

Рис.1.Парова автодрабина.

1901 року для висування драбини було застосовано вуглекислий газ, який зберігався в балонах. Згодом цю конструкцію встановили на електромобіль. Чотириколіна драбини являли собою суцільно тягнені труби, вставлені одна в одну, на яких кріпилися тятиви із щаблями. Висувалися такі драбини на довжину до 26 метрів.

Рис. 2.Гідравлічна автодрабина.

Прогресивний крок у виготовленні пожежних авто драбин з робила досить відома на той час фірма «Магірус», яка створила у 1916 році модель з приводом руху колін від коробки відбирання потужності базового автомобіля. З 1931 року фірма стала виготовляти коліна замість дерев'яних із сталевого профілю, довівши довжину драбини до 45 метрів. 1952 року фірма «Магірус» виготовляє першу в світі гідравлічну драбину завдовжки 25 метрів.

В Україні висотне містобудування почалося тільки в кінці XIX століття. Тому приблизно до цього часу належить поява механічних драбин у великих губернських містах. Такі драбини випускало Петербурзьке пожежне депо. Це були телескопічні чотириколінні драбини завдовжки 24 метри, встановлені на чотироколісний візок. Однак значного поширення набули механічні драбини «петербурзького зразка», створені 1912 року

Ці драбини були зручні й мобільні, а головне - відносно безпечні в роботі. 3 вигляду цей механізм являв собою зчленування парокінного двоколісного передка з механічною драбиною, причому задніми колесами ходу були колеса драбини. По прибутті на пожежу двоколісний передок від'їжджав убік, а драбину відкочували на обраний майданчик і ставили в бойове положення, використовуючи опорні домкрати. Далі з допомогою лебідок драбину піднімали на потрібний кут і висували. Коліна висувалися телескопічно, як сучасні. Обслуговував драбину бойовий підрозділ з шести чоловік.

Про те, що механічна драбина була рідкістю для пожежної охорони нашої країни красномовно свідчать цифри. В Україні на 41 окружний центр припадало всього 17 механічних драбин. Ці дані належать до 1923 року. Кінні механічні драбини зразка 1895 і 1912 років.

Після переведення пожежного обозу на авто тягу - драбини зразка 1912 року почали ставити на автомобілі. Раніше, в кінці 20-х років, до пожежних підрозділів почали надходити і автодрабини німецьких фірм «Магірус» та «Метц». У цих автомобілях усі рухи комплектом колін здійснювалися через баштовий механізм від коробки відбору потужності базового автомобіля. Довжина колін цих автодрабин дозволяла проникати в поверхи будівель на висоті 30-метрової позначки. Ці види драбин перебували на озброєнні практично до початку 60-х років.

Тільки 1955 року в м. Торжок було налагоджено випуск механічних 32- і 45-метрових автодрабин на базі автомобіля МАЗ-200, які поступово стали замінювати старі зразки рятувальної техніки.

1963 року в гарнізони пожежної охорони України замість механічних автодрабин почали надходити 18-метрові авто драбини з гідроприводом.

30-метрові гідравлічні автодрабини на базі ЗІЛ-131, моделі Л21, почали випускати 1970 року. Згодом ця автодрабина пройшла модернізацію і з 1984 року випускалась як АД-30(131) ПМ 506. У новій автодрабині деякі приводи спростили, застосували уніфіковані вузли і поліпшили систему безпеки, а в основному модель АД-30(131) ПМ 506 повторює свою базову модель

Перелік скорочень

Автодрабина Командир відділення Коробка відбору потужності Надзвичайна ситуація Начальник караулу Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту Оперативно-диспечерська служба оперативно-координаційного центру Оперативний розрахунок Пожежний апвтомобіль Пожежно-технічне озброєння Сезонне технічне обслуговування Сили і засоби Технічне обслуговування Транспортний засіб	- АД - КВ - КВП - НС - НК - ОРС ЦЗ - ОДС ОКЦ - ОР - ПА - ПТО - СО - СіЗ - ТО - ТЗ

1. Загальні відомості про пожежний автомобіль

1.1 Базове шасі автодрабини

Усі марки автодрабин 30-метрової довжини змонтовані на шасі автомобіля ЗІЛ-131, вантажопідйомністю 5000 кг для доріг з твердим покриттям і 3500 кг при їзді по ґрунтових дорогах.

Основні елементи шасі автомобілів ЗІЛ при їх підготовці до монтажу автодрабинне підлягають змінам.

У транспортному положенні зсунуті коліна драбини розташовуються вздовж шасі автомобіля на двох опорах: підйомно-поворотній рамі і на передній опорній стійці. Таке укладання колін забезпечує автодрабинам проїзд по всіх дорогах та вулицях, доступних для руху автомобілів з максимально можливими швидкостями. При цьому спеціальний блокувальний пристрій запобігає довільному висуванню колін драбини.

1.2 Призначення пожежного автомобіля

Пожежна автодрабина призначена - для піднімання пожежників на верхні поверхи будівель та споруд, евакуації звідти людей і матеріальних цінностей і служать для гасіння пожеж водою або повітряно-механічною піною з допомогою лафетного ствола і піногенераторів, установлених на вершині комплекту колін, а також використовуються як кран для переміщення вантажів при складених колінах.

Пожежні автодрабини класифікують за довжиною, числом колін і типом приводу. За довжиною колін їх поділяють на три типи:

- легкий - завдовжки до 20 метрів;

- середній - завдовжки до 30 метрів;

- важкий - завдовжки понад 30 метрів. ,

За кількістю колін автодрабини бувають триколійні, чотириколінні і шести колінні. Збільшення довжини драбини призводить до збільшення кількості колін, що являє собою складне інженерне завдання, оскільки зростає маса драбини, виникають моменти перекидання, напруга в деталях, прогини і вібрація.

За видами приводів автодрабини можуть бути з механічною, гідравлічною та комбінованою трансмісією. Як найпростіші, надійні і зручні в експлуатації найбільшого поширення набули автодрабини з гідравлічною трансмісією.

Маркування пожежних автодрабин позначається літерами і цифрами, наприклад, АД-30(131)ПМ506В. Розшифрування таке: А -автомобіль; Д - драбина; цифра за літерами означає повну довжину драбини в метрах, цифри в дужках - марку шасі автомобіля. За дужками дано позначення номера моделі, яку випускає завод-виробник.

1.3 Будова пожежної автодрабини

Автодрабина складається з таких основних частин:

- шасі з двигуном і кабіною;

- платформи з відсіком для інструмента і обладнання, а також передньої опорної стойки;

- опорного пристрою, який складається з: опорної рами, поворотної опори, висувних опор і механізму блокування ресор;- додаткової трансмісії на гідронасос;

башти гідромеханізмів, до якої входять приводи піднімання-опускання,

висування-зсування, повороту і бокового вирівнювання комплекту колін;

- поворотної і підйомної рам з механізмом бокового вирівнювання нахилу колін;

- комплекту колін;

- пульта керування і пристрою блокування;

- додаткового електрообладнання і переговорного пристрою.

1.3.1 Опорний і поворотний пристрої атодрабини

Під час роботи драбини, не приставленої до будівлі, особливо при великих її вильотах і значному навантаженні вершини, колеса автомобіля дістають додаткове навантаження, яке розподіляється між ними нерівномірно. При цьому порушується стійке становище всієї автодрабини. Для забезпечення стійкості автодрабини і запобігання перевантаженню коліс передбачено спеціальний опорний пристрій, який складається з опорної рами,поворотної опори, чотирьох висувних опор і механізму вимкнення ресор, розташованих у платформі.

1.3.2 Опорна рама

Опорна рама встановлюється в задній частині рами автомобіля на ланжеронах і являє собою зварну металеву конструкцію.

Вона складається:

- з двох бічних щік, які розташовані на ланжеронах рами автомобіля;

- двох поперечин і привареного до них опорного кільця, на якому монтується поворотний круг підйомно-поворотного пристрою.

Опорна рама має ребра, розкоси, планки і косинці для забезпечення міцності всього пристрою. Вона кріпиться до рами автомобіля заклепками.

Переднiй i задній частині рами кронштейни виготовленi з листової сталі зварної конструкцiї коробчатого виду та за допомогою болтів жорстко закрiплюються до лонжеронів шасi автомобiлю.

1.3.3 Поворотна опора

Служить опорною основою для комплекту колін і забезпечує поворот драбини на 360⁰. Вона закріплена на опорній рамі складається з:

- нерухомої частини зубчастого вінця;

- рухомої частини;

- нижньої напів обойми, між якими в один ряд розташовані ролики.

Така конструкція являє собою великий однорядний підшипник.

Для сприйняття опорою накоперемінних навантажень ролики один відносно одного укладені хрестоподібне в прямокутні кільцеві доріжки зубчастого вінця і напівобойми. Для змащування роликів є пресмаслянка.

Зубчастий вінець із внутрішнім розташуванням зубців болтами прикріплений до опорної рами.3 ним у постійному зчепленні перебуває шестірня приводу повороту. Обидві частини напівобойми стягнуті разом з опорною плитою болтами і прикріплені до поворотної рами, всередині якої закріплено привід повороту. При обертанні шестерні приводу повороту вона обкочується по зубцях нерухомого вінця, викликаючи обертання плити і всієї драбини.

В середенi поворотної рами на поворотному колi та пiдйомнiй рамi розташовані всi механiзми привода драбини.

Дiаметр ролика - 25 мм;Довжина ролика - 24 мм.

1.3.4 Висувні опори

Висувні опори - служать для передавання зусиль з опорної рами на грунт і збільшення стійкості автодрабини при роботі. Висуваються опори на 400 мм з кожного боку і складаються: з внутрішньої рухомої і зовнішньої нерухомої балок прямокутного перерізу. Внутрішня балка висувається гідроциліндром і фіксується в заданому положенні гідрозамком. На кінці внутрішньої балки шарнірно закріплена опорна тарілка. Нерухомі балки через накладки з'єднані з кронштейном. Передній і задній кронштейни виконані із зварної листової сталі коробчастого вигляду і з допомогою болтів закріплені до ланжеронів рами автомобіля. З метою зниження маси автодрабини в моделі АД-506 нижні коробчасті балки замінені стяжками. Однак це дещо порушило міцність всієї системи, тому в авто драбині

1.3.5 Аварійний привід

Аварійний привід автодрабиниАД-30(131)ПМ 506 Впризначений для укладання колін драбини з бойового стану в транспортний при відмові основного гідронасоса або двигуна.

Ввімкнення гідронасоса аварійного приводу в автодрабиніАД-30(131)ПМ 506 В здійснюється з пускового ящика, розташованого позаду кабіни збоку місця водія, для чого пакетний перемикач слід встановити в положення «НАСОС АВАРІЙНИЙ».

1.3.6 Вимірювальні прилади

Для контролю за робочим тиском у гідросистемі і температурою мастила на пульті керування автодрабиною є термометр і манометр

Манометр МТ-3-400 має межу вимірювань від 0 до 40МПа (0-400 кгс/см²)

В автодрабиніАД-30(131)ПМ506 В на пульті розташовано манометр контролю забруднення фільтра з межею вимірювання до 1МПа (10 кгс/см²)

Як термометр використовується покажчик манометричний з виносною термопарою Термопара встановлюється в місці найбільшого нагрівання мастила. Покажчик має межі вимірювання від 0 до 120° Відповідно до правил один раз на рік термометр і манометр мають пройти перевірку.

1.3.7 Блок керування опорами

В автодрабиніАД-30(131)ПМ506 В замість крана керування використовується блок керування опорами. За блок керування прийнято гідророзподільник секційний з ручним керуванням марки РС 25, 20... Кріплення блоків керування здійснюється з допомогою косинців.

Блок зібрано з однієї напірної , чотирьох робочих і однієї зливальної секціїі стягнуто з допомогою п'яти болтів. Герметичність секцій досягається установленням сталевих проставок з гумовими кільцями.

Розташування блока - між опорами в задній частині платформи.

Напірна секція призначена для підведення робочої рідини до блока і запобігання протитечії за рахунок установлення в ній зворотного клапана. Кожна робоча секція являє собою корпус, всередині якого розташовані:

- напірна;

- дві зливальні; переливальна і дві робочі порожнини.

1.3.8Привід піднімання і опускання комплекту колін

Привід піднімання і опускання комплекту колін призначено для переміщення драбини у вертикальній площині і фіксації її в межах технічних характеристик.

В автодрабиніАД-30(131)ПМ506 В відсутні два крани перемикання на роботу від ручного аварійного насоса, оскільки є аварійний привід і як кран керування використовується секція блока керування. В автодрабиніАД-30(131)ПМ506 В не передбачено крана розтискання захватів через відсутність механічних захватів і замість одного гідрозамка встановлено два - по одному на кожний гідроциліндр піднімання.

При роботі гідросистеми на піднімання драбини мастило від гідронасоса , проходячи осьовий колектор, надходить на пульт керування до крана керування рухами . Переміщення рукоятки крана керування в положення „на себе" спрямовує робочу рідину через гідрозамок у поршневі порожнини гідроциліндрів підніманняі одночасно на кран розтискання захватів , який, впливаючи на механічні захвати, розгальмовує шток. Буде здійснюватися піднімання колін драбини. З припиненням подачі мастила до гідрозамка він закриє рідину в порожнинах гідроциліндра і одночасно механічні захвати загальмують шток.

З переміщенням крана керування в положення „ від себе " напір мастила подаватиметься в штокові порожнини гідроциліндрів піднімання, а зливання до бака здійснюватиметься через гідрозамок. При цьому тиск від крана розтискання захватів розгальмує механічні захвати.

1.3.9 Коліна атодрабини

Для збільшення довжини драбини призначено комплект колін, довжина яких досягається за рахунок висування колін. Нумерація колін прийнята згори вниз. У автодрабин завдовжки 30м комплект складається з чотирьох колін.

Коліно автодрабини являє собою легку металеву конструкцію, яка складається:

- тятиви,

- поручні,

- розкоси,

- стойки,

- щаблі.

Всі коліна автодрабини конструктивно відрізняються здебільшого розмірами і масою.

Нижнє коліно є несучим для решти колін. Нижнє коліно опирається з допомогою роликів на дуги підйомної рами і кріпиться шкворнем до тієї ж рами. Таке кріплення колін дозволяє робити поворот коліна на невеликий кут праворуч або ліворуч.

Через особливі умови роботи верхнього коліна в його конструкції немає опорних передніх і середніх роликів, напрямних передніх роликів, блоків, які є в подальших колінах, за винятком автодрабини АД-21, де є напрямні і опорні ролики для малого коліна.

Всі передні, середні опорні і напрямні ролики виготовлені з текстоліту. Задні опорні і напрямні ролики зроблені із сталі й встановлені на голчастих підшипниках. Для змащування роликів є пресмаслянки.

Для обмеження висування колін у випадку несправності автоматики служить упор.

Щаблі всіх колін знаходяться на відстані 300 мм один від одного. Для безпеки роботи з драбиною на щаблях з допомогою хомутів закріплені гумові накладки.

В автодрабині АД-30 (131)ПМ 506 В довжина кожного коліна збільшена на 300 мм.

Навантаження на неприставлену вершину повністю висунутого додаткового коліна має становити не більше 100 кг.

На нижньому коліні всіх типів автодрабин для визначення кута нахилу колін є кутомір - висок з градусною шкалою. На цій же шкалі показано допустимий метраж висування драбини і навантаження на її вершину при визначеному куті нахилу.

На зовнішньому боці в середній частині тятиви нижнього коліна укріплені кронштейни, на яких установлені котушки з розтяжними вірьовками. Ці котушки можуть бути легко зняті з кронштейнів. Вільні кінці розтяжних вірьовок мають карабіни, які закріплюють у спеціальні вушка на вершині другого коліна перед висуванням драбини на більшу довжину при сильному вітрі або для роботи лафетним стволом.



Загальний вигляд колін автодрабини:

1-щабель; 2-розпірки; 3-нижній пояс; 4-верхній пояс; 5-розкоси; 6-стойки; 7-замикач; 8-блоки висувного каната; 9-передні опорні ролики; 10-середні опорні ролики; 11-задні опорні ролики; 12-передні напрямні ролики; 13-задні напрямні ролики; 14-верхній упор; 1обмежевач висування колін; 16- .опорни шайби; 17-регулювальний пристрій.

Механізм висування колін драбин призначений для висування комплекту колін на необхідну довжину.

Механізм висування складається з:

- лебідки,

- пристрою вкладання каната на барабан;

- та комплекту блоків і канатів.

Канат висування третього коліна, одним кінцем закріплений болтом у передній частині четвертого коліна, йде донизу, охоплює два напрямні блоки , закріплені на третьому коліні, далі огинає блок, змонтований у передній частині четвертого коліна та через напрямні блоки - передній і задній - намотується на барабан лебідки. Канат висування другого коліна має дві гілки, кінці яких закріплено болтами у передній частині четвертого коліна. Інші кінці каната огинають блоки висування другого коліна,укріплені на третьому коліні, і з'єднуються разом на регулювальному пристрої,розташованому на нижньому кінці другого коліна.

Канат висування першого коліна також має дві гілки, які болтами закріплені на передньому кінці третього коліна. Далі канат огинає два блоки висування першого коліна, укріплених у передній частині другого коліна, і кінці його з'єднуються на регулювальному пристрої, розташованому на задньому кінці першого коліна.

Пульт розташований на лівому боці по ходу автодрабини і складається з корпуса, на якому розміщені щит приладів з покажчиком довжини висування і кута піднімання , термометра , манометра , рукоятки піднімання-опускання , повороту , висування-зсування , приладу блокування і кранів керування. В нижній частині пульта розташовано перемикач електромагніта крана розвантаження насоса, який керується педаллю. Для тимчасової фіксації педалі в опущеному стані передбачено фіксатор.

На пульті керування автодрабини АД-30(131)ПМ506 В є манометр на зливальній лінії і немає педалі, оскільки в цих автодрабинах різні принципи створення тиску в гідросистемі. Для регулювання ходу золотника блока керування передбачені гвинти і, які обмежують кут відхилення кожної рукоятки. При вгвинчуванні гвинта хід рукоятки, а отже, і швидкість виконуваного руху зменшуються. При вигвинчуванні - збільшуються.

Пульт керування автодрабини АД-30(131)ПМ506 В:

1-фіксатор; 2-корпус; 3-рукоятка повороту; 4-рукоятка піднімання-опускання; термометр; 6-манометр; 7-щит керування. 8-ліхтар; 9-шкала довжини висування; 10-шкала кута піднімання; 11-рукояткка висування-зсування; 12-важіль; 13-зірочка; 14-прилад блокування; 15-кран керування; 16-перемикач; 17-педаль.

Різниця

1. Робочий діапазон поднымання по вертикали, град: ПМ-506 -0-75 ПМ-506В - -4-75

До основної гідросистеми автодрабини АД-506 входить:

- бак для мастила;

- магістралі (всмоктувальна, нагнітальна, зливальна і дренажна);

- два запірні крани;

- фільтр;

- гідронасос;

- гідроциліндр керування двигуном;

- осьовий колектор;

- ручний аварійний насос;

- запобіжно-розвантажувальний клапан (ЗРК);

- кран розвантаження насоса (КРН);

- два зворотні клапани;

- прилади контролю (манометр і термометр).

Основна гідросистема автодрабини АД-506В має такі відмінності:

- встановлено аварійний гідронасос з блоком клапанів;

- для закачування мастила в бак передбачено поршневий насос;

- запобіжно-розвантажувальний клапан встановлено на нерухомій частині автодрабини;

- на пульті керування драбиною встановлено манометр контролю міри забруднення фільтрувального елемента;

- магістраль ручного аварійного насоса використовується як магістраль керуваннязапобіжно-розвантажувальним клапаном;

- магістраль напору від запобіжно-розвантажувального клапана проходить через усі вузли керування опорами і рухами комплектом колін.

Для висування комплекта колін в АД-506 використовується - 5 канатів.

Для висування комплекта колін в АД-506В використовується 8 канатів.

1.4 Технічні характеристики

База автошасі, мм. 3975

Колісна формула 6X6

Двигун:

модель ЗІЛ-131

Кількість місць для бойового розрахунку 3 в кабіні, 2 додаткових

на платформі

Максимальна швидкість, км/ч. 80

Контрольна витрата палива, л/100 км. 50

Запас ходу по палива, км. 285

Число колін автодрабин

додаткових 1

Довжина повністю висунутих колін, м:

без додаткового коліна 30,2

додатковим коліном 32,2

Найбільший кут повороту колін

(управо і вліво), град. не обмежений

Час, (сек)підйому сходів на 75° 25

висовування на повну довжину 25

повороту на 90° вправо і вліво 14

опускання з 75 до 0° 27

зсування при куту нахилу 75° 25

Сирена газова

Заправні місткості, л:

паливного бака,л110

Розподіл маси автомобіля з навантаженням, кг:

на передню вісь 3200

на задній візок 7100

2.Технічне обслуговування

2.1 Перше технічне обслуговування

Перше технічне обслуговування (ТО 1) - проводиться один раз на місяць або 100 км. пробігу для спеціальних ТЗ ( автодрабина, автопідйомники тощо )

Під час ТО №1 проводять:

1.Кріплення двигуна та деталей випускного тракту. Під час перевірки кріплення опор двигуна гайки необхідно розшплінтувати, підтягнути їх до відказу і знову зашплінтувати;

2.Стан та натяг привідних пасів. У разі потреби відрегулювати. Нормальний прогин пасів 8-10 мм;

3.Стан приладів системи живлення, їх кріплення та герметичність з'єднання, уміст окису вуглецю і вуглеводів у відпрацьованих газах;

4.Промиття повітряного фільтра та фільтра грубої очистки пального;

5.Роботу фільтра відцентрової очистки масла та провести його обслуговування (через 5000 км);

6.Якість масла в картері двигуна і при необхідності замінити його, рівень масла необхідно довести до норми;

7.Кріплення карбюратора до впускного колектора, при необхідності відремонтувати тягу і трос дросельної і повітряної заслінок карбюратора. Упевнитися у відсутності підтікання бензину в місцях з'єднання кришки карбюратора з корпусом поплавкової камери;

8.Кріплення та продуктивність роботи паливного насоса;

9.Місця приєднання важеля педалі до осі дроселя і троса повітряної заслінки;

10.Дію привода і ступінь відкривання та закривання дроселя і повітряної заслінки;

11.Педаль привода, вона повинна переміщатись плавно в обидва боки;

12. Щоб було проведення змащення підшипників водяного насосу;

13.Кріплення радіатора та стан пробки радіатора;

14.Щільність з'єднання резинових патрубків, справність зливних кранів;

15.Кріплення та роботу котла підігріву;

16. Запуск двигуна, прогріти до нормальної температури і перевірити його роботу на різних обертах, при необхідності відрегулювати роботу двигуна на малих обертах, роботу контрольно-вимірювальних приладів і склоочисників, заглушити двигун. Перевірити дію приводу жалюзі радіатора.

2.2 Щоденне технічне обслуговування

Щоденне технічне обслуговування проводиться у підрозділі під час зміни караулів водієм, що заступає на чергування під керівництвом командира віділення.

2.2.1 По шасі пожежного автомобіля

- оглянути для виявлення зовнішніх пошкоджень, перевірити комплектність, стан дверей кабіни, кузова, скло підйомників, дзеркал заднього виду, протисонячних козирків, оперення, номерних знаків, запірного механізму

відкидної кабіни, фіксаторів і замків дверей, кузова, рами, ресор, шин і кріплення коліс.

- перевірити правильність пломбування спідометра і лічильника напрацювання мотогодин спеціального обладнання пожежних автомобілів, справність приладів освітлення, світової і звукової сигналізації, у т.ч. спеціальної, роботу склоочищувачів, обмивачів вітрового скла, системи опалення, вентиляції і опалення скла (у холодну пору року).

- перевірити роботу і справність гідропідсилювача керма, приводу гальм, механізму вимкнення зчеплення, стан і натяг привідних пасів.

- перевірити люфт керма, стан рульових тяг, обмежувачів максимальних кутів поворотів.

- перевірити запуском і на холостих обертах роботу двигуна пожежного автомобіля. Запустити двигун і на слух перевірити роботу фільтра відцентрового очищення масла.

2.2.2 Прибирання і миття

- провести прибирання кабіни і відсіків кузова, пожежно-технічного обладнання. У разі потреби вимити і просушити автомобіль.

- очистити дзеркала заднього виду, зовнішні освітлювальні прилади, спеціальні сигнальні прилади, вікна кабіни і насосного відсіку, номерні знаки.

2.2.3 Змащувальні і заправочні роботи

- перевірити рівень рідин в гідроприводі гальм і механізму вимкнення зчеплення, в системі охолодження двигуна.

- перевірити рівень палива в паливному баці, рівень води в бачках обмивачів вітрового скла і фар та в разі потреби долити.

2.3 Технічне обслуговування на лінії

При технічному обслуговуванні на лінії виконуються роботи на підтримання нормальної роботи автомобіля та виконують наступні операції:

Перевірити тиск в гідросистемі. Тиск не повинен перевищувати 16 - 17

МПа (160 - 170 кгс/с²).

1. При роботі слідкувати за станом колін та механізмом бокового вирівнювання.

2. Увімкнути механізм блокування ресор. Та встановити автомобіль на висувні опори.

3. Періодично перевіряти стан гідроциліндрів на наявність підтікання мастила.

4. Слідкувати за температурою охолоджувальної рідини та рідини в гідросистемі.

5. Слідкувати за рівнем робочої рідини в баку гідросистеми. Визначається за верхньою міткою щупа..

6. При встановленні автомобіля на висувні опори .

7. Слідкувати за станом штоків циліндрів опор, піднімання і бокового вирівнювання. На робочих поверхнях штоків не повинно бути задирок подряпин і слідів зносу.

8. Перевіряти рівень охолоджувальної рідини при потребі долити.

3.Випробовування комплекту колін

Перевірку механізму піднімання колін проводять на драбині, повернутій

на 90є відносно поздовжньої осі машини в будь - який бік.

При перевірці виконують:

- піднімання до +75° і опускання до -4° градусів драбини в зсунутому стані не

менше двох разів;

- піднімання драбини послідовно на 20°, 30°, 40°, 50°, 65° і 75° і висування до

досягнення вершиною драбини меж поля руху на кожному із заданих кутів.

Піднімання і опускання драбини мають бути плавними і рівномірними

(без ривків і зупинок).

У будь-якому завданому положенні драбина повинна чітко фіксуватися.

Довільне піднімання і опускання не допускаються.

Перевірка механізму висування і зсування колін проводиться на

драбині, повернутій на 90° відносно поздовжньої осі автомобіля.

При перевірці проводять:

- висування при куті піднімання 75° на половину довжини драбини з

подальшим повним зсуванням - не менше двох разів;

- те саме, на 2/3 довжини драбини;

- те саме, на повну довжину драбини;

- висування драбини до меж поля руху при кутах +50°, +40°, +30° і +20° з

подальшим повним зсуванням не менше двох разів на кожен із кутів. Зсування

драбини проводять при куті піднімання не менше 30°.

При кожному зсуванні проводять одне вимкнення руху встановленням

рукоятки керування в нейтральне положення, при цьому зсування колін має

припинитись.

Висування і зсування колін має бути повним (без ривків і заїдань).

Довільне висування і зсування драбин не допускається.

При перевірці механізму повороту колін здійснюють поворот драбини

праворуч і ліворуч на 360° не менше двох разів із зупинкою і зміною напрямку

повороту при кутах піднімання 20° (при зсунутій і висунутій до меж поля руху

драбині), 65° (при повністю висунутій драбині).

Поворот драбини має бути плавним (без ривків і заїдань). Різка, без зупинки, зміна напрямку повороту не допускається.

4.Порядок випробування ручних пожежних драбин

Драбини мають піддаватися випробуванням 1 раз на 6 місяців та після кожного ремонту. Перед використанням їх на змаганнях на них надаються акти. Забороняється використовувати драбини, що мають несправності, пошкодження основних частин або що не пройшли випробувань. Під час проведення зовнішнього огляду всіх типів драбин перевіряється стан тятив та щаблів. На поверхнях драбин не має бути тріщин, забоїн, вм'ятин та слідів корозії.

Крім того, у драбини-штурмівки перевіряється стан гака та страхуючих тросів дерев'яної драбини. Гак не повинен бути викривленим та хитатися. Страхуючий трос має бути цілим і знаходитися у пазах тятив.

У висувної драбини додатково перевіряється стан кріплення арматури, троса та мотузки механізму висування та фіксації колін.

Під час перевірки розкладання-складання драбина-палиця має легко розкладатися, вільно та щільно складатися.

4.1 Випробовування драбини-палиці

Під час випробування на міцність драбина-палиця розкладається і встановлюється на тверду поверхню до стіни під кутом (755)0 до горизонталі. До середини щабля в середині драбини прикладається навантаження:

- (1,20,05) кН ((1205) кгс) - для дерев'яних драбин-палиць;

- (2,00,1) кН ((20010) кгс) - для металевих драбин-палиць. Драбина

витримується під дією вказаного навантаження протягом (13010) с, після чого навантаження знімається.

4.2 Випробовування драбини-штурмівки

Випробування на міцність драбини-штурмівки складається з двох частин: випробування тятив та гака.

Під час випробування на міцність тятив драбина-штурмівка підвішується на 2-3 зубах гака, розташованих ближче до тятив. До середини щабля в середині драбини прикладається навантаження (2,00,1) кН ((20010) кгс). Драбина витримується під дією вказаного навантаження протягом (13010) с, після чого навантаження знімається.

Під час випробування на міцність гака драбина-штурмівка підвішується за великий зуб гака. До обох тятив на висоті другого щабля знизу прикладається навантаження (1,60,05) кН ((1605) кгс). Драбина витримується при вказаному навантаженні протягом (13010) с, після чого навантаження знімається.

4.3 Випробовування висувної драбини

Випробування висувної пожежної драбини складається з двох частин: перевірка висування та фіксації колін і випробування на міцність.

Під час перевірки висування та фіксації колін висувної пожежної драбини має проходити плавно, рівномірно, без ривків та заїдань. Зсування колін драбин має проходити під дією власної маси. Фіксуючий пристрій повинен стопорити коліна драбини на будь-якій висоті, що кратна кроку щаблів. Обидва гаки фіксуючого пристрою мають входити до зачеплення зі щаблями коліна, що розташоване вище.

Під час випробування на міцність висувна пожежна драбина встановлюється на тверду поверхню, висувається на повну довжину і притуляється до стіни під кутом (755) 0 до горизонталі (на відстані 2-3,5 м від стіни). До драбини послідовно прикладаються такі навантаження:

- (1,00,05) кН ((1005) кгс) - одночасно на кожне коліно посередині його довжини, яке прикладене до середини щабля;

- 2,00,05) кН ((20010) кгс) - на друге коліно посередині його довжини, (яке прикладене до середини щабля.

Драбина витримується при кожному зазначеному навантаженні протягом (13010) с, після чого навантаження знімається.

Мотузка драбини повинна витримати натяг у 200 кг без деформації і пошкоджень.

Після випробувань всі типи драбин не повинні мати залишкової деформації та пошкоджень деталей, що визначається візуально, драбина-палиця має легко розкладатися, вільно та щільно складатися, коліна висувної драбини вільно висуватися та зсуватися, драбина-штурмівка не повинна мати пошкоджень та тріщин гака

5.Вимоги правил безпеки праці під час експлуатації пожежної техніки

5.1 При роботі на автодрабині ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ

1. Використання паливно-мастильних матеріалів, які не відповідають

технічним умовам експлуатації.

2. Пуск двигуна при температурі навколишнього середовища нижче +5С без попереднього підігріву двигуна і масла.

3. Працювати при падінні тиску нижче 5 атм, сторонніх шумах в двигуні, підвищеній вібрації всієї установки, витіканні масла, пального, охолоджувальної рідини.

4. Зупинка двигуна при температурі охолоджувальної рідини вище +75С, крім випадків, які вимагають екстреної зупинки.

5. Вмикати стартер більше ніж на 5 сек. Перерва між вмиканнями стартера повинна бути не менше 25-30 секунд.

6. Вмикати стартер при працюючому двигуні.

7. Працювати на обертах холостого ходу при температурі охолоджувальної рідини і масла нижче 45С.

8. При зростанні температури охолоджувальної рідини і масла вище допустимих меж.

9. Не знаходитися поблизу маховика і вентилятора, які обертаються.

10. Слідкувати за тим, щоб під час роботи двигуна поблизу випускного колектора і трубопровода не було легко спалахуючих матеріалів;

11. Засоби пожежогасіння тримати постійно готовими до дій;

12. Не гасити вогонь водою.

5.2 Вимоги безпеки праці при технічному обслуговуванні Автодрабини

- Технічне обслуговування автомобілів проводиться у приміщеннях чи на постах, що забезпечені природною i примусовою вентиляцією. При цьому необхідно дотримуватись таких вимог:

- всі операції із закріплення та регулювання (ТО-1 i ТО-2) необхідно виконувати у послідовності, яка вказана у технологічних картах;

- послідовність виконання обов'язкового обсягу робіт має виключати можливість одночасної роботи зверху i знизу біля того чи іншого вузла (агрегату) автомобіля;

- після установки автомобіля на канаву для огляду на рульове колесо закріплюють табличку: "Двигун не запускати - працюють люди".

- відсутності предметів чи людей на шляху руху автомобіля. упорів (башмаків);

- забороняється виконувати роботу без спеціальних упорів (козлiв), що запобігають самовільному опусканню автомобіля чи його окремих частин при роботах.

- при піднятті (підвішуванні) одного колеса (осі) біля домкрата встановлюється упор (козел), а під колеса другого моста ставляться "башмаки".

- Забороняється піднімати або підвішувати автомобіль за буксирні крюки. Щоб уникнути його самовільного опускання під раму гідравлічного підйомника підставляють упори-штанги, що регулюються по висоті;

- забороняється виконувати технічне обслуговування автомобіля при працюючому двигуні, за винятком випадків перевірки регулювання двигуна i гальм.

- робота двигуна перевіряється при ввімкнених стоянкових гальмах i нейтральному положенні важеля переключення передач (при цьому вмикається вентиляція i використовуються газовідведення);

- операцію з регулювання зчеплення на автомобілях з карбюраторними двигунами мають виконувати дві особи. Один з них прокручує колінчатий вал за допомогою пускової ручки, при цьому мають бути вжиті запобіжні заходи проти запуску двигуна;

- важкодоступні місця на автомобілі необхідно змащувати за допомогою наконечників, що з'єднані з пістолетами за допомогою гнучких шлангів або наконечників із шарнірами;

- при перевірці рівня мастила в агрегатах для освітлення слід використовувати тільки переносні лампи. - при технічному обслуговуванні дозволяється користуватись лише справним, спеціально призначеним інструментом;

- не можна нарощувати ключі іншими ключами чи трубками, використовувати прокладки між зевом ключа i гранями болтів та гайок, бити по ключу при відкручуванні чи закручуванні. Забороняється використовувати важелі або надставки для збільшення плеча гайкових ключів;

- при операціях кріплення необхідно користуватись переважно накидними або торцевими ключами, у важкодоступних місцях при обмеженому куті повороту доцільно користуватися ключами з тріскачками (храповим механізмом). Не слід повертати ключі по колу, тому що можливі їх зриви;

- шиномонтажнi роботи проводяться тільки за допомогою спеціального зйомника у призначеному для цього місці. Забороняється вибивати диски кувалдою, демонтувати колеса шляхом наїзду на них автомобілів тощо. Накачування змонтованої

Шини дозволяється проводити в спеціальній огорожі;

- при роботі, що пов'язана з провертанням колінчатого i карданного валів, необхідно додатково перевірити вимкнення запалювання, важіль коробки передач встановити в нейтральне положення, визволити важіль стоянкового гальма, а після їх виконання затягнути стоянкове гальмо i знову ввімкнути нижчу передачу;

- забороняється обслуговування трансмісії під час роботи двигуна;

- на агрегатно механiчнiй дільниці для виконання монтажно-демонтажних робіт під час ремонту агрегатів використовують стенди, що відповідають своєму призначенню;

- корпуси електродвигунів, верстатів i обладнання, а також пульти управління надійно заземлюються. Забороняється працювати на верстатах i обладнанні без їх заземлення;

- паяльні лампи, електричний i пневматичний інструмент видаються тільки особам, які пройшли інструктаж i знають правила користування ним;

- забороняється користуватися електроінструментом з несправною ізоляцією струмопровідних частин або при відсутності у них пристрою заземлення;

- при зніманні i встановленні ресор необхідно попередньо розвантажити їх шляхом підняття рами й встановлення їх на козли;

- виконувати будь-які роботи на автомобілі, який вивішено тільки на одних підйомних механізмах (домкратах, талях i т.п.), забороняється. Не можна підкладати під вивішений автомобіль диски коліс, цеглу, каміння та інші сторонні предмети;

- підйомники i домкрати випробовуються один раз на 6 місяців (разом з проведенням робіт по ТО-2 пожежних автомобілів) статичним навантаженням, більшим за гранично допустиме за паспортом на 10% протягом 10 хв з вантажем у верхньому крайньому положенні. У гідравлічних домкратах падіння тиску рідини у кінці випробування має бути не більшим за 5%.

5.3 Робота автодрабини при низьких температурах повітря

1. При температурі повітря нижчій за -10° пуск гідронасоса необхідно здійснювати плавними короткочасними звільненнями педалі муфти зчеплення. При стійких обертах двигуна педаль відпустити.

1. Відчинити одні з дверцят люків керування опорами. Періодично короткочасно, навантажуючи і розвантажуючи гідронасос,

Установлення однієї з рукояток опор у положення „ПОДЬЕМ" досягти стійкої роботи двигуна, чіткого скидання і підвищення тиску до робочого в гідросистемі.

3. Під час коротких перерв у роботі гідронасос і двигун залишити ввімкненими.

5.4 Під час експлуатації автодрабини ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ

- допускати до керування осіб, які не мають свідоцтва на право роботи з автодрабиною;

- працювати на пожежах, навчаннях та заняттях без касок (включаючи водіїв);

- встановлювати автодрабини на м'який грунт, кришки колодязів та люків, а також ближче 2 - 2,5 метра від середини опорної тарілки (диска) висунутої опори до краю обривів, котлованів, каналів тощо, а також на ділянках з нахилом більше 6 градусів;

- встановлювати і працювати на автодрабині на відстані ближче 30 м від крайнього проводу високовольтної лінії електропередач;

- працювати за швидкості вітру більше 10 м/с, а також у разі знаходженя людей під піднятими колінами;

- проводити маневрування колінами автодрабини за наявності на них людей;

допускати сторонніх осіб під час роботи автодрабини, залишати їх без нагляду;

- працювати з незаблокованими ресорами, з відключеною автоматикою бокового вирівнювання, у разі відмови системи блокування поля руху, без ввімкнених засобів освітлення в нічний час;

- виводити коліна за межі поля руху, продовжувати роботу в разі появи течі мастила в гідропроводі, деформацій конструктивних елементів і небезпечних коливань колін, а також у разі нагрівання робочої рідини в гідроприводі понад 70⁰С;

проводити регулювання запобіжного клапана за наявності робочого тиску в гідросистемі з метою підвищення швидкості проведення рухів автодрабиною.

5.5 Вимоги безпеки праці при технічному обслуговуванні автодрабини

Відповідно пункту 3.7.2. наказу МНС України від 07.05.07 №312 « Про затвердження Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС україни » При ТО-1, ТО-2, сезонному обслуговуванні потрібно дотримуватися наступних правил безпеки праці:

Технічне обслуговування автомобілів проводиться у приміщеннях чи на постах, що забезпечені природною i примусовою вентиляцією. При цьому необхідно дотримуватись таких вимог:

- всі операції із закріплення та регулювання (ТО-1 i ТО-2) необхідно виконувати у послідовності, яка вказана у технологічних картах;

- послідовність виконання обов'язкового обсягу робіт має виключати можливість одночасної роботи зверху i знизу біля того чи іншого вузла (агрегату) автомобіля;

- після установки автомобіля на канаву для огляду на рульове колесо закріплюють табличку: "Двигун не запускати - працюють люди". Перед виїздом чи з'їздом з канави, естакади, підлогового підйомника необхідно переконатися у

- відсутності предметів чи людей на шляху руху автомобіля. При встановленні автомобіля на пост технічного обслуговування слід загальмувати його стоянковим гальмом, вимкнути запалювання, ввімкнути нижчу передачу в коробці передач, під колеса покласти не менше двох упорів (башмаків);

- забороняється виконувати роботу без спеціальних упорів (козлiв),

що запобігають самовільному опусканню автомобіля чи його окремих частин при роботах, які вимагають підняття автомобіля за допомогою домкратів, талей та інших підйомних механізмів;

- при піднятті (підвішуванні) одного колеса (осі) біля домкрата встановлюється упор (козел), а під колеса другого моста ставляться "башмаки".

-перед початком обслуговування на механізмі управління підйомником вивішують табличку: "Не торкати - під автомобілем працюють люди". Забороняється піднімати або підвішувати автомобіль за буксирні крюки. Щоб уникнути його самовільного опускання під раму гідравлічного підйомника підставляють упори-штанги, що регулюються по висоті;

- забороняється виконувати технічне обслуговування автомобіля при працюючому двигуні, за винятком випадків перевірки регулювання двигуна i гальм. Недопустиме випробування гальмівних механізмів під час руху всередині приміщення. Для їх випробувань необхідний спеціально виділений майданчик або стенд;

- робота двигуна перевіряється при ввімкнених стоянкових гальмах i нейтральному положенні важеля переключення передач (при цьому вмикається вентиляція i використовуються газовідведення);

- операцію з регулювання зчеплення на автомобілях з карбюраторними двигунами мають виконувати дві особи. Один з них прокручує колінчатий вал за допомогою пускової ручки, при цьому мають бути вжиті запобіжні заходи проти запуску двигуна;

- важкодоступні місця на автомобілі необхідно змащувати за допомогою наконечників, що з'єднані з пістолетами за допомогою гнучких шлангів або наконечників із шарнірами;

- при перевірці рівня мастила в агрегатах для освітлення слід використовувати тільки переносні лампи. Використовувати для цієї мети

відкритий вогонь забороняється;

- при технічному обслуговуванні дозволяється користуватись лише справним, спеціально призначеним інструментом;

- не можна нарощувати ключі іншими ключами чи трубками, використовувати прокладки між зевом ключа i гранями болтів та гайок, бити по ключу при відкручуванні чи закручуванні. Забороняється використовувати важелі або надставки для збільшення плеча гайкових ключів;

- при операціях кріплення необхідно користуватись переважно накидними або торцевими ключами, у важкодоступних місцях при обмеженому куті повороту доцільно користуватися ключами з тріскачками (храповим механізмом). Не слід повертати ключі по колу, тому що можливі їх зриви;

- шиномонтажнi роботи проводяться тільки за допомогою спеціального зйомника у призначеному для цього місці. Забороняється вибивати диски кувалдою, демонтувати колеса шляхом наїзду на них автомобілів тощо. Накачування змонтованої шини дозволяється проводити в спеціальній огорожі або з використанням інших пристроїв, що запобігають вискакуванню замкового кільця i розриву покришки, що може нанести травму тому, хто працює;

- при роботі, що пов'язана з провертанням колінчатого i карданного валів, необхідно додатково перевірити вимкнення запалювання, важіль коробки передач встановити в нейтральне положення, визволити важіль стоянкового гальма, а після їх виконання затягнути стоянкове гальмо i знову ввімкнути нижчу передачу;

- забороняється обслуговування трансмісії під час роботи двигуна;

- на агрегатно-механiчнiй дільниці для виконання монтажно-демонтажних робіт під час ремонту агрегатів використовують стенди, що відповідають своєму призначенню;

- корпуси електродвигунів, верстатів i обладнання, а також пульти управління надійно заземлюються. Забороняється працювати на верстатах i обладнанні без їх заземлення;

- паяльні лампи, електричний i пневматичний інструмент видаються тільки особам, які пройшли інструктаж i знають правила користування ним;

- забороняється користуватися електроінструментом з несправною ізоляцією струмопровідних частин або при відсутності у них пристрою заземлення;

- при зніманні i встановленні ресор необхідно попередньо розвантажити їх шляхом підняття рами й встановлення їх на козли;

- виконувати будь-які роботи на автомобілі, який вивішено тільки на одних підйомних механізмах (домкратах, талях i т.п.), забороняється. Не можна підкладати під вивішений автомобіль диски коліс, цеглу, каміння та інші сторонні предмети;

- підйомники i домкрати випробовуються один раз на 6 місяців (разом з проведенням робіт по ТО-2 пожежних автомобілів) статичним навантаженням, більшим за гранично допустиме за паспортом на 10% протягом 10 хв з вантажем у верхньому крайньому положенні.

Розрахунок нормативних витрат паливо-матильних матеріалів для автомобіля АД-30(131)ПМ506В:

Норми витрат палива підвищуються у таких випадках:

а) робота в холодну пору року:

Залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища:

від 00 С(включно) до -50 С - до 2%;

нижче ніж -5 С та до -10 С включно - до 4%;

нижче ніж -10 С та до -15С включно - до 6%;

нижче ніж -15С та до -20С включно - до 8%;

нижче ніж -20С та до -25 включно - до 10%;

нижче ніж -25С - до 12%.

б) робота в гірській місцевості при висоті над рівнем моря:

від 300 до 800 метрів - до 5%;

від 801 до 2000 метрів - до 10%;

від 2001 до 3000 метрів - до 15%;

вище ніж 3001 метр - до 20%.

в) робота в умовах міста:

з населенням до 0,5 млн. чол. - 5%;

з населенням від 0,5 до 1,0 млн. чол. - до 10%;

з населенням більше 1млн. чол. - до 15%.

г) робота у важких шляхових умовах (в кар'єрах, їзда по полях, на лісових чи степових ділянках по пересіченій місцевості тощо) - до 20%.

д) для автомобілів, що експлуатуються:

більше 5 років із загальним пробігом понад 100 тис. км - до 3%;

більше 8 років із загальним пробігом понад 150 тис. км - до 5%;

більше 11 років або із загальним пробігом понад 250 тис. км - до 7%;

більше 14 років або із загальним пробігом понад 400 тис. км - до 9%.

Сумарний об'єм коригування:

У випадку застосування одночасно кількох корегуючи коефіцієнтів

розраховується сумарний коефіциєнт корегування, якій дорівнює сумі цих надбавок:

е К = К₁ +К₂ +…..+К_П

...