Удосконалення комплексної оцінки стану охорони праці на підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство праці та соціальної політики України

Національний науково-дослідний інститут охорони праці

УДК 331.452

Удосконалення комплексної оцінки стану охорони праці на підприємствах

05.26.01 - Охорона праці

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Кружилко Олег Євгенович

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науково-дослідному інституті охорони праці Міністерства праці та соціальної політики України

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор Ткачук Костянтин Нифонтович, Національний науково-дослідний інститут охорони праці, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Лапшин Олександр Єгорович, Криворізький технічний університет, професор кафедри рудникової аерології та охорони праці

кандидат технічних наук, доцент Вільсон Олександр Георгійович, Київський національний університет будівництва та архітектури, доцент кафедри охорони праці та навколишнього середовища

Провідна установа: Національний авіаційний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра охорони праці та навколишнього середовища, м. Київ.

Захист відбудеться “22” лютого 2001р. о 14-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.802.01 в Національному науково-дослідному інституті охорони праці за адресою: 04060, Київ, вул. Вавілових, 13.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного науково-дослідного інституту охорони праці за адресою: 04060, Київ, вул. Вавілових, 13.

Автореферат розісланий “19” січня 2001р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.т.н., доцент Ковтун І.М.



АНОТАЦІЯ

Кружилко О.Є. Удосконалення комплексної оцінки стану охорони праці на підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.26.01 - Охорона праці. - Національний науково-дослідний інститут охорони праці Міністерства праці та соціальної політики України, Київ, 2000. охорона праця аналітичний професійний

Метою роботи є підвищення ефективності управління охороною праці на підприємствах шляхом удосконалення комплексної оцінки стану з використанням інформаційно-аналітичної підтримки планування та оцінки працеохоронних заходів.

З використанням розробленої системи оцінки чинників, що характеризують умови і безпеку праці, отримано узагальнений показник стану охорони праці, який відображає залежність вхідних в нього показників виробничого травматизму, професійних захворювань тощо від стану чинників, що на них впливають.

Для вирішення задач управління охороною праці розроблено алгоритм, математичні моделі узагальнених показників та програмне забезпечення ІАС, що забезпечують автоматизацію збору, зберігання, обробки статистичних даних та видачу результатів, які дозволяють приймати обґрунтовані рішення по управлінню станом охорони праці на підприємствах, зокрема, раціонально планувати заходи та розподіляти фінансові кошти на їх реалізацію.

Розроблено методику оцінки ефективності планування заходів з охорони праці, основою якої є зіставлення очікуваного рівня зниження збитків з охорони праці та обсягів фінансових коштів, що виділяються на реалізацію працеохоронних заходів.

Ключові слова: охорона праці, показник стану, чинник, планування, математичне моделювання.



Аннотация

Кружилко О.Е. Совершенствование комплексной оценки состояния охраны труда на предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.26.01 - Охрана труда. - Национальный научно-исследовательский институт охраны труда Министерства труда и социальной политики Украины, Киев, 2000.

Цель диссертационной работы состоит в повышении эффективности управления охраной труда на предприятиях путем совершенствования комплексной оценки состояния охраны труда с использованием информационно-аналитической поддержки планирования и оценки трудоохранных мероприятий.

В диссертационной работе для моделирования показателей функционирования системы управления охраной труда (СУОТ) предприятия обосновано применение метода группового учета аргументов (МГУА), являющегося альтернативой методам статистического анализа, позволяющего получить для каждого показателя множество математических моделей заданной точности в условиях существенно ограниченной выборки исходных данных. В дополнение к существующим критериям, характеризующих точность аппроксимации построенных моделей и точность прогноза, разработаны три критерия, которые позволяют учесть ряд особенностей, связанных с процессом моделирования показателей функционирования СУОТ: выявить некорректные с точки зрения реальных условий модели, установить допустимые граничные значения показателей при последовательном переборе различных сочетаний допустимых значений факторов. Разработан алгоритм применения МГУА для решения задач управления охраной труда предприятия.

Разработана система оценки факторов, влияющих на показатели функционирования СУОТ, определяющая пять состояний рабочих мест, которые с точки зрения безопасности и условий труда подразделяются на: абсолютно безопасные, безвредные; безопасные, допустимой вредности; опасные, вредные; особо опасные, особо вредные и чрезвычайно опасные, чрезвычайно вредные. С использованием разработанной системы оценки факторов получена обобщенная математическая модель функционирования СУОТ предприятия, отражающая через обобщенный показатель зависимость входящих в него показателей производственного травматизма, профессиональных заболеваний и т.д. от состояния факторов, характеризующих условия и безопасность труда.

Кроме обобщенного показателя для комплексной оценки состояния охраны труда на предприятиях предложен для использования показатель потерь по охране труда в стоимостном выражении, который определяется как сумма величин убытков и затрат на трудоохранные мероприятия.

Разработан алгоритм планирования мероприятий по охране труда с использованием информационно-аналитической системы (ИАС), который обеспечивает подготовку плана мероприятий предприятия по охране труда и рациональное распределение выделяемых финансовых средств на эти нужды.

Разработано программное обеспечение ИАС СУОТ, позволяющее автоматизировать обработку статистических данных, анализ промежуточных результатов и выдачу полученных окончательных результатов в виде, позволяющем принимать обоснованные решения по управлению охраной труда на предприятиях относительно планирования трудоохранных мероприятий и распределения финансовых средств на их реализацию.

С использованием статистических данных о состоянии охраны труда конкретного промышленного предприятия получена количественная оценка влияния факторов на обобщенный показатель, позволяющая выделить приоритетные направления по обеспечению безопасных и безвредных условий труда для составления плана мероприятий. Проведена оптимизация распределения финансовых средств на трудоохранные мероприятия, в результате чего были минимизированы суммарные потери по охране труда.

Разработана методика оценки эффективности планирования мероприятий по охране труда, которая является обобщением проведенных теоретических и экспериментальных исследований. Основой данной методики является сопоставление ожидаемого уровня снижения убытков по охране труда от объемов финансовых средств, выделяемых на трудоохранные мероприятия.

В методике предусмотрено выполнение следующих этапов: сбор и обработка статистических данных о состоянии охраны труда предприятия, построение с применением алгоритма МГУА математических зависимостей показателей функционирования СУОТ от множества факторов, характеризующих условия и безопасность труда, а также установление зависимости состояния факторов от объемов финансовых средств, выделяемых на снижение уровня их опасности (вредности). Завершающим этапом методики является расчет рекомендуемого объема финансирования мероприятий по охране труда, на основании которого осуществляется принятие обоснованного решения о выделении необходимых сумм на финансирование трудоохранных мероприятий.

Проведенные расчеты и результаты апробации на промышленных предприятиях показали, что применение разработанной ИАС для повышения эффективности планирования мероприятий по охране труда обеспечивает экономию средств, выделяемых на эти нужды за счет обоснованно выделенных объемов финансирования и их последующего рационального распределения на трудоохранные мероприятия. Размеры такой экономии в зависимости от условий конкретного предприятия составляют до 8 тыс. грн. в год.

Ключевые слова: охрана труда, показатель состояния, фактор, планирование, математическое моделирование.



ANNOTATION

Kruzhilko O. The perfection of complex evaluation of labour safety condition on the enterprises. - Manuscript.

Dissertation for a degree of Candidate of Technical Sciences, specialty 05.26.01 - Labour safety - National Research Institute of Labour Safety, Ministry of Labour and Social Politics of Ukraine, 2001.

The objective of this dissertation is improving efficiency of labour safety management at the industrial enterprise through developing informational and analytic system intended for substantiation of planning labour safety measures.

The system of factors estimation characterized conditions of work and labour safety was developed. The mathematical model of functioning of labour safety system was obtained. The system includes indexes of industrial injuries, occupational diseases and others, and reflects their dependence on factors state through the generalized index.

Algorithm, mathematical models and program systems ensuring automatic processing of statistical data were designed.

Methodology for estimation of efficiency of measures planning was developed. This methodology is based on the comparison of expected level of loss reduction and volume of available financial resources.

Key words: labour safety, indicator of condition, planning, mathematical modelling.



загальна ХАРАКТЕРИСТИКА РоБОТи

Актуальність теми. Необхідність подальшого удосконалення системи управління станом охорони праці на підприємствах обумовлена змінами, що відбуваються в економіці та соціальній сфері нашої країни. Розпалася система управління охороною праці (СУОП) адміністративно-командного типу, при якій власником засобів виробництва та фінансових коштів виступала держава. Внаслідок цього при формуванні і виконанні комплексних планів поліпшення стану охорони праці керівництво підприємств було практично позбавлене економічних стимулів щодо створення і підтримки належних умов праці.

У сучасних умовах управління охороною праці ґрунтується на базі економічної зацікавленості власника і працівників підприємств у створенні безпечних та нешкідливих умов праці, що, зрештою, при правильній організації робіт позитивно відбивається на матеріальному становищі всього персоналу підприємства.

Розвиток різних форм власності та їх законодавче закріплення передбачає принципово нові підходи до управління охороною праці на підприємствах.

Проведений аналіз показав, що в більшості випадків служби охорони праці не підтримують інформаційний обмін з іншими підрозділами підприємства. В них застосовуються засоби обчислювальної техніки та програмне забезпечення для реалізації обліково-аналітичних функцій, що забезпечують збір, накопичення і обробку даних про стан охорони праці, а також проведення необхідних розрахунків, формування і видачу звітних документів. При цьому використовуються окремі показники, що характеризують рівень травматизму, професійної захворюваності тощо, які не дозволяють отримати комплексну оцінку стану охорони праці на підприємствах та приймати обґрунтовані управлінські рішення. Як наслідок, планування заходів, що спрямовані на поліпшення стану охорони праці на підприємствах відбувається без використання спеціальних інформаційних автоматизованих систем (ІАС), алгоритмів та математичних моделей, які дозволяють оцінити наслідки реалізації цих заходів. Тому при прийнятті управлінських рішень переважають суб'єктивні оцінки, засновані на досвіді вирішення аналогічних задач та інтуїції фахівців з охорони праці.

Застосування ІАС, що використовує інформаційне та програмне забезпечення, методи математичного моделювання, дозволить вдосконалити комплексну оцінку стану охорони праці з використанням узагальнених показників і на цій основі підвищити ефективність планування заходів по управлінню станом охорони праці на підприємствах.

У зв'язку з цим, робота по удосконаленню комплексної оцінки стану охорони праці з використанням ІАС для підвищення ефективності функціонування СУОП підприємства є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до завдань Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища на 1996-2000 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1996 р. № 1345.

Результати досліджень автора використані Національним НДІ охорони праці при виконанні науково-дослідних тем: №1-НП/96 “Розробка системи державного управління охороною праці з використанням засобів обчислювальної техніки”, № ДР 0196U008404; №7/97 “Система державного управління охороною праці. Розробка та впровадження системи підтримки прийняття рішень”, № ДР 0197U004555, в яких ним, як відповідальним виконавцем робіт, були особисто розроблені: математичні моделі управління станом охорони праці на підприємствах; обґрунтовано застосування методу групового урахування аргументів (МГУА) для моделювання показників, що комплексно характеризують стан охорони праці на підприємствах; інформаційне забезпечення СУОП.

Мета і задачі досліджень. Метою роботи є підвищення ефективності управління охороною праці на підприємствах шляхом удосконалення комплексної оцінки стану охорони праці з використанням інформаційно-аналітичної підтримки планування працеохоронних заходів.

Досягнення поставленої мети здійснене вирішенням наступних задач:

розроблення алгоритму побудови та критеріїв селекції математичних моделей управління станом охорони праці, дослідження моделей, отриманих теоретичним шляхом;

дослідження та розроблення узагальнених показників, що комплексно характеризують стан охорони праці на підприємствах, та системи оцінки чинників, що на них впливають;

розроблення методики оцінки ефективності планування заходів з охорони праці на підприємствах;

розроблення програмного забезпечення ІАС СУОП.

Об'єкт дослідження- управління станом охорони праці на підприємствах.

Предмет дослідження - технологія управління станом охорони праці на підприємствах.

Методи дослідження - методи аналізу та узагальнення досягнень в області охорони праці; економічного аналізу; статистичної обробки даних з використанням засобів обчислювальної техніки; математичного моделювання, зокрема, метод групового урахування аргументів; графоаналітичні; чисельні.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів роботи полягає в тому, що вперше:

удосконалено інформаційне та математичне забезпечення СУОП підприємства, що дозволяє шляхом застосування розроблених алгоритмів, математичних моделей і програмного забезпечення вносити на магнітні носії, групувати та обробляти дані про стан охорони праці підприємства, що відрізняється комплексним вирішенням задачі інформаційно-аналітичного забезпечення всіх підрозділів підприємства, які приймають участь у створенні та підтриманні безпечних та нешкідливих умов праці;

розроблено методику застосування МГУА для моделювання показників стану охорони праці, яка дозволяє врахувати особливості управління охороною праці на підприємствах, що відрізняється від методів статистичного аналізу можливістю отримання множини математичних моделей заданої точності в умовах обмеженої вибірки даних та використанням критеріїв селекції моделей;

розроблені узагальнені показники стану охорони праці підприємства та встановлено їх залежність від множини чинників, що дозволяють проводити комплексну оцінку стану охорони праці через ці показники, яка відрізняється від існуючих включенням в математичні моделі чинників різної природи, що впливають;

обґрунтовано методичні положення про планування та фінансування заходів з охорони праці підприємства, що дозволяють оптимізувати розподіл фінансових коштів між ними, які відрізняються від тих, що застосовуються, алгоритмом побудови функції мети та методикою обробки статистичних даних.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені алгоритми, математичні моделі та програмне забезпечення ІАС для удосконалення комплексної оцінки стану охорони праці мають практичну цінність для підвищення ефективності функціонування СУОП підприємств, оскільки забезпечують:

автоматизований збір, систематизацію, зберігання та обробку даних, що використовуються при плануванні та реалізації заходів з охорони праці на підприємствах;

визначення міри впливу чинників, що характеризують умови та безпеку праці, на показники стану охорони праці підприємства для підготовки обґрунтованого плану працеохоронних заходів;

оцінку ефективності планування працеохоронних заходів та оптимальний розподіл коштів між ними в межах виділених сум.

Розроблені методичні положення та організаційно-технічні рішення були використані рядом київських підприємств для підвищення ефективності планування та розподілу фінансових коштів на заходи з охорони праці, що дозволило зменшити суми загальних втрат, пов'язаних з охороною праці, на 15-25% .

Особистий внесок здобувача. У роботі [1] розроблена математична модель управління охороною праці на рівні підприємства; в роботі [4] наведені результати теоретичного дослідження залежності втрат з охорони праці від витрат на інформаційне забезпечення; в роботі [5] розроблені математичні моделі та критерії їх селекції, що дозволяють застосувати алгоритм МГУА для вирішення задач управління охороною праці підприємства; в роботі [6] розроблена система групування та оцінки чинників, що впливають на показники функціонування СУОП, а також встановлена залежність втрат з охорони праці від стану чинників, що впливають.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися та отримали позитивну оцінку на II Всеукраїнській науково-практичній конференції з охорони праці “Охорона праці в Україні: стан, проблеми, перспективи” (Київ, 1997 р.), на XVIII звітній науково-технічній конференції КМУЦА (Київ, 1997 р.), а також на науково-практичних семінарах при Національному науково-дослідному інституті охорони праці (Київ, 1997 та 1998 роки).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 9 статей в наукових журналах, збірниках праць та тез доповідей, з них 6 публікацій - в наукових фахових виданнях України.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 114 сторінках, складається з вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел з 89 найменувань та двох додатків, містить 15 рисунків, 12 таблиць, 2 додатки на 14 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 140 сторінок.

ОСНОВНий зміст РоБОТи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовані мета і задачі досліджень, визначена наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі проведено аналіз літературних джерел, присвячених питанням оцінки стану охорони праці та вдосконаленню функціонування СУОП підприємств в сучасних умовах. Розглянуто досвід експлуатації автоматизованих інформаційних систем в області охорони праці, встановлені основні причини недостатньої інформаційно-аналітичної підтримки рішень по управлінню станом охорони праці на підприємствах.

Актуальні питання вдосконалення організації та управління охороною праці на підприємствах різних галузей, застосування методів статистичного аналізу для обробки даних та впровадження інформаційних технологій розглянуті в роботах В.О.Бойка, О.Г.Вільсона, Г.Г. Гогіташвілі, В.І. Голінька, В.І. Козлова, Г.Н. Крикунова, Г.В. Лесенка, О.Г. Ревука, К.Н. Ткачука, С.П. Ткачука та інших вчених.

Встановлено, що при оцінці стану охорони праці на підприємствах переважають показники рівня травматизму і професійної захворюваності, в той час як питання розробки комплексних показників цього стану, навіть при наявності необхідних статистичних даних, залишаються невирішеним. Крім того, недостатньо ефективно використовуються методи обробки даних із застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки, програмного забезпечення та математичного апарату при плануванні та розподілі фінансових коштів на заходи з охорони праці, в більшості випадків особистий досвід та інтуїція фахівців відіграють вирішальну роль.

Аналіз праць, присвячених питанням застосування сучасних інформаційних технологій для підвищення ефективності управління охороною праці на підприємствах, свідчить, що у відділах та службах охорони праці використовуються обліково-аналітичні системи, призначені для занесення на магнітні носії, обробки, накопичення статистичних даних та підготовки звітних документів, а також інформаційно-довідкові системи, призначені для систематизації і надання користувачеві інформації з різних питань охорони праці. Застосування подібних систем дозволяє істотно скоротити час, що затрачується фахівцями на пошук та обробку необхідної інформації, на підготовку звітних документів і виконання необхідних розрахунків, однак при цьому технологія планування працеохоронних заходів та розподілу між ними фінансових коштів залишається колишньою.

Крім того, в області охорони праці практично не застосовуються системи, основою яких є алгоритми моделювання та математичні моделі, призначені для інформаційно-аналітичної підтримки управлінських рішень шляхом прогнозування показників стану охорони праці на підприємствах.

Значний внесок в розвиток теорії і практики математичного моделювання зробив вітчизняний вчений О.Г.Івахненко. Розроблений колективом вчених під його керівництвом метод евристичного самовпорядкування моделей отримав назву МГУА. На основі даного методу для різних сфер діяльності були розроблені нові рішення в побудові моделей складних систем з використанням статистичних даних.

Перехід до системи, побудованої на економічній зацікавленості керівництва в результатах господарської діяльності підприємства, в тому числі в підвищенні ефективності функціонування СУОП, обумовив пошук нових форм і методів управління виробництвом та станом охорони праці.

Створення ІАС для удосконалення комплексної оцінки стану охорони праці на підприємствах дозволяє виконати автоматизований збір, зберігання та обробку статистичних даних з питань охорони праці, оцінку ступеню впливу виробничих чинників на показники стану охорони праці, обґрунтування обсягів фінансових коштів, що надаються для реалізації працеохоронних заходів, та їх раціонального розподілу. Для цього необхідно було розробити алгоритм побудови математичних моделей показників стану охорони праці та програмне забезпечення ІАС СУОП, а також методику оцінки ефективності планування заходів з охорони праці, виявити особливості їх впровадження з урахуванням структури, чисельності персоналу, характеру технологічних процесів та специфіки управління охороною праці на прикладі конкретного підприємства.

Внаслідок проведеного аналізу виділено ряд принципових моментів, що відрізняють запропоновану ІАС від традиційно використовуваних в сфері охорони праці обліково-аналітичних та інформаційно-довідкових систем. Зроблено висновок про те, що існуючі методики оцінки стану охорони праці на підприємствах не відповідають вимогам, що пред'являються до них.

У зв'язку з цим були сформульовані вищевикладені мета дисертаційної роботи та задачі досліджень.

Другий розділ дисертації присвячений розробці методики застосування МГУА для моделювання показників стану охорони праці підприємства.

Встановлено, що планування заходів і розподіл ресурсів на потреби охорони праці вимагають застосування в рамках СУОП підприємств спеціальних математичних методів, що дозволяють оцінити наслідки управлінських рішень, що приймаються. Для побудови залежностей показників стану охорони праці від множини чинників, що на них впливають, в більшості існуючих методик використовуються методи статистичного аналізу. Отримані з використанням цих методів моделі, адекватність яких обґрунтована єдиним критерієм - точністю апроксимації, не дозволяють однозначно судити про можливість їх застосування для моделювання показників, що характеризують стан охорони праці.

Для побудови математичних моделей цих показників, що відповідають вимогам комплексної оцінки стану охорони праці на підприємствах, обґрунтовано застосування МГУА, що є альтернативою методам статистичного аналізу. Цей метод дозволяє отримати для кожного показника множину математичних моделей заданої точності в умовах обмеженої вибірки статистичних даних. Побудовані математичні моделі мають вигляд узагальненого полінома Колмогорова-Габора:

де Y_k - вихідна змінна (показник); X_i, X_j - вхідні змінні (чинники); a₀, a_i, a_ij - постійні коефіцієнти моделі; n - кількість чинників, що враховуються.

З множини побудованих моделей здійснюється вибір єдиної моделі, яка буде використана надалі для моделювання показника стану охорони праці. Для обґрунтування такого вибору в алгоритмах використовуються критерії селекції моделей. У доповнення до існуючих критеріїв, що характеризують точність апроксимації побудованих моделей та точність прогнозу, розроблено критерії, які дозволяють урахувати важливі особливості, пов'язані з процесом моделювання показників стану охорони праці:

,

де - математична модель, що отримана з формули (1) шляхом завдання нульових коефіцієнтів при всіх змінних за винятком X_i; - максимально та мінімально можливі значення показника Y_k, які визначаються розрахунковим шляхом;

функція, що встановлює залежність показника Y_k від зміни значень i-го чинника; константа, що розрахована при присвоєнні в формулі (1) середніх значень всім змінним за винятком X_i, а також присвоєнні вільному члену полінома a₀ нульового значення; - кортежі допустимих значень, що приймають чинники ; - допустимі значення, що приймає i-й чинник.

Використання розроблених критеріїв дозволило урахувати наявність певних мінімальних значень для показників, що розглядаються, та допустимі граничні значення цих показників, а також виявити некоректні (з точки зору реальних умов) моделі при послідовному переборі різних поєднань можливих значень чинників.

Розроблено алгоритм побудови математичних моделей показників стану охорони праці підприємства, який являє собою адаптацію МГУА та містить запропоновані критерії селекції моделей (2). Відповідно до даного алгоритму побудова моделей здійснюється з послідовним збільшенням степені полінома (1). Основні етапи алгоритму такі: занесення масивів статистичних даних про стан охорони праці на магнітні носії, розрахунок значень коефіцієнтів для множини моделей першої степені, розрахунок значень критеріїв селекції та вибір моделі, яка задовольняє умовам всіх критеріїв та приймається як функціональна залежність показника від множини чинників.

Комплексна оцінка стану охорони праці на підприємствах шляхом розроблення математичних моделей узагальнених показників, яка базується на інформаційно-аналітичній підтримці управлінських рішень, є основою для дослідження впливу чинників, що характеризують умови та безпеку праці, на показники, формування плану робіт та обґрунтування розподілу фінансових коштів на працеохоронні заходи.

У третьому розділі виконано розробку узагальнених показників, що дозволяють комплексно оцінити стан охорони праці на підприємствах, та встановлено їх залежність від множини чинників, які характеризують стан та безпеку праці.

Показано, що сучасне підприємство, з точки зору інформатизації, являє собою складну динамічну систему, яка характеризується наявністю в її підсистемах великих обсягів інформаційних ресурсів, широким використанням засобів обчислювальної техніки та комунікацій, відповідного програмного забезпечення. Запропоновані інформаційна модель та принципова схема автоматизації СУОП підприємства дозволяють організувати занесення на магнітні носії, зберігання та обробку інформації з урахуванням баз даних, що створені та поповнюються в інших підрозділах підприємства. На цій основі буде реалізовано обмін даними з охорони праці як між підрозділами підприємства, так і з зовнішніми інформаційними системами, а також виключено непотрібне дублювання окремих даних та виконання зайвих процедур їх обробки.

Розроблена система оцінки чинників, що впливають на показники стану охорони праці, визначає п'ять станів робочих місць, які з точки зору безпеки і умов праці поділяються на: абсолютно безпечні, нешкідливі; безпечні, допустимої шкідливості; небезпечні, шкідливі; особливо небезпечні, особливо шкідливі і надзвичайно небезпечні, надзвичайно шкідливі.

Стосовно цих станів розглянута група чинників, сукупність яких, звана множиною X, комплексно характеризує умови і безпеку праці на підприємствах: стан виробничого обладнання; стан умов праці; стан технологічних процесів; стан будівель і споруд; забезпеченість персоналу ЗІЗ; забезпеченість персоналу санітарно-побутовими приміщеннями.

При цьому, ступінь впливу кожного з чинників, що розглядаються, на показники стану охорони праці підприємства може бути зменшений шляхом реалізації заходів, спрямованих на зниження рівня їх небезпеки (шкідливості).

Внаслідок проведених теоретичних досліджень отримана узагальнена математична модель функціонування СУОП підприємства, що відображає через узагальнений показник залежність вхідних в нього показників виробничого травматизму, професійних захворювань, втрат фінансових коштів, пов'язаних з охороною праці, та загальної кількості днів непрацездатності внаслідок нещасних випадків та профзахворювань від впливу множини чинників, що характеризують умови і безпеку праці:

,

де Y₀ - узагальнений показник стану охорони праці підприємства; - функціональна залежність k-го показника від чинників множини X (див. формулу (1)); g_k - коефіцієнт, що визначає внесок показника Y_k в узагальнений показник; m=4 - кількість показників, що розглядаються.

Застосування показника Y₀ виправдане у випадках, коли заходи з охорони праці виконуються без урахування їх фінансування.

У випадках, коли працеоохоронні заходи виконуються з урахуванням вартості їх реалізації пропонується використати узагальнений показник втрат з охорони праці. Під збитками з охорони праці розуміється сума виплат, які несе підприємство внаслідок нещасних випадків, що відбулися, професійних захворювань, аварій, включаючи виплату штрафів і компенсацій потерпілим тощо. Сума збитків та витрат на працеохоронні заходи складає втрати з охорони праці, які несе підприємство:

,

де В_Вт - показник втрат з охорони праці; В(Z) - збитки з охорони праці; Z - обсяги фінансування заходів.

Використання даного показника дозволяє розробити план заходів та розподілити фінансові кошти таким чином, щоб зменшити суму втрат з охорони праці.

Для вирішення поставленої задачі на основі статистичних даних про стан охорони праці підприємства із застосуванням алгоритму МГУА отримана залежність збитків (В) від множини чинників (X), що характеризують умови та безпеку праці.

Перш ніж скласти план та провести розподіл коштів на заходи з охорони праці, необхідно встановити залежність станів чинників від обсягів фінансових коштів, що виділяються на заходи з охорони праці (Z):

,

де - стан небезпеки (шкідливість) i-го чинника, значення якого визначається з бази статистичних та розрахункових даних про стан охорони праці підприємства; - стан небезпеки (шкідливість) i-го чинника, який передбачається досягти на кінець планового періоду; - загальна вартість проведення всіх заходів, спрямованих на усунення (зменшення) дії i-го чинника, яка визначається, виходячи з тарифів на виконання робіт, вартостей потрібних комплектуючих тощо; - обсяг фінансування заходів, що планується виділити на зменшення небезпеки (шкідливості) i-го чинника. Для змінної виконується умова: .

Шляхом застосування алгоритму МГУА та з урахуванням характеру залежності стану небезпеки (шкідливості) чинників (див. формулу (4)) отримана математична модель, що встановлює залежність збитків з охорони праці від обсягів фінансових коштів, що виділяються на реалізацію працеохоронних заходів В(Z).

Виходячи з аналізу залежності, що характеризується кривою 5, можна зробити висновок про те, що областю ефективного фінансування заходів буде інтервал , оскільки на цьому інтервалі очікувана величина збитків з охорони праці не перевищує обсягів витрат на працеоохоронні заходи. На інтервалі очікувана величина збитків з охорони праці перевищує обсяги витрат на заходи, отже, у цьому випадку фінансування працеохоронних заходів економічно не вигідно.

Сформульовано критерій оптимальності фінансування заходів з охорони праці, що полягає у визначенні такого обсягу фінансування заходів , при якому досягається мінімізація втрат. Математичний вираз запропонованого критерію оптимальності фінансування заходів щодо охорони праці має такий вид:

,

де .

Значення є оптимальним обсягом фінансування заходів з охорони праці на планований період. Отже, оптимальним значенням показника втрат з охороні праці буде таке значення, що досягається при фінансуванні заходів в обсязі :

.

Внаслідок проведених теоретичних досліджень побудованих математичних моделей була висунена гіпотеза про те, що зниження значення показника сумарних втрат з охорони праці внаслідок виконання працеохоронних заходів в ряді випадків можливо тільки до певного рівня - (див. рис.1). Рівень можна вважати мінімально можливим для умов конкретного підприємства, його наявність пояснюється дією об'єктивних причин, які не можуть бути усунені внаслідок виконання заходів з охорони праці (насамперед, це стосується причин, обумовлених особливостями поведінки працівників під час виробничого процесу).

Проте, досягнення такого рівню економічно не ефективно, оскільки обсяги фінансування працеохоронних заходів перевищують рівень очікуваного зниження збитків. При цьому збільшення обсягів фінансування плану заходів понад не приведе до зниження загальної суми втрат з охорони праці, отже виділення більших сум недоцільно.

Побудовані математичні моделі реалізовані в розробленому алгоритмі планування працеохоронних заходів з використанням ІАС СУОП (рис. 2).

Даний алгоритм забезпечує підготовку оптимального плану заходів підприємства з охорони праці при раціональному використанні фінансових коштів, що виділяються на ці потреби, його основою є використання сучасних інформаційних технологій і методів математичного моделювання, суть алгоритму полягає в наступному.

На першому етапі проводиться збір, аналіз, систематизація і занесення на магнітні носії даних, що характеризують стан охорони праці підприємства. Далі задаються значення показників Y₀ та В_Вт (див формули (3), (4)), яких потрібно досягти в плановому періоді.

На наступних етапах з використанням МГУА проводиться побудова математичних моделей узагальненого показника стану охорони праці підприємства та показника втрат на основі зібраних та оброблених статистичних даних. Далі проводиться оцінка впливу чинників на показник Y₀ та впливу обсягів фінансування працеохоронних заходів на показник В_Вт, розрахунок значень показників та перевірка умов досягнення ними заданих значень (Y^З₀, В^З_Вт). В разі, якщо умови перевірок позитивні (, ), наступним етапом буде формування списку заходів з охорони праці підприємства та розподіл фінансових коштів на їх реалізацію. В іншому випадку, зважаючи на отримані результати моделювання показників, переглядаються планові значення показників і процес розробки плану заходів повторюється. На завершальному етапі алгоритму планування заходів з використанням комплексної оцінки стану охорони праці на підприємстві здійснюється формування остаточного плану працеохоронних заходів, його розгляд та затвердження керівництвом.



Рис. 1. Алгоритм планування заходів з охорони праці на підприємстві

У четвертому розділі представлені результати експериментально-теоретичних досліджень ефективності управління охороною праці промислового підприємства із застосуванням розроблених алгоритму, математичних моделей узагальнених показників стану охорони праці та програмного забезпечення ІАС СУОП.

Розроблене програмне забезпечення, що відповідає вимогам сучасних інформаційних технологій (операційна система MS Windows9X/NT, середовище розробки Delphi), забезпечує автоматизовану обробку даних для комплексної оцінки стану охорони праці на підприємствах. Розроблено рекомендації щодо встановлення програмного забезпечення ІАС в службах охорони праці підприємств.

На прикладі статистичних даних про стан охорони праці конкретного промислового підприємства отримано кількісну оцінку впливу чинників на узагальнений показник стану охорони праці, що дозволяє виділити пріоритетні напрями по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці, а також проведено оптимізацію розподілу фінансових коштів на працеоохоронні заходи, внаслідок чого досягається мінімізація сумарних втрат, пов'язаних з охороною праці. При вирішенні поставлених задач було розглянуто два принципових випадки.

Перший випадок характеризується плануванням і виконанням заходів без урахування вартості їх реалізації, при цьому розрахунок економічного ефекту традиційними способами ускладнений. Запропонований підхід, заснований на математичному моделюванні узагальненого показника стану охорони праці підприємства, дозволив оцінити міру впливу заходів з охорони праці на даний показник та ухвалити обґрунтовані рішення щодо пріоритетності виконання цих заходів. Внаслідок застосування запропонованого підходу для умов конкретного підприємства встановлено, що на узагальнений показник по значущості впливає стан безпеки технологічних процесів, стан умов праці на робочих місцях, а потім вже стан безпеки виробничого обладнання. Стан інших чинників (для умов даного підприємства) не впливає істотним чином на узагальнений показник. На основі отриманих результатів в план заходів з охорони праці рекомендовано включити саме ті заходи, які спрямовані, насамперед, на зниження небезпеки технологічних процесів та виробничого обладнання, поліпшення умов праці на робочих місцях.

Другий випадок характеризується плануванням і виконанням працеохоронних заходів з урахуванням вартості їх реалізації. При цьому, для підготовки обґрунтованого плану заходів застосований підхід, який дозволив оцінити загальну суму їх фінансування, що потребується, а потім розподілити її на заходи, спрямовані на зниження рівня небезпеки (шкідливості) чинників. Для обґрунтування потрібних обсягів фінансування заходів використана математична модель залежності збитків від витрат на заходи з охорони праці, отримана в результаті обробки статистичних і розрахункових даних з охорони праці конкретного підприємства, згрупованих поквартально:

Пряма 2 характеризує витрати на заходи з охорони праці. Залежність втрат з охорони праці від обсягів фінансування заходів (крива 3) є функцією, що спадає на відрізку 0...Z₀, а при обсягах фінансування, що перевищують Z₀, - функцією, що зростає. Точка мінімуму (з координатою Z₀) кривої 3 є оптимальним обсягом фінансування заходів з точки зору мінімізації сумарних втрат. Як видно з рис. 3, мінімальне значення сумарних втрат з охорони праці для умов конкретного підприємства (6700 грн.) досягається при обсягах фінансування працеохоронних заходів в 5000 грн. на квартал.

Подібним чином було проведено експериментальні дослідження впливу обсягів фінансування працеохоронних заходів на показник втрат для декількох діючих підприємств. Встановлено, що областю оптимального фінансування працеохоронних заходів, в якій досягається мінімізація втрат з охорони праці, є область 0,4...0,6 від максимального рівня збитків з охорони праці.

Аналіз отриманих результатів теоретичних та експериментальних досліджень показав, що застосування узагальнених показників, що комплексно характеризують стан охорони праці, замість традиційно використовуваних окремих показників дозволяє раціонально планувати працеохоронні заходи та розподіляти фінансові кошти на їх реалізацію. Застосування чинників, що характеризують умови та безпеку праці: стан безпеки виробничого обладнання і технологічних процесів, стан умов праці на робочих місцях, забезпеченість персоналу засобами індивідуального захисту тощо замість традиційно використовуваних чинників, що характеризують нещасні випадки та професійні захворювання (причини, обставини подій, стаж та вік потерпілих тощо) дозволяє раціонально використати при плануванні працеохоронних заходів бази даних, що формуються в службах охорони праці та інших підрозділах підприємств відповідно до вимог діючих нормативних документів.

Отримані результати проведених експериментальних досліджень підтвердили теоретичні положення про характер залежностей узагальнених показників стану охорони праці від множини чинників, що на них впливають, та обсягів фінансування працеохоронних заходів.

Виконані розрахунки на прикладі статистичних даних конкретних підприємств та отримані результати показали доцільність застосування запропонованої комплексної оцінки стану охорони праці з використанням узагальнених показників та розробленої ІАС для підвищення ефективності управління станом охорони праці.

У п'ятому розділі розглянуто найбільш характерні варіанти автоматизації СУОП підприємств, на основі чого сформульовані рекомендації щодо доцільності застосування програмного забезпечення для обробки даних, представлено комплекс організаційно-технічних заходів для забезпечення впровадження і раціонального функціонування ІАС в службах охорони праці. Зокрема, застосування ІАС рекомендується для використання в СУОП промислових підприємств при наявності необхідних засобів обчислювальної техніки та системного програмного забезпечення.

Розроблено методику оцінки ефективності планування заходів з охорони праці, основою якої є зіставлення очікуваного рівня зниження збитків з охорони праці з обсягами фінансових коштів, що виділяються на працеохоронні заходи.

У методиці передбачено виконання таких етапів: збір та обробка статистичних даних про стан охорони праці підприємства, встановлення залежності стану чинників, що характеризують умови та безпеку праці, від обсягів фінансових коштів, що виділяються на зниження рівня їх небезпеки (шкідливості). Далі проводиться побудова із застосуванням алгоритму МГУА множини моделей залежностей показника збитків з охорони праці від множини чинників та вибір такої моделі, що відповідає критеріям селекції. Завершальним етапом методики є розрахунок потрібного обсягу фінансування працеохоронних заходів та розподіл виділених фінансових коштів між цими заходами. На основі проведених розрахунків здійснюється прийняття обґрунтованого рішення про виділення фінансових коштів та формування плану працеохоронних заходів.

Запропонована методика відрізняється простотою та оперативністю розрахунків, не потребує проведення додаткового поглибленого аналізу стану охорони праці та залучення експертів, дозволяє оцінити ефективність та рекомендовані обсяги фінансування працеохоронних заходів для умов конкретного підприємства.

Проведені розрахунки та результати впровадження показали, що застосування ІАС забезпечує удосконалення комплексної оцінки стану охорони праці на підприємствах. В результаті отриманих рекомендацій щодо планування працеохоронних заходів та розподілу фінансових коштів досягається зменшення втрат з охорон праці, що в залежності від умов конкретного підприємства становить до 8 тис. грн. на рік. Крім того, застосування ІАС для автоматизації зберігання, обробки, та проведення математичних розрахунків дозволяє скоротити необхідний для цього час, який витрачають фахівці з охорони праці.



висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-технічної задачі підвищення ефективності управління охороною праці на підприємствах шляхом удосконалення комплексної оцінки стану охорони праці з використанням інформаційно-аналітичної підтримки планування і реалізації працеохоронних заходів, в результаті чого отримані такі висновки:

1. Розроблено з використанням методу групового урахування аргументів алгоритм побудови математичних моделей, що встановлюють залежність показників стану охорони праці підприємств від множини чинників, та критерії селекції моделей, що дозволяють вибрати з множини моделей одну, яка відповідає умовам поставленої задачі.

2. Удосконалено комплексну оцінку стану охорони праці на підприємствах шляхом розроблення узагальнених показників. Отримана математична модель стану охорони праці, що встановлює через узагальнений показник залежність вхідних у нього показників виробничого травматизму, професійних захворювань тощо від впливу чинників, що характеризують умови та безпеку праці. Запропоновано узагальнений показник втрат, що встановлює залежність втрат з охорони праці від обсягів фінансування працеохоронних заходів.

3. Встановлено, що для моделювання узагальнених показників стану охорони праці слід використовувати чинники, що характеризують умови праці на робочих місцях, стан технологічних процесів, виробничого обладнання, будинків і споруд, а також забезпеченість персоналу підприємства засобами індивідуального захисту і санітарно-побутовими приміщеннями. В результаті дослідження вказаних чинників розроблена система оцінки, яка включає п'ять станів робочих місць, що з точки зору безпеки та умов праці підрозділяються на: 1) абсолютно безпечні, нешкідливі; 2) безпечні, припустимої шкідливості; 3) небезпечні, шкідливі; 4) особливо небезпечні, особливо шкідливі; 5) надзвичайно небезпечні, надзвичайно шкідливі.

4. На основі отриманих математичних моделей та алгоритму планування заходів з охорони праці розроблено програмне забезпечення ІАС СУОП, яке дозволило суттєво скоротити час, потрібний для обробки статистичних даних та отримання результатів, а також підвищити точність розрахунків.

5. Досліджено з використанням розробленого програмного забезпечення ІАС СУОП ступінь впливу чинників, що характеризують умови та безпеку праці, на показники, що комплексно характеризують стан охорони праці на підприємствах. Результати досліджень дозволили виділити пріоритетні напрямки при підготовці планів заходів з охорони праці на підприємствах.

6. Розроблено методику оцінки ефективності планування заходів з охорони праці на підприємствах, основою якої є зіставлення очікуваного рівня зниження збитків та обсягів фінансових коштів, що виділяються на працеохоронні заходи. Проведені розрахунки свідчать, що застосування розробленої методики дозволить зменшити загальні втрати з охорони праці на підприємствах на 15-25% за рахунок обґрунтування потрібних сум фінансування працеохоронних заходів та їх раціонального розподілу. Встановлено, що мінімальне значення втрат з охорони праці досягається при фінансуванні працеохоронних заходів в обсягах 0,4...0,6 від максимального розміру втрат.

7. Впровадження результатів досліджень у вигляді ІАС СУОП та методики оцінки ефективності планування заходів з охорони праці на промислових підприємствах м. Києва дозволило отримати економію коштів, що виділяються на реалізацію плану заходів з охорони праці. Розміри економії коштів в залежності від умов конкретного підприємства складають до 8 тис. грн. на рік.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В РОБОТАХ

1. Моделирование процессов управления в области охраны труда / С.П.Ткачук, К.Н.Ткачук, О.Е.Кружилко, В.В. Майстренко // Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог: КТУ. - 1997.- Вып. 61.- С.113-119.

2. Кружилко О.Є. Аспекти автоматизації системи управління охороною праці// Вісник НТУУ “КПІ”. Серія “Гірництво”. - К.: НТУУ “КПІ”: ЗАТ “Техновибух”. - 1999. - Вип.1. - С.142-148.

3. Кружилко О.Є. Алгоритм оптимального розподілу коштів на охорону праці підприємства// Проблеми охорони праці в Україні. - К.: ННДІОП. - 1999. - Вип.2. - С 37-39.

4. Кружилко О.Е., Праховник Н.А. Решение оптимизационных задач охраны труда с использованием аппарата математического моделирования // Вісник ЧІТІ. - Черкаси: ЧІТІ. - 1999. - № 3. - С.58 - 62.

5. Кружилко О.Е., Праховник Н.А. Влияние финансирования мероприятий по охране труда на материальные последствия несчастных случаев // Автошляховик України. - К.: Укравтодор. - 2000. - №1. - С.21-23.

6. Ткачук С.П., Кружилко О.Е. Моделирование последствий производственного травматизма с помощью метода группового учета аргументов// Уголь Украины. - К.: Техніка. - 2000. - №4.- С.47-49.

Размещено на Allbest.ru

...