Індивідуальні засоби захисту працівників ОВС

Сутність засобів індивідуального захисту, їх головне завдання та порядок класифікації: шоломи, бронежилети, протиударні та броньові щити. Характеристика основних видів шоломів, що застосовуються в ОВС. Відмінності класів захисту 1 та 1А у бронежилетах.

Рубрика Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 08.04.2014
Размер файла 17,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Харківський національний університет внутрішніх справ

Кафедра : Тактико-спеціальної підготовки

Дисципліна : Безпека життєдіяльності

Реферат на тему :

«Індивідуальні засоби захисту працівників ОВС»

Виконав: курсант 1-го курсу

групи ІКМ 13 - 6

ряд. міл. Жаріков О.В.

Перевірив: Капітан міліції

Акімов С.В.

бронежилет шолом щит

Харків 2014

Засоби індивідуального захисту призначені для захисту життєво важливих органів людини від можливих поранень холодною та вогнепальною зброєю. До них належать:

- шоломи;

- бронежилети;

- протиударні та броньові щити.

Шоломи - головний убір, який призначений для періодичного використання з метою захисту голови від ушкоджень. Згідно з галузевим стандартом ГСТУ 78-004-97 захисні структури шоломів за стійкістю до впливу засобу ураження (пістолети) підрозділяються на три класи - 1, 1-А, 2.

При виготовленні спеціальних шоломів 1 класу захисту використовуються титанові сплави або високо тривкі сталі. Їх вага - близько 2,4кг. У шоломах 2 класу захисту використовується сталевий сферичний елемент з амортизуючою системою і системою кріплення шолома на голові та прозорим кулестійким забралом. Вага такого шолома - близько 3,5кг. Перспективним є також використання в шоломах захисних елементів із балістичних тканин КЕВЛАР або ТВАРОН.

В ОВС найбільш широко застосовуються:

сталевий армійський шолом призначений для захисту від ударів палицями, камінням та осколків. Площа захисту 10 дм2, маса 1,4кг;

каска захисна пластмасова із забралом та амортизуючим пристроєм КП-80 захищає від ударів палицями, камінням і т. ін. Площа захисту 12 дм2, маса 1 кг;

протиударний захисний шолом «Маска-2» призначений для використання працівниками ОВС з метою припинення протиправних дій громадян. Забезпечує захист голови від ударів палицями, камінням та іншими предметами. Площа захисту 13 дм2, маса до 1,5кг;

спеціальний титановий шолом «Сфера» і СТШ-81 (4 титанові пластини у чохлі) призначений для захисту від куль ПМ, ТТ з відстані 25 м (1-й клас захисту), від свинцевих куль АКМ з відстані 400 м. Площа захисту 10 дм2, маса до 2,5 кг. Час безперервного носіння до 4 годин;

кулестійкий шолом із забралом, що знімається, «Маска-І», призначений для використання працівниками ОВС при проведенні заходів по затриманню озброєних злочинців. Забезпечує захист голови від куль пістолетів усіх типів (2-й клас захисту). Площа захисту 18 дм2, маса 4,5 кг.

У теперішній час розробкою та випуском засобів індивідуального бронезахисту в нашій країні та країнах СНД займається безліч державних і комерційних підприємств як професійних, так і не зовсім. Головне місце на ринку займають бронежилети (БЖ) - засоби захисту корпусу. Засоби захисту голови зустрічаються значно рідше. З одного боку, це можна пояснити особливостями ринку: бронежилети використовуються у різних сферах - «військовій», «поліцейській», «громадській». Захисний шолом - засіб більш специфічний. З іншого боку, захист голови від вогнепальної зброї являє собою складне завдання, а сама голова у порівнянні з корпусом являє собою значно меншу та більш рухому мішень. Але влучення у корпус може завдати поранення різної тяжкості - від смертельного до легкого. При влученні ж у голову майже гарантовані смерть, тяжке поранення або контузія, інакше кажучи, надійне виведення зі строю. Це стає очевидним у ближньому бою, коли ураження в голову вже не становить особливих труднощів. Не випадково шолом чи оголів'я ще у давнину входили до спорядження бійців, які билися з супротивником врукопашну. Вогнепальна зброя зовсім не закінчила кар'єри шоломів. Якщо обладунки вже до XVIII ст. вийшов із вживання, то шоломи (каски) збереглися, зрозуміло, як засіб захисту від холодної зброї. При цьому вони усе більш полегшувалися і, як у кавалерії, так і у піхоті захищали від шабельних ударів. Підвищений інтерес до індивідуального захисту породила перша світова війна. Протикульні шоломи, проте, не вдалися тоді нікому. У використання увійшли сталеві каски для захисту голови від дрібних осколків. Каски ці стали розвитком «протишрапнельних» шоломів, що з'явилися ще на початку війни. У цьому напрямку і розвивалися шоломи протягом десятиріч. Безперервне зростання частки осколкових боєприпасів у засобах ураження живої сили сприяли такому розвитку.

Сучасний сталевий армійський шолом пробивається кулею проміжного набою з 800-900 м, а гвинтівкового - з 1700 м. Тому захист від легких осколків і досі залишається головною вимогою до «військових» шоломів.

Застосування «армійських» шоломів у поліції, міліції чи внутрішніх військах малоефективне. Тому постійно ведеться розробка нових засобів захисту голови.

Шолом «Маска-2», розроблений НДІ СТ Росії, захищає від ударів палками, металевими прутами, каміннями, має змінний демпфуючий прошарок (підшоломник), підйомне забрало, широкий ремінь, що регулюється, з опорою для підборіддя.

Вже звичним засобом індивідуального бронезахисту став спеціальний титановий шолом СТШ-81 «Сфера» (НДІ СТ). Титанові елементи «Сфери» являють собою вмонтовані у тканеву основу вигнуті пластини. Перекриваючі одна одну пластини взаємно рухомі, що дозволяє «Сфері» щільно прилягати до голови. Взагалі правоохоронним органам необхідні засоби цього класу, оскільки зброя під набої пістолета ТТ, від яких СТШ-81 захищає, складає, за деякими даними, до половини «стволів», що «гуляють» по країнах СНД.

Оперативними підрозділами і внутрішніми військами МВС широко застосовується шолом «Маска-1» (розроблений НДІ СТ, Росія). Він виготовлений на основі сталевого цільнотягнутого куполу і забезпечує захист за рівнем 2-го класу від куль пістолетних набоїв аж до калібру 7,62, оснащений товстим демпфуючим прошарком та швидкозйомним кріпленням.

Титановий шолом НДІ сталі (Росія) з відкидним забралом має три варіанти з різними класами захисту. Перший важить 1,4 кг і «тримає» кулю пістолета ПМ з енергією 297 Дж (1-й клас), другий - товщий на 0,5 мм, важить 2,1 кг і захищає від кулі пістолета ТТ з енергією 534 Дж (2-й клас). Третій варіант має додаткові сталеві або керамічні пластини і при вазі 2,5 кг не пробивається звичайними кулями.

Захист голови від кулі проміжного, а тим більш гвинтівкового набою, - складний. Та справа не тільки у струсі мозку. Вкрай уразливим місцем є шия. Шолом, зупинивши кулю, отримує більшу частину її імпульсу. Причому відбувається це у долі секунди, і сила удару, що передається голові, виявляється настільки великою, що може не витримати шийний хребець. Те ж саме відбувається й при влученні кулі з рушниці 12 або 16 калібру. Амортизуючої дії прошарку та кріплення виявляється вже недостатньо. Можна було б послабити удар, «розтягнувши» його в часі та поступово поглинаючи енергію кулі. Однак достатньо поглянути на сучасні куле уловлювачі, щоб зрозуміти - розміри такого шолому будуть цілком неприйнятні. У будь-якому випадку питання захисту голови вимагає збалансованого підходу і врахування усіх особливостей дій працівників ОВС при забезпеченні правопорядку. У багатьох випадках залишити голову бійця відкритою - означає просто підставити її під кулю. Крім того, загальновизнана психологічна роль засобів бронезахисту - боєць, що відчуває свою захищеність, діє рішуче та спокійніше, що вже само по собі знижує втрати.

Бронежилети призначені для захисту тулуба від ударів, вогнепальної та холодної зброї.

Щодо захисних якостей, то засоби індивідуального захисту у світі характеризуються неоднозначно. В Україні основним нормативно-правовим актом, що встановлює вимоги до бронезахисту в системі МВС є наказ МВС №30 від 16.01.97 р. «Про затвердження Інструкції по категоруванню засобів індивідуального бронезахисту в органах та підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах і вищих навчальних закладах системи МВС України».

Зараз бронежилети використовуються досить широко. Їхні прототипи з'явилися в армії ще у роки Великої Вітчизняної війни. За даними довідника «Зброя піхоти», у 1942 р. на постачання надійшов сталевий нагрудник СН-42. Нагрудник захищав тіло військовослужбовця і складався з верхньої та нижньої сталевих пластин, з'єднаних між собою ременями, а також м'якої підкладки та ременів кріплення на тулубі. Застосування нагрудника передбачалося для захисту грудей і живота, а також використовувався як щиток з амбразурою при переповзанні і як щит для захисту голови та боків. СН-42 робили зі сталі товщиною 2 мм, вага складала 3,5 кг. Куля німецького пістолета-кулемета МР-40 калібру 9 мм зі сталевим осердям з відстані 125-150 м його не пробивала.

Після війни, у 1946 р. нагрудник був модернізований і зареєстрований під індексом СН-46. Товщина броні зросла до 2,8 мм, маса - до 5 кг. Гнучкість підвищилася за рахунок розподілу його на три частини. СН-46 надійно захищав від куль калібру 9 мм пістолетів та куль ППШ калібру 7,62 мм з відстані 25 м.

Перший, у сучасному розумінні, бронежилет під індексом 6Б1 надійшов на озброєння армії у 1957 р. Основною захисною конструкцією стали бронепластини завтовшки 4-6,2 мм із алюмінієвого сплаву АМГ-7Ц. Вони містилися у спеціальних кишенях амортизуючої ватної прокладки - демпфері.

З великої кількості типів та моделей бронежилетів для ОВС найбільш цікаві протикульні та ті, які захищають від холодної зброї.

Класифікація засобів індивідуального бронезахисту (див. табл. 1.2) розроблена Державним інженерно-упроваджувальним центром «Спецтехніка» МВС України з урахуванням засобів ураження, що з найбільшою ймовірністю можуть бути використані проти працівників органів внутрішніх справ під час виконання ними службових обов'язків.

Класи захисту 1 та 1А у бронежилетах забезпечуються гнучкими захисними елементами з арамідних тканин Кеvlаг, Тwаrоп, тканини ТСВМ, матеріалів Dуneemа і Spectra. Жорсткі оболонки шоломів цього рівня захисту виготовляють з арамідних тканин, матеріалів Dyneema, Spectra з використанням полімерного з'єднувача.

У бронежилетах 2 класу захисту найширше застосовують бронеелементи зі сталі високої міцності разом з демпферними елементами зі спіненої пластмаси. Використовують також металеві (сталеві, з алюмінієвих або титанових сплавів) чи композиційні (пресовані з матеріалу Dyneema) бронеелементи спільно із захисним елементом 1 або 1А класу. Досить гнучкі та легкі і можуть застосовуватися для прихованого носіння бронежилети, захисні елементи яких виготовлені лише з арамідних тканин. Але широкому використанню заважає їх вкрай висока вартість: захисні елементи мають до 60 шарів арамідної тканини (для порівняння: у бронежилеті 1 класу їх до 16).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Вивчення класифікації та основних видів засобів індивідуального захисту для виконання певних сільськогосподарських робіт. Ізолювальні костюми, засоби захисту органів дихання, ніг, рук, голови, очей, обличчя, органів слуху. Захист від падіння з висоти.

    методичка [42,7 K], добавлен 04.04.2011

  • В умовах виробництва неможливо повністю уникнути шкідливої дії різних факторів на працюючих. Необхідність застосування засобів індивідуального захисту. Розподіл за призначенням засобів індивідуального захисту. Спецодяг як засіб індивідуального захисту.

    реферат [25,6 K], добавлен 24.03.2009

  • Засоби захисту, які за характером призначення поділяються на дві категорії: засоби колективного і індивідуального захисту. Огороджувальні пристрої, їх види. Призначення сигналізаційного обладнання. Видача працівникам спеціального одягу та взуття.

    презентация [269,4 K], добавлен 13.04.2015

  • Розгляд засобів захисту органів дихання, шкіри (табельні, підручні) людини та медичних (аптечка, пакет перев'язочний та протихімічний). Вивчення видів (фільтруючий, ізолюючий) та будови (поглинаюча коробка, лицьова частина, єднальна трубка) протигазу.

    методичка [2,2 M], добавлен 13.03.2010

  • Загальні відомості про застосування та використання засобів індивідуального захисту органів дихання, слуху, зору, рук і голови. Спосіб проведення штучного дихання, основаного на використанні видихаючого повітря. Визначення розміру шлем-маски протигазу.

    лабораторная работа [980,9 K], добавлен 29.03.2016

  • Поняття про виробничу вібрацію, її дія на організм людини та продуктивність праці. Нормування та засоби оцінки вібрацій. Характеристика методів для захисту від вібрації. Заходи з підвищення захисних властивостей організму та трудової активності.

    реферат [36,3 K], добавлен 12.08.2011

  • Характеристика та призначення комплекту дозиметрів ДП-22-В. Вимірювач потужності дози ІМД-ІР. Призначення і тактико-технічні характеристики військового приладу хімічної розвідки. Засоби захисту органів дихання та шкіри. Промислово-фільтруючі протигази.

    контрольная работа [3,7 M], добавлен 29.04.2009

  • Вимоги щодо провадження робіт з монтажу, технічного обслуговування систем проти димного захисту. Комплекс технічних засобів, призначений для захисту людей від впливу диму під час евакуації в разі пожежі за рахунок його видалення із захищуваних приміщень.

    реферат [402,5 K], добавлен 04.02.2013

  • Шум і мікроклімат як екологічні фактори, що впливають на виробничі процеси. Методи і засоби захисту від виробничого шуму. Вібрація як загальнобіологічний шкідливий чинник, що призводить до фахових захворювань. Параметри випромінювань, що іонізують.

    реферат [31,2 K], добавлен 26.01.2010

  • Промисловий пил, його вплив на організм і заходи щодо боротьби з пилом. Визначення і класифікація виробничих шкідливостей. Шкідливі хімічні речовини. Вібрація, її вплив на працівників та методи захисту. Вогнестійкість будівель, споруд, її підвищення.

    контрольная работа [30,8 K], добавлен 07.12.2013

  • Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах. Колективні та індивідуальні засоби захисту населення. Визначення амплітуди фізичного, емоціонального, інтелектуального циклів.

    контрольная работа [209,7 K], добавлен 11.03.2014

  • Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з "Цивільної оборони" для студентів усіх профілів навчання. Оцінка хімічної обстановки, що склалася у надзвичайній ситуації. Оцінка інженерного захисту працівників. Заходи для захисту персоналу.

    методичка [387,7 K], добавлен 27.03.2010

  • Санітарна характеристика умов праці за професіями. Види професійних захворювань, спричинені виробничими галузевими чинниками. Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками. Порядок забезпечення засобами індивідуального захисту працівників.

    контрольная работа [45,0 K], добавлен 25.02.2013

  • Гігієнічні нормативи та регламенти безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів для мінімізації ризику їх шкідливого впливу на здоров’я населення та працюючих і попередження забруднення об’єктів навколишнього середовища.

    автореферат [55,6 K], добавлен 11.04.2009

  • Дослідження поняття "небезпечна зона", яке означає простір, в якому можлива дія на працюючого небезпечного і шкідливого виробничого чинника. Колективні і індивідуальні засоби захисту. Безпека експлуатації підйомно-транспортних машин. Вимоги до балонів.

    реферат [40,8 K], добавлен 07.03.2011

  • Дія електричного струму на організм людини, основні причини травматизму і заходи його попередження. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження та її аналіз у різних мережах. Поняття напруг крокової та дотикання. Індивідуальні засоби захисту.

    реферат [1,0 M], добавлен 08.03.2011

  • Електронебезпека - можливість людини зазнати небезпечного впливу електричного струму. Способи та засоби захисту працівників автотранспортного підприємства від ураження електричним струмом під час дотику до струмоведучих частин електроустаткування.

    реферат [23,7 K], добавлен 02.12.2011

  • Оперативно-тактична характеристика ЗАТ "ПМЗ": загальні дані про об'єкт, його внутрішня територія, протипожежне водопостачання. Оперативно-тактичні особливості будівель основних видів виробництва. Організація протипожежного захисту та розвиток пожеж.

    дипломная работа [311,1 K], добавлен 23.07.2012

  • Гігієна праці і виробнича санітарія в хімічній промисловості. Токсичність хімічних речовин та отрут, засоби індивідуального захисту. Вибухова та пожежна небезпека, безпека праці в хімічних лабораторіях. Вимоги безпеки при проведенні ремонтних робіт.

    реферат [33,4 K], добавлен 18.11.2009

  • Основні завдання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Критерії класифікації, особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру, які визначаються окремим законом.

    презентация [224,2 K], добавлен 28.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.