Главная Коллекция "Revolution" Безопасность жизнедеятельности и охрана труда Гігієнічна оцінка психофізичного розвитку та успішності навчання учнів спеціалізованих шкіл

Гігієнічна оцінка психофізичного розвитку та успішності навчання учнів спеціалізованих шкіл

Визначення стану функцій вищої нервової діяльності учнів із затримкою психічного розвитку, рівень і особливості їх розумової працездатності, фізичної підготовленості та успішності навчання. Розробка заходів для зміцнення здоров’я, оцінка їх ефективності.

Рубрика	Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	25.06.2014
Размер файла	51,2 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гігієнічна оцінка психофізичного розвитку та успішності навчання учнів спеціалізованих шкіл

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Реформування системи освіти в Україні у відповідності до Державної національної програми «Освіта. Україна ХХІ століття» і пов'язані з ним зміни в змісті шкільного навчання ставлять високі вимоги до нервової системи організму дітей та підлітків, який перебуває в процесі росту і розвитку, що спонукає дбайливо ставитись до психічного здоров'я учнів, усувати навчальне перевантаження. Це пов'язано насамперед зі значним погіршенням протягом останнього десятиріччя як соматичного, так і психічного здоров'я.

Статистичні звіти Міністерства охорони здоров'я України 1998-2000 р.р. свідчать, що лише за 1993-1998 р.р. рівень розладів психіки і поведінки у дітей і підлітків збільшився на 24,1%. За станом на кінець 1990 р. нараховувалось 47,2 тис. розумово відсталих і 33,6 тис. дебільних дітей. Організація їх навчання і виховання є великою соціальною проблемою, бо затримка психічного розвитку (ЗПР), яка становить майже 50% всіх психічних захворювань дітей та підлітків, є найголовнішою причиною шкільної неуспішності і шкільної дезадаптації, серед інших факторів її питома вага сягає 80% (В.С. Цейтлін, 1977; Д.Н.Ісаєв, 1982; В.Є. Каган, 1984; С.Н.Зінченко, 1990; Т.Д.Ілляшенко, Н.М. Стадненко, 1995; В. Вербенко, Л. Шепітько, 2000).

Клінічна картина (форми) ЗПР, патогенетична роль біологічних і соціальних факторів у її виникненні добре вивчені (М.С. Певзнер, 1972, Т.А. Власова, 1975; К.С. Лебединська, 1980; І.Ф. Марковська, 1982, В.В. Лебединський, 1985; Ю.А. Александровський, 1993; Ч.Ю. Кулагіна, 1998). Однак існуюча система медичного і психолого-педагогічного обстеження дітей напередодні вступу до загальноосвітнього навчального закладу не дозволяє виявити відставання психічного розвитку і мотиваційної сфери, які є необхідною передумовою ефективності навчання. З початком шкільного навчання чітко формується група учнів, які не засвоюють навчальний матеріал, відзначаються слабким розвитком пам'яті і уваги, недостатнім розвитком вербально-логічного мислення, відхиленнями поведінки. Тільки на цьому етапі такий контингент учнів проходить психіатричне обстеження, після якого встановлюється діагноз затримки психічного розвитку (ЗПР) і вирішується питання про можливість їх навчання в загальноосвітній школі (так звані «класи вирівнювання»), або в спеціалізованій школі для дітей із ЗПР.

На жаль, проблеми медико-біологічного і психолого-педагогічного плану, які стосуються учнів із ЗПР, протягом останніх 10-15 років дуже обмежено розроблялися як в теоретичному, так і в практичному аспектах (І.Ф. Марковська, Т.М. Красильщикова, 1993; Д.Н.Ісаєв, 1996; Т.Г. Хамаганова і співавт., 1996, 2000). Вище вказане актуалізує наукову розробку проблеми навчання і виховання учнів спеціалізованих шкіл із ЗПР, вивчення і профілактики негативного впливу на успішність їх навчання соціально-гігієнічних, психологічних, мотиваційних, психолого-педагогічних факторів.

Актуальність проблеми, соціальна значущість та недостатня її наукова розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Гігієнічна оцінка психофізичного розвитку та успішності навчання учнів спеціалізованих шкіл».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Волинського державного університету ім. Лесі Українки за науковою темою 1998-2000 рр. «Дослідження стану здоров'я, способу життя учнівської і студентської молоді та розробка програм професійної валеологічної підготовки студентів вищих навчальних закладів» (номер держреєстрації 0198U000401). Роль автора у виконанні дослідницької теми полягає у аналізі показників соматичного і психічного здоров'я, способу життя учнів спеціалізованої школи для дітей із ЗПР та у розробці гігієнічних і психолого-педагогічних профілактичних заходів по збереженню і зміцненню їх здоров'я.

Мета дослідження - обгрунтувати гігієнічні і психолого-педагогічні заходи по оптимізації процесу корекції психічних функцій, зміцненню здоров'я, підвищенню розумової працездатності і успішності навчання учнів спеціалізованих навчальних закладів.

У відповідності до мети визначені такі задачі дослідження:

Вивчити стан здоров'я (захворюваність, фізичний розвиток, функціональний стан окремих систем організму) учнів 3-9 класів із ЗПР за час навчання в спецшколі.

Визначити стан функцій вищої нервової діяльності учнів.

Виявити рівень і особливості розумової працездатності, фізичної підготовленості та успішності навчання учнів із ЗПР.

Визначити біологічні і мікросоціальні фактори впливу на виникнення і перебіг затримки психічного розвитку (медико-біологічний анамнез, спосіб життя, умови виховання в сім'ї, організація і умови навчання, реабілітаційні заходи у спеціалізованій школі).

Розробити гігієнічні, психолого-педагогічні заходи та експериментально перевірити їх ефективність для зміцнення здоров'я учнів спеціальних навчальних закладів, корекції їх психічного розвитку, підвищення розумової працездатності і успішності навчання.

Об'єкт дослідження: процес навчання і виховання учнів із затримкою психічного розвитку в спеціалізованих школах.

Предмет дослідження: стан психічного і фізичного здоров'я учнів 3-9 класів спеціалізованих шкіл.

Методи дослідження: теоретичні, емпіричні, гігієнічні, педагогічні, психологічні, математичні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у:

вперше проведеній комплексній (медико-біологічний, психолого-педагогічний, соціологічний аспекти) оцінці організації та ефективності навчання в спеціалізованих школах для дітей із затримкою психічного розвитку, яка є основним фактором шкільної неуспішності учнів сучасних загальноосвітніх закладів;

науковій розробці програми гігієнічних і педагогічних заходів підвищення ефективності корекційно-реабілітаційної діяльності спеціалізованих закладів для дітей із затримкою психічного розвитку;

подальшому розвитку досліджень стану фізичного та психічного здоров'я аномальних дітей;

доповненні наукових даних про роль біологічних і соціальних факторів у розвитку порушень психічних функцій у дітей - провідного фактору шкільної неуспішності.

Практичне значення отриманих результатів визначається розробкою комплексу гігієнічних, психолого-педагогічних, корекційно-реабілітаційних заходів по зміцненню здоров'я, підвищенню працездатності і успішності навчання учнів спеціалізованих шкіл для дітей із ЗПР, соціальна ефективність яких доведена. Запропоновані заходи для медико-педагогічних працівників спецшкіл по зміцненню здоров'я учнів (викладені в інформаційному листі «Оптимізація медичного та психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу у школах для дітей із затримкою психічного розвитку». - К., 2001. - №67 та методичних рекомендаціях «Гігієнічні аспекти проблеми шкільної неуспішності». - Луцьк, 2001).

Впровадження результатів дослідження в практику: результати дослідження використовуються у навчальному процесі Інституту здоров'я та фізичної культури молоді Волинського державного університету імені Лесі Українки (довідка №30/2728 від 21.05.2002 р.), педагогами і психологами в спецшколах для дітей із ЗПР Волинської області (довідка №01-10/596 від 05.04.2002 р., довідка №18 від 13.03.2002 р.), Рівненському економіко-гуманітарному інституті «РЕГІ» імені акад. Степана Дем'янчука (акт №114 від 12.03.2002 р.), Волинській обласній санітарно-епідеміологічній станції у роботі з працівниками шкіл та лікарями-гігієністами (довідка №2/356 від 25.03.2002 р.), Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка №95 від 13.03.2002 р.).

Запропонований комплекс корекційно-реабілітаційних заходів використовується в практичній роботі спеціалізованих шкіл Західного регіону України.

Особистий внесок дисертанта в цій роботі складає 90%. Він полягає в розробці основних ідей досліджуваної проблеми, виборі мети, постановці задач, гіпотези дослідження, виборі методик, організації і проведенні констатуючого і формуючого експерименту, самостійному виконанні всього обсягу експериментальних досліджень, аналізу та опису одержаних результатів, розробці комплексу корекційно-реабілітаційних заходів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на звітних науково-практичних конференціях Волинського державного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк, 1997-2001 р.р.); на міжнародній науковій конференції «Наука і освіта» (м. Київ, 1997), Всеукраїнській науковій конференції «Проблеми вікової фізіології» (м. Луцьк, 1999); регіональній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської і учнівської молоді» (м.

Львів, 2001), ювілейній науково-практичній конференції з нагоди 70-річчя заснування НДІ загальної і комунальної гігієни імені О.М. Марзеєва (м. Київ, 2001); Всеукраїнської науково-практичній конференції «Концепція галузі «Фізичне виховання і спорт в Україні» (м. Рівне, 2001). Основні положення і результати досліджуваної проблеми використовуються при читанні лекцій і проведенні лабораторних і семінарських занять у процесі вивчення курсу «Вікова фізіологія» для студентів біологічного факультету та курсу «Гігієна шкільна і фізичних вправ» для студентів факультету фізичного виховання Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження опубліковані у 15 наукових працях, з яких 5 статей у фахових журналах.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел, 3-ох додатків. Матеріали дослідження викладені на 176 сторінках друкованого тексту, містить 29 таблиць, 15 рисунків. У дисертації використано 192 літературних джерела, з них 37 зарубіжних авторів.

Основний зміст роботи

навчання психічний здоров'я гігієнічний

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, окреслено детермінованість проблеми наукового пошуку, сформульовано наукову новизну, розкрито практичне значення, особистий внесок автора, апробацію основних результатів науково-пошукової роботи.

У першому розділі «Медико-біологічні і соціально-педагогічні аспекти шкільної неуспішності» наводяться результати аналізу й узагальнення медичної та психолого-педагогічної літератури з проблеми ЗПР. Охарактеризовані поліморфність клінічних проявів, поліетіологічність, різні ступені зниження інтелекту і розладів поведінки; ЗПР як актуальна проблема дефектології, педагогіки, психології і медицини, зокрема зв'язок її з соматичним здоров'ям, переважаючий вплив на успішність навчання; організацію корекційно-педагогічної діяльності спеціалізованих шкіл для дітей із ЗПР. З широкого кола питань, які підлягають вирішенню, найменш розробленими є аспекти ефективності організації корекційно-педагогічного процесу в сучасних спецшколах для дітей із ЗПР за медичними, психолого-педагогічними і соціальними критеріями, зокрема, відсутнє наукове обґрунтування обсягу і змісту гігієнічних і психолого-педагогічних заходів по її оптимізації.

У другому розділі «Методи та організація дослідження» описані методи дослідження: теоретичні - аналіз і узагальнення даних наукової літератури з питань поширеності й перебігу (форм) затримки психічного розвитку, біологічних і соціальних факторів впливу на її розвиток, медико-біологічних і соціально-педагогічних аспектів шкільної неуспішності, яку спричиняють вади психічного розвитку дітей; емпіричні - опитування, анкетування, тестування; вивчення і узагальнення досвіду педагогічно-реабілітаційної роботи школи для дітей із затримкою психічного розвитку; медико-біологічні - антропометричні,

фізіологічні, показників здоров'я; педагогічні - педагогічне спостереження, психологічне тестування стану функцій вищої нервової діяльності; гігієнічні - дослідження гігієнічних умов і режиму навчання; математичні - методи варіаційної статистики.

Базою дослідження були спеціалізована школа №6 для дітей із ЗПР, загальноосвітня школа №26 (контрольна група) м. Луцька. Об'єктом дослідження були учнів 2-9 класів - 208 із ЗПР і 246 - з нормальним інтелектом. Дослідження проводилися протягом 1996-2000 рр. у чотири етапи експерименту: пілотажний, констатуючий (вивчення впливу існуючих умов і змісту навчально-виховного процесу в спеціалізованій і загальноосвітній школах у динаміці навчання на стан здоров'я учнів, стан психічних функцій, розумову і фізичну працездатність), формуючий (організація і проведення розроблених на базі констатуючого експерименту корегуючих заходів і впливів), контролюючий (оцінка ефективності експериментальних заходів).

Соціально-гігієнічні дослідження проведені шляхом опитування батьків і учнів, обстеження умов виховання дітей в сім'ях (147 - дітей із ЗПР, 88 - загальноосвітньої школи); поширеність факторів ризику виникнення і перебігу ЗПР, способу життя дітей; педагогів (про поведінкові реакції дітей, особливості організації навчального процесу тощо).

Комплекс гігієнічних досліджень включав оцінку:

1) умов і режиму навчання шляхом вимірювання параметрів мікроклімату і освітленості з використанням стандартних методів і приладів (психрометр Августа, люксметр Ю-116). Дослідження проводилось в холодну і теплу пори року;

2) організації навчального процесу (програми та режим навчання, організація корегуючих психолого-педагогічних заходів, сумарне навчальне навантаження, розклади уроків тощо);

3) фізичного розвитку (454 дітей, 1362 досліджень), який вивчався за антропометричними показниками - довжина і маса тіла, окружність грудної клітки (використовувались зростовимірювач і медична вага), оцінка показників проводилась загальноприйнятими методами (стандартно-сигмальних відхилень, шкал регресії і центильних). Визначались наступні показники стану функціональних систем організму (454 дітей, 3178 досліджень): частота серцевих скорочень, рівень артеріального тиску (апаратом Ріва-Роччі за Коротковим) у стані спокою і після стандартного навантаження, життєва ємність легень (портативним сухим спірометром), м'язова сила (кистьова динамометрія). Розрахунковими методами визначались: пульсовий тиск, подвійний добуток, коефіцієнт витривалості, коефіцієнт економізації кровообігу, вегетативний індекс, показник якості реакції, силовий і життєвий індекс, масо-зростовий індекс;

4) захворюваності учнів - вивчалася на підставі аналізу даних поглиблених медичних оглядів (900 учнів), медичної документації (форми 12 і 31 Державної статистичної звітності стосовно 51993 дітей та підлітків). Розраховувалися загальноприйняті показники - рівень захворюваності на 100 і 1000 дітей і її структура за класами хвороб згідно МКХ -10.

5) Психолого-педагогічні дослідження функцій вищої нервової діяльності (вербально-логічне мислення, пам'ять, увага, розумові здібності) проведені у 190 учнів (1330 досліджень) за методиками Ю.І.Гільбуха (1992), Я.П. Кодлюк (1995). Розумова працездатність оцінювалась за результатами двохвилинної коректурної проби (276 дітей, 2760 досліджень), успішність навчання за середньорічними оцінками з основних предметів у 467 учнів.

6) Фізична підготовленість учнів (112 учнів, 896 досліджень) визначалась за результатами контрольних вправ, що передбачені державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України (Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України, 1997).

Отримані дані проаналізовані за допомогою методів варіаційної статистики - розрахунки середніх величин, їх помилок і дисперсії, критеріїв вірогідності розбіжностей, ймовірності вивчених явищ.

У третьому розділі «Стан здоров'я учнів спеціалізованих шкіл з затримкою психічного розвитку і фактори, що на нього впливають» наведені матеріали про стан здоров'я дітей, який охарактеризований за показниками захворюваності, фізичного розвитку, стану психічних функцій, розумової і фізичної працездатності; успішність навчання, біологічні і мікросоціальні фактори впливу на виникнення і перебіг затримки психічного розвитку; організацію і умови навчання, реабілітаційні заходи у спеціалізованій школі.

Слід відзначити, що протягом періоду проведення досліджень розлади психіки і поведінки у дітей та підлітків становили у Волинській області 12,60 - 15,07%, а розумова відсталість - 4,03 - 4,05%.

Характеризуючи контингент обстежених учнів із ЗПР, необхідно вказати, що всі вони поступали до спеціалізованої школи після заключення медико-педагогічної комісії, психоневрологічного і психологічного обстеження, 83% - у початкові класи (61% з них - у другий). За ступенями ЗПР учні розподілялись наступним чином: І ст. - 46%, ІІ ст. - 24%, ІІІ ст. - 30%. На підставі аналізу історії розвитку, результатів психоневрологічних обстежень дітей і анкетування батьків визначено, що ЗПР мала генез церебрально-органічний - у 49%, соматогенний - у 22%, конституційний - у 17%, психогенний - у 12%, тобто 71% дітей мали більш несприятливі у прогностичному плані (корекції) варіанти затримки психічного розвитку (І.Ф. Марковська, Т.М. Красильщикова, 1993).

Вивчення стану здоров'я учнів із ЗПР показало, що у 100% наявними є хронічні захворювання, з них одне - у 58%, 2 - у 25%, 3 - у 13%, 4 - у 4%. Загальний рівень захворюваності становив 143,910,52 випадків на 100 учнів проти 71,93,09 в контрольній групі (р<0,001). Статистично вірогідні розбіжності з контрольною групою учнів виявлені для наступних класів хвороб (табл. 1): нервової системи (в 1,45 р., р<0,001), кровообігу (в 1,46 р., р<0,05), органів дихання (в 1,43 р., р<0,05), травлення (в 1,45 р., р<0,05), кістково-м'язової системи і сполучної тканини (в 1,44 р., р<0,05), туберкульозу (в 1,44 р., р<0,05).

Проведений аналіз структури порушень діяльності центральної нервової системи в учнів спеціалізованої школи виявив, що поширеність їх становила 50 на 100 обстежених дітей. Виявлені у 7,1% низький рівень розумового розвитку, концентрації уваги, об'єму пам'яті, незадовільна поведінка, відсутність самоконтролю і т. ін. вкладалися в межі діагнозу педагогічної занедбаності. Соматогенну астенію діагностовано у 3,6%, астено-вегетативний синдром - у 4,8%, енурез виявлений у 4,8%, дитячий церебральний параліч - у 3,6%, гіперкінетичний синдром - у 5,9%, мікроцефалія - у 2,4%, дебільність - у 5,9%; по 1,2% становила шизоїдність, епілепсія, фенілкетонурія, хвороба Літтля, мозкова дисфункція, сенситивна акцентуація. Найбільш поширеними були прояви затримки розвитку мови (дислалія, дислексія, фонематично-фонемний недорозвиток) - 45,2%, дисграфія відзначалася у 9,5% дітей.

Вивчення фізичного розвитку виявило, що 63% учнів із ЗПР мали відповідний віку рівень біологічного розвитку, у 24% встановлено його відставання, у 13% випередження. Питома вага учнів зі зниженою, низькою і дуже низькою довжиною тіла становила 39,83,39 проти 22,92,68% у учнів загальноосвітніх шкіл (р<0,05); для маси тіла аналогічні розбіжності були ще більш вираженими - відповідно 59,43,41% і 28,93,15% (р<0,001). В динаміці навчання антропометричні показники дещо покращуються, але серед учнів із ЗПР питома вага дітей з відставанням довжини і маси тіла в 1,6 р. більше, ніж серед учнів контрольної групи (р<0,05). Інтегральна оцінка фізичного розвитку свідчить, що лише 19,53,54% учнів спецшколи мали нормальний фізичний розвиток (в загальноосвітній школі 49,63,5%, р<0,001), група ризику виникнення його порушень становила відповідно 41,54,43% і 35,23,34% (р>0,05), група відхилень розвитку - 39,04,39% і 15,22,52% (р<0,001).

Функціональний стан м'язової системи у учнів із ЗПР низький: абсолютні величини м'язової сили у 66% нижчі за вікові стандарти, як і показники силового індексу. В динаміці навчання збільшується частка учнів з дуже низькими, низькими і зниженими показниками - з 473,46% до 693,21% (р<0,001). Функціональний стан дихальної системи знижений: відставання життєвої ємності легень як від вікових нормативів на 0,3-0,9 л, так і від належної - життєвий індекс 74,7 - 85,8%.

Встановлені наступні особливості функціонального стану серцево-судинної системи в учнів із ЗПР у порівнянні з учнями з нормальним інтелектом: переважання частки осіб із брадикардією (45,33,45% і 23,32,68% відповідно, р<0,001), гіпотензивними реакціями систолічного (74,93,0% і 19,02,5%, р<0,001) і діастолічного (28,23,11% і 10,61,99%, р<0,01) тиску. Учні із ЗПР мали гірші інтегральні розрахункові показники функціональних можливостей серцево-судинної системи: пульсовий тиск, коефіцієнт витривалості (р<0,05), подвійний добуток (р<0,01), коефіцієнт економізації кровообігу (р>0,05).

Таблиця 1. Показники хронічної захворюваності учнів з затримкою психічного розвитку та учнів загальноосвітньої школи з нормальним інтелектом

Найменування класів хвороб	Учні із ЗПР (n=148)	Учні загальноосвітньої школи (n=752)
	Рівень, випадки на 100 учнів	Структура, % загальної кількості хвороб	Рівень, випадки на 100 учнів	Структура, % загальної кількості хвороб
Хвороби ендокринної системи, розлади харчування, порушення обміну речовин та імунітету	33,85,09	23,53,69	30,02,0	40,11,79
Хвороби нервової системи	12,33,07	8,52,38	2,70,69	3,00,62
Хвороби ока та його придаткового апарату	18,53,77	12,82,95	10,11,15	13,21,23
Хвороби системи кровообігу	5,42,04	3,71,72	0,80,33	0,750,31
Хвороби органів дихання	16,93,60	11,82,85	7,40,99	10,71,14
Туберкульоз	4,61,88	3,21,5	0,700,30	5,20,79
Хвороби органів травлення	7,72,43	5,31,91	0,46, 24	6,40,86
Хвороби шкіри і підшкірної клітковини	0,80,78	0,60,68	0,480,25	0,670,30
Хвороби сечостатевої системи	29,24,74	20,33,51	5,90,88	8,20,99
Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини	11,61,17	1,10,87	0,490,25	0,690,30
Інші хвороби	13,13,17	9,22,51	12,61,29	11,11,13
Усі хвороби	143,910,52	100,0	71,93,09	100,0

Вивчення стану психічних функцій (концентрації уваги, зорової, слухової, короткочасної та довготривалої пам'яті, вербально-логічного мислення, інших розумових функцій) виявило, що в учнів спецшколи, як і слід було очікувати, за всіма абсолютними показниками він був вірогідно гіршим, ніж в учнів із нормальним інтелектом. Зі збільшенням строку навчання стан окремих функцій покращується, однак нерівномірно і не в однаковому ступені. За весь строк обстеження жоден з учнів із ЗПР не мав показників стану психічних функцій вищих за середній рівень (добрий), 35% всіх показників вкладалися у межі середніх (достатній рівень), 39% - нижчих за середні (задовільний рівень) і 26% - низький рівень - табл. 2. Виявлено чітку тенденцію до погіршення стану психічних функцій зі зниженням показників фізичного розвитку від гармонійного до його відхилень (це стосується насамперед вербально-логічного мислення, короткочасної пам'яті, слухової пам'яті, концентрації уваги, збільшення питомої ваги учнів з низьким рівнем розвитку).

Зниження функціонального стану провідних систем організму, розвитку психічних функцій певним чином впливає на показники розумової і фізичної працездатності учнів із ЗПР. Рівень розумової працездатності дітей із ЗПР за кількісними і якісними показниками протягом всього періоду навчання був вірогідно, з високим ступенем ймовірності, нижчим, ніж у учнів загальноосвітньої школи: об'єм виконуваної роботи на 13 - 29%, якість роботи - на 80-170%, частка осіб з несприятливими змінами денної і тижневої працездатності майже вдвічі більша. Фізична працездатність учнів із ЗПР, яка оцінювалася за результатами виконання контрольних вправ програми фізичної підготовленості поряд з показниками м'язової сили свідчить про зниження силових, швидкісно-силових можливостей, витривалості, загальної і анаеробної продуктивності.

Таблиця 2. Розподіл обстежених учнів із затримкою психічного розвитку за ступенем розвитку окремих психічних функцій (%, Xm)

Психічні функції	Ступені розвитку
	середній	Нижчий за середній	Низький
Концентрація уваги	30,64,20	41,34,47	28,14,08
Слухова пам'ять	56,24,51	30,64,20	13,23,06
Зорова пам'ять	28,94,12	32,24,24	38,94,43
Короткочасна пам'ять	51,24,54	33,94,31	14,93,25
Довгострокова пам'ять	19,03,57	56,24,51	24,83,94
Вербально-логічне мислення	30,64,20	32,24,24	37,24,39
Психічний розвиток	29,74,16	49,64,54	20,73,70

Середній бал успішності навчання з основних дисциплін коливався незначно у межах 3,48-3,84, дещо поліпшуючись з 2-го по 4-й класи. Знижуючись в подальшому в динаміці навчання збільшується частка учнів з низьким рівнем успішності. У учнів спецшколи низький рівень успішності виявлений у 40,92,9% проти 18,42,9 в контролі (р<0,001), середній відповідно у 33,72,8% і 43,33,7 (р<0,05), добрий - 18,52,2% і 32,03,5% (р<0,001).

Аналіз потенційних факторів виникнення затримки психічного розвитку у обстежених дітей, проведений за даними медичних карток дітей, обстеження сімей і анкетного опитування батьків (147 учнів із ЗПР і 88 - з нормальним інтелектом), виявив, що найбільшу питому вагу мають біологічні фактори ризику - 65,71,1% у дітей із ЗПР проти 3,41,4% в контрольній групі в пренатальному періоді (р<0,001). Обтяжений акушерський анамнез спостерігався у 23,1% випадків, недоношеність вагітності з передчасними пологами - у 10,9% (у половині випадків цей фактор був об'єднаний з алкоголізмом матері, частіше - батька). 5,4% батьків мали хронічні хвороби (2,7% - нервово-психічні), поява яких передувала вагітності. Черепно-мозкова травма у пологах становила 4,0%, в 0,7% випадків у новонароджених спостерігалася фенілкетонурія. У ранньому віці (від 0 до 3 років) 3,4% дітей перенесли струс головного мозку, 10,9% часто хворіли (включаючи хірургічні втручання). В дошкільному віці 10,7% дітей перенесли часті і комбіновані інфекційні, алергічні захворювання, хронічні хвороби гепатобіліарної системи, запальні процеси. Алкоголізм від помірного до значного, переважно у батька, визначався у 24,4% випадків перед вагітністю. У період шкільного навчання вплив несприятливих біологічних факторів виявлений у 96% дітей, соціальних - у 85%, тобто йдеться про комбінований несприятливий вплив факторів різної природи на перебіг ЗПР і прогноз її корекції. Несприятливі мікросоціальні фактори відзначалися у 85,31,1% серед учнів із ЗПР проти 18,11,7% - серед учнів загальноосвітньої школи. 80% школярів із ЗПР мають задовільні побутові умови з комунальними вигодами. В умовах повної сім'ї виховується 65,5% дітей, тобто кожен третій учнів виховується без батька. В 15% повних сімей батьки не займаються вихованням дітей, ці функції виконують переважно дідусі і бабусі. У 70% сімей батьки зловживають алкоголем, палять, 28% учнів середніх і старших класів, переважно хлопці, теж призвичаїлися палити. В 35% сімей наявні часті конфлікти. Вивчення режиму дня, як відображення способу життя, свідчить, що у учнів спецшколи вірогідно частіше - в 71,84,28% випадків проти 52,54,50% (р<0,001) у учнів масової школи - виражене скорочення тривалості нічного сну, тривалості приготування домашніх завдань - 23,70,7% проти 7,12,30% (р<0,001), використання загартовуючих процедур - 28,74,33% і 42,14,45% (р<0,05), невірогідне зменшення кратності харчування - відповідно 32,44,45% проти 20,93,67%. Тобто у учнів із ЗПР особливо страждають ті режимні моменти, дотримання яких залежить насамперед від сім'ї, рівня гігієнічних знань батьків і дітей. Гігієнічне навчання та виховання в сім'ї і спецшколі не забезпечує необхідного для підтримання соматичного здоров'я рівня оздоровчих знань і навичок, настанов на здоровий спосіб життя.

Аналіз факторів навчального середовища з точки зору його впливу на стан здоров'я і перебіг ЗПР, ефективність реабілітації дітей виявив типові для сучасних шкіл недоліки гігієнічних умов навчання. На підставі 33 комплексних досліджень виявлено, що мікрокліматичні умови у класних приміщеннях в 65-72% випадків дискомфортні: підвищення температури повітря до 26,5-28,2⁰С в теплу пору року і зниження понад температурний оптимум 20⁰С до 18,0-15,5⁰С у холодну пору, відносна вологість повітря протягом навчального року у відповідності до кліматичних умов коливалась в широкому діапазоні - від 30 до 80%, швидкість руху повітря складала 0,240,12 м/с. Незважаючи на достатній об'єм вентиляції, організація повітряного режиму була незадовільною у третині випадків обстеження. Освітленість робочих місць незадовільна: природного - у 33% (треті ряди парт), штучного - у 60% (рівень освітленості 100-125 лк). Досить значна частина учнів - до 45% - не забезпечені меблями у відповідності із зростом. Тривалість уроків у других класах становила 35 хв., у інших - 40 хв., скорочена тривалість великих перерв. Учні школи займаються у групах продовженого дня, де після годинної прогулянки під контролем вчителів проводиться самопідготовка протягом 1-1,5 годин. Фактичне тижневе навантаження вище нормованого на 2-6 годин за рахунок варіативної частини робочого навчального плану протягом тижня розподіляється нерівномірно, особливо у старших класах, без врахування денної і тижневої динаміки розумової працездатності дітей.

Показниками діяльності спецшколи в плані соціальної адаптації учнів є динаміка їх складу і підсумки працевлаштування або подальшого навчання після закінчення школи. Проведений аналіз показав, що середній відсоток «вирівнювання» учнів - переводу їх в загальноосвітні школи - є низьким і становить 4,4%. 27% випускників школи продовжують навчання в вечірніх школах, 46% вступили до ПТУ, 27% не працюють (половина з них - через інвалідність).

Таким чином, проведені дослідження дозволили стверджувати, що ефективність існуючої системи навчання учнів із ЗПР в спеціалізованих школах досить низька за медичними (стан здоров'я і його динаміка), психолого-педагогічними (ступінь розвитку психічних функцій і успішність в динаміці навчання) і соціальними (соціальна адаптація і працевлаштування) критеріями і потребує оптимізації і наукового обґрунтування корекційно-реабілітаційних заходів.

Четвертий розділ «Наукове обґрунтування гігієнічних і психолого - педагогічних реабілітаційних заходів у спеціалізованих школах для дітей із затримкою психічного розвитку. Оцінка ефективності їх впровадження» присвячений обґрунтуванню комплексу гігієнічних і психолого-педагогічних заходів. В ході формуючого експерименту 44 учні 2-4 класів спецшколи (контрольна група) навчались за умов традиційного педагогічного і медичного забезпечення корекційно-виховного процесу, в експериментальній групі (58 учнів) була проведена апробація розроблених заходів, які включали наступне. Гігієнічні заходи: І) спеціальна профілактика порушень психічного і соматичного здоров'я - психоневрологічне обстеження дітей при вступі до школи і динамічне спостереження їх протягом навчання; систематичний контроль за станом здоров'я - моніторинг фізичного розвитку, хронічної соматичної захворюваності); 2) контроль за оздоровленням дітей з хронічною соматичною патологією в умовах дитячої поліклініки і сім'ї; організація лікувальних заходів в умовах спецшколи (у відповідності з можливостями - лікування карієсу зубів тощо) - профілактика гострої захворюваності; профілактика інфекційної захворюваності; профілактика зниження гостроти зору; профілактика порушень опорно-рухового апарату; профілактика гіподинамії; просвітницька робота медичного персоналу з учнями, педагогами, батьками з питань оздоровлення, загартування, харчування, відпочинку, режиму дня; 3) контроль за гігієнічною організацією навчання і виховання - організацією режиму навчально-виховного процесу; гігієнічними умовами навчання (обладнання, освітлення, повітряний режим); організацією харчування; організацією фізичного виховання; організацією трудового навчання; організацією роботи груп продовженого дня.

Психолого-педагогічні заходи включали: 1) вдосконалення організації корекційно-педагогічного процесу - поглиблене психолого-педагогічне обстеження дітей, що вступають до спецшколи, з визначенням стану основних функцій вищої нервової діяльності; психолого-педагогічний моніторинг динаміки розвитку психічних функцій протягом періоду навчання; оптимізація режиму корекційно-реабілітаційних занять; оптимізація розкладу занять з врахуванням особливостей працездатності дітей із затримкою психічного розвитку; індивідуалізація навчально-виховної (на уроках і під час самопідготовки) роботи з учнями з врахуванням рівня психічного розвитку і соматичного здоров'я; індивідуалізація фізичного виховання і трудового навчання з врахуванням стану соматичного і психічного здоров'я; оптимізація організації відпочинку учнів (відповідність гігієнічним нормативам тривалості перерв, прогулянок на свіжому повітрі, активного відпочинку); удосконалення педагогічних заходів, спрямованих на соціальну адаптацію учнів з затримкою психічного розвитку; 2) удосконалення професійного рівня педагогів і якості профілактично-просвітницької роботи - підвищення рівня професійної підготовки з питань психопатології дитячого віку, методик діагностики затримки психічного розвитку; просвітницька робота серед батьків; систематичний контроль за умовами виховання дітей в сім'ї, психологічного клімату сім'ї.

В результаті впровадження перерахованих заходів поліпшились показники організації навчально-виховного процесу у молодших класах: оптимізація розкладу занять - у 100% випадків: поліпшення гігієнічних умов навчання - у 65% випадків. Сталися помітні зрушення в режимі дня учнів молодших класів: тривалість нічного сну поліпшилась у 26% учнів, тривалість прогулянок - у 20%, питома вага учнів, які використовують ранкову гігієнічну гімнастику збільшилась на 19%, поліпшились показники харчування у 22% (табл. 3). В результаті використання комплексу заходів по поліпшенню фізичного виховання і збільшення загальної рухової активності підвищення рівня фізичної підготовленості відбулося у 34% учнів. Показники функціонального стану м'язової системи поліпшились у 16%, серцево-судинної системи - у 13% учнів (табл. 3). Рівень гострої захворюваності учнів початкових класів після впровадження реабілітаційних заходів протягом одного навчального року знизився у порівнянні з аналогічним контингентом учнів у попередній навчальний рік на 11%.

Дослідження стану психічних функцій показало, що відбулася певна позитивна динаміка показників рівня розвитку окремих функцій - на 5-12% підвищилась частка учнів з достатнім і задовільним рівнями їх розвитку, однак як і раніше жоден учень не мав доброго рівня з жодної з вивчених функцій. Розумова працездатність в результаті певного покращання показників соматичного здоров'я мала тенденцію до позитивних змін: при відсутності вірогідних зрушень середньостатистичних показників кількості і якості виконуваної роботи (збільшення об'єму на 13-25 знаків і зменшення кількості помилок на 0,3-0,8) на 7-9% зменшувалась частка учнів з І і ІІ стадіями стомлення в динаміці навчального дня і тижня. Показники успішності навчання збільшувались невірогідно - на 0,06-0,10 бали в окремих класах.

Таблиця 3. Ефективність впроваджених заходів (% учнів, Xm)

Зміст сформованих основних навичок	Експериментальна група	Контрольна група
	до експерименту	після експерименту	до експерименту	після експерименту
Гармонійність фізичного розвитку	31,86,1	39,96,4	32,27,0	34,87,2
Середній гармонійний фізичний розвиток	21,73,4	24,65,6	23,16,3	22,96,2
Відповідність м'язової сили віковим стандартам	27,45,8	43,46,5	28,16,7	37,37,3
Відповідність життєвої ємності легень віковим стандартам	65,36,3	76,75,5	65,97,1	74,26,4
Відповідність рівня артеріального тиску віковим стандартам	56,36,5	59,86,4	55,87,5	57,97,4
Задовільні і добрі величини коефіцієнту витривалості	23,75,6	33,66,2	24,26,4	27,46,7
Задовільна і добра якість реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження	55,76,5	67,56,2	54,87,5	56,17,5
Відповідність показників фізичної підготовленості віковим стандартам	26,35,7	59,86,4^**	27,46,7	38,17,4
Нормована тривалість нічного відпочинку	16,84,9	42,76,5^**	17,05,7	24,36,4
Нормована кратність харчування (4 рази на добу)	52,46,6	66,66,2	52,97,4	60,57,4
Нормована тривалість щоденної самостійної роботи	59,76,4	70,46,0^**	60,17,4	63,67,2
Виконання загартовуючих процедур	34,26,2	53,26,5^*	33,87,1	41,47,4
Заняття фізкультурою (виконання ранкової гігієнічної гімнастики)	20,35,2	36,56,3^**	19,96,0	29,16,8
Нормована тривалість прогулянок на свіжому повітрі	21,65,4	48,46,5^**	21,16,1	35,97,2
Виконання навичок особистої гігієни	27,45,8	35,76,3	28,06,8	31,17,0

Таким чином, впровадження розробленого комплексу гігієнічних і психолого-педагогічних оздоровчих заходів у спеціалізованій школі для дітей з затримкою психічного розвитку сприяли покращанню показників соматичного здоров'я (зниження гострої захворюваності, поліпшення показників функціонального стану окремих систем організму, рівня фізичної підготовленості), показників здорового способу життя, сприяло поліпшенню режиму і умов навчання, тобто виявило його соціальну ефективність. Дещо менша ефективність (на рівні тенденцій до покращення) встановлена для показників рівня психічного розвитку і розумової працездатності, що, на наш погляд, може бути обумовлено як незначним для вірогідних позитивних зрушень терміном їх впровадження (один навчальний рік), так і з тим, що наші рекомендації не стосувалися психолого-педагогічного змісту і системи корекційних розвивальних і виховних програм.

У п'ятому розділі «Аналіз і узагальнення результатів дослідження» представлено три групи отриманих даних: підтверджуючі дані, дані, що доповнюють існуючі розробки, та нові з даної проблеми. До першої групи відносяться дані про рівень розвитку психічних функцій і розумової працездатності, рівень фізичного розвитку учнів із ЗПР; до другої - про залежність успішності навчання учнів із ЗПР від стану соматичного здоров'я, роль окремих біологічних і соціальних факторів в генезі затримки психічного розвитку, особливості захворюваності дітей та підлітків Волинської області; до третьої - про рівень і структуру соматичної захворюваності, динаміку стану окремих психічних функцій під впливом навчання у спецшколі, рівень фізичної підготовленості і спосіб життя учнів із ЗПР.

Висновки

1. Дослідженням стану здоров'я, рівня розвитку психічних функцій, розумової, фізичної працездатності, успішності навчання учнів із затримкою психічного розвитку і комплексу біологічних та соціальних факторів впливу на них (зокрема гігієнічних - умов і режиму навчання) доведено, що соціальна ефективність корекційно-реабілітаційної діяльності спеціалізованих шкіл досить низька як з огляду на підвищення рівня розвитку психічних функцій, соціальної адаптації учнів, успішності їх навчання, так і збереження та зміцнення здоров'я протягом навчання, потребує гігієнічних і педагогічних заходів по її оптимізації.

2. Стан здоров'я учнів із затримкою психічного розвитку незадовільний. Хронічні захворювання мають 100% учнів, з них одне - 58%, два - 25%, три - 13%, 4 - 4%. Рівень хронічної захворюваності вдвічі вищий, ніж у учнів загальноосвітніх шкіл і становить 143,9 випадків на 100 учнів. Вірогідно вищий (в 1,5 рази) рівень хвороб систем нервової, кровообігу, кістково-м'язової і сполучної тканини, органів дихання, травлення, туберкульозу.

3. Фізичний розвиток учнів із затримкою психічного розвитку низький: 40% мають знижені, низькі і дуже низькі показники довжини тіла (в контрольній групі -23%), 59% - маси тіла (в контрольній групі -29%), 66% - дисгармонійність розвитку за морфологічними показниками. Інтегральна оцінка свідчить, що гармонійний фізичний розвиток мають 19,5% учнів, ризик виникнення його порушень - 41,5%, дисгармонійний - 39,0%.

4. Функціональний стан серцево-судинної, м'язової, дихальної систем майже у 70% учнів із затримкою психічного розвитку (р<0,05) погіршується за час навчання, що проявляється у гіпотензивних реакціях артеріального тиску, зниженні пульсового тиску, ослабленні функціональних можливостей серцево-судинної системи (погіршення величин коефіцієнтів витривалості і ефективності економізації кровообігу, якості реакції на фізичне навантаження), відставанні від вікових нормативів м'язової сили, життєвого індексу.

5. Структура інтелектуальної недостатності в учнів 2-9 класів протягом навчання характеризується низьким рівнем розвитку вербально-логічного мислення (у 37%), недорозвитком зорової пам'яті (у 56%), слухової пам'яті (у 40%), розумових здібностей (у 27%), концентрації уваги (у 28%). Жоден учень за жодним показником не має відповідно до віку рівня розвитку психічних функцій. Достатній рівень виявлений у 35%, задовільний - у 39%, низький - у 26%. В динаміці навчання стан психічних функцій поліпшується, але при закінченні школи достатній рівень розумових здібностей і вербально-логічного мислення є наявним лише у 15-20% учнів. Виявлена чітка тенденція до погіршення стану психічних функцій в учнів з відставанням у фізичному розвитку.

6. Виявлені особливості стану соматичного здоров'я і психічних функцій учнів із затримкою психічного розвитку обумовлюють низький рівень їх розумової і фізичної працездатності, успішності навчання. При вірогідно нижчих якісних і кількісних показниках розумової працездатності в динаміці навчального дня і тижня у них в 1,5 рази частіше виявляється стомлення І ст., в 2,9 рази - ІІ ст. Відставання від вікових нормативів показників фізичної підготовленості у переважної більшості учнів свідчить про зниження швидкісно-силових якостей, загальної і кардіореспіраторної витривалості. Середньорічний бал успішності навчання становить 3,48-3,84, виявляючи тенденцію до зниження зі збільшенням строку навчання.

7. Факторами негативного впливу на стан соматичного і психічного здоров'я учнів спеціалізованих шкіл є організація гігієнічного і педагогічного забезпечення навчального процесу (невідповідність гігієнічних умов, нераціональний розклад занять, низька наочність навчання тощо); мікросоціальні умови сімейного середовища у 86% учнів (неповні сім'ї, зловживання алкоголем батьків, конфлікти, педагогічна занедбаність, нездоровий спосіб життя учнів).

8. Результати проведених досліджень і аналіз досвіду організації профілактично-оздоровчих заходів в спеціалізованих школах різного типу дозволили розробити науково обґрунтований комплекс гігієнічних і психолого-педагогічних корекційно-реабілітаційних заходів, який відображений в методичних рекомендаціях. Впровадженням заходів в спеціалізованих школах доведено їх соціальну ефективність (поліпшення показників здоров'я, способу життя, працездатності дітей із затримкою психічного розвитку).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Поташнюк І.М. Морфофункціональний стан організму учнів із затримкою психічного розвитку // Вісник наукових досліджень Тернопільської медичної академії імені І.Я. Горбачевського. - 2001. - №2. - С. 65-67.

Поташнюк І.М. Гігієнічна оцінка ефективності організації корекційно-педагогічного процесу в школах для дітей із затримкою психічного розвитку і шляхи її оптимізації // Вісник наукових досліджень Тернопільської медичної академії імені І.Я. Горбачевського. - 2001. - №3. - С. 107-109.

Поташнюк І.М. Взаємозв'язок фізичного розвитку, стану психічних функцій і успішності навчання учнів із затримкою психічного розвитку // Довкілля і здоров'я. - 2001. - №3 (18). - С. 46-48.

Поташнюк І.М. Фізична підготовленість учнів спецшколи для дітей із затримкою психічного розвитку // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків. - 2001. - №18. - С. 26-31.

Поташнюк І.М. Стан здоров'я учнів із затримкою психічного розвитку // Гигиена населенных мест: Сб. научн. трудов. - 2001. - Вип. 38. - С. 368-371.
...

Страница:

1
2

автореферат "Гігієнічна оцінка психофізичного розвитку та успішності навчання учнів спеціалізованих шкіл" скачать

Подобные документы

Гігієна розумової праці
Розгляд гігієни навчальних приміщень, праці вчителя і учнів. Ознайомлення із особливостями організації навчальної праці у дітей з розвиненою слуховою, зоровою та моторною пам'яттю. Основні принципи санітарно-гігієнічного навчання та виховання школярів.

контрольная работа [29,4 K], добавлен 11.03.2012

Навчання і перевірка знань з питань охорони праці
Порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, а також учнів і студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання. Професійний добір працівників.

лекция [30,0 K], добавлен 29.04.2010

Прогнозування і оцінка наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з "Цивільної оборони" для студентів усіх профілів навчання. Оцінка хімічної обстановки, що склалася у надзвичайній ситуації. Оцінка інженерного захисту працівників. Заходи для захисту персоналу.

методичка [387,7 K], добавлен 27.03.2010

Хатха-йога і здоров'я
Роль фізичної культури у сучасному суспільстві. Рухова активність та здоров’я людини. Вплив занять Хатха-йогою на морфо-функціональні показники здоров’я жінок 20-25 років. Розробка асан хатха-йоги. Оцінка впливу оздоровчого і профілактичного ефекту.

дипломная работа [1,9 M], добавлен 27.01.2014

Роль фізичного виховання у формуванні здорового способу життя
Історія розвитку, існуючі типи й функції фізичної культури. Умови й фактори, що сприяють гармонійному розвитку й зміцненню здоров'я людини. Важливість фізичної культури у формуванні здорового способу життя та її можливості в сфері соціального захисту.

реферат [28,1 K], добавлен 28.04.2011

Особливості організації охорони праці
Функціональна структура охорони праці. Документи, які впливають на строки проведення навчання з питань охорони праці та інструктажів. Гігієнічна оцінка умов праці. Основні повноваження правління Фонду. Система управління охороною праці в будівництві.

контрольная работа [32,7 K], добавлен 12.04.2012

Здоров'язберігаючі технології у школі
Збереження і зміцнення здоров’я дітей. Обґрунтування здоров’язберігаючих технологій та їх сутнісна характеристика. Закріплення знань та навичок збереження та зміцнення здоров’я, їх подальше використання. Технологія проектування Школи сприяння здоров'ю.

курсовая работа [56,2 K], добавлен 30.11.2010

Дослідження особливостей харчування студентів вищої школи як складової способу життя
Аналіз ставлення студентів молодших курсів ВНЗ до харчування. Недостатній рівень знань про належне харчування як потенційний чинник погіршення здоров’я. Шляхи підвищення рівня знань з практичної нутріціології як ефективної умови покращення стану здоров’я.

статья [17,9 K], добавлен 18.12.2017

Гігієнічна характеристика трудового процесу
Гігієнічна оцінка факторів формування умов праці лікарів-гігієністів. Рекомендації щодо поліпшення умов праці та підвищення ефективності державного санітарного нагляду за учбовими закладами. Класифікація професійних захворювань під час трудового процесу.

контрольная работа [20,1 K], добавлен 23.09.2009

Умови праці на виробництві
Гігієнічна класифікація праці. Фактори, що визначають умови праці на виробництві та їх значення для здоров’я і працездатності людей. Державна система охорони праці в Україні. Координація діяльності органів державного управління охороною праці.

реферат [21,4 K], добавлен 30.10.2008

Поняття про норми охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії
Фізіологічні особливості різних видів діяльності людини. Гігієнічна класифікація праці. Основні положення Закону України "Про охорону праці". Навчання та нструктажі з охорони праці. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці.

реферат [32,5 K], добавлен 02.12.2007

Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці
Визначення міри впливу на організм людини фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників виробничого середовища. Оцінка санітарно-гігієнічних умов праці. Розробка гігієнічних нормативів та вимог до виробництв, гігієнічна паспортизація.

реферат [16,4 K], добавлен 21.06.2015

Вивчення складових культури здоров’я
Визначення стану фізичного здоров’я за індексною системою оцінювання В. Шаповалової, їх адаптаційного потенціалу і енергетичних резервів за методом Баєвського і аерографії. Кореляційний зв’язок між рівнем здоров’я та уявленням студентів про його складові.

дипломная работа [114,6 K], добавлен 04.11.2011

Надання першої допомоги
Класифікація та типи травм, розробка стратегії надання першої медичної допомоги потерпілому. Перша допомога при ранах і кровотечах, опіках, укусах тварин та комах, отруєннях, шоковому стані. Порядок проведення рятівних заходів та оцінка їх ефективності.

контрольная работа [34,5 K], добавлен 17.02.2015

Організація евакуаційних заходів
Проведення евакуаційних заходів. Оцінка стійкості роботи промислового об'єкту до дії урагану. Визначення дози опромінення. Тривалість роботи на радіоактивно забрудненій місцевості. Прогнозування обстановки при аварії на хімічно-небезпечному об'єкті.

контрольная работа [618,4 K], добавлен 08.01.2014

Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів у контексті профілактичного аспекту організації діяльності цих закладів
Загальний рівень здоров’я дітей як показник соціально-економічного розвитку суспільства і держави. Дослідження особливостей Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів у контексті профілактичного аспекту організації діяльності цих закладів.

статья [28,3 K], добавлен 13.11.2017

Розробка організаційно-технічних заходів спрямованих на профілактику виробничого травматизму
Оцінка умов праці на робочих місцях по фактору штучного освітлення. Розрахунок вентиляції та аерації виробничого приміщення. Оцінка умов праці і розрахунок природного освітлення у механічному цеху. Забезпечення електробезпеки в токарно-механічному цеху.

курсовая работа [162,8 K], добавлен 06.09.2012

Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС
Визначення рівня радіації на годину після аварії. Допустима тривалість праці на робочому місці при установленій дозі радіації. Визначення тривалості евакуації. Ефективний спосіб захисту робітників і службовців. Визначення зони радіаційної небезпеки.

контрольная работа [570,6 K], добавлен 22.02.2012

Розрахунок економічної ефективності заходів для запобігання нещасного випадку на підприємстві
Методика розрахунку матеріальних затрат, пов’язаних з нещасним випадком, травмою на виробництві або профзахворюваннями. Особливості розрахунку економічної ефективності заходів для запобігання нещасних випадків. Шляхи підвищення ефективності охорони праці.

методичка [24,9 K], добавлен 29.04.2010

Розробка системи безпеки праці та збереження здоров'я персоналу організації
Визначення понять "безпека праці" і "здоров'я персоналу". Аналіз страхових нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Україні. Основні напрямки, види та принципи державної політики в галузі безпеки праці і здоров'я персоналу.

курсовая работа [779,8 K], добавлен 05.05.2013

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка психофізичного розвитку та успішності навчання учнів спеціалізованих шкіл"

главная

рубрики

по алфавиту

вернуться в начало страницы

вернуться к началу текста

вернуться к подобным работам

Рубрики

По алфавиту

Закачать файл

Заказать работу

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.