Главная Коллекция "Revolution" Безопасность жизнедеятельности и охрана труда Гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів, призначених для застосування в будівництві (умови праці, критерії безпеки, класифікація, контроль)

Гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів, призначених для застосування в будівництві (умови праці, критерії безпеки, класифікація, контроль)

Розробка та впровадження системи безпечного застосування лакофарбових матеріалів. Небезпека в зв'язку із їх використання в житлово-комунальній сфері. Комплексні токсиколого-гігієнічні дослідження. Критерії і методи санітарно-гігієнічної експертизи.

Рубрика	Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	06.07.2014
Размер файла	40,8 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів, призначених для застосування в будівництві (умови праці, критерії безпеки, класифікація, контроль)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Основною відмінністю будівельних та ремонтних робіт на сучасному етапі є максимальне використання матеріальних можливостей для задоволення широкого спектру прагматичних потреб та естетичних смаків населення. Ця ситуація має два напрямки:

прогресивне збільшення питомої ваги імпортної сировини та продукції, в т. ч. і лакофарбової;

високий обсяг будівельних та ремонтних робіт, в т. ч. із застосуванням лакофарбових матеріалів (ЛФМ) переважно на основі приватної ініціативи та безпосередньої участі населення у малярних роботах.

Переважна більшість наукових публікацій висвітлює питання оцінки ЛФМ, які застосовуються у виробничих умовах малярами-фахівцями (Штернгарц Р.Я., 1974; ретнев В.М., 1977; шафран Л.М. и др., 1998). При експертизі ЛФМ, які призначені для пересічних споживачів, критерії оцінки повинні бути більш жорсткими, оскільки у виробничих умовах ЛФМ використовуються робітниками, які ознайомлені з технологічними основами їх експлуатації та правилами безпечного поводження з ними, а в побуті не завжди можна гарантувати грамотне, а тим більш кваліфіковане застосування ЛФМ.

Досвід регламентаційних досліджень ЛФМ показує (Глядеева Л.И., Дулебова И.Г., 1986; Кондратенко Т.А. и др., 1986), що більшість імпортних виробів не має повної ідентифікації хімічного складу, або їх повна рецептура є комерційною таємницею закордонних фірм. У таких випадках для надійного прогнозування відсутності шкідливого впливу на здоров'я людей того чи іншого полімерного матеріалу, зокрема ЛФМ, в умовах застосування та експлуатації пропонується проведення токсикологічних досліджень на лабораторних тваринах (Стяжкин В.М. и др., 1982). Специфіка визначення гігієнічних параметрів безпеки при лабораторних дослідженнях ЛФМ, зокрема коли йдеться про імпортні вироби, полягає у необхідності отримання результатів у максимально короткі терміни. Крім того, сучасні можливості у технології виробництва ЛФМ обумовлюють впровадження великого обсягу різноманітних за рецептурою композицій, що визначає широкі межі коливань значень гігієнічних параметрів даного виду продукції. Тому існує необхідність у їх системному аналізі та встановленні імовірних закономірностей тих чи інших негативних проявів дії ЛФМ на здоров'я людини в залежності від основних рецептурних компонентів.

За своєю природою ЛФМ - це багатокомпонентні композиції, для яких існує декілька способів нанесення на поверхню, яка фарбується. під час застосування і експлуатації складові ЛФМ потрапляють в організм людини різними шляхами, існує загроза гострих та пролонгованих типів дії, відбувається контакт з населенням різних вікових груп та стану здоров'я. Крім того, ЛФМ породжують небезпечні чинники різної природи (хімічної та біологічної). Тобто для ЛФМ характерна поліфакторність впливів з комбінацією різної сили та тривалості дії і під час їх регламентації необхідно керуватися комплексним підходом з урахуванням всіх імовірних негативних чинників при їх застосуванні. У той же час, на першому з'їзді токсикологів України зазначалось, що на практиці комплексний підхід до регламентації полімерних матеріалів здебільшого є тільки декларативним (шафран Л.М. и др., 2001). Все це визначає необхідність розробки параметрів безпеки продукції, адекватних підходів до її оцінки із урахуванням сучасних тенденцій у зміні номенклатури та походження ЛФМ, а також особливостей їх застосування у побуті.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної наукової теми, яка виконується лабораторією промислової токсикології ЛДМУ імені Данила галицького «Токсиколого-гігієнічна експертиза нових хімічних речовин та матеріалів (імпортного і вітчизняного виробництва), які використовуються на території західного регіону України» Державний реєстраційний номер 0100U002260.

Мета і завдання досліджень. наукова розробка та впровадження системи токсиколого-гігієнічної оцінки ЛФМ побутового призначення для їх безпечного застосування в будівництві та під час ремонтних робіт за умови залучення приватної ініціативи.

Для досягнення цієї мети вирішувались наступні завдання:

розробити та впровадити систему безпечного застосування ЛФМ;

встановити основні види небезпеки ЛФМ у зв'язку із специфікою їх застосування в житлово-комунальній сфері;

провести комплексні токсиколого-гігієнічні дослідження ЛФМ різноманітної рецептури, походження та призначення;

науково обґрунтувати та розробити критерії і методи санітарно-гігієнічної експертизи ЛФМ побутового призначення.

Об'єктом даних досліджень є комплексна регламентація ЛФМ із врахуванням особливостей їх використання та експлуатації у побуті.

Предмет дослідження: особливості токсиколого-гігієнічних досліджень небезпечних чинників, які породжуються в умовах побутового застосування ЛФМ.

Методи дослідження: гігієнічні - дослідження умов праці суб'єктів малірних робіт, санітарно-хімічні - визначення якісних та кількісних характеристик міграції шкідливих сполук з ЛФМ, токсикологічні - встановлення інтегральних показників шкідливого впливу ЛФМ на цілостний організм, алергологічні - виявлення сенсибілізуючої здатності ЛФМ, мікробіологічні - встановлення стійкості лакофарбового покриття (ЛФП) до грибкової флори, статистичні - математична обробка отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше обгрунтовано регламенти часу придатності ЛФП для експлуатації;

проведено порівняльний аналіз токсикологічних характеристик різноманітних ЛФМ в залежності від їх полімерної основи;

розроблено класифікацію ЛФМ згідно гігієнічно значимих відмінностей у їх рецептурі з метою корегування напрямків та обсягів регламентації цього виду продукції;

складено перелік індикаторних речовин, за якими необхідно проводити контроль приміщень після проведення малярних робіт;

встановлено фактори небезпеки під час нанесення ЛФМ на поверхню в побутових умовах і подано гігієнічну характеристику умов праці під час малярних робіт за безпосередньою участю населення.

Теоретична цінність одержаних результатів полягає у науковому обгрунтуванні системного підходу щодо проведення регламентаційних досліджень ЛФМ з урахуванням всього спектру імовірних шкідливих чинників на здоров'я людини та довкілля, що виникають під час їх застосування.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть бути використані у роботі фахівців державної санітарно-епідеміологічної служби, науково-дослідних інститутів, вузів, санітарно-промислових та інших лабораторій, які проводять дослідження щодо безпеки застосування ЛФМ та їх гігієнічну оцінку і контроль. отримані експериментальні дані використані при оформленні токсиколого-гігієнічних паспортів на 112 найменувань ЛФМ на основі 15 плівкоутворюючих. Складений перелік індикаторних речовин дає можливість знизити вартість санітарно-хімічних досліджень при проведенні контролю якості повітря приміщень, де проводились малярні роботи. Матеріали досліджень використані при складанні методичних вказівок «гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів, призначених для застосування в будівництві»: МВ 8.8.2.4. - 097-02: Затв. Постановою головного санітарного лікаря України від 13.12.2002 р. №41.

Особистий внесок здобувача. під час виконання роботи здобувачем особисто проведено патентно-інформаційний пошук. він є безпосереднім виконавцем експериментальної роботи з визначення токсикологічних параметрів лакофарбових матеріалів та вивчення гігієнічних параметрів умов праці при їх нанесенні. Ним особисто проаналізовано та інтерпретовано результати гігієнічних, санітарно-хімічних, токсикологічних, мікробіологічних досліджень цього виду продукції та розроблена гігієнічна класифікація лакофарбових матеріалів.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи були повідомлені та обговорені на науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Харківського НДІ гігієни праці та проф-захворювань (Харків, 1998), Республіканській нараді з питань організації держсанепіднагляду за виробництвом, застосуванням та реалізацією полімерних і синтетичних матеріалів (Суми, 2000), Всесвітньому конгресі SECOTOX (Краків, 2001), І з'їзді токсикологів України (Київ, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції «Державний санітарно-епідеміологічний контроль на транспорті» (Іллічевськ, 2002), 7-ій зустрічі країн центральної та східної європи (Брно, 2002), міжнародній конференції, присвяченій 75-річчю НДІ санітарії і гігієни (Мінськ, 2002).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових праць, у тому числі 3 статті та 2 повідомлення у наукових фахових журналах за переліком ВАК України та інших країн, 5 - у збірниках наукових праць, 6 - у тезах конгресів, з'їздів і коференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису методів досліджень, 5 розділів власних досліджень та їх обговорення, висновків, списку використаної літератури з 156 найменувань, 1 додатку. Повний обсяг дисертації складає 146 сторінок, вона містить 10 таблиць, 13 малюнків.

Основний зміст роботи

лакофарбовий санітарний гігієнічний експертиза

Матеріали та методи досліджень. Методичне рішення поставлених завдань здійснювалось комплексно і включало: анкетування населення, яке передбачало виявлення пріоритетів у виборі ЛФМ (за рецептурою, походженням та призначенням) та методів їх нанесення; гігієнічну оцінку технологічних етапів нанесення ЛФМ, проведення замірів гігієнічно важливих параметрів у приміщеннях у побутових умовах застосування ЛФМ (температури та відносної вологості повітря, швидкості руху повітря), вивчення в експериментальних умовах динаміки емісії летких компонентів ЛФМ та одориметричних властивостей ЛФП; токсикологічні дослідження (встановлення гострої пероральної та інгаляційної токсичності; вивчення місцево-подразнюючої та шкірно-резорбтивної дії; алергенних властивостей); дослідження ступеня небезпеки грибкового обростання ЛФП.

Опитування населення проводилось за спеціально розробленими анкетами.

Вивчення та оцінка особливостей технологічних етапів та операцій під час нанесення ЛФМ на поверхню у побутових умовах проведено на 19 об'єктах. Отримані результати порівнювалися з даними по гігієнічній оцінці умов праці професійних малярів у виробничих умовах (ретнев В.М., 1977; Серди И.В., 2000). Визначення важкості та напруженості праці здійснювалися методом хронометражу.

Заміри параметрів мікроклімату, а саме температури та вологості повітря, швидкість руху повітря, проводилися у відповідності зі СНиП «Отопление, вентиляция и кондиционирование» та ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» з використанням кататермометра та аспіраційного психрометра із ртутними термометрами. Отримані результати були співвіднесені з оптимальними значеннями показників мікроклімату (Даценко І.І., 1999).

Санітарно-хімічні дослідження сполук, які мігрують з ЛФМ та ЛВП проводилися у модельних лабораторних умовах з використанням газового хроматографа «Chrom-4» та спектрофотометра СФ-46. Контроль рівнів міграції хімічних сполук здійснювався під час нанесення, через 2, 8, 24, 72 години в залежності від задекларованих виробником остаточних термінів полімеризації ЛФМ. У випадку, коли отримані результати перевищували ГДКатм. (ДСП-201-97), тривалість санітарно-хімічних досліджень визначалась дослідним шляхом до моменту, коли міграція сполук знижувалась до регламентованих рівнів.

Токсикологічні експерименти проведено на чотирьох видах експериментальних тварин: нелінійних щурах, мишах, морських свинках та кролях, яких утримували в стандартних умовах віварію на стандартному харчовому раціоні (Западнюк М.П. и др., 1983). При встановленні токсикологічних характеристик кожного найменування ЛФМ в дослід брали кількість тварин, яка забезпечувала статистично достовірні результати експерименту. Оцінку гострої пероральної та інгаляційної токсичності здійснено з врахуванням наступних клінічних проявів: активність тварин, загальний вигляд, відношення до їжі, кількість тварин, що загинули. Інтерпретацію результатів проведено за Hayes A.W. (1989) та з урахуванням показників норми у лабораторних тварин (И.М. Трахтенберг и др., 1991). Розрахунок LD₅₀ проводили за методом Litchfielda & Wilcoxon (1949). При дослідженні місцево-подразнюючої, шкірно-резорбтивної та іритативної дії ЛФМ керувалися методичними вказівками «Оценка воздействия вредных химических соединений на кожные покровы и обоснование предельно допустимых уровней загрязнения кожи» та «Методических указаний к постановке исследований по изучению раздражающих свойств и обоснованию предельно допустимых концентраций избирательно действующих раздражающих веществ в воздухе рабочей зоны» (1980) і враховували «Методические рекомендации по комплексной токсиколого-гигиенической оценке и санитарному контролю за применением лакокрасочных и вспомогательных материалов на транспорте» (1996). Виходячи з передумови, що найбільш несприятливий в гігієнічному відношенні вважається етап нанесення ЛФМ на відповідну поверхню, токсикометричні параметри встановлювались для препаратів в неотверділому стані.

Вивчення алергенних властивостей неотверділих ЛФМ проводилось шляхом епікутанного нанесення та у відповідності з методичними вказівками «Требования к постановке экспериментальных исследований по обоснованию предельно допустимых концентраций промышленных химических аллергенов в воздухе рабочей зоны и атмосферы» (1996), Методическими указаниями по комплексной токсиколого-гигиенической оценке и санитарному контролю за применением лакокрасочных и вспомогательных материалов на транспорте (1996).

Для вивчення особливостей формування грибкової флори, яка розвивається на ЛФП, випробування проводились в лабораторних умовах максимально наближених до експлуатаційних. Дослідження проведені у відповідності до ГОСТ 9.050-75 «Покрытия лакокрасочные. Методы лабораторных испытаний на устойчивость к воздействию плесневых грибов» із модифікаціями, які були обумовлені задачами експерименту. По-перше, в дослід брали не чисті культури мікроміцетів, а колонії, які були отримані шляхом пророщування спор пліснявих грибків на чашках Петрі із поживним селективним середовищем Сабуро з повітря житлових приміщень. Таким чином, отримувалося сукупність колоній різних видів мікроміцетів, які, найімовірніше, можуть уражати ЛФП, що експлуатуються в середині приміщень. По-друге, випробувальні зразки інкубувались в умовах, які моделювали середні значення мікрокліматичних параметрів житлових приміщень.

Результати досліджень на всіх етапах комплексної оцінки ЛФМ оброблялись статистично з використанням програмного пакету Excel під керуванням операційної системи Windows 98 (гельман В.Я., 2001).

Результати досліджень та їх обговорення. Оцінка гігієнічно важливих факторів небезпеки при нанесенні ЛФМ у побутових умовах. За результатами анкетування встановлено, що 71% лакофарбових матеріалів, що використовуються населенням, складають імпортні вироби, за полімерною основою переважають акрилові композиції .

З точки зору технології нанесення лакофарбових покриттів у населення пріоритетним є спосіб з використанням пензля або валика. За суб'єктивними оцінками найбільшу небезпеку для здоров'я під час нанесення становлять епоксидні та нітроцелюлозні ЛФМ, які подразнюють дихальні шляхи та очі. Це, імовірно, зумовлено наявністю в їх складі органічних розчинників.

У ході проведення досліджень по визначенню параметрів мікроклімату об'єктів, де проводились малярні роботи, були охоплені різні за характером планування та розташування житлові приміщення. Узагальнення даних показало, що для всіх видів приміщень під час проведення малярних робіт є характерним підвищене значення відносної вологості повітря на 23% від оптимальної та знижена температура повітря на 18% від оптимальної, низька швидкість руху повітря (<0,1 м/с).

Процес фарбування поверхні у побутових умовах можна поділити на три основні групи технологічних операцій: підготовка поверхні, нанесення ЛФМ та полімеризація ЛФП. Прибирання приміщення є завершальним етапом кожної з вищезазначених операцій. Під час виконання вищезазначених технологічних операцій спостерігаються такі фактори небезпеки:

підготовка поверхні:

механічна - пил, який містить стару фарбу та абразивні частинки, вібрація, високочастотний шум;

термічна - продукти термодеструкції ЛФМ;

хімічна - пари органічних розчинників, кислоти, луги;

фарбування поверхні: пензлем або валиком - пари летких компонентів ЛФМ, можливість перкутанного контакту ЛФМ зі шкірою працюючих;

полімеризація ЛФП: пари летких компонентів ЛФМ;

прибирання приміщення: пил ЛФМ.

Особливістю малярних робіт у побутових умовах є їх інтермітуючий характер. Тому хронометраж технологічних операцій є досить суб'єктивним показником. Але в середньому допоміжні етапи робіт (підготовка поверхні та прибирання) складають 51% робочого часу при фарбуванні стін та стелі, 75% - при фарбуванні вікон та дверей. Решту часу займає виконання основних технологічних операцій. аналіз фізичних зусиль при побутовому нанесенні ЛФМ та врахування того факту, що пересічні громадяни проводять малярні роботи найчастіше раз на рік, дає змогу зробити висновок, що важкість та напруженість праці не є визначальними факторами небезпеки для здоров'я суб'єктів малярних робіт у побутових умовах і не посилюють впливу основних (хімічних) факторів небезпеки ЛФМ.

Санітарно-хімічні дослідження ЛФМ. за результатами проведених досліджень можна стверджувати, що найбільш багатокомпонетне забруднення можуть створювати органорозчинні ЛФМ на алкідній і нітроцелюлозній основах та водні акрилові композиції. У газоповітряній суміші, яка мігрує з вищезазначених ЛФМ, виявлено відповідно 13, 11 та 13 різних за хімічною природою шкідливих сполук.

Отже, з позицій класифікації сполук, які мігрують під час нанесення та полімеризації різних за рецептурою ЛФМ, за класом небезпеки, найбільшу загрозу становлять водні композиції (на основі рослинних олій, тваринних клеїв та бутадієн-стирольного полімера), для яких характерний вузький спектр мігруючих сполук.

Щодо кількісних характеристик газоповітряної суміші, яка мігрує з ЛФМ, нами не виявлено будь-яких закономірностей та зв'язків між рецептурою та рівнями міграції, в той час як якісний склад хімічних компонентів, що мігрують у повітря, виявляє певну залежність від виду плівкоутворювача та типу розчинника.

Кількісний аналіз динаміки міграції летких компонентів ЛФМ показав, що для низки найменувань виробники вказали суттєво занижені терміни висихання. Найбільшу загрозу з цієї позиції становлять нітроцелюлозні ЛФМ, для яких в технічній документації вказувались терміни повної полімеризації від 3 до 20 годин. В умовах санітарно-хімічного експерименту вони не були підтверджені у жодному випадку. Після 24-48 годин експозиції відмічалась міграція шкідливих сполук на рівнях, які суттєво перевищують допустимі для атмосферного повітря нормативи. Подальші санітарно-хімічні дослідження показали, що терміни полімеризації даних найменувань ЛФМ при нормальних умовах необхідно збільшити до 72 годин.

Враховуючи те, що при побутовому застосуванні ЛФМ відсутня можливість коригувати концентрацію шкідливих сполук у повітрі за допомогою зміни швидкості обміну повітря, для композицій, що призначені для широкого продажу, пропонується встановлення регламенту, який визначає термін придатності ЛФП для експлуатації, тобто час, за який відбувається повна полімеризація покриття і рівень міграції летких компонентів знижується до нормативних.

Токсикологічні дослідження ЛФМ. В умовах гострого інгаляційного досліду для жодного з ЛФМ не було досягнуто LC₅₀, тому класифікувати композиції за класом небезпеки відповідно цього показника не було можливості.

для вирішення завдання з встановлення класу небезпеки композицій, а також враховуючи той факт, що виробники ЛФМ рекомендують застосування розпилювачів для нанесення компо-зицій у загальну схему токсикологічних досліджень, включено етап з вивчення гострої перо-ральної токсичності цих матеріалів. Встановлено, що за параметрами гострої пероральної ток-сичності переважна більшість (83,4% з 66 досліджених ЛФМ) відноситься до мало небезпечних хімічних сполук (IV клас небезпеки згідно ГОСТ 12.1.007-76), за винятком композицій на основі нітроцелюлози. Значення LD₅₀ per os для нітроцелюлозних ЛФМ, за нашими спостереженнями, визначалось якісним складом розчинників, які входять в композиції. Так, для композицій, де як розчинник використовувся уайт-спірит, LD₅₀ перевищує 10000 мг/кг, для тих, що містять етильовані ефіри, цей показник встановлено в межах 3750 - 4850 мг/кг, що дозволяє віднести ці матеріали до ІІІ класу небезпеки.

Наявність у рецептурі органічних розчинників як основного складника композицій, незалежно від їх природи, зумовлює шкірно-резорбтивну активність даних матеріалів, а також більш виражену місцево-подразнюючу дію на шкіру у порівнянні з водорозчинними ЛФМ на основі аналогічного полімеру. Щодо резорбтивних властивостей, то в літературі, яка присвячена проблемі токсичних ефектів ЛФМ, наводяться дані про значно більшу частку серед загального числа матеріалів таких, що спричиняють вищезазначений ефект. Це пояснюється тим, що ознаки резорбції встановлювались у довготривалих субхронічних експериментах з урахуванням тонких змін біохімічних, гемотоксичних та імунологічних параметрів організму піддослідних тварин.

Як видно на рис. 6, основним чинником, який впливає на інтенсивність алергенної відповіді організму під дією інтер'єрних ЛФМ, є їх полімерна основа. органічні розчинники можуть посилювати алергенну активність препаратів, що відмічається для акрилових композицій. ймовірно, це пояснюється тим, що органічні розчинники спричиняють денатурацію білку в організмі, а це, у свою чергу, призводить до розвитку ауталергенних реакцій.

порівняльний аналіз даних санітарно-хімічних досліджень та результатів алергоскрінінгу препаратів дозволяє стверджувати наявність взаємозв'язку між якісним складом мігрантів та наявністю алергенних властивостей композицій при перкутанному впливі. Це пояснюється тим, що присутність у газоповітряній суміші сполук-алергенів свідчить про те, що ці сполуки знаходяться у складі композиції в незв'язаному стані.

Досліження грибкового обростання ЛФП. У дослід були взяті 10 ЛФМ на основі 5 плівкоутворюючих систем: акрилові - фарба Kinds Color фірми Akzo nobel, Німеччина (№1), фарба Couler Locale фірми Akzo nobel, Німеччина (№2), фарба Vinakryl U фірми Chemstal, Польща (№3); акрилові модифіковані - фарба Superdec фірми Akzo nobel, Німеччина (№4), фарба Aqua Holz decor фірми Akzo nobel, Німеччина (№5), фарба Aqua Finish decor фірми Akzo nobel, Німеччина (№6); нітроцелюлозні - лак Lakier Nitro фірми Chemstal, Польща (№7), лак Kapon Exstra фірми Chemstal, Польща (№8); алкідна - фарба Zinkhaft Farbe фірми Akzo nobel, Німеччина (№9); полівінілацетатна - фарба емульсійна фірми Chemstal, Польща (№10).

Видовий склад грибів не відрізняється великим різноманіттям, всього було виявлено 3 види. Морфологічні дослідження дозволили ідентифікувати септовані плісняві гриби родів Aspergillus, Fusarium, Penicillum. Для більшості покриттів була відмічена наявність двох видів загальновизнаних алергенів - Aspergillus niger та Penicillum funiculosum. Вид Fusarium graminearum був виявлений лише на зразках №7 та №2, які за інтенсивністю розвитку колоній мали найбільший бал.

Гігієнічна класифікація ЛФМ. Різноманіття ЛФМ як за хімічною природою, так і за призначенням, вимагає систематизації результатів, отриманих в ході їх оцінки. Результати наших комплексних токсиколого-гігієнічних досліджень показали наявність певних закономірностей токсиколого-гігієнічних характеристик ЛФМ та їх рецептури.

З гігієнічної точки зору, найбільш значимим рецептурним компонентом ЛФМ є розчинник. Саме хімічна природа розчинника визначає кількісне співвідношення летких компонентів у по-вітрі під час нанесення та полімеризації ЛФМ, а відповідно і основні хімічні фактори небезпеки матеріалів на цих етапах їх застосування. За типом розчинника ЛФМ можна поділити на три гру-пи - органорозчинні, матеріали на водній основі та порошкові, кожна з яких має свої не тільки рецептурні особливості, але і гігієнічно важливі відмінності у способах нанесення на поверхню та шляхах полімеризації.

Плівкоутворююча основа ЛФМ є другим значимим компонентом композицій. З позицій гігієни застосування та експлуатації ЛФМ, це обумовлюється відмінностями у санітарно-хімічних та токсикологічних показниках, які були встановлені на етапах проведення комплексних досліджень композицій. Розподіл композицій за цим компонентом варто проводити аналогічно класифікації плівкоутворювачів, що пропонується у технології виготовлення лаків та фарб [Орлова О.В., Фомичева Т.Н., 1990].

При проведенні досліджень ЛФМ було встановлено, що наявність пігментів у складі ема-лей та фарб може спричиняти токсичні ефекти різної природи (Третьяков А.М., 1999; Тимошина Д.П., 2002). Тому для цієї групи композицій, з метою виявлення можливих негативних проявів з боку організму працюючих, повинно передбачатися проведення спеціальних досліджень. Це обумовлює, в свою чергу, деякі відмінності у плануванні схеми токсикологічного експерименту для пігментованих (емалі, фарби) та непігментованих (лаки) матеріалів і визначає поділ компо-зиції в залежності від присутності або відсутності пігментів. Тобто, кожен блок ЛФМ, який має у своій основі той чи інший плівкоутворювач, поділяється ще на дві підгрупи.

Аналіз та узагальнення виявлених закономірностей у проявах біологічної дії та санітарно-хімічних показниках всередині окреслених груп ЛФМ дали можливість згрупувати їх згідно гігієнічно значимих відмінностей у рецептурі.

При вирішенні завдання гігієнічної регламентації класифікація ЛФМ за хімічними ознаками вважається вихідною і доповнюється даними щодо експлуатаційних характеристик (галузь застосування, вид поверхні, умови експлуатації, насиченість в приміщенні тощо).

Для проведення санітарно-гігієнічної експертизи дозволених в нашій країні чи закордоном ЛФМ, які є, як правило, об'єктом торгівельної діяльності і потребують засвідчення експертами факту безпечності матеріалу для здоров'я людини необхідно в короткі терміни та з високим ступенем достовірності визначити їх відповідність існуючим гігієнічним нормам та вимогам. Саме ці показники повинні визначатися схемою експериментів, яка базується на гігієнічній класифікації ЛФМ і відзеркалює лімітуючі параметри продукції, яка підлягає санітарно-гігієнічній експертизі.

Можливість прогнозу рецептури набуває особливого значення при регламентаційних дослідженнях імпортних ЛФМ. Прогностичне, науково обгрунтоване визначення, при необхідності, рецептурних компонентів композицій дає можливість визначити оптимальний перелік хімічних сполук, за якими необхідно проводити санітарно-хімічний контроль при експертизі композицій, та дозволяє спланувати токсикологічні експерименти при регламентації ЛФМ. за результатами власних досліджень і даними, які опубліковані іншими авторами (лотошникова Ю.А., 1979; Шафран Л.М., 1998; Шафран Л.М., 2001) та на підставі системного підходу складено перелік індикаторних речовин, за якими необхідно контролювати повітряне середовище приміщення після проведення малярних робіт (табл. 1).

Таблиця 1. Леткі компоненти ЛФМ в залежності від типу плівкоутворювача, за якими необхідно контролювати повітря приміщення після проведення малярних робіт

Полімерна основа	Хімічні сполуки, які необхідно контролювати у повітрі
Алкідна (органорозчинні)	Ациклічні алкани С₆-С₁₂, уайт-спірит, ароматичні вуглеводні (фенол, ксилоли, толуол), бутанол, етиленгліколь, целозольви, формальдегід, фталевий ангідрид
Алкідно-формальдегідна (органорозчинні)	Ациклічні алкани С₆-С₁₂, уайт-спірит, ароматичні вуглеводні (фенол, ксилоли, толуол), бутанол, етиленгліколь, целозольви, формальдегід, фталевий ангідрид
Алкідно-меламінова (органорозчинні)	Ациклічні алкани С₆-С₁₂, уайт-спірит, ароматичні вуглеводні (фенол, ксилоли, толуол), бутанол, етиленгліколь, цельзольви, формальдегід, фталевий ангідрид
Акрилова органорозчинні	Ациклічні алкани С₆-С₁₂, уайт-спірит, ароматичні вуглеводні (фенол, ксилоли, толуол), метилакрилат, метилметакрилат, бутилакрилат, аміак, формальдегід, дибутилфталат, бутилацетат, бутанол, ацетон, циклогексанон
Акрилова на водній основі	Бутанол, метанол, бутилакрилат, метилакрилат, метилметакрилат, формальдегід, ацетон, стирол, толуол, целозольви
Поліуретанова (органорозчинні)	Ксилоли, бутанол, толуол, целозольви
Нітроцелюлозна (органорозчинні)	Ациклічні алкани С₆-С₁₂, уайт-спірит, фталевий ангідрид, формальдегід, окисли азоту, дибутилфталат, етилацетат, бутилацетат, ксилоли, ацетон, бутанол, етилбензол
Стирольно - акрилова на водній основі	Стирол, бутилакрилат, метилметакрилат, метилакрилат, гексан, бутанол, цельзольви, формальдегід, аміак
Полівінілацетатна на водній основі	Вінілацетат, ацетальдегід, оцтова кислота, дибутилфталат
Бутадієн-стирольна (на водній основі)	Стирол, дивініл, фенол, диоктилфталат, ациклінічні алкани С₆-С₁₂,
Акрильно-стирольна модифіко-вана алкідом (на водній основі)	Стирол, метилметакрилат, бутилакрилат, метилакрилат, фталевий ангідрид
Акрилова модифікована оліфою (на водній основі)	Бутилакрилат, метилметакрилат, метилакрилат, бутанол, ацетон, етилацетат, целозольви
Олійна (на водній основі)	Ациклічні алкани С₆-С₁₂, формальдегід, стирол
На основі тваринних клеїв	Формальдегід
На основі мінеральних в'яжуючих	Формальдегід

На наш погляд, позитивною рисою даної класифікації є те, що у випадку розробки нової рецептури ЛФМ або при її зміні дана схема гігієнічної класифікації органічно добудовується і не змінює своєї структури. Її застосування можливе як для матеріалів в неотверділому стані, так і для ЛФП під час полімеризації та після її закінченні.

Висновки

На підставі результатів оцінки емісії шкідливих сполук з 15 рецептурних груп лакофарбових матеріалів встановлені закономірності у якісному складі мігрантів під час нанесення та полімеризації для кожної з досліджених груп.

аналіз фізичних зусиль з врахуванням інтермітуючого характера робіт при нанесенні лакофарбових матеріалів у побутових умовах свідчить, що важкість та напруженість праці не є посилюючими факторами небезпеки для здоров'я суб'єктів малярних робіт. ризик токсичного впливу лакофарбових матеріалів підвищує відсутність засобів індивідуального захисту під час роботи з ними.

встановлено, що додатковими факторами шкідливого впливу лакофарбових матеріалів під час проведення малярних робіт в побутових умовах є підвищення відносної вологість повітря та низька швидкість руху повітря.

одним із запобіжних заходів безпечного застосування лакофарбових матеріалів є регламент часу їх полімеризації, який визначає термін придатності лакофарбового покриття для експлуатації у житловому середовищі людини та встановлюється під час експертних досліджень для кожного найменування продукції.

Виявлено залежність алергенності незаполімеризованих лакофарбових матеріалів при епікутанній експозиції від наявності сполук-алергенів у складі газоповітряної суміші, яка мігрує під час полімеризації.

Лімітуючими токсикологічними показниками небезпеки лакофарбових матеріалів є їх перкутанна токсичність та алергенна активність, що обумовлює включення цих досліджень як обов'язкових при проведенні регламентаційних робіт.

проведення оцінки видового складу, структури домінування, чисельності мікроміцетів на лакофарбових покриттях і включення цих досліджень у загальну схему регламентування лакофарбових матеріалів дозволить адекватно оцінити біологічні фактори небезпеки під час їх експлуатації.

Планування експериментів по встановленню факторів небезпеки лакофарбових матеріалів необхідно проводити з урахуванням їх призначення та на підставі запропонованої класифікації згідно гігієнічно значимих відмінностей у їх рецептурі.

проведення оцінки санітарно-хімічних показників небезпеки лакофарбових матеріалів згідно з експериментально обгрунтованим переліком індикаторних речовин скорочує терміни контролю та дозволяє охопити визначальні компоненти серед забруднювачів.

Перелік публікацій за темою дисертації

1. Кузьминов Б.П., Галушка А.И., Туркина В.А. Фталиевые эмали ALKOSOL, EMAKOL, FTALUX фирмы POLIFARB // Токсикологический вестник. - 1998. - №2. - С. 35.

2. Целлюлозный лак Kapon extra производства фирмы «CHEMAL», Польша / Б.П. Кузьми-нов, А.И. Галушка, И.А. Нектегаев, В.А. Туркина, Ю.В. Антошин, И.Б. Паздерська // Токси-кологический вестник. - 1999. - №3. - С. 42-43.

3. Туркіна В.А. Особливості гігієнічної експертизи лаків, що постачаються на Україну по імпорту // Медичні перспективи. - 2001. - №2. - С. 100-103.

4. Кузьмінов Б.П., Туркіна В.А. Фактори ризику при побутовому застосуванні лакофарбових виробів (літературний огляд) // Современные проблемы токсикологии. - 2001. - №3. - С. 60-63. Здобувачем проведено літературний пошук, співавтором проаналізовано зібраний матеріал.

5. Результати первинної токсикологічної експертизи сировини для виробництва водоемуль-сійних фарб / Б.П. Кузьмінов, О.І. Галушка, В.А. Туркіна, І.О. Нєктєгаєв, І.Б. Паздерська // Современные проблемы токсикологии. - 2001. - №4. - С. 34-36.

6. Первинна токсикологічна оцінка нітроцелюлозного лаку С1008 фірми «CHEMAL», Польща / Б.П. Кузьмінов, О.І. Галушка, В.А. Туркіна, І.О. Нєктєгаєв // Збірка наук. праць «Гігієнічні проблеми сучасного суспільства». - Львів, 1999 р. - С. 150-151.

7. Результати гігієнічної експертизи деяких лакофарбових виробів ВАТ «ГАЛЛАК» / Б.П. Кузьмінов, О.І. Галушка, В.А. Туркіна, І.О. Нєктєгаєв // Збірка наук. праць «Гігієнічні проблеми сучасного суспільства». - Львів, 2000 р. - С. 70-72.

8. Кузьмінов Б.П., Туркіна В.А. Методичні підходи до гігієнічної регламентації лако-фарбових матеріалів // Збірка наук. праць «Гігієнічні проблеми сучасного суспільства». - Львів, 2001 р. - С. 35-38.

9. Туркіна В.А., Кузьмінов Б.П., Шамлян О.В. Шляхи оптимізації санітарно-хімічних досліджень лакофарбових виробів побутового призначення // Збірка наук. праць «актуальні проблеми профілактичної медицини». - Львів, 2002 р. - С. 92-96.

10. Методические принципы оценки строительных полимерных материалов / Б.П. Кузьминов, Л.М. Шафран, В.А. Туркина, А.И. Галушка, Д.П. Тимошина, Т.К. Короленко // Сб. научн. трудов к 75-летию НИИ санитарии и гигиены. В 2-х томах. - РУПП Барановическая укрупненная типография. - 2002 р. - Т.1. С. 491-492.

11. Дослідження нових імпортних лакофарбових виробів / Б.П. Кузьмінов, О.І. Галушка, І.О. Нєктєгаєв, Т.С. Зазуляк, В.А. Туркіна, Ю.В. Антошин, І.Б. Паздерська // Тези доповідей наук.-практич. конференції, присв. 75-річчю Харківського НДІ гігієни праці та профзахворювань. - Харків, 1998 р. - С. 141.

12. Туркіна В.А. Дослідження алергенних властивостей нових імпортних лакофарбових виробів // Тези доповідей наук.-практич. конференції, присв. 75-річчю Харківського НДІ гігієни праці та профзахворювань. - Харків, 1998 р. - С. 143.

13. Kuzminov B., Turkina V., Shafran L. Problem of an allergy in ecotoxicology of polymeric materials // Secotox word congress and Sixth european Conference on Ecotoxicology and Environmental Safety. - Krakow (Poland). - 2001. - P. 294.

14. Туркіна В.А. Особливості гігієнічної оцінки лакофарбових виробів для побутових потреб / / тези допов. І - з'їзду токсикологів України. - Київ, 2001. - С. 36.

15. Потапов Е.А., Туркина В.А. Система крови при экспериментальных воздействиях синте-тических лакокрасочных материалов / / тези допов. І - з'їзду токсикологів України. - Київ, 2001. - С. 30.

Размещено на Allbest.ru

...

автореферат "Гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів, призначених для застосування в будівництві (умови праці, критерії безпеки, класифікація, контроль)" скачать

Подобные документы

Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці
Визначення міри впливу на організм людини фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників виробничого середовища. Оцінка санітарно-гігієнічних умов праці. Розробка гігієнічних нормативів та вимог до виробництв, гігієнічна паспортизація.

реферат [16,4 K], добавлен 21.06.2015
Умови праці
Поняття умов праці і необхідність їх поліпшення на підприємствах. Класифікація чинників складових рівень і стан умов праці. Зниження працездатності людини. Санітарно-гігієнічні та естетичні умови. Загальна характеристика категорії тяжкості праці.

реферат [25,7 K], добавлен 20.04.2009
Розроблення заходів щодо ергономіки, забезпечення охорони праці та техніки безпеки на об’єкті Центральне Ялтинське відділення ТОВ "Райфайзен Банк Аваль"
Особливості санітарно-гігієнічних умов праці в зазначеному відділі банку. Визначення достатності природного освітлення. Аналіз параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні банку і депозитному відділі. Безпека робочого місця.

контрольная работа [212,4 K], добавлен 11.09.2010
Умови праці на виробництві
Гігієнічна класифікація праці. Фактори, що визначають умови праці на виробництві та їх значення для здоров’я і працездатності людей. Державна система охорони праці в Україні. Координація діяльності органів державного управління охороною праці.

реферат [21,4 K], добавлен 30.10.2008
Основи безпеки життєдіяльності
Сутність та головний зміст безпеки життєдіяльності як наукової дисципліни, предмет та методи її вивчення, сфери застосування. Поняття та форми небезпек, їх класифікація та типи. Іонізуюче випромінювання та оцінка його негативного впливу на організм.

презентация [3,5 M], добавлен 13.05.2013
Еколого-гігієнічне обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів
Гігієнічні нормативи та регламенти безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів для мінімізації ризику їх шкідливого впливу на здоров’я населення та працюючих і попередження забруднення об’єктів навколишнього середовища.

автореферат [55,6 K], добавлен 11.04.2009
Норми праці та їх використання в економічній роботі
Аналіз трудового процесу, організаційно-технічного оснащення і обслуговування робочих місць. Санітарно-гігієнічні умови праці на підприємстві. Оцінка організації праці токаря, виявлення недоліків, аналіз ефективності зміни планування робочого місця.

курсовая работа [105,3 K], добавлен 08.01.2012
Поняття про норми охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії
Фізіологічні особливості різних видів діяльності людини. Гігієнічна класифікація праці. Основні положення Закону України "Про охорону праці". Навчання та нструктажі з охорони праці. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці.

реферат [32,5 K], добавлен 02.12.2007
Гігієнічні норми житла
Орієнтація будівель на забезпечення достатнього освітлення і необхідного теплового режиму. Основні гігієнічні вимоги щодо будівельних матеріалів. Методи боротьби з шумом. Попередження вогкості в будівлях. Необхідність вентиляції та освітлення приміщень.

реферат [23,6 K], добавлен 17.11.2009
Особливості організації охорони праці
Функціональна структура охорони праці. Документи, які впливають на строки проведення навчання з питань охорони праці та інструктажів. Гігієнічна оцінка умов праці. Основні повноваження правління Фонду. Система управління охороною праці в будівництві.

контрольная работа [32,7 K], добавлен 12.04.2012
Методи підвищення ефективності системи управління охороною праці
Основні напрями створення і функціонування системи управління охороною праці на рівні Центра поштового зв’язку. Оцінка економічної ефективності у впровадженні та функціонуванні системи управління охороною праці, а також методи підвищення ефективності.

контрольная работа [25,5 K], добавлен 14.04.2013
Охорона праці в машинобудуванні
Безпека праці в ливарному виробництві. Безпека праці при ковальсько-пресових роботах, термічній обробці, при паянні. Організація безпечної роботи при механічній обробці матеріалів. Особливості безпеки автоматизованих ліній і робото-технічних комплексів.

контрольная работа [31,5 K], добавлен 17.11.2009
Охорона праці в будівництві
Вимоги безпеки в організації будівництва. Безпечна експлуатація будівельного оснащення. Безпека будівельно-монтажних робіт. Санітарно-побутове забезпечення, пожежна безпека працюючих, організація першої допомоги потерпілим на будівельному майданчику.

реферат [50,5 K], добавлен 19.11.2009
Дослідження забруднення повітря виробничих приміщень токсичними газами й парами
Методи визначення шкідливих речовин, їх відмінні риси та умови використання. Порядок визначення концентрації шкідливих газів і парів у повітрі експрес-методом за допомогою газоаналізатора УГ-2. Принцип роботи та переваги застосування газовизначника ГХ-4.

лабораторная работа [9,3 K], добавлен 31.08.2009
Гігієнічна характеристика трудового процесу
Гігієнічна оцінка факторів формування умов праці лікарів-гігієністів. Рекомендації щодо поліпшення умов праці та підвищення ефективності державного санітарного нагляду за учбовими закладами. Класифікація професійних захворювань під час трудового процесу.

контрольная работа [20,1 K], добавлен 23.09.2009
Методи оцінки стану умов праці
Санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища і важкості трудового процесу на робочому місці. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці. Оцінка умов праці за показниками мікроклімату. Основні напрямки їх поліпшення.

презентация [555,2 K], добавлен 25.11.2015
Розробка системи безпеки праці та збереження здоров'я персоналу організації
Визначення понять "безпека праці" і "здоров'я персоналу". Аналіз страхових нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Україні. Основні напрямки, види та принципи державної політики в галузі безпеки праці і здоров'я персоналу.

курсовая работа [779,8 K], добавлен 05.05.2013
Охорона праці та техніка безпеки
Дослідження сутності охорони праці – науки, яка вивчається з метою формування у фахівців необхідного в їх професійній діяльності рівня знань і умінь з основ фізіології, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки і пожежної безпеки.

реферат [26,9 K], добавлен 15.09.2010
Розробка та впровадження системи управління охороною праці на підприємстві
Перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, які містять вимоги щодо охорони праці. Організаційно-методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів та функціональних служб з охорони праці. Система контролю за станом охорони праці.

лекция [40,7 K], добавлен 29.04.2010
Вимоги до мікроклімату та санітарно-гігієнічного стану ресторану "Шкипер", розташованому на березі озера
Санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату, освітлення, опалення та вентиляції, водопостачання підприємства. Санітарні вимоги до облаштування і вмісту підприємства. Гігієнічні вимоги до будівництва та оздоблення ресторану. Кольорове оформлення приміщень.

презентация [4,6 M], добавлен 17.03.2017

Другие документы, подобные "Гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів, призначених для застосування в будівництві (умови праці, критерії безпеки, класифікація, контроль)"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.