Радіальні водяні струмені-екрани для протипожежного захисту

Размещено на http://allbest.ru

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

05.23.16 - Гідравліка та інженерна гідрологія

РАДІАЛЬНІ ВОДЯНІ СТРУМЕНІ-ЕКРАНИ ДЛЯ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

Виконав Дендаренко Юрій Юрійович

Харків - 2004

АНОТАЦІЯ

Дендаренко Ю.Ю. Радіальні водяні струмені-екрани для протипожежного захисту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.16 - Гідравліка та інженерна гідрологія. Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, Харків, 2004.

У роботі представлено теоретичне обґрунтування гідравлічних параметрів і характеристик радіальних водяних струменів-екранів, використання яких дозволяє здійснити захист сусідніх з палаючим вертикальних сталевих резервуарів для зберігання нафти і нафтопродуктів ємністю до 3000 м³ від теплового випромінювання факела полум'я.

Захист резервуарів від дії теплового потоку полягає у встановленні між палаючим і кожним з ним сусідніми резервуарами радіальних водяних струменів-екранів, які поглинають та екранують теплову енергію, спрямовану на металевий борт об'єкта захисту, внутрішнє середовище якого заповнене нафтою, нафтопродуктом або їхніми парами у суміші з повітрям.

Даний спосіб захисту резервуарів відрізняється від традиційного тим, що його активний період триває без безпосередньої участі персоналу підрозділів пожежно-рятувальної служби, що дозволяє забезпечити їхню безпеку в умовах впливу небезпечних факторів пожежі. При цьому витрата води на відміну від традиційної методики скорочується до 80%.

Ефективність радіальних водяних струменів підтверджена експериментами, що проводилась у лабораторних і полігонних умовах. Результати експериментів підтвердили теоретичні положення дисертації.

гідравлічний розпилювач водяний пожежа

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах під час гасіння пожеж на складах нафти і нафтопродуктів (СНН) підрозділи пожежно-рятувальної служби застосовують широкий спектр технічних засобів і тактичних прийомів. Слід зазначити, що при існуючому підході до гасіння пожеж на інженерних спорудах (ІС) СНН, і зокрема в резервуарних парках для зберігання нафти і нафтопродуктів, захист палаючого та сусідніх з ним резервуарів вертикальних сталевих (РВС) забезпечується за рахунок подавання на верхні пояси стінок компактних водяних струменів з метою інтенсивного охолодження їхніх поверхонь, що перешкоджає виникненню температурних напружень металу з наступною втратою конструктивних параметрів (несучих огороджувальних властивостей).

Внаслідок проливання великої кількості води (до 180 л/с), всередині обвалування групи РВС створюється значний шар води, який згодом не дозволяє ефективно маневрувати персоналу пожежно-рятувальної служби, а у випадку виникнення екстремальної ситуації - швидко залишити небезпечну зону. Крім того, під час охолодження РВС персонал постійно знаходиться під впливом небезпечних факторів пожежі (НФП), особливо той, що виконує задачу охолодження сусідніх РВС (через теплове випромінювання факела полум'я).

Таким чином, виникла потреба у створенні такої методики протипожежного захисту резервуарних парків СНН і, насамперед, РВС, яка передбачатиме використання певного пристрою, що за технічним рішенням одночасно відповідав би вимогам ефективного захисту резервуарів від теплового випромінювання факела полум'я та забезпечував безпеку персоналу. Застосування цього пристрою має також сприяти скороченню кількості сил, загального часу гасіння пожежі та витрат води. Для реалізації цього рішення пропонується між палаючим і сусідніми з ним РВС встановлювати радіальні водяні струмені-екрани, які мають поглинати та екранувати теплову енергію конвективного потоку.

Слід зазначити, що параметри цих водяних струменів-екранів мають бути такими, щоб під час їхнього застосування відбувалося максимальне поглинання та екранування теплового потоку.

Отже, постає потреба дослідження впливу радіальних водяних струменів-екранів у повітряному просторі на зниження інтенсивності теплового потоку, який надходить від дифузійного факела полум'я палаючого РВС з нафтопродуктом. Важливим також є дослідження характеру прогріву металевої стінки РВС і його внутрішнього середовища до температури самоспалахування пароповітряної суміші і, таким чином, визначення ефективності поглинання теплової енергії радіальним водяним струменем.

Окремо слід зазначити, що з позиції сучасних будівельних норм РВС, ємність яких не перевищує 3000 м³, автоматичними установками водяного зрошення не обладнуються, тому в роботі основна увага приділяється захисту саме цих резервуарів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 року № 238 «Про затвердження Державної програми забезпечення пожежної безпеки...», у розділі ІІ якої «Пріоритетні напрямки наукових досліджень та розробок у галузі пожежної безпеки» визначено: «Виконати комплекс науково-дослідних, проектних та дослідно-технологічних робіт, спрямованих на розвиток теорії пожежогасіння…», а також Програмі науково-дослідної роботи за темою: «Розробити програму щодо забезпечення безпеки сільських населених пунктів та об'єктів на їх території» («Програма село»), яка затверджена начальником Головного управління Державної пожежної охорони МВС України 6 жовтня 2001 року (особиста участь автора - п. 1.4. додатку до календарного плану).

Мета роботи - встановлення гідравлічних параметрів і характеристик радіального водяного струменя для застосування як теплового екрана при пожежах у РВС, а також обґрунтування теплових обмежень.

Задачі дослідження:

проаналізувати особливості, переваги та недоліки існуючих технічних засобів, за допомогою яких проводиться охолодження водяними струменями РВС під час пожеж на складах нафти і нафтопродуктів;

теоретично обґрунтувати гідравлічні параметри і характеристики радіальних водяних струменів-екранів;

розробити модель струменеутворюючого пристрою для створення радіального водяного струменя, який дозволить з безпекою для персоналу проводити операції захисту РВС від теплового випромінювання факела полум'я;

розробити методику визначення гідравлічних параметрів і характеристик щілинних розпилювачів;

розв'язати теплотехнічну задачу нестаціонарного розподілення температури у стінці циліндричного сталевого резервуара та середовища, що знаходиться всередині, під впливом теплового потоку від факела полум'я;

розробити раціональні схеми та рекомендації керівникові гасіння пожежі щодо застосування щілинного струменеутворюючого пристрою під час захисту від теплового випромінювання сусідніх з палаючим РВС.

Об'єкт дослідження - незатоплені водяні струмені у повітряному просторі та використання їх для охолодження вертикальних сталевих резервуарів для зберігання нафти і нафтопродуктів і резервуар під впливом теплового потоку.

Предмет дослідження - розпилені водяні струмені та насадки для їх створення з метою захисту вертикальних сталевих резервуарів ємністю до 3000 м³ під час пожеж.

Методи дослідження - методи розв'язання нестаціонарних задач та експериментального дослідження геометричних параметрів встановлення радіального водяного струменя в лабораторії та на натурних зразках у полігонних умовах; теплофізичні методи аналізу процесів, які відбуваються під час гасіння пожеж нафтопродуктів у резервуарах; методи математичного планування експериментів та регресійний аналіз для визначення оптимальних параметрів струменеутворюючого пристрою для створення радіального водяного струменя; моделювання взаємодії елементів системи «палаючий резервуар - радіальний водяний струмінь - сусідній резервуар»; метод полігонних випробувань ефективності радіального водяного струменя.

Наукова новизна одержаних результатів:

запропоновані та експериментально досліджені системи радіальних водяних струменів-екранів, які забезпечують захист вертикальних сталевих резервуарів з нафтопродуктами від теплового впливу факела полум'я. Узагальнені результати цих досліджень і одержані емпіричні залежності, які використовуються у розрахунках пристроїв для створення радіальних водяних струменів-екранів, обґрунтована достатня їх точність;

вперше встановлені та перевірені в дослідах параметри радіальних водяних струменів-екранів для захисту від дії теплового потоку вертикальних сталевих резервуарів з нафтопродуктами;

одержано розв'язання нестаціонарної теплової задачі про прогрів тіла вертикального сталевого резервуара та середовищ, що знаходяться всередині, з урахуванням конвективних теплових потоків, які обумовлені пожежею;

виконана система розрахунків розподілення температур у тілі резервуара та підігріву середовища, що знаходиться всередині, яка дозволила встановити гідравлічні параметри і характеристики насадків для створення радіальних водяних струменів-екранів. Розроблена методика їх розрахунку для струменеутворюючих пристроїв з метою мінімізації витрат води, скорочення чисельності персоналу та підвищення рівня його безпеки в умовах пожежі.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дозволили виготовити у виробничих умовах насадок на пожежний лафетний ствол для створення радіальних водяних струменів-екранів (НРС), який може бути використаний на існуючій колісній та гусеничній пожежній техніці основного призначення (АЦ-40(131)137, АА-40(131)139, АА-60(7310)160.01, АВ-40(375Н)Ц50Н, АТС-59 та ін.) або автономно. Запропонований новий спосіб захисту РВС дозволяє зберегти їх конструктивні параметри (несучі огороджувальні властивості) під час гасіння пожежі, скоротити витрату води, кількість персоналу, а також, одночасно з цим, підвищити рівень його безпеки. Одержані теоретичні результати дозволили встановити черговість встановлення системи водяного захисту в залежності від надлишкового вмісту нафтопродуктів, їх парів і повітря у резервуарі.

Основні результати роботи реалізовані в рамках науково-дослідної роботи, яка проводилася на підставі договору від 07.04.98 про творче співробітництво між оперативно-тактичними кафедрами Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України та Академії цивільного захисту України.

Практичні результати впроваджено у практичну діяльність Головного Управління МНС України в Черкаській області, Криворізького Державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» (бензольне відділення цеху уловлювання коксохімічного виробництва), в оперативно-тактичну діяльність навчальної пожежної частини Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля та у навчальний процес ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми, визначено мету, задачі, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення результатів роботи.

У першому розділі «Аналітичний огляд стану науково-технічної задачі. Обґрунтування напрямку дослідження» розглянуто і проаналізовано основні типи насадків, що використовуються для формування водяних струменів з різними параметрами та гідравлічними характеристиками; проведено аналітичне порівняння можливостей застосування різноманітних насадків, що використовуються підрозділами пожежно-рятувальної служби під час теплового гідравлічного захисту фізичних об'єктів, зокрема РВС.

Ставлячи перед собою задачу захистити РВС від впливу теплового потоку за допомогою радіальних водяних струменів-екранів (водяних завіс) з метою скоротити сумарну витрату води, загальний час встановлення теплового захисту з одночасним захистом людей від небезпеки, необхідно зауважити: стволи з насадками для створення компактних водяних струменів, що застосовуються на сучасному етапі підрозділами пожежно-рятувальної служби, в даному випадку не відповідають змісту поставленої задачі через значні витрати води. Крім того, персонал пожежно-рятувальної служби в таких умовах витрачає значний час на проведення бойового розгортання та діє під постійним впливом НФП.

Водяні плівкові екрани можна створити у вигляді віялового водяного струменя, що надходить в атмосферу зі щілинного насадка спеціальної форми. Віяловий струмінь, так само як і круглий, що витікає з циліндричного насадка на стволі в атмосферу, має три характерні частини: компактну, роздроблену і краплинну. Нерозривність або суцільність потоку забезпечується тільки в компактній частині струменя. У роздробленій частині струменя відбувається його розрив на великі водяні фрагменти, суцільність струменя порушується і струмінь розширюється. У краплинній частині струменя водяний потік складається з безлічі крапель і струмінь представляє краплинно-водяний факел. Така характерна трансформація струменя розглядається в гідравліці. Причиною такої трансформації водяних струменів у повітрі є порушення стійкості руху струменя в результаті дії сил інерції і грузлих сил.

Тому, з урахуванням цих аспектів розглянутих питань задачами наступних розділів роботи є: встановити і обґрунтувати гідравлічні параметри та характеристики радіального водяного струменя для застосування як теплового екрана при пожежах у РВС.

У другому розділі «Задачі дослідження і теоретичне обґрунтування параметрів радіального водяного струменя» розв'язана нестаціонарна задача про розподілення температур у тілі вертикального сталевого резервуара з нафтопродуктом з урахуванням конвективної теплопередачі та підігріву середовища, що знаходиться всередині, обґрунтовано геометричні параметри радіального водяного струменя для конкретних умов його застосування - захисту від впливу теплового потоку РВС-3000.

Для оцінки пожежонебезпечності вертикального сталевого резервуара, в якому зберігається легкозаймиста рідина, необхідно знайти відповідь на питання нестаціонарної передачі тепла конвекцією до тіла резервуара та від нього, розподілення температур у тілі резервуара, а також підігріву середовища, яке знаходиться всередині. Цей підігрів важливий вже самий по собі, але він ще й значно впливає на величину тепловіддачі від резервуара до внутрішнього середовища.

Тому в дисертації додатково була розв'язана задача розподілення температур у стінці сусіднього з палаючим резервуара та внутрішнього середовища, що безпосередньо диктує вимоги до параметрів водяного теплозахисного екрана. Хоча ця задача має допоміжне значення, але без її розв'язання неможливо досягти основної мети дисертації.

Розподілення температур у тілі резервуара описується рівнянням

, (1)

де Т - температура; t - час; r - радіус; a - коефіцієнт температуропроводності. Граничними умовами задачі є



; (2)

, (3)

де _ст - коефіцієнт теплопровідності матеріалу, з якого виготовлено резервуар; _з, _вн - коефіцієнти тепловіддачі конвекцією від навколишнього повітря до зовнішньої поверхні резервуара та від поверхні до середовища, що знаходиться всередині резервуара; Т_н, Т_ср - температури навколишнього середовища та середовища всередині резервуара; R_з, R_вн - зовнішній та внутрішній радіуси резервуара.

Знаючи початкове розподілення температур у тілі резервуара та середовища, що знаходиться всередині, а також температуру Т_н у початковий момент часу, за відомими емпіричними зв'язками знаходимо коефіцієнти тепловіддачі _н, _вн. Визначивши тепловий потік у бік середовища, що знаходиться всередині резервуара, визначаємо його підігрів на порівняно малому проміжкові часу та розподілення температур у стінці резервуара. На кожному часовому проміжку уточнюється визначення перерахованих функцій.

Рівняння (1) приведено до безрозмірного вигляду введенням перемінних

, (4)

де Т₂ - характерний час, величина якого визначається так, щоб коефіцієнт при безрозмірних похідних по координаті дорівнював одиниці, внаслідок чого рівняння (1) набуває вигляду



. (5)

Рівняння (5) представляється у кінцево-різнисному вигляді

, (6)

.

Система рівнянь (6) розв'язується стандартним методом прогонки. Тоді розв'язання рівняння (6) відшукується у вигляді

, (7)

де прогоночні коефіцієнти визначаються за формулами

; (8)

при і = 0 ці коефіцієнти визначаються з умови (3), записаного у кінцевих різницях

. (9)

Його розв'язуємо сумісно з рівнянням (7), записаним для вузла і = 0. В результаті одержимо



. (10)

Знаючи F₀ і E₀, за формулами (8) послідовно знаходимо всі прогоночні коефіцієнти аж до вузла i = N-1.

Для здійснення зворотної прогонки на початку визначалася температура у вузлі i = N. Розв'язуючи сумісно рівняння (7), записаного для i = N, і рівняння (2), представленого у кінцево-різнисному вигляді

, (11)

одержимо

. (12)

Здійснивши за формулою (7) зворотну прогонку, знайдено безрозмірні температури у всіх вузлах аж до і = 0. Таким чином, знайдено розподілення температур у шуканий момент часу на часовому крокові (n + 1). Метод розрахунку детально наведено в дисертації.

Коефіцієнти тепловіддачі _з и _вн на зовнішній і внутрішній поверхнях резервуара визначались за відомими емпіричними зв'язками, при цьому коефіцієнти в'язкості, питомі теплопровідність і теплоємність визначались при температурах, які мали місце у шарах, що знаходяться поблизу зовнішньої та внутрішньої поверхонь резервуара, і коригувалися для кожного моменту часу. Перепади температур у випадках визначення коефіцієнтів тепловіддачі на зовнішній поверхні



,

а на внутрішній поверхні

, де Т_вн

температура внутрішнього середовища резервуара.

Результати розрахунків температур зовнішньої поверхні резервуара при різному вмісті бензину, суміші повітря з парами бензину та різним вмістом бензину. Характерною прийнята температура на зовнішній поверхні резервуара, оскільки вона тут завжди максимальна та обумовлюється можливістю руйнування ємності.

Знаючи розподілення температур у стінці резервуара, обчислювався потік тепла крізь неї, а також підігрів середовища, що знаходиться всередині резервуара, за формулою

, (13)

де С₁, С₂, С₃ - питома теплоємність, наприклад, повітря, бензину і сталі; G₁, G₂, G₃ - відповідні маси.

Однак на кожному часовому проміжку величина цього підігріву змінювалась, оскільки змінюється температура на зовнішній поверхні стінки резервуара і величина коефіцієнта тепловіддачі (величина теплового потоку залежить від часу).

Таким чином, встановлено, що на швидкість підвищення температури внутрішнього середовища резервуара суттєво впливає %-ний вміст нафтопродукту, товщина матеріалу, з якого виготовлено резервуар, і температура самоспалахування внутрішнього середовища (для бензину А-76 ця температура дорівнює 375 °С). Розв'язання нестаціонарної теплотехнічної задачі доводить необхідність встановлення теплового (водяного) захисту РВС.

У третьому розділі «Результати експериментальних досліджень радіального водяного струменя» наведено результати експериментальних досліджень, метою яких було - перевірити правильність висновків теоретичної частини роботи та визначення гідравлічних параметрів і характеристик НРС.

Експерименти проводились у лабораторних і полігонних умовах. Для лабораторних випробувань використовувався натурний прототип НРС у масштабі М 1:3, для проведення експериментів у полігонних умовах - натурний зразок НРС.

Результати експериментів у лабораторії показано, що в зоні І температура за радіальним водяним струменем не зростає протягом 120 хв. прогрівання зони теплового впливу. Незначне підвищення температури спостерігається у зоні ІІ і не змінюється аж до моменту досягнення максимальної температури прогрівання повітря до 468 С.

Результати експериментальних досліджень у полігонних умовах підтвердили позитивні результати експерименту в лабораторії та показали, що НРС є ефективним струменеутворюючим пристроєм для створення водяних завіс і може бути застосований для захисту від впливу теплового потоку сусідніх з палаючим РВС. Температура в зоні теплової дії знижується з 300-350 °С до 20-25 °С (при температурі навколишнього середовища +10 °С), що є безпечним за умовами експлуатації РВС, які заповнені легкозаймистими та горючими рідинами.

Визначення основних гідравлічних параметрів і характеристик НРС мало за мету: перевірку міцності та герметичності НРС під гідравлічним тиском; визначення фактичної витрати води, довжини радіального водяного струменя, кута факелу розпилення води, а також якості струменя та рівномірності розподілення крапель у ньому.

Експерименти показали, що радіальний водяний струмінь є найбільш ефективним при таких параметрах сегмента розпилення води і тиску на вході в НРС Р = 700 кПа: висота щілини h = 3 мм; ширина щілини a = 140 мм.

Фактична витрата води Q_В при випробуванні НРС у порівнянні з теоретичними розрахунками контролювалась за допомогою витратомірного пристрою класу точності 0,3 випробувального стенду та лічильника холодної води типу ВТ, який було встановлено у підвідній лінії ствола, та хронометра.

Для насадка з параметрами сегмента розпилення води: ширина 140 мм, висота 3 мм, раціональність якого встановлена та описана у дисертації, запропонована емпірична залежність між витратою Q_В і тиском Р, яка має вигляд Р = 6,4210⁹. Тут витрата виражена у л/с, а тиск - у кПа.

Одержані емпіричні залежності довжини і висоти радіального водяного струменя від ширини та висоти сегмента розпилення води у вигляді лінійних і квадратичних поліномів. Встановлено, що поліноми вигляду

, (14)

, (15)

де Х₁; Х₂ - висота і ширина щілини сегмента розпилення води насадка; Y₁; Y₂ - довжина і ширина радіального водяного струменя відповідно дають максимальне значення коефіцієнта множинної кореляції, яке складає 0,9. Подальше підвищення ступеню полінома практично не приводило до уточнення результату обчислення.

Одержані моделі нагріву резервуара дають можливість оцінити температуру матеріалу стінки резервуара в кожний момент часу, за умови, що задано значення густини теплового випромінювання.

Виходячи з принципу «найбільш небезпечний варіант розвитку подій» припустимо, що бокова поверхня ємності знаходиться під впливом q_max, випромінювання падає по нормалі до поверхні і повністю поглинається. Температура визначається співвідношенням

(16)

, (17)

де С - питома теплоємність металу, з якого виготовлена ємність, Дж/кг;

- товщина стінки, м;

- густина металу (кг/м³);

- коефіцієнт чорноти поверхні;

- стала Больцмана.

У кінцевому вигляді значення температури стінки резервуара у визначений момент часу має вигляд

, (18)

де Q - частина теплового ефекту пожежі, яка йде на випромінювання;

G₀ - загальна витрата води;

r₀ - радіус частинки води (r₀ = 710^-10, м);

S - площина, яку необхідно захистити, м²;

0,5 c - час перебування крапель у водяній завісі.

Загальна витрата води на створення 1 м² водяної завіси дорівнює



, (19)

де - коефіцієнт ослаблення впливу випромінювання.

У четвертому розділі «Рекомендації щодо застосування радіальних водяних струменів під час захисту вертикальних сталевих резервуарів від термічного впливу факела полум'я» надано рекомендації щодо вибору вхідних і вихідних параметрів радіального водяного струменя-екрана та РВС з метою визначення схеми, за якою має бути встановлено систему водяного захисту.

Для захисту трьох РВС при трьох палаючих. Такий вибір з набору вхідних і вихідних параметрів не єдиний. За допомогою НРС може бути вирішене широке коло досить об'ємних задач, а саме: гасіння низових лісових пожеж, створення водяних завіс для захисту окремого обладнання під час пожеж на зливально-наливних нафтових естакадах, захист нафтоналивних цистерн від дії зони теплового впливу на пожежах залізничного, морського, автодорожнього транспорту та ін. У рамках даної роботи це коло питань не розглядалось. У подальшому видається за доцільне розвинути цей науковий напрямок, зокрема, розробку математичних моделей, постановку та розв'язання на їх основі задач оптимізації та ін. Результати наступних досліджень необхідно оформити у вигляді рекомендацій щодо прийняття рішень керівником гасіння пожежі у конкретній обстановці.

ВИСНОВКИ

1. Запропоновані та експериментально досліджені системи радіальних водяних струменів-екранів, які забезпечують захист вертикальних сталевих резервуарів з нафтопродуктами від теплового впливу факела полум'я. Узагальнені результати цих досліджень і одержані емпіричні залежності, які використовуються у розрахунках пристроїв для створення радіальних водяних струменів-екранів.

2. Виконана система розрахунків, яка дозволила встановити гідравлічні параметри і характеристики насадків для створення радіальних водяних струменів-екранів. Розроблена методика їх розрахунку для струменеутворюючих пристроїв з метою мінімізації витрат води, скорочення чисельності персоналу та підвищення рівня його безпеки в умовах пожежі.

3. Розв'язана нестаціонарна задача про розподілення температур у тілі вертикального сталевого резервуара з нафтопродуктом з урахуванням конвективної теплопередачі та підігріву середовища, що знаходиться всередині. Числові дослідження, які проведені з використанням цього рішення, дозволяють встановити черговість встановлення системи водяного захисту залежно від надлишкового вмісту нафтопродуктів, їх парів і повітря у резервуарі.

4. Згідно із запропонованим у дисертаційній роботі способом водяного захисту резервуарів під час пожеж основними параметрами радіальних водяних струменів-екранів є: кут встановлення +43,5; висота над рівнем земної поверхні 2,5 м; довжина струменя 30 м; кут розпилення води 47 при стандартній відстані між резервуарами 12,6 м. Дослідами встановлено, що даний спосіб дозволяє скоротити кількість персоналу підрозділів пожежно-рятувальної служби, який залучається до створення системи водяного захисту, і витрати води в середньому в 4,5 і 4,6 рази відповідно, що на 77% та 78% менше, ніж за традиційною методикою охолодження резервуарів.

5. Встановлені та перевірені у дослідах параметри радіальних водяних струменів-екранів для захисту від дії теплового потоку вертикальних сталевих резервуарів із нафтопродуктами.

6. Розроблені раціональні схеми розташування засобів для здійснення захисту сусідніх з палаючим вертикальних сталевих резервуарів ємністю до 3000 м³ за допомогою насадків на пожежний лафетний ствол для створення радіальних водяних струменів-екранів, які враховують різноманітні варіанти розвитку пожежі групи резервуарів для зберігання нафти і нафтопродуктів на 4-6 одиниць в обвалуванні з пожежею в 1-3 РВС-3000, а також рекомендації керівникові гасіння пожежі щодо застосування даних схем.



ПУБЛІКАЦІЇ

Дендаренко Ю.Ю. Радіальні теплоізоляційні водяні струмені для протипожежного захисту вертикальних сталевих резервуарів: Вісник Черкаського державного технологічного університету. - № 3. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - С. 114-116.

Голендер В.А., Сенчихін Ю.М., Сировой В.В., Дендаренко Ю.Ю. Про сучасний підхід до вирішення завдань пожежної тактики: Коммунальное хозяйство городов: Научно-технический сборник. - Вып. 15. - Ч. І. - К.: Техніка, 1998. - С. 142-145.

Дендаренко Ю.Ю., Голендер В.А. Підвищення ефективності використання гусеничної пожежної техніки під час гасіння пожеж на складах нафти і нафтопродуктів: Коммунальное хозяйство городов: Научно-технический сборник. - Вып. 20. Ч. І - К.: Техніка, 1999. - С. 179-181.

Дендаренко Ю.Ю. Особенности тушения пожаров в резервуарах вертикальных стальних: Проблемы пожарной безопасности: Сб. научн. тр. - Вып. 5. - Харьков: ХИПБ МВД Украины, 1999. - С. 80-82.

Шеренков И.А., Дендаренко Ю.Ю. Веерные свободные водяные струи для теплозащиты при пожарах: Науковий збірник будівництва. - Вып. 18. - Харків: ХДТУБА-ХОТВ АБУ, 2002. - С. 293-297.

Токарь И.Я., Шеренков И.А., Дендаренко Ю.Ю. Теплотехническое обоснование пожароопасности вертикального стального резервуара, содержащего легковоспламеняющуюся жидкость: Науковий збірник будівництва. - Вып. 25. - Харків: ХДТУБА-ХОТВ АБУ, 2004. - С. 115-121.

Дендаренко Ю.Ю. До питання про застосування повітряно-механічної піни при гасінні пожеж нафти і нафтопродуктів // Матеріали 3-ї Міжнародної науково-практичної конференції УкрНДІПБ «Пожежна безпека». - Київ, 1997. - С. 302-303.

Дендаренко Ю.Ю., Шутенко В.І. Вплив пожеж, аварій і катастроф на навколишнє середовище // Матеріали Четвертої Міжнародної науково-практичної конференції «Екологія і освіта: питання теорії та практики». - Черкаси, 1998. - С. 185-187.

Дендаренко Ю.Ю. К вопросу об особенностях тушения пожаров в резервуарных парках // Матеріали ІV науково-практичної конференції «Пожежна безпека-99»: Науковий збірник. - Ч. ІІІ. - Черкаси: ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля МВС України, 1999. - С. 126-131.

Голендер В.А., Дендаренко Ю.Ю. Масштабування бойових дій при гасінні пожеж у резервуарних парках // Матеріали ІV науково-практичної конференції «Пожежна безпека-99»: Науковий збірник. - Ч. І. - Черкаси: ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля МВС України, 1999. - С. 74-77.

Голендер В.А., Сыровой В.В., Ковалюх Р.В., Дендаренко Ю.Ю., Линчевский Е.А. К вопросу о снижении профессионального риска при тушении пожаров и ликвидации последствий чрезвычайных ситуацій // Тезисы доклада 2-й научно-практической конференции КМУЦА «Безпека підприємств у надзвичайних ситуаціях. Підвищення рівня підготовки різних категорій населення, які навчаються з безпеки життєдіяльності людини». - К., 1998. - С. 30-31.

Виноградов А.Г., Дендаренко Ю.Ю. Екранування конвективного потоку за допомогою водяної завіси // Пожежна безпека-2001: Збірник наукових праць. - Львів: СПОЛОМ, 2001. - С. 289-291.

Виноградов А.Г., Дендаренко Ю.Ю. Екранування теплового випромінювання за допомогою водяної завіси // Пожежна безпека-2001: Збірник наукових праць. - Львів: СПОЛОМ, 2001. - С. 291-293.

Виноградов А.Г., Дендаренко Ю.Ю., Дядченко О.І., Шеренков І.А. Новий підхід до охолодження резервуарів з нафтою і нафтопродуктами під час пожеж. Матеріали наук.-практ. конф. // Науковий збірник. - Черкаси: ЧІПБ, 2001. - С.134 - 139.

Сенчихин Ю.Н., Дендаренко Ю.Ю. Насадок для создания радиальных водяных струй, снижающих воздействие теплового потока // Материалы ІІ Международной научно-практической конференции «Чрезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация», посвященной 150-летию пожарной службы Республики Беларусь (Минск, 23-25 июля 2003 г.): Тез. докл.: В 2 ч. Ч 1 /. - Мн.: Изд. центр БГУ, 2003. - С. 327-329.

Размещено на Allbest.ru

...