6. Перебіг захворюваності на професійну пилову патологію (пневмоконіоз) у зварювальників та ливарників відбиває динаміку рівнів запиленості виробничого середовища у відповідних виробництвах, про що свідчить наявність “відстроченого” кореляційного зв'язку (r = 0,7) між показниками “рівень запиленості - коефіцієнт захворюваності”. Цей віддалений ефект у зварювальному виробництві виявляється приблизно через 10 років, а в ливарному - через 15-20 років.

7. Абсолютний (АR) та відносний (RR) ризик розвитку пневмоконіозу та хронічного бронхіту у зварювальників та ливарників пропорційно зростає в залежності від концентрацій пилу у повітрі виробничого середовища, стажу роботи та дозового навантаження пилом.

Критичним щодо появи ризику захворювання на пневмоконіоз серед електрозварювальників може вважатися накопичення стажевої дози пилу близько 500 г. При накопиченні стажевої дози пилу 1000-1500 г. виявляється найбільший ризик захворюваності на пневмоконіоз.

Наявність у зварювальному аерозолі оксидів марганцю та оксидів азоту підвищує ризик захворювання на пневмоконіоз у 1,5-2 рази.

8. Абсолютний (AR) та відносний (RR) ризик розвитку пневмоконіозу та хронічного пилового бронхіту у ливарників перебуває в залежності від концентрації пилу та стажу роботи в професії. Найвищий абсолютний ризик (0,7) спостерігається при сполученій дії концентрацій пилу понад 5 ГДК та стажу роботи в професії понад 40 років.

Критичною стажевою дозою, що складає ризик виникнення пневмоконіозу та хронічного бронхіту є доза 500-700 г, найбільший показник ризику (0,8) спостерігається при накопиченні стажевої дози пилу 1500 мг. При зростанні накопиченої дози пилу з 500г до 1500 г вірогідність захворювання на пневмоконіоз у ливарників зростає більш як у 4 рази.

9. Ризик захворювання на професійний пиловий бронхіт у ливарників суттєво залежить від вмісту оксиду вуглецю у повітрі виробничого середовища. При однакових рівнях пилових експозицій наявність оксиду вуглецю, що перевищує ГДК в 2 рази підвищує ризик захворювання в 1,4-2,0 рази.

10.Встановлено, що більшу чутливість до впливу пилу щодо захворюваності на пневмоконіоз серед професійних груп зварників на ливарників, виявляють молоді особи (до 30 років), де зв'язок “концентрація пилу - ризик” має лінійний характер, в той же час як у старших вікових групах ця залежність нагадує експоненту.

11. Робітники, що працюють у ткальному виробництві Польщі (ткачі, прядильники, чесальники) зазнають впливу інтенсивного шуму (2-3 ступінь шкідливості за критеріями “Гігієнічної класифікації праці”), пилу рослинного походження (1 ст., 3 кл.), а прядильники - також впливу нагріваючого мікроклімату (1ст., 3 кл.).

12. Особливостями професійних пилових захворювань дихальної системи у ткачів є високий ризик ранньої появи цих захворювань (при накопиченні стажевої дози пилу менше ніж 500 г) та їх масовий характер (до 90% експонованих осіб). Подальше “накопичення” стажевої дози пилу у осіб, що залишились на виробництві (1000-1500 г і більше) супроводжується зростанням захворюваності лише на 3-7%. Виявлені закономірності можуть свідчити про наявність і роль алергізуючих компонентів пилу ткаль як факторів ризику професійних пилових захворювань у ткачів.

13. Для мінімізації професійних ризиків, пов'язаних з впливом пилу (прийнятий ризик 10% хворих) стаж роботи в професії повинен бути обмеженим

для електрозварювальника:

- при концентраціях пилу 1-2 ГДК до 10 років;

- при концентраціях пилу 2-5 ГДК до 7 років;

- при концентраціях пилу > 5 ГДК до 5 років;

для ливарника:

- при концентраціях пилу 1-2 ГДК до 13 років;

- при концентраціях пилу 2-5 ГДК до 11 років;

для ткача:

- при концентраціях пилу 1-2 ГДК до 4 років.

14. На основі комплексних гігієнічних, клінічних та статистичних досліджень з використанням індивідуального аналізу та розрахунків професійних ризиків обґрунтовані нові ГДК пилу, які при 8- годинній зміні у зварювальному виробництві повинні складати 2 мг/м3, у ливарному виробництві - 2,3 мг/м3.

15. Страхування працівників пилонебезпечних професій повинно базуватися на знанні кількісних критеріїв ризику професійних захворювань в залежності від конкретних умов праці (рівнів запиленості на робочих місцях).

Такі критерії за показниками додаткового відносного ризику в залежності від зростання дозового пилового навантаження запропоновані за результатами виконаних досліджень для професійних груп зварників та ливарників.

Список наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

Статті в наукових провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Rabenda A. Poprawa higieny przemyslowej przez optymalna organizacje stanowiska pracy //Оchrona pracy.- 1979.- Nr 3.- S. 8-9.

2. Rabenda A. Moduіowy sposуb porobu prуb dla oznaczania stopnia naraїenia na stonowisku o okreslowo zmiennym zapyleniu //Medycyna pracy.- 1979.- Nr 6.- S. 431-437.

3. Rabenda A. Fizyczne i chemiczne szkodliwoњci przemysіowe //0chrona lokalnego њrodowiska pracy.- Zielona Gуra, 1980.- S. 117-141.

4. Rabenda A. Wystкpowanie pylicy pluж u spawaj№cych pуіautomatycznie w њwietle badaс њrodowiskowych //Medycyna pracy.- 1980.- Nr 3.- S.239-253.

5. Rabenda A. Skodliwosci przemysіowe w zaodrzanskich zakіadach przemysіu metalowego "Zastaі" w Zielonej Gуrze (wyniki pomiarуw, skutki patologiczne) //Seszyty naukowe.- Zielona Gуra, 1982.- Nr 10.-S. 229-235. .

6. Rabenda A. W sprawie normatywуw higienicznych, //0chrona pracy.-1982.-Nr 1-4.-S. 15-17.

7. Rabenda A. Ocena zgodnoњci њrednich wynikуw z pomiarуw okreslowych i calozmianowych na przykіadzie grawimetrycznych, stacjonarnych pomiariw pylu caіkowitego //Medycyna pracy.- 1988.-Nr 4.-S. 288-293.

8. Rabenda A. Skodliwosci przemysіowe i uci№їliwoњci w przemiasie wіуkienniczym // Krajowa konferencja "Problemy ochrony pracy i srodowieska naturalnego w przemyњle lekkim.- Zielona Gora-Drzonkow, 1988. - S.1-20.

9. Zub A., Rabenda A., Bujnowicz M. Czynniki zawodowe sprzyjaj№ce zachorowaniom na przewіekle nieswoiste choroby ukіadu oddechowego w zakіadach odlewniczych // Zdrowie publiczne.-1988.-Nr7.-S.347-345. (Загальна ідея роботи, проведення гігієнічних досліджень).

10.Rabenda A. Sposoby okreњlania relacji dotycz№cych wpіywu њrodowiska pracy na czіowieka // Zastosowania Ergonomii.- 2000.- Nr 3/4.-S. 73-81.

11.Rabenda A. Szacowanie ryzka pylicy //ATEST.- 2000.- Nr 5.- S. 42-44.

12. Rabenda A. Ocena ryzyka wzglкdnego pylicy i przewlekіego zapalenia oskrzeli na wybranych stanowiskach pracy spawaczy //Zdrowie publiczne.- 2001.- T. 111.- Nr 3.- S. 174-177.

13. .Rabenda A. Analiza zachorowalnoњci i badanie trendуw zmiennych jakoњciowych chorуb zawodowych wywoіanych pyіem przemysіowym w wybranych zakіadach pracy //Medycyna pracy.-2001.-T. 52.-Nr l .-S.15-22.

14. .Rabenda A. Empirial and theoretical evaluation of the risk calculated based on retrospective studies of the respiratory system occupational diseases caused by industrial dust. //0ccupational risk in didactic, leaming and training of ergonomics, work safety and labour protection.- Poznaс, 2002.- P.283-296.

15. Rabenda A. Ryzyko wzglкdne pylicy pіuc populacji spawaczy z zakіadu metalowego // Medycyna pracy.- 2003.- T. 54.- Nr l.- S. 45-50.

16. Рабенда А. Оцінка відносного та абсолютного професійного ризику здоров'ю на робочих місцях електрозварювальників //Гигиена труда.- Киев, 2000.- Вып. 31.- С. 83-89.

17. Рабенда А. Ризик професійних захворювань, викликаних промисловим пилом на робочих місцях в ливарнях та ткальнях //Гигиена труда.- Киев, 2001.- Вып. 32.- С. 34-40.

18. Кундиев Ю.И., Чернюк В.И., Витте П.Н., Чебанова О.В., Рабенда А. Изучение профессионального риска здоровью - актуальная проблема медицины труда //Журнал АМН Украины.- 2001.- Т. 7.- № 3.- С. 550-559. (Дисертантом проведені гігієнічні дослідження та розрахунки ризиків).

19. Rabenda A. Jest choroba czy jej nie ma //Ochrona pracy.- 2000.- No 10.- S. 4-5.

20. Рабенда А. Аналіз розповсюдженості та динаміки професійної пилової захворюваності у Польщі //Гигиена труда. - Киев, 2003.- Вып. 34.- Т. 2.- С. 845-852.

У інших наукових виданнях:

21. Rabenda A., Zub A. Prognozowanie zawodowego uszkodzenia sluchu w zakladzie przemyslu wlokienniczego //Ochrona pracy.- 1979.- No 9.- S.7-9. (Загальна ідея роботи, проведення гігієнічних досліджень).

22. Rabenda F. Ukryte choroby zawodowe. Atest //Ochrona pracy.- 2004.- No 2.- S. 14.

23. Rabenda A. Ocena narazenia zawodowego spawaczy za wskaznika ryzyka wzgednego //Tezy na sympozium Polskiego Towazystwa Higienistow Przemyslowych. Lodz, czerweniec, 2002.- Lodz, 2002.- S. 15.

Анотація

А.Рабенда. “Ризик професійних пилових захворювань як гігієнічна проблема” - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 - Гігієна.- Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2004 .

Виявлено основні закономірності формування професійних ризиків пилових захворювань у електрозварювальників, ливарників та робітників ткального виробництва Польщі в залежності від умов праці та особливостей професійної діяльності.

Встановлена доз-ефектна залежність розвитку пневмоконіозу та хронічного пилового бронхіту від пилового навантаження, стажу роботи в професії та ролі при цьому віку працюючих.

Суттєво доповнена концепція дозного підходу в гігієнічній оцінці різних видів пилу та доведена адекватність такого підходу у вивченні професійних ризиків пилових захворювань на основі епідеміологічних досліджень.

Запропоновано удосконалений методичний підхід до гігієнічної оцінки середньозмінного пилового навантаження в умовах інтермітуючого впливу виробничого пилу.

Розроблено систему профілактичних заходів працюючих на пилонебезпечних виробництвах.

Ключові слова: електрозварювальники, ливарники, ткачі, пил, дозний підхід, пневмоконіоз, хронічний бронхіт, бронхіальна астма, професійний ризик здоров'ю, профілактика.

Аннотация

А.Рабенда. “Риск профессиональных пылевых заболеваний как гигиеничная проблема” - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 14.02.01 - Гигиена. - Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2004 .

Диссертация посвящена установлению закономерностей формирования профессиональной заболеваемости бронхолегочной системы у работающих в электросварочном, литейном и ткацком производстве с использованием основных принципов методики рискометрии.

Гигиеническими исследованиями установлено, что лица исследуемых профессий (электросварщики, литейщики, ткачи) подвергаются воздействию комплекса вредных факторов производственной среды физической и химической природы.

В соответствии с критериями “Гигиенической классификации труда по уровню запыленности воздуха рабочей зоны (превышение ПДК в 2-5 раз) условия труда соответствуют 3 классу 2-3 ст. вредности и опасности. Соответствующими вредными факторами в электросварочном производстве являются оксиды марганцы марганца, железа, азота (3 кл., 1-2 ст.) и шум (3 кл. 2 ст.); в литейном производстве - формальдегид (класс 2), шум, вибрация, нагревающий микроклимат (3 класс 1-2 ст.); в ткачестве интенсивный шум (3 кл. 2 ст.).

Установлено, что в структуре профессиональной заболеваемости в Польше удельный вес пылевых заболеваний бронхолегочной системы составляет 13,3%. До 20% заболеваемости пневмокониозом и до 50% заболеваемости хроническим профессиональным бронхитом приходится на работающих в электросварочном и литейном производстве. Профессиональная бронхиальная астма и профессиональный хронический бронхит составляют около 90% профессиональной заболеваемости органов дыхания у работников ткацкого производства.

Выявлена зависимость динамики профессиональной заболеваемости пылевой этиологии от изменения уровней запыленности воздушной среды на предприятиях и наличие отдаленных корреляционных связей между показателями “уровень запыленности - коэффициент заболеваемости”, которые в сварочном производстве проявляются через 10 лет, а в литейном - через 15-20 лет.

Основные закономерности формирования профессиональных рисков пылевых заболеваний у электросварщиков, литейщиков и рабочих ткацкого производства Польши обусловлены наличием доз-эффектной зависимости. Развитие пневмокониоза и хронического пылевого бронхита от интенсивности пылевых нагрузок, стажа работы, а также с учетом возраста работающих.

Существенно дополнена концепция дозного подхода к гигиеничной оценке разных видов пыли и доказана адекватность такого подхода в изучении профессиональных рисков пылевых заболеваний на основе эпидемиологических исследований.

Предложен усовершенствованный методический подход к гигиеничной оценке среднесменной пылевой нагрузки в условиях интермиттирующего влияния производственной пыли.

Разработана система профилактических мероприятий работающих на пылеопасных производствах. В их числе - уточнение гигиенических нормативов пыли, “защита временем” работающих в условиях пылевого воздействия; разработка критериев социального страхования работников пылеопасных производств; рекомендации по применению средств индивидуальной защиты.

Ключевые слова: электросварщики, литейщики, ткачи, пыль, дозный подход, пневмокониоз, хронический бронхит, бронхиальная астма, профессиональный риск здоровью, профилактика.

Annotation

A.Rabenda. “Risk of occupational dust diseases as hygienic problem” - Manuscript.

Dissertation for doctor of science competition in hygiene (biological sciences) - speciality 14.02.01 - Hygiene.- Institute for Occupational Health of AMS of Ukraine, Kyiv, 2004.

Main regularities of occupational risks of dust diseases in electrowelders, founders and workers of weaving production in dependence from work conditions and peculiarities of professional activity were established.

Dosa-effect dependence of pneumoconiosis and chronic dust bronchitis development from dust load, length of service in profession and age of workers was ascertained.

Conception of dose approach in hygienic evaluation of different kind of dust was significantly added and adequacy such approach in studying of occupational risks of dust diseases on the epidemiological studies base was proved.

Improved methodological approach to hygienic evaluation of average time-weighted dust load during shift in conditions intermittent of production dust influence was proposed system of prophylactic measures for workers of dust dangerous productions was developed.

Key words: electrowelders, founders, weavers, dust, dose approach, pneumoconiosis, chronic bronchitis, bronchial asthma, occupational risk for health, prophylaxis.

Размещено на Allbest.ru