Охорона праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Охорона праці



В Україні на державному і регіональному рівнях ведеться посилена робота, відносно реалізації конституційного права громадян на охорону життя, здоров'я, безпечні умови праці, навчання і відпочинку, розробляються комплексні заходи, система навчання, спрямованих на відвертання нещасним випадкам на виробництві і професійним захворюванням.

Охорона праці, відповідно до Закону України «Про охорону праці» - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, направлених на збереження здоров'я та дієздатності людини в процесі праці.

Відповідно цього ж Закону жодне підприємство, цех, дільниця, виробництво не можуть бути прийняті та введені в експлуатацію, якщо на них не забезпечені здорові та безпечні умови праці. Проблеми охорони праці набули в сучасних умовах особливу актуальність в зв'язку з прискоренням науково-технічного прогресу. Завдання економічного та соціального розвитку України вимагають швидкого технічного переозброєння виробництва в усіх галузях, створення та випуску машин та обладнання, що дозволять поліпшувати умови праці та підвищувати його продуктивність.

Забезпечення безпечних і здорових умов праці в значній мірі залежить від правильної оцінки небезпечних, шкідливих виробничих факторів. Однакові по складності зміни в організмі людини можуть бути викликані різними причинами. Це можуть бути фактори виробничого середовища, надмірне фізичне і розумове навантаження, нервово-емоційна напруга, а також різне сполучення цих причин.

У даному розділі вирішується питання охорони праці студентки на стадії обробки даних для побудови полів потужності експозиційної дози безперервного рентгенівського і гамма-випромінювання всередині виділеного еліпса (рис. 1) за допомогою підпрограми Сontourplot системи комп'ютерних обчислень Maple-12 на підставі даних спостережень в різні дні листопада-грудня 2013 території частини Київського району м. Харкова.

Лабораторія, у якій працює студентка знаходиться в учбовому корпусі ХНУ ім. В.Н. Каразіна на кафедрі фізико-енергетичного факультету.



1. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів, що впливають на студента при обробці даних експерименту

1.1 Організація робочого місця

1) Стіни приміщень для роботи з ПК мають бути пофарбовані чи обклеєні шпалерами пастельних кольорів з коефіцієнтом відбиття 40 - 60 %. У випадках, коли такі приміщення зорієнтовані на південь, вікна повинні обладнуватися сонцезахисними пристроями (жалюзі, штори і т. п.).

2) Для освітлення приміщень з ПК необхідно використовувати люмінесцентні світильники. Освітленість робочих місць у горизонтальній площині на висоті 0,8 м від підлоги повинна бути не менше 400 лк. Вертикальна освітленість у площині екрану не більше 300 лк.

3) У приміщеннях для роботи з ПК необхідно проводити щоденне вологе прибирання та регулярне провітрювання протягом робочого дня. Видалення пилу з екрану необхідно проводити не рідше одного разу на день.

Приміщення, в якому проводилася робота, має загальну площу 18 м², висоту стелі 2,5 м, у довжину 4,5 м. У приміщенні знаходиться 2 робочих місць з ПК. Кожне робоче місце обладнане робочім столом площею 1,2 м², стільцем та персональним комп'ютером, що складається з монітора, системного блоку, клавіатури та миші. Слід відзначити, що площа одного робочого місця оператора ПК не повинна бути меншою за 6м , а об'єм не менший за 20м [1], тобто площі та об'єму даного приміщення вистачає для розташування 2 робочих місць операторів ПК.

Аналіз умов праці показує, що у приміщенні на програміста можуть негативно впливати наступні фізичні та психофізіологічні фактори:

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

- підвищена або знижена вологість повітря;

- недостатня освітленість робочого місця;

- підвищений рівень шуму на робочому місці;

- підвищена іонізація повітря;

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

- нервово-психічні перевантаження (розумова перенапруга, перенапруга аналізаторів);

- фізичні перевантаження (одноманітна поза викликає статичну втому).

1.2 Мікроклімат робочої зони програміста

Робота програміста за енерговитратами відноситься до категорії легких робіт Іа, Іб, тому повинні дотримуватися наступні вимоги згідно ДСН 3.3.6.04299:

- оптимальна температура повітря - 22⁰С (допустима - 20-24⁰С), оптимальна відносна вологість - 40-60% (допустима - не більш 75%), швидкість руху повітря не більш 0,1 м/с.

Виміряні за допомогою приладів (психрометр Августа) температура та вологість у лабораторії відповідають вказаним у таблиці для теплого періоду року. робочий мікроклімат програміст ергономіка

Розташовані у приміщенні 7 ПК являються джерелами тепловиділень, крім того для підтримання у приміщенні в холодний період року оптимальних параметрів мікроклімату використовуються нагріті поверхні опалювальної системи. Нормованим показником ІЧВ являється гранично допустима густина потоку енергії Іг.д, Вт/м , яка встановлюється в залежності від площі опромінюваної поверхні тіла людини (Sопр). Нормовані рівні складають: Іг.д =35 Вт/м² при Sопр > 50%; Іг.д =70 Вт/м² при Sопр ~ 25-50%; Іг.д =100 Вт/м² при Sопр < 25%



1.3 Освітлення робочого місця

Нормованим параметром природного освітлення згідно ДБН В.2.5-28 - 2006 являється коефіцієнт природного освітлення (КПО). КПО встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт. Робота програміста відноситься до робіт середньої точності (ІУ розряд зорових робіт, мінімальний розмір об'єкту розрізнення складає 0,5-1,0мм), для яких при використанні бокового освітлення КПО=1,5%. Для штучного освітлення нормованим параметром виступає Емін -

мінімальний рівень освітленості, та Кп - коефіцієнт пульсації світлового потоку, який не повинний бути більшим ніж 20%. Мінімальна освітленість встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт. Для ІV розряду зорових робіт вона складає 300-500 лк.

1.3.1 Перевірка освітленості робочого місця програміста в лабораторії на кафедрі ЕОМ на відповідність розряду зорової роботи

За даними вимірювань (люксметр Ю-116) рівень природної освітленості поверхні, де розташований ПК програміста, складає 200 лк при освітленості тієї же поверхні відкритим небосхилом в 20000 лк, тобто КПО = 1%, що не відповідає нормативному КПО.

Для штучного освітлення у приміщенні використовуються люмінесцентні лампи, які в порівнянні з лампами розжарювання мають ряд істотних переваг: за спектральним складом світла вони близькі до природного світла; мають підвищену світлову віддачу (у 2-5 разів вищу, ніж у ламп розжарювання); мають триваліший термін служби (до 10 тис. годин).

Розрахунок штучного освітлення проведемо для кімнати площею 18 м , ширина якої складає 4м, довжина - 8м, висота - 3м за методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Для визначення потрібної кількості світильників, які повинні забезпечити нормований рівень освітленості, визначимо світловий потік, що падає на робочу поверхню за формулою:

F--=ЕSKZ/--n,

де F - світловий потік, що розраховується, Лм;

E - нормована мінімальна освітленість, Лк; Е = 300 Лк;

S - площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S=18м2 );

Z - відношення середньої освітленості до мінімальної (зазвичай приймається рівним 1,1... 1,2, в нашому випадку Z =1,1);

K - коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників в процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення і характеру робіт, що проводяться в ньому, в нашому випадку К = 1,5);

n - коефіцієнт використання світлового потоку, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп, і обчислюється в долях одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, забарвлення стін і стелі, що характеризуються коефіцієнтами відбиття від стін (сст.) і стелі (сстелі), значення коефіцієнтів дорівнюють сст = 40% і сстелі=60%.

Обчислимо індекс приміщення за формулою:

,

де S - площа приміщення, S = 18м2;

h - розрахункова висота підвісу, h = 2,4 м;

A - ширина приміщення, А = 4 м;

B - довжина приміщення, В = 4,5 м.

Підставивши значення отримаємо: і=0,79. Знаючи індекс приміщення, за ДБН В.2.5-28 -2006. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і

штучне освітлення, знаходимо п=0,22. Підставимо всі значення у формулу для визначення світлового потоку F:

, Лм

Для освітлення використані люмінесцентні лампи типу ЛБ 40-1, світловий потік яких Fл = 4320 Лм.

,

де N - визначуване число ламп;

F - світловий потік, F = 40500 Лм;

Fл - світловий потік однієї лампи, Fл = 4320 Лм.

N=40500/4320=9,375

В приміщенні використовуються світильники типу ЛПО. Кожен світильник комплектується двома лампами. Тобто необхідно використовувати 6 світильників із 12 працюючими лампами в них.

У приміщенні, де аналізувалось робоче місце програміста працює 7 ламп, тому рівень штучного освітлення не задовольняє санітарним нормам.

1.4 Вплив шуму на програміста

Як було вказано вище, в лабораторії знаходиться сім робочих місць з ПК, кожне з яких устатковане монітором, вінчестером в системному блоці, трьома вентиляторами системи охолоджування ПК та клавіатурою. Крім того поряд працює периферійна техніка. Таким чином у приміщенні мають місце шуми механічного і аеродинамічного походження, широкосмугові із аперіодичним підсиленням при роботі принтерів. Орієнтовні еквівалентні рівні звукового тиску джерел шуму, що діють на програміста на його робочому місці, представлені в таблиці 1. Допустимий еквівалентний рівень шуму для робочого місця програміста складає 50 дБА [12]. Розрахуємо середній рівень шуму на робочому місці оператора при роботі всієї вказаної техніки.

Таблиця 1 - Рівні звукового тиску від різних джерел.

Джерело шуму	Рівень шуму, дБА
Жорсткий диск	45
Вентилятор	45

Рівень шуму, що виникає від декількох некогерентних джерел, що працюють одночасно, підраховується на підставі принципу енергетичного підсумовування рівня інтенсивності окремих джерел:

де L_i - рівень звукового тиску і-го джерела шуму; п - кількість джерел шуму. Підставивши значення рівня звукового тиску для кожного виду устаткування у формулу, отримаємо: L= 10lg(10^4,5+10^4,5+10^5,5 +10^5,0)=44,2 дБ.

За наявності декількох джерел шуму з однаковим рівнем інтенсивності Ь загальний рівень шуму визначають за формулою: L = L_i+10lgп. У нашому випадку таких джерел сім, отже загальний рівень шуму буде визначатися так: L=44,2+ 10lg 7 = 52,7дБ.

Розраховане значення середнього рівня шуму перевищує гранично допустимий рівень шуму для робочого місця програміста, тобто слід передбачити заходи по зниженню рівня шуму.

1.5 Виробничі випромінювання

Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань від монітору комп'ютера представлені в таблиці 2. Нормованим параметром невикористаного рентгенівського випромінювання виступає потужність експозиційної дози. На відстані 5 см від поверхні екрану монітору її рівень не повинен перевищувати 100 мкР/год. Максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці програміста зазвичай не перевищує 20 мкР/год.

Таблиця 2 - Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань

Найменування параметра	Допустимі значення
Напруженість електричної складової електромагнітного поля на відстані 50 см від поверхні відеомонітора	10 В/м
Напруженість магнітної складової електромагнітного поля на відстані 50 см від поверхні відеомонітора	0,3 А/м
Напруженість електростатичного поля не повинна перевищувати: для дорослих користувачів для дітей дошкільних установ і що вчаться середніх спеціальних і вищих учбових закладів	20кВ/м 15кВ/м

На відстані 5-10 см від екрана і корпуса монітора рівні напруженості можуть досягати 140 В/м по електричній складовій, що значно перевищує допустимі значення.

1.6 Електробезпека. Статична електрика

Приміщення лабораторії за небезпекою ураження електричним струмом можна віднести до 1 класу, тобто це приміщення без підвищеної небезпеки (сухе, без пилу, з нормальною температурою повітря, ізольованими підлогами і малим числом заземлених приладів).

На робочому місці програміста з всього устаткування металевим є лише корпус системного блоку комп'ютера, але тут використовуються системні блоки, що відповідають стандартові фірми ІВМ, у яких крім робочої ізоляції передбачений елемент для заземлення і провід з жилою, що заземлює, для приєднання до джерела живлення.

Основні причини ураження людини електричним струмом на робочому місці:

- дотик до металевих неструмоведучих частин (корпусу, периферії комп'ютера), що можуть виявитися під напругою в результаті ушкодження ізоляції:

- нерегламентоване використання електричних приладів:

- відсутність інструктажу співробітників з правил електробезпеки.

На протязі роботи на корпусі комп'ютера накопичується статична електрика. На відстані 5-10 см від екрана напруженість електростатичного поля складає 60-280 кВ/м, тобто в 10 разів перевищує норму 20 кВ/м.

1.7 Важкість та напруженість праці

Оцінка напруженості праці здійснювалась на підставі обліку всіх наявних значущих показників, які можуть перевищувати нормативні рівні [50].

Розподіл функцій за ступенем складності завдання - належить до класу 2 (обробка, виконання завдання та його перевірка). Характер виконуваної роботи - належить до класу 2 (робота за встановленим графіком з можливим його коректуванням у ході діяльності). Навантаження на зоровий аналізатор (при відстані від очей працюючого до об'єкта розрізнення не більше 0,5 м), при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни) - належить до класу 2 (5,0-1,1 мм більше 50 % часу; 1,0-0,3 мм до 50 % часу; менше 0,3 мм до 25 %). Спостереження за екранами відеотерміналів (годин на зміну) - належить до класу 3.2 (більше 4 годин). Монотонність праці. Кількість елементів (прийомів, необхідних для реалізації простого завдання або в операціях, які повторюються багаторазово) - належить до класу 3.1 (5-3 прийоми). Режим праці (фактична тривалість робочого дня (год.) - належить до класу 1 (6-7 годин). Наявність регламентованих перерв та їх тривалість - належить до класу 2 (перерви регламентовані, недостатньої тривалості: від 3 % до 7 % часу зміни). Отже робоче місце за показниками напруженості трудового процесу відноситься до класу 3.1 - Шкідливий (напружена праця).

Важкість праці. Оцінка важкості праці здійснюється на підставі обліку всіх наявних значущих показників. При цьому спочатку встановлюється клас кожного із вимірюваних показників, а кінцева оцінка важкості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь важкості.

Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну): при локальному навантаженні (за участю м'язів кистей та пальців рук) - належить до класу 1 (до 20000). При загальному навантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового поясу) - належить до класу 1 (до 10000). Робоча поза - належить до класу 2 (періодичне перебування в незручній позі (робота з поворотом) тулуба, незручним розташуванням кінцівок та/або фіксованій позі (неможливість зміни взаєморозташування різних частин тіла відносно одна одної) до 25 % часу зміни.) Нахили корпуса (вимушені, більше 30), кількість за зміну - належить до класу 1 (до 50). Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом протягом зміни), км: по горизонталі - належить до класу 1 (до 4). По вертикалі - належить до класу 1 (до 2). Отже робоче місце за показниками важкості трудового процесу відноситься до класу 2 - Допустимий, середнє фізичне навантаження.



2. Розробка заходів з охорони праці

2.1 Ергономіка та організація робочого місця

Після проведення аналізу робочого місця програміста в лабораторії було з'ясовано, що воно не відповідає встановленим вимогам. Також у результаті аналізу були виявлені порушення в організації безпосередньо самого робочого місця програміста. У зв'язку з цим пропонується організувати робоче місце програміста наступним способом:

- висота над рівнем підлоги робочої поверхні, на якій працює програміст, повинна складати 720 мм. Бажано, щоб робочий стіл при необхідності можна було регулювати по висоті в межах 680-780 мм;

- оптимальний розмір поверхні столу 1600 х 1000 мм . Під столом повинен бути простір для ніг з розмірами по глибині 650 мм. Робочий

стіл оператора повинен також мати підставку для ніг, розташовану під кутом 15^о до поверхні столу. Довжина підставки - 400 мм, ширина - 350 мм. Відстань клавіатури від краю столу повинна бути не більш 300 мм, що забезпечить програмісту зручну опору для передпліч. Відстань між очима й екраном монітору повинне складати 40-80 см;

- робочий стілець програміста повинен бути оснащений підйомно- поворотним механізмом. Висота сидіння повинна регулюватися в межах 400-500 мм. Глибина сидіння повинна складати не менш 380 мм, а ширина - не менш 400 мм. Висота опорної поверхні спинки не менш 300 мм, ширина - не менш 380 мм. Кут нахилу спинки стільця до площини сидіння повинен змінюватися в межах 90 - 110⁰.

Виходячи з результатів аналізу важкості та напруженості праці пропоную скоротити час роботи за комп'ютером, робити перерви сумарний час яких повинен складати 50 хвилин при 8-ми годинній зміні.

При конструюванні устаткування й організації робочого місця користувача ПК слід забезпечити відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташуванняергономическим вимогам з урахуванням характеру виконуваної користувачем діяльності, комплексності технічних засобів, форм організації праці та основного робочого становища користувача.

Конструкція робочого столу мають забезпечувати оптимальне розміщення на робочої поверхні використовуваного устаткування з урахуванням її кількості і конструктивних особливостей (розмір ПК, клавіатури та інших.), характеру виконуваної роботи. У цьому припускається використання робочих столів різних конструкцій, відповідальних сучасним вимогам ергономіки.

Конструкція робочого стільця (крісла) мають забезпечувати підтримку раціональної робочої пози під час роботи на ПК, дозволяти змінювати позу із метою зниження статичного напруги м'язівшейно-плечевой області й спини попередження розвитку втоми.

Тип робочого стільця (крісла) мусить вибиратися залежно від характеру і тривалості роботи з ПК з урахуванням зростання користувача.

Робочий стілець (крісло) може бутиподъемно-поворотним і регульованішим за висотою і кутках нахилу сидіння і спинки, і навіть відстані спинки від переднього краю сидіння, у своїй регулювання кожного параметра повинна бути незалежною, легко здійснюваної плюс надійну фіксацію.

Поверхня сидіння, спинки та інших елементів стільця (крісла) мусить бути напівм'якої, знескользящим, неелектризующимся івоздухопроницаемим покриттям, які забезпечують легку очищення від забруднень.

Екран відеомонітора повинен бути від очей користувача на оптимальній відстані 600-700 мм, але з ближче 500 мм з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів.

Приміщення з ПК необхідно обладнати аптечкою першої допомогу йуглекислотними вогнегасниками.



2.2 Нормалізація повітря робочої зони

Для створення й автоматичної підтримки в лабораторії незалежно від зовнішніх умов оптимальних значень температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря, у холодний час року використовується водяне опалення, у теплий час року застосовується кондиціонування повітря.

2.3 Виробниче освітлення

Під час аналізу освітлення на робочому місті програміста було встановлено, що воно не відповідає встановленим нормам, тому для покращення умов праці рекомендуємо збільшити рівень загальної освітленості приміщення шляхом встановлення 5 додаткових ламп.

Також для підтримки запроектованого освітлення у чистому виді необхідно скласти графік, де передбачити очищення віконних блоків і світильників не менше 2 разів на рік.

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

* освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення -найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;

* необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;

* на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

* в полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);

* величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

* слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.



2.4 Захист від виробничого шуму

Як міри по зниженню шуму можна запропонувати:

- облицювання стелі і стін звукопоглинаючим матеріалом (знижують шум на 6-8 дб);

- екранування робочого місця (постановкою перегородок, діафрагм);

- установка в комп'ютерних приміщеннях устаткування, що робить мінімальний шум;

- раціональне планування приміщення.

Для зменшення шуму в аналізованій лабораторії пропоную використовувати замість матричного принтера, що створює багато шуму, більш тихий - лазерний принтер.

2.5 Захист від електромагнітних полів

Для попередження впровадження небезпечної техніки всі дисплеї повинні бути сертифіковані.

2.6 Електробезпека

Електробезпечність у приміщенні лабораторії пропоную забезпечити наступними технічними способами і засобами захисту:

- для зменшення накопичення статичної електрики застосовувати зволожувачі і нейтралізатори, антистатичне покриття підлоги;

- забезпечити приєднання металевих корпусів устаткування до жили, що заземлює. Заземлення корпуса ПК забезпечити підведенням жили, що заземлює, до розеток. Опір заземлення 4 Ом, згідно (ПУ^) для електроустановок з напругою до 1000 В. а також організаційними заходами:

- своєчасне проведення інструктажів з техніки безпеки;

- заборонення використання непередбачених у лабораторії електричних приладів, таких як електричні чайники, обігрівачі.

Заходи щодо усунення небезпеки ураження електричним струмом зводяться до правильного розміщення устаткування та електричних кабелів. Інші заходи щодо забезпечення електробезпеки, збігаються з загальними заходами пожежо- та електробезпеки.

В якості профілактичних заходів для забезпечення пожежної безпеки слід використовувати скриту електромережу, надійні розетки з пожежобезпечних матеріалів, силові мережі живлення устаткування виконувати кабелями, розрахованими на підключення в 3-5 разів більшого навантаження, включати й виключати живлення обладнання за допомогою штатних вимикачів. Треба регулярно робити очистку внутрішніх частин комп'ютерів, іншого устаткування від пилу, розташовувати комп'ютери на окремих неспалюваних столах. Для запобігання іскріння необхідно рідше встромляти і виймати штепсельні вилки з розеток.

Размещено на Allbest.ru

...