Надання першої долікарської допомоги потерпілому

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Криворізький економічний інститут

Кафедра менеджменту та міжнародної економіки

Індивідуальна робота

З дисципліни безпека життєдіяльності

на тему:

Надання першої долікарської допомоги потерпілому

Студентки 1 курсу

факультету менеджменту

групи МН-14-1

Артеменко К.О.

Науковий керівник: Бащук Г.О.

Кривий Ріг-2014

Мета

Навчитись надавати долікарську допомогу потерпілому у надзвичайних ситуаціях. Знати набір медикаментів та засобів аптечки швидкої допомоги, та їх призначення.

перший долікарський допомога реанімаційний

Введення

Першу медичну допомогу потребують особи, з якими трапився нещасний випадок або в яких раптово виникло важке захворювання, що загрожує життю.

Нещасним випадком називається ушкодження органів людини або порушення їхньої функції при раптовому впливі навколишнього середовища. Нещасні випадки часто трапляються в умовах, коли немає можливості швидко повідомити про них на станцію швидкої медичної допомоги. У таких обставинах надзвичайно важливого значення набуває перша невідкладна медична допомога, яка повинна бути надана на місці пригоди до прибуття лікаря або доставки постраждалого до лікувального закладу. При нещасних випадках постраждалі, їхні родичі, сусіди або випадкові свідки нерідко звертаються за допомогою у найближчі медичні заклади (аптека, зубопротезна майстерня, лабораторія, санітарно-епідеміологічна станція (СЕС), дитячий садочок тощо). Медичні працівники цих закладів повинні негайно прийти на допомогу.

Для того щоб вміти кваліфіковано надавати першу невідкладну медичну допомогу при нещасних випадках та раптових захворюваннях, усі медичні працівники повинні чітко знати основні ознаки різних ушкоджень, раптових захворювань, уявляти наскільки небезпечні для постраждалого або хворого можуть бути ці ушкодження або стан.

Але у результаті виникнення й розвитку будь-якої надзвичайної ситуації, можуть з'явитися постраждалі або навіть жертви. Характер надзвичайної ситуації не дає змоги заздалегідь підготувати ресурси, необхідні для надання медичної допомоги . У зв'язку з цим постає питання про надання першої долікарської допомоги потерпілим.

Перша долікарська допомога надається безпосередньо на місці поразки або поблизу від нього з використанням підручних засобів.

1. Визначення поняття перша долікарська допомога

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА -- комплекс медичних заходів, спрямованих на надання медичної допомоги при невідкладних станах, які відмічають на виробництві, у побуті, під час дорожньо-транспортних пригод, катастроф, техногенних аварій та при гострих неврологічних, терапевтичних, хірургічних та термінальних станах. Ненадання Першої долікарської допомоги при нещасних випадках, раптових гострих захворюваннях людини призводить до тяжких наслідків, аж до летальних. Своєчасна Перша долікарська допомога відіграє важливу роль у подальшому лікуванні потерпілих і хворих, сприяє скороченню термінів їх медичної та трудової реабілітації.

2. Загальні принципи надання першої долікарської допомоги

Перша медична допомога - це сукупність доцільних дій, спрямованих на збереження життя і здоров'я потерпілого.

Основними принципами, якими керуються при наданні першої долікарської допомога, є:

v правильність і доцільність дій;

v швидкість та рішучість при виконанні дій;

v продуманість та спокій.

Людина, яка надає першу долікарську допомогу, повинна знати:

ь характерні ознаки порушення функцій організму потерпілого;

ь загальні принципи надання першої долікарської допомоги при отриманих ушкодженнях;

ь способи евакуації людей.

Людина, що надає допомогу, повинна вміти:

Ш оцінити стан здоров'я потерпілого;

Ш визначити, якої допомоги він потребує;

Ш забезпечити прохідність повітря через верхні дихальні шляхи;

Ш виконати штучне дихання та зовнішній масаж серця;

Ш зупинити кровотечу;

Ш накласти пов'язку при ушкодженні;

Ш іммобілізувати ушкоджену частину тіла при переломі кісток;

Ш надавати допомогу при тепловому та сонячному ударах, отруєнні, ураженні електричним струмом, опіках;

Ш користуватися аптечкою швидкої допомоги.

При наданні першої допомоги необхідно керуватися такою послідовністю дій:

· усунути вплив на організм людини факторів, які загрожують її здоров'ю та життю;

· оцінити стан потерпілого;

· визначити послідовність дій щодо рятування потерпілого залежно від тяжкості травми, що становить найбільшу загрозу для його життя;

· викликати швидку допомогу або медичних працівників, якщо є така можливість;

· виконувати необхідні дії для рятування потерпілого в порядку терміновості;

· підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичних працівників.

Тому, хто надає долікарську допомогу, треба розрізняти ознаки життя і смерті.

Розрізняють дві фази смерті - клінічну та біологічну. Тривалість клінічної смерті 5-7 хвилин. Незворотні явища протягом цього часу ще не настають, організм можна повернути до життя.

Ознаки життя або клінічної смерті

3. Набір медикаментів та засобів, які входять в обов'язковий перелік аптечки швидкої допомоги

Список медикаментів та засобів, які входять в обов'язковий перелік аптечки швидкої допомоги:

4. Види ураження, їх ознаки

Види ураження:

§ Втрата свідомості (ВС). Ознаки: виявляються у широкому спектрі симптомів, починаючи від шоку, непритомності, закінчуючи станом клінічної смерті.

§ Шок. Ознаки: блідість, холодний піт, розширенні зіниці, короткочасна втрата свідомості, посилене дихання і пульс, зниження АТ. При важкому шоці - блювання, спрага, попелястий колір обличчя, посиніння губ,мочок вух, кінчиків пальців, інколи може спостерігатися мимовільне сечовиділення.

§ Непритомність. Ознаки: звичайно непритомність настає раптово, але інколи перед нею бувають блідість, блювання, позиви до блювання, слабкість, позіхання, посилене потовиділення. У цей період пульс прискорюється, АТ знижується. Під час непритомності пульс уповільнюється до 40-50 ударів за хвилину.

§ Струс мозку. Ознаки: моментальна втрата свідомості, яка може бути короткочасна або тривати кілька годин. Можуть спостерігатися порушення дихання , пульсу, нудота, блювота.

§ Кровотечі. Ознаки: артеріальна кровотеча характеризується яскраво-червоним кольором крові. Кров б'є фонтаном. При капілярній кровотечі вона виділяється краплями. Венозна кров має темно-червоне забарвлення.

§ Переохолодження. Ознаки: на початковому етапі потерпілого морозить, прискорюється дихання і пульс, підвищується артеріальний тиск, потім настає переохолодження , рідшає пульс, дихання, знижується температура тіла. Після припинення дихання, серце може ще деякий час скорочуватися. При зниженні температури тіла до 34-32 С затьмарюється свідомість, припиняється вільне дихання , мова стає неусвідомленою.

§ Відмороження. Розрізняють 4 ступеня: почервоніння і набряк; утворення пухирів; утворення струпа; омертвіння частин тіла.

§ Перегрівання. Ознаки: легкий ступінь - загальна слабкість, недомагання, запаморочення, нудота, посилена спрага, шкіра обличчя червона, вкрита потом, пульс і дихання прискоренні, температура тіла 37.5-38.9 С. Середній ступінь - температура тіла 39-40 С , сильний головний біль, різка м'язова слабкість, миготіння в очах, шум в вухах, болі в ділянці серця, виражене почервоніння шкіри; сильне потовиділення, посиніння губ, прискорення пульсу до 120-130 ударів за хвилину, часте і поверхневе дихання. Тяжкі ступені - перегрівання тіла кваліфікується по різному:

якщо температура повітря і його вологість підвищена, говорять про тепловий удар. Якщо довго діяли сонячні промені - сонячний удар. При цьому температура тіла піднімається вище 40 С, непритомність і втрата свідомості, шкіра потерпілого стає сухою, у нього починаються судороги, порушується серцева діяльність, може спостерігатися мимовільне сечовиділення, припиняється дихання.

§ Термічні опіки. Розрізняють 4 ступені: почервоніння і набряк; пухирі наповнені жовтуватою рідиною; утворення некрозу шкіри (струпів); обвуглювання тканин.

§ Хімічні опіки. Ознаки: за глибиною ураження тканин хімічні опіки поділяються на 4 ступені: чітко виражене почервоніння шкіри, легкий набряк, що супроводиться болем і почуттям опіку; великий набряк, утворення пухирів різного розміру і форми; потемніння тканин або поблідіння через кілька хвилин, годин. Шкіра набрякає, виникають різні болі; глибоке змертвіння не лише шкіри, а й підшкірне, жирової клітковини, м'язів, зв'язкового апарату суглобів.

Опіки кислотами дуже глибокі , на місці опіку утворюється сухий струп. При опіках лугами тканини вологі, тому ці опіки переносяться важче, ніж опіки кислотами.

§ Ураження електричним струмом. Ознаки: викликає зміни в нервовій системі, її подразнення, параліч, спазм м'язів, опіки. Може статися судорожний спазм діафрагми головного дихального м'яза і серця. Внаслідок цього відбувається зупинка серця і дихання.

§ Попадання стороннього тіла в око.

§ Отруєння загального характеру. Ознаки: загальна слабкість. Нудота, блювота (неодноразова), переймоподібний біль в животі, блідість, підвищення температури тіла до 38-40 С, частий слабкий пульс, судоми. Блювання і пронос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.

§ Гіпоксія (кисневе голодування). Ознаки: вираженість прояву залежить від швидкості падіння парціального тиску кисню у дихальній суміші. Розрізняють 4 стадії: збільшення легеневої вентиляції, прискорення пульсу, легке запаморочення. Підвищення АТ; послаблюється мислення, дихання і пульс часті, стук у скронях, запаморочення, інколи настає періодичне дихання (Чейн-Стокса); посиніння шкірних покривів, плутаність мислення, нудота, блювота. Клінічні судоми, втрата свідомості; втрата свідомості, можлива зупинка дихання, після чого серце ще деякий час продовжує скорочуватися.

5. Послідовно правильні рятувальні й реанімаційні долікарські дії у ситуації з ДТП

На трасі сталося ДТП. Населених пунктів поблизу немає. Пора року - літо. Поруч полезахисна смуга. У ДТП є постраждалий з ознаками клінічної смерті та наявністю закритого перелома лівої ноги. Аптечки швидкої допомоги в автомобілі немає.

Ознаки клінічної смерті та дії долікарської допомоги потерпілому:

При раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання, наступає стан клінічної смерті. Якщо відразу ж розпочати непрямий масаж серця і штучне дихання (штучну вентиляцію легень), то є шанс урятувати постраждалого. Штучну вентиляцію легень виконують різними способами; з них найрозповсюдженіший -- «із рота у рот».

Перш ніж розпочати штучне дихання, потрібно покласти постраждалого на спину і переконатися, що його верхні дихальні шляхи вільні. З цією метою голову постраждалого максимально відхиляють назад. Якщо щелепи стиснуті, треба висунути нижню щелепу вперед і, натискуючи на підборіддя, відкрити рот, потім серветкою очистити ротову порожнину від сторонніх тіл (слини, блювотних мас і т. ін.), зафіксувати язик і розпочати штучне дихання: накласти на відкритий рот потерпілого розкриту серветку (носову хустинку), затиснути йому ніс, зробити глибокий вдих, щільно притулити свої губи до губ потерпілого (для герметичності) і з силою видихнути повітря йому в рот. Вдувати треба таку кількість повітря, щоб воно щоразу якомога повніше розправляло легені потерпілого (це можна побачити, стежачи за рухом грудної клітки). При пораненні (ушкодженні) нижньої щелепи, штучне дихання можна здійснити іншим способом: вдувати повітря через ніс постраждалого (рот має бути закритим). Повітря вдувають ритмічно 16--18 разів за 1 хвилину, до поновлення природного дихання або до встановлення певних ознак смерті.

При раптовому припиненні серцевої діяльності, ознаками якого є відсутність пульсу, серцебиття і реакції зіниць на світло (зіниці широко розкриті і не реагують на світло), негайно розпочинають непрямий масаж серця: постраждалого кладуть на спину на тверду, жорстку поверхню. Стають з лівого боку від нього і кладуть свої долоні одна на одну на ділянку нижньої третини грудинної кістки постраждалого. Енергійними ритмічними поштовхами, прямими руками (50--60 разів за 1 хв.) натискують на груди, після кожного поштовху відпускаючи руки, щоб дати можливість випростатися грудній клітці. Передня стінка грудної клітки повинна зміщуватися на глибину не менше 3--4 см.

Непрямий масаж серця виконується у поєднанні зі штучним диханням .У цьому випадку допомогу постраждалому надають двоє або троє. Перший робить непрямий масаж серця, другий -- штучне дихання способом «із рота у рот», а третій стоїть справа від постраждалого, підтримує його голову і має бути готовим замінити будь-кого з тих, хто надає допомогу, щоб штучне дихання і непрямий масаж серця здійснювалися безперервно. Під час вдування повітря натискати на грудну клітку не можна, це потрібно робити поперемінно: 4--5 натискань на грудну клітку (на видиху), потім один вдих.

Штучне дихання, у поєднанні з непрямим масажем серця, є найпростішим способом реанімації (оживлення) людини, котра перебуває у стані клінічної смерті.

Дії долікарської допомоги при закритих переломах нижньої кінцівки:

Перша допомога при переломах полягає в забезпеченні повного спокою пошкодженої частини тіла (кінцівки) та усунення рухомості кісткових відламків у місці перелому. Для цього необхідно іммобілізувати постраждалу частину тіла, тобто зробити її нерухомою, що досягається накладенням утримує пов'язки або найкраще транспортної шини. Стандартні готові шини бувають металевими - сітчастими або дротяними, іноді дерев'яними.

Шини найкраще накладати на оголену частину тіла, однак при наданні першої допомоги, особливо в умовах геологорозвідувальних робіт, доцільніше накладати транспортні шини поверх одягу. Якщо шина накладається на оголену частину тіла, то її потрібно обернути ватою, хусткою, особливо в місцях, де вона прилягає до кісткових виступів. Шина, загорнута ватою, повинна бути щільно приладнані до пошкодженої частини тіла, складаючи з нею як би одне ціле. Це досягається застосуванням марлевих бинтів, косинок, хусток, рушників, мотузок і т.п.

Але у данному випадку підручних засобів немає. У такій ситуації користуються другою кінцівкою, як шиною. Тобто постраждалу кінцівку підручними засобами (хустина, мотузка, шматок одягу) прив'язуємо до здорової кінцівки для того, щоб обмежити рухливість постраждалої кінцівки.

Висновок

Вивчаючи нещасні випадки та готуючи заходи щодо боротьби з ними, значну увагу необхідно приділити наданню першої долікарської допомоги, яка відіграє важливу роль у процесі подальшого лікування потерпілого і нерідко вирішує подальший стан його здоров'я.

У разі виникнення нещасного випадку більшість людей не може ефективно надати допомогу потерпілому. їх неспроможність діяти швидко, рішуче і правильно пояснюється відсутністю відповідних знань, а також сильними емоційними переживаннями, нездатністю приборкати страх та хвилювання. Інколи хвилини вирішують наслідок нещасного випадку - життя або смерть, інвалідність або сприятливий результат. Крім того, травми часто трапляються в таких умовах, коли немає можливості терміново викликати "швидку допомогу", або в перші хвилини скористатися допомогою лікаря. У таких випадках дуже часто життя людини залежить від колег по роботі, друзів чи просто випадкових людей, що опинилися поруч, їх вміння надати потерпілому першу медичну допомогу до прибуття лікаря.

Список використаної літератури

Перша допомога при ушкодженнях та нещасних випадках / Борисов Є. С., Буров Н. Є., Поляков В. А. та ін; Під ред. В. А. Полякова. - М.: Медицина, 1990. - 120 с.

Перша допомога при переломах. - М.: изд-во «Медицина», 1968. - 31 с.

Долікарська допомога потерпілим при дорожньо - транспортних пригодах. - К.: вид-во «Удмуртія», 1977. - 40 с.

ДСТУ 2293-93. ССБП. Охорона праці. Терміни та визначення.

Размещено на Allbest.ru