Зв'язок ергономіки з науками

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1. Зв'язок ергономіки з безпекою праці та іншими науками

2. Методи ергономічних досліджень

3. Роль психофізіологічних властивостей людини

4. Вплив ергономіки на формування умов праці

5. Вимоги ергономіки до проектування техніки

6. Ергономічний аналіз трудової діяльності

7. Виробнича естетика та її вимоги до умов праці

1. Зв'язок ергономіки з безпекою праці та іншими науками

Якщо узагальнити, то ергономіка тісно переплітається практично з усіма науками, що описують, моделюють систему "людина - техніка - середовище", оскільки всі вони можуть мати спільні завдання

Як було сказано вище, ергономіка займається комплексним вивченням і проектуванням трудової діяльності з метою оптимізації знарядь, умов і процесів праці. Вона виникла на стику технічних наук, психології, фізіології та гігієни праці. Всі вони, за винятком технічних наук, вивчають один і той же об'єкт, але переслідують різні цілі, розглядають людину в праці з різних точок зору і користуються різними методами.

Ергономіка - це наука, яка вивчає проблеми, що виникають у системі "людина-техніка-середовище", з метою оптимізації трудової діяльності оператора, створення для нього комфортних і безпечних умов, підвищення за рахунок цього його продуктивності, збереження здоров'я і працездатності. З цього, визначення видно, що предметом ергономіки є трудова діяльність людини, а об'єктом дослідження - система "людина-техніка-середовище".

2. Методи ергономічних досліджень

Ергономічну оцінку системи "людина-техніка-середовище" можна здійснювати диференційованим методом, при якому використовуються окремі ергономічні показники, чи комплексним методом, при якому визначають один узагальнений ергономічний показник.

Ці розділи, разом узяті, і складають ергономіку як науку (рис. 1.3)

Розділи ергономіки: гігієнічний, фізіологічний, психофізіологічний, психологічний, антропометричний.

3. Роль психофізіологічних властивостей людини

Відповідно до складу ергономічної системи в основу цієї класифікації повинні бути покладені три головних ознаки: особливості зв'язків оператора з машиною і предметом праці й умови праці оператора.

Насамперед зв'язки здійснюються через інформаційну взаємодію оператора з машиною, яку можна розділити на три етапи.

1. Сприйняття інформації (перцепція) або шляхом безпосереднього спостереження виробничого процесу, або шляхом спостереження за показниками контрольно-вимірювальних приладів, що відбивають параметри ходу виробничого процесу. Перцепція здійснюється за допомогою органів відчуття, звідки отримана інформація передається в центральну нервову систему людини.

2. Переробка (трансформація) отриманої інформації, здійснювана в центральній нервовій системі, що приводить до прийняття визначеного рішення. На характер рішення, його правильність і швидкість прийняття впливає не тільки інформація, що надходить ззовні, але і внутрішня інформація. ергономіка психофізіологічний естетика

3. Видача прийнятого рішення виконавчим органом і виконання цього рішення. Даний етап називається керуванням і в системі "людина-машина" здійснюється шляхом впливу на органи керування машини з метою внесення необхідних змін у процес, що відбувається в системі. Виходом у цьому випадку є виконавчі органи людини, входом - органи керування машини.

4. Вплив ергономіки на формування умов праці

Безпека праці є однією з головних цілей ергономіки. У відповідності з трудовим правом охорона праці гарантована сукупністю правових норм, які визначають систему заходів, безпосередньо спрямованих на забезпечення здорових і безпечних умов праці. До системи техніки безпеки відносяться служби техніки безпеки та виробничої санітарії у всіх галузях народного господарства. Нагляд і контроль за дотриманням правил з охорони праці здійснюють спеціально уповноважені державні органи: Держгіртехнагляд, Держенергонагляд, Госсаннадзор та ін Крім них цю роботу ведуть профспілки та складається в їхньому віданні технічна інспекція праці. Служба нагляду і контролю спирається на науково обгрунтовані, перевірені досвідом технічні вимоги, які, безумовно, забезпечують безпеку праці працівників.

У процесі розвитку виробництва істотно змінюються умови, характер і зміст праці людини. З одного боку, відкриваються більш широкі можливості для полегшення праці, звільнення людини від виконання одноманітних, трудомістких ручних операцій. З іншого боку, швидке зростання енергетичних, швидкісних і інших параметрів техніки, підвищення рівня автоматизації технологічних процесів (особливо при незавершеною або неповної автоматизації) призводять до появи нових чинників, несприятливо впливають на організм людини.

5. Вимоги ергономіки до проектування техніки

Правильне рішення задачі проектування взаємодії людини і техніки може бути досягнуте на основі обліку тих зв'язків, що реально існують між технікою, технологією виробництва й умовами праці, ними породжуваними. Сьогодні до проектування техніки і робочих місць залучаються не тільки фахівці, що займаються вивченням людини і його діяльністю, але і проектувальники-ергономісти, що володіють необхідними методами, засобами, практичними навичками. Розробка й оцінка проектних рішень по створенню зручної, надійної і безпечної техніки і робочих місць виділені в спеціальну область - проектування системи "людина - техніка - середовище". Це проектування спрямоване на забезпечення заданих ергономічних властивостей системи, що сприяє підвищенню працездатності людей, що експлуатують чи обслуговують техніку. При цьому із самого початку проектується система "людина - техніка - середовище", а не тільки технічні засоби, що лише на стадії їх практичної "припасування" до людини стають компонентом цієї системи. На даному шляху відкриваються принципово нові можливості по забезпеченню оптимального робочого навантаження на організм людини і що дозволяють проектувати трудову діяльність, виходячи з принципів комфортності і підвищення продуктивності праці.

6. Ергономічний аналіз трудової діяльності

Для того щоб забезпечити оптимальні умови роботи, найбільші зручності поводження з машиною або приладом, були залучені вчені - математики, біологи, лікарі. Вони почали займатися дослідженнями трудової діяльності людини, його нерозкритими психофізичними ресурсами і можливостями.

Істотною зміною трудової діяльності людини, синтезуванням в ній багатьох трудових функцій. [1] Ергономіка сформувалася на стику наук - психології, фізіології та гігієни праці, соціальної психології, анатомії і ряду технічних наук. В умовах науково-технічної революції різко зросли вартість технічних засобів та "ціна" помилки людини при управлінні складними системами.

При вирішенні такого роду завдань необхідно узгодити між собою отд. рекомендації психології, фізіології, гігієни праці, соціальної психології тощо, співвіднести їх і пов'язати в єдину систему вимог до того або іншого виду трудової діяльності людини.

До основних цілей ергономіки слід віднести:

підвищення ефективності системи "людина-техніка-середовище" (СЛТС);

підвищення безпеки праці;

забезпечення умов для розвитку особистості в процесі праці: правильний розподіл функції між людиною і технічними засобами; задіяти вищі функції організму

7. Виробнича естетика та її вимоги до умов праці

Виробнича естетика включає планувальну, будівельно-оформлювальну і технологічну.

Планувальна естетика включає структуру, розміри, розміщення і взаємозв'язок приміщень. Вона повинна розробити найкоротші шляхи переміщення людей, транспортних засобів, створити умови для впровадження прогресивної технології і підвищення продуктивності праці.

Ергономічні вимоги до організації робочих місць

Важливим етапом роботи з упровадження типових проектів організації робочих місць є їхнє узгодження (так називана прив'язка) з конкретними умовами на підприємстві. У якихось деталях типовий проект може не збігатися з місцевими умовами, наприклад по габаритах устаткування, по оснащенню підйомно-транспортними чи механізмами по розмірах і вазі предметів праці. У цих випадках необхідне коректування окремих елементів типового проекту: чи Збільшення зменшення площі робочого місця, його чи висоти зміна розмірів стелажів для тимчасового збереження заготівель, матеріалів і продукції і т.д.

Загальний стан організації й обслуговування робочих місць може бути приблизно охарактеризоване за допомогою коефіцієнта рівня організації робочих місць (Корм), що визначається за формулою:

Корм = РМтип / РМобщ

де РМтип і РМобщ - відповідно кількість робочих місць, організованих по типових проектах, і загальна кількість робочих місць на чи підприємстві в цеху.

Ергономічна оцінка робочих місць

Робоче місце є первинною ланкою, чи клітинкою елементом трудового і виробничого процесу. Подібно тому як організм чи людини тварини складається з безлічі елементарних осередків - кліток, будь-який виробничий і трудовий процес можна розчленувати на первинні структурні одиниці - робочі місця.

Під робочим місцем в організації праці і виробництва розуміється частина виробничого чи простору зона трудових дій чи робітника групи робітників (ланки, бригади), де безпосередній але здійснюються трудові процеси.

Просторове компонування робочих місць

Положення тіла насамперед впливає на просторове компонування робочого місця (табл. 5). Величина зусиль на органи керування, параметри оглядовості визначаються насамперед положенням тіла працюючого. Найбільш поширені положення коштуючи і сидячи, рідше - лежачи. Кожне положення характеризується визначеними умовами рівноваги, ступенем напруги м'язів, станом дихальної і кровоносної системи, витратою енергії і т.д. Так, положення коштуючи характеризується хиткою рівновагою, але в той же час йому властиво більш природний стан хребетного стовпа і грудної клітки, гарні умови для зорового огляду і переміщення. Однак воно більш утомливо в порівнянні з іншими положеннями, тому що вимагає значної роботи м'язів по утриманню рівноваги тіла. Тому в положенні коштуючи варто уникати фіксованих поз, рекомендується робити перерви для відпочинку в положенні сидячи.

Загальні ергономічні вимоги до виробничого обладнання

Створення сприятливих умов праці, зручності керування, зниження стомлюваності, підвищення привабливості і престижності праці - найважливіші соціальні і ергономічні задачі. Питання гуманізації техніки стають в один ряд з технічними характеристиками машин.

У загальному випадку взаємодія людини і знарядь праці в процесі праці виражається змістом праці і являє собою склад трудових функцій - сукупність виконуваних людиною дій. У залежності від ролі людини у виробничому процесі, розрізняють наступні його функції:

· енергетичну, коли працівник пускає в хід знаряддя праці;

· технологічну, коли працівник з'єднує предмет і знаряддя праці, безпосередньо змінюючи параметри предмета праці;

· контрольно-регулюючу, зв'язану зі спостереженням і контролем за рухом і зміною предмета праці, з налагодженням і регулюванням знарядь праці і контролем за їхнім функціонуванням;

· управлінську, зв'язану з підготовкою виробництва і реалізацією виробничого процесу.

Ергономічні вимоги та рекомендації при проектуванні пультів

Конструкція устаткування і робочого місця, їхні розміри і взаємне розташування елементів (пультів, органів керування, крісла) повинні враховувати необхідну точність і швидкість рухів при здійсненні керування, частоту використання органів керування, припустимі динамічні і статичні навантаження, антропометричні характеристики рухового апарата людини, можливість розрізнення органів керування.

Трудові рухи в порядку зростання їхньої складності, напруженості, можливій стомлюваності підрозділяються на п'ять груп:

* руху пальців;

* руху пальців і зап'ястя;

* руху пальців, зап'ястя і передпліччя;

* руху пальців, зап'ястя, передпліччя і плеча;

* руху пальців, зап'ястя, передпліччя, плеча і корпуса.

Ергономічні вимоги до системи "людина-машина-середовище"

Суть функціонально-структурного методу полягає у дослідженні відповідності структури системи її функціям і визначенні адекватності функцій системи її завданням. Наприклад, маємо проаналізувати систему "зварювальник - апарат для повітряно-плазмового різання металів". Дана система створена для автоматичного повітряно-плазмового різання чорних та кольорових металів завтовшки до 10 мм. Система складається з людини - зварювальника, та машини - апарата для повітряно-плазмового різання металів, середовище може змінюватися, оскільки робоче місце працівника є нестаціонарним. Структуруємо систему відповідно до функцій, які виконуються в ній: апарат складається з блока живлення, який дозволяє отримати енергію, та плазмотрона, що виконує основну роботу (завдання). Людина лише керує апаратом. До даної системи висуваються вимоги: забезпечувати стійке збудження допоміжної дуги й автоматичне підвищення струму під час запалювання робочої дуги, стабільність струму робочої дуги у визначених межах, крутизну зовнішньої характеристики. Дані вимоги виконуватимуться лише за умов урахування оптимальних параметрів напруги холостого ходу, швидкості різання, номінального струму різання, меж регулювання струму різання, напруги трифазної мережі живлення та спожитої потужності. Функціонально структурний аналіз передбачає дослідження того, наскільки відповідні параметри системи дозволяють забезпечити виконання функцій. Отже, порівнюючи, як правило, параметри системи з еталонними, визначають відхилення, тобто можливі напрями вдосконалення системи.

Структура діяльності механізатора в системі "людина-машина"

система "людина-машина" по цьому стандарту - це система, що складається з людини-оператора (групи операторів) і машини, за допомогою якої вона здійснює (вони здійснюють) трудову діяльність. Людина-оператор (оператор) - людина, що здійснює трудову діяльність, основу якої складає взаємодія з предметом праці, машиною і зовнішнім середовищем за посередництвом інформаційної моделі й органів керування. Машиною в системі "людина-машина" називають сукупність технічних засобів, використовуваних людиною-оператором у процесі діяльності. Діяльність людини-оператора - це процес досягнення поставлених у системі цілей, що складається з упорядкованої сукупності дій людини і т.д.

Психофізіологічні характеристики кольору

Зовнішнє середовище, що оточує людини на виробництві, впливає на організм людини, на його фізіологічні функції, психіку, продуктивність праці.

Проблемами пристосування виробничого середовища до можливостей людського організму займається наука ергономіка.

Останнім часом все більше уваги приділяється проблемам естетики сфери праці та перебудови виробничого середовища на естетичних засадах.

Важливе значення для поліпшення умов праці має виробнича і технічна естетика. Виробнича естетика включає планувальну, будівельно-оформлювальну і технологічну.

Размещено на Allbest.ru