Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАН

Вступ

1. Принципи захисту населення і території у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій

2. Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях

3. Забезпечення безпеки студентів і співробітників вищих навчальних закладів в надзвичайній ситуації

Висновок

Список літератури

ВСТУП

Забезпечення захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій є одним з найважливіших завдань держави.

Актуальність проблеми забезпечення природно-техногенної безпеки населення і територій зумовлена тенденціями зростання втрат людей і шкоди територіям, що спричиняються небезпечними природними явищами, промисловими аваріями і катастрофами. Ризик надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру невпинно зростає.

природний техногенний безпека підприємство

1. ПРИНЦИПИ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЇ У РАЗІ ЗАГРОЗИ ТА ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Забезпечення безпеки та захисту населення, об'єктів економіки і національного надбання держави від негативних наслідків надзвичайних ситуацій повинно розглядатися як невід'ємна частина державної політики національної безпеки і державного будівництва, як одна з найважливіших функцій центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Захист населення і територій є системою загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, органами управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, підпорядкованими їм силами та засобами підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, добровільними формуваннями, що забезпечують виконання організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів у сфері запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Загрози життєво важливих інтересів громадян, держави, суспільства поділяються на зовнішні та внутрішні і виникають під час надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та воєнних конфліктів.

Зовнішні загрози безпосередньо пов'язані з безпекою життєдіяльності населення і держави у разі розв'язання сучасної війни або локальних збройних конфліктів, виникнення глобальних техногенних екологічних катастроф за межами України (на землі, в навколоземному просторі), які можуть спричинити негативний вплив на населення та територію держави.

Внутрішні загрози пов'язані з надзвичайними ситуаціями техногенного і природного характеру або можуть бути спровоковані терористичними діями.

Принципи захисту випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту жертв війни та додаткових протоколів до неї, можливого характеру воєнних дій, реальних можливостей держави щодо створення матеріальної бази захисту.. До них належать:

- принцип безумовного примату безпеки, відповідно до якого концепція прогресу поступається місцем концепції безпеки;

- принцип ненульового (прийнятного) ризику, який полягає в намаганні досягти такого рівня ризику на підприємствах, який можна було б розглядати як прийнятний. Його параметри мають бути обгрунтовані;

- принцип плати за ризик. Розмір плати залежить від потенційної небезпеки техногенних об'єктів і є пропорційним величині можливого збитку. Ця плата може бути розумним самообмеженням споживання суспільства. Ці кошти спрямовуються на створення системи попередньої безпеки та підвищення оплати на виробництвах, де не забезпечується безпека (наприклад, вугільні шахти) та на певні виплати за ризик, що мають стимулювати проведення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки;

- принцип добровільності, згідно з яким ніхто не має права наражати людину на ризик без її згоди;

- принцип невід'ємного права кожного на здорове довкілля. Це право має бути гарантоване і захищене законом. Даний принцип передбачає обов'язки фізичних і юридичних осіб забезпечувати таке право і проводити свою діяльність так, щоб не завдавати шкоди довкіллю; - принцип правової забезпеченості передбачає, що всі аспекти функціонування системи захисту населення і територій регламентуються відповідними законами та іншими нормативно-правовими актами;

- принцип свободи інформації щодо безпеки людини полягає в урахуванні громадської думки під час вирішення питань щодо будівництва небезпечних підприємств;

- принцип раціональної безпеки передбачає максимально можливе економічно обгрунтоване зниження ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і пом'якшення їх наслідків;

- принцип превентивної безпеки - максимально можливе значення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій;

- принцип необхідної достатності і максимально можливого використання наявних сил і засобів визначає обсяг заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози надзвичайних ситуацій.

Головною метою захисту населення і територій під час надзвичайних ситуацій є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і ліквідації їх наслідків, зменшення руйнівних наслідків терористичних актів та воєнних дій.

Основними завданнями захисту населення і територій під час НС є:

- розроблення і реалізація нормативно-правових актів, додержання державних технічних норм та стандартів з питань забезпечення захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;

- забезпечення готовності органів управління, сил і засобів до дій, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій та реагування на них;

- розроблення та забезпечення заходів щодо запобігання виникненню

надзвичайних ситуацій;

- збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

- прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в силах, матеріально-технічних і фінансових ресурсах;

- створення, раціональне збереження і використання резервів фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайних ситуацій та реагування на них;

- здійснення державної експертизи, нагляду і контролю в галузі захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

- оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайної ситуації і своєчасне та достовірне інформування його про наявну обстановку і вжиті заходи;

- організація захисту населення (персоналу) та надання безкоштовної медичної допомоги;

- проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

- здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення;

розроблення та забезпечення цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайних ситуацій та забезпечення сталого функціонування підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, а також підвідомчих їм об'єктів виробничого і соціального призначення;

- реалізація визначених законодавством прав населення в галузі захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі осіб (чи їхніх сімей), які брали безпосередню участь в їх ліквідації;

З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення надзвичайних ситуацій має проводитися спеціальний комплекс заходів.

Оповіщення та інформування, яке досягається завчасним створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної, територіальних та об'єктових систем оповіщення населення.

Спостереження і контроль за довкіллям, продуктами харчування і водою забезпечується створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил та засобів контролю незалежно від підпорядкованості.

Укриття в захисних спорудах, якому підлягає усе населення відповідно до приналежності (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах, тощо), досягається створенням фонду захисних споруд.

Евакуаційні заходи, які проводяться в містах та інших населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час, основним способом захисту населення є евакуація і розміщення його у позаміській зоні.

Інженерний захист проводиться з метою виконання вимог 1ТЗ із питань забудови міст, розміщення ПНО, будівлі будинків, інженерних споруд та інше.

Медичний захист проводиться для зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій.

Біологічний захист включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, їх характеру і масштабів, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів;

Радіаційний і хімічний захист включає заходи щодо виявлення і оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного та хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організацію і проведення спеціальної обробки.

Державне регулювання та контроль захисту населення і територій

Державна стандартизація становить основу проведення державної експертизи, контролю, нагляду, ліцензування видів діяльності, декларування безпеки промислових об'єктів і сертифікації для встановлення норм, правил та характеристик з метою забезпечення.

Державна експертиза проектів і рішень щодо об'єктів виробничого та соціального призначення і процесів, що можуть спричинити надзвичайні ситуації та вплинути на стан захисту населення і територій.

Державний нагляд і контроль організовується з метою перевірення повноти і якості заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій, забезпечення готовності органів управління, сил і засобів системи захисту населення і територій, посадових осіб до дій у разі виникнення цих ситуацій.

Ліцензування окремих видів діяльності здійснюється з метою проведення єдиної державної політики для забезпечення життєво важливих інтересів громадян, суспільства, держави.

Декларування безпеки промислових об'єктів здійснюється з метою забезпечення контролю за додержанням заходів безпеки на всіх етапах їх введення в експлуатацію.

Сертифікація організовується і здійснюється з метою підтвердження відповідності продукції щодо встановлених вимог, включаючи контроль небезпечної продукції для життя та здоров'я людей, довкілля та майна.

Страхування здійснюється для забезпечення економічної підтримки заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, підприємствами та організаціями незалежно від форм власності, а також страхового відшкодування збитків у разі їх виникнення.

2. ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ПІДГОТОВКИ НАСЕЛЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ, В УСТАНОВАХ ТА ОРГАНІЗАЦІЯХ

Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (далі - Порядок) розроблено відповідно до статей 33, 34 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" ( 1809-14 ).

Порядок визначає структуру організації та основні форми і методи підготовки населення, що мають на меті створення в державі умов безперервності, єдності і поступовості з обов'язкового вивчення громадянами України основних способів захисту і дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру (далі - надзвичайні ситуації).

Підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях здійснюється на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності і господарювання та представляє собою сукупність взаємодійних:

- навчально-організаційних заходів з підготовки керівного складу Цивільної оборони, органів управління та навчання населення до дій у надзвичайних ситуаціях, що застосовуються у системі підготовки та навчання Цивільної оборони України;

- функціональних програм навчання у сфері цивільного захисту та цільових тематичних семінарів різного рівня і спрямованості з підготовки і перепідготовки посадових осіб органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру та керівного складу і фахівців аварійно-рятувальних служб України;

- методик для навчання всіх категорій населення з питань надання першої медичної допомоги в разі виникнення надзвичайних ситуацій, що розроблюються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з МНС;

- установлених видів навчально-виховної роботи та чинних форм державного контролю за результатами навчання з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності населення у системі освіти;

- інструктажів та навчання для працівників підприємств, установ та організацій щодо надання першої допомоги потерпілим, з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж, стихійного лиха, що проводяться у системі навчання з питань охорони праці.

Підготовка і перепідготовка керівного складу підприємств, установ і організацій у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання та оперативного реагування на них (далі - сфера цивільного захисту) проводиться в Інституті державного управління у сфері цивільного захисту (далі - Інститут), на курсах цивільної оборони, а також під час проведення навчально-методичних зборів та періодичних навчань, тренувань за планами реагування на надзвичайні ситуації та планами локалізації і ліквідації аварій (катастроф).

Проходження навчання у сфері цивільного захисту здійснюється з відривом від виробництва, із збереженням заробітної плати.

Підготовка слухачів в Інституті державного управління у сфері цивільного захисту та на курсах цивільної оборони здійснюється за планами комплектування Інституту та курсів цивільної оборони, які затверджуються розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також за угодами з юридичними і фізичними особами.
Навчальний процес в Інституті та на курсах цивільної оборони організовується і проводиться згідно з нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки, Статуту та Положення про територіальні курси цивільної оборони.

Термін підготовки і перепідготовки визначається функціональними програмами навчання у сфері цивільного захисту, але не перевищує двох тижнів.

Функціональні програми навчання розробляються Інститутом з урахуванням базової підготовки слухачів за нормативними дисциплінами (спецкурсами) "Безпека життєдіяльності" та "Цивільна оборона", яку вони отримали в системі вищої освіти, та затверджуються МНС.

На підставі функціональної програми курси цивільної оборони розробляють робочі функціональні програми навчання, які погоджуються спеціально уповноваженими органами у справах цивільної оборони та з питань надзвичайних ситуацій місцевих органів виконавчої влади та затверджуються начальниками цивільної оборони відповідного рівня.

Курси цивільної оборони можуть розпочинати діяльність з підготовки і перепідготовки у сфері цивільного захисту лише після перевірки Інститутом їх програмно-методичного забезпечення, документів, що засвідчують додаткову підготовку викладачів у сфері цивільного захисту та за наявності навчальної матеріально-технічної бази.

Підготовка і перепідготовка за функціональною программою навчання у сфері цивільного захисту закінчується складанням заліку або виконанням спеціальної учбової вправи. Особи, які успішно пройшли навчання та перевірку знань у сфері цивільного захисту, отримують посвідчення про підготовку і перепідготовку за функціональною програмою навчання у сфері цивільного захисту встановленого зразка.

Контроль за дотриманням курсами цивільної оборони державних вимог з підготовки і перепідготовки керівників і фахівців у сфері цивільного захисту здійснюється шляхом інспектування (перевірки) за відповідними рішеннями їх засновників та за планами Інституту.

Навчально-методичні збори представляють собою форму підвищення рівня загальної, спеціальної та методичної підготовки керівного складу підприємств, установ і організацій у галузі цивільного захисту.

Навчально-методичні збори керівного складу Цивільної оборони України з підбиття підсумків за минулий рік та визначення завдань на наступний рік проводяться щорічно тривалістю один день за планами та під керівництвом відповідних начальників Цивільної оборони, служб цивільної оборони керівниками евакуаційних органів та з ліквідації надзвичайної ситуації на загальнодержавному, регіональному, місцевому та об'єктовому рівнях.

Вивчення працівниками основних способів захисту і дій у надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру здійснюється на підприємствах, в установах і організаціях за спеціальними програмами підготовки населення, які затверджуються Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також при прийнятті на роботу і при подальшій роботі у формі інструктажів з питань охорони праці згідно з Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.02.99 N 27 ( z0248-99 ) та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.04.99 за N 248/3541.

Для забезпечення належного проведення занять за тематикою спеціальних програм підготовки населення на підприємствах, в установах і організаціях наказом (розпорядженням) керівника всі працівники розподіляються за навчальними групами, які утворюються у структурних підрозділах підприємств, установ, організацій та створених ними невоєнізованих формувань цивільної оборони та аварійно-рятувальних служб.

Керівники навчальних груп призначаються цим самим наказом (розпорядженням) керівника об'єкта господарської діяльності та проходять обов'язкове попереднє навчання і набувають методичних навичок в у проведенні занять на курсах цивільної оборони.

Додатково до наказу керівника розроблюються перелік керівного складу та посадових осіб, які підлягають навчанню у мережі курсів цивільної оборони, а також навчанню за галузевими планами в новому навчальному році, та графіки проведення занять у навчальних группах та навчань, тренувань з відпрацювання планів ліквідації аварійних ситуацій (катастроф).

Підготовка в навчальних групах працівників, які ввійшли до складу невоєнізованих формувань цивільної оборони, визначається програмою спеціальної підготовки невоєнізованих пошуково-рятувальних формувань до дій у надзвичайних ситуаціях.

Заняття проводяться керівниками груп - командирами формувань цивільної оборони під керівництвом штатних працівників з питань надзвичайних ситуацій та начальників служб цивільної оборони. До проведення занять з надання першої медичної допомоги залучаються медичні працівники об'єкта господарської діяльності.

Начальницький склад і фахівці невоєнізованих формувань, які залучаються для проведення робіт з дегазації, дезактивації територій та організовують і проводять хіміко-дозиметричний контроль, додатково проходять навчання на курсах з питань цивільної оборони.

Підготовка інженерно-технічних та інших працівників підприємств, установ і організацій із шкідливими та небезпечними умовами праці та підвищеним ризиком виникнення аварій у складі об'єктових аварійно-рятувальних служб здійснюється щорічно і складається із загальної, спеціальної підготовки та навчальних тренувань.

Загальна підготовка оперативного складу служби проводиться на курсах цивільної оборони. До проведення занять залучаються фахівці протипожежної служби цивільної оборони, державної служби медицини катастроф та працівники груп швидкого реагування центрів практичної психології і соціальної роботи.

Спеціальна підготовка проводиться на навчально-тренувальній базі державних чи комунальних аварійно-рятувальних служб, що обслуговують ці об'єкти господарської діяльності, або за угодою на навчально-матеріальній базі військових частин сил цивільної оборони.

Програми спеціальної підготовки розробляються на потенційно небезпечних підприємствах, об'єктах з урахуванням конкретних виробничих умов і відповідним їм чинних нормативно-правових актів у сфері охорони праці, цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання та оперативного реагування на них та затверджуються їх керівниками.

Протягом року на потенційно небезпечних підприємствах і об'єктах проводяться навчально-тренувальні заняття з усім працюючим персоналом з практичного відпрацювання дій за можливими аварійними ситуаціями, що передбачені планами локалізації і ліквідації аварій (катастроф).

Графіки проведення навчально-тренувальних занять узгоджуються з місцевими органами управління з питань охорони праці та з питань надзвичайних ситуацій.

Підготовка в навчальних групах працівників підприємств, установ, організацій та закладів освіти, які не ввійшли до складу формувань цивільної оборони та аварійно-рятувальних служб, визначається програмою загальної підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях, якою передбачається вивчення основних способів дій під час оповіщення та отримання інформації, укриття в захисних спорудах, проведення евакуації, медичного, біологічного, радіаційного та хімічного захисту, ужиття заходів щодо забезпечення безпеки об'єктів економіки і життєдіяльності населення з урахуванням ризику виникнення техногенних катастроф та стихійного лиха.

Заняття проводяться керівниками груп з числа інженерно-технічних робітників та інших підготовлених осіб. З окремих тем до проведення занять залучаються члени об'єктових комісій з евакуації та з питань надзвичайних ситуацій. При проведенні занять повинен ураховуватись вид діяльності та відповідальність кожного працівника відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, локалізації і ліквідації аварій (катастроф).

Підвищення рівня знань та отримання практичних навичок щодо дій у надзвичайних ситуаціях здійснюються на практичних заняттях у ході проведення комплексних об'єктових навчань та тренувань.

3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ СТУДЕНТІВ І СПІВРОБІТНИКІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ В НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ

Евакуація студентів ВУЗів, учнів шкіл та училищ організовується через навчальний заклад.

Плани евакуації населення розташовані в штабах Цивільної обороти міста, району, області. На підставі плану евакуації проводять такі заходи: створюють і завжди підтримують напоготові пункти управління, засоби зв'язку й передачі інформації; підготовлюють усі види транспорту, станції та пункти посадки і висадки, райони розміщення у заміській зоні, виявляють приміщення. придатні як протирадіаційні укриття, проводять інші заходи, що сприятимуть успішній евакуації населення.

Для підготовки і проведення евакуації населення на допомогу штабам Цивільної оборони в містах, районах і на об'єктах народного господарства створюють евакуаційні комісії. Вона здійснює: підрахунок населення, яке підлягає евакуації, підрахунок можливостей населених пунктів заміської зони, прийняття й розміщення населення, організацій та навчальних закладів, розподіл районів і населених пунктів між евакуйованими; підрахунок транспортних засобів і розподіл їх по об'єктах евакуації тощо.

Евакуаційна комісія об'єкта здійснює: підрахунок кількості студентів та викладачів, членів їхній сімей, які евакуйовуватимуть; визначення складу піших колон і уточнення маршрутів їх виходу; організовує забезпечення транспортом, готує пункти посадки і висадки; забезпечує зв'язок з районними комісіями, займається питанням розміщення матеріального забезпечення, медичного та побутового обслуговування.

Евакуацію населення проводять через збірні евакуаційні пункти (ЗЕП), що призначені для збору, реєстрації й відправлення населення.

ЗЕП розміщують у громадських будинках, поблизу залізничних станцій, платформ, тобто поблизу місць посадки на відповідний транспорт. Крім того, поблизу ЗЕП підготоване сховище з розрахунком кількості відправленого населення. Поблизу станцій пунктів висадки створюють прийомні евакуаційні пункти (ПЕП), на який організовуються зустріч і відправлення населення.

У заміській зоні робітників і службовців розміщують зі своїми сім'ями, а на роботу відправляються у місто.

Студенти навчальних закладів і учні продовжують навчання у заміській зоні.

ВИСНОВОК

Найбільш ефективний засіб зменшення шкоди та збитків, які несе суспільство, держава і кожна окрема особа в результаті НС, - запобігати їх виникненню, а в разі виникнення проводити заходи, адекватні ситуації, що склалася.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх переростання у НС або пом'якшення її можливих наслідків.
Зазначені функції запобігання щодо НС техногенного та природного характеру в нашій країні виконує Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, положення про яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1198.

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (ЄДСЗР) включає в себе центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Основною метою створення ЄДСЗР є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на НС, забезпечення цивільного захисту населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Безпека життєдіяльності: Навч. Посібник / За ред. В.Г. Цапка - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2003. - 397 с.

2. Джигирей В.С., Шидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - Вид. 3-тє, доповнене. - Львів: Афіша, 2000. - 256 с.

3. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації / За ред. Є.П. Желібо і В.М. Пічі. - Львів: Піча Ю.В., К.: “Каравела”, Львів: “Новий Світ-2000”, 2002. - 328 с.

4. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. - 2-ге вид., стер. / Художнє оформлення К.І. Мозкова, В.Б. Гайдабус. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2004. - 301 с.

5. Чирва В.С., Баб'як Л.Г. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. - 2-ге вид. - Одеса: Глобус, 2005. - 412 с.

Размещено на Allbest.ru