Умови праці вагітних жінок. Протипожежний захист підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство промислової політики україни

державний інститут підготовки кадрів

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

на тему: Умови праці вагітних жінок. Протипожежний захист підприємства

з дисципліни: Охорона праці

Студента: Нестерук О.О.

Київ 2014

Завдання

1. Визначте умови праці вагітних жінок

2. Визначте необхідні технічні рішення систем попередження пожеж

1. Пільги для вагітних жінок і матерів

Відповідно до ст. 24 Конституції України «Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Це положення Конституції України знаходить своє вираження у цілому комплексі прав та гарантій, які закріплені законами України.

Так, для вагітних жінок та жінок, які мають дітей у віці до трьох років законодавством передбачені декілька видів відпусток та визначено порядок їх надання, а саме мова йде про такі

1) У зв'язку з вагітністю та пологами жінкам надається відпустка тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів»(ст. 179 Кодексу законів про працю України, ст. 17 Закону України «Про відпустки»).

Оплата відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами оплачується у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) (...) і не залежить від страхового стажу(ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності».

2) «У разі надання жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році».( ст.180 Кодексу законів про працю України).

3) Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами (використання інших приєднаних відпусток)«за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства ст. 179 Кодексу законів про працю України, ст.. 18 Закону України «Про відпустки»).

4) «Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального стажу та стажу, який зараховується при обчисленні пенсії»(ст.181 Кодексу законів про працю України).

У випадку, якщо жінка не має можливості, або не бажає скористатися відпусткою без збереження заробітної плати до досягнення дитиною віку 3-років, то для таких жінок законодавством також передбачені певні гарантії.

5) Так, «відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років можуть бути використані повністю або частинами замість матері батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною»( ст. 179 Кодексу законів про працю України);

6) За бажанням жінки або вищезазначених осіб у період перебування її(їх) у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку»( ст. 179 Кодексу законів про працю України)

7) «Жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, також крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. (…)Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком» (ст. 183 Кодексу законів про працю України).

Не можна не згадати також про інші права і гарантії, які передбачені для вагітних жінок та жінок - матерів.

8) Так, «Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.

При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку(ст. 184 Кодексу законів про працю України).

9) Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - в окремих, передбачених законодавством України випадках), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.»(ст. 184 Кодексу законів про працю України).

10) «Не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років)»(ст. 176 Кодексу законів про працю України);.

11) «Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди)» (ст. 177 Кодексу законів про працю України);

12) «Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері (…) надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 цього Кодексу законів про працю України).

Пільги та гарантії передбачені для працюючих жінок - матерів також поширюються на жінок, які дітей усиновили, за незначними виключеннями.

Перелік не є вичерпним, але він свідчить про те, що законодавство на боці жінок-матерів, які хочуть бути успішними в роботі та щасливими в особистому житті. Користуйтесь Вашими правами. Вірте у себе. І Ви все зможете.

Однак, не забувайте, що інші не завжди готові поважати Ваші права, іноді їх приходиться переконувати в необхідності це робити. Ваші шанси переконати роботодавця дотримуватися Ваших прав будуть реальними за умови, що Ви оформлені офіціально і отримуєте заробітну плату офіційно у повному розмірі. Тому, наполегливо раджу Вам, думайте про це заздалегідь і робіть вибір на користь пропозицій роботодавців, які пропонують Вам прозорі та законні умови праці, якщо звичайно маєте хоча б найменшу таку можливість.

дитина жінка праця пожежний

2. Необхідні технічні рішення систем попередження пожеж

Протипожежний захист підприємства може включати наступну систему заходів, направлених на попередження виникнення пожеж:

1. Розроблення комплексних заходів забезпечення пожежної безпеки підприємства, враховуючи вимоги ст. 5 Закону України про пожежну безпеку та п. 2.3. НАПБ А.01.001-04.

2. Підготовка і видання в кінці року письмового наказу “Про організацію пожежної безпеки на підприємстві на наступний рік”.

3. Організація і проведення протипожежних інструктажів, проведення спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) з посадовими особами та працівниками підприємства згідно з Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України та згідно Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядок їх організації, затверджених наказом МНС України від 29.09.2003 N 368;

Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі). Протипожежні інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний на робочому місці, позаплановий та цільовий.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

4. Встановлення можливості паління (місце для куріння), застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів, порядку проведення вогневих робіт.

5. Обладнання і підтримання в справному стані блискавкозахисту на об'єктах згідно з вимогами ВБН 58-87 та Інструкції по влаштуванню блискавкозахисту будівель та споруд РД 34.21.122-87.

6. Проведення вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій будівель на об'єктах підприємства згідно з вимогами та рекомендаціями.

7. Розміщення на території і об'єктах підприємства відповідних знаків безпеки, оформлених згідно з вимогами та рекомендаціями, викладеними у ГОСТі 12.4.026-76 “ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности” та ДСТУ ISO 6309:2007 Знаки безпеки. Форма та колір.

8. Створення та організація роботи пожежно-технічної комісії підприємства згідно з завданнями визначеними в Типовому положенні про ПТК (наказ МНС України від 11.02.2004 N 70).

9. Інструктаж керівниками робіт (згідно інструкцій розроблених відповідно до Додатку 1 Правил пожежної безпеки в Україні), робітників, про заходи пожежної безпеки перед початком робіт на об'єктах підприємства та призначення пожежних обслуг на цей період у майстернях, цехах, сховищах (складах).

10. З метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам, організації їх гасіння на підприємствах створюються добровільні пожежні дружини (команди) згідно з Положенням про добровільні пожежні дружини (команди) (Постанова КМУ від 25.02.2009 року № 136 та наказ МНС України від 11.02.2004 N 70).

11. Забезпечення засобами пожежогасіння території та об'єктів підприємства згідно з Додатком 2 Правил пожежної безпеки в Україні, Типовими нормами належності вогнегасників (наказ МНС України від 02.0242004 N 151), Правилами експлуатації вогнегасників (наказ МНС від 02.04.2004 N 152).

12. Обладнання автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації об'єктів підприємства згідно Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (наказ МНС від 22.08.2005 N 161).

13. Створення нормативного запасу води для зовнішнього пожежогасіння згідно із СНиП 2.04.02-84 Водозабезпечення. Зовнішні мережі и споруди.

14. У разі коли підприємство являє собою потенційно небезпечний об'єкт, то обладнання його автоматичними системами раннього виявлення загроз надзвичайних ситуацій та тих надзвичайних ситуацій, що сталися, а також системами оповіщення про надзвичайні ситуації працюючого персоналу та населення, яке перебуває в зонах можливого ураження небезпечними чинниками згідно з Правилами улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення (наказ МНС від 15.05.2006 N 288).

15. У разі коли підприємство являє собою потенційно небезпечний об'єкт на якому можливі аварії із залповими викидами вибухонебезпечних і токсичних продуктів, вибухами й загоряннями (пожежами) в апаратурі, виробничих приміщеннях і зовнішніх спорудах, які можуть призвести до зруйнування будинків, споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля, розробляється План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі ПЛАС) (наказ МПіСП від 17.06.1999 N 112).

16. Отримання дозволу від органів державного пожежного нагляду на початок роботи новоствореного підприємства, введення в експлуатацію нових, реконструйованих виробничих, житлових та інших об'єктів, упровадження нових технологій, передання у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренду будь-яких приміщень.

Видача дозволу здійснюється відповідно до Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затвердженого Постановою КМУ від 14.02.2001 р. N 150.

17. Проведення Державної експертизи (перевірки) проектно-кошторисної документації з питань пожежної безпеки, відповідно до Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної держаної експертизи, затвердженого Постановою КМУ від 11.04.2002 р. N 483.

18. На підприємстві повинен бути встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників.

У приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони.

19. Власники підприємств, на яких застосовуються й переробляються сильнодіючі отруйні речовини (далі - СДОР) та джерела радіоактивного випромінювання, зобов'язані регулярно в погоджені з пожежною охороною терміни інформувати підрозділи Державної пожежної охорони про кількість таких речовин і матеріалів, їх токсичні властивості, особливості поведінки під час пожежі, повідомляти інші дані, необхідні для забезпечення безпеки особового складу, який залучається до гасіння пожежі та проведення аварійно-рятувальних робіт на цих підприємствах.

20. Керівник підприємства зобов'язаний вживати (у межах наданих йому прав) відповідних заходів реагування на факти порушень чи невиконання посадовими особами, іншими працівниками підприємства встановленого протипожежного режиму, вимог правил пожежної безпеки та інших нормативно-правових актів, що діють у цій сфері.

21. Керівник підприємства зобов'язаний проводити службове розслідування випадків пожеж згідно з Порядком обліку пожеж та їх наслідків, затвердженим Постановою КМУ від 26.12.2003 року № 2030.

Размещено на Allbest.ru