Управління охороною праці в гірничій промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

1. КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

2. КАФЕДРА РУДНИКОВОЇ АЄРОЛОГІЇ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ

3. КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ

4. НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ГІРНИЧОРУДНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ «НДІБПГ»

5. УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ МЕДИЦИНИ

6. КРИВОРІЗЬКИЙ ВОЄНІЗОВАНИЙ ГІРНИЧОРЯТУВАЛЬНИЙ ЗАГІН

7. ВАТ «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (ПГЗК)

8. 11-ТА САМОСТІЙНА ДЕРЖАВНА ПОЖЕЖНА ЧАСТИНА ДЗЕРЖИНСЬКОГО РАЙОНУ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Поліпшення умов праці - один з найважливіших напрямів економічної і соціальної політики нашої держави, закріплений Конституцією України і регламентує мий спеціальними правилами і нормами.

Особливо актуальним з цієї точки зору є рішення проблеми збереження і зміцнення здоров'я гірників і металургів, праця яких пов'язана з виробництвом, яке характеризується високими темпами, великими об'ємами і навантаженнями, наявністю великої кількості небезпечних і шкідливих факторів. охорона праця контроль гірничий

Вивчення факторів виробничого середовища, організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних умов, у яких здійснюється трудова діяльність людини, а також системи правових заходів щодо виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та охорони праці є предметом курсу «Основи охорони праці». Розглядаючи «Основи охорони праці» як наукову дисципліну, слід зазначити, що вона виникла й сформувалася на стику наук про працю і людину.

Наука про охорону праці тісно пов'язана з іншими науками. Вона широко використовує найновіші досягнення науки і техніки, базується на теоретичних розробках з фізики, хімії, математики, електроніки, медицини, економіки тощо. Важливе місце в розробці питань охорони праці займають такі наукові дисципліни, як ергономіка, інженерна психологія і фізіологія праці, технічна естетика.

Для визначення на науковій основі методів і шляхів поліпшення та оздоровлення умов праці на виробництві, забезпечення правильного ритму праці, режиму праці і відпочинку, необхідно враховувати вимоги психології й фізіології праці людини (вивчення працездатності людини, пов'язаної з втомою, нервовою напругою, монотонністю праці). 

Методологічною основою дисципліни є аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій та визначення заходів щодо поліпшення умов праці.

Головна мета дисципліни -- надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме поліпшенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійним захворюванням, виробничому травматизму тощо.

Основним завданням охорони праці є гуманізація праці, під якою розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створювання умов для всебічного розвитку особистості. Завданнями охорони праці є також:

- знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища;

- впровадження норм гранично допустимих рівнів виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпеки праці;

- розробка та планування заходів щодо поліпшення умов праці;

- забезпечення безпеки виконання робіт працівниками;

- впровадження технічних засобів і заходів щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;

- розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов і охорони праці.



1. КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

Дата заснування Криворізького технічного університету (КТУ) Міністерства освіти і науки України (МОН України) - 4 жовтня 1922 р., коли у відповідності зі спеціальною постановою Радянського уряду в приміщенні 7-літньої школи на станції Вечірній Кут почав роботу Криворізький робочий технікум. Його завданням було готувати інженерно-технічні кадри для залізорудних підприємств Криворіжжя. На трьох відділеннях технікуму - гірському, механічному й електротехнічному почали навчання 67 студентів, а навчальний процес здійснювали 20 викладачів, 9 з яких мали вищу освіту. Перший випуск відбувся в 1926 р. 12 студентів отримали дипломи технікуму.

В 1926 р. технікум був перетворений у вечірній робочий інститут, а з 1931 р. - у Криворізький гірничорудний інститут. З 19994 р. інститут придбав статус технічного університету. У післявоєнні роки кількість спеціальностей, за якими вели підготовку інженерних кадрів, досягла 12. Окремі викладачі були удостоєні Ленінської і Державної премій. У 1969 р. ученими інституту експонувалося на ВДНГ СРСР 39 науково-дослідницьких робіт, за які інститут нагороджено Великою золотою медаллю та Дипломом 1-й ступеня, а 29 викладачів і 23 студента - медалями виставки та преміями. У 1972 р. за заслуги в підготовці інженерних кадрів та розвиток наукових досліджень Президія Верховної Ради СРСР нагородив інститут орденом Трудового Червоного Прапора. Значна кількість викладачів і наукових працівників були відзначені урядовими нагородами. У 1982 р. інститут був нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

За майже 90 років існування університету - це шлях динамічного становлення і розвитку. В даний час Криворізький національний університет це багатогалузевий центр освіти, науки і культури Кривбасу. До складу КНУ входять 9 факультетів, 4 технікуму - Інгулецький гірничорудний, Криворізький гірничий і гірничо-електромеханічний і Тернівської індустріальний; 17 науково-дослідницьких лабораторій, центр довузівської підготовки та післядипломної освіти, пiдготовче відділення. підготовка фахівців в університеті проводиться за 33 спеціальностями за рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр. Щорічно студентські квитки отримують майже 1500 юнаків і дівчат. В університеті навчається понад 6700 студентів. Навчальний процес забезпечують 424 штатних викладача і 24 сумісника. Серед них штатних професорсько-викладацьких кадрів 48 осіб - професорів, докторів, 240 осіб - кандидатів наук.

Криворізький технічний університет є визнаним регіональним центром з підготовки кадрів вищої кваліфікації - докторів і кандидатів наук. Університет має 3 спеціалізовані ради із захисту  кандидатських та докторських дисертацій з восьми спеціальностей. Використовуючи великий науковий потенціал, університет став ініціатором створення Академії гірничих наук України (1991 р.), президентом якої обрано професора Бизова В.Ф.

Криворізький національний університет  був заснований у березні 2011 р. постановою Кабінету Міністрів України, а 24 травня 2011 р. Указом Президента України В.Ф. Януковича, новоствореному ВНЗ ІV рівня акредитації, було надано статуснаціонального.  До його складу увійшли: Криворізький технічний університет, Криворізький державний педагогічний університет, Криворізький навчально-науковий комплекс Національної металургійної академії України, Криворізький економічний інститут вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана», ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут» та ДП «Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості».



2. КАФЕДРА РУДНИКОВОЇ АЄРОЛОГІЇ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ

Кафедра рудникової аерології і охорони праці під назвою «Кафедра рудникової вентиляції і техніки безпеки» була заснована в 1951 році . Першим завідуючим кафедрою був обраний професор О.І. Стешенко, один із ветеранів інституту.

З 1960 по 1963 рр. кафедрою завідував професор С.І. Луговський, з 1963 по 1973 рр. - доцент С.К. Савенко, з 1973 по 1992 рр. - професор, доктор технічних наук В.Г. Слюсаренко. А з 1992 року і по сьогоднішній день - професор, доктор технічних наук А.О. Гурін. Першими викладачами кафедри після її створення були кандидат технічних наук, доцент Луговський С.І., який читав курс «Рудникова вентиляція» і спеціалісти-виробничники Терещенко Ф.Л. і Шульман І.М., які викладали курс «Техніка безпеки і протипожежна техніка». У 1955 і 1956 рр. на кафедру прийшли виробничники Поліщук А.П. і Голубов М.О., яким було пізніше присвоєне звання доцентів, та випускник інституту Димчук Г.К. У 1958 р. на кафедрі була створена навчально-дослідна лабораторія рудникової аерології і техніки безпеки, завідуючим якої був призначений Овчиннік І.Т.

Викладачі кафедри ведуть підготовку студентів з безпеки життєдіяльності, основ охорони праці, охорони праці в галузі, цивільної оборони для всіх спуціальностей, а також рудникової аерології, аерології кар'єрів, аерології промисловиї підприємств, законодавства в галузі охорони праці, економіки охорони праці, динаміки рідин і газів у гірських масивах.

Викладачами кафедри видано 3 підручники, 11 монографій і близько 500 статей. Наукові розробки кафедри експорувались на багатьох виставках. За розробку вагоноочисного комплексу співробітники Немченко А.А. і Наконечний А.Т. та за розробку вентиляційного зрошувального агрегату Дубенюк В.М. були нагороджені бронзовими медалями ВДНГ СРСР.

Завідуючий кафердрою професор, доктор технічних наук Гурін Аркадій Олександрович - спеціаліст з безпеки вибухових робіт.

Професор Лапшин Олександр Єгорович - спеціаліст з безпеки на підземних роботах.

Доцент Ошмянський Ігор Брониславович - спеціаліст з рудничної вентиляції.

Доцент Немченко Анатолій Андрійович - спеціаліст з безпеки та вентиляції відкритих робіт (у кар'єрах).

Доцент Янова Людмила Олександрівна - спеціаліст з промислової санітарії (боротьба з газом, пилом).

Професор Швагер Наталья Юрьївна - спеціаліст по застосуванню вибухових речовин.

Доцент Морозов Євген Григорович - спеціаліст по електробезпеці на підприємсвах.

Доцент Радіоненко Борис Миколайович - охорона праці в галузі.

Доцент Губін Генадій Георгійович - охорона праці при збагаченні корисних копалин.

Доцент Шаповалов Віктор Анатолійович - очищення повітря від пилу та газів.

Доцент Комісаренко Тетяна Анатольївна - боротьба з підземними пожежами.

Доцент Пищикова Олена Вікторівна - безпека життєдіяльності та охорона праці.

Доцент Нестеренко Оксана Володимирівна - боротьба з пилом в кар'єрах.

Асистенти: Шевченко Віктор Іванович, Худик Микола Валентинович, Близнюкова Ольга Юрьївна.

Сумісники: професор Швидкий Микола Іванович, зам.нач. відділу КЖРК Гурін Юрій Аркадьєвич.

Для наочності приведу декілька праць викладачів кафедри:

Гурин А.А., Назаренко В.Н., Исаев В.П. Выбор защитных устройств для гашения ударных воздушных волн.

Высота выброса пылегазового облака, образующегося при массовых взрывах на карьэрах / А.А. Гурин, В.М. Равушный, И.С. Радченко, В.И. Шевченко.

Смачиваемость пыли водными растворами / А.А. Гурин, И.С. Радченко, Ю.А. Гурин, Н.В. Домничев.

Губин В.Г., Губин Г.Г. Условия и особенности украинского постсоветского реформирования и развития.

Методика определения скорости движения воздуха в выработках по газовому фактору при выпуске и доставке руды после массовых взрывов / Е.Г. Морозов.

Савенко С.К., Морозов Е.Г. Некоторые вопросы моделирования процессов выноса ядовитых газов на аэромоделях.

Комисаренко Т.А. Исследование эффективности использования отработанных автомобильных шин в качестве забутовочного материала.

Швагер Н.Ю. Исследование влияния внешних условий на характер разрушения среды взрывом.

Расчет параметров аспирации укрытий узла перегрузки минерального сырья / А.Е. Лапшин, А.К. Гацкий, В.А. Коновалюк, Н.В. Худик.

Безвентиляторное проветривание тупиковых выработок / Немченко А.А., Овчинник И.Т., Янова Л.Н., Пивнева Л.П.

Янова Л.А., Ошмянский И.Б. Газодинамические процессы после взрывных работ в тупиковых выработках при проветривании с применением передвижной перемычки.

О закреплении слоя износа на автодорогах щебеночного типа при их гидрообеспыливании / О.В. Нестеренко, А.А. Гурин, В.Н. Назаренко.

Метод. вказівк. до викон. лаб. роботи «Вивчення конструкції, принципи дії, правил корист. шахтним само рятувальником С1-30 та дослід. його техн. стану» з курсу «Безпека підземн. гірн. робіт» для студ. спец. «Розробка род. корис. копалин» спец. «Охорона праці в гірн. виробн. ден. і заоч. форм навч. / Б.М. Радіоненко, В.І. Шевченко.

Пищикова Е.В. Корреляционнорегрессонный анализ для определения значимости вредных производственных факторов на горных предприятиях.

Аэродинамические параметры фильтрационного движения воздуха в обрушенных рудниках Кривбасса / Ошмянский И.Б., Лапшин А.Е., Овчинник И.Т.

Ошмянский И.Б. и Богинский П.Я. Анализ утечек и подсосов воздуха на шахтах треста Дзержинскруда.

Аналіз практики проведення масових вибухів у 750-метровій охоронній зоні Першотравневого кар'єру ПівнГЗК / Є.О. Несмашний, Ю.А. Гурін, М.А. Гладаревська.

Швидкий Микола Іванович. Наукові основи, способи і системи комплексного очищення пило-газових викидів промислових підприємств.

3. КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ

Діяльність державної санітарно-епідеміологічної служби регламентується Законом України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд», у відповідності до якого метою державного санітарно-епідеміологічного нагляду є виявлення і призупинення порушень санітарного законодавства, іншими нормативно-правовими документами.

Основними задачами державного санітарно-епідеміологічного нагляду є такі:

1. Здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на закріпленій території за дотриманням санітарного законодавства.

2. Визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань, а також в охороні здоров'я населення від шкідливого впливу на них факторів навколишнього середовища, контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливого впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення.

3. Підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання виникнення та розповсюдження особливо небезпечних ( в тому числі карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб.

4. Систематичний аналіз санітарної та епідемічної ситуації, показників здоров'я населення, окремих його груп.

5. Контроль за усуненням причин та умов виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей. 

6. Розслідування причин та умов виникнення професійних та групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій і подання матеріалів з цих питань компетентним органам для притягнення винних до відповідальності.

7. Застосування передбачених законодавством заходів для припинення порушень вимог санітарних норм і правил.

8. Проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи проектів та об'єктів нагляду.

Завдання інженерів охорони праці полягає не в тому щоб закрити підприємство, а не допустити порушень та знайти шляхи виправлення цих порушень.

Будова санітарно-епідеміологічної служби м. Кривого рогу складається з:

- Санітарно-гігієнічна лабораторія;

- Радіологічна лабораторія;

- Лабораторія гігієни харчування;

- Лабораторія гігієни праці;

- Віділення гігієни праці;

- Відділення гігієни підлітків;

- Охорона навколишнього середовища.

Міська санітарно - епідеміологічна служба проводить контроль питної води у місті. Перевірка води проводиться по 60 інгредієнтам. Відомо що вода для міста використовується з двох головних водосховищ - це Карачунівське водосховище та Радушанське. З цих водосховищ вода спочатку проходить очищення та обробку, доводиться до стандартів і потім вже розподіляється по системі водопостачання. В кожному районі є 12 пунктів відбору проби води, який проводиться один раз на місяць. Також санітарно - епідеміологічна служба проводить контроль ґрунту. Встановлено два стаціонарних автоматичних пости, які кожні 5 хвилин показують концентрацію шкідливих речовин. Також лаборанти використовують газоаналізатори,для перевірки наявності перевищень. СЕС проводить контроль навколишнього повітря ті повітря на робочих місцях. Ще проводиться контроль продуктів харчування. Раз на тиждень, беруться проби на підприємствах, які виготовляють продукти харчування. Кожна партія проходить перевірку санітарно - епідеміологічної служби.



4. НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ГІРНИЧОРУДНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ «НДІБПГ»

Державне підприємство «НДІБПГ» є головною організацією в системі Мінпромполітики України з питань науково-технічного забезпечення промислової безпеки охорони праці та захисту навколишнього середовища на підприємствах гірничо-металургійного комплексу. Крім наукової діяльності інститут займається перепідготовкою і підвищенням кваліфікації фахівців з охорони праці та екології підприємств гірничо-металургійного комплексу. Для забезпечення  гірничо-металургійних підприємств оперативною інформацією, нормативною документацією, а також результатами аналізу стану виробничого травматизму і профзахворювань.

У 1960 р. лабораторія була перетворена в філія Інституту гірничої справи, що після ряду перетворень став інститутом. У 1991 р. інститут отримав статус Українського державного, а потім став ДП «Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості» (НДІБПГ). Значний внесок у становлення інституту внесли докт. техн. наук, професор. Василь васильович, канд. техн. наук В. Ващенко і докт. техн. наук, професор Н. Швидкий.

Сьогодні ДП «НДІБПГ» є головним у системі Мінпромполітики України з питань науково-технічного забезпечення охорони праці та навколишнього середовища, з метрології та стандартизації, нормотворчої діяльності та базовим - з розробки засобів індивідуального захисту. Інститут атестований, має 11 свідоцтв, дозволів і ліцензій різних органів виконавчої влади на право виконання досліджень, вимірювань і випробувань по 28 напрямами з питань промислової безпеки, умов праці та охорони навколишнього середовища.

В інституті розроблено та впроваджено комплекси запобіжних і захисних кріплення гірничих виробок для різних гірничо-геологічних умов, засоби захисту працюючих від ураження електричним струмом, комплекс способів і засобів, які попереджують утворення і виділення шкідливих речовин в атмосферу гірничих виробок під час видобутку руд шляхом локалізації вогнищ пилоутворення й очищення повітря від шкідливих домішок, що забезпечує ефективне провітрювання гірничих виробок, засоби колективного та індивідуального захисту.

Роботи інституту дозволяють знижувати запиленість і загазованість повітря на гірничо-збагачувальних комбінатах, рівні шуму і вібрації, зменшувати вплив гірських робіт на навколишнє середовище.

ДП «НДІБПГ» за останні роки розроблені 12 правил і понад 100 інструкцій з охорони праці для працівників гірничорудній і металургійній промисловості, в навчально-методичному центрі інституту пройшли навчання і підвищили кваліфікацію 3000 фахівців галузі. Розглянуто матеріали 74 підприємств і організацій України, проведено метрологічна експертиза 26 проектів стандартів, інших нормативних документів з метрології, підготовлені 103 експертні висновки з науково-технічної експертизи, узгоджені 51 методика проведення приймальних випробувань і 12 проектів технічних умов машин, матеріалів і речовин. В інституті діє аспірантура, регулярно видається спеціалізований збірник наукових праць.

За час існування інституту були підготовлені 6 докторів і 82 кандидата технічних наук, в останні роки випущено 32 збірника наукових праць, понад 30 книг і монографій, отримано 440 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.

5. УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ МЕДИЦИНИ

Український НДІ промислової медицини створено у 1997 році відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 1068 від 5 вересня 1996 р. за Наказом МОЗ України № 154 від 19 травня 1997 р. на базі Криворізького НДІ гігієни праці та профзахворювань з наданням йому статусу головної установи галузі за напрямом промислової медицини та визначено основні напрямки наукової діяльності:

1. Проведення комплексних наукових досліджень по вивченню впливу та розробці захисту людини від потенційно шкідливих для здоров'я фізичних, хімічних, біологічних факторів виробничого та навколишнього середовища та характеру трудового процесу;

2. Розробка наукових основ нормативно-методичної бази з гігієни, фізіології та медицини праці, практична реалізація профілактики, лікування і реабілітації професійних і загальних захворювань у людини;

3. Наукове обґрунтування та практичне забезпечення медичної та судової експертизи професійних захворювань, токсикологічної, гігієнічної експертизи документації, продукції та сертифікації.

Структура інституту

4 провідні наукові відділи складають структуру інституту:

- Відділ промислової гігієни та фізіології праці, до складу якого входять: лабораторія шуму та вібрації; лабораторія промислових аерозолів; лабораторія промислового мікроклімату та фізіології теплообміну; лабораторія фізіології праці

- Відділ загальної та експериментальної патології, до складу якого входять: лабораторія токсикології; лабораторія біохімії; лабораторія патоморфології.

- Відділ системних досліджень стану здоров'я, до складу якого входять: лабораторія промислової екології та здоров'я; лабораторія соціальної та радіаційної медицини

- Відділ клінічної профпатології, до складу якого входять: консультативно-поліклінічне відділення; відділення профілактичної медицини; відділення функціональної діагностики; відділення гіпербаричної оксигенації; клініка на 200 ліжок терапевтичного, пульмонологічного, неврологічного, та отоларингологічного профілю.

Кадровий склад Українського НДІ промислової медицини

В інституті працюють понад 300 фахівців, із них Науковців - 80 чоловік, з яких: Докторів та кандидатів наук - 30 чоловік.

Клініку інституту обслуговують 135 висококваліфікованих спеціалістів.

Заходи щодо реалізації Національних програм: 

1. "Здорові легені України" 

- створено пульмонологічний центр "Пульміс":

- обстежено більш ніж 30 тис. мешканців Кривбасу;

- проведено більш ніж 80 семінарів, нарад по проблемам ХОЗЛ для профпатологів, лікарів-пульмонологів медичних профілактичних закладів, що обслуговують промислові підприємства.

2. "Здоров'я працюючого населення"

Розроблено технологію виготовлення харчової добавки "Яблопект":

- проведено клінічні іспити;

- налагоджено промислове виробництво на НПП "Екран" (м. Дніпропетровськ), (щоденний випуск - 5 тис. упаковок);

- отримано позитивний гігієнічний висновок державної експертизи;

- впроваджується на промислових підприємствах;

- розроблено унікальне фізіотерапевтичне обладнання з магнітотерапії, що дозволило створити міжрегіональний центр магнітотерапії для обслуговування робітників областей, що курируються інститутом (потужність центру - 800 хворих на рік);

Впровадження результатів наукових досліджень 

1) Підготовлено 25 нормативно-методичних матеріалів, в тому числі: 

- Державні санітарні правила для підприємств чорної металургії; 

- Норми виробничого мікроклімату; 

- Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку; 

- Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації; 

- Гігієнічна класифікація умов праці; 

- Основні санітарні правила роботи з продуктами іонізуючого випромінювання ОСПУ-2000 та інші

2) Розроблено 9 методичних документів з діагностики, лікування та медико-соціальної профілактики:

- професійного бронхіту; 

- хронічного легеневого серця при професійних бронхітах; 

- професійної приглухуватості шумової етіології;

- виразкової хвороби;

- профілактики загальних та професійних захворювань кістково-м'язової системи у робітників залізорудних шахт і кар'єрів;

- діагностики та патогенетичної профілактики початкових стадій артеріальної та венозної недостатності нижніх кінцівок у металургів;

- профілактики порушень репродуктивної функції у жіночого населення гірничо-добувного та металургійного регіону.

3) Встановлено та впроваджено критерії діагностики передхворобливих станів від дії промислових вібрацій, що дало змогу більш раннього обліку вібраційної патології та своєчасного профілактичного лікування хворих;

4) Обґрунтовано особливості перебігу вібраційної хвороби в залежності від тривалості припинення контакту з вібрацією в т.ч. ускладненої серцево-судинними захворюваннями;

5) Узагальнено результати наукових досліджень щодо вивчення забруднення оточуючого середовища промислового регіону важкими металами та їх дії на імунний статус населення, що знайшло відображення у виданій монографії "Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на иммунный статус населения".

6) Вперше проведена еколого-гігієнічна оцінка запровадженої на Полтавському ГЗК новітньої іноземної технології флотаційного дозбагачення залізної руди на стадії проектування та експлуатації, розроблено та затверджено на державному рівні 6 гігієнічних нормативів.

Надання медичної допомоги

- Щорічно проводиться лікування 4000-4500 хворих з профзахворюваннями.

- Щорічно амбулаторно обслуговується 55000-60000 хворих.

- Щорічно проводиться медично-судова експертиза.

6. КРИВОРІЗЬКИЙ ВОЄНІЗОВАНИЙ ГІРНИЧОРЯТУВАЛЬНИЙ ЗАГІН

Криворізький воєнізований гірничорятувальний загін. Назву та діяльність цього підприємства добре знають працівники гірничодобувних та інших техногенно-небезпечних підприємств не тільки у Кривому Розі та Дніпропетровській області, але і далеко за їх межами. Та це і не дивно, адже гірничорятувальники цього підрозділу, що входить до складу Державної воєнізованої аварійно-рятувальної служби МНС України, за час існування загону, під час надання допомоги потерпілим гірникам, врятували близько 7000 людських життів та ліквідували 4578 аварій як під землею так і на земній поверхні. На сьогодні історія існування загону налічує 95 років.

Причиною створення першої на Криворіжжі гірничорятувальної станції була велика затяжна пожежа із загибеллю людей, що сталася 1910 року в гірничих виробках самої глибокої на той час шахти Кривбасу, що зараз має назву «Дільниця «Більшовик» шахти «Октябрська» і входить до складу ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Особового складу рятувальників просто не існувало. До ліквідації аварій залучалися добровольці із місцевого населення та гірників шахт, якими у надрах керував гірничорятувальник-інструктор. Таким добровольцям виплачувалися великі преміальні гроші. Та ризик був неймовірний, адже ніякої професійної підготовленості рятувальника у таких людей не було, тому успішна та швидка ліквідація аварії і рятування людей часто залежали від удачі, сміливості та величини грошового заохочення. 

В 1925 році, на базі Шмаківської станції був створений Криворізький гірничорятувальний загін, що обслуговував шахти Кривого Рогу та кар'єри Нікополь-Марганецького басейну. В 1932 році, окрім Шмаківської, в складі загону була організована Інгулецька гірничорятувальна станція, начальником якої був призначений А.І.Радзівілов, котрий першим запропонував переобладнати кінний фургон для транспортування вибухових речовин під розміщення 6 респіраторів та примітивного гірничорятувального спорядження. Далі, на початку 1933 року були організовані і введені у дію Марганецька та Жовторіченська гірничорятувальні станції. 

В лютому місяці 1939 року 10-й загін було підпорядковано Управлінню охорони і спецчастин при наркоматі чорної металургії СРСР. В цілому служба тоді отримує назву «Воєнізовані гірничорятувальні частини (ВГРЧ)». 

 У квітні місяці 1941 року у складі загону були організовані і введені у дію два гірничорятувальні взводи - Дзержинський на Дзержинському руднику (біля нинішньої шахти «Гігант-Глибока» ВАТ «Центральний ГЗК») та Червоногвардійський - на руднику «Червона Гвардія» (біля нинішньої шахти «Гвардійська» ВАТ «Криворізький ЗРК»).

Остаточна реорганізація підрозділу з назвою «Криворізький воєнізований гірничорятувальний загін» сталася у листопаді 2001 року. До складу загону увійшли три взводи Тернівського ВГРЗ. Завдяки такому перетворенню, загін отримав можливість оперативно реагувати на можливі аварії та надзвичайні ситуації, зосереджуючи в короткий проміжок часу на гірничих об'єктах підприємств, що обслуговуються, до семи гірничорятувальних відділень, що позитивно впливає на своєчасне надання медичної допомоги при рятуванні людей та оперативність ліквідації самої аварії.

Основні завдання

- Рятування людей, що застигнуті аваріями в шахтах, кар'єрах та інших небезпечних об'єктах, що обслуговуються, надання невідкладної допомоги постраждалим від аварій, нещасних випадків

- Ліквідація аварій та їх наслідків в шахтах, на поверхні шахт, якщо ці аварії загрожують людям та матеріальним цінностям, що знаходяться в гірничих виробітках, а також на кар'єрах, дробильно-сортувальних та збагачувальних фабриках, інших небезпечних об'єктах в умовах, що потребують застосування газозахисних апаратів та спеціального оснащення

- Виконання аварійно-рятувальних робіт у відповідності з планами взаємодопомоги іншим гірничорятувальним службам, регіональним аварійно-рятувальним формуванням, а також участь в єдиній державній системі дій в надзвичайній ситуації

- Виконання робіт, що пов'язані з технологією підприємств гірничо-металургійного комплексу та потребують спеціальної кваліфікації, застосування газозахисних апаратів і гірничорятувального оснащення

- Контроль та нагляд за здійсненням власником (керівником) гірничого підприємства профілактичних заходів щодо запобігання аваріям.

7. ВАТ «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (ПГЗК)

Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ПівдГЗК) введено у дію у червні 1995 року. ПівдГЗК - первісток Кривбасу та СРСР, що поклав начало видобутку та збагаченню залізистих кварцитів. Розвиток комбінату відбувався поетапно. Вступали в лад нові потужності, реконструювались, удосконалювались технології.

Комбінат був побудований в дуже стислі терміни. 30.05.1952р. було затверджено проектне завдання, а вже 27.07.1955р. була зроблена перша тонна концентрату (через два місяці перша тонна агломерату), що є днем народження Південного гірничо-збагачувального комбінату.

Одночасно з будівництвом комбінату будувалося і робоче селище, яке нині є одним з кращих селищ в місті по благоустрою і оснащенню інфраструктурою життєдіяльності. Комбінат має в розпорядженні хорошу базу для оздоровлення трудящих і їх сімей. Це санаторій-профілакторій і турбаза на березі Карачуновського водосховища, цехова поліклініка з бальнеологічною лікарнею, стадіон і Палац спорту, дитячий оздоровчий табір на березі Чорного моря.

ВАТ «ПівдГЗК» перше підприємство у країнах СНД, побудоване для добутку та збагачення залізистих магнетитових кварцитів з одержанням залізорудного концентрату і доменного агломерату. В результаті реконструкцій та технічного переозброєння «ПівдГЗК» досяг виробничих потужностей і підвищення якості виробленої продукції, яка користується попитом як на національному так і на міжнародному ринках. ВАТ «ПівдГЗК» сертифіковано на відповідність вимогам міжнародного стандарту ДСТУ ISO 9001-2001.

Відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - найбільше підприємство України по підготовці сировини для металургійної промисловості: комбінат робить видобуток (відкритим способом) залізистих кварцитів і їхню переробку (дроблення, збагачення) у товарну продукцію у виді залізорудного концентрату й залізорудного офлюсованого агломерату. Свою продукцію комбінат експортує в Польшу, Словаччини, Чехію, Югославію, Болгарію, Румунію, Австрію, а також на металургійні комбінати України. 

Сировинною базою комбінату є Скелеватсько-магнетитове родовище, річна продуктивність по видобутку сирої руди складає 17390 тис.тон. Середній зміст магнітного заліза в руді, що добувається, складає 27,50%. 

На даний момент до комплексу комбінату входять: кар'єр з відкритим видобутком руди, залізничний цех, який здійснює вивіз гірської маси з кар'єру і відвантаження готової продукції споживачам; дві дробильні фабрики для збагачення руд способом мокрої магнітної сепарації, дві агломераційні фабрики для спікання тонкоізмельченніх концентратів; різні допоміжні технологічні, механічні та енергетичні служби.

Основною сировиною для збагачення є магнетитові роговики з вмістом заліза загального від 30 до 37% та вмістом заліза зв'язаного з магнетитом від 10 до 30%. Щорічний видобуток магнетитових залізистих роговиків складає 17 млн.тон, з яких витягається при їх збагаченні 8 млн.тон концентрату.

Основною продукцією комбінату є концентрат залізорудний агломераційний (з вмістом Fе = 65,0 - 65,2%) і офлюсований агломерат (Fе=54,0 - 54,3%) які є якісною сировиною для подальшого металургійного переділу.

Стан охорони праці та робота адміністрації щодо забезпечення промислової безпеки на ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" повністю відповідають вимогам законодавства про охорону праці. Про це йдеться в акті комплексної перевірки, який був підписаний на Південному Гзк 30 листопада 2010 року. На Південному Гзк створені практично всі умови для того, щоб виробничий травматизм звести до нульової позначки.

На Південному Гзк було проведено комплексну перевірку стану охорони праці та промислової безпеки комбінату. Відбувалася вона під егідою Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (Госгорпромнадзора).



8. 11-ТА САМОСТІЙНА ДЕРЖАВНА ПОЖЕЖНА ЧАСТИНА ДЗЕРЖИНСЬКОГО РАЙОНУ

Пожежі завдають величезного матеріального збитку ы у ряді випадків супроводжуються загибеллю людей. Таму захист від пожеж є найважливішим обов'язком кожного члена суспільства і проводиться в загальнодержавному масштабі.

Протипожежний захист має на своїй меті вишукування найефективніших, економічно доцільних і технічно обґрунтованих способів і засобів попередження пожеж і їх ліквідації з мінімальним збитком при найраціональнішому ви користуванні сил і технічних засобів гасіння. Пожежа - це горіння поза спеціальним вогнищем, яке не контролюється і може призвести до масової поразки і загибелі людей , а також до нанесення екологічної, матеріальної та іншої шкоди.

Координація і вдосконалення роботи із забезпечення пожежної безпеки та контролю за проведенням і виконанням протипожежних заходів здійснюється службою пожежної безпеки «11-та самостійна державна пожежна частина», яка створюється в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, в об'єднаннях підприємств різної форми власності. Діяльність державної пожежної частини регламентується Законом України «Про пожежну безпеку» та Типовим положенням про службу пожежної безпеки, затвердженим наказом № 220 МВС України 12 квітня 1995 р.

Цим документом визначені основні завдання СДПЧ, до яких належать: вдосконалення та координація пожежно-профілактичної роботи, організація розробки комплексних заходів щодо поліпшення пожежної безпеки, контроль за їх виконанням, координація проведення науково-технічної політики з питань пожежної безпеки, здійснення методичного керівництва і контролю за діяльністю підвідомчих об'єктів у галузі пожежної безпеки та підрозділів відомчої пожежної охорони, облік пожеж та їх наслідків на підвідомчих об'єктах.

Для виконання перелічених завдань співробітники СДПЧ наділені відповідними повноваженнями. Зокрема, вони мають право: перевіряти стан пожежної безпеки на підпорядкованих об'єктах та, уразі потреби, видавати їх керівникам обов'язкові для виконання приписи, вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників, які порушують правил пожежної безпеки або не пройшли відповідного навчання, припиняти чи забороняти експлуатацію окремих приміщень, дільниць, обладнання, агрегатів у разі порушення правил пожежної безпеки і створення безпосередньої загрози виникненні пожежі або перешкоджень її гасінню та евакуації людей тощо.

Одночасно працівники несуть персональну відповідальність за невідповідність ухвалених ними рішень вимогам чинного законодавства ті невиконання своїх функціональних обов'язків.



ВИСНОВОК

Згідно з навчальним планом я проходила навчально-технологічну практику, під час якої, нам як майбутнім фахівцям, надали знання про управління охороною праці в гірничій промисловості, організацію контролю стану безпеки, виробничої санітарії, протипожежного захисту; виявлення та лікування профзахворювань, рятувальні заходи та наукові досягнення в галузі охорони праці.

Разом з керівником практики був складений план здійснення роботи, який я успішно виконала. У процесі проходження навчально-технологічної практики я:

- Набула знання про законодавчу і нормативну базу охорони праці;

- ознайомилась з органами державного нагляду та громадського контролю за охороною праці;

- ознайомилась з системою навчання та управління охороною праці в гірничій промисловості;

- ознайомилась з організацію служби охорони праці на гірничих підприємствах;

- ознайомилась з науковими досягненнями в галузі промислової санітарії, безпеки праці, гірничорятувальній та протипожежній справі;

- ознайомилась з причинами травматизму та профзахворювань працівників гірничих підприємств;

- ознайомилась з вимогами до умов праці на відкритих і підземних роботах;

- ознайомилась з відомостями з колективного та індивідуального захисту працюючих в гірництві;

- набула знання про гірничорятувальну і пожежну справу;

- ознайомилась зі службу контролю санітарно-гігієнічних умов на виробництві.

Проходження навчально-технологічної практики є важливим елементом навчального процесу з підготовки фахівця в області «Охорона праці в гірничому виробництві». Під час проходження навчально-технологічної практики я мала можливість поспілкуватися з досвідченими фахівцями, зі спеціалістами відділів охорони праці на підприємствах, з фахівцями промислової медицини, санітарної служби, а також з представниками науково-дослідних організацій в галузі безпеки праці та з спеціалістами гірничо-рятувальної та протипожежної справи. Керівники практики від підприємства ознайомлювали нас з лабораторіями, технічними засобами, приладами, методичною документацією, рятувальними приладами та засобами гасіння вогню і ліквідації пожеж і аварій.

Керівник навчально-технологічної практики - професор Лапшин Олександр Єгорович - спеціаліст з безпеки на підземних роботах.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бизов В.Ф., Лапшин О.Є. Охорона праці в гірництві Т. VII. Підручник для студентів вищих навчальних закладів за напрямом «Гірництво». - Кривий Ріг: Мінерал, 2001. - 251 с., з іл.

2. Охорона праці: підручник вищих навчальних закладів / О-92. К.Н. Ткачук, Ю.А. Гурін, В.А. Коновалюк, І.Б. Ошмянський; (за ред. К.Н. Ткачука). - Видання 2-ге, доповнене і перероблене. - Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ, 2011. - 325 с.

3. Криворожский горнорудный институт: Краткий исторический очерк (1922-1992); Сост.: Н.И. Боярко, В.Ф. Бызов, Г.И. Ванина и др. - М.: Недра, 1992 - 207 с.: ил.

4. М.І. Швидкий, В.Б. Дердіященко, Г.І. Єсипенко та інші за загальною редакцією В.Б. Дердічщенка. Державне підприємство «Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості». Короткий історичний нарис (1957-2007). Кривий Ріг, ДП «НДІБПГ» - 2007, с. 120; іл. 114.

Размещено на Allbest.ru

...