Главная Коллекция "Revolution" Безопасность жизнедеятельности и охрана труда Гігієна розумової діяльності

Гігієна розумової діяльності

Мислення як найвища форма відображення реальності та діяльності людини. Структура та компоненти розумової діяльності: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракція, конкретизація. Фактори, що впливають на пам'ять людини, необхідність загартування.

Рубрика	Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид	реферат
Язык	украинский
Дата добавления	23.12.2014
Размер файла	23,5 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розумова діяльність людина безпосередньо випливає з мислення. Мислення - це найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої діяльності людини. Вся розумова діяльність (судження, розуміння, формування понять) складається з таких розумових операцій: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракція і конкретизація. [с. 383]

Для розумової діяльності характерні:

- напруження уваги;

- пам'ять;

- велика кількість стресів;

- малорухомість;

- неприйняття

Однією з головних умов забезпечення високої розумової працездатності є міцне здоров'я, значення якого часто недооцінюють батьки та учні.

Ще видатний фізіолог М.Є. Введенський вважав, що при вмілому розподілі розумової праці можна не тільки розвинути величезну за своєю продуктивністю діяльність, але й зберегти її на довгі роки, можливо, на все життя, а також високу працездатність мозку та високий загальний тонус організму. Дійсно, людина втомлюється не стільки від того, що багато працює, а саме через те, що працює невміло та важко.

Необхідно пам'ятати, що найголовнішою умовою забезпечення високої продуктивності розумової діяльності є поступовість входження у процес її виконання. Встановлено, що незалежно від характеру навчальної роботи впродовж перших 45 хвилин діяльності ступінь ефективності виконання розумової праці значно нижчий, ніж протягом другого і третього проміжків часу такої ж тривалості. Тому недоцільно на першому уроці починати виконувати завдання з найскладніших предметів, адже організм ніби поступово мобілізує та налагоджує відповідні системи на високу функціональну готовність, яка забезпечує наростання інтенсивності інтелектуальної діяльності. Триває цей період, як правило, 40-50 хвилин.

Ще однією обов'язковою умовою забезпечення високої продуктивності праці є рівномірність та ритмічність розумової роботи. Таким чином, реалізація зазначеного принципу передбачає вироблення раціонального ритму, що забезпечує відповідний розподіл основних етапів діяльності протягом усього часу. Саме постійний ритм зумовлює досягнення високого рівня продуктивності праці. Підтримувати високу працездатність неможливо і без правильного чергування праці й відпочинку, а також заміни одних форм діяльності іншими.

Розумова діяльність неможлива без напруження уваги, що, з одного боку, передбачає її зосередження на певних предметах, з іншого - її відхилення на численні суміжні об'єкти, це, у свою чергу, дозволяє одержати додаткові відомості. Отже, дана подвійність процесу уваги породжує відносно швидку втомлюваність. Швидкості втомлюваності протистоїть усвідомлення мети, інтересу, користі та необхідності роботи, яка виконується, це збуджує й активізує увагу та пам'ять.

Пам'ять людини покликана зберігати одержану інформацію, без чого неможливі подальше розширення та поглиблення уявлень про предмети та явища. Для раціональної організації розумової праці важливо визначити, який тип пам'яті властивий дитині. Виділяють зорову, слухову, моторну та змішану пам'ять.

Зорова пам'ять є найпоширенішим типом і зустрічається у 75-80% дітей. При наявності саме такої пам'яті у дитини слід мати на увазі такі моменти:

1) у разі сприймання інформації на слух почуте слід коротко фіксувати на папері;

2) вивчаючи навчальний матеріал, треба читати його самому;

3) намагатися використовувати книжки і посібники, що мають ілюстрації, це допоможе краще засвоювати тему;

4) працюючи над особистими записами, необхідно підкреслювати потрібні місця кольоровими олівцями.

Слухова пам'ять є менш потужною. Людям, яким вона притаманна, рекомендується для більшого її розвитку:

1) частіше слухати читання навчального матеріалу іншими;

2) читати текст вголос;

3) розмовляти і міркувати вголос;

4) частіше відвідувати театр, концерти тощо.

Моторна пам'ять полягає в тому, що людина краще запам'ятовує тоді, коли виконує ті чи інші рухи.

При такому типі пам'яті необхідно:

1) завжди працювати з олівцем, записувати, підкреслювати окремі місця, складати тези та конспекти;

2) цифри, які треба запам'ятати, слід виписувати або оформлювати у вигляді таблиць, діаграм, графіків;

3) засвоювати практичні навички в кабінетах, лабораторіях та майстернях.

Режим дня - це раціональний розподіл часу активної діяльності та відпочинку людини протягом дня. Дотримання режиму дня необхідне передусім для того, щоб зберегти і зміцнити здоров'я та забезпечити високу працездатність, особливо в дитячому та підлітковому віці.

Основними елементами режиму дня є різні види розумової і фізичної діяльності, відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, регулярне харчування, повноцінний сон та вільний час, що призначений для задоволення індивідуальних нахилів та інтересів. Загальна тривалість та особливості чергування основних режимних елементів залежать від віку дітей та підлітків.

Важливе значення мають режим та організація навчання у школі. Гігієнічні вимоги до режиму навчання в школі передбачають забезпечення оптимального розкладу уроків і перерв, раціональне поєднання розумової і фізичної праці, організацію підготовки домашніх завдань тощо (табл 1.).

Розподіл уроків протягом тижня повинен узгоджуватися з особливостями динаміки змін працездатності учнів. Так, найбільший рівень працездатності спостерігається в школярів у вівторок, середу та четвер, в ці дні й необхідно давати найбільше навчальне навантаження, значно менший - у понеділок, п'ятницю та суботу. Першими уроками повинні бути предмети, які не вимагають великого розумового навантаження та напруження (література, історія, географія). Такі предмети, як математика та іноземна мова, що є найбільш важкими, належить планувати на 2-3-4-у уроках. 5-й і 6-й уроки, коли рівень працездатності суттєво знижується, слід відводити для предметів, які характеризуються середнім і незначним рівнем розумового напруження (біологія, валеологія, малювання), та уроків праці та фізичного виховання.

Перерви між уроками є необхідним і дуже ефективним видом активного відпочинку, що забезпечує збільшення рухової активності учнів під час перерви, перебування їх на відкритому повітрі, організоване приймання їжі.

Тривалість звичайних перерв у школі повинна становити 10 хвилин, великих - 20-30 хвилин.

Оптимальна тривалість щоденних домашніх занять для учнів 1-4-х класів становить - 1-1,5 години, для учнів 5-6 класів - 2 години, для учнів 7-8 класів - 2,5 години, для учнів 9-11 класів - не більше ніж 3 години. У процесі підготовки домашніх завдань через кожні 40-50 хвилин слід робити 10-хвилинні перерви, головним змістом яких є активний відпочинок.

Серед підходів щодо впорядкування позаурочної діяльності учнів найбільш адекватним, доцільним та простим є запровадження у повсякденне життя школярів комплексної системи оптимізації вільного часу, складовими частинами якої є наукові принципи раціональної організації позанавчальної роботи (підвищення рухової активності у вільний час до гігієнічно обґрунтованих величин; урахування стану здоров'я, особливостей особистості та хронобіологічних характеристик, а також тенденцій формування психофізіологічних функцій організму), концептуальної моделі ефективного використання вільного часу (впровадження оптимального рухового режиму, застосування традиційних та нетрадиційних форм фізичного виховання, а також психофізіологічного впливу на організм, проведення самостійних занять у вільний час), методів та засобів цілеспрямованого впливу на функціональний стан організму (психофізичне тренування, психотехнічні ігри тощо).

Розглядаючи особливості канікулярного відпочинку дітей та підлітків, зокрема гігієнічні аспекти забезпечення ефективної діяльності літніх оздоровчих таборів, слід відзначити, найбільш раціональною є павільйонна система їх забудови з розміщенням в окремих будинках-павільйонах таких приміщень, як спальні павільйони (кожна спальна кімната повинна бути розрахована не більше ніж на 10 чоловік), блок харчування, клубні та адміністративно-господарські приміщення, медичний пункт з аптекою, процедурною та ізолятором. У павільйонах для сну на відкритому повітрі бажано мати веранди або криті тераси, надвірні умивальні з устаткуванням для миття ніг тощо. Для школярів старшого віку допустимим є розміщення спалень оздоровчих таборів у наметах табірного типу, місткість яких не перевищує 10 чоловік.

Особиста гігієна - це основа здорового способу життя, умова ефективної первинної та вторинної профілактики різних захворювань. Особиста гігієна розробляє принципи збереження і зміцнення здоров'я шляхом дотримання гігієнічних вимог у повсякденному особистому житті й діяльності.

В епоху науково-технічного прогресу, який супроводжують хімічні й фізичні забруднення навколишнього середовища та негативні наслідки урбанізації, особиста гігієна стає вагомим чинником запобігання серцево-судинним та іншим поширеним захворюванням. Вона дозволяє ефективно боротися з гіпокінезією, нервово-психічним перенапруженням, суттєво послаблює несприятливі наслідки впливу різних професійних шкідливостей та чинників навколишнього середовища. Як свідчать дані ВООЗ, велика частина населення в усіх країнах світу серйозно порушує правила особистої гігієни, курить, зловживає алкогольними напоями, не приділяє належної уваги фізичній культурі, загартуванню та іншим елементам здорового способу життя. Суспільне значення особистої гігієни визначається тим, що недотримання її вимог у повсякденному житті може негативно впливати і на здоров'я інших людей (пасивне куріння, поширення інфекційних захворювань і гельмінтозів). Щоб запобігти такому становищу, знання та навички особистої гігієни потрібно прищеплювати дітям з раннього віку.

До сфери особистої гігієни входять гігієна тіла і порожнини рота, фізична культура, загартування, запобігання шкідливим звичкам, гігієна одягу і взуття, гігієна відпочинку і сну та інші види.

Збільшення зайнятості населення трудовою діяльністю, яка не вимагає фізичних навантажень і рухливості, механізація побуту, розвиток транспорту, засобів зв'язку сприяють зниженню енерговитрат, виникненню нервово-психічного напруження, несприятливих наслідків нераціонального харчування. У таких умовах постійне заняття фізичною культурою і спортом стає дуже важливим елементом особистої гігієни і здорового способу життя. Значення цих занять дуже важливе: вони дозволяють збалансувати енерговитрати, стимулюють діяльність серцево-судинної і дихальної систем, сприятливо впливають на функціональну діяльність ЦНС та інших органів і систем, зменшують гіпоксію, пов'язану із застоєм крові в органах малого таза, активізують обмінні процеси, підвищують стійкість проти захворювань і працездатність.

Компонентами фізичної культури є ходьба, біг, ранкова гімнастика, плавання, різні види спортивних ігор і занять. Однак фізичне навантаження повинне бути індивідуальним і виходити з реального стану здоров'я, віку та підготовленості людини. Щоб визначити ступінь функціональної підготовленості до фізичних вправ і контролю під час виконання їх, запропоновано різні тести. З цією метою може бути використаний, наприклад, 12-хвилинний тест відомого американського спортивного медика К. Купера. Він ґрунтується на тому, що між пройденою дистанцією (км) і споживанням кисню (мл/кг/хв) існує зв'язок, який характеризує функціональну підготовленість людини. Так, у 30-39 років підготовленість вважають поганою, якщо споживання кисню становить близько 25 мл/кг/хв, задовільною - 39-40, відмінною - 40 мл/кг/хв і більше.

Академік М.М. Амосов як тест запропонував оцінювати зміну вихідної частоти скорочень серця після 20 присідань у повільному темпі з протягнутими вперед руками і широко розведеними колінами. Якщо частота скорочень серця зростає не більше як на 25% вихідної - стан серцево-судинної системи добрий, на 25-50 - задовільний, на 75% і більше - незадовільний. Є ще один доступний тест: зміна частоти скорочень серця і загального самопочуття при звичайному підніманні пішки на 4-й поверх. Стан оцінюють як добрий, якщо при цьому частота скорочень не перевищує 100-120 за 1 хвилину, дихання вільне, легке, відсутні неприємні відчуття. Частота 120-140 за 1 хв, легка задишка характеризують стан як задовільний. Якщо вже при підніманні на 3-й поверх з'явилася задишка, пульс став частішим, ніж 140 за 1 хвилину, з'явилась слабкість - функціональний стан серцево-судинної і дихальної систем поганий.

Найдавнішим, найдоступнішим і таким, що не має протипоказань практично для більшості людей, видом фізичної активності є ходьба. Відомий французький терапевт Тіссе говорив: «Рух як такий може за своєю дією замінити будь-які ліки, але всі лікувальні засоби світу не в змозі замінити дію руху». Для початківців рекомендується програма тренувальної ходьби з поступовим збільшенням її дистанції та часу (на першому тижні - приблизно 1,5 км протягом 15 хвилин, на шостому - близько 2,5 км за 20 хвилин.).

Другий важливий вид фізичної культури - ранкова гігієнічна гімнастика. На відміну від спеціальних видів гімнастики, вправи ранкової гімнастики охоплюють комплекси порівняно простих, коригувальних, загальнорозвивальних і силових рухів, що впливають на основні групи м'язів тіла і не вимагають великого фізичного навантаження. Ранкову гігієнічну гімнастику слід робити після сну, перед гідропроцедурами, бажано на відкритому повітрі або в добре провітреному, чистому приміщенні, при можливості - під музичний супровід.

Енерговитрати при виконанні звичайного, неускладненого комплексу вправ порівняно невеликі - до 335-377 кДж (80-90 ккал), тобто у 2 рази менші, ніж людина витрачає під час ходьби протягом 1 години на відстань 3 км. Однак фізіологічне значення ранкової гімнастики дуже велике і виходить за межі завдань, пов'язаних суто із збільшенням енерговитрат. Дванадцять-п'ятнаддять вправ, що охоплюють згинання, розгинання, присідання, розмахування, обертання голови, тулуба, колові рухи рук і ніг, ходьбу, біг, стрибки та інші рухи (доцільно, щоб їм передував самомасаж), збільшують викидання крові з депо та її циркуляцію, піднімають тонус центральної нервової системи і м'язів, стимулюють обмінні процеси, розвивають і зміцнюють опорно-руховий апарат, органи дихання і серцево-судинну систему, покращують діяльність шлунка і кишок, сприяють ефективнішій фізичній та розумовій діяльності протягом робочого дня.

Загартування. Під загартуванням розуміють підвищення стійкості організму до впливу коливань температури повітря і води, вологості повітря, атмосферного тиску, сонячного випромінювання та інших фізичних чинників навколишнього середовища. У фізіологічному відношенні загартування розглядають як адаптацію, що досягається багаторазовим тренуванням, впливом того чи іншого загартовувального чинника або комплексом чинників. Загартування підвищує адаптаційні можливості організму не тільки до погодних, а й до інших несприятливих (фізико-хімічних, біологічних, психологічних) чинників, знижує чутливість до респіраторних та інших заразних захворювань, підвищує працездатність, сприяє формуванню позитивних психофізіологічних реакцій.

Під час проведення загартувальних процедур слід враховувати такі принципи: поступовість (поступове збільшення інтенсивності й тривалості впливу загартувального чинника), систематичність (проводити процедури регулярно за визначеною системою), комплексність (цілеспрямоване поєднання впливу кількох чинників, наприклад, повітря і води), індивідуальний режим (характер, інтенсивність і режим загартування повинні враховувати індивідуальні особливості людини: вік, стать, стан здоров'я тощо.

Найбільш поширеною формою загартування повітрям є повітряні ванни (аеротерапія). Розрізняють повітряні ванни теплові (температура повітря - від 30 до 22°С), прохолодні (20-14°С) і холодні (менше 14°С). При оцінці температурного режиму слід враховувати комплексний характер мікроклімату й орієнтуватися на еквівалентно-ефективні температури, що залежать від одночасного впливу вологості повітря, швидкості його руху та радіаційної температури. Повітряні ванни сприятливо впливають на обмін речовин, загальне самопочуття. Щоб досягти більшого ефекту, ванни слід приймати в максимально оголеному вигляді (температурна чутливість шкіри неоднакова на різних її ділянках) у затінку, на спеціальних майданчиках (аераріях) або на ділянках, незабруднених атмосферними викидами, віддалених від транспортних магістралей і добре озеленених. У міських домашніх умовах допускається приймати повітряні ванни на балконах, у провітрюваних приміщеннях з чистим прохолодним повітрям. Тривалість процедур потрібно поступово збільшувати, а температуру повітря - знижувати (відповідно від 3-20 хвилин при температурі 18-20°С до 20-30 хвилин при 5-10°С; для тренованих людей можна 10-15 хвилин при температурі 3-0°С). Доступною і корисною формою загартування повітрям верхніх дихальних шляхів є сон взимку в приміщенні з відкритою кватиркою.

Загартування водою є сильним, ефективним і різноманітним за формами видом загартування. Він зумовлений високою тепловіддачею тіла людини, оскільки вода має теплоємність, яка значно (у 10-20 разів) більша, ніж теплоємність повітря аналогічної температури.

З метою загартування можна використовуватися купання, душ, обмивання, обтирання, ванни для ніг тощо. За температурним режимом розрізняють такі види ванн: холодні (менше 20°С), прохолодні (20-33°С), індиферентні (34-36°С), теплі (36-39°С), гарячі (понад 40°С). Одним з найбільш ефективних видів загартування водою є купання у відкритих водоймах, сприятливий вплив якого зумовлений поєднанням активних фізичних вправ (плавання) із сонячним випромінюванням, механічним впливом води.

Дуже корисний звичайний і особливо контрастний душ. Його варто приймати поперемінне тривалістю 0,5-2,0 хвилини з температурою, що змінюється в діапазоні 10°С. У разі відсутності технічної можливості перемінного вмикання душу з різною температурою води теплий (гарячий) душ чергують з обливанням прохолодною (холодною) водою. Обливання можна використовувати як самостійну за-гартувальну процедуру (знижуючи температуру від 30 до 15°С і менше) з обов'язковим наступним розтиранням тіла, що підсилює тренувальну дію на судини. Температура води для обливання в дошкільному віці не повинна бути нижчою ніж 20-25°С, для школярів - 18°С.

Добрим засобом загартування є ванна для ніг (1-3 хвилини з поступовим зниженням температури води від 25 до 10°С для дітей і до О°С для дорослих). Для осіб менш загартованих, з ослабленим здоров'ям можна використовувати 3-5-хвилинні вологі обтирання водою кімнатної температури (потім розтирання насухо) послідовно верхньої і нижньої частин тіла.

Використана література

загартування пам'ять розумовий мислення

1. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа, 1983. - 320 с.

2. Гигиена детей й подростков / Под ред. Г.Н. Сердкжовской. - М.: Медицина, 1989. - 320 с.

3. Загальна гігієна: Посібник до практичних занять / За ред. 1.1. Даценко. - Львів: Світ, 2001. - 471 с.

4. Загальна гігієна та основи екології. Підручник. - К., 2003.

5. Румянцев Г.И., Воронцов М.П. Общая гигиена, М., 1990.

6. Севастьянов М.И., Штефанов Б.И. Охрана труда. Труд женщин. Труд молодежи. - М., 1990.

7. Шептулина Н.Н. Охрана труда работников, занятых на работах с неблагоприятными условиями труда / / Трудовое право. - 1998.

8. Общая психология: учеб. пособие пед. ин-тов / под. ред. В.В. Богословского й др. - М.: ІІросвещение, 1981. - ст..383.

Размещено на Allbest.ru

...

реферат "Гігієна розумової діяльності" скачать

Подобные документы

Гігієна розумової праці
Розгляд гігієни навчальних приміщень, праці вчителя і учнів. Ознайомлення із особливостями організації навчальної праці у дітей з розвиненою слуховою, зоровою та моторною пам'яттю. Основні принципи санітарно-гігієнічного навчання та виховання школярів.

контрольная работа [29,4 K], добавлен 11.03.2012
Ергономічні основи проектування
Загальні ергономічні вимоги до меблів, які забезпечують створення оптимальних умов для діяльності людини та збереження її здоров'я. Сутність анатомо-біомеханічних та антропометричних характеристик людини. Вибор конструктивного вирішення меблевого виробу.

реферат [227,6 K], добавлен 15.10.2010
Поняття безпеки, небезпеки, ризику та причини травмування людини
Загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки, вплив на організм, основи захисту здоров'я та життя людини і середовища проживання від небезпек. Засоби та заходи створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності.

реферат [28,3 K], добавлен 04.09.2009
Працездатність людини і шляхи її підвищення на виробництві
Фактори працездатності людини. Межі працездатності і функціональні стани. Динаміка працездатності і характеристика її фаз. Показники і методика оцінки працездатності людини. Характеристика працездатності людини в процессі праці, шляхи її підвищення.

контрольная работа [45,1 K], добавлен 20.12.2010
Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці
Визначення міри впливу на організм людини фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників виробничого середовища. Оцінка санітарно-гігієнічних умов праці. Розробка гігієнічних нормативів та вимог до виробництв, гігієнічна паспортизація.

реферат [16,4 K], добавлен 21.06.2015
Фактори небезпеки навколишнього середовища. Правила поведінки у небезпечних ситуаціях
Небезпеки природного, техногенного та соціально-політичного характеру. Поради, що допоможуть залишитися у безпеці, у разі отримання штормового попередження. Радіоактивний вплив на організм людини. Захист людини від ядерного впливу. Техногенні небезпеки.

доклад [23,4 K], добавлен 15.10.2016
Здоров'я людини і довкілля
Основні причини легковажного відношення людини до здоров'я. Здоров'я і чинники ризику захворювання. Праця як основа створення матеріальних та духовних цінностей. Вплив праці та професії на здоров'я людини. Вплив родинного устрою на здоров'я людини.

реферат [14,4 K], добавлен 28.12.2010
Дія електричного струму на організм людини
Чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом. Методи зниження ризику під час грози на відкритій місцевості. Удар струму низької напруги, що виявляється ознаками специфічної дії електричного струму: підвищення тиску, аритмія.

презентация [3,7 M], добавлен 24.09.2015
Епідемічні захворювання
Забруднення навколишнього середовища, екологічна та епідемічна небезпека як наслідок діяльності людини. Захист від СНІДу, впливу нікотинової, алкогольної та наркотичної залежності, від поширення інфекційних захворювань та зростання кількості нових хвороб.

реферат [75,7 K], добавлен 09.05.2011
Поняття про норми охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії
Фізіологічні особливості різних видів діяльності людини. Гігієнічна класифікація праці. Основні положення Закону України "Про охорону праці". Навчання та нструктажі з охорони праці. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці.

реферат [32,5 K], добавлен 02.12.2007
Аналіз ГМО та їх вплив на здоров’я людини
Сутність, характеристика та властивості генетично модифікованих продуктів. Необхідність введення глобального мораторію на їх виробництво. Напрямки створення трансгенних рослин в даний час. Можливість непередбачуваних наслідків вставки одного гена.

контрольная работа [31,0 K], добавлен 15.01.2015
Вплив металів на життєдіяльність людини
Класифікація елементів за їх умістом у живих організмах. Продукти харчування, що містять різні метали. Нагромадження металів в організмі людини, оцінка їхнього впливу на організм людини та його життєдіяльність. Основні правила правильного харчування.

презентация [6,6 M], добавлен 11.03.2019
Увага людини. Ядерна зброя. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
Увага як психологічний стан, передумови його зародження та розвитку та фактори, що на нього впливають. Поняття та характерні властивості ядерної зброї, її класифікація та різновиди. Пожежо-, вибухонебезпечні об'єкти, критерії оцінки їх небезпечності.

контрольная работа [202,1 K], добавлен 16.02.2011
Біофізичні аспекти впливу роботи за комп'ютером на організм користувачів
Характеристика впливу на зоровий дискомфорт користувача при роботі з зображенням на екрані монітора. Значення ергономіки робочого місця значно для комфортного самопочуття людини. Офтальмо-фізіологічна характеристика діяльності користувачів комп’ютерів.

реферат [35,9 K], добавлен 05.02.2011
Електронебезпека. Особливості дії електричного струму на організм людини. Способи та засоби захисту працівників від ураження електричним струмом
Основні причини електротравматизму на виробництві. Термічна, електролітична, біологічна та механічна дія струму на організм людини. Три ступені впливу струму з погляду безпеки. Залежність від напруги дотику величини струму, що проходить через тіло людини.

реферат [28,9 K], добавлен 30.01.2012
Психологія безпеки життєдіяльності
Психологія безпеки як ланка в структурі заходів по забезпеченню безпеки життєдіяльності людини. Зміни психогенного стану людини. Алкоголізм як загроза для безпеки життєдіяльності. Здійснення життєдіяльності людини в системах "людина – середовище".

реферат [32,2 K], добавлен 09.05.2011
Питання охорони праці
Триступеневий (трирівневий) контроль з охорони праці. Аналіз дотику людини до джерел електричного струму залежно від умов праці та умов включення людини в електричний ланцюг. Розрахунок системи загального рівномірного освітлювання світильниками.

контрольная работа [42,3 K], добавлен 05.10.2011
Розрахунок об’єкту господарчої діяльності
Стисла характеристика об’єкту господарчої діяльності (ОГД). Прогнозування обстановки що може скластися в наслідок вибуху вуглецево-водневого газу на ОГД. Визначення меж осередку хімічного ураження НХР та радіаційного забруднення. План запобіжних заходів.

курсовая работа [1,2 M], добавлен 25.01.2010
Безпека експлуатації електроустановок
Поняття та особливості електротравматизму, дія струму на організм людини: опіки, металізація шкіри, електроофтальгія та механічні ушкодження. Величина опору ланцюга людини і небезпека однополюсного прямого дотику до струмовідних частин трифазних мереж.

лекция [380,0 K], добавлен 20.03.2011
Компютерні інформаційні системи
Інформація та її властивості. Вплив електромагнітної енергії на здоров’я людини. Дослідження вчених щодо впливу торсійних полів на людину. Наукові розробки пристроїв захисту людини від електромагнітних випромінювань. Українські вчені і світова наука.

реферат [24,3 K], добавлен 12.09.2008

Другие документы, подобные "Гігієна розумової діяльності"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.