Освітлення виробничих приміщень

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Освітлення виробничих приміщень

Вступ

Освітлення на робочих місцях справляє багатоплановий вплив на працівника, зокрема на його емоційний стан, працездатність, мотивацію, продуктивність і безпеку праці. Світло -- це випромінювання електромагнітних хвиль, яке викликає зорові відчуття. Саме тому вивчення цієї теми є актуальною в будь-який час і в будь-яких рамках проізводства

Рівень освітлення на робочих місцях впливає на гостроту зору, тривалість ясного бачення, контрастну чутливість і здатність бачити на далекій і близькій відстані. Нормальна гострота зору, тобто здатність розрізняти дрібні предмети, у працівників, що не страждають на дефекти зору, досягається лише при освітленні 50--70 лк.

Предметом роботи є освітлення виробничих приміщень;

Обьєктом- характеристика освітлення.

Важливе методологічне значення має принцип системно-структурного аналізу, що передбачає розгляд концепції як цілісної системи, структурні елементи якої нерозривно пов'язані один з одним. У підході до наукового аналізу предмета слід дотримуватися принципів об'єктивності, системності, реалізованих в наступних методологічних прийомах: конкретний і логічний аналіз.

Гострота зору підвищується зі збільшенням яскравості і контрасту. Недостатнє освітлення може призводити до неадекватного сприйняття об'єктів. Разом з тим перевищення певних меж освітлення може викликати осліплення і зниження працездатності. Погане освітлення не тільки негативно впливає на зорову працездатність, яка виявляється болями очей та голови, а й викликає загальну втому. Втома зорового аналізатора пов'язана з центрами мозку, які гальмують його діяльність, що виявляється в погіршенні уваги, порушенні координації рухів, роздратуванні працівника.

1. Значення освітленості для трудової діяльності

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць. Адже відомо, що майже 90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під час здійснень будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття. До таких процесів належать адаптація, акомодація та конвергенція.

Адаптація - пристосування ока до зміни умов освітлення.

Акомодація - пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок зміни криви: кришталика.

Конвергенція - здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі.

При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Згідно із статистичними даними, до 5% травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20% воно сприяло виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до професійних захворювань, наприклад, таких як: короткозорість, спазм акомодації. Так, при світлому пофарбуванні інтер'єру завдяки збільшенню кількості відбитого світла рівень освітленості підвищується на 20--40% (при тій же потужності джерел світла), різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення. При надмірній яскравості джерел світла та предметів, що знаходяться у полі зору, може відбутись засліплення працівника. І Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість навколишніх предметів призводять до частої переадаптації очей під час виконання роботи і, як наслідок цього -- швидкого втомлення органів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються і знаходяться в полі зору, краще фарбувати в кольори середньої світлості, коефіцієнт відбиття яких знаходиться в межах 0,3--0,6, і, бажано, щоб вони мали матову або напівматову поверхню.

2. Основні світлотехнічні поняття освітлення

Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників належать: світловий потік, сила, яскравість і освітленість.

До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести:

Світловий потік (Ф) - це потужність світлового видимого випромінювання, і оцінюється оком людини за світловим відчуттям. Одиницею світлового потоку

люмен (лм) - світловий потік від еталонного точкового джерела в одну канделу, розташованого у вершині тілесного кута в 1 стерадіан.

стерадіаном - розуміють тілесний кут у центрі сфери, який вирізає на її поверхні площі, що дорівнює квадрату радіуса сфери.

Сила світла (І) - це величина, що визначається відношенням світлового потоку до тілесного кута, в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється.

Кандела (кд) - сила світла точкового джерело випромінює світловий потік в 1 лм, який рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в 1 стерадіан.

Яскравість (В) - визначається як відношення сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі поверхні, що світиться.

Освітленість (Е) - відношення світлового потоку, що падає на елемент поверхні, до площі цього елементу.

Фон - поверхня, що безпосередньо прилягає до об'єкта розпізнавання, на яки він розглядається. Фон характеризується коефіцієнтом відбиття поверхні р, який являє собою відношення світлового потоку, що відбивається від поверхні, до світлої: потоку, що падає на неї. Фон вважається світлим при р > 0,4, середнім -- р = 0,2--0,4 і темним, якщо р < 0,2.

Контраст між об'єктом і фоном характеризується співвідношенням яскравістю об'єкта розпізнавання (крапка, лінія, знак та інші елементи, що потребують розпізнавання в процесі роботи) та фону

Видимість (V) - характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Видимість залежить від освітленості, розміру об'єкта розпізнавання, його яскравості, контрасту між об'єктом і фоном, тривалості експозиції.

У виробничих умовах для контролю освітленості робочих місць та загальної освітленості приміщень використовують люксметри типів Ю--116, Ю--117, універсальний портативний цифровий люксметр-яскравомір ТЗС 0693, фотометр типу 1105 фірми «Брюль і К'єр». Робота цих приладів базується на явищі фотоелектричного ефекту -- перетворенні світлової енергії в електричну.

3. Основні вимоги до виробничого освітлення

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;

забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

не створювати засліплювальної дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);

повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;

не створювати небезпечних та шкідливих виробничих чинників (шум, теплові і випромінювання, небезпека ураження струмом, пожеж та вибухонебезпека світильників);

повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

4. Види виробничого освітлення

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що і створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучний жим, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення поділяється на: бокове (одно або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення.

Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним назирають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення). Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний в процесі роботи напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, перемішення людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, вимкнення робочого освітлення та пов'язане з ним порушення нормального. Обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу тощо. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному вимкненні робочого освітлення. Його необхідно влаштовувати в місцях, небезпечних для проходу людей; в приміщеннях допоміжних будівель, можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; у проходах; на сходових клітках у виробничих приміщеннях, в яких працює більше 50 чоловік. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинні набути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках -- не менше 0,2 лк.

Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом. Найменша освітленість повинна бути 0,5 ля на рівні землі.

Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, які використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.

5. Природне освітлення

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювавння зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хворих (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям.

Природному освітленню властиві й недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.

На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають такі чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь тони скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини, так і ззовні приміщення.

Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього 5йду освітлення проводиться за відносним показником -- коефіцієнтом природного освітлення (КПО):

Нормовані значення КПО визначаються «Будівельними нормами і правилами». В основі визначення КПО покладено розмір об'єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект який потрібно виявити.

6. Штучне освітлення

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень у темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.

Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується і визначається, в основному, характеристикою зорової роботи.

Норми носять міжгалузевий характер. На їх основі, як правило, розробляють норми для окремих галузей промисловості.

Як джерела штучного освітлення широко використовуються лампи розжарювання та газорозрядні лампи.

Лампи розжарювання належать до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей. Поряд з перевагами їм притаманні суттєві недоліки: велика яскравість (засліплювальна дія); низька світлова віддача --20 лм/ Вт); відносно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год); переважання і жовто-червоних променів у порівнянні з природним світлом; не придатні для роботи в умовах вібрації та ударів; висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), що робить їх пожежонебезпечними.

Лампи розжарювання використовують, як правило, для місцевого освітлення, а також освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей.

Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектру.

Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність.

Окрім того, газорозрядні лампи забезпечують світловий потік практично будь-якого спектра, шляхом підбирання відповідним чином інертних газів, парів металу, люмінофора. Так, за спектральним складом видимого світла розрізняють люмінесцентні лампи: денного світла (ЛД), денного світла з покращеною передачею кольорів (ЛДЦ), холодного білого (ЛХБ), теплого білого (ЛТБ) та білого (ЛБ) кольорів.

Основним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту, котрий полягає у спотворенні зорового сприйняття об'єктів, що рухаються, обертаються. До недоліків цих ламп можна віднести також складність схеми включення, шум дроселів, значний час між включенням та запалюванням ламп, відносна дороговизна.

Газорозрядні лампи бувають низького та високого тиску. Газорозрядні лампи низького тиску, що називаються люмінесцентними, широко застосовуються для освітлення приміщень як на виробництві, так і в побуті. Однак, вони не можуть використовуватись при низьких температурах, оскільки погано запалюються та характеризуються малою одиничною потужністю при великих розмірах самих ламп.

Газорозрядні лампи високого тиску застосовуються в умовах, коли необхідна висока світлова віддача при компактності джерел світла та

стійкості до умов зовнішнього середовища. Серед цих типів ламп найчастіше використовуються металогенні (МГЛ), дугові ртутні (ДРЛ), та натрієві (ДНаТ).

Окрім газорозрядних ламп для освітлення промисловість випускає лампи спеціального призначення: бактероцидні, еритемні.

До основних характеристик джерел штучного освітлення належать: номінальна напруга живлення, В; електрична потужність лампи, Вт; світловий потік, лм; світлова віддача, лм/Вт; термін експлуатації; спектральний склад світла.

ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

Отже, раціональне освітлення виробничих приміщень і робочих місць є одним з найважливіших заходів виробничої санітарії. Надлишок світла, як і його недостатність, шкідливий. Лампи, що сліплять, блиск від них або різка тінь можуть викликати повну втрату орієнтації працюючого, бути фактором ризику нещасних випадків чи захворюваності; брудні вікна і світильники знижують освітленість.

Пульсація світла, зміна кольорів освітлюваних предметів викликають втому зору і загальну втомлюваність, призводять до аварійності та травматизму.

В залежності від стану навколишнього повітряного середовища і вимог щодо розподілу світлового потоку застосовують різні типи світильників: прямого, розсіяного і рефлекторного світла. Для освітлення подвір'я підприємств зв'язку застосовують прожектори.

Вибір типів світильників, їх взаємного розміщення базуються на принципі створення достатньої освітленості на робочих місцях, максимальна освітленість яких, створена штучними джерелами світла, нормується в залежності від точності виконуваної роботи, контрастності з фоном, найменшого розміру об'єкта розрізнення. Попередньо проводять світлотехнічний розрахунок з метою визначення потрібної величини освітленості, способу освітлення, типу світильника тощо.

Великого значення набуває висота підвішування світильників. Найбільш раціональна висота - 2,5 mл. освітлення виробничий тепло організм

Світильники систематично очищають від пилу один раз на місяців поштовому зв'язку - в місцях обробки кореспонденції, посилок, мішкової тари). Перегорілі лампи систематично замінюють.

Джерела тепловиділень, їх дія на організм людини та захист від них

Теплове випромінювання супроводжується поширенням променевої енергії у вигляді інфрачервоних променів. Джерелом теплових випромінювань є Сонце, розжарені і розплавлені метали, полум'я, теплообмінники, дуга електрозварювальних апаратів, люди, всі нагріті предмети.

Виділення тепла в повітря приміщення оцінюється кількістю його на м3 будівельного об'єму приміщення будинка.

В організмі людини безперервно здійснюються окислювальні реакції, пов'язані з утворенням тепла, разом з тим безперервно відбувається і віддача тепла в навколишнє середовище.

Сукупність процесів, які зумовлюють теплообмін між організмом і зовнішнім середовищем, в результаті якого температура тіла підтримується приблизно на однаковому рівні, називається терморегуляцією.

Теплове забруднення на підприємствах зв'язку викликане тим, що апаратура зв'язку під час роботи виділяє значну кількість тепла, що призводить до підвищення температури повітря у приміщенні та, як наслідок, - до перегрівання організму працюючих. Під час перегрівання людини частішає пульс, частота дихання, з'являється слабкість, головний біль, зростає температура тіла, що загрожує тепловим ударом.

Коли температура повітря перевищує 36°С, тепловіддача відбувається за рахунок виділення поту з поверхні шкіри людини, організм втрачає воду і солі. Наприклад, при виконанні важкої фізичної праці в приміщенні з температурою 30°С, втрата вологи людиною досягає 10-12 літрів за зміну. Порушується робота серцево-судинної системи, людина може отримати тепловий удар, який у важких випадках стає смертельним.

В системі зв'язку діють інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання різної інтенсивності.

Інфрачервоне випромінювання - це невидиме теплове випромінювання, що поширюється в просторі у вигляді електромагнітних хвиль, його тепловий ефект залежить від:

- довжини хвиль;

- інтенсивності потоку випромінювань;

- величини опроміненої ділянки поверхні тіла людини;

- тривалості і характеру випромінювань;

- захисних властивостей одягу;

- температури зовнішнього середовища;

Найважливіший фактор - інтенсивність опромінення і довжина хвиль.

Червоні промені видимої частини спектру найбільш глибоко проникають у тканини організму людини.

Нормальними умовами, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам, вважають такі умови, за котрих інтенсивність опромінення працівників інфрачервоними тепловими променями не перевищує 1 Дж/см2 хв.

Коли інтенсивність теплового опромінення перевищує допустиму величину, виникають теплові опіки різного ступеня, перегрівання всього організму, тепловий та сонячний удари.

Короткохвильове ультрафіолетове опромінення у невеликих дозах позитивно діє на людський організм: вбиває мікроби і бактерії в приміщенні, але його дія протягом довгого часу викликає дерматити, офтальмію, підвищену температуру, біль голови. Тривала дія променевої теплової енергії на очі людини викликає катаракту. Джерела ультрафіолетового випромінювання - сонце, електричні дугові печі, електрозварювальні дугові апарати.

Висновки

Дійсно установки електричного освітлення широко використовуються в країні, є найбільш масовими з усіх інженерних пристроїв і споживають більше 10% усієї вироблюваної електроенергія. Їх здійснення та експлуатація вимагають великих витрат матеріальних засобів, електроенергії і людської праці, але ці витрати з надлишком окупаються тим, що забезпечується можливість нормального життя і діяльності людей в умовах відсутності або недостатності природного освітлення.

Дуже важливо для приміщень в темний час доби (особливо в спорудах без природного світла) надійність і досконалість електричного освітлення набувають вирішально значення, т. к. розширюють можливості активної діяльності і визначають самопочуття людей. Хороша якість освітлення не тільки забезпечує чисто зорові функції, але і гарантує збереження здоров'я, високу працездатність і сприятливе психоемоційний стан персоналу. Одні з компонентів у здійсненні цього є, раціональне поєднання світлотехнічних, архітектурно-художніх та економічних факторів при проектуванні електричного освітлення будівель, споруд, приміщень, об'єктів. Розрахунково-графічна робота (РГР) на тему: В«Проектування освітлювальної установкиВ» включає світлотехнічний і електричний розрахунок освітлювальної установки. Вихідними даними для виконання завдання є:

Призначення і генплан об'єкта, що розкриває склад і розташування споруд, приміщень, робочих майданчиків ділянок території, які використовуються для тих чи інших потреб, інженерних мереж, транспортних і пішоходи:

- комунікацій (доріг, проїздів, проходів і т. п.);

- поверхові плани будов і їх характерні розрізи, що виявляють будівельні параметри і конструкцію; будівельні модулі; висоти, площі, пристрій та деталі стін, перегородок, перекриттів, панелей, підлог і т. п.; креслення розміщення основного технологічного, енергетичного і санітарно-технічного обладнання, розташування всередині споруд і на місцевості мереж і трубопроводів.

Список використаних джерел та літератури

Агапова Е. Г. Основы физиологии и психологии труда. / Е.Г. Агапова С.: СГУ. - 2010. - 149 с.

Асеев В. Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. / В.Г. Асеев - М.: Экономика, - 1974. - 191 с.

Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под редакцией А. О. Навакатикяна. - К.: Здоров'я, - 1984. - 144 с.

Горшков С. И., Золина З. М., Мойкин Ю. В. Методики исследований в физиологии труда. / С.И. Горшков, З.М. Золина, Ю.В. Мойкин, - М.: Медицина, - 1974- 311 с.

Житецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельникор О.В. Основи охорони праці. / В.Ц. Житецький, В.С. Джигирей, О.В. Мельникор, - Л.: Афіша, - 2005. - 319 с.

Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. / В.П. Зинченко, В.М. Мунипов, - М.: Экономика, - 1980. - 343 с.

Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде (Метод. рекомендации) / Е. А. Деревянко, В. К. Хухлаев и др. - М.: Экономика, - 1976. - 76 с.

Климов Е. А. Введение в психологию труда. / Е.А. Климов, - М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, - 1998. - 350 с.

Размещено на Allbest.ru