Аналіз професійного та виробничого ризиків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство науки, молоді та спорту України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра ЗТДТ та ЦЗ

Контрольна робота

на тему: Аналіз професійного та виробничого ризиків. Мета і методи аналізу

Виконала:

студентка V курсу

заочної форми навчання

МПФ, групи Б

Зайцева О. С.

Перевірив:

Викл. Чабан В.Й.

Рівне - 2014

План

1. Сутність і класифікація ризиків

2. Методи виявлення і оцінки ризиків при плануванні діяльності підприємства

3. Джерела фінансування витрат на нейтралізацію ризиків

4. Економічна ефективність методів управління ризиками

1. Сутність і класифікація ризиків

Планування господарсько-фінансової діяльності підприємств і практична реалізація тактичних і стратегічних планів пов'язані з ризиком їх невиконання. Ризики виникають при складанні і виконанні планів виробництва, постачання, збуту, при оцінці кон'юнктури ринку, при порушенні термінів поставки сировини і реалізації продукції тощо.

Ризик завжди супроводжує будь-яку діяльність, його неможливо уникнути і тому кожне підприємство повинне розробляти систему управління ризиками і планувати заходи щодо послаблення їх негативного впливу на діяльність підприємства

Сутність ризику полягає в тому, що кожному підприємству постійно загрожує втрата прибутку і платоспроможності при здійсненні господарсько-фінансової діяльності під впливом непередбачених змін внутрішнього і зовнішнього середовищ. Зміни за ступенем впливу на діяльність підприємства класифікують на прямі і опосередковані. До прямих відносять зміну цін на сировину і матеріали, співвідношення попиту і пропозиції на готову продукцію. До опосередкованих-зміни витрат на страхування, транспортні витрати, зміни цін на паливо у постачальників.

За характером діяльності підприємства ризики класифікують на підприємницькі, фінансово-комерційні, професійні та інвестиційні.

Підприємницький ризик пов'язаний з розширенням масштабів виробництва, зменшенням прибутку, неповним використанням виробничих потужностей, банкрутством, втраченою вигодою, а також непередбаченими витратами і втратами. ризик промисловий фінансування економічний

До фінансових і комерційних ризиків відносять ризики невиконання партнерами контрактних зобов'язані, несвоєчасне повернення кредиту, непередбачені штрафи, втрати при здійсненні валютних операцій і операцій з цінними паперами та ін.

Професійні ризики пов'язані з низьким кваліфікаційним рівнем менеджерів підприємства, які складають недостатньо обґрунтовані виробничі і фінансові плани.

Інвестиційні ризики виникають при інвестуванні проектів, які можуть не принести інвесторам очікуваних прибутків. При плануванні інвестицій на реалізацію проекту, в умовах обмеженої інформації від проектантів вимагають визначити ступіть його ризикованості. Одним з методів вирішення цього завдання є метод аналогій. Прогнозування прибутковості будь-якого проекту є складною справою, враховуючи, що кожний проект має інноваційний характер. Тому часто при плануванні ризику розраховують середнє його значення, ґрунтуючись на ризикованості виконання попередніх проектів, які здійснювалися підприємством.

Для належного управління ризиками на підприємстві створюється відділ управління ризиками, який здійснює планування і регулювання втрат від ризиків і планує кошти для їх компенсації. Однією з головних функцій відділу є прогнозування ризиків, їх оцінка і планування відповідних страхових операцій. У планах визначаються обсяги страхових виплат, вибір страхових агентів і брокерів, узгодження позицій при укладанні страхових угод, а також ведення справ, пов'язаних з ризиками.

2. Методи виявлення і оцінки ризиків при плануванні діяльності підприємства

А) Методи виявлення ризиків

Для складання прогнозні і планування витрат, пов'язаних з ризиками, потрібно зібрати відповідну інформацію про їх носіїв. Після отримання і оброблення інформації визначають метод виявлення ризиків. Найчастіше для виконання цього завдання застосовується комплексний метод. Для ефективного пошуку і нейтралізації ризиків розробляється програма їх контролю і пошуку. Програму складає відділ контролю ризиків. План має свій бюджет і економічне обґрунтування доцільності нейтралізації того чи іншого ризику. Плануючи витрати на нейтралізацію ризиків, відділ повинен контролювати співвідношення між витратами на нейтралізацію ризиків і втратами від їх дії.

До методів пошуку інформації щодо ризиків відносять:

· стандартні анкети;

· річні аналітичні звіти господарської діяльності підприємства і фінансовий баланс;

· консультативні послуги аудиторських і консалтингових фірм;

· технологічні карти виробничих потоків;

· звіти фірм-конкурентів;

· інформаційні бюлетені товарних і фондових бірж та ні.

Кожний з методів здатний забезпечІп й достатню інформацію яку аналізують, за допомогою їх встановлюють взаємозв'язок між інформаційними даними окремих джерел і використовують для визначення видів ризиків, які загрожують підприємству.

Б) Кількісна оцінка ризиків

Кількісна оцінка ризиків найчастіше застосовується при виборі оптимального варіанту розвитку фірми. У деяких випадках підприємство може прийняти до впровадження варіантів, економічна ефективність якого нижча порівняно з іншими, але він має меншу ризикованість. Тому розраховуючи той чи інший розділ плану або проект реконструкції підприємства, ефект від їх виконання потрібно скоригувати на рівень ризикованості.

Втрати, які виникають при здійсненні господарсько - фінансової діяльності підприємства класифікуються на фінансові, матеріальні, часові (трудові і організаційні), соціальні, збутові та ін.

Фінансові втрати виникають при зменшенні обсягів реалізації продукції, підвищенні її собівартості і зменшенні прибутковості. Причинами втрат є недостатнє вивчення кон'юнктури ринку, інтенсивності конкуренції, незадовільний прогноз щодо виникнення нових ринків при складанні поточних і перспективних плани; діяльності підприємства.

Матеріальні втрати є наслідком помилок при плануванні матеріального балансу, плану технічного розвитку або прямих втрат виробничих фондів.

Часові втрати виникають внаслідок несвоєчасного виходу підприємства на ринок з інноваційним продуктом, втрат робочого часу працівників за рахунок незадовільної організації праці і виробництва. І Наприклад, запізнення з пропозицією нового продукту ринку на 1 рік зменшує прибуток підприємства на 20%, а на два - взагалі залишає підприємство без прибутку.

Ступінь достовірності планів в умовах ризикової економіки, може бути визначений за допомогою спеціального аналізу ризиків та їх впливу на показники діяльності підприємства. Підприємницький ризик розраховуєте як в абсолютних, так і у відносних показниках.

В) Методи аналізу ризиків.

Головними методами аналізу ризиків є якісний і кількісний аналіз.

Якісний аналіз передбачає порівняння позитивних очікуваних результатів від виконання планових показників з можливими від, цього наслідками. Наслідками можуть бути фінансові, збутові, екологічні, та морально - психологічні.

Іншим напрямом якісного аналізу є визначення впливу рішень, які приймає підприємство на етапі складання планів на інтереси інших суб'єктів підприємницької діяльності і конкурентів.

Кількісний аналіз передбачає застосування таких методів: статистичного, аналізу доцільності витрат, експертних оцінок, аналітичного методу, методу використання аналогів. Важливим показником аналітичного методу аналізу є показник „Z - рахунок". Він дозволяє розрахувати кількісне значення ймовірності банкрутства і на етапі складання планів передбачити заходи щодо усунення цього ризику. Показник „Z - рахунок" розраховують за формулою

Обз - оборотні засоби, тис. грн;

А - активи підприємства, тис. грн;

ІІрб, - балансовий прибуток, тис. грн;

ВД - валовий доход, тис. грн;

Вак - вартість акцій підприємства, тис. грн;

Пас, - пасив балансу, тис. грн;

Вреаліз - виручка від реалізації продукції, тис. грн.

У випадку, коли показник "Z - рахунок" менший ніж 1,8, ймовірність банкрутства дуже велика, при значенні показника 1,81 - 2,7 - висока, при значеннях 2,8 - 2,9 - ймовірність банкрутства помірна, а при значеннях 3,0 - незначна.

3. Джерела фінансування витрат на нейтралізацію ризиків

Головними джерелами фінансування заходів щодо нейтралізації ризиків є планові кошти поточного бюджету підприємства, фонд самострахування, кредитні та інвестиційні кошти банків, спеціальні бюджетні та позабюджетні фонди для випадків форс-мажорних обставин.

Безпосередньо витрати на фінансування ризику складаються із трьох статей: упереджувальне фінансування до появи ризиків, витрати на компенсацію збитків від ризиків, які існують, поточне фінансування адміністративних витрат на управління ризиками.

Залежно від конкретних обставин застосовують різні варіанти залучення фінансових коштів для нейтралізації ризиків. Наприклад, виплата страхової премії може здійснюватися за рахунок прибутку або ж за рахунок поточних витрат у відповідності з чинним законодавством.

Ризики при плануванні проектів розвитку виробництва враховуються шляхом розрахунку теперішньої вартості грошових потоків та індексу прибутковості проекту. Для цього розрахункові грошові потоки, які дисконтуються на визначену ставку дисконту.

У деяких випадках підприємство передає свій ризик страховій компанії, тобто свій індивідуальний ризик трансформує в колективний. Для цього підприємство вносить страховий внесок, використовуючи власні кошти, при добровільному страхуванні, а при обов'язковому - страхові внески відносить на собівартість продукції. При виникненні збитків від ризиків, які передані страховій компанії, погашення їх здійснює остання.

При плануванні втрат від ризиків здійснюються розрахунки усіх видів фінансування до виникнення ризику, після виникнення і поточне фінансування, з розподілом виплат у часі.

Попереднє фінансування до виникнення ризиків має найбільшу частку в загальній структурі витрат. Для упередження ризику планують відрахування коштів підприємства на заходи щодо зниження ймовірності ризику, сплату страхової премії і формування фонду ризику

Фінансування витрат на ризики, які вже відбулися, здійснюється за рахунок засобів на компенсацію збитків. Ці засоби надходять із фонду ризику підприємства або страхового фонду.

Збитки підприємств від незастрахованих ризиків, а також збитки, які перевищують плановий бюджет на страхування, компенсуються за рахунок власних коштів, кредитів і позик.

Планування поточного фінансування збитків від ризиків розподіляється за фінансовими періодами і ці витрати враховуються при аналізі ефективності методів рішень, які застосовуються при управлінні ризиками.

4. Економічна ефективність методів управління ризиками

Зниження ризиковості господарсько-фінансової діяльності підприємства потребує постійного вивчення і аналізу кон'юнктури ринку, оновлення основних фондів і асортименту продукції, диверсифікації виробництва, удосконалення систем контролю, страхування і самострахування.

Вплив від здійснення зазначених заходів на зменшення ризиковості господарських операцій оцінюється за рівнем компенсації або ж усунення ризиків у майбутньому. Оцінка економічної ефективності впливу цих заходів на зниження ризиків здійснюється шляхом порівняння витрат на їх компенсацію з втратами від потенційних збитків. При плануванні фінансових коштів на упередження або ліквідацію наслідків ризиків потрібно пам'ятати, що організаційні заходи є ефективними до певної межі, перейшовши яку підприємство витрачає більше коштів на усунення ризиків порівняно із втратами від них. Тому в таких випадках доцільним є здійснення страхування, враховуючи що витрати на страхування майже завжди пропорційні ризику. Враховуючи особливості компенсаційних витрат при застосуванні різних методів управління ризиками, виникає необхідність у визначенні оптимального методу страхування, здійснюючи порівняльну оцінку кількох методів.

Оцінка порівняльної ефективності управління ризиками вимагає визначення критеріїв порівняння. В якості критерію може бути використана ціна на готову продукцію з визначеними нормативами ЇЇ мінімальних і максимальних відхилень від базового рівня. Іншим критерієм може бути прибутковість, за якою підприємство може контролювати прибуток залежно від цін і обсягів продажу товару у визначені проміжки часу.

Такі методи, як страхування і самострахування, насамперед спрямовані на усунення наслідків впливу несприятливих подій на фінансовий стан підприємства. Порівнюючи їх ефективність з іншими методами, потрібно визначити відповідний фінансовий параметр (наприклад, додатковий збиток, який загрожує банкрутством підприємству).

Здійснення господарське-фінансової діяльності сприяє перерозподілу грошових потоків і призводить до зміни вартості капіталу підприємства. Таку закономірність можна використати в якості критерію економічної ефективності, контролюючи зміну вартості капіталу на початок і кінець фінансового періоду. Механізмом контролю може бути система управління фінансами, яка в оперативному режимі здатна контролювати зміну цього параметра.

Управління ризиками інвестиційних проектів здійснюють за допомогою критерію чистої теперішньої вартості грошового потоку від вкладених інвестицій і коефіцієнта його окупності.

Якщо підприємство здійснює операції на ф'ючерсному ринку, то ризикованість своїх операцій воно може знизити за рахунок хеджування. Хеджові операції страхують від цінових і кредитних ризиків і сприяють збереженню цільової ціни або прибутку за рахунок здійснення серії операцій продаж - відкуп - продаж - підкуп контрактів. Причому купівля - продаж і їх відкуп повинні здійснюватися одночасно і в однакових обсягах.

Отже, визначення характеру ризиків, оцінка їх впливу на результати діяльності підприємства, обґрунтування оптимального методу оцінки економічної ефективності управління ризиками є одним з важливих завдань при плануванні господарсько-фінансової діяльності підприємства. Заздалегідь розроблена програма антикризових заходів створює передумови для успішного подолання кризових явищ з мінімальними втратами і отриматися цільового прибутку.

Размещено на Allbest.ru