Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

,,Охорона праці в галузі“ нормативна дисципліна, яку вивчають у вищих навчальних закладах з метою формування в майбутніх фахівців знань про стан і проблеми охорони праці в галузі, що відповідає напряму їх підготовки, шляхи, методи і способи забезпечення здорових умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з діючими законодавчими й іншими нормативно-правовими актами [15,с. 8]. Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні у майбутніх фахівців умінь та компетенції для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов'язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі.

Відповідно до законодавства України майбутній спеціаліст повинен гарантувати і дбати про збереження здоров'я і працездатності працівників у виробничих умовах конкретних галузей господарювання через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку, зобов'язаний забезпечити повну безпеку і здорові умови праці на своєму робочому місці [14, с. 18].

За повноту і правильність рішень з цивільної безпеки всі працівники несуть дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Тому в кожній дипломній роботі повинен бути розроблений розділ ,,Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях“, який висвітлює питання безпечного проведення робіт на об'єкті господарювання майбутнього спеціаліста .

1. Соціальний діалог в галузі охорони праці

У Європейському Союзі соціальний діалог став прогресивною частиною загальної стратегії, яка забезпечила конкурентоспроможнішу позицію Європи у стосунках з основними партнерами у світі. Однією з найхарактерніших особливостей розвитку політичних і соціальних процесів у країнах, які взяли орієнтацію на членство в Європейському Союзі, стало широке застосування вже успішно випробуваних на практиці форм соціальної демократії з участю громадян, в ухваленні політичних і економічних рішень, контролю за їх реалізацією у важливих напрямах політичної діяльності владних інститутів. В Україні, згідно з законом ,,Про соціальний діалог в Україні“, який набрав чинність з 18.01.2011 р., передбачено формування порядку утворення, склад та організацію роботи Національної тристоронньої соціально-економічної ради та територіальних соціально-економічних рад у регіонах.

Соціальний діалог - процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної, соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин [4, с. 62 ].

Однією з їх характеристик є розвиток демократії в основних сферах соціально-економічного життя держави, систематична участь громадян у розробці пріоритетних для регіону рішень та контроль за їх реалізацією у важливих, з погляду інтересів громадян, напрямах діяльності.

Соціальний діалог здійснюється на принципах:

законності та верховенства права;

репрезентативності і правоможності сторін та їх представників;

незалежності та рівноправності сторін;

конструктивності та взаємодії;

добровільності та прийняття реальних зобов'язань;

взаємної поваги та пошуку компромісних рішень;

обов'язковості розгляду пропозицій сторін;

пріоритету узгоджувальних процедур;

відкритості та гласності;

обов'язковості дотримання досягнутих домовленостей;

відповідальності за виконання прийнятих зобов'язань.

Соціальний діалог здійснюється на національному, галузевому, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація) рівнях на тристоронній або двосторонній основі [4, с. 63].

До сторін соціального діалогу належать :

на національному рівні профспілкова сторона, суб'єктами якої є об'єднання професійних спілок, які мають статус всеукраїнських: сторона роботодавців. суб'єктами якої є об'єднання організацій роботодавців, які мають статус всеукраїнських; сторона органів виконавчої влади, суб'єктом якої є Кабінет Міністрів України;

на галузевому рівні профспілкова сторона, суб'єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об'єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона роботодавців, суб'єктами якої є всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності, сторона органів виконавчої влади, суб'єктами якої є відповідні центральні органи виконавчої влади;

на територіальному рівні профспілкова сторона, суб'єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, сторона роботодавця, суб'єктами якої є організації роботодавців та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, сторона органів виконавчої влади, суб'єктами якої є місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

На локальному рівні сторона працівників, суб'єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності вільнообрані для ведення колективних переговорів представники (представник) працівників, сторона роботодавця, суб'єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця [4, с. 64].

Для участі у колективних переговорах з укладання колективних договорів і угод, тристоронніх або двосторонніх органах та у міжнародних заходах склад суб'єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців визначається за критеріями репрезентативності.

Серед найбільш значущих питань, вирішених в рамках соціального діалогу з охорони праці та охорони здоров'я,відзначимо такі:

- проведення атестації робочих місць та встановлення відповідних виплат за умовами праці;

- проходження медогляду в робочий час і за кошти підприємства, установи.

Отже, захист працівників від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань залишається гострою проблемою в українській та європейській системах охорони праці. Варто зауважити, що ефективність упровадження політики у сфері охорони праці залежить від країни, сектору економіки, підприємства, категорії працівників тощо. До розв'язання проблеми створення безпечних умов на виробництві ми вважаємо за необхідне використовувати загальний підхід, який передбачає превентивну політику в сфері охорони праці. До розв'язання цієї проблеми потрібно залучити всіх учасників процесу, зокрема роботодавців, працівників, наукові інститути. Також наголосимо на необхідності запозичення для України практики Європейського Союзу, яка передбачає взаємозв'язок охорони здоров'я та безпеки праці [10, с. 204].

2. Потенційно-небезпечні об'єкти Волинської області

Україна за насиченістю території промисловими об'єктами перевищує розвинені європейські держави. Значну частину з них становлять потенційно небезпечні підприємства, пов'язані з виробництвом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибухонебезпечних і пожежонебезпечних речовин [ 20, с. 84].

У Волинській області у 2005 році зареєстровано 189 потенційно-небезпечних об'єктів, у 2011 році - 245 об'єктів, станом на вересень 2013

року - 310 об'єктів.

До потенційно-небезпечних об'єктів (станом на 24.09.2013) належать:

автомобільні заправні станції та комплекси - 201 об'єкт,

автоматичні газорозподільні станції - 33 об'єкти;

підприємства агропромислового комплексу: м. Луцьк , Луцький район - 23 об'єкти (із них 7 - хімічно небезпечні: 2 використовують хлор, 5 підприємств використовують аміак); м. Ковель, Ковельський район - 12 об'єктів; м. Володимир-Волинський, Володимир-Волинський район 7 об'єктів; м. Нововолинськ 7 об'єктів; інші населені пункти та райони області - 27 об'єктів (Горохівський район - 5, Іваничівський 3, Ківерцівський - 4, Камінь-Каширський - 3, Маневицький - 5, Ратнівський -2, Локачинський - 1,Любешівський2, Любомльський -2) [ 2, с. 42].

На 27 потенційно-небезпечних об'єктах застосовуються сильнодіючі отруйні речовини, в тому числі на 15 об'єктах в технологічному процесі для отримання холоду використовують аміачні холодильні установки. В зону можливого ураження у разі виникнення аварійних ситуацій з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин попадає близько 70 тисяч населення.

На території області розташовані об'єкти загальнодержавного значення, що становлять підвищену екологічну небезпеку, в тому числі магістральні газопроводи високого тиску:,, Івацевичі - Долина II“; ,,Івацевичі-Долина ІІІ“; ,,Дашава-Мінськ“; ,,Турійськ-Луцьк-Рівне“; ,,Кам'янка Бузька-Рівне“, які експлуатуються Волинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів. Також експлуатуються автоматичні газонаповнювальні компресорні станції Регіонального виробничого управління ,,Львівнафтогаз“, які розташовані в містах Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський.

В даний час здійснюється промислова експлуатація газового родовища Локачинським газовим промислом, який є структурним підрозділом ,,Львівгазвидобування“ [ 2, с. 36].

Стаціонарними джерелами 176 підприємств та організацій області в атмосферне повітря викинуто 7.6 тис.тонн забруднюючих речовин, що на 7.6% менше, порівняно з позаминулим роком. Крім того, від стаціонарних джерел в атмосферу потрапило 725.3 тис.тонн діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату.

Як і в попередні роки, найбільша частка викидів (понад 40%) припадає на Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, майже 23% на підприємства м. Луцька та Локачинського району, де найбільшими забруднювачами є відкрите акціонерне товариство ,,Гнідавський цукровий завод“, Волинська філія ,,Континент нафто трейд“, газопромислове управління ,,Львівгазовидобування“, Локачинський газопромисел та товариство з обмеженою відповідальністю ,,Птахокомплекс ,,Губин“ [ 2, с. 37].

Випадків виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах підвищеної небезпеки, розташованих на території області, в 2012 році не встановлено.

У Волинській області проводиться відповідна робота щодо страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки [ 2, с.39].

До основних вимог з попередження надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних об'єктах і об'єктах життєзабезпечення належать:

– розробка розпорядницьких і організаційних документів з питань попередження надзвичайних ситуацій;

– розробка реалізація об'єктових планів заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій;

– прогнозування надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, визначення і періодичне уточнення показників ризику надзвичайних ситуацій для виробничого персоналу і населення на прилеглій території;

– забезпечення готовності об'єктових органів управління, сил і засобів до дій з попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій;

– підготовка персоналу до дій при надзвичайних ситуаціях;

– збирання, опрацювання і видача інформації в сфері попередження надзвичайних ситуацій, захисту населення і територій від їхніх небезпечних впливів;

– декларування безпеки, ліцензування і страхування відповідальності за заподіяння шкоди при експлуатації небезпечного виробничого об'єкта і гідротехнічного спорудження;

– створення об'єктових резервів матеріальних і фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій [ 25, с. 197] .

Управління Міністерства надзвичайних ситуацій у Волинській області продовжує працювати над виконанням завдань для забезпечення нормальної життєдіяльності населення області і готове до реагування на можливі надзвичайні ситуації, пожежі та інші події. У Волинській області проводиться відповідна робота щодо страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки.

3. Профілактика інтелектуальних перевантажень у молодших школярів на уроках української мови

Відомо, що впродовж шкільного навчального дня поступово збільшується ступінь втоми дітей, знижується їх працездатність. Першими ознаками цих змін є неуважність; збільшення кількості помилок під час виконання завдань; ненавмисне порушення дисципліни (відволікання від навчальної роботи, розмови та ін.). Тривале сидіння за партою вимагає постійного статичного напруження м'язів спини, шиї, ніг, що призводить їх до застою крові у ногах, ділянках таза та живота, тобто призводить до загальної втоми. У цьому випадку дитина починає мимоволі розслабляти втомлені м'язи, з'являється перекіс тулуба, учень лягає грудьми на парту або підставляє руки під підборіддя, що призводить до викривлення хребта, починає човгати ногами та ін. [ 21, с. 24].

Особливо це можна спостерігати у дітей, що навчаються в молодших класах. Фізіологи стверджують, що активне сприймання у молодших школярів на уроці триває 15-20 хвилин. Під час читання, письма, збуджуються певні ділянки кори головного мозку. Фізичні вправи викликають збудження в інших ділянках кори головного мозку. Це сприяє короткочасному відпочинку ділянок, подразнення яких відбувалося протягом навчального процесу. Тому після активного відпочинку увага школярів підвищується. небезпечний охорона праця волинський

Саме тому слід впроваджувати на кожному уроці фізкультхвилинки. Вони знімають втому, нормалізують увагу, відновлюють сили, викликають відчуття бадьорості, поліпшують настрій, підвищують працездатність. Під впливом м'язової діяльності прискорюються кровообіг та кровопостачання, поглиблюється дихання, кора головного мозку дістає заряд енергії для подальшої розумової діяльності [ 21, с. 25].

Комплекс вправ для фізкультпауз повинен бути різноманітним і складатися із вправ на зразок ,,потягування“, що сприяють випрямленню хребта, глибокому диханню, підвищують тонус м'язів-розгиначів тулуба, а також вправ для м'язів ніг і тулуба. Вправи для рук корисно поєднувати із вправами для відпочинку очей, які мають дещо знижувати фізичне навантаження та сприяти активізації мислення внаслідок поліпшення координації рухів. Обов'язково слід включати в комплекс дихальні вправи, вправи на координацію рухів.

Необхідні гігієнічні вимоги до проведення уроків у початкових класах передбачають відведення часу для фізкультпаузи двічі на урок у 1 класі та одного разу у 2-4 класах. Частота фізкультхвилинок, які впроваджуються на уроках, залежить від місця уроку в розкладі, змісту та складності. Доцільно збільшувати їх кількість на початку та в кінці тижня, семестру. Фізкультхвилинки проводяться на початковому етапі втоми (8-14 хвилина уроку), в залежності від віку учнів, складності матеріалу.

Для молодших школярів доцільно робити фізкультпаузу між 15-20 хвилинами уроку. Вправи повинні бути цікавими та простими у виконанні. Тривалість проведення - 2-3 хвилини [ 21, с. 28].

На розвиток особистості учня та його працездатність величезний вплив має психологічний клімат в середині колективу. Формування інтелектуальної-гармонійної особистості можливе якщо психологічний клімат у ньому позитивний і безконфліктний. Наявність негативного психологічного клімату веде до взаємного нерозуміння, до того, що діти не можуть змістовно спілкуватися і продуктивно засвоювати знання, не почувають себе прийнятими на рівних, не мають друзів. Конфлікти ведуть за собою до змін внутрішнього психічного стану, нервових зривів, перевтоми, постійного почуття тривоги [ 22, с. 9].

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури.

При складанні розкладу уроків необхідно брати до уваги динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня. Розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його

обсяг припадав на вівторок, середу.

Робочий тиждень передбачає для учнів першого класу протягом навчального року додатковий розвантажувальний день четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (мова, математика).

Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на 2-4 уроках дня посеред тижня, через день після вихідних і святкових днів. Згідно з навчальною програмою, відповідно до вікових особливостей, навчального рівня класу вчитель визначає об'єм знань, умінь та навичок, на основі чого складаються та проводяться контрольні та перевірні роботи. Контрольні роботи повинні носити перевірний характер з дотриманням певних вимог, щоб уникнути перевантаження школярів [ 23, с. 11].

Щоб не допустити відставання школярів, деякі вчителі намагаються після уроків опрацювати те, чого не вдалось на уроці, а це призводить до перевантаження і вчителя, і учнів. Диференціація та індивідуалізація навчання допомагає залучити до роботи кожного учня, знайти найоптимальніший, найраціональніший підхід до груп школярів різних рівнів, дає можливість учневі засвоїти максимум інформації, поданої педагогом на уроці [ 7, с. 16].

На нашу думку, використання фізкультхвилинок, фізкультпауз, вивчення психологічного клімату в середині колективу, складання розкладу уроків із врахуванням оптимального співвідношення навчального навантаження протягом тижня і правильного чергування протягом дня і тижня предметів різних навчальних циклів, проведення контрольних робіт згідно програмових вимог, диференціація та індивідуалізація навчання на уроці української мови дають змогу запобігати інтелектуальним перевантаженням молодших школярів.

Висновки

Соціальний діалог - перевірений інструмент дієвої політики сучасних правових демократичних держав, за допомогою якого досягається створення й стабільне функціонування систем освіти, охорони праці, здоров'я, культури, соціального забезпечення, високий рівень життя громадян, забезпечення їх прав і свобод, а також соціальна злагода у суспільстві. Соціальний діалог має виступати як спосіб цивілізованого узгодження інтересів різних груп при вирішенні протиріч, які виникають, і попередження конфліктів у соціально-економічній і трудовій сферах.

У Волинській області станом на вересень 2013 року зареєстровано 310 потенційно-небезпечних об'єктів. На нашу думку, найбільшу загрозу становлять заправні станції; підприємства, які мають холодильні установки; підприємства, де в технологічних процесах застосовуються небезпечні хімічні речовини; підприємства з виробництва харчових продуктів та смакових речовин; з виробництва та обробки тваринних продуктів; з видобування корисних копалин; водоканали, очисні споруди, що використовують хлор або аміак; залізничні станції, де концентрується продукція хімічного виробництва; склади зберігання аміаку, хлору; військові об'єкти, де зберігаються боєприпаси.

Ми вважаємо, що для профілактики інтелектуальних перевантажень у молодших школярів на уроках української мови слід враховувати психологічний клімат в середині колективу, складати розклад уроків із використанням оптимального співвідношення навантаження протягом дня і тижня предметів різних навчальних циклів, проводити контрольні роботи згідно програмових вимог на 2-4 уроках дня посеред тижня, застосовувати диференціацію та індивідуалізацію навчання, проводити фізкультхвилинки та фізкультпаузи на кожному уроці.

Список використаних джерел

1.Про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. №1288 // Офіц. вісник України. - 2002. - № 23. - С. 78.

2.Про затвердження змін до переліку потенційно небезпечних об'єктів: Протокол Волинської обласної комісії з питань ТЕБ та НС від 02 .10. 2013 р. №12 // Волинський кур'єр 2013. № 29. -С. 36- 42.

3. Про паспортизацію потенційно-небезпечних об'єктів: Наказ МНС України від 16 серпня2005 р. № 140// Офіц. вісник України. - 2005. - № 38. - С. 120.

3. Про розвиток соціального діалогу: Указ Президента України від 29.12.2005 р. № 1871 // Офіц. вісник України. - 2005. - № 52. - С. 3271.

4. Про соціальний діалог в Україні: Закон України від 23.12.2010 р. № 2862-VI // Офіц. вісник України. - 2011. - № 3. - С. 62-64 .

5. Апостолюк А.С. Безпека праці: ергономічні та естетичні основи / С.О.Апостолюк, В.С. Джигерей, А.С. Апостолюк. - К.: Знання, 2006. - 215 с.

6. Болотіна Н. Б. Трудове право України. Підручник / Н. Б. Болотіна - 4-те вид., перероб. і доп. - К. : Вікар, 2006. - 725 с.

7. Вавричук Г.А. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів на уроках української мови // Початкова школа. - 2011. № 4. - С. 16 17.

8. Гандзюк М.П. Основи охорони праці / М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М.О.Халімовський. - К.: Каравела, 2003. - 408 с.

9. Гогіташвілі Г.Г. Основи охорони праці / Г.Г. Гогіташвілі, В.М. Лапін. - К.: Знання, 2008. - 302 с.

10.Гогіташвілі Г.Г. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами / Г.Г. Гогіташвілі, Є.Т. Карчевські, В.М. Лапін. - К.: Знання, 2007. - 367 с.

11.Дементій Л.В., Юсіна Г.Л., Чижиков Г.І.Охорона праці в галузі / Л.В.Дементій, Г.Л.Юсіна, Г.І.Чижиков. - Краматорськ: ДДМА, 2006. 296 с. 12.Жалібо Е.П.Безпека життєдіяльності / Е.П.Жалібо. - Львів: Новий світ, 2000. - 320с.

13.Запорожець О. І. Основи охорони праці. Підручник/ О.І. Запорожець, О.С. Протоєрейський, Г.М.Франчук, І.М.Боровик.К.: Центр учбової літератури, 2009.264 с.

14.Зеркалов Д.В. Охорона праці в галузі: Загальні вимоги. Навчальний посібник / Д.В.Зеркалов. - К.: Основа, 2011. - 551 с.

15. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти / Л.А. Катренко, Ю.В.Кіт, І.П. Пістун: Навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. і доп.Суми: Університетська книга, 2005 .304 с.

16. Москальова В.М. Основи охорони праці /В.М. Москальова. - К.: Професіонал , 2005. - 672 с.

17. Піддубний В.В. Питання професійної гігієни праці в системі охорони праці / В.В. Піддубний, О.І. Стовбун. - К.: Логос, 2004.- 195с.

18.Третьяков O.B. Охорона праці: Навчальний посібник з тестовим комплексом на CD / О.В. Третьяков, В.В. Зацарний, В.Л.Безсонний.К. : Знання, 2010.167с.

19.Туркот Т.I.Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т.І. Туркот. К.: Кондор. 2011. 628 с.

20.Хлобистов Є.В. Екологічна безпека трансформаційної економіки / Є.В Хлобистов. К.: Чорнобильінтерінформ, 2004. 334 с.

21.ЧумаченкоО.К. Методичні рекомендації до проведення фізкульхвилинок в початкових класах // Початкова школа. - 2009. № 3. - С.24 28.

22. Шпак М. Змістове забезпечення емоційності навчання учнів // Початкова школа. - 2000. № 5. - С. 6 10.

23.Ющук О.Г. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи// Початкова школа. - 2008. № 9. - С. 911.

24.Яремко З.М., Тимошук С.В., Третяк О.І. Охорона праці: Навчальний посібник / З.М.Катренко, С.В. Тимощук, О.І.Третяк. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. - 69 с.

25.Ярошевська В.М., Охорона праці в галузі: Навчальний посібник / В.М.Ярошевська, В.Й. Чабан . К.: Професіонал, 2004. 288 с.

26.Яцик А.В. Екологічна безпека в Україні / А.В. Яцик. К.: Генеза, 2001. 216 с.

Размещено на Allbest.ru