Проектування засобів і організація робіт зі снігоборотьби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені ак. В.Лазаряна

Львівська філія

Курсова робота

з дисципліни: «Колійне господарство»

на тему: Проектування засобів і організація робіт зі снігоборотьби

Виконав:

студент групи 845-БЗ

Мужик Богдан

Перевірила:

доц. Набоченко О.С.

Львів-2013

Зміст

Вступ

Вихідні дані

1. Розрахунок основних параметрів снігозаносимості та вибір засобів захисту колії від сніжних заносів на перегоні

1.1 Види сніжних відкладень

1.2 Параметри снігозаносимості ділянок колії

1.2.1 Категорії снігозаносимості колії

1.2.2 Визначення ступеню снігозаносимості ділянки колії і напрямку переважних переносів снігу

1.3 Вибір і розміщення засобів снігозахисту

1.3.1 Снігозахисні лісонасадження

1.3.2 Постійні загорожі і переносні щити

1.3.3 Вибір засобів снігозахисту

1.3.4 Вибір та розрахунок засобів снігозахисту ділянки колії

2 Проектування заходів по очистці і вивезенню снігу зі станційних територій

2.1 Машини для очистки і прибирання снігу

2.2 Визначення потреби у снігоочисних і снігоприбиральних машинах

2.3 Визначення потреби в робочій силі

3 Вимоги безпеки при очищенні станційних колій та стрілочних переводів від снігу

Список використаної літератури

Вступ

Однією з проблем, що завжди мала помітне значення для залізничної справи, була і залишається проблема забезпечення надійного та безперебійного функціонування залізничного транспорту, яка має цілий ряд аспектів. залізниця природний зимовий

Основною гарантією безперебійної та безпечної роботи залізниці і виконання плану перевезень у зимовий період є надійне огородження від снігових заметів залізничних перегонів, вузлів, станцій і проміжних пунктів захисними лісонасадженнями, а також своєчасне очищення та прибирання залізничної колії від снігу снігоочисниками, снігоприбиральними поїздами, очищення стрілочних переводів від снігу стаціонарними пристроями пневмоочистки і електрообігріву стрілочних переводів.

Для своєчасного запровадження в дію перерахованих вище технічних засобів повинна сприяти поточна інформація про прогнози погоди від геофізичної станції.

Задача снігоборотьби полягає в виборі засобів снігозахисту для зменшення попадання снігу на колію і забезпечення швидкої очистки колії на перегонах, станціях та вузлах в найкоротші строки з мінімальними витратами.

У даній курсовій роботі ми розробимо план організації робіт по очистці і вивозу снігу з території станції, визначимо найбільш ефективний вид снігозахисту ділянки колії на перегоні, та заходи безпеки при роботах по снігозахисту, очистці та вивозі снігу.

Вихідні дані

1	Поперечний профіль земляного полотна	нульове місце
2	Кут між північним напрямком та віссю колії	35?
3	Напрям вітру	Тривалість вітру, хв	Швидкість вітру за напрямками, м/с
	Пн.	1100	13
	Пн.	1200	11
	Пн.	1500	8
	Пн.-Сх.	2200	11
	Пн.-Сх.	2600	9
	Пн.-Сх.	400	14
	Сх.	1200	11
	Сх.	2800	16
	Сх.	1100	7
	Пд.-Сх.	1200	20
	Пд.-Сх.	1400	7
	Пд.-Сх.	2400	11
	Пд.	2200	9
	Пд.	1600	14
	Пд.	1000	20
	Пд.-Зх.	1400	13
	Пд.-Зх.	2000	18
	Пд.-Зх.	2200	10
	Зх.	950	8
	Зх.	700	16
	Зх.	500	11
	Пн.-Зх.	450	7
	Пн.-Зх.	500	15
	Пн.-Зх.	500	24
4	Вид грунту	Суглинок
5	Товщина снігу, що випав	31
6	Кількість вагонів, що переробляється на станції за добу, шт.	170
7	Плановий простій транзитного вагона, год	3,2
8	Кількість колій у парку	А	10
		Б	6
		В	6

1. Розрахунок основних параметрів снігозаносимості та вибір засобів захисту колії від сніжних заносів на перегоні

1.1 Види сніжних відкладень

Утворення сніжних відкладень на поверхні землі, що можуть привести до збою праці залізничного транспорту, відбувається при наступних видах метеорологічних явищ, пов'язаних з випаданням і перенесенням снігу [1]:

- снігопадах - випаданні сніжинок за відсутності вітру;

- низовій хуртовині (поземці) - переміщенні над земною поверхнею снігу, який випав раніше, при відсутності снігопаду;

- верховій (загальній) хуртовині - випаданні снігу під час вітру і одночасне перенесення снігу, що випав.

Хуртовини в залежності від швидкості вітру поділяються на слабкі (швидкість вітру до 10 м/с), середні (10-20 м/с), сильні (20-30 м/с) дуже сильні (понад 30 м/с).

При хуртовинах, що супроводжуються вітром зі швидкістю більше 6 м/с на рівні флюгера (10 м від поверхні землі), коли відбувається перенос снігу, на колії, що не захищена від заносів, або при невірній розстановці снігових захистів утворюються щільні відкладення снігу. Ці відкладення являють велику небезпеку для руху поїздів.

1.2 Параметри снігозаносимості ділянок колії

Для захисту ділянок залізниці від снігу необхідно знати параметри їх заносимості снігом.

Снігозаносимі ділянки колії характеризуються двома ознаками:

- категорією снігозаносимості, яка залежить від поперечного профілю земляного полотна;

- ступенем снігозаносимості, який визначається розрахунковою річною кількістю хуртовинного снігу, м3, що наноситься до 1 м колії в період найбільш сніжної зими з ймовірністю повторення один раз у 15-20 років.

Крім того, для обґрунтованого вибору і розміщення снігозахисних засобів на місцевості для кожної снігозаносимої ділянки необхідно знати напрямок переважних переносів снігу.

1.2.1 Категорії снігозаносимості колії

Істотний вплив на снігозаносимість колії являє поперечний профіль земляного полотна.

Так, колія, яка розташована на насипу, що має висоту більше висоти сніжного покрову в даному районі, під час хуртовини не буде заноситися, бо насип являє собою перешкоду, яка викликає стиск сніговітрового потоку і, таким чином, збільшення його швидкості над насипом. При збільшенні швидкості сніговітрового потоку відкладання снігу не відбувається.

Відкладання снігу у насипів відбувається на укосах з обох сторін. Крім того, у насипів висотою більше 12 м спостерігається відкладання снігу на його вершині зі сторони, протилежної напрямку вітру, що приводить до одностороннього заносу рейкової колії.

Виїмки глибиною від 0,4 м і більше зазнають сильну заносимість, бо сніговітровий потік при підході до урізу виїмки, поширюється і втрачає швидкість, що приводить до відкладання снігу. Крім того, у виїмці під впливом шарів, що лежать вище, утворюються вихори, що в першу чергу приводить до занесення снігом кюветів.

Залежно від профілю земляного полотна ділянки колії поділяються на три категорії снігозаносимосгі:

- до ділянок І категорії снігозаносимості відносяться виїмки глибиною від 0,4 м і більше, нульові місця, розташовані на ухилах, ділянки на перегонах з коліями в різних рівнях, території станцій та вузлів;

- до ділянок II категорії снігозаносимості відносяться мілкі виїмки глибиною до 0,4 м і нульові місця;

- до ділянок III категорії снігозаносимості відносяться насипи висотою до 0,7 м у рівнинній місцевості та до 1 м на ухилах.

Черговість захисту ділянки колії від снігових заметів залежить від її категорії снігозаносимості:

- ділянка І категорії снігозаносимості обгороджується в першу чергу;

- ділянка II категорії - в другу чергу;

- ділянка III категорії обгороджується в останню чергу.

Згідно вихідних даних по поперечному профілю земляного полотна - нульове місце, ділянка відноситься до ІI категорії снігозаносимості і огороджується в другу чергу.

1.2.2 Визначення ступеню снігозаносимості ділянки колії і напрямку переважних переносів снігу

Ступенем снігозаносимості керуються при виборі і проектуванні засобів і типів снігозахисту колії.

По ступеню сніжної заносимості ділянки колії поділяються на особливо сильнозаносимі, сильнозаносимі, середньозаносимі та слабозаносимї.

До особливо сильнозаносимих ділянок відносяться такі, на яких кількість снігу, що наноситься за зиму, складає більше 600 м3/м.

Сильнозаносимими називаються ділянки, на яких кількість снігу, що наноситься за зиму, складає від 300 до 600 м3/м.

Середньозаносимими називаються ділянки, на яких кількість снігу, що наноситься за зиму, складає від 101 до 300 м3/м.

До слабозаносимих відносяться ділянки, на яких кількість снігу, що наноситься за зиму, складає до 100 м3/м.

Ступінь снігозаносимості і напрям переважних переносів снігу визначається наступним чином.

Інтенсивність переносу снігу при хуртовині за одиницю часу через одиницю довжини, яка перпендикуляра напрямку вітру, визначається за формулою:

і=СV 3, (1.1)

де і - інтенсивність переносу снігу, г/см в хв;

С - коефіцієнт пропорційності. При щільності снігу 0,25 г/см значення

С = 0,013;

V-- швидкість вітру на рівні флюгера, м/с.

Маса снігу q, що наноситься до 1 см снігозахисту, перпендикулярного напрямку вітру, залежить від інтенсивності переносу снігу і від тривалості завірюхи t:

q=it. (1.2)

Загальна маса снігу в грамах, що наноситься до 1см снігозахисту за будь-який період (місяць, зиму) складається з суми наносу снігу в окремі завірюхи:

, (1.3)

де п - кількість завірюх;

tj; - тривалість j -ї завірюхи, хв, при інтенсивності переносу снігу ij.

Загальний об'єм снігу, м3, що наноситься до 1 м снігозахисту завірюхами при кожному напрямку вітру, визначається таким чином:

, (1.4)

де d - щільність снігу, що приймається рівним 0,25 г/см3.

В залежності від кутів атаки снігових потоків визначаються розрахункові площі поперечного перерізу сніжного валу, які утворюються від дії вітру в кожному напрямку:

, (1.5)

де б - кут, під яким вітер переносить сніг відносно напрямку ділянки залізничної колії.

При напрямку вітру відносно колії менше 15° сніг продувається і не збирається у загорожі. Тому такі хуртовини при розрахунку сніжного валу не враховуються.

Розрахунки об'ємів снігу, що наноситься до 1 м колії, за перпендикулярного напрямку вітру зручно подати у табличній формі і цей розрахунок виконується з використанням вище вказаних формул та наведено у табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Розрахунок об'ємів снігу, що наноситься до 1 м колії, за перпендикулярного напрямку вітру

Напрям вітру	Швидкість вітру, м/с	Інтенсивність перенесення снігу, кг/хв	Тривалість вітру, хв	Маса снігу, що наноситься хуртовиною колії, кг	Загальна маса снігу, що наноситься, кг	Загальний об'єм снігу, що наноситься, м3	Відсоток об'єму снігу, що наноситьсяза напрямком вітру
1	2	3	4	5	6	7	8
Пн	13	2,8561	1100	3141,7	6216,5	24,9	5,9
Пн	11	1,7303	1200	2076,4
Пн	8	0,6656	1500	998,4
Пн-Сх	11	1,7303	2200	3806,7	7697,6	30,8	7,3
Пн-Сх	9	0,9477	2600	2464
Пн-Сх	14	3,5672	400	1426,9
Сх	11	1,7303	1200	2076,4	17476,3	69,9	16,6
Сх	16	5,3248	2800	14909,4
Сх	7	0,4459	1100	490,5
Пд-Сх	20	10,04	1200	12480	17257	69	16,4
Пд-Сх	7	0,4459	1400	624,3
Пд-Сх	11	1,7303	2400	4152,7
Пд	9	0,9477	2200	2084,9	18192,5	72,8	17,3
Пд	14	3,5672	1600	5707,5
Пд	20	10,4	1000	10400
Пд-Зх	13	2,8561	1400	3998,5	21761,7	87	20,7
Пд-Зх	18	7,5816	2000	15163,2
Пд-Зх	10	1,3	2000	2600
Зх	8	0,6656	950	632,3	5224,8	20,9	5,0
Зх	16	5,3248	700	3727,4
Зх	11	1,7303	500	865,2
Пн-Зх	7	0,4459	450	200,7	11380	45,5	10,8
Пн-Зх	15	4,3875	500	2193,8
Пн-Зх	24	17,9712	500	8985,6
Всього	420,8	100

Далі визначаються розрахункові площі поперечних перерізів сніжних валів, які утворюються з кожної сторони колії (західної та східної) від дії всіх снігових потоків з кожної сторони. Розрахунки виконуються в табличній формі ( табл. 1.2).

По отриманим розрахунковим площам поперечних перерізів сніжних валів вибираємо засоби снігозахисту і встановлюємо їх основні параметри.

Таблиця 1.2. Розрахунок площі сніжних валів, які утворюються з кожної сторони ділянки А-Б залізничної колії

Румб	Загальний об'єм снігу, що занос. м3 /м	Східна сторона	Західна сторона
		???град	sin б	Розрахункова площа, м	град	sin б	Розрахункова площа, м
Пн	24,9	35	0,573576	14,3
Пн-Сх	30,8	80	0,984808	29,1
Сх	69,9	55	0,819152	57,3
Пд-Сх	69	10	0,173648	11,98
Пд	72,8				35	0,573576	41,8
Пд-З	87				80	0,984808	85,7
З	20,9				55	0,819150	17,12
Пн-З	45,5				10	0,173648	7,9
Разом				112,6			152,52

За даними табл. 1.2 будуємо діаграму перенесення снігу, наведена на рис. 1.1.

Висновок: відповідно до даних, наведених у табл. 1.2, за ступенем снігозаносимості східна і західна сторона відноситься до середньозаносимих.

Аналіз діаграми перенесення снігу, побудованої за табл. 1.2, вказує на те, що з східної сторони наноситься снігу менше ніж із західної, тому снігозатримувальні властивості лісонасаджень та загорож з західної сторони колії повинні бути більші.

1.3 Вибір і розміщення засобів снігозахисту

Для захисту колії від снігу застосовуються:

снігозахисні лісонасадження;

постійні загорожі;

переносні загорожі (щити);

снігові траншеї і вали, що нарізаються плугами або бульдозерами в сніговому покритті.

Для захисту територій станцій від сніжних заносів застосовується контурна загорожа. На великих станціях і вузлах також використовується станційний захист з повним розрахунком затримання снігу, що переноситься.

До постійної контурної загорожі станцій відносяться лісонасадження і постійні загорожі, до станційного захисту - переносні малогабаритні щити.

Принцип дії всіх видів снігових захистів оснований на розширенні сніговітрового потоку при зустрічі з перепоною, що спричиняє випадіння снігу з потоку і утворення його відкладень.

1.3.1 Снігозахисні лісонасадження

Снігозахисні лісонасадження створюються за індивідуальними проектами, які розробляються проектними організаціями на основі матеріалів польових вишукувань і необхідних техніко-економічних розрахунків.

Проекти затверджуються службою колії, або з її дозволу, начальником дистанції захисних лісонасаджень.

Снігозахисні лісонасадження являють собою систему лісосмуг різноманітної ширини з розривами між ними (міжсмужних інтервалів).

Лісосмугою називається територіально єдина ділянка лісонасадження, яка має прямокутну форму.

Конструкція лісосмуги - це будова її вертикального профілю, яка визначає ступінь і характер вітропродуваємості лісосмуги, а також снігозатримуючі властивості.

По характеру вітропродуваємості лісосмуги мають різну конструкцію -продувну, не продувну й ажурну.

Продувні лісосмуги мають в облистяному стані в нижній або середній частині вертикального профілю великі наскрізні просвіти, через які вільно проходить частина вітрового потоку. Друга частина вітрового потоку обходить смугу через верх.

До продувних відносяться лісосмуги, які не мають підліску, а крони дерев підняті над землею, або коли підлісок невисокий і продувна частина лісосмуги розміщена між підліском та кроною дерев.

В продувних понизу лісосмугах сніговий вал починає формуватися поза смугою, а потім по мірі перенесення снігу схили валу зростають, засипаючи продувну частину лісосмуги, після чого продувна частина смуги працює як не продувна, або ажурна.

Лісосмуги з густим підліском і продувною частиною вище його, спочатку працюють як не продувні, а потім, після занесення снігом нижньої частини - як продувні.

Непродувні лісосмуги в облистяному стані зверху донизу не мають помітних простим оком просвітів. При хуртовинах вершина сніжного валу починає формуватися всередині або поблизу від завітреного узлісся лісосмуги.

Завітрений схил валу різкий або дуже різкий.

Якщо в трирядній лісосмузі є хоча б один ряд чагарників, то лісосмуга є непродувною.

Ажурні лісосмуги в зеленому стані мають рівномірно розміщені зверху донизу мілкі наскрізні просвіти, через які вільно проходить вітровий потік.

Гребінь валу починає формуватися поза смугою, а схили наростають рівномірно. Сніговий вал має пологі схили і чим більша ажурність, тим довші і пологі схили.

Ажурними бувають вузькі смуги (до 10 м) з рідким чагарником або без нього.

Менше всього пошкоджуються снігом при хуртовинах ажурні смуги і не-продувні з різким зменшенням швидкості вітру в завітреному узліссі. Сильно пошкоджуються не продувні смуги з різким зменшенням швидкості вітру в навітряному узліссі.

Продувні лісосмуги хуртовинним снігом, як правило, не пошкоджуються, але створення їх можна допустити в багатосмужних насадженнях з боку поля. Найближча до колії смуга (колійна смуга) повинна бути не продувною.

В районах з хуртовинними вітрами снігозахисні лісонасадження необхідно створювати найбільш вітропродувними по всьому вертикальному профілю від поля і вітронепродувниими від колії, середня частина займає проміжне місце.

Лісосмуги можуть бути із дерев і чагарників, із одних дерев або одних чагарників.

Дерева в лісосмузі виконують або головну, або допоміжну роль.

До головних відносяться породи, що виконують основну захисну функцію і можуть створювати верхній ярус насадження.

Головні породи вибирають із найбільш довговічних дерев, які стійкі, добре відповідають місцевим умовам клімату і добре відновлюються. До таких дерев відноситься [3]: хвойні - ялина, смерека, сосна звичайна, кримська, гірська, тис, туя; листяні - акація біла, береза, бересклет, дуб, глід, бук, в'яз, гледичія, граб, клен гостролистий, липа, верба біла, тополя, шовковиця, шипшина, яблуня лісна, ліщина.

Допоміжну роль виконують дерева, які називаються супутніми. Вони повинні ущільнювати вертикальний профіль смуги в середній та нижній її частинах, добре затіняти грунт і забезпечувати покращання росту та довголіття головних порід. Супутні породи необхідно вибирати із менш рослих (в порівнянні з головними), густогіллястих дерев, які добре відновлюються.

До них відносяться: хвойні - ялина, сосна чорна, тис, туя; листяні породи - алича, абрикос, берест, в'яз, груша, граб, ільм, клен польовий, липа, горобина, туя західна., черешня, шовковиця біла, яблуня, барбарис, вишня, калина, кизильник, гледичія, та інші.

З боку колії в якості супутніх вводять яблуню, грушу, черешню, каштан та інші.

Чагарники, як і супутні породи, виконують в лісосмузі допоміжну роль. Вони ущільнюють вертикальний профіль в приземній частині і затримують сніг, захищають і збагачують грунт. Чагарники повинні мати гарну стійкість проти сніголому. Для степових районів найкращими чагарниками є ірга звичайна, бузок звичайний, смородина золотиста, обліпиха, бузок, акація жовта, тамарикс, вишня магалепка, шипшина.

В хуртовинних районах всі види лісонасадження створюються із порід стійких до сніголому: з дубу, в'язу, ясеня зеленого, ясеня пушистого, гледичії, акації білої, глоду, ірги, ялівця, акації жовтої. Найменш стійкими є липа, клен ясенелистий, абрикос, смородина золотиста, амфора і бузина. Всі інші займають проміжне значення.

Для степових районів найкращими чагарниками по стійкості і довговічності є ірга звичайна, смородина золотиста і бузок звичайний, які мають дуже добрі снігозатримуючі і ґрунтозахисні властивості.

Лісонасадження характеризуються такими параметрами:

кількістю, шириною й розміщенням смуг;

порядком розміщення лісосмуг різних конструкцій і міжсмужних інтервалів різної ширини;

числом рядів лісових порід, їх чергуванням і змішуванням;

шириною міжрядь і відстанню між рослинами в ряду. Захисні лісонасадження можуть бути:

односмужними - які створюються вздовж колії з шириною смуги відведення не більше 25 м;

двосмужними - які створюються при ширині відводу землі 25-90;

три- і багатосмужними - які створюються при ширині відводу землі до 150м.

Кількість рядів лісових порід в одній смузі складного лісонасадження не повинно бути менше двох і більше п'яти, в тому числі не більше трьох рядів дерев однієї породи. В приколійних лісосмугах кількість рядів дерев збільшується на 1-2 у порівнянні із смугою від поля.

Ширина польових смуг повинна бути така, щоб в них не відбувався сніголом.

Сніголому не зазнають безкущові польові смуги шириною 18 м, а при розміщенні до двох рядів кущів з завітреної сторони смуги - до 16м або при розміщенні одного ряду кущів з боку поля - до 10 м.

В двосмужних насадженнях колійні смуги з метою повного затримання снігу створюють більш широкими (15-25 м), ніж польові.

В двосмужних насадженнях ширина міжсмужного інтервалу при любих кутах підходу вітрового потоку, який переносить основну масу снігу, встановлюється до 40-45 м, якщо ширина смуги відведення дозволяє це.

В три- і багатосмужних насадженнях найбільш широким повинен бути перший від поля (польовий) інтервал. В трисмужних насадженнях при кутах основного перенесення снігу (по відношенню до колії) в межах 60-90 ширина першого інтервалу від поля повинна бути 40-60 м, а в чотири і більше смужних - 60-70 м.

Ширина польового інтервалу при більш гострих кутах напрямку вітру визначається множенням рекомендованих розмірів інтервалів на синус кута підходу вітру, який переносить основну масу снігу.

На ділянках колії з широкою смугою відведення і особливо сильним снігозанесенням (більше 400 м3/м), де можливо створювати чотири і більше смужні насадження, необхідно також розширяти другі та треті від поля інтервали, а всі останні робити в межах 20-30 м.

Ширина міжрядь в степових районах з врахуванням технології вирощування і механізації робіт повинна бути в степових районах 6 м, а в дубових і ясенових насадженнях може бути 4-5 м. Відстань в ряду між деревами рекомендується до 1,5-2 м.

Нові лісонасадження слід розмішувати з урахуванням недопущення в майбутньому виходу крон дерев у зону видимості сигналів, падіння дерев на дроти ліній електропостачання і контактної мережі або торкання їх гілками. Для цього лісонасадження розташовуються таким чином, щоб відстань від них до осі крайньої колії, розміщеної на насипі та нульових місцях була у межах 30 м за перпендикулярних напрямків вітрів до осі колії, і в межах 20 м за косих напрямків. Під час загороджування вишок лісонасадження розміщають на відстані 15 і 20 м від бровки виїмок відповідно за косих та перпендикулярних напрямів вітрів до осі колії.

Від нагірних та водовідвідних канав, кюветів, резервів і інших споруд насадження повинні розташовуватись на відстані не ближче 5 м.

Приклад лісонасадження з розташуванням дерев в смугах наведені на рис. 1.2.

Захисні лісонасадження, що розміщуються на перегонах, повинні перекривати всю довжину снігозаносимих місць і закінчуватися біля насипу висотою 2 м. Під час загороджування станцій і вузлів охоронні лісонасадження розміщують уздовж станційних площадок і продовжують за межами стрілочних горловин.

1.3.2 Постійні загорожі і переносні щити

У районах з несприятливими грунтово-кліматичними умовами, де важко або неможливо вирощувати лісонасадження, захист снігозаносимих ділянок здійснюють постійними загорожами або переносними щитами.

Снігозатримуючі загорожі бувають:

а) з рівномірною просвітністю по всій висоті;

б) полегшеного типу (з дерева);

в) комбіновані полегшеного типу (залізобетонні опори і дерев'яне заповнення;

д) дерев'яні з просвітністю 75% по всій висоті;

е) залізобетонні.

Перший і останній види застосовуються рідко.

Рекомендується споруджувати нові загорожі відповідно до пунктів б)-г). Вони відрізняються більшою снігозбірністю за менших витрат матеріалів.

Загальна висота загорож приймається від 3 до 5 м. Загорожі висотою понад 5,5 м застосовують лише у виняткових випадках. Як правило, економічно вигідніше замість однієї високої загорожі ставити два чи три ряди загорож меншої висоти. Смуга відводу для кожної загорожі - 4м.

Під час вибирання типу загорож необхідно керуватися даними табл.4.1[6].

Розташування снігозатримуючих загорож відносно колії залежить від напрямів вітрів до осі колії.

За напрямів вітрів до осі колії 30-90° снігозатримуючі загорожі встановлюють паралельно колії на відстані, що дорівнює 12-15-кратній висоті загорожі від бровки ухилу виїмки, а при розміщенні колії на насипах і нульових місцях - від осі крайньої колії.

За напрямів вітрів до осі колії менше 30° снігозатримуючі загорожі встановлюють уступами ("косі" ряди загорож).

Другий ряд загорожі розміщується від першого на відстані, що дорівнює 22 - 24 - кратній висоті загорожі.

Площа просвітів обшивки загорож повинна бути не меншою 50%, оскільки за меншої площі просвітів збільшується загальний тиск вітру на загорожу і снігозбірність останньої зменшується.

Якщо кількість снігу, що переноситься, велика, і виникає потреба застосовувати дворядну загорожу, тоді у вигляді додаткового польового ряду влаштовують загорожу із просвітністю обрешітки по всій висоті 75%. Основні розміри елементів загорожі з просвітністю 75% такі самі, як і у загорож полегшеного типу.

Всі типи загорож мають дерев'яне заповнення з дощок або з щитопланки. Опори загорож в залежності від типу бувають дерев'яні або залізобетоні (комбінована загорожа).

Якщо кількість снігу, що приноситься, невелика, то захист снігозаносимих ділянок здійснюється переносними решітчастими щитами з рівномірною просвітністю по всій висоті.

Шити з розрідженою нижньою частиною є найбільш ефективними, бо дозволяють зібрати більшу кількість снігу і зменшити кількість перестановок щитів. Такі щити збирають сніговий вал 80-90 м3/м без перестановки.

Оскільки перестановка щитів є дуже складною операцією, її необхідно уникати.

Щити встановлюються на відстані 50 м від бровки ухилу виїмки, а на нульових місцях - від бровки земляного полотна. За наявності кавальєру, що знаходиться від бровки укосу на відстані понад 30 м, щити встановлюються на кавальєрі, при меншій відстані шити встановлюються за кавальєром на відстані 20-30 м від нього в сторону поля.

Якщо існує нагірна канава, то щити встановлюються так, щоб сніговий вал не відкладався над канавою.

Лінії переносних щитів розташовуються так, щоб вони перекривали всю довжину виїмок та нульових місць і закінчувалися за їх межами на відстані не ближче 10 м, якщо висота насипу 2 м, і не ближче 20 м, якщо висота насипу менш 2 м.

Снігові щити встановлюють до випадання снігу, прикріпляючи їх до кілків, заглиблених заздалегідь до початку заморозків на 40-60 см.

Щити виробляються з щитопланки розміром 200x10x1,2 см. Потреба в переносних щитах на 1 км довжини снігозаносимого місця складає 520 шт.

1.3.3 Вибір засобів снігозахисту

При виборі засобів захисту колії від снігових заносів необхідно керуватися даними табл. 1.3 з урахуванням місцевих погодних умов.

Таблиця 1.3 Вибір засобів снігозахисту

Кількість снігу, що переноситься за зиму, м3 /м	Засоби захисту колії від снігових заносів
До 100 (слабозаносимі ділянки)	Одно-двололосні лісонасадження, щити з рівномірною просвітністю, щити з розрідженою нижньою частиною
101-300 (середньозаносимі ділянки)	Дво-триполосні лісонасадження, постійна загорожа висотою до 5,5 м, загорожа полегшеного типу висотою 4-5 м .
301-600 (сильнозаносимі ділянки)	Три-чотириполосні лісонасадження, один-два ряди постійних загорож висотою до 5,5 м., загорожа полегшеного типу висотою 5 м, доповнена загорожею з просвітністю 60-70%.
Понад 600 (особливо сильнозаносимі ділянки)	Чотириполюсні і більш насадження, два ряди постійних загорож висотою до 5,5 м або загорожі полегшеного типу висотою 5,0 м.

Після вибору снігозахисних засобів проектуються їх основні параметри.

Лісозахисні смуги проектуються таким чином, щоб висота сніжного валу не доходила до верху більш слабкої крони дерев.

Сніжний вал розташовується на робочій висоті снігозахисту Нр , яка складає 2-3 м і залежить від типу ґрунтів:

каштанових -2м;

суглинків і підзолистих - 2,5 м;

чорноземів - 3 м.

Загальна ширина лісонасадження при даній робочій висоті лісосмуги складає:

, (1.6)

де Vр - розрахунковий об'єм сніжного валу, що збирається даним захистом за зиму.

Після визначення основних параметрів лісозахисної смуги проектується захисне лісонасадження. При цьому визначається порядок розміщення лісосмуг різних конструкцій, міжсмужних інтервалів різної ширини, число рядів лісових порід, їх чергування, ширина міжрядь і відстань між рослинами в ряду.

Слід мати на увазі, що приведені витрати на вирощування s експлуатацію 1 км захисних лісонасаджень в 6-7 разів менш витрат на огорожу колії переносними щитами.

Тип загорож вибираємо згідно табл. 4.1 [3].

Якщо кількість снігу, що приноситься до ділянки, дорівнюється 400-500 м3 /м, то встановлюють два ряди загорож: перший (з боку колії) - загорожа полегшеного типу висотою 5 м, другий - загорожа з просвітністю 75% висотою З м.

Якщо ж кількість снігу, що приноситься, 500-600 м3/м, то висоту другого ряду загорожі з просвітністю 75% треба призначити 4 м, а при кількості снігу, що приноситься, понад 600 м3/м - 5м.

Переносні щити застосовуються при кількості снігу, що наноситься, досягає 100 м3/м.

Остаточно вид снігозахисних засобів в кожному випадку вибирається на основі техніко-економічного порівняння варіантів згідно з заходами по затриманню снігу на прилеглих полях.

При яскраво висловленій перевазі напрямку вітрі під час хуртовин огорожа створюється односторонньою, при нестійкій діаграмі снігозаносимості - з обох сторін ділянки.

1.3.4 Вибір та розрахунок засобів снігозахисту ділянки колії

Вибір та розрахунок засобів снігозахисту виконується для ділянки колії, яка розташована на нульовому місці. Ділянка відноситься до ІІ-ї категорії снігозаносимостї і повинна загороджуватися в другу чергу.

Розрахункові площі Fр снігу, які утворюються зі східної та з західної сторони колії від дії всіх снігових потоків, приведені з табл. 1.1.

Розрахункові об'єми снігу Vр приймаємо кількісно рівними розрахунковим площам Fр: зі східної сторони Vр=112,63м3/м, з західної сторони Vр= 152,52 м3/м.

Згідно табл. 4.1 [3] ділянка колії зі східної сторони і західної сторони є середньозаносимою.

Приймаємо для подальшого розрахунку, як можливі, такі засоби захисту колії від снігових заносів (табл. 1.3):

для східної і для західної сторін:

двополосне лісонасадження;

загорожа полегшеного типу висотою 4-5 м .

Для проектування снігозахисних лісонасаджень по формулі (1.6) знаходимо їх ширину. При цьому робочу висоту снігозахисту Нр приймаємо рівною 2,5 м, так як в зоні розташування лісонасадження тип грунту -суглинок:

,

.

Ширина лісонасадження зі східної сторони повинна бути 45 м, з західної сторони - 61 м.

Проектуємо снігозатримуюче лісонасадження зі східної сторони.

Приймаємо двохполосне насадження, відстань від якого до осі колії дорівнює 20 м. З боку колії проектується непродувна лісосмуга, яка складається з чотирьох рядів:

перший ряд з боку колії - чагарник (бузок звичайний, обліпиха);

другий - супутні породи (алича, клен, липа);

третій ряд - головна порода (гледичія звичайна, ялина, тополя);

четвертий - супутні породи (алича, клен, липа).

З боку поля проектується продувна лісосмуга, яка складається з трьох рядів:

перший з боку поля та третій ряд - супутні породи (алича, клен, липа);

другий ряд - головна порода (гледичія звичайна, ялина, тополя).

При ширині лісонасадження 45 м і ширині міжрядь 5 м непродувна лісосмуга буде мати ширину 15 м, продувна --10м, міжсмужні інтервали - 20 м. Проектуємо снігозатримуюче лісонасадження з західної сторони.

Приймаємо також двополосне насадження з відстанню від нього до осі колії 30 м. З боку колії проектується непродувна лісосмуга, яка складається з п'ятьох рядів:

перший та п'ятий ряд з боку колії - чагарник (бузок звичайний, обліпиха);

другий та четвертий ряд - супутні породи (алича, клен, липа);

третій ряд - головна порода (гледичія звичайна, ялина, тополя).

З боку поля проектується продувна лісосмуга, яка складається з трьох рядів:

перший з боку поля та третій ряд - супутні породи (алича, клен, липа);

другий ряд - головна порода ((гледичія звичайна, ялина, тополя).

Проектуємо снігозатримуючі загорожі.

На рис. 1.3 наведено схему решітчастого щита більш просвітчастого в нижній частині, та на рис. 1.4 - схему загорожі полегшеного типу висотою 4 м; на рис. 1.5 - розташування загорожі відносно колії.

2. Проектування заходів по очистці і вивезенню снігу зі станційних територій

План організації робіт по попередженню сніжних заносів на великих станціях складається з наступних розділів, які передбачають:

заходи по захисту станції від сніжних заносів, такі як огорожа ділянок станції, що заносяться, по всьому контуру;

технологію очистки і прибирання снігу в трьох варіантах - при товщині снігу 10, 20 і 30 см.

В цій частині плану організації робіт по очистці станції від снігу розробляється і розраховується:

черговість, обсяг та порядок роботи по очистці і прибиранню снігу з горловин, стрілок і колії;

потреба в снігоочисних машинах і поїздах з розрахунку очистки та прибиранню снігу зі всієї станції при заданій товщині снігу в термін не більше трьох діб;

розстановка машин і механізмів, порядок призначення і виїзду їх на роботу, маршрути перевезення снігу і місця вивантаження машин;

кількість людей, необхідна кожний день для прибирання снігу на станції.

При необхідності технологія робіт очистки і прибирання снігу може розроблятися для кожного парку станції, а парк станції може розбиватися на окремі зони.

Важливою частиною оперативного плану є встановлення місць розвантаження снігоприбиральних поїздів, які повинні бути погоджені з санітарно-епідеміологічною станцією. Розвантаження снігоприбиральних поїздів на перегоні зв'язане зі зменшенням пропускної спроможності ділянок. Для того, щоб не займати перегін при вивантаженні поїздів і виконувати вимоги санітарно-епідеміологічної станції, необхідно розбити снігорозвантажувальні тупики. Корисна довжина тупиків визначається потрібною місткістю і повинна бути більше 600 м. Корисною довжиною снігорозвантажувального тупику є його частина, розташована на насипу висотою більше 2,5 м.

Організація робіт снігоприбиральних поїздів і машин на станції погоджується з переробкою і відправленням поїздів і виконується по спеціальному графіку.

При розробці оперативного плану враховується технологія очистки станційних колій від снігу, яка залежить від типу машин, що використовуються.

2.1 Машини для очистки і прибирання снігу

На даний час найбільш поширеними машинами для очищення і прибиранння снігу з перегонів та станцій застосовують струги-снігоочисники СС-1 та СС-1М, снігоприбиральні поїзди СМ-2, СМ-2М, самохідні снігоприбиральні поїзди СМ-3, СМ-4.

Струги-снігоочисники СС-1 та СС-1М використовуються взимку для очистки снігу на перегонах і станціях. Струги - це машини, що переміщаються локомотивом і, як і плугові снігоочисники, зрізають сніг та відкидають його в сторону з допомогою снігоочисних пристроїв, розташованих по кінцях машини.

На перегонах струги можуть розчищати сніг при висоті заносів до 2 м при швидкості руху до 80 км/год.

Снігоочисники, колійні струги і струги-снігоочисники очищають колію нижче рівня головок рейок на 50 мм за допомогою ножів.

Снігоприбиральний поїзд з машиною СМ-2 складається з головної снігоприбиральної машини СМ-2, або СМ-2М одного або двох проміжних та одного кінцевого вагона. Пересувається поїзд локомотивом.

Головна машина СМ-2М обладнана робочим органом - щітковим роторним постачальником з гнучкими лопатями.

Сніг, що забирається роторним пристроєм або ножем, влучає на конвеєр і подається в перший проміжний вагон, де накопичується шар певної товщини. Далі сніг подається в наступні вагони, доки не завантажить кінцевий вагон, після чого поїзд рухається на розвантаження.

Максимальна продуктивність машини СМ-2М при щільності снігу 0,4 т/м3 рівна 1200 м3.

Висновок: для прибирання колій від снігу обираю струг-снігоочисник СС-1 та снігоприбиральний поїзд СМ-2М.

2.2 Визначення потреби у снігоочисних і снігоприбиральних машинах

Кількість машин для очищення станції від снігу визначається в залежності від загального часу, що витрачається однією машиною на очищення території станції і максимального нормального часу , встановленого для завершення робіт з очищення станції від снігу (три доби).

Обсяг снігу (), що підлягає прибиранню з парку чи з головних колій, визначається в залежності від поїзду (машини), який використовується, і знаходиться з виразу:

(2.1)

де lp - розгорнута довжина всіх колій в парку чи головних колій, м; М - середня величина міжколійя, м;

h - висота шару снігу, що випав, м.

Об'єм снігу, який випав на територію станції, () визначається за формулою:

(2.2)

де n - кількість парків та окремих колій на станції.

Обсяг снігу, що прибирається поїздами і машинами з парку чи з головних колій, визначається по формулі:

(2.3)

де кд - коефіцієнт, що враховує доступність території станції для роботи снігоприбиральних машин і приймається рівним 0,8-0,9;

b - ширина захоплення снігу крилами машини, м;

- при прибиранні снігу снігоочисниками або снігоприбиральними машинами з ножовим заборним пристроєм hмех =h-0,15 м, з роторним робочим органом - hмех=h.

Визначається тривалість одного рейсу снігоприбирального поїзду (машини) в кожному парку і на головних коліях:

(2.4)

де tз - час завантаження поїзду (машини), хв;

tт+tн - час руху поїздів до місця вивантаження і назад (туди і звідти),хв.;

tроз -- час розвантаження поїзду (машини), приймається рівним 10-12 хв;

tд - час, необхідний на узгодження на виїзд поїзду (машини), приведення поїзду (машини) в робоче і транспортне положення, на розгін та затримання і інше. Приймається 15-20 хв.

Час завантаження поїзду і3 залежить від наявності в колійному розвитку станцій резерву пропускної спроможності і спроможності переробки вагонів. Цей резерв закладається для здійснення одночасного пропуску поїздів, виконання маневрової роботи і очистки від снігу території станції, тому що обов'язковою умовою організації робіт по очистці снігу і його прибиранню є дотримання графіку руху поїздів та запланованого режиму маневрової роботи.

Час завантаження поїзду або машини, хв., знаходиться по формулі:

(2.5)

де lзав - довжина колії, м, при якій повністю завантажується снігоприбиральний поїзд (машина);

Vзав - швидкість звільнення колії в парку від вагонів, км/год.

Швидкість звільнення колій в парку від вагонів, км/ год., тобто протяг колій, що будуть звільняться від вагонів в кожну годину доби:

(2.6)

де - коефіцієнт зайнятості станційних колій;

lп - розгорнута довжина всіх колій в парку, м.

Коефіцієнт зайнятості станційних колій , визначається по наступній залежності:

(2.7)

де N - кількість транзитних вагонів в двовісному обчисленні, що переробляються в парку за добу;

lв - довжина умовного вагона, яка приймається 7,5 м;

- планова тривалість простою транзитного вагона, год.;

- коефіцієнт, що враховую щільність розстановки вагонів на коліях при їх переробці. Для сортувальних парків =0,7-0,8, для приймально-відправних парків =0,92-0,97;

t - час, для якого визначається показник . Приймається рівним 1 год.

Швидкість завантаження снігоприбирального поїзда (машини) снігом, км/год, що залежить від продуктивності робочого органу, визначається за формулою:

, (2.8)

де -продуктивність робочого органу, м3/год.

Довжина колії, при якій повністю завантажується снігоприбиральний поїзд (машина), визначається з формул:

(2.9)

де qм - навантажувальна місткість машини або поїзду, м3;

kз - коефіцієнт завантаження, рівний 0,8;

kущ - коефіцієнт ущільнення снігу при завантаженні снігоприбирального поїзду (машини), при ножовому заборному органі kущ =1,5-2,5, при щіткових заборних органах kущ =2,5-3,5;

Час руху поїздів до місця вивантаження і назад

. (2.10)

де Lр-з - відстань від міста навантаження до місця вивантаження, м;

Vст - транспортна швидкість руху по станції, що дорівнює 20-25 км/год.

Визначається кількість рейсів кожного снігоприбирального поїзду (машини) по прибиранню снігу зі станції:

….. (2.11)

Визначається кількість снігоприбиральних поїздів (машин) даного виду, необхідних для прибирання снігу зі станції.

, (2.12)

де Тн - нормативний час для прибирання снігу на станції (три доби або 4320 хв.).

Кількість СС-1 визначається за формулою

(2.13)

де і - кількість колій, що прибираються машиною.

tр.оч - час очищення однієї колії, 20 хв.

Розробка плану організації робіт по очищенню станційних колій від снігу

Керуючись рекомендаціями, наведеними в п. 5.3.2 [3], та беручи до уваги висоту шару снігу, що випав (31 см) і колійний розвиток станції (рис.2.1):

для очищення від снігу 4-х крайніх колій парку приймання та відправлення А (15, 17, 19, 21), колій сортувального парку Б (8, 10, 12, 14), колій навантажувально-розвантажувального парку В (33, 35, 37, 39), головної непарної колії (І) та частини головної парної колії (ІІ), витяжних колій (27, 18), маневрової 23, колій для стоянки пожежного та відбудовчого поїздів (41, 43) - використовуємо струг-снігоочисник СС-1;

для прибирання снігу з решти колій парку приймання та відправлення А (3, 5, 7, 9, 11, 13), колій сортувального парку Б (4, 6), колій навантажувально-розвантажувального парку В (29, 31), приймально-відправної колії (16), маневрової колії (25) - снігоприбиральний поїзд з головною машиною СМ-2М, що обладнана щітковим роторним постачальником з гнучкими лопатями.

Черговість очищення станційних колій буде наступною:

- головні колії (І, ІІ)- колії першої черги;

- сортувальний парк Б (4, 6, 8, 10, 12, 14) - колії першої черги;

- 1 та 2 витяжні колії і місця розвантаження снігу - колії першої черги;

- парк приймання і відправлення А (3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21) - колії першої черги;

- колія приймання і відправлення (18) - колія першої черги;

- колії стоянки відбудовчого та пожежного поїздів (41, 43) - колії першої черги;

- маневрові, витяжні колії (18, 23, 25, 27) - колії першої черги;

- навантажувально-розвантажувальний парк В (29, 31, 33, 35, 37, 39) - колії другої черги;

- колії третьої черги відсутні.

У даному варіанті застосовується така послідовність очищення станційних колій від снігу:

стругом-снігоочисником СС-1 очищується:

- головна непарна колія (І), сніг перевалюється на колії (3, 23, 25, 27);

- частина головної парної колії (ІІ), сніг перевалюється на колії (4, 18);

- снігорозвантажувальний тупик колія 18, сніг перевалюється під укіс;

- маневрова колія 23, сніг перевалюється під укіс;

- снігорозвантажувальний тупик колія 27, сніг перевалюється під укіс;

- колія (41, 43) для стоянки відбудовного і пожежного поїзда, сніг перевалюється під укіс;

- 4 крайні колії парку приймання та відправлення А, сніг перевалюється з 15 на 17 колію, з 17 на 19, з 19 на 21, з 21 під укіс;

- 4 крайні колії сортувального парку Б, сніг перевалюється з 8 на 10 колію, з 10 на 12, з 12 на 14, з 14 під укіс;

- 4 крайні колії навантажувально-розвантажувального парку В, сніг перевалюється з 33 на 35 колію, з 35 на 37, з 37 на 39, з 39 під укіс;

снігоприбиральним поїздом СМ-2М очищується:

- частина головної парної колії (ІІ), що знаходиться навпроти приймально-відправної колії (16);

- приймально-відправна колія (16);

- маневрова колія (25);

- приймально-відправні колії парку А (3, 5, 7, 9, 11 ,13);

- сортувальні колії парку Б (4, 6);

- навантажувально-розвантажувальні колії парку В ( 29, 31).

Снігові поїзди використовують для прибирання снігу, в місцях, де прибирання або очищення снігу механізованим способом неможливе.

Для визначення загального об'єму снігу, який випав на території окремих парків та колій скористаємося формулою 2.1.

Знайдемо обсяги снігу, які треба прибрати в парках, з інших станційних колій та головних колій.

Парк приймання та відправлення А.

Довжина колій парку з урахуванням міжколійя М= 5,3 м та наявності стрілочних переводів марки 1/11:

L21 = 1050м;

L19 = 1050+2·5,3·11= 1166,6 м;

L17 = 1166,6+2·5,3·11= 1283,2 м;

L15= 1283,2+2·5,3·11= 1399,8 м;

L13= 1399,8+2·5,3·11= 1516,4 м;

L11=1516,4+2·5,3·11= 1633 м;

L9=1633+2·5,3·11= 1749,6 м;

L7=1749,6+2·5,3·11= 1866,2 м;

L5=1866,2+2·5,3·11= 1982,8 м;

L3=1982,8+2·5,3·11= 2099,4 м;

Розгорнута довжина колій парку А:

lр=L21+L17+L19+L17+L15+L13+L11+L9+L7+L5+L3=1050+1166,6+1283,2+1399,8+ 1516,4+ 1633+1749,6+1866,2+1982,8+2099,4 = 15747 м.

Об'єм снігу, який випав, на окремих коліях в парку А:

W21 =1050·5,3·0.31=1725 м3;

W19 =1166,6·5,3·0.31=1917 м3;

W17 =1283,2·5,3·0.31=2108 м3;

W15 =1399,8·5,3·0.31=2300 м3;

W13 =1516,4·5,3·0.31=2491 м3;

W11 =1633·5,3·0.31=2683 м3;

W9 =1749,6·5,3·0.31=2875 м3;

W7 =1866,2·5,3·0.31=3066 м3;

W5 =1982,8·5,3·0.31=3258 м3;

W3 =2099,4·5,3·0.31=3449 м3;

Загальний об'єм снігу, який підлягає прибиранню в парку:

W(A) =15747·5,3·0.31= 25872 м3.

Сортувальний парк Б.

Довжина колій парку з урахуванням міжколійя М=5,3 м та наявності стрілочних переводів марки 1/9:

L14 = 850 м;

L12 = 850+2· 5,3·9 = 945,4 м;

L10= 945,4+2· 5,3·9 = 1040,8 м;

L8=1040,8+2· 5,3·9 = 1136,2 м;

L6=1136,2+2· 5,3·9 = 1231,6 м;

L4=1231,6+2· 5,3·9 = 1327 м.

Розгорнута довжина колій сортувального парку Б:

lр = L14+L12+L10+L8+L6+L4 = 850+1040,8+1136,2+1231,6+1327= 6531 м.

Об'єм снігу, який випав, на окремих коліях сортувального парку Б:

W14 =850·5,3·0.31 = 1397 м3;

W12 =945,4·5,3·0.31 = 1553 м3;

W10 =1040,8·5,3·0.31 = 1710 м3;

W8 =1136,2·5,3·0.31 = 1867 м3;

W6 =1231,6·5,3·0.31 = 2024 м3;

W4 =1327·5,3·0.31 = 2180 м3.

Загальний об'єм снігу, який підлягає прибиранню сортувальному парку Б:

W(Б) =6531·5,3·0.31 = 10731 м3.

Навантажувально-розвантажувальний парк В.

Довжина колій парку з урахуванням міжколійя М= 3,6 м та наявності стрілочних переводів марки 1/ 6:

L39= 500 м;

L 37 =500+2·3,6·6= 543,2 м;

L35 = 543,2+2·3,6·6= 586,4 м;

L33 = 586,4+2·3,6·6= 629,4 м;

L31 = 629,4+2·3,6·6= 672,8 м.

L29 = 672,8+2·3,6·6= 716 м.

Розгорнута довжина колій навантажувально-розвантажувального парку В:

lр = L39+L37+L35+L33+L31+L29 = 500+543,2+586,4+629,4+672,8+716= =3648 м.

Об'єм снігу, який випав на окремих коліях в навантажувально-розвантажувального парку В:

W39 =500·3,6·0.31 = 558 м3;

W37 =543,2·3,6·0.31 = 606 м3;

W35 =586,4·3,6·0.31 = 654 м3;

W33 =629,6·3,6·0.31 = 703 м3;

W31 =672,8·3,6·0.31 = 751 м3;

W29 =716·3,6·0.31 = 799 м3.

Загальний об'єм снігу, який підлягає прибиранню в навантажувально-розвантажувальному парку В:

W(B) =3648·3,6·0,31= 40674 м3.

Довжина витяжних колій:

L 18=850+500=1350 м;

L 27=150+1150=1300 м.

Об'єм снігу, який випав на цих коліях:

W18 =1350·5,3·0.31=2218 м3;

W23=1300·5,3·0.31 = 2136 м3.

Довжини колій для стоянки пожежного і відбудовчого поїздів:

L41= 400 м;

L43= 1000+500=1500 м.

Об'єм снігу, який випав на цих коліях:

W41 =400·5,3·0.31 = 657 м3;

W43 =1500·5,3·0.31 = 2465 м3.

Довжина маневрових колій:

L23 = 350 м

L25= 716+2·3,6·6= 759,2 м.

Об'єм снігу, який випав на маневрових коліях:

W23 =350·5,3·0.31 = 575 м3;

W25 =759,2·5,3·0.31 = 1248 м3.

Довжина приймально-відправної колії:

L16 = 5023,7-1350-5,3·9-1327-300=1999 м.

Об'єм снігу, який випав на приймально-відправну колію:

W16 = 1999·5,3·0.31 = 3285 м3.

Головні колії.

Довжина головних колій в межах станції:

lгол=2 {500+2099,4+5,3·11+350+716+150+1150}=5023,7·2=10047,4 м.

Обсяг снігу, який підлягає прибиранню на головних коліях:

Wгол =10047,4·5,3·0,31=16508 м3.

Загальний обсяг снігу Wзаг, який підлягає вивезенню зі станції, визначається по формулі (2.2 ):

Wзаг=W(А)+W(Б)+W(В)+Wвит+Wі+Wгол= 25872 + 10731 + 4071 + 2218 + 2136 + 657 + 2465+575 +1248 + 3285+ 16508= 69766 м3.

Обсяг снігу, який прибирається машинами, знаходиться таким чином.

Парк приймання та відправлення А.

Сніг очищається машиною СМ-2М (окрім 21, 19, 17, 15 колій). Ширина захоплення снігу крилами машини b=5,1 м. Коефіцієнт кд=0,85.

Обсяг снігу, який прибирається машиною:

Wсм13 = 0,85·1516,4·5,1·0,31 = 2037,8 м3;

Wсм11 = 0,85·1633·5,1·0,31 = 2123,7 м3;

Wсм9 = 0,85·1749,6·5,1·0,31 = 2351,2 м3;

Wсм7 = 0,85·1866,2·5,1·0,31 = 2507,9 м3;

Wсм5 = 0,85·1982,8·5,1·0,31 = 2664,6 м3;

Wсм3 = 0,85·2099,4·5,1·0,31 = 2821,3 м3.

Wсм (А)=0,85·10847,4·5,1·0,31=14577,3 м3.

Сортувальний парк Б.

Сніг прибирається снігоприбиральним поїздом СМ-2М (окрім колій 14,12,10,8). Ширина захоплення снігу крилами машини b =5,1 м. Коефіцієнт кд = 0,85.

Обсяг снігу, який прибирається машиною:

Wсм...