Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

1.1 Визначення небезпечних та шкідливих чинників на робочих місцях по показникам умов праці при дослідженні процесу сушіння деревини

1.2 Аналіз небезпечних і шкідливих чинників на робочих місцях по показниках умов праці при дослідженні процесу сушіння деревини

1.2.1 Аналіз шкідливості дії шуму

1.2.2 Аналіз шкідливості дії вібрації

1.2.3 Захист робочих від дії електричного струму

1.2.4 Аналіз шкідливості дії пилу

1.2.5 Аналіз шкідливості при недостатньому освітленні

1.2.6 Фактори трудового процесу: важкість, напруженість

1.3. Заходи з охорони праці щодо створення безпечних та сприятливих умов на робочих місцях при дослідженні процесу сушіння деревини

1.3.1 Організаційні заходи

1.3.2 Інженерні розрахунки

1.4 Пожежна безпека

1.5 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Висновки

Список літератури



1. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

1.1 Визначення небезпечних та шкідливих чинників на робочих місцях по показникам умов праці при дослідженні процесу сушіння деревини

Сушіння деревини - це процес витіснення вологи з деревини шляхом її випаровування. У процесі деревообробки можлива дія на працівників таких шкідливих та небезпечних виробничих факторів: рухомого візку з матеріалами, підвищеної запиленості і загазованості повітря робочої зони, підвищеної чи зниженої температури повітря робочої зони, підвищеного рівня шуму на робочому місці, підвищеної вологості повітря робочої зони, підвищеного значення напруги в електричних колах, замикання якої може пройти через тіло людини, підвищеного рівня статичної електрики, підвищеного рівня електромагнітних випромінювань,недостатньої освітленості робочої зони.

До небезпечних виробничих факторів, що виникають при сушінні деревини, належать:

- підвищена напруга в електричних трифазних мережах( 380В) ;

- стружка та сколи деревини при обробці та транспортуванні заготовки;

- складування та переміщення вручну заготовок та готових виробів, інструменти та пристосування, маса яких може становити 20-30 кг ;

- підвищений тиск у пневмо- і гідросистемах.

Крім перерахованих небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях деревообробних цехів можуть спостерігатися підвищені локальні вібрації заготовок на верстатах з ручною подачею, підвищена електрична складова напруженості електромагнітного поля та температура

поверхні обладнання на дільницях оздоблення, склеювання і антисептування, заряди статичної електрики при шліфуванні, поліруванні і лакуванні деревини, а також при транспортуванні відходів, пряма та відбита блисткість, пульсація світового потоку при освітленні лампами.

Під час деревообробки можуть виникати такі психофізіологічні фактори, як фізичні перевантаження, монотонність праці та перенапруження аналізаторів.

Приміщення сушильної камери - збірна конструкція та складається з 4 секцій зварювальних стальних каркасів, обшитих всередині алюмінієвими листами. Зовні обшивка виконана стальними листами,пофарбованими в антикорозійну фарбу. З розмірами 6500 х 1800 х 3000 мм були виявлені наступні фактори виробничого середовища і процесу:

Фізичні фактори:

1. Пил - деревний , з величиною ГДК 6 мг \ куб.м ;

2. Шум - постійний, діапазоном 90-115 дБ;

3. Вібрація - загальна, 3 категорії;

4. Поразка електричним струмом - напруга в трифазних мережах.

Фактори трудового процесу:

1. Напруженість.

Причини аварій:

1) неуважне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки під час проведення електро- і газозварювальних робіт' залишення без догляду електроприладів; відігрівання водопровідних і газопровідних труб і т. д;

2) несправності систем опалення, порушення пожежної безпеки при експлуатації, засмічування приладів й обладнання деревним, тканинним а іншим пилом;

3) несправність виробничого обладнання та недотримання технологічних режимів;

4) несправність електрообладнання та електроосвітлення, порушення правил їх експлуатації;

5) несправність систем вентиляції або неправильне їх використання;

6) розряди статичної електрики,відсутність на будівлях блископриймачів; нерегулярне прибирання приміщень від небезпечних відходів та інше.

Таким чином, було виявлено 4 фактори, серед них: пил, шум, вібрація, та напруженість. Джерелами аварій можуть стати: пожежа при сушінні деревини, недбале ставлення до обладнання, надмірне перевантаження камери матеріалом, перепади напруги в мережі електроживлення та можливість ураження струмом та інші. [ 4 ]

1.2 Аналіз небезпечних і шкідливих чинників на робочих місцях по показниках умов праці при дослідженні процесу сушіння деревини

Таблиця 5.2.1

№	Небезпечні і шкідливі виробничі чинники	Хар-ка небезпечних і шкідливих дій	Законодавчі акти,що регламентують безпеку праці
1	Високий рівень шуму	Супроводжується прогресивним розвитком втрати слуху. Ослабляє увагу. Порушення динаміки коркових процесів і психічних функцій.	ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 ДСН 3.3.6.037-99
2	Вібрація	Призводить до коливання рук, ніг, спини або всього організму. Від точки зіткнення механічні коливання можуть досягати голови, хребта, органів грудної порожнини.	ДСН 3.3.6.039-99 ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 ГОСТ 12.1.012-90.
3	Поразка електричним струмом	Виникають судоми м'язів, утруднення або зупинка дихання,опіки та зупинка серця.	НПАОП 0.00-1.28-10 ГОСТ 12.3.032-2001
4	Пил	Виникає таке тяжке професійне захворювання, як силікоз.	ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002
5	Недостатнє освітлення	Призводить до зниження зорової і загальної працездатності.	ДБН В.2.5-28-2006 ГОСТ 12.1.005-78.
6	Напруженість, важкість.	Впливає на нервову систему, органи відчуттів та емоційний стан людини.	ГН 33.5-8-6.6.1-2002



1.2.1 Аналіз шкідливості дії шуму

Виробничим шумом називається шум на робочих місцях, на дільницях або на територіях підприємств, який виникає під час виробничого процесу. Джерелами шуму є: передвижник візок, , промислові об'єкти, електричні інструменти, ,вентилятори,двигуни, техніка тощо. З шумом пов'язані деякі технологічні процеси -- стругання , карбування, обрубка, вибивка, штамповка тощо.

Шум несприятливо впливає на людину. У робітників, які мають справу з гуркотливими машинами, механізмами та обладнанням, виникають стійкі порушення слуху, що нерідко призводить до професійних захворювань (глухуватості і глухоти). Найбільша втрата слуху спостерігається протягом перших десяти років роботи, і з плином часу ця небезпека зростає. Проте тривалий шум впливає не лише на слух. Він робить людину нервовою, погіршує її самопочуття, знижує працездатність та швидкість руху, сповільнює розумовий процес. Усе це може спричинити аварію на виробництві.

Рівень шуму при працюючій камері знаходиться в межах 90-115 дБ і має клас умов праці 3.3. [ 2 ]

1.2.2 Аналіз шкідливості дії вібрації

Джерелом вібрації в процесі сушіння деревини є механічні й електричні інструменти ударної або обертальної дії, обладнання, встановлене без достатньої амортизації та віброізоляції. Вібрація завдає великої шкоди здоров'ю людини -- від перевтоми організму та незначних змін функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності і нервової системи, деформації м'язів та кісток, порушення чутливості шкіри і кровообігу тощо. Вібрації частотою понад 200 Гц перевантажують нервову систему людини, потребують підвищеного психічного напруження. При тривалому впливі на людину, у нього може виникнути вібраційна хвороба.

На деревообробному виробництві спостерігається третій рівень вібрації силою 110-120 дБекв.

1.2.3 Захист робочих від дії електричного струму

При технічній експлуатації електроустаткування сушильної камери електротравми можуть виникати з таких причин:

- дотик безпосередній до струмопровідних частин електроустановок, які діють під напругою. Це може статися через несправність огороджувальних пристроїв електроустановок;

- дотик до металевих конструктивних частин електроустановок, які не повинні знаходитися під напругою, але на корпусах, кожухах і огороджувальних пристроях може з'явитися напруга в результаті електричного пробою чи природного старіння ізоляції електроустановок;

- дотик інструментом і предметами, що мають малий опір, до ізоляції, до струмопровідних частин, а також до неметалевих частин електроустановок, які виявилися під напругою через заводські дефекти в конструкції;

- дотик до стін, підлог, будівельних конструкцій, які виявилися під кроковою напругою. Крокова напруга виникає при розтіканні електричного струму від трубопроводів/

Будь-яка з цих дій може призвести до електричної травми, тобто до пошкодження організму дією електричного струму. Розрізняють місцеві електротравми та електричні удари. До місцевих електротравмелектроопіки -- результат теплової дії електричного струму в місці контакту; механічні пошкодження -- розриви шкіри, вивихи, переломи кісток. Електричний удар є дуже серйозним ураженням організму людини, що викликає збудження живих тканин тіла електричним струмом і супроводжується судорожним скороченням м'язів.

Клас робочих умов електробезпеки в сушильній камері становить 2.



1.2.4 Аналіз шкідливості дії пилу

Запиленість має місце на виробництві з такими процесами, як обточка, обдирка, поліровка, вибиття опок, заточка, шліфовка абразивними кругами. Часом пил виникає під час горіння, транспортування і сушіння деревообробних речовин речовин.

Пил шкідливо впливає на легені працівників. Під його впливом виникає таке тяжке професійне захворювання, як силікоз (при незначних концентраціях -- через 6--10 років, а при великих дозах -- через 2--3 роки). Також може статися екзема, дерматити, силікоз дихальних шляхів, конюктивит.

Виробничий пил відноситься до третього класу небезпеки.

1.2.5 Аналіз шкідливості при недостатньому освітленні

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, недостатня освітленість має велике значення,адже людина сприймає через зір 90% інформації. Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість. До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість. Недостатня або надмірна освітленість, нерівномірність освітлення в полі зору втомлює очі, призводить до зниження продуктивності праці; при цьому зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Надмірна яскравість джерел світла може спричинити головний біль, різь в очах, розлад гостроти зору; світлові відблиски - тимчасове засліплення. [ 1 ]

Освітленість відноситься до другого класу.



1.2.6 Фактори трудового процесу: важкість, напруженість

Критерієм фізичного навантаження на організм людини в процесі праці є важкість (тяжкість) праці; критерієм навантаження на нервову систему є напруженість праці.

Фізична важкість для працівника визначається, як правило, робочим положенням, характером робочих рухів, ступенем напруження фізіологічних функцій, процесом зниження витривалості, завантаженістю робочого дня.

Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на нервову систему. Напруженість праці визначається ступенем складності завдання; характером виконуваної роботи; сенсорним навантаженням (зорові, слухові аналізатори); емоційним навантаженням, монотонністю навантаження; щільністю робочого дня.

Організм людини може безхворобливо переносити вплив небезпечних та шкідливих чинників тільки доти, доки вони не перевищують оптимальних і допустимих рівнів та часу витривалості, що зумовлено функціональними можливостями людського організму.

При роботі в умовах перевищення гігієнічних нормативів відбувається зниження працездатності, розвивається втомлення, яке суб'єктивно сприймається як втома.

Клас умов праці при напруженості складає 2 рівень.

Фактори виробничого середовища та трудового процесу	Клас умов праці	Загальна оцінка
	I	II	III	IV
Фізичні фактори: - Шум; - Вібрація; - Пил. - Освітлення		+	+ + +
					III
Фактори трудового процесу: - Напруженість.		+



Таким чином, узагальнююча оцінка умов праці в цеху помелу становить 3 рівень, що характеризуюється такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань;

1.3 Заходи з охорони праці щодо створення безпечних та сприятливих умов на робочих місцях при дослідженні процесу сушіння деревини

1.3.1 Організаційні заходи

Сушильний цех часто об'єднують адміністративно із деревообробним цехом або йому підпорядковують ведення вантажно-розвантажувальних робіт. Однак у всіх умовах сушильний цех повністю відповідальний за якість що пиломатеріалів, що випускаються.

До працівників сушильного цеху пред'являються наступні основні вимоги щодо їх кваліфікації. Начальник (керівник) цеху - інженер-лісотехнолог зі стажем робіт по сушінню пиломатеріалів не менше 3 років. При наявності тільки середньотехнічної освіти необхідний стаж роботи за деревообробкою складає не менше 5 років. Майстер сушильного цеху - вища або середня технічна освіта за деревообробною спеціальністю зі стажем роботи на виробництві не менше 2 років. Лаборанти-оператори - з середньою освітою та досвідом роботи на даному підприємстві не менше 2 років.

Планування та організація роботи сушильного цеху здійснюється на основі місячного плану цеху деревообробки та потреби у кількості сухих штабелів пиломатеріалів.

В сушильному цеху повинні бути достатньо обґрунтовані відомості про тривалість сушіння всіх пиломатеріалів, що подаються в цех деревообробки, з урахуванням часу на охолодження деревини та резерв часу (10-15 % від тривалості сушіння).

Таке завдання на сушку перед початком планованого місяця розподіляється у формі карток на спеціальній дошці, яка відтворює план сушильного цеху по окремих камерах в розрахунку на місячне їх завантаження (бажано у тижневому графіку). По мірі надходження сухих пиломатеріалів в цех деревообробки на картках робляться відповідні позначки.

На складі завжди повинен бути перехідний запас сухих пиломатеріалів.

Для поточної оперативної роботи сушильних камер (тунелів) слід мати штабельну (диспетчерську) дошку, відтворюючу зони всіх штабелів в сушильній установці. У цих зонах зміщуються по мірі просихання матеріалу штабельні картки, на яких значиться порядковий номер, час завантаження, склад пиломатеріалів в штабелі і прізвища навантажувачів. До самих штабелів прикріплюються дощечки (бирки) з таким же змістом; дощечки знімаються при розвантаженні штабеля. Відомості з карток заносяться в журнал сушіння.

Окремо в журнал заносяться фактичні дані про температури процесу сушіння і влаготеплообработці матеріалу, внутрішніх деформаціях, вогкості деревини, закінчення процесу сушіння і її охолодженні.

Небезпечними ділянками роботи в лісосушильних цехах є навантажувальний майданчик, траверсні шляхи, а також коридор управління з підвищеною температурою і вологістю повітря.

Найбільш різким температурним і вологісним впливам підлягає працівник, який відвідує діючу сушильну камеру або дуже вологий коридор управління з метою контролю процесу сушіння.

Двері в камеру повинні мати зовнішні і внутрішні ручки. При вході в камеру необхідно стежити за тим, щоб двері випадково не закрили зовні. Якщо оператору треба зайти в гарячу камеру, біля її дверей повинен знаходитися черговий.

Коридори керування камер, лабораторія, повинні бути обладнані вентиляцією. Паропроводи необхідно теплоізолювати, фланці з'єднань паропроводів і калориферів закрити захисними екранами. Усі рухомі частини устаткування, сушильних камер повинні бути закриті огородженними.

У сушильному цеху необхідно періодично проводити навчання персоналу правилам охорони праці і техніки безпеки, а також інструктаж з виробничої санітарії. У цеху повинний бути обладнані санітарний пост і стенди з наочними посібниками по техніці безпеки.

1.3.2 Інженерні розрахунки

Розрахунок розриву магістрального газопроводу на відкритій місцевості

Кількісна оцінка вибухонебезпечності систем транспортування газу по трубопроводах проводиться з урахуванням наступних умов:

· при аварії відбувається розгерметизація трубопроводу на приймальній або нагнітальній стороні з розкриттям всього живого перерізу трубопроводу;

· горючий газ надходить в атмосферу при розриві труби під дією робочого тиску;

· час витікання газу через зовнішню ділянку трубопроводу приймається рівним часу спрацьовування блокувальної арматури або задається у вихідних даних;

· весь викинутий в атмосферу газ утворює з повітрям горючі суміші і бере участь у вибуху;

· в місцях розриву трубопроводу, в ідеальних випадках (відсутність вітру і опадів), формується вибухонебезпечна газоповітряна хмара у вигляді півсфери з радіусом R₁ - радіусом зони детонаційної хвилі.

За межами хмари (півсфери) утворюється зона дії продуктів вибуху (вогненної кулі), зона дії теплового поля і зона дії повітряноударної хвилі.

Початкові дані:

Відстань від об'єкту до центру вибуху (R) - 200 м ;

Діаметр трубопроводу (d) - 1 м ;

Кількість робочих (n) - 20 чоловік ;

Час спрацювання блокуючої арматури (t_cp) - 30 с .

Розрахунок

1)Визначається радіус зони дії детонаційної хвилі R₁:

(5.3.1)

(5.3.2)

де: в_н та в_в - величин нижнього та верхнього концентраційних меж детонації,що приймаються за додатком; V - швидкість транспортування газу.

З двух значень R₁ приймається найбільше для подальших розрахунків.

2) по значенню R₁ визначається вага газоповітряної суміші:

Q = = = 5,8 т (5.3.3)

3) Визначається радіус зони дії продуктів вибуху (вогняного поля) по формулі:

R₂ = 1,7 R₁ = 1,7 31,49 = 53,53 м (5.3.4)

4) Розраховується надлишковий тиск в межах цієї зони:

Д P₂ = 1300 + 50 = 1300 + 50 = 314,6 кПа (5.3.5)

5)Визначаються відстані R_i від центру вибуху до зовнішніх границь зон руйнувань:



R₅₀ = = = 133,17 м (5.3.6)

R₃₀ = = = 172,8 м (5.3.7)

R₂₀ = = = 229,5 м (5.3.8)

R₁₀ = = = 370,6 м (5.3.9)

R₅ = = = 590,4 м (5.3.10)

6) Визначається визначальний коефіцієнт:

Ш = 0,24 ( ) = 0,24 = 1,52 (5.3.11)

7) Визначається величина Д Р_ф при умовах :

При Ш ‹ 2 :

(5.3.12)

8) Визначається тривалість існування вогняної полусфери :

T_CB = 4,5 = 4,5 = 8,055 с (5.3.13)

9) Визначаєиться інтенсивність теплового опромінення :

J = q ц = 455 0,041 = 39,13 кДж / м^{2 *} с (5.3.14)

10) Визначається тепловий імпульс вибуху суміші на відстані від центру вибуху по формулі:

U = J T_CB = 39,13 8,055 = 315,19 кДж / м² (5.3.15)

Отже, за розрахованими даними можена зробити висновок, що величина теплового імпульсу U = 315,19 кДж / м² . Це означає, що робочі піддались другому ступеню опіків. Характер уражень: утворення на шкірі пухирів, наповнених рідиною. Робочі втрачають працездатність та потребують негайного лікування. Також в результаті теплового імпульсу були зруйновані наступні матеріали: дошки, пофарбовані в темні кольори, тканини темного кольору, резина, фарба, двері та рами та виробниче сміття. Загалом наслідки розриву магістрального трубопроводу призвели до незначних руйнувань та травм робочих.

Розрахунок освітлення сушильної камери

Джерела світла поділяються на теплові і газорозрядні. До теплових джерел світла відносяться лампи розжарювання, до газорозрядних - люмінесцентні, дугові,ртутні високого тиску, ДЛР, металогалогенні ДРІ, дугові ксенонові трубчасті лампи ДКсТ, натрієві лампи ДНА 1 та інші. [ ]

Початкові дані: праця шкідливий захист робочий

Довжина приміщення (а) - 15 м

Ширина приміщення (b) - 6 м

Висота приміщення (Н) - 3 м

Висота розрахункової поверхні (h_рп) - 0,5 м

Відстань від стелі до низу світильника (h_с) - 0,1 м

Розрахунок

1) Визначається висота підвіса світильників над розрахунковою поверхнею:

(5.3.16)

2) Визначається індекс приміщення:

(5.3.17)

де, S - площа приміщення, м².

3) Визначається коефіцієнт відбиття стель,стін і підлоги:

с_п = 0,7 с_ст = 0,5 с_{підлоги} = 0,2

4) Визначається коефіцієнт світлового потоку:

з = 0,6

Приймаємо світильник ОДР з двома лампами 40 Вт, які мають довжину 1,2 м.

5) Визначаємо відстань між рядами:

(5.3.18)

де, л = 1,1 ч 1,6.

Відстань від світильників до стін:

Приймаємо Nр = 2 ряд.

6) Визначаємо світловий потік ряду:

(5.3.19)

де, Е_н = 200 люкс - нормативне значення освітлення [ ] , S = a * b = 15 6 = 90 (м²) - площа приміщенню, Z = 1,1 - коефіцієнт запасу, k = 1,5 - кореляційний коефіцієнт.

7) Визначаємо кількість світильників:

Використовуємо світильники ЛДС зі світловим потоком Ф_с = 2100 лм.

(5.3.20)

8) Визначаємо розрахункове значення освітленості:

Отже, був проведений розрахунок освітлення сушильної камери, який виявив, що : приймаємо 2 ряди світильників ОДР з 12 лампами в кожному ряді.

1.4 Пожежна безпека

Сушильний цех за пожежною безпекою відносять до категорії виробництв В, клас приміщень II--ІІ-а, цех розміщується в одноповерховій будівлі. Основні протипожежні заходи:

1. Тримати в чистоті і порядку всі дільниці і приміщення цеху, не допускати скупчення відходів і сміття.

2. Вчасно змащувати підшипники вентиляторів і електродвигунів, щоб не допустити їх перегрівання.

3. В переносних освітлювальних установках використовувати струм

напругою, що не перевищує 12 В.

4. Не допускати використання відкритого вогню (свічки, паяльні лампи) і куріння в цеху.

5. Зварювальні роботи виконувати лише з дозволу представників пожежної охорони.

6. Систематично, 2 рази на рік, перевіряти стан електричної проводки, заміряти опір ізоляції.

7. Кількість виходів у цеху має бути не менше ніж два (по можливості з протилежних сторін приміщення) для евакуації людей.

8. Паропроводи, труби центрального опалення повинні знаходитись від легкозаймистих частин будівлі не менше ніж на 100 мм, якщо температура теплоносія в них не перевищує 150°С і не менше ніж 300 мм при температурі теплоносія, що перевищує 150°С.

9. Необхідно проводити інструктажі з протипожежної безпеки. Інструкцію з протипожежного захисту вивішувати на видному місці.

10. В цеху мають бути : протипожежна сигналізація, пожежний водопровід, гідранти, протипожежні шити і вогнегасники. Пожежні гідранти повинні бути укомплектовані необхідним інвентарем, періодично (один раз на тиждень) перевірятися і в разі необхідності ремонтуватися.

Річна витрата води на протипожежні потреби, м3:

де 52 -- кількість тижнів у році; m_н -- кількість зовнішніх гідрантів (їх встановлюють через кожних 100 м); m_в . -- кількість внутрішніх гідрантів (встановлюють через 25 м); 600 та 300 --витрата води одним гідрантом, л/хв; 5 -- час перевірки гідранта, хв.

1.5 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Безпека у надзвичайних ситуаціях - це стан захищеності населення, робітників та службовців, об'єктів економіки та довкілля від небезпеки у надзвичайних ситуаціях.

Згідно Кодексу цивільного захисту України від 01.07.2013 р. «Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - це комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків».

З метою ефективної реалізації завдань цивільного захисту, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди об'єктам, матеріальним цінностям та довкіллю в разі виникнення надзвичайних ситуацій співробітники лабораторії здійснюють оповіщення та інформування, укриття у захисних спорудах, евакуацію, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний та хімічний захист.

Відповідно до «Статті 5. Класифікація надзвичайних ситуацій» Кодексу цивільного захисту України від 01.07.2013 р.:

1. Надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.

2. Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій:

· техногенного характеру;

· природного характеру;

· соціальні;

· воєнні.

3. Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій:

ь державний;

ь регіональний;

ь місцевий;

ь об'єктовий.

Функціонування єдиної державної системи цивільного захисту здійснюється згідно з Кодексом цивільного захисту України.

Одним з основних способів захисту є своєчасний і швидкий вивіз або вивід людей з небезпечної зони, тобто евакуація. Вид евакуації визначається видом, характером і умовами НС. Планомірна й екстрена евакуації розрізняються тимчасовими рамками. Екстрена евакуація викликається швидкоплинними процесами накопичення негативних факторів у зоні НС або спочатку високими рівнями цих факторів.

У числі заходів щодо захисту персоналу підприємства, які розробляються об'єктової комісією, зазначаються дії по евакуації працюючої зміни, як у випадку загрози, так і при виникненні НС. Виходячи з прогнозованої можливості виникнення аварій, катастрофи або стихійного лиха які можуть спричинити за собою людські жертви, завдати шкоди здоров'ю людей, порушити умови їх життєдіяльності, намічаються наступні заходи і тимчасові параметри з евакуації:

- Визначається вид евакуації (планомірна або екстрена);

- Проводиться розрахунок робітників і службовців, необхідних для проведення евакуації;

- Встановлюються заходи щодо безаварійної зупинки виробництва;

- Намічаються схеми руху евакуйованих із зони НС до пунктів тимчасового розміщення та ін

Питання евакуації для вивчення включаються в тематику занять з робітниками і службовцями.

Організація евакуації різна для персоналу підприємства і для населення в місті, селищі.

З урахуванням аналізу та оцінки ситуації керівник об'єктової комісії з НС може прийняти одне з рішень:

- Провести евакуацію всередині об'єкта;

- Вивести персонал за межі об'єкта;

- Застосувати комбінований метод. [ 3 ]



Висновки

Охорона праці ? це багатогранне поняття, під яким слід розуміти не лише забезпечення безпеки працівників у процесі виконання ними їх посадових обов'язків, воно охоплює різні заходи, серед яких доцільно виокремити профілактичні та превентивні процедури щодо професійних захворювань, організацію різних форм повноцінного відпочинку і харчування працівників під час робочої перерви, забезпечення їх необхідним спецодягом та гігієнічними засобами і навіть надання соціальних пільг і гарантій. Правильний підхід до організації-охорони праці на підприємстві, грамотне використання різних нематеріальних способів стимулювання працівників дають останнім необхідне почуття надійності, стабільності й зацікавленості керівництва у своїх співробітниках. Таким чином, завдяки налагодженій охороні праці знижується також плинність кадрів, що в свою чергу благотворно впливає на стабільність усього підприємства.

Вивчення й вирішення проблем,пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, за яких відбувається праця людини - одне з найважливіших завдань у системах виробництва. Дослідження й виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань,аварій, пожеж і розробка заходів, спрямованих на усунення цих причин дозволяють створити безпечні умови для праці людини. Комфортні й безпечні умови праці - один з основних факторів, що впливає на здоров'я працівників та продуктивність їхньої праці.

В процесі дослідження охорони праці було визначено засоби, які сприяють зменшенню або уникненню негативних й шкідливих дій на організм людини при наявності деяких чинників. Виконано розрахунки для заходів щодо запобіганню поганому освітленню та заземленні устаткування.



Список літератури

1. ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення".

2. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

3.http://www.mns.gov.ua - Офіційний сайт Міністерства надзвичайних ситуацій України.

4. Інженерні рішення з охорони праці при розробці дипломних проектів інженерно-будівельних спеціальностей: Навч. посіб. - Київ: Основа, 2011. - 480 с.

Размещено на Allbest.ru

...