Політика НБУ з обов’язкового резервування та оцінка її ефективності

Дослідження інструментів регулювання грошового ринку. Розгляд політики центрального банку з обов’язкового резервування. Порядок визначення та формування. Контроль за дотриманням нормативів обігу готівки. Відповідальність банків та оцінка ефективності.

Рубрика Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 25.06.2015
Размер файла 172,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Центральний банк та грошово-кредитна політика

Реферат на тему:

Політика НБУ з обов'язкового резервування та оцінка її ефективності

Студент: Макаров О.Ю.

Факультет: Кредитно-економічний

Групи: 301

Київ 2014

Зміст

Вступ

1. Поняття політики обов'язкового резервування

2. Положення про порядок формування та зберігання обов'язкових резервів банками України та філіями іноземних банків в Україні

2.1 Порядок визначення та формування обов'язкових резервів

2.2 Контроль за дотриманням банками нормативів обов'язкового резервування

2.3 Відповідальність банків за недотримання вимог щодо обов'язкового резервування

3. Оцінка ефективності політики НБУ з обов'язкового резервування за 2013-2014 роки

Висновки

Література

Додаток

Вступ

В сьогоднішній день, коли банківська система України переживає свої найтемніші дні, Національний банк України повинен застосовувати всі свої інструменти грошово-кредитної політики для подолання цієї кризи в банківському секторі.

Один із таких інструментів ? це обов'язкові резерви. Обов'язкові резерви ? це один із монетарних інструментів для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком. Обов'язковому резервуванню підлягають усі залучені банком кошти, за винятком коштів, залучених від банків-резидентів, міжнародних фінансових організацій та коштів, залучених на умовах субординованого боргу. Банки України формують обов'язкові резерви, виходячи із встановлених Національним банком України нормативів обов'язкового резервування до зобов'язань щодо залучених банком коштів. Національний банк України може встановлювати для різних видів зобов'язань диференційовані нормативи обов'язкові резерви залежно від: строку залучення коштів (короткострокові зобов'язання банку, довгострокові зобов'язання банку); виду зобов'язань у розрізі валют (національна, іноземна, в т. ч. в банківських металах); суб'єктів (юридичні/фізичні особи, резиденти/нерезиденти).

В своєму дослідженні я маю на меті розібратися детально, що ж таке обов'язкові резерви. Дослідити законодавчі акти, які регулюють діяльність Національного банку України щодо резервування та дослідити, як працює НБУ з даним інструментом у 2013-2014 роках.

Для ґрунтовного дослідження я планую застосовувати статистичну інформацію, яку надає НБУ.

1. Поняття політики обов'язкового резервування

Політика обов'язкових резервних вимог -- один із класичних інструментів, за допомогою якого центральні банки регулюють грошовий ринок, управляють кількістю грошей, підтримуючи темпи зростання грошової маси в заздалегідь установлених межах збільшення сукупної грошової маси й окремих її агрегатів. Дія цього методу полягає у зміні центральним банком норми, в межах якої комерційні банки зобов'язані частину залучених коштів зберігати на рахунках у центральному банку.

Обов'язкові резервні вимоги вперше були застосовані у Сполучених Штатах Америки. Створена у 1913 р. Федеральна резервна система передбачала, що банки резервують частину залучених коштів (депозитів) у встановленій нормі на рахунках у федеральних резервних банках. Спочатку обов'язкове резервування мало досить вузьку мету -- формування страхового фонду для виплати депозитів. Ураховуючи функціональне призначення резервних вимог, Рада керуючих Федеральною резервною системою не змінювала норму обов'язкового резервування до середини 30-х років. Зі створенням у різних країнах розвинутої системи страхування (гарантування) депозитів страхова функція обов'язкових резервних вимог поступово втрачає своє значення.

Резервні вимоги використовуються центральними банками для розв'язання макроекономічних довгострокових завдань стабілізації грошового обігу та регулювання обсягів грошової пропозиції (маси), тобто як інструмент монетарної політики. Резервування частини коштів, залучених банками, спрямоване на обмеження їхньої можливості збільшувати грошову пропозицію.

Механізм використання резервних вимог характеризується цілою низкою параметрів. Розглянемо основні з них.

1. Порядок визначення норми обов'язкових резервних вимог. У деяких країнах верхня межа норми резервних вимог установлюється спеціальними законодавчими актами . Центральний банк, враховуючи це обмеження, визначає фактичну норму, відповідно до стану грошового ринку і завдань поточної монетарної політики. В інших країнах установлення норм обов'язкового резервування є прерогативою центрального банку.

2. База, що використовується для обчислення обов'язкових резервів. Норма резервів може встановлюватись у певному процентному відношенні до банківських пасивів або активів, узагальнено або вибірково, тобто до загальної суми пасивів чи активів або до окремих їхніх статей. Як правило, резервні вимоги орієнтуються на стан і зростання залучених коштів, тобто пасивів, і передусім депозитів небанківського сектора.

3. Банківські активи, які центральні банки дозволяють використовувати для задоволення резервних вимог. Насамперед це кошти комерційних банків на рахунках у центральному банку (кореспондентському або окремому, безпроцентному або з виплатою процентів), готівка в касах банків, у деяких випадках державні цінні паперів портфелях банків.

4. Величина норми резервування та критерії її диференціації. Існують значні розбіжності у нормах резервування в різних країнах. Наприклад, у США норма резервів щодо трансакційних депозитів (поточних депозитів) від 0 до 54 млн. дол. становить 3 %, а понад 54 млн дол. -- 10 %, у Великобританії норма резервування дорівнює 0,35%. Основний критерій диференціації -- це вид депозитів, а саме: термін (трансакційні чи строкові депозити), валюти (національна чи іноземна), джерело (банківські депозити чи небанківських установ), власник депозиту (резидент чи нерезидент) тощо.

5. Розрахунковий період дотримання резервних вимог (як правило, від двох тижнів до одного місяця) іпорядок регулювання резервних вимог. Центральні банки звичайно вимагають додержання резервних вимог не щоденно, а в середньому за встановлений період.

Політика резервних вимог -- потенційно надзвичайно потужний засіб грошово-кредитного регулювання. Навіть невеликі зміни норми резервів призводять до значних змін в обсягах кредитних вкладень комерційних банків і відчутно впливають на грошову масу. Це досить жорсткий інструмент макроекономічного регулювання, тому що механізм резервних вимог є обов'язковим для виконання. Застосування цього методу вимагає обережності, і тому його не використовують як єдиний або головний інструмент регулювання грошового ринку, а найчастіше як додаток до сукупності інших, гнучкіших засобів регулювання. Слід також відзначити, що обов'язок банків виконувати резервні вимоги веде до природного з їхнього боку прагнення ухилитися в межах закону від дотримання резервних вимог. Використання політики обов'язкових резервів потребує постійної її адаптації до умов, що змінюються.

За характером свого впливу на грошово-кредитну сферу політика резервних вимог -- це інструмент безпосереднього втручання регулятивного органу у функціонування банківської системи. При цьому резервні вимоги являють собою своєрідний податок на банки, що негативно впливає на обсяг «працюючих» активів і, отже, на прибутковість банків. Підвищення норми резервних вимог призводить до зростання бездохідних активів і відповідно до зниження прибутку. Намагаючись компенсувати втрачений прибуток, комерційні банки підвищують вартість кредитів, знижують процентні ставки за депозитами, здійснюють реструктуризацію банківських пасивів, що, у свою чергу, призводить до зниження ефективності використання залучених коштів.

Політика резервних вимог не є інструментом, який центральні банки в країнах із розвинутою економікою нерідко використовують. Часті зміни механізму обов'язкового резервування можуть мати дестабілізуючий вплив на економіку, вони ускладнюють банківські фінанси. Розвинута ринкова економіка віддає перевагу гнучким інструментам грошово-кредитного регулювання, які впливають на грошову пропозицію не прямо, а через формування певних умов на ринку.

У світовій практиці спостерігається тенденція відходу від активного використання центральними банками резервних вимог як регулятивного методу. Про це свідчать досить рідкі зміни механізму резервування в країнах із розвинутою ринковою економікою, зменшення норми резервних вимог у 80 -- 90-ті роки, відмова деяких країн від установлення для банків обов'язкових резервних вимог. Так, Канада взагалі відмовилася від використання цього інструменту монетарної політики, США, Франція відмовилися від резервування за строковими депозитами, а також зменшили норму резервів за трансакційними депозитами. Істотне зменшення норми характерне і для Німеччини.

2. Положення про порядок формування та зберігання обов'язкових резервів банками України та філіями іноземних банків в Україні

Важливим моментом в аналізі діяльності НБУ щодо формування та зберігання обов'язкових резервів є дослідження законодавчих актів, якими керується НБУ.

Дана постанова від 11.12.2014 зазначає, що Національний банк використовує нормативи обов'язкового резервування як один із монетарних інструментів для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком.

Зобов'язання щодо дотримання нормативів обов'язкового резервування і порядку їх формування та зберігання виникає в банків із часу отримання ними банківської ліцензії.

Обов'язковому резервуванню підлягають усі залучені банком кошти, за винятком кредитів, залучених від банків-резидентів, коштів, залучених від міжнародних фінансових організацій, а також коштів, залучених на умовах субординованого боргу.

Банки України формують обов'язкові резерви виходячи із встановлених нормативів обов'язкового резервування до зобов'язань щодо залучених банком коштів у цілому за зведеним балансом банку - юридичної особи з урахуванням усіх філій, за винятком філій банків, створених на території інших держав, що формують обов'язкові резерви відповідно до вимог, визначених законодавством держави за місцезнаходженням філії.

Важливо зазначити, що для всіх банків установлюється єдиний норматив обов'язкового резервування. Але для спеціалізованих банків можуть установлюватися окремі нормативи обов'язкового резервування.

Банки здійснюють формування та зберігання коштів обов'язкових резервів в грошовій одиниці України на кореспондентському рахунку та/або на окремому рахунку. Національний банк за залишками коштів обов'язкових резервів, що зберігаються на окремому рахунку, нараховує проценти.

Правління Національного банку залежно від стану грошово-кредитного ринку і прогнозу його подальшого розвитку приймає окремі рішення щодо:

· періоду визначення;

· періоду утримання;

· нормативів обов'язкового резервування;

· складу зобов'язань банку (об'єкт резервування), щодо яких установлюються нормативи обов'язкового резервування;

· обсягу обов'язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку;

· граничної кількості випадків недотримання банками щоденних залишків обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку в окремі дні протягом визначених періодів утримання поспіль;

· порядку формування та зберігання коштів обов'язкового резервування на окремому рахунку;

· розміру процентної плати за залишками коштів обов'язкових резервів, що перераховані банками на окремий рахунок.

За умови встановлення порядку зберігання коштів обов'язкових резервів (або їх частини) на кореспондентському рахунку банк має щоденно на початок операційного дня протягом періоду утримання дотримуватися вимог щодо обсягу залишків коштів на кореспондентському рахунку в розмірі, установленому Правлінням Національного банку.

Обсяг обов'язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку, установлюється для періоду утримання обов'язкових резервів у процентному відношенні (від 0 до 100 процентів) до резервної бази, яка розраховується за період визначення. резерв банк гроші ринок

Національний банк про будь-які зміни в порядку визначення, формування та зберігання банками обов'язкових резервів повідомляє банкам не пізніше ніж за 10 днів до набрання ними чинності.

2.1 Порядок визначення та формування обов'язкових резервів

Національний банк може прийняти рішення щодо формування і зберігання банками коштів обов'язкових резервів (або їх частини) на окремому рахунку в разі суттєвого погіршення ситуації на грошово-кредитному ринку внаслідок несприятливих політичних, соціально-економічних обставин, техногенних катастроф, стихійного лиха чи інших подій, що потенційно можуть загрожувати стабільній роботі банківської системи.

Банк у разі прийняття Правлінням Національного банку рішення щодо зберігання коштів обов'язкових резервів на окремому рахунку не пізніше трьох робочих днів після набрання чинності цим рішенням має перерахувати у відповідному розмірі кошти обов'язкових резервів, які розраховані за період визначення, на окремий рахунок, відкритий у територіальному управлінні Національного банку (далі - територіальне управління).

Вимоги щодо дотримання банком порядку формування та зберігання обов'язкових резервів на окремому рахунку є виконаними, якщо банк своєчасно та в повному обсязі перерахував на окремий рахунок суму обов'язкових резервів у розмірі, установленому Національним банком на відповідний період.

Територіальне управління протягом трьох робочих днів після закінчення періоду утримання повертає банку з окремого рахунку надлишкову суму коштів, що не підлягає резервуванню в період утримання, що настав.

Банк протягом трьох робочих днів після закінчення періоду утримання зобов'язаний перерахувати на окремий рахунок суму коштів, яких недостатньо для зберігання банком обов'язкових резервів у встановленому обсязі на окремому рахунку в період утримання, що настав.

Національний банк сплачує проценти щомісяця після закінчення періоду утримання за умови, що вимоги щодо дотримання банком порядку формування та зберігання обов'язкових резервів є виконаними, а саме:

· банк своєчасно та в повному обсязі перерахував на окремий рахунок суму обов'язкових резервів у розмірі, установленому Національним банком на відповідний період утримання;

· сума коштів, що перерахована банком на окремий рахунок, та фактична середньоарифметична сума залишків коштів за період утримання на кореспондентському рахунку разом дорівнюють або перевищують розраховану резервну базу;

· на кореспондентському рахунку щодня протягом періоду утримання на початок операційного дня зберігається обсяг коштів у розмірі, установленому Національним банком.

Якщо сума обов'язкових резервів, що перерахована банком на окремий рахунок, перевищує установлений Національним банком розмір, то проценти на перерахований понад установлений розмір обсяг коштів не нараховуються.

2.2 Контроль за дотриманням банками нормативів обов'язкового резервування

Вимоги щодо дотримання банком порядку формування та зберігання обов'язкових резервів є виконаними, якщо:

· на його кореспондентському рахунку в період утримання зберігається середньоарифметична сума залишків коштів у розмірі, який дорівнює або більший, ніж розрахована резервна база за період визначення;

· на його кореспондентському рахунку щоденно на початок операційного дня зберігається обсяг коштів у розмірі, установленому Національним банком, з урахуванням граничної кількості випадків недотримання щоденних залишків обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку в окремі дні протягом визначених періодів утримання поспіль;

· банк своєчасно та в повному обсязі перерахував на окремий рахунок суму обов'язкових резервів у розмірі, установленому Національним банком на відповідний період.

2.3 Відповідальність банків за недотримання вимог щодо обов'язкового резервування

Банки несуть відповідальність за недотримання порядку формування та зберігання обов'язкових резервів згідно з цим Положенням і про причини невиконання вимог щодо обов'язкового резервування письмово повідомляють територіальне управління протягом двох робочих днів після закінчення періоду утримання.

Національний банк за недотримання банком порядку формування та зберігання обов'язкових резервів застосовує адекватні заходи впливу відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань застосування до банків заходів впливу за порушення банківського законодавства.

3. Оцінка ефективності політики НБУ з обов'язкового резервування за 2013-2014 роки

Виходячи із вищезазначеної інформації, хотілося б наголосити увагу на тому, що в Українській державі нормативи обов'язкового резервування для формування банками обов'язкових резервів постійно змінювалися. На кожен період свого існування НБУ встановлював різну ставку по резервах.

Також в залежності від того, хто конкретно вкладає кошти, на який строк ці кошти вкладають та до кого ці кошти вкладають ? Національний банк України вводить різну норму.

До 2013 року структура поділу була дуже широкою і мала такій вигляд:

· за строковими депозитами нефінансових корпорацій;

o у національній валюті;

o в іноземній валюті;

§ короткострокові;

§ довгострокові;

· за коштами на поточних рахунках та депозитами на вимогу нефінансових корпорацій та домашніх господарств;

o у національній валюті;

o в іноземній валюті;

§ короткострокові;

§ довгострокові;

· за коштами, залученими іншими депозитними корпораціями від інших депозитних корпорацій-нерезидентів та інших фінансових корпорацій-нерезидентів;

o у національній валюті;

o в іноземній валюті (окрім російських рублів);

o в іноземній валюті.

До того ж, на цікавий для нас період, а саме з 30.06.2012 по 30.12.2014 відсоток резервування на всі депозити у національній валюті становив 0% (детальніше дані можна переглянути у додатку 1).

Дана тенденція, на мою думку, свідчить про те, що НБУ намагався зацікавити комерційні банки створювати вигідні умови саме для вкладів у національній валюті.

В свою чергу, починаючи з 31.12.2014 року НБУ змінив структуру. Вона стала простішою і універсальнішою і прийняла такий вигляд:

· за строковими депозитами (3%);

· за коштами на поточних рахунках та депозитами на вимогу (6,5%).

Із цього можна зробити висновок, що НБУ став серйозніше відноситися до такого жорсткого інструменту грошово-кредитної політики, як норма обов'язкового резервування. Адже кризова ситуація в нашій державі поряд з знеціненням національної валюти та підйомом облікової ставки до 30% - це жорсткі методи, які в теорії та майбутній перспективі зможуть вивести банківську систему України з кризової ситуації.

Висновки

Як висновок всього зазначеного вище я хочу сказати, що політика обов'язкового резервування є жорстким інструментом грошово-кредитної політики. Переважна більшість національних банків в розвинених країнах намагаються не придаватися до його застосування.

Для Національного банку України ж в свою чергу політика обов'язкового резервування є чи не однією з найефективніших політик грошового регулювання. Виходячи з проведеного мною дослідження можна прийти до висновку, що в умовах трансформації економіки дана політика показує гарний результат. Жорстка політика здатна ефективно вплинути на комерційні банки.

Дослідивши постанову, згідно якої працює НБУ, можна сказати, що в цілому наш центральний банк здатен самостійно регулювати діяльність комерційних банків, маючи у себе в арсеналі такий потужний інструмент грошово-кредитної політики, як норма обов'язкового резервування. На практиці ж, нажаль, НБУ залежний від політичної ситуації в країні і це є негативним явищем, притаманним всім пострадянським державам.

Щодо конкретної відсоткової політики, то як на мене, вона є адекватною лише в 2015 році, де немає розподілу в залежності від валюти або конкретно суб'єкта, який вкладає кошти. До того терміну (2013-2014рр), НБУ проводив політику «просування національної валюти і витіснення іноземної валюти з банків». Дана політика, на мою думку, негативно впливала на діяльність комерційних банків.

Та нажаль, Національний банк України проводячи жорстку політику і «очищаючи» банківську систему від «не конкурентних банків» негативно впливає на суспільство, адже зростає недовіра до банків в цілому. Працівники ліквідованих банків лишаються без роботи і становище суспільства стає пригніченим.

Література

1. [Електронний ресурс] - Сайт НБУ - http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123481;

2. Постанова № 806 від 11.12.2014 про затвердження Положення про порядок формування та зберігання обов'язкових резервів банками України та філіями іноземних банків в Україні;

3. [Електронний ресурс] - Сайт НБУ - http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=14741673;

4. [Електронний ресурс] - Сайт НБУ -http://buklib.net/books/25172/;

5. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК І ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА. Частина 1. А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна.

Додаток

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Сутність державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про охорону праці. Характеристика органів, служб та підрозділів, які забезпечують контроль за дотриманням трудового законодавства. Відповідальність за порушення законодавства про працю.

    реферат [28,6 K], добавлен 04.04.2011

  • Вивчення нормативно-правового забезпечення прибутку потерпілих на виробництві, яке має бути організовано на основі обов'язкового соціального страхування. Шляхи фінансування заходів, спрямованих на приведення умов і безпеки праці до нормативних вимог.

    лекция [16,8 K], добавлен 29.04.2010

  • Основні напрями створення і функціонування системи управління охороною праці на рівні Центра поштового зв’язку. Оцінка економічної ефективності у впровадженні та функціонуванні системи управління охороною праці, а також методи підвищення ефективності.

    контрольная работа [25,5 K], добавлен 14.04.2013

  • Особливості навчання, перевірки знань, видів інструктажу з охорони праці. Обов'язки і відповідальність роботодавця щодо дотримання діючих нормативів по навчанню працюючих з охорони праці. Державний нагляд і методи громадського контролю за охороною праці.

    реферат [26,8 K], добавлен 28.06.2010

  • Навчання і систематичне підвищення рівня знань працівників і населення України з питань охорони праці як один з основних принципів державної політики власті. Види інструктажів, обов'язки та відповідальність інструкторів. Розслідування нещасних випадків.

    реферат [18,9 K], добавлен 29.06.2010

  • "Шосте відчуття" тварин та його вивчення на сучасному етапі. Методи та значення біопрогнозування в виявленні земних катаклізмів, оцінка їх ефективності за даними статистики. Порядок і точність прогнозування виникнення землетрусів і виверження вулканів.

    реферат [15,4 K], добавлен 14.09.2010

  • Гігієнічна оцінка факторів формування умов праці лікарів-гігієністів. Рекомендації щодо поліпшення умов праці та підвищення ефективності державного санітарного нагляду за учбовими закладами. Класифікація професійних захворювань під час трудового процесу.

    контрольная работа [20,1 K], добавлен 23.09.2009

  • Розрахунок системи пожежної сигналізації, установок водяного і пінного, а також газового, аерозольного та порошкового пожежогасіння. Оцінка ефективності застосування системи автоматичного протипожежного захисту. Визначення економічної доцільності.

    курсовая работа [686,7 K], добавлен 27.02.2014

  • Класифікація та типи травм, розробка стратегії надання першої медичної допомоги потерпілому. Перша допомога при ранах і кровотечах, опіках, укусах тварин та комах, отруєннях, шоковому стані. Порядок проведення рятівних заходів та оцінка їх ефективності.

    контрольная работа [34,5 K], добавлен 17.02.2015

  • Сутність, мета та основні поняття охорони праці. Головні принципи, на яких базується державна політика в галузі охорони праці. Основні економічні методи управління нею. Характеристика закону України "Про охорону праці". Права та обов'язки працівників.

    реферат [29,4 K], добавлен 04.04.2011

  • Визначення міри впливу на організм людини фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників виробничого середовища. Оцінка санітарно-гігієнічних умов праці. Розробка гігієнічних нормативів та вимог до виробництв, гігієнічна паспортизація.

    реферат [16,4 K], добавлен 21.06.2015

  • Визначення амплітуди фізичного, емоціонального та інтелектуального циклів. Оцінка ризику передчасної смерті внаслідок виробничої травми. Гранично допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах і питній воді. Оцінка ступеня шумового забруднення коридору.

    контрольная работа [201,6 K], добавлен 05.02.2015

  • Методика розрахунку матеріальних затрат, пов’язаних з нещасним випадком, травмою на виробництві або профзахворюваннями. Особливості розрахунку економічної ефективності заходів для запобігання нещасних випадків. Шляхи підвищення ефективності охорони праці.

    методичка [24,9 K], добавлен 29.04.2010

  • Аналіз трудового процесу, організаційно-технічного оснащення і обслуговування робочих місць. Санітарно-гігієнічні умови праці на підприємстві. Оцінка організації праці токаря, виявлення недоліків, аналіз ефективності зміни планування робочого місця.

    курсовая работа [105,3 K], добавлен 08.01.2012

  • Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з "Цивільної оборони" для студентів усіх профілів навчання. Оцінка хімічної обстановки, що склалася у надзвичайній ситуації. Оцінка інженерного захисту працівників. Заходи для захисту персоналу.

    методичка [387,7 K], добавлен 27.03.2010

  • Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання, головні причини та передумови виникнення даних негативних явищ. Головні заходи щодо профілактики травматизму та захворювань на виробництві, шляхи їх попередження, оцінка їх ефективності.

    реферат [26,6 K], добавлен 09.04.2013

  • Визначення і критична оцінка параметрів мікрокліматичних умов у виробничих приміщеннях (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, барометричний (атмосферний) тиск, теплові випромінювання). Прибори для вимірювання, оформлення результатів.

    лабораторная работа [10,3 K], добавлен 31.08.2009

  • Визначення рівня радіації на годину після аварії. Допустима тривалість праці на робочому місці при установленій дозі радіації. Визначення тривалості евакуації. Ефективний спосіб захисту робітників і службовців. Визначення зони радіаційної небезпеки.

    контрольная работа [570,6 K], добавлен 22.02.2012

  • Визначення найбільш доцільних дій щодо захисту робітників об’єкту господарювання в місті Поповка від токсичної дії небезпечних хімічних речовин. Розрахунок можливої глибини зони зараження. Час підходу зараженої хмари до підприємства та укриття людей.

    практическая работа [13,2 K], добавлен 18.04.2015

  • Санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища і важкості трудового процесу на робочому місці. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці. Оцінка умов праці за показниками мікроклімату. Основні напрямки їх поліпшення.

    презентация [555,2 K], добавлен 25.11.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.