Радіаційно-гігієнічна оцінка доз опромінення населення України від техногенно-підсилених джерел природного походження
Оцінка рівнів опромінення населення природними джерелами. Специфіка сучасних вимог до радіаційно-гігієнічних регламентів. Гігієнічні вимоги до кількісних критеріїв радіаційно-гігієнічних регламентів. Контрзаходи по зменшенню впливу природного походження.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2015 |
| Размер файла | 82,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Державна установа "Інститут гігієни та медичної екології
ім. О.М. Марзєєва АМН України"
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора біологічних наук
Радіаційно-гігієнічна оцінка доз опромінення населення України від техногенно-підсилених джерел природного походження
14.02.01 - Гігієна та професійна патологія
Павленко Тетяна Олександрівна
Київ-2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в ДУ "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України"
Науковий консультант доктор біологічних наук, професор
Лось Іван Павлович
Державна установа "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України", завідувач відділу радіаційної гігієни
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, академік НААН України
Прістер Борис Самуїлович
Інститут проблем безпеки АЕС НАНУ, головний науковий співробітник відділу безпеки та реабілітації оточуючого середовища АЕС
доктор медичних наук
Скалецький Юрій Миколайович
Інститут проблем національної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, завідувач відділу енергетичної та ядерної безпеки
доктор біологічних наук, професор
Томашевська Людмила Анатоліївна
Державна установа "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України", завідуюча лабораторією токсикологічних досліджень
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Накопичені в останні 30 років дані про дози опромінення населення планети та висновки новітніх досліджень закономірностей їх формування привели до суттєвих змін принципів обмеження опромінення людини (Jacoby W., 1972; Castren. O., 1985; Green B., 1989; Birchall A., 1993; UNSCEAR, 1993; Rowson D., 1994; Hopke P., 1995; McGregor R., 1997; Roesler S., 1998; Nakamyra T., 1997; Cohen B., 1997; Sohrabi M., 2000; Veiga L., 2000; UNSCEAR, 2000; NCRP, 2001; Field R.W., 2002; Brenner D., 2003; Akerblom G., 2005; Krewski D., 2005; Darby S., 2005; Shiraishi K., 2005; BEIR VII, 2005; UNSCEAR, 2006; Spaits T., 2007; Almgren S., 2007; Castren O., 2007; Sundal V., 2007; Clavensjo B., 2007; Sonkawade R.G., 2008). Насамперед, це стосується керованих джерел природного походження, вплив яких в останні роки значно збільшився в результаті діяльності людини, проте обмеження опромінення цими джерелами до останнього часу застосовувалося лише для умов виробничої діяльності, чи окремих джерел опромінення на рівні відомчих регламентів (ICRP Publ. 39, 1986; ICRP Publ. 47, 1987; ICRP Publ. 60, 1991; ICRP Publ. 75, 1995; ICRP Publ. 65, 1995; РБН-356/91, 1997).
За гідрогеологічними та природними умовами територія України є досить різноманітною. Третина території країни розташована на кристалічному щиті з високим вмістом природних радіонуклідів уранового та торієвого рядів, що обумовлює імовірність високих активностей радону в повітрі приміщень та природних радіонуклідів у питній воді. Індустріальні східні та центральні регіони країни додатково несуть значне техногенне навантаження за рахунок так званих "хвостів" - відходів підприємств з високим вмістом природних радіонуклідів уранового та торієвого рядів (Шаталов В.В., 1997; Мулярчук І.Ф., 2000). Крім того, значні території було забруднено внаслідок аварії на ЧАЕС. Тобто підходи щодо зменшення доз опромінення для цих регіонів будуть іншими, враховуючи всі аспекти їх статусу. Таким чином, для окремих регіонів країни структура і величина сумарних доз опромінення населення можуть значно відрізнятися.
За попередніми оцінками, внесок техногенно-підсилених джерел природного походження (ТПДПП) в середньорічну сумарну дозу опромінення населення України складає більше 70 % (Лось І.П., 1993). ТПДПП відносяться до керованої компоненти сумарної дози, тому оцінка величин складових цієї компоненти дає можливість обґрунтувати найбільш прийнятні для умов України величини радіаційно-гігієнічних регламентів.
Оцінка величини доз для окремих джерел є основою для обґрунтування дій по їх зменшенню, а також доречності застосування тієї чи іншої системи контрзаходів. Необхідно також враховувати, що виправданість застосування дій щодо протирадіаційного захисту населення прямо залежить від ступеня керованості джерела та соціально-економічних умов країни.
Соціально-економічні умови в країні суттєво змінилися за останні 15 років, і це, в першу чергу, вплинуло на демографічну ситуацію. Наприклад, у 1991 році сільське населення в цілому по країні складало 55 %, сьогодні - тільки 31 %. Змінилися не тільки умови проживання населення, але і його чисельність, віковий склад тощо.
У зв'язку з чим виникла об'єктивна необхідність:
- гігієнічної оцінки рівнів опромінення населення України джерелами природного походження;
- порівняльної оцінки рівнів опромінення природними джерелами з іншими джерелами пролонгованої дії;
- наукового обґрунтування виправданості обмеження опромінення цими джерелами;
- обґрунтування гігієнічних вимог до кількісних критеріїв радіаційно-гігієнічних регламентів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках НДР:
· "Науково-практична програма "Радон" по зменшенню доз опромінення населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС", державний реєстраційний номер 0196U024323;
· "Вивчення стану бронхолегеневої системи осіб, які зазнають інгаляційного впливу радону-222", державний реєстраційний номер 0104U000053;
· "Наукове обґрунтування реальних шляхів зменшення поточних доз опромінення населення в різних регіонах України", державний реєстраційний номер 0104U002529;
· Міжнародний проект UA601A "Reduction of risks caused by exposure to radon gas and natural radiation" (2006-2009) - координатор проекту від України.
Мета і завдання дослідження. Мета - наукове обґрунтування шляхів зменшення доз опромінення населення України шляхом гігієнічного регламентування техногенно-підсилених джерел природного походження.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1. Провести вимірювання техногенно-підсилених джерел природного походження та створити відповідні бази данних. Проаналізувати результати вимірювань основних джерел опромінення населення України.
2. Провести оцінку та аналіз ефективних доз опромінення населення України від техногенно-підсилених джерел природного походження.
3. Оцінити внесок доз, обумовлених техногенно-підсиленими джерелами природного походження, в сумарну дозу опромінення населення України.
4. Науково обґрунтувати виправданість втручання щодо техногенно-підсилених джерел природного походження.
5. Науково обґрунтувати сучасні вимоги до радіаційно-гігієнічних регламентів, що обмежують опромінення населення техногенно-підсиленими джерел природного походження.
6. Науково обґрунтувати вимоги до процедур оптимізації контрзаходів по зменшенню впливу на населення техногенно-підсилених джерел природного походження.
7. Науково обґрунтувати вимоги до просвітницької роботи з населенням як основного профілактичного заходу щодо можливого негативного впливу природних джерел опромінення на здоров'я людини.
Об'єкт дослідження - закономірності формування рівнів опромінення населення, обумовлені техногенно-підсиленими джерелами природного походження, та відповідні ефективні дози опромінення як біологічний еквівалент впливу іонізуючого випромінювання на здоров'я населення.
Предмет дослідження - радіаційно-гігієнічний стан повітря будинків, питної води, мінеральної будівельної сировини.
Методи дослідження: фізичні методи досліджень (спектрометричні, метод пасивної трекової радонометрії), аналітичні та статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів складається з вирішення теоретичних, методичних та практичних задач з питання захисту здоров'я населення від впливу техногенно-підсилених джерел природного походження.
Вперше проведено:
· комплексну радіаційно-гігієнічну оцінку доз опромінення населення України від природних джерел в нових соціально-економічних умовах;
· порівняльну оцінку доз опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження з іншими джерелами пролонгованої дії;
· визначення та аналіз сумарних доз опромінення населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, в контексті пролонгованого опромінення;
· наукове обґрунтування виправданості "втручання" для техногенно-підсилених джерел природного походження та вимог до процедур оптимізації контрзаходів щодо цих джерел опромінення;
· наукове обґрунтування вимог до гігієнічних регламентів щодо техногенно-підсилених джерел природного походження;
· аналіз структури та величини доз опромінення населення з метою визначення найбільш оптимальної системи контрзаходів по зменшенню радіаційних ризиків для здоров'я населення.
Практичне значення отриманих результатів складається з:
· розробки методичного забезпечення вимірювань радону в повітрі житлових приміщень та системи гарантій якості вимірювань;
· створення баз даних результатів вимірювань техногенно-підсилених джерел природного походження;
· наукового обґрунтування вимог та розробки кількісних критеріїв системи обмеження опромінення людини техногенно-підсиленими джерелами природного походження;
· наукового обґрунтування виправданості втручання щодо техногенно-підсилених джерел природного походження;
· наукового обґрунтування вимог до профілактичних заходів щодо зменшення доз опромінення населення України від техногенно-підсилених джерел природного походження.
Результати досліджень впроваджено в практику охорони здоров'я населення у вигляді наступних документів: четвертої групи радіаційно-гігієнічних регламентів "Норм радіаційної безпеки України"; методичних рекомендацій: СОУ-НМПП 17.240-046:2005 "Контроль радіаційної обстановки на залізорудних шахтах України", Мінпропромполітики, 2005; МВ6.6.1.2.6.-136-2007 "Методические указания о радиационно-гигиеническом регламентировании проведения работ на объектах бывшего Приднепровского химического завода ПХЗ"; МВК 6.6.2.-063-2000 "Вимірювання активностей радону-222 у повітрі будинків методом пасивної трекової радонометрії з використанням приладу "Track 2010Z".
Отримано патент на "радонову атмосферу" як робочого еталону - основи гарантій якості вимірювань радону (Патент на корисну модель № 22327 від 25 квітня 2007 року).
Аналіз процедур виправданості втручання покладено в основу обґрунтування концепції державної програми по зменшенню доз опромінення населення від радону.
Особистий внесок здобувача. В рамках даної роботи дисертантом особисто вперше для нових соціально-економічних умов в Україні вирішено наступні положення:
· визначено та проаналізовано закономірності формування рівнів опромінення населення різних регіонів України від джерел природного походження;
· оцінено та проаналізовано закономірності формування доз опромінення населення України від техногенно-підсилених джерел природного походження;
· проведено оцінку існуючих доз опромінення населення України від техногенно-підсилених джерел природного походження та аварійних джерел в контексті пролонгованого опромінення;
· науково обґрунтовано виправданість втручання щодо техногенно-підсилених джерел природного походження;
· науково обґрунтовано вимоги до радіаційно-гігієнічних регламентів, що обмежують опромінення населення техногенно-підсиленими джерелами природного походження;
· науково обґрунтовано вимоги до процедур оптимізації контрзаходів по зменшенню впливу на населення техногенно-підсилених джерел природного походження.
Автором безпосередньо визначено рівні опромінення населення радоном у повітрі приміщень, створено бази даних рівнів опромінення населення України радоном у повітрі житлових приміщень та вмісту природних радіонуклідів у мінеральній будівельній сировені, проаналізовано дози опромінення населення України, науково обґрунтовано виправданість втручання та шляхи зменшення доз опромінення населення країни від техногенно-підсилених джерел природного походження, сформульовано усі положення та висновки, науково обґрунтовано практичні рекомендації.
Вимірювання радону в будинках та вмісту природних радіонуклідів у будівельних матеріалах, включаючи роботи по забезпеченню системи гарантій якості вимірювань, проводились за участю фахівців лабораторії природних джерел випромінювання (М.В. Аксьонова, М.А. Фризюк, О.В. Михайленка). Дослідження вмісту природних радіонуклідів у пробах води виконані к.т.н. Бузинним М.Г.
Ці дослідження становлять не більше 20 % від загального обсягу роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на наступних науково-практичних конференціях, форумах, конгресах, нарадах: на міжнародній конференції "Високі рівні природної радіоактивності та радононебезпечні території: дози опромінення та ефекти для здоров'я" (Мюнхен, Німеччина, 2000 р.); на 20-му міжнародному конгресі з захворювань органів дихання (Москва, 2002 р.); на 14_му з'їзді гігієністів України (Дніпропетровськ, 2004 р.); на міжнародному форумі "Інформаційні технології та суспільство" (Кемер, Туреччина, 2004 р.); на 22-ій міжнародній конференції "Твердотільні трекові детектори та їх застосування" (Барселона, Іспанія, 2004 р.); на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні проблеми медицини праці" (Донецьк, 2006 р.); на міжнародному форумі "Інформаційні технології та суспільство" (Негомбо, Шрі Ланка, 2006 р.); на міжнародній конференції "Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи та стратегія їх подолання" (Київ, 2006 р.); на 23-ій міжнародній конференції "Твердотільні трекові детектори та їх застосування" (Пекін, Китай, 2006 р.); на міжнародному науково-практичному семінарі "Природні джерела опромінення: рівні опромінення, регламенти, контроль, контрзаходи" (Київ, 2007 р.); на міжнародному науково-практичному семінарі "Контроль опромінення населення" (Санкт-Петербург, РФ, 2007 р.); на міжнародному форумі "Інформаційні технології та суспільство" (Бельдібі, Туреччина, 2008 р.); на міжнародному науково-практичному семінарі з актуальних питань ядерної та радіаційної безпеки (Київ, 2008 р.).
Публікації: За темою дисертації опубліковано 45 робіт, у тому числі у: фахових виданнях ВАКу - 23 (з них 9 самостійних), інших журналах 5, монографії 2, тези доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій, симпозіумів 15 (з них 10 міжнародних).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, методичного розділу, двох розділів власних досліджень та їхнього аналізу, розділу висновків та рекомендацій, списку використаних джерел, а також 6 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 253 сторінки безпосередньо тексту дисертації та 28 сторінок додатків, в тому числі 39 таблиць та 42 рисунка. Перелік літератури становить 129 інформаційних джерел, з них 81 англомовні.
Основний зміст роботи
У першому розділі приведено аналіз літературних джерел, який встановив, що за останні роки внесок природних джерел в сумарну дозу опромінення населення значно зріс. Переоцінці внеску окремих джерел в сумарну дозу опромінення сприяв розвиток нових технологій (більш чутлива апаратура), поява нових матеріалів тощо. Проаналізовано результати наукових дослідженнь щодо визначення та уточнення рівнів опромінення населення різних країн світу, обумовленого природними джерелами. Проаналізовано розвиток системи протирадіаційного захисту населення від цих джерел, включаючи рекомендації Міжнародної комісії з радіологічного захисту (МКРЗ). Огляд літератури закінчується визначенням мети досліджень та завдань, які необхідно вирішити.
Другий розділ присвячений методичним аспектам досліджень, які спрямовані на вирішення комплексу теоретичних та практичних завдань, обсяги яких приведено в табл. 1.
В першій частині розділу приведено опис структури баз даних щодо вимірювань радону в повітрі приміщень та вмісту природних радіонуклідів (ПРН) у пробах будівельної мінеральної сировини.
Далі приведено: методику вимірювань радону в повітрі приміщень методом пасивної трекової радонометрії та описано систему забезпечення гарантій якості вимірювань; методики вимірювань природних радіонуклідів у пробах мінеральної будівельної сировини та питної води. Приведено методики відбору об'єктів дослідження.
Таблиця 1
Узагальнені дані про структуру, зміст та обсяги досліджень
|
№ п\п |
Назва етапу |
Обсяги досліджень |
|
|
1 |
Визначення вмісту ТПДПП в об'єктах навколишнього середовища: |
||
|
1.1 |
Визначення активностей радону в повітрі приміщень |
25 тисяч будинків, |
|
|
1.2 |
Визначення вмісту ПРН в пробах мінеральної будівельної сировини |
22 кар'єри щебеню |
|
|
1.3 |
Визначення вмісту ПРН у питній воді |
1500 артезіанських свердловин на вміст радону-222; 520 на вміст радію-226, радію-228 та ізотопів урану |
|
|
1.4 |
Участь у порівняльних програмах з Шведським управлінням радіаційної безпеки, МАГАТЕ |
Радон у повітрі приміщень, радон у воді, гамма-спектрометрія |
|
|
2 |
Оцінка доз опромінення населення від ТПДПП (керована компонента) |
По всьому масиву даних |
|
|
3 |
Оцінка доз опромінення населення країни від некерованої компоненти |
Космічне опромінення, теригенне опромінення, калій-40 в продуктах харчування; уран, торій в продуктах харчування |
|
|
4 |
Порівняльна оцінка доз опромінення населення від ТПДПП і джерел "чорнобильського" походження |
860 населених пунктів з реєстру постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Волинська області) |
Друга частина розділу присвячена визначенню ефективних доз опромінення та містить: аналіз методів розрахунку річних ефективних доз опромінення від радону в повітрі приміщень; методику визначення річних ефективних доз зовнішнього опромінення, обумовлених природними радіонуклідами у будівельних матеріалах; методику визначення внутрішньої дози опромінення від природних радіонуклідів у питній воді; методику розрахунку річних ефективних доз опромінення, обумовлених надходженням природних радіонуклідів в організм людини з продуктами харчування; методику розрахунку ефективних доз опромінення від космічного випромінювання; методику визначення сумарної річної дози опромінення населення за рахунок техногенно-підсилених джерел природного походження.
Третій розділ містить результати власних досліджень, їх узагальнення та аналіз відповідно до поставлених завдань.
Радон у повітрі житлових приміщень. На першому етапі досліджень визначені закономірності формування рівнів радону в повітрі будинків - основного дозоформуючого фактора на території України.
Встановлено, що геологічні особливості конкретних територій визначають лише ймовірність наявності приміщень з підвищеними рівнями радону. Основними факторами, які обумовлюють радононебезпечність будинків на території України, є їх інженерно-планувальне рішення та режим поведінки його мешканців, який обумовлює кратність повітрообміну у приміщеннях будинку.
Проаналізовано результати вимірювань радону-222 в повітрі приміщень (рис. 1), при цьому встановлено середньогеометричні значення еквівалентної рівноважної об'ємної активності (ЕРОА) та відповідні стандартні відхилення для будинків різних типів (для сільських будинків - 52 Бкм-3 та 62 Бкм-3; для квартир, які розташовані на першому поверсі багатоповерхових будинків у містах, - 40 Бкм-3 та 48 Бкм-3; вище першого поверху - 23 Бкм-3 та 28 Бкм_3, відповідно).
Аналіз результатів досліджень довів, що в середньому по країні рівень в 100 Бк·м-3 перевищується в 19 % випадків, 200 Бк·м-3 - в 5,7 % випадків. Такий розподіл статистичних параметрів ЕРОА радону свідчить про значну варіабельність його рівнів по окремих областях та регіонах (табл. 2).
Проведено оцінки та аналіз ефективних доз (ЕД) опромінення населення України від радону в повітрі будинків (рис. 2). Визначено, що середньозважена за структурою житлового фонду ефективна доза опромінення від радону в повітрі будинків оцінюється у 2,4 мЗв·рік-1. Аналіз частотного розподілу показав, що середньорічні ЕД для 5 % населення країни (? 21 тисяча осіб) перевищують величину в 10 мЗв·рік-1, а для 0,05 % (? 1200 осіб) - 20 мЗв·рік-1.
Діапазон ефективних доз, послідовно зважених за структурою житлового фонду на рівні населених пунктів, районів та областей, варіює в широких межах від 1 мЗв·рік-1 до 9 мЗв·рік-1 (рис. 2).
Природні радіонукліди у мінеральній будівельній сировині. Для оцінки ефективних доз опромінення, які обумовлені радіоактивністю будівельних матеріалів, було проаналізовано результати вимірювань вмісту природних радіонуклідів у пробах мінеральної будівельної сировини з 22 кар'єрів щебеню, 8 кар'єрів піску та 3 кар'єрів глини.
Аналіз результатів вимірювань показав, що за окремими видами кар'єрів середньозважена ефективна питома активність щебеню становить 238 Бк·кг-1 при стандартному відхиленні 128 Бк·кг-1.
Відповідна величина для кар'єрів піску склала 127 Бк·кг-1 при стандартному відхиленні 308 Бк·кг-1, а для кар'єрів глини - 77 Бк·кг-1 та 10 Бк·кг-1, відповідно. Результати досліджень довели, що частотні розподіли ефективних питомих активностей природних радіонуклідів для всіх типів мінеральної сировини носять логнормальний характер.
Аналіз результатів вимірювань природних радіонуклідів у пробах мінеральної будівельної сировини встановив, що питома активність радію-226 в пробах щебеню лежить в діапазоні від 32 Бк·кг-1 до 143 Бк·кг-1, торію-232 - 45 _ 420 Бк·кг-1, калію-40 - 840 - 1351 Бк·кг-1. Для проб піску питома активність радію-226 склала 4 _ 22 Бк·кг-1, торію-232 - 7 - 34 Бк·кг-1, калію-40 - 88 - 495 Бк·кг-1.
Таблиця 2
Основні статистичні дані щодо вмісту радону в повітрі одноповерхових будинків сільського типу
|
Область |
Кіль-кість будин-ків |
Середня ЕРОА 222Rn,Бкм-3 |
Середнє геом. ЕРОА 222Rn,Бкм-3 |
Станд. відх-ня ЕРОА 222Rn,Бкм-3 |
Відсоток перевищень ЕРОА 222Rn, Бкм-3 |
|||
|
50 |
100 |
200 |
||||||
|
Вінницька |
226 |
66 |
41 |
71 |
42,9 |
22,6 |
5,8 |
|
|
Волинська |
1381 |
16 |
13 |
11 |
0,9 |
0,2 |
0,0 |
|
|
Дніпропетровська |
857 |
108 |
75 |
97 |
69,8 |
41,9 |
13,8 |
|
|
Житомирська |
4866 |
63 |
42 |
66 |
45,3 |
18,3 |
3,8 |
|
|
Запорізька |
697 |
70 |
46 |
71 |
49,6 |
21,4 |
5,3 |
|
|
Кіровоградська |
54 |
57 |
29 |
82 |
33,3 |
14,8 |
3,7 |
|
|
Київська |
9045 |
50 |
30 |
63 |
30,4 |
13,4 |
3,4 |
|
|
Миколаївська |
103 |
66 |
36 |
98 |
35,9 |
13,6 |
9,7 |
|
|
Одеська |
119 |
49 |
32 |
68 |
26,9 |
11,8 |
1,7 |
|
|
Полтавська |
384 |
37 |
24 |
43 |
21,4 |
9,6 |
1,3 |
|
|
Рівненська |
1922 |
20 |
14 |
26 |
8,6 |
2,8 |
0,3 |
|
|
Сумська |
147 |
26 |
19 |
28 |
10,9 |
3,4 |
0,7 |
|
|
Тернопільська |
129 |
119 |
85 |
107 |
71,3 |
42,6 |
15,5 |
|
|
Херсонська |
160 |
132 |
106 |
102 |
88,3 |
53,3 |
16,7 |
|
|
Черкаська |
168 |
93 |
64 |
84 |
64,9 |
36,9 |
8,9 |
|
|
Чернігівська |
643 |
26 |
21 |
29 |
8,1 |
1,2 |
0,2 |
Для проб глини питома активність радію-226 склала 13 - 33 Бк·кг-1, торію-232 - 27 - 43 Бк·кг-1, калію-40 - 255 - 481 Бк·кг-1.
При оцінках середньозважених доз опромінення населення окремих регіонів було враховано структуру житлового фонду у селах відповідного регіону. Дані було отримано з баз даних вимірювань радону-222 в повітрі житлових будинків, які містили інформацію про матеріал, з якого це помешкання збудовано, а також - інформацію про матеріали, які використовувалися для підсипок тощо. Ці відомості дозволяють провести відповідну корекцію розрахунків ЕД опромінення населення, враховуючи особливості інженерно-планувальних рішень будинків, притаманних конкретному регіону.
Наприклад, сільський житловий фонд Київської області складається з 60 % цегляних будівель, 33 % - дерев'яних, 2 % - саманних та порядку 1 % приходиться на шлакоблочні будинки та будинки з черепашнику. Щодо Рівненської області, то більшість будинків цього регіону є дерев'яними - 65 %, 29 % - цегляні і майже 8 % - шлакоблочні.
Для оцінки зваженої середньорічної дози опромінення міського населення окремо було розраховано ЕД опромінення населення, яке проживає в панельних та цегляних будинках, та зважено цю величину за структурою житлового фонду.
Проведено оцінки ефективних доз опромінення населення окремих регіонів України відповідно до регіональної структури житлового фонду. Основні результати щодо оцінки ЕД опромінення, які обумовлені радіоактивністю будівельних матеріалів, приведено у табл. 3.
Таблиця 3
Ефективні дози опромінення населення України, обумовлені радіоактивністю будівельних матеріалів, мЗв·рік-1
|
Область |
Міське населення |
Сільське населення |
|
|
Івано-Франківська |
0,24 |
0,21 |
|
|
Вінницька |
0,31 |
0,10 |
|
|
Волинська |
0,29 |
0,09 |
|
|
Дніпропетровська |
0,29 |
0,30 |
|
|
Житомирська |
0,27 |
0,30 |
|
|
Запорізька |
0,27 |
0,11 |
|
|
Київська |
0,33 |
0,20 |
|
|
Одеська |
0,31 |
0,12 |
|
|
Полтавська |
0,31 |
0,09 |
|
|
Рівненська |
0,22 |
0,07 |
|
|
Харківська |
0,28 |
0,17 |
|
|
Херсонська |
0,28 |
0,09 |
|
|
Черкаська |
0,31 |
0,21 |
Встановлено, що ефективні дози опромінення для міського населення різних регіонів України майже не відрізняються і становлять 0,28 - 0,33 мЗв·рік-1.
Для сільського населення ефективні дози на рівні окремих регіонів можуть відрізнятися у кілька разів. Мінімальні дози від цього джерела зафіксовано у населення Рівненської та Волинської областей - менше 1 мЗв·рік_1.
Необхідно також зазначити, що в окремих випадках, а саме: для мешканців старих панельних будинків, які були побудовані в 60-70 роки (до введення обмежень вмісту природних радіонуклідів у будівельних матеріалах та сировині), індивідуальні ЕД опромінення можуть бути значно вищі. Максимальні значення ЕД опромінення, обумовлені цим джерелом, можуть сягати 1 - 1,5 мЗв·рік-1. Це стосується і сільських будинків. В окремих регіонах для підсипки під фундамент використовувалися шлаки та відходи місцевих виробництв. Наприклад, при будівництві житла у приватному секторі м. Дніпродзержинська використовувались технологічні залишки уранопереробного заводу.
Узагальнюючи отримані результати, можна стверджувати, що існуючий обов'язковий радіаційний контроль вмісту природних радіонуклідів у будівельних матеріалах і мінеральній сировині забезпечив неможливість використання в будівництві житла компонентів, що не відповідають гігієнічним вимогам.
Разом з цим, у приватному секторі будівництво і сьогодні ведеться стихійно і тому мають місце випадки підвищеного опромінення окремих родин.
Узагальнення результатів досліджень дозволило визначити внесок цього джерела в сумарну дозу опромінення населення України. Її величина, середньозважена за структурою житлового фонду та демографічними показниками, оцінюється в 0,23 мЗв·рік-1.
Природні радіонукліди у питній воді. Узагальнено та проаналізовано результати дослідження вмісту природних радіонуклідів у питній воді артезіанських свердловин. Встановлено, що ці величини чітко корелюють з місцем розташування свердловини: на Українському кристалічному щиті (УКЩ) чи поза ним. Визначені середньогеометричні значення концентрацій для радію-226 та урану на УКЩ становили 0,37 Бк·л-1 та 2,43 Бк·л-1, відповідно. Поза межами УКЩ вміст цих радіонуклідів зафіксовано на рівнях 0,09 Бк·л-1 та 0,27 Бк·л-1, відповідно. Для обох радіонуклідів різниця щодо концентрацій склала порядок.
Проведено оцінки ефективних доз опромінення населення, обумовлених споживанням питної води з артезіанських свердловин, які оцінюються для радію-226 в 0,03 мЗв·рік-1, урану - 0,02 мЗв·рік-1, радону-222 - 0,07 мЗв·рік-1. В цілому по Україні середньозважена ефективна доза опромінення від природних радіонуклідів у питній воді з артезіанських свердловин становить близько 0,12 мЗв·рік-1.
Якщо враховувати, що цю воду споживають мешканці сіл, тобто 31 % населення України, а частка цього джерела у структурі водопостачання складає порядку 20 % , то внесок цієї компоненти в сумарну дозу опромінення населення України на сьогодні становить порядку 0,01 мЗв у рік. Проте, індивідуальні дози від цього джерела опромінення можуть перевищувати 5 мЗв у рік.
Оцінка сумарних ефективних доз опромінення населення України від ТПДПП. Аналіз ефективних доз опромінення населення від окремих ТПДПП встановив значну варіабельність їх величин, обумовлених окремими джерелами на регіональному рівні. Було також встановлено, що на величину сумарних ефективних доз опромінення значною мірою впливають структура житлового фонду та демографічна ситуація на території регіону, перш за все, співвідношення між кількістю сільського населення і міського. Результати розрахунків середньозважених ефективних доз опромінення населення України від ТПДПП приведено на рис. 3. Для порівняння на рисунку приведено відповідні ефективні дози для сільського населення (одноповерхових будинків) - критичної групи з позиції ефективні дози опромінення від ТПДПП.
Аналіз результатів досліджень встановив, що середньозважені ефективні дози опромінення варіюють від 1 мЗв·рік-1 до 4,3 мЗв·рік-1. При аналізі демографічної структури населення регіонів, де зафіксовані максимальні значення доз, виявлено, що це області, де більшість складають сільські мешканці. Відповідно для областей, де превалює міське населення, яке проживає у багатоповерхових будинках, при всіх інших однакових умовах середньозважені ЕД опромінення менші в 2 - 3 рази.
Встановлено, що для більшості областей, де превалює сільське населення, ефективні дози опромінення для критичної групи в 1,5 рази перевищують середньозважені значення по області. Виняток складає Дніпропетровська область, де більшість населення проживає в містах, проте ефективні дози сільського населення більше, ніж удвічі перевищують середньозважене значення по області.
Мінімальні дози опромінення притаманні північним областям України (1,0 - 1,5 мЗв·рік-1). Встановлено, що ефективні дози опромінення сільського населення для цих областей практично не відрізняються від середньозважених значень і становлять 1,5 - 2,5 мЗв·рік-1.
Таким чином, встановлено, що середньозважені ефективні дози опромінення населення України лежать в діапазоні від 1 мЗв·рік-1 до 7 мЗв·рік-1. В цілому по країні середньозважена за окремими областями середньорічна ефективна доза опромінення населення від ТПДПП становить 2,4 мЗв·рік-1, а для сільського населення (критична група) відповідна величина - 4,1 мЗв·рік-1.
Оцінка ефективних доз опромінення населення України від інших природних джерел опромінення (некерована компонента сумарної дози). В роботі приведено оцінки ефективних доз опромінення для некерованої компоненти сумарної дози опромінення населення України. Середньорічну ефективну дозу від космічного опромінення оцінено у 0,3 мЗв·рік-1, ефективну дозу від внутрішнього бета-опромінення - 0,2 мЗв·рік-1, ефективну дозу опромінення, обумовлену природним гамма-фоном, - 0,15 мЗв·рік-1.
Вперше в Україні оцінено ефективні дози опромінення, обумовлені пероральним надходженням урану-238 (рис. 4) та торію-232, величина яких не перевищує 0,001 мЗв·рік-1. Встановлено, що ця величина на порядок менша за величину внеску калію-40 (0,018 мЗв·рік-1).
Порівняльна оцінка ефективних доз опромінення населення України від ТПДПП та аварійних "чорнобильських" джерел. Дослідження проводились тільки для населення тих регіонів, населені пункти яких внесено до реєстру "Загально-дозиметрична паспортизація населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії".
Середньорічні паспортні "чорнобильські" ефективні дози опромінення, які є середніми для кожного конкретного населеного пункту, було оцінено з урахуванням розпаду основних аварійних радіонуклідів на 2007 рік за узагальненими даними паспортизації 2001-2004 рр.
В рамках дослідження було оцінено та проаналізовано ефективні дози опромінення населення від усіх джерел пролонгованої дії (рис. 5). Визначена структура сумарних доз опромінення для кожної області (приклад, рис. 6).
Як видно з рис. 6, внесок "аварійної" компоненти в сумарну ефективну дозу опромінення населення більшості постраждалих територій сьогодні незначний (3-4 % від величини сумарної дози), за винятком окремих районів Рівненської області, де ця величина складає від 15 % до 64 %.
Необхідно зазначити, що вагомий внесок в "аварійну" сумарну дозу населення цього регіону вносять ЕД внутрішнього опромінення, які обумовлені високим вмістом цезію-137 у продуктах харчування. І, перш за все, це стосується молока та молочних продуктів, які є основним елементом дієти населення цього регіону. Дослідження формування доз внутрішнього опромінення населення встановили, що для Рівненської області це пов'язано, в першу чергу, з особливостями ґрунтів (кислі, торф'яні), які обумовлюють високі коефіцієнти переходу цезію-137 у ланцюгу "грунт - рослини - продукти харчування" (Лось І.П., 1992).
За даними дозиметричної паспортизації, населення 65 сіл цієї області іще і сьогодні отримує "чорнобильські" дози опромінення, які перевищують норматив - 1 мЗв·рік-1 (рис.7). На території Київської області таких населених пунктів тільки 3. Для більшості населених пунктів цього регіону (449 з 469) паспортні ЕД опромінення не перевищують 0,5 мЗв·рік-1. У першому випадку доцільність зменшення радонової компоненти є безперечною (Київська область). У другому (Рівненська область) є більш значущим вплив "аварійних" доз опромінення.
Узагальнення результатів досліджень доз опромінення від джерел природного походження дозволило оцінити величину середньозваженої сумарної ефективної дози населення України. Її величина склала 3,5 мЗв·рік-1, внесок керованої компоненти - 2,8 мЗв·рік-1.
За дозовим критерієм такий розподіл внеску "аварійних" джерел в сумарну дозу обумовлює дві ситуації щодо застосування контрзаходів по зменшенню доз опромінення населення. В першому випадку доцільність зменшення радонової компоненти є безперечною (Київська область). В другому (Рівненська область) є більш значущим вплив "аварійних" доз опромінення.
Аналіз результатів всіх проведених досліджень дозволив визначити величину середньозваженої сумарної дози опромінення населення України від усіх існуючих джерел опромінення, яка становить 5,85 мЗв·рік-1 (рис. 8), внесок техногенно-підсилених джерел природного походження склав 67 %.
У четвертому розділі представлені дослідження щодо обґрунтування системи протирадіаційного захисту населення України від ТПДПП, а саме: оцінки колективних доз та аналіз виправданості втручання; вимоги до обмеження опромінення ТПДПП та кількісні значення гігієнічних нормативів; вимоги до процедур оптимізації моніторингу ТПДПП та обґрунтування контрзаходів.
В основу розрахунків та обґрунтування виправданості обмеження опромінення ТПДПП покладено аналіз та оцінку можливостей зменшення доз опромінення з урахуванням соціальних та економічних факторів, притаманних реалізації конкретних сценаріїв опромінення.
Такий підхід до вирішення задач протирадіаційного захисту населення від ТПДПП обумовлений не тільки стохастичною (імовірнісною) дією на людину іонізуючого опромінення у діапазоні малих доз, але і враховує інші, нерадіаційні чинники проблеми.
На рис. 9 представлені колективні дози опромінення (основна дозиметрична одиниця оцінки прямих радіаційних ризиків) від ТПДПП. Проаналізовані причини, які впливають на цю величину на регіональному рівні, та встановлено, що колективна доза від ТПДПП є суперпозицією трьох параметрів: кількості населення, відсоткового співвідношення міського населення до сільського та структури житлового фонду регіону.
Встановлено, що на виправданість втручання значний вплив мають соціально-економічні та психологічні фактори.
З метою оцінки думки населення про фактори ризику для власного здоров'я було проведено анкетування у кількох регіонах країни, серед яких Житомирська і Київська області, які мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, а для порівняння - серед населення Дніпропетровської та Запорізької областей, де превалює опромінення природними джерелами. Всього в анкетуванні прийняли участь 1346 осіб різного віку та рівня освіти.
В опитувальному листі респондентам було запропоновано серед шістнадцяти факторів потенційного ризику визначити п'ять, які, на їх власну думку, є найбільш небезпечними для здоров'я людини.
За результатами анкетування перші два місця за всіма приведеними градаціями посіли: "чорнобильське" опромінення - 82-98 % респондентів вважають цей фактор ризику загрозою для власного здоров'я та "наркотики" - 75-85 %. Природна радіоактивність посіла 7 місце.
Аналіз отриманих даних показав, що ні вік, ні рівень освіти, ні місце проживання респондентів впливу на результати опитування практично не мали. доза опромінення радіаційний україна
Дослідження довели неадекватність оцінки ризиків населенням. Наприклад, в анкеті ризик загинути від автотранспорту посів 10 місце (тільки близько 15 % опитуваних віднесли його до фактора ризику), проте реальний ризик загинути від автотранспорту майже в 50 разів вищий за ризик померти від "чорнобильського" опромінення.
Таким чином, дослідження підтверджують необхідність враховувати "нерадіаційні аспекти" проблеми, які будуть суттєво впливати на непряму складову збитку (в-компоненту) при розрахунках збитків.
Про виправданість втручання щодо обмеження джерела опромінення свідчить позитивний баланс усіх факторів в кількісних одиницях щодо позитивних та негативних наслідків втручання. В дослідженні для вхідних даних було застосовано аналіз "вартість-користь" у відносних одиницях (гривнях). Цей метод застосовується при аналізі функції бажаності та багатокритеріальному ранговому аналізі (ICRP Publ. 55, 1988, ICRP Publ. 101, 2006). Для визначення прямих збитків (б-компоненти) використовується найбільш часто вживаний метод, який базується на оцінках "людського капіталу". Ця оцінка є внеском особи у внутрішній валовий продукт (ВВП) країни. Якщо оцінити кількість імовірних смертей на рік, які обумовлені ТПДПП, а ця величина складає близько 3660 випадків у рік, то відповідні середньорічні збитки для України сьогодні оцінюються у 452 млн. гривень.
Інші, непрямі складові збитків в-компонента, а саме: моральні, соціальні, психологічні, політичні наслідки, що можуть виникнути як результат опромінення, визначають ту компоненту стану здоров'я, яка пов'язана з душевним та соціальним благополуччям людини. Розмір цієї компоненти може перевищувати прямі збитки в десятки разів. Відповідно до оцінки існуючих доз опромінення населення, що проживає на "чорнобильських" територіях (розділ 3), "аварійні" дози опромінення сьогодні незначні в порівнянні з ефективними дозами від ТПДПП, і тільки для Рівненської області їх внесок в сумарну дозу є вагомим. На прикладі цих областей було зроблено оцінки збитків від опромінення для б- та в-компонент.
Вартість додаткового опромінення чи прямі збитки (б-компонента) від ТПДПП для Рівненської області склали порядку 7,8 млн. гривень, а для Київської області - 24 млн. гривень. Відповідні збитки держави, обумовлені аварійним забрудненням для цих регіонів, склали: для Рівненської області - 2,4 млн. гривень, а для Київської - 0,7 млн. гривень. Тобто прямі збитки від ТПДПП на порядок більші за збитки, які обумовлені "аварійними" джерелами. Але, якщо врахувати почуття тривоги за своє здоров'я та здоров'я своїх близьких (в-компонента), тобто суб'єктивний стан людини, що виникає з некерованості ситуацією, оцінки щодо вартості життя можуть істотно змінитися.
Необхідно враховувати, що сучасна система радіологічного захисту передбачає залучення до процесу прийняття рішення всіх сторін, зацікавлених в реалізації контрзаходів. Це можуть бути окремі громади, політики, компанії тощо, тобто ті громадські групи, які можуть мати свою думку про радіаційні ризики та їх наслідки. На практиці це приводить до різного розуміння необхідності застосування тих чи інших захисних заходів та їх масштабів. Відповідно змінюються і оцінки в-компоненти. В дослідженні проведено оцінки цієї величини за різними методами і встановлено, що вона може варіювати від 6 мільярдів гривень на рік до 30 мільярдів гривень на рік.
Таким чином, доведено, що втручання по обмеженню впливу ТПДПП на населення України безперечно виправдане.
Наступною задачею четвертого розділу було наукове обґрунтування вимог до обмеження опромінення ТПДПП і визначення кількісних критеріїв гігієнічних регламентів рівнів дій.
В роботі проаналізовані міжнародні рекомендації (ICRP Publ. 39, 1986; ICRP Publ. 47, 1987; ICRP Publ. 60, 1991; ICRP Publ. 65, 1995; ICRP Publ. 82, 2000; ICRP Publ. 103, 2007) та визначено концептуальні вимоги до обмеження опромінення населення ТПДПП, які стисло формулюються наступним чином:
- всі можливі ситуації опромінення мають бути поділені на існуючі та майбутні (заплановані );
- стосовно природних джерел опромінення рекомендується впроваджувати "гнучкий регулюючий контроль";
- сумарна доза опромінення від джерел пролонгованої дії не повинна перевищувати ефективну дозу 10 мЗврік-1.
Ці підходи суттєво відрізняються від принципів нормування штучних та аварійних джерел опромінення. Доведено, що відокремлення їх в окрему групу радіаційно-гігієнічних регламентів у "Нормах радіаційної безпеки України" є доцільним і безумовно обґрунтованим рішенням. Кількісні значення гігієнічних регламентів в термінах "рівнів дій" для ситуації існуючого опромінення приведено в табл. 4. Дози опромінення, приведені в табл. 4, визначалися для терміну перебування людини в приміщенні 7000 годин у рік, коефіцієнта рівноваги для радону у повітрі приміщень 0,4 та споживання води 800 літрів у рік.
Доведено, що дотримання установлених "рівнів дій" для цієї групи регламентів забезпечує не перевищення референтних рівнів Публікації 103 МКРЗ, а кількісні величини регламентів є виправданими з точки зору соціально-економічних умов України та залишаються оптимальним рішенням щодо обмеження опромінення ТПДПП.
Третьою обов'язковою процедурою системи протирадіаційного захисту населення є оптимізація контрзаходів.
Таблиця 4
Гігієнічні нормативи природних джерел опромінення в НРБУ-97 (існуюча ситуація, регульована компонента) і відповідні їм дози опромінення
|
Джерело опромінення |
Норматив |
Доза |
|
|
Потужність поглиненої в повітрі приміщень дози |
122 пГрс-1 (50 мкРгод-1) |
1,88* |
|
|
222Rn у повітрі приміщень |
100 Бкм-3 |
4,3 |
|
|
220Rn (торон) у повітрі приміщень |
6 Бкм-3 |
1,7 |
|
|
222Rn у воді |
100 Бкл-3 |
0,8 |
|
|
Уран у воді (природна суміш) |
1 Бкл-3 |
0,03 |
|
|
226Ra у воді |
1 Бкл-3 |
0,18 |
|
|
228Ra у воді |
1 Бкл-3 |
0,22 |
|
|
СУМА |
9,11 |
Примітка. * Дозу від космічного випромінювання (0,38 мЗврік-1) відняли.
В ситуації пролонгованого опромінення попередні оцінки радіаційних ризиків завжди здійснюються на популяційному рівні. В першу чергу, це пов'язано з існуванням різних ступенів резистентності людей, коли йдеться про фактори потенційного ризику (імовірність реалізації ефекту). Значна варіабельність індивідуальної резистентності до опромінення обумовлена особливостями реакції організму на негативний фактор. Вона може істотно зменшуватися чи підвищуватися в залежності від впливу біологічно значущих чинників: харчування, інформаційного навантаження, стресових ситуацій, хімічних забруднювачів повітря та води тощо. Іншими словами, оцінка та аналіз величин індивідуальних доз опромінення дають можливість спрямувати дії по їх зменшенню саме на ту когорту населення, для якої існує найвища ймовірність реалізації негативних ефектів, обумовлених опроміненням.
Першим етапом оптимізації є оцінка доз опромінення та аналіз закономірностей їх формування (розділ 3). Визначено, що для опромінення ТПДПП найбільш доцільним критерієм є середньозважена ефективна доза. Практичним підґрунтям для цього висновку є порівняльна оцінка величин ефективних доз, усереднених за структурою житлового фонду, з величинами колективних доз (рис. 10).
На прикладі окремих районів Київської області доведено, що при однакових колективних дозах опромінення населення окремих районів, величини ефективних доз можуть істотно відрізнятися. Дослідження показали, що для Рокитнянського району відсоток перевищення нормативних значень для радону в повітрі будинків зафіксовано майже в 17 разів частіше, ніж у Броварському районі при однакових колективних дозах.
Результати досліджень доз опромінення населення України довели, що найбільш прийнятним рішенням для оптимізації контрзаходів є аналіз ситуації опромінення на рівні окремих територій. Такий підхід вже на першому етапі дозволяє вичленити критичні за ефективними дозами когорти населення і спрямувати заходи по зменшенню доз опромінення саме на ту групу людей, для якої ризики реалізації ефектів найбільші.
Другий етап це аналіз наявності чинників нерадіаційної природи, які потенційно можуть впливати на реалізацію контрзаходів (демографічна ситуація, соціально-економічні чинники тощо). Третій - аналіз безпосередньо контрзаходів щодо окремих джерел опромінення, який буде складатися з двох частин: контрзаходи для існуючої ситуації опромінення та відповідні дії для ситуації, що планується.
Якщо проаналізувати структуру та внесок кожного ТПДПП в сумарну дозу опромінення населення України, то, безперечно, перше місце займе радон у повітрі приміщень. Його внесок в середньозважену сумарну дозу опромінення населення України від природних джерел опромінення становить більше 70 % і, на сьогодні, він є основним дозоформуючим фактором. В більшості випадків ця компонента і буде визначати основні закономірності формування середньорічних ЕД опромінення населення на регіональному рівні.
Аналіз доз опромінення населення від радону-222 встановив, що найбільші дози отримує сільське населення країни. Якщо проаналізувати частотний розподіл ефективних доз опромінення, обумовлених цим джерелом, то на першому етапі до когорти осіб з підвищеними дозами можна віднести 0,01 % сільського населення, тобто близько 400 тисяч осіб, які отримують середньорічні ефективні дози, більші за 10 мЗврік-1. В окремих випадках значні дози опромінення може отримувати і міське населення. Наприклад, у регіонах, де розвинута видобувна промисловість, м. Кривий Ріг, м. Кіровоград. Такі міста розташовуються поряд з шахтами, а інколи і над старими виробками шахт. Окрім того, вони мають специфічну житлову забудову, яка формувалася у 6070-і роки минулого століття, в більшості так звані "хрущовки". Дослідження встановили, що рівні радону в цих будинках не тільки на перших поверхах багатоповерхових будинків, але і в квартирах вище першого поверху можуть сягати 200 350 Бкм-3, тобто ефективні дози їх мешканців становлять 8-13 мЗврік-1. Такі населені пункти також повинні відноситись до категорії радононебезпечних і досліджуватися в першу чергу. В цьому випадку до планів первинного обстеження необхідно вносити вимірювання не тільки на перших поверхах багатоповерхових будинків, але і на поверхах, вищих за перший, а також на першому етапі необхідно дослідити одноповерхові будинки.
Таким чином, основною задачею аналізу попередніх досліджень є визначення критичних груп населення, які потенційно можуть отримувати дози опромінення, неприйнятні щодо рівнів радіаційно-гігієнічних регламентів. Реалізація контрзаходів для цієї групи дасть максимальну ефективність як за дозовим критерієм, так і за соціально-економічними наслідками втручання.
Ще одним параметром, який має значний вплив на ймовірність реалізації радіаційних ризиків від радону, є термін проживання на одному місці (осілість населення регіону) - в одному населеному пункті, а також факт мешкання родини більше 15 років в одному будинку, якщо він відноситься до радононебезпечних. В цьому випадку еквівалентні дози опромінення на критичні органи та тканини, накопичені впродовж життя, можуть значно перевищувати 100 мЗв.
Це твердження обґрунтоване дослідженнями стану бронхолегеневої системи осіб, які все життя проживають на радононебезпечних територіях. На першому етапі цієї роботи були досліджені та відібрані ті села, де кількість перевищень нормативу для будинків, що знаходяться в експлуатації, склала більше 50 %. Ці села були додатково обстежені. В програму досліджень входили вимірювання радону в повітрі будинків та вимірювання дочірніх продуктів розпаду (ДПР) радону для уточнення коефіцієнтів рівноваги для будинків, типових для цього регіону.
Паралельно з вимірюваннями радону у повітрі будинків було проведено анкетування. Анкета містила інформацію про термін проживання в будинку, а також вік членів родини, їх професію тощо. Питання в анкеті були поставлені таким чином, щоб дати можливість оцінити: чи можна реконструювати накопичену за життя дозу опромінення для конкретної людини, чи ні. Вся отримана інформація аналізувалася і на її підставі була відібрана досліджувана когорта, тобто ті люди, для яких можна було відновити дози за життя.
Для цих осіб було розраховано еквівалентні дози опромінення на бронхолегеневу систему і розраховано ймовірні дози на легені за життя. Аналіз результатів досліджень встановив, що діапазон еквівалентних доз, накопичених за життя, для досліджуваної когорти складає від 0,5 Зв до 5,5 Зв.
Ця когорта пройшла первинний огляд стану здоров'я за місцем проживання, а ті особи, які мали проблеми з бронхолегеневою системою, були запрошені до Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України для клінічних досліджень. У ході клінічних досліджень (? 200 осіб) було виявлено та діагностовано 8 випадків раку легенів, більше 100 випадків хронічного обструктивного бронхіту, кілька випадків астми, інші бронхолегеневі патології.
Презентативність та обсяги вибірки не дозволяють зробити однозначні висновки щодо стану здоров'я людей, які проживають на радононебезпечних територіях, але результати клінічних досліджень підтверджують наявність підвищеної бронхолегеневої захворюваності, включаючи і випадки раку легенів.
В контексті даної роботи ці дослідження приведені як підтвердження існування специфічних ознак щодо джерел опромінення, які необхідно розглядати при процедурах оптимізації.
Ще однією специфічною особливістю є наявність для кожного регіону типових радононебезпечних будинків. Наприклад, для центральних областей країни це саманні будинки, для південних - будинки з черепашнику тощо. В табл. 5 приведено дані щодо перевищення нормативу радону у типових будинках окремих районів Київської області.
...Подобные документы
Визначення міри впливу на організм людини фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників виробничого середовища. Оцінка санітарно-гігієнічних умов праці. Розробка гігієнічних нормативів та вимог до виробництв, гігієнічна паспортизація.
реферат [16,4 K], добавлен 21.06.2015Гігієнічні нормативи та регламенти безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів для мінімізації ризику їх шкідливого впливу на здоров’я населення та працюючих і попередження забруднення об’єктів навколишнього середовища.
автореферат [55,6 K], добавлен 11.04.2009Дії населення при повенях, землетрусах, снігових заносах, ураганному вітрі. Головні причини повені. Характеристики та вимірювання землетрусів. Правила поведінки людей в надзвичайних ситуаціях, при штормовому вітрі. Проведення евакуації населення.
презентация [9,5 M], добавлен 20.12.2013Особливості географічного положення України. Види надзвичайних ситуацій природного походження, поняття стихійного лиха. Основні причини землетрусу. Визначення ефективної дози опромінення, швидкості затоплення населеного пункту, біоритмічного стану особи.
контрольная работа [96,8 K], добавлен 09.11.2012Гігієнічне нормування радіаційного опромінення. Характеристика променевої хвороби у людей. Норми еквівалентної дози зовнішнього опромінення окремих органів. Джерело радіоактивного забруднення біосфери. Показники вимірювання ступеня радіаційної небезпеки.
реферат [57,1 K], добавлен 20.01.2011Особливості санітарно-гігієнічних умов праці в зазначеному відділі банку. Визначення достатності природного освітлення. Аналіз параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні банку і депозитному відділі. Безпека робочого місця.
контрольная работа [212,4 K], добавлен 11.09.2010Поняття та закономірності стихійного лиха. Надзвичайні ситуації природного походження: причини, класифікація та наслідки. Природні пожежі: види, поширення, наслідки. Інфекційна захворюваність та епідемії. Способи проведення і виконання рятувальних робіт.
курсовая работа [43,5 K], добавлен 25.10.2010Вплив виробничого середовища на здоров'я та працездатність населення України. Основні причини виникнення экологічних криз та їх вплив на населення. Зростання споживання сировинних ресурсів.
курсовая работа [34,3 K], добавлен 17.07.2007Призначення та завдання безпеки життєдіяльності, характеристики стихійних лих та надзвичайних ситуацій: пожеж, епідемій, землетрусів, затоплень, аварій техногенного походження. Основні засоби захисту населення від стихійних лих та аварій на підприємствах.
лекция [22,2 K], добавлен 25.01.2009Властивості альфа-, бета-частинок, гамма-променів та нейтронів. Природні джерела радіоактивного випромінювання. Вплив опромінення на репродуктивну функцію людини і тривалість її життя. Особливості захисту населення при радіоактивному забрудненні.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 25.10.2010Основні завдання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Критерії класифікації, особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру, які визначаються окремим законом.
презентация [224,2 K], добавлен 28.12.2010Ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Відомості про надзвичайні ситуації. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах. Система захисту населення і економіки.
реферат [27,3 K], добавлен 06.05.2009Іонізуюче випромінювання і його властивості. Механізми первинних радіаційно-хімічних змін молекул. Ушкодження молекул нуклеїнових кислот при опроміненні. Негативний вплив випромінювання на клітини і тканини. Променеві реакції окремих органів і систем.
реферат [21,4 K], добавлен 24.02.2011Визначення поняття "радіації". Природні та штучні (техногенні) джерела іонізуючого випромінювання. Способи опромінення населення. Радіаційний фон, створюваний космічними променями. Інтенсивність сонячної радіації. Джерела природних радіонуклідів.
реферат [174,7 K], добавлен 26.04.2016Проведення евакуаційних заходів. Оцінка стійкості роботи промислового об'єкту до дії урагану. Визначення дози опромінення. Тривалість роботи на радіоактивно забрудненій місцевості. Прогнозування обстановки при аварії на хімічно-небезпечному об'єкті.
контрольная работа [618,4 K], добавлен 08.01.2014Характеристика іонізуючих випромінювань, їх штучні джерела. Поняття радіоактивності, властивості та біологічна дія радіоактивних речовин. Призначення та устрій приладів для вимірювання радіації. Способи захисту населення в умовах радіаційного забруднення.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 06.09.2011Цивільний захист населення від небезпек. Цивільна оборона - сфера наукової та практичної діяльності. Викиди радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Заходи щодо протирадіаційного захисту. Правила поведінки та дій населення в очагу ядерного уражения.
курсовая работа [22,2 K], добавлен 10.02.2009Освітлення виробничих приміщень, характеристика його систем та видів, кількісних та якісних показників. Нормування та розрахунок природного й штучного світла. Контроль та догляд за освітлювальними установками. Основні вимоги до виробничого освітлення.
реферат [38,6 K], добавлен 21.03.2015Рівень травматизму і професійних захворювань. Аналіз гігієнічних умов праці. Характеристика джерел штучного освітлення. Вібрація як чинник шкідливості у виробничій діяльності. Дія шуму на людину. Відшкодування шкоди працівникам за ушкодження здоров’я.
шпаргалка [102,9 K], добавлен 01.02.2011Вимоги до території, відведеної під будівництво тваринницьких ферм. Створення необхідних санітарно-гігієнічних умов праці для обслуговуючого персоналу на фермах. Вимоги до організації робочих місць працівників та безпека праці при догляді за тваринами.
реферат [23,9 K], добавлен 30.09.2010
