Особливості фактичного харчування працездатного населення, яке проживає в радіоактивно забруднених регіонах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. О.М.МАРЗЄЄВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”

УДК 613.27: 331.101. 264.2:614.876.

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

ОСОБЛИВОСТІ ФАКТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ ПРАЦЕЗДАТНОГО НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ ПРОЖИВАЄ В РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

Петрищенко Людмила Миколаївна

Київ - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у ДУ “Науковий центр радіаційної медицини НАМН України”, м. Київ

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Матасар Ігнат Тимофійович, ДУ “Науковий центр радіаційної медицини НАМН України”, завідувач лабораторії гігієни харчування та безпеки їжі

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Білецька Елеонора Миколаївна, Дніпропетровська державна медична академія, завідувач кафедри загальної гігієни

кандидат біологічних наук Фліс Лариса Миколаївна, ДП “Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування” МОЗ України, завідувач лабораторії хімії та експертизи харчових продуктів, старший науковий співробітник

Захист відбудеться “30” вересня_2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва НАМН України” (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 50)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва НАМН України” (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 50)

Автореферат розісланий “26” серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор біологічних наук О.М.Литвиченко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Харчування є одним із найважливіших чинників, який впливає на стан здоров'я людини. Структура харчового раціону населення є досить сталим показником, формування якого відбувається впродовж поколінь, проте його суттєві зміни трапляються внаслідок соціально-економічних негараздів чи екологічних катастроф [А.М. Сердюк, М.П. Гуліч, 2002; В.Н. Корзун і співавт., 2002; І.Т. Матасар і співавт., 2006].

За останні роки асортимент вживаних продуктів харчування різко змінився. Однак харчова цінність та якість їжі не завжди сприяє збереженню здоров'я людини [В.В. Ванханен, 2001; М. Анке і співавт., 2005; А.З. Фарбі, 2005; В.Н. Корзун і співавт., 2007].

Проблема захисту населення від іонізуючого випромінення є однією із найактуальніших медико-біологічних проблем. Основним гігієнічним заходом, поряд з нормуванням рівнів вмісту радіонуклідів в продуктах харчування та питній воді, є підвищення профілактичної властивості харчових раціонів у відповідності з принципами раціонального харчування шляхом оптимізації вмісту в них есенціальних нутриєнтів.

У 1992 р. Постановою Кабінету Міністрів України був затверджений перелік продуктів харчування (“Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, № 258 від 21.05.1992 р.). Проте формування продуктового набору, відповідно Постанови…, не базувалось на вмісті в раціоні харчування широкого асортименту продуктів та біологічно активних речовин з радіозахисними властивостями. Традиційне харчування не в повній мірі проявляє радіозахисні властивості при хронічному опроміненні в малих дозах [О.Н. Перевозніков і співавт., 2002; І.І. Карачов і співавт., 2004].

Проведення профілактичних заходів, враховуючи роль аліментарного чинника як реабілітаційного засобу, в умовах впливу іонізуючого випромінення, є перспективним. До шляхів такого захисту відносять не лише зниження накопичення в організмі радіоактивних речовин, але і формування раціону, що вміщує продукти харчування спеціального призначення. При цьому, необхідно встановити особливості нутриєнтного складу та харчову цінність вживаної їжі (асортимент вживаних продуктів місцевим населенням, вміст нутриєнтів та енергетичну цінність раціонів харчування тощо).

Захворюваність населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях (РЗТ), за статистичними даними МОЗ України (Центр медичної статистики МОЗ України, 2003, 2005), зростає, в певній мірі, і за рахунок хвороб аліментарного та аліментарно-залежного ґенезу [А.М. Сердюк, 2010; М.І. Омельянець і співавт., 2007; В.Ф. Москаленко, 2007; О.М. Крекотень, 2008], що і стало основою для планування та виконання дисертаційної роботи.

Підвищення ролі аліментарного чинника як лікувально-профілактичного засобу в системі протирадіаційної реабілітації є актуальним, але недостатньо дослідженим. Перспективність таких досліджень полягає у можливості покращення стану здоров'я населення, яке проживає на РЗТ, шляхом впровадження удосконалених заходів профілактики виникнення аліментарних та аліментарно-обумовлених захворювань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана в рамках Національної програми України по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту громадян (Франко-Українсько-Німецька програма здоров'я: “Вплив Чорнобильської аварії на здоров'я населення”) Українського науково-дослідного інституту харчування: “Практика харчування і харчовий статус населення, яке проживає в районах з різними рівнями забруднення (в 5 областях України)”, б/н (2000-2001 рр.); НДР Інституту експериментальної радіології ДУ “Науковий центр радіаційної медицини АМН України”: “Оцінити стан фактичного харчування населення територій з аномальним переходом радіонуклідів”, № державної реєстрації 0104U003644 (2005 р.); “Розробка заходів аліментарної профілактики порушень стану здоров'я населення, яке проживає на забруднених радіонуклідами територіях”, № державної реєстрації 0104U003644 (2004-2006 рр.), співвиконавець.

Мета дослідження. Гігієнічна оцінка фактичного харчування та наукове обґрунтування його оптимізації для населення працездатного віку, яке проживає на радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС територіях.

Завдання дослідження.

Вивчити стан фактичного харчування працездатного населення - мешканців РЗТ з врахуванням вмісту основних дозоутворюючих радіонуклідів у навколишньому середовищі.

Простежити в динаміці стан фактичного харчування працездатного населення РЗТ. нутриєнтний харчування аліментарний працездатний

Дослідити харчовий статус населення РЗТ.

Встановити найбільш значущі для здоров'я пріоритети та недоліки в харчуванні населення РЗТ.

Опрацювати шляхи профілактики нутриєнтних дефіцитів у харчуванні населення для попередження виникнення аліментарних та аліментарно-обумовлених захворювань.

Науково обґрунтувати продуктовий набір для мешканців працездатного віку, які проживають на РЗТ.

Об'єкт дослідження: харчування населення працездатного віку (чоловіки, жінки від 18 до 59 років), яке проживає на РЗТ.

Предмет дослідження: нутриєнтний склад, показники якості раціонів харчування, харчового статусу (зріст, маса тіла, індекс маси тіла) та захворюваності населення працездатного віку, яке проживає на РЗТ.

Методи дослідження: анкетно-опитувальний (метод 24-годинного відтворення харчування), антропометричний (визначення маси тіла, росту та розрахунок індексу маси тіла), розрахунковий (визначення нутриєнтного складу і харчової цінності раціону харчування), статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в сучасних соціально-економічних умовах встановлено особливості фактичного харчування працездатного населення, яке проживає на РЗТ, що дозволило дати гігієнічну оцінку енергетичної цінності раціонів харчування та виявлення нутриєнтних дефіцитів.

Удосконалено та науково обґрунтовано набір продуктів харчування для осіб, які постраждали та проживають на забруднених радіонуклідами територіях внаслідок аварії на ЧАЕС.

Розроблено науково обґрунтовані рекомендації щодо оптимізації харчування з метою профілактики аліментарних, аліментарно залежних захворювань та збереження здоров'я населення, яке проживає на РЗТ.

Практичне значення отриманих результатів. Матеріали досліджень про стан фактичного харчування працездатного населення використано при обґрунтуванні продуктового набору для осіб, які постраждали та проживають на РЗТ, який надано до МОЗ України.

Впроваджено в практику охорони здоров'я інформаційний лист “Особливості профілактики йоддефіциту серед населення регіонів, постраждалих від аварії на ЧАЕС, шляхом вживання йодованої кухонної солі” (№ 190-2008), що сприятиме профілактиці дефіциту йоду серед населення РЗТ.

Розроблено спосіб можливості виникнення аліментарно-залежних патологій у населення (Пат. 22713 Україна, МПК(2006) A61В 1/00. Спосіб прогнозування ризику виникнення аліментарно-залежних патологій у населення / Горчакова Л. А., Матасар І. Т., Петрищенко Л. М. ; заявник та патентовласник НЦРМ АМН України. - № U200613291 ; заявл. 15.12.2006 ; опубл. 25.04.2007, Бюл. № 5.), що дасть можливість спрогнозувати виникнення захворювань серед населення, які пов'язані з дисбалансом у харчуванні.

Впроваджено в практику охорони здоров'я населення України методичні рекомендації “Профілактика есенціальних нутриєнтних дефіцитів у харчуванні вагітних жінок, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях” (2007), сприятимуть профілактиці нутриєнтних дефіцитів під час вагітності, що в свою чергу попереджуватиме виникнення аліментарно-обумовлених вад розвитку.

Матеріали досліджень можуть бути використані органами виконавчої влади: фахівцями Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства надзвичайних ситуацій України та іншими при розробці заходів щодо поліпшення продовольчого забезпечення, якості харчування населення, а також профілактики нутриєнтних дефіцитів та аліментарно обумовлених захворювань.

Особистий внесок здобувача полягає у пошуку та критичному аналізі джерел літератури, обґрунтуванні і формулюванні робочої гіпотези, мети, а також програми досліджень; проведені аналізу інформації наукового та статистичного характеру, статистичній обробці одержаних результатів, їх інтерпретації, науковому обґрунтуванні висновків та практичних рекомендацій. Основні висновки та рекомендації автором оформлені спільно з науковим керівником.

Дослідження виконані на базі лабораторії гігієни харчування, токсикології та екології харчових продуктів Українського науково-дослідного інституту харчування МОЗ України, лабораторії гігієни харчування та безпеки їжі відділу радіобіології ДУ “НЦРМ НАМН України”.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднені на науково-практичній конференції “Експериментальна радіологія. Гігієна харчування. Дієтологія” (Київ, 2003); міжнародних науково-практичних конференціях: “Актуальні питання гігієни харчування та безпечності харчових продуктів” (Київ, 2004, 2006), “Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання” (Київ, 2007), “Довкілля і здоров'я людини” (Ужгород, 2008), науковій конференції “Медико-биологические проблемы токсикологии и радиологии” (Санкт-Петербург, 2008), всеукраїнській конференції з питань безпеки харчування (Київ, 2010), міжнародній науково-практичній конференції “Біогеохімічні аспекти збереження здоров'я людини” (Ужгород, 2010), Четвертому національному конгресі з біоетики (Київ, 2010).

Публікації. Результати досліджень представлені у 21 друкованій праці: 8 статей, 5 із яких у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 10 - у матеріалах доповідей на наукових форумах, 1 патент на корисну модель, 1 інформаційний лист, 1 методичні рекомендації.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 200 сторінках друкованого тексту (126 сторінок основного тексту), складається зі вступу, основної частини (огляд літератури, об'єкт та методи дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень), висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що включає 207 найменувань (181 кирилицею, 26 латиною). Робота містить 26 таблиць, 4 рисунки, 1 схему.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт та методи дослідження. З метою гігієнічної оцінки стану харчування населення в сучасних соціально-економічних умовах та виявлення його особливостей вивчалися показники, що характеризують харчування як чинник навколишнього середовища (нутриєнтний склад, енергетична цінність раціонів харчування) та показники харчового статусу, які відображають адекватність харчування. Обстежувалось населення (чоловіки, жінки від 18 до 59 років) далі працездатне населення, яке проживає на РЗТ: Київська область, Іванківський та Поліський райони; Житомирська область, Народицький район; Чернігівська область, Ріпкінський район. Ґрунти зазначених областей містять 137Cs в рівнях вищих 37 кБк/м2 [І.П. Дрозд, 2003] та працездатне населення, яке проживає на умовно чистих територіях - Полтавська область Диканківського району.

Стан фактичного харчування вивчали у працездатного населення, яке на період дослідження проживало на РЗТ не менше п'яти років та відносилось до другої та третьої групи інтенсивності праці. Всі обстежені були поділені за статтю (чоловіки, жінки), за віком на такі групи: 18-29, 30-39 та 40-59 років [В.И. Смоляр и соавт., 1990]. Відбір учасників дослідження здійснений шляхом випадкової (рандомізованої) вибірки. Чисельність досліджуваного контингенту обумовлена рекомендаціями ВООЗ [І.Т. Матасар, 2001]. Стан фактичного харчування та харчовий статус вивчено у 2531 особи, із яких 1109 чоловіків та 1422 жінок у 2001, 2004, 2005 та 2008 рр.

При визначенні харчового статусу важливим інтегральним показником функціонального стану людини є індекс маси тіла (ІМТ). Для цього у всіх обстежених досліджували такі соматометричні показники, як маса тіла та зріст з використанням терезів та ростоміру. За цими показниками розраховували ІМТ за формулою:

ІМТ = маса тіла (кг)/ зріст (м2)

За нормальні значення ІМТ приймали величини 18,5-24,9 кг/м2. Показник ІМТ < 18,5 кг/м2 свідчив про недостатню масу тіла. Рівень ІМТ 25-29,9 кг/м2 вказував на надмірну масу тіла, ІМТ 30-34,9 кг/м2 на ожиріння І ступеня, ІМТ 35-39,9 кг/м2 - ожиріння ІІ ступеня, ІМТ > 40,0 кг/м2 - ожиріння ІІІ ступеня [В.В. Ванханен, 2001].

Стан фактичного харчування визначали шляхом відтворення раціонів харчування за допомогою 24-годинного анкетно-опитувального методу впродовж двох днів на тиждень (разом з вихідними днями). Фактичний розподіл кількості інтерв'ю у вихідні та робочі дні співвідносився як 2:5.

Для оцінки кількості споживаної їжі використовували альбоми з кольоровими картинками, в яких у натуральну величину були зображені різні за розміром порції страв і продуктів харчування [А.Н. Мартинчик и соавт., 1995]. Рідкі та сипучі продукти харчування оцінювали звичайними побутовими мірами маси та об'єму (стакани, чашки, ложки, тарілки та ін.) з наступним переведенням у вагові одиниці. Використовували також довідкові таблиці маси стандартних торгових порцій, штук чи упаковок. Одержані дані проаналізовані та представлені як усереднені за добу.

Розрахунки нутриєнтного складу проводили з використанням комп'ютерної програми “DanKost-2” (Дацкий центр общественного питания. Институт питания РАМН, 1995), яка містить у базі даних 380 харчових продуктів та 362 рецептури готових страв і кулінарних виробів з урахуванням втрат при холодній і термічній кулінарній обробці на основі таблиць хімічного складу харчових продуктів [И.М. Скурихин, М.Н. Волгарев, 1987].

Для оцінки стану харчування досліджуваного населення визначали нутриєнтний склад та енергетичну цінність раціонів.

Анкетні дані були проаналізовані окремо для чоловіків та жінок відповідно до вікових груп по кожній із зон забруднення, в середньому за рік. Отримані дані щодо вжитих продуктів усереднювались та порівнювались із величинами, рекомендованими Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2000 р. за № 656 “Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення”.

Нутриєнтний склад та енергетична цінність раціонів харчування порівнювався з “Нормами фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” від 18.11.99 р. за № 272.

Гігієнічно значимими вважалися відхилення від фізіологічних потреб, що перевищує 10 % [В.И. Смоляр и соавт., 1990].

Анкета містила також деякі соціально-демографічні показники, оскільки на зміни демографічних явищ впливає соціально-екомічний стан та екологічна ситуація [М.І. Омельянець, 2004]. Головними показниками було вибрано: свідчення про стать, вік, рівень освіти, сімейний статус, кількість дітей, відношення до участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Статистичну обробку здійснювали за програмою “Microsoft Office Excel”. Всі результати представлені у величинах, прийнятих міжнародною системою одиниць [М.І. Пилипенко, 2001].

Оцінку вірогідності встановлених змін проводили за допомогою критерію Ст'юдента. Вірогідними визнавали рівні, що мали коефіцієнт вірогідності (t > 2,0) та довірчий інтервал (p ? 0,05).

Загальна характеристика обстеженого населення та оцінка харчового статусу.

При вивченні харчового статусу працездатного населення встановлено, що за період досліджень 91% чоловіків та 89% жінок проживає на РЗТ. Статус постраждалого мають 82% чоловіків та 86% жінок, у тому числі 23% чоловіків та 14% жінок приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відмічено, що найбільше серед чоловіків та жінок було віком від 40 до 59 років - 55 та 45% відповідно.

Оцінку харчового статусу проводили за даними антропометричних показників (зріст, маса тіла). Встановлено, що достовірної різниці між чоловіками та жінками, які проживають на РЗТ та умовно чистих територіях не спостерігалось. При цьому відмічено, що з віком маса тіла збільшується в середньому від (75,3 3,0) кг у чоловіків 18-29 років до (78,2 2,3) кг у чоловіків після 40 років, які проживають на РЗТ, а зріст зменшується від (175,7 2,3) см у чоловіків 18-29 років до (173,1 1,2) см після 40 років. У жінок також спостерігається збільшення маси тіла від (66,4 2,5) кг віком 18-29 років до (72,6 2,0) кг після 40 років. Ріст жінок, які проживають на РЗТ не відрізнявся від жінок, які проживають на умовно чистих територіях.

Для оцінки енергетичної адекватності харчування визначено ІМТ чоловіків та жінок (рис. 1). Встановлено, що 45,7% обстеженого населення ІМТ був у межах норми, у 0,9% - нижче норми, що свідчить про енергетичну недостатність харчування, у 36,8% - підвищений, у 16,6% - надмірний, що свідчить про ожиріння ІІ та ІІІ ступеню.

Виявлено, що з віком змінюються показники ІМТ. Так, якщо серед чоловіків 18-29 років ІМТ вище норми відмічався у 28,2%, то після 40 років - 41,8%; надмірний ІМТ у 18-29 років - 4,4%, після 40 років - 12,8%.

Рис. 1. Харчовий статус за ІМТ обстеженого населення, % від норми.

У жінок 18-29 років ІМТ вище норми спостерігався у 32,6%, після 40 років - 38,8%; надмірний у 18-29 років - 10,7%, після 40 років - 28,2%.

Розбалансоване неадекватне харчування сприяє розвитку полідефіцитних станів, знижує резистентність організму до інфекційних агентів та несприятливих чинників навколишнього середовища, у тому числі радіонуклідів, знижує працездатність та сприяє розвитку аліментарних (хвороби надмірного чи недостатнього харчування) та аліментарно обумовлених захворювань (хвороби серцево-судинної, ендокринної, імунної систем, хвороб шлунково-кишкового тракту, обміну речовин тощо).

Вивчали стан захворюваності населення України в цілому, Київської та Житомирської областей (за даними Центру медичної статистики МОЗ України), за 2003-2005 рр. та населення Іванківського району Київської області (за даними статистичного відділу Центральної районної лікарні Іванківського району Київської області), за 2004-2007 рр.

Аналіз захворюваності населення України в цілому, Житомирської і Київської областей та Іванківського району Київської області свідчить, що з кожним роком відбувається зростання частоти захворюваності за всіма класами хвороб.

Відмічено зростання захворюваності, пов'язаної з розладами у харчуванні та обміну речовин як для всієї України, так і для Житомирської області на 10%, у Київській області - на 5%, в Іванківському районі Київської області - на 4%.

Зросла захворюваність на залізодефіцитну форму анемії в Україні в цілому - на 15%, у Житомирській області - на 6%. В Іванківському районі Київської області захворюваність на залізодефіцитну анемію зменшилась, однак рівень первинної захворюваності зріс до 41%.

Зросла захворюваність на ожиріння різного ступеня в Україні на 12%, у Житомирській області на 24%, у Київській області на 4%, у населення Іванківського району Київської області на 13%. Збільшилась захворюваність на вузловий ендемічний зоб в Україні на 25%, у Житомирській області на 23%, у Київській області на 14%, в Іванківському районі Київської області показники захворювань на вузловий зоб навпаки зменшились на 9%, але рівень первинної захворюваності зріс (у 1,9 рази). Збільшилась кількість захворювань на цукровий діабет як в Україні в цілому, так і у Житомирській і Київській областях в середньому на 7%, в Іванківському районі Київської області на 5%.

У жителів Іванківського району Київської області збільшилась первинна захворюваність на виразку шлунка та 12-палої кишки (у 3,3 рази); гастрити та дуоденіти (у 2,2 рази); цирози печінки (у 3,4 рази); хронічні гепатити (у 3,2 рази); холецистити, холангіти (у 3,6 разів); хвороби підшлункової залози (у 2,4 рази).

Поширеність онкозахворювань зросла в Україні на 5%, в Житомирській та Київській областях на 2%, в Іванківському районі Київської області на 21%.

Гігієнічна оцінка фактичного харчування обстеженого населення. В результаті проведених досліджень виявлено особливості фактичного харчування працездатного населення, яке проживає на РЗТ. Так, раціони харчування містили недостатню кількість молока (на 34%), м'яса і м'ясопродуктів (на 53%), риби і рибопродуктів (на 30%), фруктів та ягід (на 39%), овочів (на 31%). При цьому населення споживало надмірну кількість круп'яних виробів (у 2,1 рази), сала (у 3,4 рази), сметани (на 35%), яєць (на 22%), картоплі (на 54%). Необхідно зазначити, що населення споживало, в основному, продукти харчування місцевого виробництва.

При визначенні нутриєнтного складу та енергетичної цінності харчових раціонів встановлено, що співвідношення білків, жирів та вуглеводів, при порівнянні з фізіологічними нормами, було нераціональним - 1:1,3:4,9. Раціони харчування обстежених за вмістом основних харчових речовин та енергії не відповідали фізіологічним потребам. Так, забезпеченість раціонів харчування білками як у чоловіків, так і у жінок була в межах рекомендованих величин, в основному, за рахунок білків рослинного походження, а вміст білків тваринного походження у чоловіків - на 39%, у жінок - на 32% був нижче норми. Вміст вуглеводів, в тому числі складних, у раціонах чоловіків - на 25%, у жінок - на 22% менше допустимих величин. При цьому у жінок вміст моно- і дисахаридів був вищим за норму споживання - на 23%. Вміст клітковини, як у раціонах чоловіків, так і у жінок був недостатнім, в середньому, на 55%. Забезпеченість раціонів харчування жирами у чоловіків - на 15%, у жінок - на 16% вище рекомендованих величин. При достатній кількості рослинних жирів, вміст тваринних жирів був більше норми у раціонах чоловіків - на 27%, у жінок - на 24%. Співвідношення НЖК:МНЖК:ПНЖК не відповідало рекомендованим величинам - надмірна кількість НЖК і МНЖК, в середньому у всіх обстежених, на 32% і недостатнє надходження ПНЖК, в середньому, на 44%. Енергетична цінність раціонів харчування у чоловіків - на 13%, у жінок - на 11% менше фізіологічних норм.

Характеризуючи вміст в раціонах харчування чоловіків та жінок мінеральних речовин та вітамінів виявлено, що калію - на 7 та 19%, кальцію - на 32 та 41%, йоду - на 26 та 27%; вітамінів: А - на 69 та 75%, в-каротину - на 38 та 12%, В2 - на 27 та 19%, РР (у чоловіків) - на 19%, С - на 26 та 21%, В12 - на 13 та 17%, В9 - на 17 та 12%, D - на 60 та 65% відповідно був нижчим за фізіологічні потреби (рис 2). При забезпеченості раціонів харчування загальним залізом вище за фізіологічну норму, в середньому - на 24%, в основному, за рахунок продуктів рослинного походження, величина гемового заліза була недостатньою.

а)

б)

Рис.2 Вміст вітамінів та мінеральних речовин в раціонах харчування (а - чоловіки, б - жінки), % від фізіологічної норми 

Співвідношення кальцію, фосфору та магнію в раціонах харчування коливається в межах 1:1,5:0,6 - 1:2,5:0,6 у чоловіків та 1:1,5:0,6 - 1:2,4:0,6 у жінок.

Гігієнічні рекомендації з оптимізації харчування і збереження здоров'я населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях.

Враховуючи домінуюче значення харчового шляху надходження радіонуклідів до організму людини як фактору надфонового опромінення, рекомендації з оптимізації харчування повинні розглядатися в комплексі з санітарно-гігієнічними та оздоровчими заходами (схема).

Схема КОМПЛЕКС ГІГІЄНІЧНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКИ АЛІМЕНТАРНИХ, АЛІМЕНТАРНО ЗАЛЕЖНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ ПРОЖИВАЄ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ

З метою профілактики аліментарних і аліментарно залежних захворювань нами оптимізовано набір продуктів харчування для громадян, які постраждали та проживають на РЗТ внаслідок аварії на ЧАЕС (Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 р. № 258 “Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).

Рекомендований набір продуктів харчування базується на наших даних фактичного харчування працездатного населення, яке проживає на РЗТ, рекомендованих наборів харчових продуктів для населення України (Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2000 р., № 656) та “Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” (затверджених МОЗ України від 18.11.1999 р., № 272).

На відміну від діючих норм, рекомендований набір містить перелік конкретних продуктів харчування, а овочі та фрукти з врахуванням сезону.

При розробці продуктового набору враховано вік, стать, рівень фізичного навантаження тощо.

Додатково розраховано нутриєнтний склад продуктового набору (таблиця).

Таблиця - Нутриєнтний склад та енергетична цінність рекомендованого набору продуктів харчування для громадян, які проживають на РЗТ

Найменування показника	Норми 1992 р.	Рекомендовані величини	Відхилення між наборами (%)
Енергетична цінність, МДж	15,1	13,7	< 10
Білки (всього), г	127,9	100,0	< 22
Жири (всього), г	139,7	110,0	< 21
Вуглеводи (всього), г	462,1	470,0	> 2

Рекомендований продуктовий набір забезпечує оптимальне співвідношення основних компонентів: білків, жирів, вуглеводів і становить 1:1:4,7, що відповідає фізіологічним нормам, у діючих нормах (Постанова КМ України від 21 травня 1992 р. № 258) це становить 1:1:3,6. Питома вага раціону за рахунок білків складає 12%, жирів - 30%, вуглеводів - 58% від загальної калорійності раціону, що відповідає рекомендаціям ВООЗ, у діючих нормах - 14, 35, 51%% відповідно.

Для правильного харчування необхідно дбати про склад жирів у їжі. Так, у рекомендованому наборі продуктів харчування третину всіх жирів (32 г на добу) складають рослинні жири, які є джерелом ПНЖК родини щ3 та щ6.

Вміст простих вуглеводів не перевищує 100 г на добу, що на 54% менше, а складних вуглеводів (крохмальних полісахаридів) на 22% більше від діючих норм. Рекомендована добова потреба пектину для населення, яке проживає на РЗТ 10 г, клітковини - 20 г.

В рекомендованому продуктовому наборі збалансований вміст вітамінів та мінеральних речовин у відношенні до існуючих норм 1992 р.

Співвідношення кальцію, фосфору та магнію в рекомендованому продуктовому наборі становить 1:1:0,6, що є більш збалансованим на заміну 1:1,7:0,5 в діючих нормах.

При проживанні в екологічно несприятливих умовах необхідно, щоб їжа містила достатню кількість тваринних білків, які є джерелом ряду незамінних для організму амінокислот; при оптимальному вживанні незамінних жирних кислот необхідно обмежувати вживання продуктів, які є джерелом холестерину; їжа повинна бути насиченою мінеральними сполуками, в першу чергу калієм та кальцієм, як антагоністами 137Cs та 90Sr; вітамінами-антиоксидантами (А, С, Е); харчовими волокнами (клітковина, пектини); за рекомендацією лікаря дієту збагачувати вітаміно-мінеральними комплексами, що містять есенціальні нутриєнти.

Серед факторів первинної профілактики віддалених наслідків впливу іонізуючого випромінення необхідно виділити стимулятори ферментної детоксикації канцерогенів, сорбенти; антимутагени, антиоксиданти, імуномодулятори, стимулятори моторики кишечника та нормальної мікрофлори (пробіотики), корекцію рівня холестерину, надлишкової маси тіла, достатнє фізичне навантаження.

Не менш важливою проблемою є досягнення протирецидивного, антиметастатичного ефектів після радикального лікування (вторинна профілактика).

Розроблений нами набір продуктів харчування з розрахунками нутриєнтного складу та енергетичної цінності спрямований на підвищення ефективності аліментарної профілактики ранніх проявів захворювань екологічно-залежного ґенезу і може бути використаним при розробці заходів соціального захисту, у діяльності санітарно-епідеміологічної служби, об'єктів громадського харчування різного рівня і підпорядкованості, а також для обґрунтування рекомендацій щодо його корекції.

Гігієнічні рекомендації оптимізації харчування та профілактики аліментарних та аліментарно залежних захворювань з метою збереження здоров'я необхідно проводити у комплексі з визначенням харчового статусу, врахуванням даних диспансерного нагляду, пропагандою основ раціонального харчування, формуванням нормального психоемоційного стану, а також оздоровленням населення в екологічно безпечних регіонах.



ВИСНОВКИ

На основі результатів комплексних досліджень вирішено актуальне наукове завдання - проведено гігієнічну оцінку з виявлення особливостей фактичного харчування працездатного населення, яке проживає на РЗТ в сучасних соціально-економічних умовах, визначено харчовий статус обстежених осіб, встановлені пріоритетні дефіцити та профіцити макро- та мікронутриєнтів у харчуванні населення, проаналізовано рівні споживання основних груп харчових продуктів та удосконалено і науково обґрунтовано продуктовий набір для громадян, які проживають на РЗТ з метою більш ефективного використання аліментарного фактора для профілактики аліментарних та аліментарно обумовлених захворювань.

Установлено харчовий статус працездатного населення. Підвищений ІМТ спостерігався у 38,1% чоловіків та 35,7% жінок; надмірна маса тіла (ожиріння ІІ та ІІІ ступеню) у 9,6% чоловіків та 22,1% жінок. Відмічено, що з віком змінюються показники ІМТ: у чоловіків 18-29 років підвищений ІМТ спостерігався у 28,2%, після 40 років - 41,8%; надмірний у 18-29 років - 4,4%, після 40 років - 12,8%. У жінок 18-29 років ІМТ вище норми спостерігався у 32,6%, після 40 років - 38,8%; надмірний у 18-29 років - 10,7%, після 40 років - 28,2%.

Установлено, що за період 2001-2008 рр. обстеженого населення середньодобове споживання молока на 34%, м'яса та м'ясопродуктів на 53%, риби та рибопродуктів на 30%, фруктів та ягід на 39%, овочів на 31% нижче за рекомендовані норми споживання; у той же час споживання круп'яних виробів у 2,1 рази, сала у 3,4 рази, сметани на 35%, яєць на 22%, картоплі на 54% перевищує рекомендовані рівні.

Виявлено, що фактичне харчування працездатного населення, яке проживає на РЗТ не відповідає вимогам раціонального: раціони містять вузький асортимент продуктів, нутриєнтний склад розбалансований - порушено фізіологічне співвідношення між білками, жирами та вуглеводами і становить як 1:1,3:4,9; енергетична цінність раціонів харчування у чоловіків - на 13%, у жінок - на 11% менше від фізіологічних потреб.

Установлено в раціонах харчування дефіцит мінеральних речовин: калію на 7 та 19%, кальцію на 32 та 41%, йоду на 26 та 27%; дефіцит вітамінів: ретинолу на 69% та 75%, в-каротину на 38% та 12%, рибофлавіну на 27% та 19%, аскорбінової кислоти на 26% та 21%, кальциферолу на 60% та 65%, фолієвої кислоти на 17% та 12% відповідно для чоловіків та жінок. Співвідношення кальцію, фосфору та магнію не відповідало фізіологічним нормам: у чоловіків в межах 1:1,5:0,6 - 1:2,5:0,6 у жінок - 1:1,5:0,6 - 1:2,4:0,6.

Установлено, що раціони харчування чоловіків та жінок всіх вікових груп за вмістом харчових волокон були деформованими і в середньому становили 38% від фізіологічної норми.

Доведено, що до найбільш можливої потенційної небезпеки виникнення та розвитку аліментарних та аліментарно залежних захворювань відносились чоловіки та жінки віком від 18 до 29 років.

Визначено, що характер відхилень від норм фізіологічних потреб обстеженого населення за період 2001-2008 рр. не залежав від рівня забрудненості територій радіоактивними речовинами внаслідок аварії на ЧАЕС.

Розроблено спосіб можливості прогнозування виникнення аліментарних та аліментарно залежних патологій у населення.

Обґрунтовано величини потреб в основних продуктах харчування для осіб, які постраждали та проживають на РЗТ з урахуванням встановлених недоліків. Пріоритетним є зниження на 10% енергетичної цінності добового раціону і становить 13,7 МДж (3270 ккал), порівняно з нормою 1992 р. - 15,1 МДж (3617 ккал), що більш відповідає фізіологічним потребам. Така енергетична цінність добового раціону забезпечується споживанням загальної кількості білків до 100 г, жирів до 110 г, вуглеводів до 470 г на противагу діючим нормам - споживання загальних білків 128 г, жирів - 140 г, вуглеводів - 462 г. Рекомендований продуктовий набір забезпечить оптимальне співвідношення основних компонентів їжі: білків, жирів, вуглеводів як 1:1:4,7, що відповідає фізіологічним потребам, у діючих нормах це становить 1:1:3,6. Питома вага раціону харчування за рахунок білків складає 12%, за рахунок жирів 30%, за рахунок вуглеводів 58% від загальної калорійності раціону, у діючих нормах - 14% за рахунок білків, 35% за рахунок жирів, 51% за рахунок вуглеводів. Співвідношення кальцію, фосфору та магнію становить 1:1:0,6 замість 1:1,7:0,5 в діючих нормах.

Сформульовані рекомендації щодо профілактики аліментарних та аліментарно залежних захворювань для населення, яке постраждало та проживає на РЗТ на основі санітарно-гігієнічних та оздоровлюючих заходів з урахуванням контролю за якістю та екологічною безпекою продуктів харчування, особливостей харчового статусу, стану здоров'я, оздоровленням в екологічно безпечних регіонах, пропагандою основ раціонального харчування та розробки раціонів із заданими властивостями для зниження накопичення в організмі токсикантів антропогенного походження, у тому числі радіонуклідів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Основу протирадіаційного харчування, як будь-якого іншого лікувально-профілактичного заходу, повинні складати принципи раціонального, збалансованого харчування, з урахуванням стану фактичного надходження до організму тих чи інших інгредієнтів їжі. Для цього необхідно проводити регулярний моніторинг стану фактичного харчування населення, яке постраждало та проживає на РЗТ внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отримані дані використовувати для періодичного оновлення норм споживання продуктів харчування у відповідності до фізіологічних потреб.

Проведені дослідження з вивчення стану фактичного харчування обстеженої категорії населення за період 2001-2008 рр. дозволили удосконалити набір продуктів харчування, який містить широкий асортимент продуктів харчування з урахуванням радіаційного впливу, якого зазнали люди під час аварії та сучасного стану забрудненості досліджуваних територій.

Рекомендовано вживати йодовану кухонну сіль як один із методів профілактики йоддефіцитних захворювань.

Раціон харчування для громадян, які проживають на РЗТ повинен бути збалансованим, раціональним, різноманітним і включати до основного раціону продукти з лікувально-профілактичними властивостями, що сприятиме виведенню радіонуклідів і зменшенню дозового навантаження за рахунок внутрішнього опромінення.

Потребує перегляду Постанова Кабінету Міністрів України “Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 21.05.1992 р. з урахуванням сучасного стану фактичного харчування та норм фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Петрищенко Л. М. Стан фактичного харчування жінок, які проживають на територіях з різними рівнями радіоактивного забруднення / Л. М. Петрищенко, С. Я. Волошина, Л. О. Кравчук // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2004. - Вип. 10. - С. 329-334. (Ідея роботи, аналіз літератури, збір даних, статистична обробка та аналіз отриманих результатів, їх узагальнення).

2. Петрищенко Л. М. Особливості харчування жінок, які мешкають на територіях з підвищеною щільністю забруднення ґрунтів радіонуклідами / І. Т. Матасар, Л. А. Горчакова, Л. М. Петрищенко // Гігієна населених місць. - К. : “Полімед” МОЗ України. - 2006. - Вип. 47. - С. 354 - 358. (Ідея роботи, аналіз літератури, збір даних, статистична обробка та аналіз отриманих результатів, їх узагальнення).

3. Петрищенко Л. М. Стан фактичного харчування чоловіків, які проживають на радіоактивно забруднених територіях / І. Т. Матасар, Л. А. Горчакова, Л. М. Петрищенко, В. І. Матасар // Гігієна населених місць. - К. : “Полімед” МОЗ України. - 2007. - Вип. 49. - С. 313-316. (Ідея роботи, аналіз літератури, збір даних, статистичний аналіз та узагальнення результатів).

4. Петрищенко Л. М. Мікронутриєнти як чинники розвитку преморбідних та морбідних станів у населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях / І. Т. Матасар, Л. А. Горчакова, Л. М. Петрищенко, В. І. Матасар // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2007. - Вип. 13. - С. 239-245.

(Ідея роботи, аналіз літератури, збір даних, статистична обробка та аналіз отриманих результатів,їх узагальнення).

5. Петрищенко Л. М. Особливості жирової компоненти харчових раціонів у жінок дітородного віку, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях / І. Т. Матасар, Л. А. Горчакова, Л. М. Петрищенко, В. І. Матасар // Науковий вісник Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. - 2008. - № 3(19). - С. 101-105. (Ідея роботи, аналіз літератури, збір даних, статистична обробка та аналіз отриманих результатів,їх узагальнення).

- в інших наукових виданнях:

6. Норми харчування для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи / [ Матасар І. Т., Бурлак Г. Ф., Мишковська А. А., Петрищенко Л. М.] // Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції ; за ред. О. Ф. Возіанова, В. Г. Бебешка, Д. А. Базики. - К. : ДІА, 2007. - С. 719-725. (Аналіз сучасного стану проблеми, наукове обґрунтування набору продуктів харчування для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, участь у написанні частини монографії).

7. Петрищенко Л. М. Стан фактичного харчування у жінок фертильного віку, які проживають на радіаційно забруднених територіях / І. Т. Матасар, Л. М. Петрищенко // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть : матеріали ХIV з'їзду гігієністів України. - Т. 2. - Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2004. - С. 401-407. (Ідея дослідження, аналіз сучасного стану проблеми, збір даних, статистична обробка та аналіз отриманих результатів, їх узагальнення).

8.Петрищенко Л. М. Стан харчування та здоров'я населення радіаційно забруднених територій України / Л. А. Горчакова, І. Т. Матасар, Л. М. Петрищенко // Валеологія : сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку : матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. - Харків, 2006. - Т.1. - С. 44-48. (Ідея роботи, аналіз сучасного стану проблеми, збір даних, статистична обробка та аналіз отриманих результатів, їх узагальнення).

9.Петрищенко Л. М. Структура харчування чоловіків залежно від екологічних умов проживання // Х конгрес світової федерації українських лікарських товариств : тези доп., Чернівці, 26-28 серпня 2004 р. - Чернівці, 2004. - С. 611.

10. Петрищенко Л. М. Моніторинг їжі та стан фактичного харчування жінок, які проживають в регіонах з різними рівнями радіоактивного забруднення // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України : матеріали наук.-практ. конф. - Київ, 21-22 квітня 2005 р. - К., 2005. - С. 248-249.

11.Петрищенко Л. М. Аліментарна корекція функціонального стану постраждалих від аварії на ЧАЕС - ефективна складова реабілітаційних заходів / І. Т. Матасар, Л. А. Горчакова, Л. М. Петрищенко, В. І. Ципріян, Н. В. Велика, Т. І. Аністратенко // Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє. - Київ, Україна, 24-26 квітня 2006 р.: зб. доп. на міжнар. конф. - К. : Інновац. -вид. центр “ ХОЛТЕХ”, 2006. - С. 58-59. (Ідея роботи, аналіз сучасного стану проблеми, підготовка матеріалу до друку).

12. Петрищенко Л. М. Оцінка деформованості харчових раціонів у населення забруднених радіонуклідами територій / Л. А. Горчакова, І. Т. Матасар, Л. М. Петрищенко // Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання : міжнар. наук. -практ. конф., Київ, Україна, 23-25 травня 2007 р. : тези доп. - К. : НІЧЛАВА, 2007. - С. 268-269. (Ідея роботи, аналіз сучасного стану проблеми, збір даних, статистична обробка та аналіз отриманих результатів, їх узагальнення).

13.Петрищенко Л. М. Вміст жирних кислот та жиророзчинних вітамінів в раціонах харчування населення, яке проживає в екологічно небезпечних регіонах України // Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання : міжнар. наук.-практ. конф., Київ, Україна, 23-25 травня 2007 р. : тези доп. - К. : НІЧЛАВА, 2007. - С. 295.

14.Петрищенко Л. М. Проблеми харчування населення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, як дзеркальне відображення проблем соціального захисту / І. Матасар, Л. Горчакова, Л. Петрищенко, В. Матасар // Міжнар. наук. -практ. конф. з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Київ, 24-25 квітня 2008 р. - Київ, 2008. - С. 64-65. (Ідея роботи, аналіз сучасного стану проблеми,підготовка матеріалу до друку).

15.Петрищенко Л. Н. К вопросу о профилактике алиментарных и алиментарно-зависимых заболеваний среди населения, пострадавшего от воздействия ионизирующего излучения / И. Т. Матасар, В. И. Матасар, Л. Н. Петрищенко, Л. А. Рыбченко // Медико-биологические проблемы токсикологии и радиологии : мат. научн. конф., Санкт-Петербург, 29-30 мая 2008 г., Санкт- Петербург. - 2008. - С. 219-220. (Ідея роботи, аналіз сучасного стану проблеми, підготовка матеріалу до друку).

16.Петрищенко Л. М. Медико-соціальні та економічні аспекти йоддефіцитних захворювань в Україні / І. Т. Матасар, Л. М. Петрищенко, В. І. Матасар // ХІІ конгрес світової федерації українських лікарських товариств : тези доп., Івано-Франківськ, 25-28 вересня 2008 р. - Івано-Франківськ ; Київ ; Чікаго, 2008. - С. 467-468. (Ідея роботи, аналіз сучасного стану проблеми, підготовка матеріалу до друку).

17. Петрищенко Л. М. Гігієнічні рекомендації щодо оптимізації харчування, профілактики аліментарних та аліментарно залежних захворювань та збереження здоров'я населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях / Л. М. Петрищенко, І. Т. Матасар, О. Г. Луценко // ХІІІ конгрес Світової федерації Українських лікарських товариств, Львів, 1-3 жовтня 2010 р. : тези доп. - Львів. - С. 629. (Ідея роботи, аналіз сучасного стану проблеми, наукове обґрунтування профілактики аліментарних захворювань).

18. Петрищенко Л. М. Обґрунтування величин потреб в основних продуктах харчування для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи // Радіобіологічні та радіоекологічні аспекти Чорнобильської катастрофи : матеріали міжнар. конф., м. Славутич, 11-15 квітня 2011 р. - Славутич : Фітосоціоцентр, 2011. - С. 140.

- патент:

19. Пат. 22713 Україна, МПК(2006) A61В 1/00. Спосіб прогнозування ризику виникнення аліментарно залежних патологій у населення / Горчакова Л. А., Матасар І. Т., Петрищенко Л. М. ; заявник та патентовласник НЦРМ АМН України. - №U200613291 ; заявл. 15.12.2006 ; опубл. 25.04. 2007, Бюл. № 5. - 12 с. (Аналіз літератури, збір даних, статистичний аналіз результатів досліджень та наукове обґрунтування корисної моделі).

- інформаційний лист:

20.Особливості профілактики йододефіциту серед населення регіонів, постраждалих від аварії на ЧАЕС, шляхом вживання йодованої кухонної солі / І. Т. Матасар, Л. М. Петрищенко // Інформаційний лист № 190. - 2008. - К., 2008. - 4 с. (Ідея роботи, аналіз літератури, наукове обґрунтування профілактичних заходів серед населення регіонів, постраждалих від аварії на ЧАЕС).

- методичні рекомендації:

21. Профілактика есенціальних нутриєнтних дефіцитів у харчуванні вагітних жінок, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях : методичні рекомендації / І. Т. Матасар, Л. А. Горчакова, Л. М. Петрищенко, В. І. Матасар, С. М. Мельничук // ДУ “НЦРМ АМН України”. - К., 2010. - 33 с. (Ідея роботи, аналіз сучасного стану проблеми, збір даних, наукове обґрунтування профілактики нутриєнтних дефіцитів).



АНОТАЦІЯ

Петрищенко Л. М. Особливості фактичного харчування працездатного населення, яке проживає в радіоактивно забруднених регіонах України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва НАМН України”. Київ, 2011.

Дисертація присвячена теоретичному узагальненню та новому практичному розв'язанню наукового завдання в галузі гігієни та професійної патології щодо оптимізації харчування та профілактики аліментарних та аліментарно залежних захворювань для громадян, які постраждали та проживають на забруднених радіонуклідами територіях внаслідок аварії на ЧАЕС.

На основі результатів комплексних досліджень проведено гігієнічну оцінку з виявлення особливостей фактичного харчування працездатного населення, яке постраждало та проживає на радіоактивно забруднених територіях внаслідок аварії на ЧАЕС в сучасних соціально-економічних умовах, визначено харчовий статус обстежених осіб, встановлені пріоритетні дефіцити та профіцити макро- та мікронутриєнтів у харчуванні населення, проаналізовано рівні споживання основних груп харчових продуктів та удосконалено і науково обґрунтовано продуктовий набір для громадян, які постраждали та проживають на забруднених радіонуклідами територіях внаслідок аварії на ЧАЕС з метою більш ефективного використання аліментарного фактора для профілактики неінфекційних аліментарно обумовлених захворювань та попередження хвороб недостатнього та надмірного харчування.

Ключові слова: фактичне харчування, працездатне населення, полінутриєнтні дефіцити, радіоактивне забруднення, профілактика, захворюваність.

АННОТАЦИЯ

Петрищенко Л. Н. Особенности фактического питания трудоспособного населения, которое проживает в радиоактивно загрязненных регионах Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология. - ГУ “Институт гигиены и медицинской экологии им. А. М. Марзеева НАМН Украины”. Киев, 2011.

Диссертация посвящена теоретическому обобщению и новому решению научного задания в области гигиены и профессиональной патологии по оптимизации питания и профилактики алиментарных и алиментарно зависимых заболеваний для граждан, которые пострадали и проживают загрязненных территориях вследствие Чернобыльской катастрофы. В результате комплексного исследования проведено гигиеническую оценку особенностей фактического питания трудоспособного населения в современных социально-экономических условиях. Установлено, что фактическое питание не отвечает требованиям рационального питания - рационы содержат узкий ассортимент продуктов питания, нутриентный состав разбалансирован, нарушено физиологическое соотношение между белками, жирами и углеводами - 1:1,3:4,9; энергетическая ценность рационов питания у мужчин на 13%, у женщин - 11% меньше физиологических потребностей.

Установлено дефицит минеральных веществ: калия на 7% и 19%, кальция на 32% и 41%, йода на 26 та 27%; дефицит витаминов: ретинола на 69% и 75%, в-каротина на 38% и 12%, рибофлавина на 27% и 19%, аскорбиновой кислоты на 26% и 21%,кальциферола на 60% и 65%, фолиевой кислоты на 17% и 12% соответственно для мужчин и женщин. Соотношение кальция к фосфору не отвечало физиологическим нормам: у мужчин в пределах 1:1,5 - 1:2,5, у женщин - 1:1,5 - 1:2,4.

Среднесуточное употребление населением молока на 34%, мяса и мясопродуктов на 53%, рыбы и рыбопродуктов на 30%, фруктов и ягод на 39%, овощей на 31% ниже рекомендованных норм. При этом употребление круп в 2,1 раза, сала в 3,4 раза, сметаны на 35%, яиц на 22%, картофеля на 54% превышает рекомендованные уровни.

С целью эффективного использования алиментарного фактора профилактики неинфекционных алиментарно обусловленных заболеваний и предупреждения заболеваний недостаточного или избыточного питания усовершенствовано набор продуктов питания для данной категории населения с учетом установленных недостатков. Приоритетным является снижение энергетической ценности суточного рациона питания на 10% и составляет 13,7 МДж (3270 ккал) по сравнению с нормами 1992 г. - 15,1 МДж (3617 ккал), что больше отвечает физиологическим потребностям. Такая энергетическая ценность суточного рациона обеспечивается употреблением белков до 100 г, жиров до 110 г, углеводов - 470 г по сравнению с действующими нормами - 128 г, 140 г, 462 г соответственно. Рекомендованный набор продуктов питания обеспечит оптимальное соотношение основных компонентов пищи: белков, жиров и углеводов как 1:1:4,7. Удельный вес рациона питания за счет белков составляет 12%, за счет жиров 30%, за счет углеводов - 58% от общей калорийности рациона, в действующих нормах - 14, 35, 51%% соответственно. Соотношение кальция, фосфора и магния составляет 1:1:0,6, в действующих нормах 1:1,7:0,5.

Сформулированы рекомендации по профилактике алиментарных и алиментарно зависимых заболеваний для населения, которое проживает на РЗТ на основе санитарно-гигиенических и оздоровительных способов с учетом контроля за качеством и экологической безопасностью продуктов питания, особенностей пищевого статуса, состояния здоровья, оздоровлением в экологически безопасных регионах, пропагандой основ рационального питания и разработки рационов с заданными свойствами для снижения накопления в организме токсикантов антропогенного происхождения, в том числе радионуклидов.

...