Главная Коллекция "Revolution" Безопасность жизнедеятельности и охрана труда Гігієнічні аспекти застосування синтетичних барвників у харчовій промисловості

Гігієнічні аспекти застосування синтетичних барвників у харчовій промисловості

Опис методик визначення синтетичних барвників у продуктах харчування. Характеристика діяльності санітарної служби. Умови виробництва харчових продуктів з вмістом синтетичних харчових барвників, вплив на їх стійкість фізичних і хімічних факторів.

Рубрика	Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	26.08.2015
Размер файла	114,8 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ

ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ імені О.М. МАРЗЄЄВА АМН УКРАЇНИ”

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Гігієнічні аспекти застосування синтетичних барвників у харчовій промисловості

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Мельниченко ТЕТЯНА ІВАНІВНА

КИЇВ-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор КОЗЯРІН Іван Петрович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, завідувач кафедри гігієни харчування і гігієни дітей та підлітків.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник АЛЕКСАНДРОВА Людмила Георгіївна, Державна установа “Інститут медицини праці АМН України”, провідний науковий співробітник; доктор медичних наук, професор КОРЗУН Віталій Наумович, Державна установа “Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН України”, завідувач лабораторії спеціальних харчових продуктів та епідеміології харчування.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рубіж ХХ - ХХІ століть характеризується небувалим забрудненням навколишнього середовища різними хімічними речовинами, що є наслідком інтенсивного використання їх у багатьох галузях народного господарства. В організм людини вони найчастіше надходять з їжею, водою і повітрям. На відміну від інших об'єктів довкілля, харчові продукти (ХП) можуть містити чужорідні речовини, що спеціально вводяться до їх складу у вигляді харчових добавок (ХД), необхідність застосування яких у харчовій промисловості пов'язана з використанням нових технологічних процесів виробництва та випуском спеціальних харчових продуктів.

Найбільшою групою ХД, що застосовуються у харчовій промисловості, зокрема, у виробництві безалкогольних напоїв та кондитерських виробів, є синтетичні харчові барвники (СХБ), які мають бути безпечними для організму людини, з огляду на те, що основними споживачами зазначених ХП є діти. Для попередження можливих негативних наслідків використання СХБ, як і інших ХД, вони обов'язково мають пройти відповідні токсиколого-гігієнічні випробування.

Багаторічними дослідженнями вітчизняних і зарубіжних токсикологів установлено, що майже всі СХБ (в залежності від дози) здатні викликати негативні ефекти в організмі людини (Волкова Н.А., Попов В.И., Сысоев А.Б., 1973; Maison P.L., Gaunt J.F., Butterworth K.R. et al., 1974; Sachdeva S.M., Mani K.V., Adaval S.K. et al., 1992; Rowe K.S., Rowe K.J., 1994; Tanaka T., 1994; Aboel-Zahab H., el-Khyat Z., Sidhom G. et al., 1997; Kohno Y., Kitamura S., Yamada T. et al., 2005), які обумовлені взаємодією їх (або їх метаболітів) з нутрієнтами ХП і біологічними структурами організму. На жаль, дослідження метаболізму СХБ в організмі людини у нашій країні практично не проводились.

Окремі відомості стосовно цього питання зустрічаються в публікаціях зарубіжних авторів (Парк Д.В., 1973; Collins T.F., McLaughlyn J., 1973; Hratowich Mark, La Betta Frank S., 1982; Chung K. T., Stevens S. E. Jr., Gerniglia C. E., 1992; Singh S., Das M., Khanna S.K., 1995), але в них відсутня інформація щодо поведінки СХБ у процесі травлення та про вплив на них хімічних і фізичних чинників технологічних процесів виробництва та зберігання харчових продуктів тощо. І понині відсутні дані про те, яке місце в структурі харчування населення України посідають продукти, виготовлені з застосуванням СХБ.

Враховуючи складну екологічну ситуацію в Україні, вживання ХП, що містять ХД (зокрема, синтетичні барвники), може сприяти додатковому хімічному навантаженню на організм людини, особливо дитини, тому необхідність постійного санітарно-гігієнічного контролю за застосуванням синтетичних барвників у харчовій промисловості є беззаперечною і неможлива без впровадження в практику роботи контрольних лабораторій санепідемстанцій методик визначення СХБ у ХП, які мають бути селективними, чутливими, доступними та об'єктивними за результатами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної роботи кафедри гігієни та екології людини НМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України “Розробка методів контролю та моніторинг харчових домішок (барвників та ароматизаторів) в продуктах дитячого харчування” (№ держреєстрації 0196U010169, термін виконання 1996 - 2000 рр.) та науково-дослідної роботи кафедри гігієни харчування і гігієни дітей та підлітків НМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України “Наукове обґрунтування ефективних засобів оздоровлення дітей в системі дошкільної освіти” (№ держреєстрації 0104U006600, термін виконання 2004 - 2009 рр.).

Мета та завдання дослідження. Наукове обґрунтування та розробка гігієнічних заходів для профілактики негативного впливу на організм людини синтетичних барвників, які застосовуються в харчовій промисловості. Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

· розробити методики визначення синтетичних барвників у продуктах харчування (кондитерських виробах і безалкогольних напоях);

· вивчити умови виробництва харчових продуктів (кондитерських виробів і безалкогольних напоїв) з вмістом синтетичних харчових барвників та дослідити вплив на їх стійкість фізичних і хімічних факторів при виробництві ХП та їх зберіганні;

· провести дослідження щодо якісного та кількісного вмісту СХБ у ХП;

· дослідити in vitro поведінку СХБ у біологічних рідинах людини (слина, шлунковий сік, жовч);

· розробити рекомендації щодо зниження негативного впливу СХБ на організм людини;

· впровадити у практику санітарної служби методики визначення синтетичних барвників у продуктах харчування.

Об'єкт дослідження: умови якісного і кількісного визначення СХБ; стабільність СХБ при виробництві і зберіганні ХП та у біологічних рідинах.

Предмет дослідження: синтетичні харчові барвники; харчові продукти (кондитерські вироби, безалкогольні напої) і продовольча сировина; біологічні середовища людини; структура харчування обстежених груп населення.

Методи дослідження: фізико-хімічні, хімічні, гігієнічні, математичні, статистичні, моделювання in vitro.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в результаті проведених досліджень вперше в Україні:

· науково обґрунтовано методичні підходи до якісного і кількісного визначення СХБ у харчових продуктах з використанням методу хроматографії у тонкому шарі (ТШХ) і спектрофотометрії;

· у модельних середовищах отримано нові дані стосовно оптимальних умов і ефективності рідинної і твердофазної екстракції СХБ різних хімічних класів із харчових продуктів, що підтверджено патентом України на винахід № 2000073985;

· визначено особливості метаболізму СХБ різних хімічних класів у біологічних рідинах людини в дослідах in vitro;

· науково обґрунтовано гігієнічні нормативи (МДР) СХБ у харчових продуктах (кондитерських виробах і безалкогольних напоях).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

· удосконалено аналітичну базу для кількісного та якісного визначення органічних сполук (СХБ) під час санітарно-епідеміологічної експертизи ХП та здійснення санепіднагляду;

· новий спосіб підготовки проб харчових продуктів для кількісного визначення синтетичних харчових барвників (підтверджений патентом України на винахід № 2000073985) увійшов до розроблених методичних вказівок - “Методика виконання вимірювань масової частки барвників Е-102, Е-104, Е-110, Е-122, Е-124, Е-132, Е-133, Е-142 в емульсіях та порошкових сумішах спектрофотометричним методом” (МВВ № 081/12-60-00), “Методика виконання вимірювань масової частки барвників Е-102, Е-104, Е-110, Е-122, Е-124, Е-132, Е-133, Е-142 у кондитерських виробах (карамелі, мармеладі, зефірі, вафлях) спектрофотометричним методом” (МВВ № 081/12-59-00), “Методика виконання вимірювань масової концентрації барвників Е-102, Е-104, Е-110, Е-122, Е-124, Е-132, Е-133, Е-142 у безалкогольних напоях спектрофотометричним методом” (МВВ № 081/12-61-00);

· отримано нові дані про вміст СХБ у харчових продуктах;

· отримано нові дані про стабільність СХБ при виробництві та тривалому зберіганні ХП;

· дослідженнями сорбційних властивостей пектину стосовно СХБ показано можливість його застосування для виведення барвників із організму;

· матеріали обґрунтування МДР синтетичних харчових барвників у ХП (безалкогольних напоях і кондитерських виробах) використано при підготовці Постанови МОЗ України № 37 від 27.12. 1999 р. “Про затвердження гігієнічних нормативів харчових добавок у харчових продуктах”.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначено мету, завдання та розроблено програму досліджень, обґрунтовано методологічні принципи та методичні підходи до вирішення поставлених задач, проведено дослідження з усіх напрямків роботи, а також здійснено аналіз, систематизацію і математичну обробку одержаних результатів; оформлено усі розділи дисертаційної роботи, сформульовано висновки та підготовлено методичні рекомендації. Обґрунтовано максимально допустимі рівні СХБ в безалкогольних напоях і кондитерських виробах (виконано спільно з д.м.н., проф. Поповичем М.О.), розроблено метод визначення СХБ в ХП, визначено особливості метаболізму СХБ у біологічних рідинах людини в дослідах in vitro та проведено оцінку можливості впливу СХБ на здоров'я людини. Особистий внесок здобувача становить понад 80 %.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на Міжнародному конгресі з аналітичної хімії (м. Москва, 1997), ІІІ Українсько-польському симпозіумі “Теоретичне і експериментальне вивчення міжповерхневих явищ та їх технологічне застосування” (м. Львів, 1998), науковій конференції, присвяченій 80-річчю НМАПО ім. П.Л. Шупика (м. Київ, 1998), науковій конференції “Актуальные проблемы токсикологии”, присвяченій 75-річчю від дня народження чл.-кор. НАН і АМН України, проф., д. м. н. Ю.С. Кагана (м. Київ, 1999), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Актуальні проблеми профілактичної медицини” (м. Київ, 2000), науково-практичних конференціях “Токсикодермії та алергічні захворювання шкіри” (м. Київ, 2002) та “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (м. Київ, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції “Харчування як фактор формування здоров'я населення” (м. Київ, 2003), науково-технічній конференції “Безпечність продуктів харчування вітчизняного виробництва” (м. Київ, 2003), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання гігієни харчування та безпечності харчових продуктів” (м. Київ, 2004), науково-практичній конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (м. Київ, 2006), семінарі “Міжнародний день здорового травлення” (м. Київ, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 наукову роботу, серед них 11 статей у профільних фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. Публікації виконано самостійно та у співавторстві.

Структура та обсяг роботи. Основний зміст дисертації викладений на 185 сторінках комп'ютерної верстки і складається з вступу, 7 розділів, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел та 6 додатків. Бібліографічний покажчик складається із 251 літературного джерела (120 українських і російських, 131 іноземних авторів). Дисертаційна робота проілюстрована 25 таблицями та 20 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, окреслено елементи наукової новизни одержаних результатів, розкрито практичне значення і наведено дані щодо апробації результатів дисертації та її структуру.

Розділ 1. Синтетичні харчові барвники - додатковий чинник негативного впливу чужорідних речовин на здоров'я людини (огляд літератури). Даний розділ містить аналітичний огляд літератури з проблеми сучасного стану використання синтетичних харчових барвників, які застосовуються у харчовій промисловості для надання відповідного забарвлення харчовим продуктам. Дано токсиколого-гігієнічну характеристику окремих СХБ.

Розділ 2. Об'єкти та методи досліджень. При виконанні роботи для вирішення мети і поставлених завдань було використано сучасний комплекс хімічних, фізико-хімічних, моделювання in vitro, гігієнічних, математичних та статистичних методів досліджень, які проводились поетапно: 1) розробка методу визначення синтетичних барвників у харчових продуктах; 2) визначення фактичного рівня вмісту синтетичних барвників у харчових продуктах; 3) вивчення умов виробництва продуктів харчування, які містять СХБ, та оцінка стану здоров'я працівників харчового підприємства; 4) вивчення особливостей метаболізму СХБ різних хімічних класів у біологічних рідинах людини в дослідах in vitro; 5) оцінка місця підфарбованих СХБ продуктів в структурі харчування і стану здоров'я дітей (основних споживачів забарвлених кондитерських виробів і безалкогольних напоїв) за спеціально розробленими анкетами та даними поглиблених медичних оглядів; 6) вивчення ефективності застосування природних сорбентів для зменшення вмісту СХБ в організмі людини, як складової профілактичних заходів; 7) впровадження в практику санітарно-епідеміологічної служби методик виконання вимірювань масової частки і масової концентрації синтетичних барвників у харчових продуктах.

Програма, методи та обсяг наукових досліджень наведені на рис. 1 та у табл. 1.

За результатами проведених досліджень метод хроматографії у тонкому шарі (ТШХ) запропоновано для якісного визначення СХБ у харчових продуктах, а для вимірювання їх масової концентрації у досліджуваних розчинах - спектрофотометричний метод, за умови застосування для підготовки проб модифікованого оксиду алюмінію. Як елюенти (рухомі фази) досліджено 12 систем розчинників, які містили ацетон, ацетонітрил, етилацетат, метанол, етанол, пропанол-1, пропанол-2, бутанол-1, ізоаміловий спирт, бензол, толуол, а також дистильовану воду та аміак у різних співвідношеннях компонентів суміші. У процесі виконання досліджень використано платівки для тонкошарової хроматографії: “Silufol UV 254” та “Alufol R” (“Kavalier”, Чехія), “Kieselgel 60 F 254” та “Aluminiumoxid F 254” (“Merck”, Німеччина), “Sorbfil-ПТСХ-АФ-В-УФ” (ПКБ “Пластмаш”, РФ).

Розроблений і використаний в подальших дослідженнях метод визначення синтетичних барвників у харчових продуктах базується на вилученні СХБ з досліджуваного об'єкту шляхом застосування оксиду алюмінію.

Для вивчення впливу на СХБ фізичних і хімічних факторів, що мають місце у процесах виробництва та зберігання харчових продуктів, було використано модельні розчини СХБ та продукти харчування, що містять досліджувані синтетичні барвники, а для вивчення in vitro метаболізму СХБ в організмі людини - біологічні рідини практично здорових людей (шлунковий сік, слину, жовч).

З метою дослідження процесів сорбції СХБ природними сорбентами використано пектинові таблетки виробництва ТОВ “Сума технологій” (м. Київ) та целюлозу мікрокристалічну МКЦ (“Евалар”, РФ).

Аналіз фактичного харчування дітей шкільного віку та жінок - працівників підприємства харчової галузі проведено за допомогою анкетно-опитувального методу по спеціально розробленим анкетам, які містили питання щодо вживання підфарбованих продуктів та їх кількості.

Вивчення стану здоров'я працюючих здійснювали шляхом аналізу результатів медичних оглядів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 1

Методи та обсяг досліджень

Методи досліджень

Кількість досліджень

Розробка методу визначення синтетичних барвників у харчових продуктах

Хроматографічний (ТШХ)

435

Спектрофотометричний

1059

Підготовка проб з застосуванням процесу рідинної екстракції

54

Підготовка проб з застосуванням процесу твердофазної екстракції

813

Визначення фактичного рівня вмісту синтетичних барвників у харчових продуктах

Хроматографічним методом (ТШХ)

846

Спектрофотометричним методом

714

Кількість досліджених проб

1560

Вивчення впливу на СХБ фізико-хімічних факторів, які мають місце в процесі виробництва та зберігання харчових продуктів

Хроматографічним методом (ТШХ)

45

Спектрофотометричним методом

225

Кількість досліджених модельних проб

240

Вивчення стану здоров'я працівників підприємства харчової промисловості

Анкетування (кількість анкет)

59

Захворюваність за даними медичних оглядів

208

Вивчення in vitro метаболізму СХБ в організмі людини
на різних етапах процесу травлення

Хроматографічним методом (ТШХ)

88

Спектрофотометричним методом

480

Кількість досліджених модельних проб

480

Оцінка фактичного стану харчування дітей і їх здоров'я

Анкетування (кількість анкет)

158

Захворюваність за даними медичних оглядів

107

Вивчення ефективності застосування природних сорбентів для зменшення вмісту СХБ в організмі людини (in vitro, спектрофотометричним методом)

Мікрокристалічна целюлоза (кількість досліджених модельних проб)

42

Пектинові таблетки (кількість досліджених модельних проб)

42

Розділ 3. Методичні підходи до визначення синтетичних барвників у харчових продуктах. Дано оцінку методів дослідження СХБ у харчових продуктах та інших об'єктах. Показано, що визначення СХБ у харчових продуктах ускладнюється моральною застарілістю методик, які застосовувалися для аналізу ХП 20 - 25 років тому, а матеріально-технічна база санітарно-епідеміологічних станцій не завжди дозволяє застосувати сучасні методи визначення барвників, які були розроблені за кордоном і модифіковані в Україні. Тому за критерієм доступності для лабораторій санепідстанцій України здобувачем рекомендовано методи ТШХ і спектрофотометрії.

Визначення СХБ у харчових продуктах необхідно проводити у два етапи: якісне і кількісне. Якісне визначення барвників методом ТШХ є необхідним етапом у процесі дослідження ХП, які містять невідомі барвники. Використання двох систем розчинників та двох типів платівок дає змогу відрізнити дозволені до використання в харчовій промисловості України барвники від недозволених та інших синтетичних водорозчинних барвників, у тому числі і нехарчових. Приклади розділення сумішей СХБ наведені у табл. 2.

Таблиця 2

Приклади розділення сумішей СХБ у різних рухомих фазах

№№ суміші СХБ

Якісний склад суміші СХБ

Значення Rf СХБ у рухомій фазі

бутанол-1 - етиловий спирт - вода дистил. (5+1+2, об.+об.+об.)

пропанол-2 - аміак водний з масовою часткою 25 % - вода дистил. (7+1+1, об.+об.+об.)

1

Тартразин, Е-102

0,12±0,01

0,38±0,01

“Сонячний захід” жовтий, Е-110

0,30±0,01

0,48±0,01

Кармазин, Е-122

0,37±0,01

0,44±0,01

2

Тартразин, Е-102

0,13±0,01

0,37±0,01

“Сонячний захід” жовтий, Е-110

0,29±0,01

0,48±0,01

Понсо 4R, Е-124

0,18±0,01

0,39±0,01

3

Тартразин, Е-102

0,13±0,01

0,38±0,01

Індигокармін, Е-132

0,26±0,01

0,47±0,01

4

Кармазин, Е-122

0,37±0,01

0,44±0,01

Діамантовий блакитний, Е-133

0,22±0,01

0,41±0,01

5

Хіноліновий жовтий, Е-104

0,29±0,01

0,43±0,01

Діамантовий блакитний, Е-133

0,22±0,01

0,41±0,01

6

Тартразин, Е-102

0,13±0,01

0,38±0,01

Діамантовий блакитний, Е-133

0,22±0,01

0,41±0,01

Кількісне визначення СХБ спектрофотометричним методом потребує удосконалення пробопідготовки внаслідок поширеного застосування у харчовій промисловості сумішей СХБ.

Запропонований спосіб підготовки проб ХП, що містять СХБ різних хімічних класів (адсорбція барвника модифікованим оксидом алюмінію з подальшою десорбцією розчином аміаку), дозволяє здійснити ефективне очищення і концентрування проби, а додаткові способи спрямовані на підвищення вибірковості вилучення барвників із ХП. Попередня модифікація оксиду алюмінію дала можливість одержати сорбент з такими сорбційними властивостями, що дає змогу використовувати його не тільки для якісного, але і для кількісного аналізу вмісту СХБ. Результати досліджень сорбції СХБ модифікованим оксидом алюмінію за різних значень показника рН наведені у табл. 3.

Таблиця 3

Ступінь сорбції СХБ модифікованим оксидом алюмінію за різних значень показника рН (n = 3, Р = 0,95)

Назва барвника	Індекс Е	Клас барвника	Ступінь сорбції, %
			рН 6	рН 4	рН 8
Тартразин	Е-102	азобарвник	93,4±1,2	93,8±0,5	0,1±0,1
“Сонячний захід” жовтий	Е-110	азобарвник	96,9±0,2	97,3±0,3	1,0±0,3
Кармазин	Е-122	азобарвник	98,6±0,3	99,0±0,3	0,5±0,2
Понсо 4R	Е-124	азобарвник	98,0±0,2	97,5±0,3	0,6±0,6
Хіноліновий жовтий	Е-104	хінофтало-новий	99,2±0,2	99,2±0,1	2,2±0,7
Індигокармін	Е-132	індигоїдний	98,5±0,4	99,2±0,2	4,4±0,4
Діамантовий блакитний	Е-133	трифеніл-метановий	96,5±0,2	94,5±0,3	7,3±0,5
Зелений S	Е-142	трифеніл-метановий	94,1±0,3*	39,1±0,3	10,2±0,5

Із даних, поданих у табл. 3, видно, що ступінь сорбції СХБ модифікованим оксидом алюмінію при рН 4 і рН 6 суттєво вищий, ніж у лужному середовищі (рН 8), тому в подальших дослідженнях використано середовище з рН 6.

Для проведення кількісного аналізу багатокомпонентної суміші барвників використано принцип адитивності К. Фірордта.

Розділ 4. Визначення вмісту синтетичних барвників у харчових продуктах. За результатами досліджень максимальні рівні СХБ виявлено у кондитерських виробах - тартразин (до 695,7±104,4 мг/кг), “сонячний захід” жовтий (до 600,5±90,1 мг/кг), кармазин (до 372,7±55,9 мг/кг), понсо 4R (до 258,9±38,8 мг/кг), хіноліновий жовтий (до 427,0±64,1 мг/кг), індигокармін (до 100,4±15,1 мг/кг), діамантовий блакитний (до 97,1±14,6 мг/кг) та у безалкогольних напоях - кармазин (до 57,98,7 мг/дмі). Частоту виявлення СХБ у досліджених харчових продуктах показано на рис. 2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досить рідко для підфарбовування окремих продуктів харчування використовують СХБ зелений S (розчинні напої, карамель - до 7,6±1,1 мг/кг), хіноліновий жовтий (кондитерські вироби - до 427,0±64,1 мг/кг), Allura Red AC (соковмісна продукція - до 156,2±23,4 мг/дмі). Виявлено також ряд барвників (амарант, діамантовий чорний PN, еритрозин), які не дозволені до використання в Україні згідно з існуючим санітарним законодавством.

Дослідження кількісного вмісту синтетичних барвників показали, що перевищення максимально допустимого рівня СХБ в 1,5 - 10 разів має місце як у вітчизняній продукції, так і в ХП іноземних виробників. Відповідними розрахунками показано, що максимально можливе надходження синтетичних харчових барвників кармазину і понсо 4R протягом доби в організм людини, може перевищувати допустимі рівні у 3,45 і 10,07 разів відповідно (табл. 4).

Таблиця 4

Розрахункове максимально можливе надходження синтетичних барвників протягом доби в організм людини (мг)

Синтетичний барвник, індекс Е	Розрахункове максимально можливе надходження СХБ, мг	Допустиме надходження (за даними ВООЗ), мг	Ступінь перевищення допустимих рівнів
	Безалко-гольні напої	Конди-терські вироби	Всього
Тартразин, Е-102	14,6	139,1	153,7	450,0	0,34
“Сонячний захід” жовтий, Е-110	17,9	120,1	138,0	150,0	0,92
Кармазин, Е-122	29,0	74,5	103,5	30,0	3,45
Понсо 4R, Е-124	23,8	51,8	75,5	7,5	10,07
Хіноліновий жовтий, Е-104	0,7	85,4	86,1	600,0	0,14
Індигокармін, Е-132	-	20,1	20,1	300,0	0,07
Діамантовий блакитний, Е-133	0,8	19,4	20,2	750,0	0,03

Для проведення в Україні ефективного санітарно-гігієнічного нагляду за безпечним використанням харчових добавок рекомендується впровадження в роботу СЕС дворівневого контролю за вмістом СХБ у ХП, який включає якісне визначення - на рівні районних СЕС і кількісне - на рівні міських і обласних санепідемстанцій, зі здійсненням моніторингу за виробництвом, ввезенням та реалізацією ХП на всій території нашої держави.

Розділ 5. Вивчення можливості утворення шкідливих речовин із синтетичних барвників при виробництві та зберіганні харчових продуктів.

Відомо, що у виробництві безалкогольних напоїв і кондитерських виробів мають місце складні фізико-хімічні процеси, які можуть впливати на стабільність СХБ, що використовуються для підфарбовування продуктів харчування.

Результати дослідження свідчать, що за умов дотримання затверджених технологічних інструкцій та рецептур і наявності якісного та своєчасного технологічного контролю деструкція синтетичних харчових барвників не відбувається. Внаслідок неналежного пакування та зберігання харчові продукти з вмістом СХБ, особливо ті, що мають високу гігроскопічність, здатні зазнавати мікробного забруднення, що, у свою чергу, призводить до деструкції синтетичних барвників з утворенням відповідних сполук амінів, які при надходженні в організм можуть стати чинником несприятливого впливу на людину. Також є небажаним підфарбовування СХБ тих харчових продуктів, які містять ферменти, оскільки це може призвести до деструкції барвників.

Розділ 6. Метаболізм синтетичних барвників в організмі людини.

Запропоновано модель для вивчення метаболізму харчових барвників в біологічних рідинах організму людини (слина, шлунковий сік, жовч) іn vitro. Установлено, що більшість досліджуваних барвників зазнають значних змін в результаті контакту з біологічними рідинами, зокрема зі слиною та жовчю. Установлено, що перетворення СХБ розпочинається в перші хвилини і години при контакті з людиною, яка споживає харчовий продукт, що має значення для оцінки ступеня небезпечності кожного з барвників і доцільності використання їх у виробництві ХП. Найнебезпечнішими можна вважати азобарвники (окрім тартразину), які під час тривалого контакту зі слиною руйнуються з утворенням сполук амінів та похідних гідроксиламіну, що можуть швидко надходити в кров. В незначній кількості аміни виявлено під час досліджень слини з барвниками понсо 4R (1-аміно-2-нафтол-6,8-дисульфокислота і 1-амінонафтил-4-сульфокислота) та жовтим “сонячний захід” (сульфанілова кислота і 1-аміно-2-нафтол-6-сульфокислота). За умови присутності нітритів у шлунково-кишковому тракті людини існує цілком реальна небезпека утворення із метаболітів азобарвників N-нітрозамінів. Установлено необхідність і можливість зменшення негативного впливу СХБ на організм людини шляхом зниження їх концентрації у харчових продуктах, зокрема, у тих виробах, які тривалий час можуть знаходитися в порожнині рота (льодяники, жувальні цукерки тощо).

Розділ 7. Обґрунтування заходів профілактики негативного впливу синтетичних барвників на організм людини. Відзначено, що синтетичні харчові барвники є потенційно небезпечним чинником порушення стану здоров'я людини.

Оцінка рівня захворюваності і проведене опитування школярів та працівників заводу “Росинка” щодо фактичного споживання харчових продуктів, які містять СХБ, не свідчать про прямий зв'язок між вживанням таких продуктів і погіршенням стану здоров'я у дорослих та дітей, але в умовах складної екологічної ситуації синтетичні барвники в ХП є тим додатковим чинником, який може збільшити несприятливе навантаження на організм людини. Рекомендовано впровадження засобів індивідуальної профілактики, які могли б зменшити дію СХБ і збільшити внутрішній ресурс організму людини

Як індивідуальний засіб профілактики несприятливої дії СХБ запропоновано вживання пектинів, що мають широкий спектр активності стосовно виведення шкідливих речовин із організму і здатні сприяти покращенню здоров'я населення. Введення пектинів у продукти харчування не потребує значних змін у технологічних режимах та відповідного фінансування, але одночасно буде сприяти отриманню спеціальних продуктів харчування.

Науково обґрунтовано гігієнічні нормативи (МДР) СХБ у харчових продуктах (кондитерських виробах і безалкогольних напоях).

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень та наукового аналізу даних літератури установлено, що за умови дотримання гігієнічних нормативів і регламентів, належного санітарно-епідеміологічного контролю, застосування синтетичних харчових барвників (СХБ) у технологічних процесах виготовлення харчових продуктів (ХП) може бути безпечним для населення України.

1. Доведено, що при гігієнічній оцінці харчових продуктів на вміст синтетичних барвників, у тому числі і недозволених до використання в ХП, першим і обов'язковим етапом досліджень є якісне визначення СХБ. Запропоновано новий спосіб підготовки проб ХП, які містять СХБ різних хімічних класів (адсорбція барвника модифікованим оксидом алюмінію з подальшою десорбцією розчином аміаку), що дозволяє здійснити ефективне очищення і концентрування проби. В результаті попередньої модифікації оксиду алюмінію одержано сорбент з такими сорбційними властивостями, що дає змогу використовувати його не тільки для якісного, але і для кількісного аналізу вмісту СХБ у ХП. Найменша межа визначення СХБ у безалкогольних напоях складає 0,5 мг/дмі; у кондитерських виробах - 1,0 мг/кг; емульсіях і порошкових сумішах - 0,01 %; відносна похибка не перевищує 15 %.

2. На підставі пілотних досліджень кондитерських виробів виявлено перевищення установлених в Україні максимально допустимих рівнів СХБ: тартразину - в 13,9 разів (695,7±104,4 мг/кг), “сонячного заходу” жовтого - в 12 (600,5±90,1 мг/кг), кармазину - в 7,4 (372,7±55,9 мг/кг), понсо 4R - в 5,2 (258,9±38,8 мг/кг), хінолінового жовтого - в 2,1 (427,0±64,1 мг/кг), індигокарміну - в 2 рази (100,4±15,1 мг/кг). У безалкогольних напоях максимальний вміст кармазину становить 57,98,7 мг/дмі, що у 1,2 рази перевищує МДР.

3. Відповідними розрахунками показано, що за умов традиційного харчування максимальне добове надходження з харчовими продуктами (льодяники, вафлі, цукерки желатинові) синтетичних барвників кармазину і понсо 4R може перевищувати допустимі рівні у 3,45 і 10,07 разів відповідно, що обумовлює необхідність постійного гігієнічного контролю за їх застосуванням.

4. Установлено, що за умов дотримання затверджених технологічних інструкцій та рецептур і наявності якісного і своєчасного технологічного контролю деструкція синтетичних харчових барвників не відбувається.

5. У дослідах in vitro отримано нові дані про стабільність СХБ у біологічних рідинах - слині, жовчі, шлунковому соку, що має значення для оцінки поведінки барвників у перші хвилини і години після надходження в організм людини, яка споживає харчовий продукт, та, в свою чергу, для оцінки ступеня небезпечності кожного з барвників і доцільності використання їх у виробництві ХП. Найнебезпечнішими для організму людини можна вважати азобарвники, що в результаті перетворення здатні утворювати похідні гідроксиламіну та сполуки амінів, які у присутності нітритів можуть утворювати відомі своєю токсичністю N-нітрозаміни.

6. Науково обґрунтовано МДР синтетичних харчових барвників: тартразину (30 мг/дмі у безалкогольних напоях і 50 мг/кг у кондитерських виробах), хінолінового жовтого (30 мг/дмі у безалкогольних напоях і 75 мг/кг у кондитерських виробах), “сонячного заходу” жовтого (15 мг/кг у кондитерських виробах), кармазину (40 мг/дмі у безалкогольних напоях і 50 мг/кг у кондитерських виробах), понсо 4R (10 мг/дмі у безалкогольних напоях і 15 мг/кг у кондитерських виробах), індигокарміну (50 мг/кг у кондитерських виробах), діамантового блакитного FCF (15 мг/дмі у безалкогольних напоях і кондитерських виробах), які затверджені МОЗ України

7. Для здійснення ефективного санітарно-гігієнічного нагляду за безпечним використанням харчових добавок рекомендується впровадження в роботу СЕС дворівневого контролю за вмістом СХБ у ХП, який включає якісне визначення - на рівні районних СЕС і кількісне - на рівні міських і обласних санепідемстанцій, зі здійсненням моніторингу за виробництвом, ввезенням та реалізацією ХП з вмістом синтетичних харчових барвників на всій території України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях за переліком ВАК України

1. Мельниченко Т.И. Принципы извлечения красителей из пищевых продуктов / Т.И. Мельниченко // Зб. науков. праць співр. КМАПО. - К. : КМАПО, 1997. - С. 423-424.

2. Мельниченко Т.І. Визначення фактичного рівня вмісту синтетичних барвників у харчових продуктах / Т.І. Мельниченко // Зб. науков. праць співр. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К. : КМАПО ім. П.Л. Шупика, 1998. - Вип. 7, кн. 2. - С.777-781.

3. Попович Н.А. К вопросу гигиенической регламентации синтетических красителей в пищевых продуктах / Н.А. Попович, С.Е. Катаева, Т.И. Мельниченко // Довкілля та здоров'я. - 1999. - № 1 - С. 33-37. (Експериментальні дослідження, збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка статті до друку).

4. Мельниченко Т.І. Вибір оптимальних умов для виділення синтетичних барвників з харчових продуктів / Т.І. Мельниченко // Зб. науков. праць співр. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К. : КМАПО ім. П.Л. Шупика, 1999. - Вип. 8, кн. 1. - С. 540-545.

5. Попович Н.А. К оценке опасности применения синтетических пищевых красителей / Н.А. Попович, С.Е. Катаева, Т.И. Мельниченко // Современные проблемы токсикологии. - 2000. - № 2. - С. 33-39. (Експериментальні дослідження, збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка статті до друку).

6. Попович М.О. Вивчення стабільності синтетичних харчових барвників в біологічних рідинах in vitro / М.О. Попович, Т.І. Мельниченко, Т.Л. Сакун // Зб. науков. праць співр. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К. : КМАПО ім. П.Л. Шупика, 2000. - Вип. 9, кн. 2. - С. 844-853. (Експериментальні дослідження, обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка статті до друку).

7. Мельниченко Т.І. До питання визначення синтетичних барвників у харчових продуктах / Т.І. Мельниченко // Современные проблемы токсикологии. - 2000. - № 5. - С. 33-36.

8. Мельниченко Т.І. Гігієнічні аспекти застосування барвників у харчовій промисловості / Т.І. Мельниченко // Зб. наук. праць “Гігієна населених місць”. - К. : ІГМЕ ім. О.М. Марзєєва, 2003. - Вип. 42. - С. 433-438.

9. Харчування і екологія / І.П. Козярін, О.П. Івахно, Л.М. Коломієць, Т.І. Мельниченко // Зб. наук. праць співр. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К. : КМАПО ім. П.Л. Шупика, 2005. - Вип. 14, кн. 1. - С. 645-649. (Збір даних, підготовка роботи до друку).

10. Мельниченко Т.І. Синтетичні барвники і сучасне виробництво харчових продуктів: проблеми безпеки / Т.І. Мельниченко // Зб. наук. праць співр. НМАПО ім. П.Л. Шупика. - К. : НМАПО ім. П.Л. Шупика, 2007. - Вип. 16, кн. 4. - С. 707-719.

11. Козярін І.П. Профілактичні заходи - необхідна умова безпечного застосування синтетичних харчових барвників / І.П. Козярін, О.П. Івахно, Т.І. Мельниченко // Зб. наук. праць співр. НМАПО ім. П.Л. Шупика. - К. : НМАПО ім. П.Л. Шупика, 2008. - Вип. 17, кн. 2. - С. 402-415. (Ідея роботи, експериментальні дослідження, збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка роботи до друку).

Публікації в інших наукових виданнях

12. Kataeva S.E. Sample prepare of food products for dyestuffs determination / S.E. Kataeva, T.I. Melnichenko // Abstr. Int. Congr. Anal. Chem. (Moscow, June 15-21, 1997). - Moscow, 1997. - Vol. 2. - P. R-6. (Експериментальні дослідження, збір та обробка матеріалу, підготовка роботи до друку).

13. Мельниченко Т.І. Барвники в продуктах харчування - необхідність чи примха цивілізації? / Т.І. Мельниченко // Токсикодермії та алергічні захворювання шкіри : зб. тез доповідей науково-практ. конфер. (Київ, 26-27 березня 2002 р.). - К., 2002. - С. 46-48.

14. Мельниченко Т.І. Визначення синтетичних барвників у продуктах харчування. Спосіб підготовки проби / Т.І. Мельниченко // Журнал хроматографічного товариства - 2003. - № 2. - С. 4-15.

15. Козярін І.П. До питання застосування синтетичних барвників у харчовій промисловості та їх визначення / І.П. Козярін, Т.І. Мельниченко // Безпечність продуктів харчування вітчизняного виробництва : матеріали наук. - техніч. конф. (Київ, 27 листопада 2003 р.). - К., 2003. - С. 68-70. (Обробка і узагальнення результатів експериментальних досліджень, підготовка роботи до друку).

16. Козярін І. П. Гігієнічні аспекти застосування барвників / І.П. Козярін, Т.І. Мельниченко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України : зб. матеріалів науково-практ. конфер. (Київ, 24 - 25 квітня 2003 р.). - К. : ІГМЕ ім. О.М. Марзєєва, 2003. - С. 37-39. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка роботи до друку).

17. Козярін І. П. Підвищення ефективності санітарного нагляду за якістю продуктів харчування, що містять синтетичні барвники / І.П. Козярін, Т.І. Мельниченко // Харчування як фактор формування здоров'я населення : зб. тез доповідей Міжнародної науково-практ. конфер. (Київ, 15 - 16 травня 2003 р.). - К. : ІГМЕ ім. О.М. Марзєєва, 2003. - С. 51-52. (Ідея роботи, обробка і узагальнення результатів експериментальних досліджень, підготовка роботи до друку).

18. Мельниченко Т.І. Роль синтетичних барвників у харчуванні людини / Т.І. Мельниченко // Зб. наук. праць Української ВМА [“Проблеми військової охорони здоров'я”]. - К., 2006. - Вип. 16. - С. 57-66.

19. Козярін І.П. Впровадження в практику санепідслужби методик визначення синтетичних барвників у харчових продуктах: питання і відповіді / І.П. Козярін, Т.І. Мельниченко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України : зб. матеріалів науково-практ. конфер. (Київ, 7 - 8 вересня 2006 р.). - К. : ІГМЕ ім. О.М. Марзєєва, 2006. - С. 164-165. (Ідея роботи, збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка роботи до друку).

20. Деклараційний патент на винахід 38452 А UA, МКВ:A23 G 1/00; A23 L 1/00; С12F3/00. Спосіб підготовки проби харчових продуктів для кількісного визначення синтетичних харчових барвників / Мельниченко Т.І., Попович М.О., Катаєва С.Є. (Україна). - №2000073985 ; заявлено 05.07.2000 ; опубл. 15.05.2001, Бюл. №4. - 2 с. (Експериментальні дослідження, збір та обробка матеріалу, підготовка матеріалів до подання).

21. Метод визначення синтетичних харчових барвників у продуктах харчування та харчовій сировині: Інформаційний лист № 105-2006 / Попович М.О., Мельниченко Т.І., Катаєва С.Є., Козярін І.П. - К.: Укрмедпатентінформ, 2006. - 2 с. (Експериментальні дослідження, збір та обробка матеріалу, підготовка до друку).

АНОТАЦІЯ

Мельниченко Т.І. Гігієнічні аспекти застосування синтетичних барвників у харчовій промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - Державна установа “Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН України”. - Київ, 2009. синтетичний барвник харчовий санітарний

Роботу присвячено дослідженню гігієнічних аспектів застосування синтетичних харчових барвників (СХБ) у харчовій промисловості, розробленню методів визначення їх вмісту у харчових продуктах, виявленню чинників зменшення негативного впливу синтетичних барвників на організм людини та визначенню відповідних заходів профілактики.

У дисертаційному дослідженні вперше у вітчизняній науці: науково обґрунтовано методичні підходи до якісного і кількісного визначення СХБ у харчових продуктах з використанням методу хроматографії у тонкому шарі (ТШХ) і спектрофотометрії; у модельних середовищах отримано нові дані стосовно оптимальних умов і ефективності рідинної і твердофазної екстракції СХБ різних хімічних класів із харчових продуктів, що підтверджено патентом України на винахід № 2000073985; визначено особливості метаболізму СХБ різних хімічних класів у біологічних рідинах в дослідах in vitro; науково обґрунтовано гігієнічні нормативи (МДР) СХБ у харчових продуктах (кондитерських виробах і безалкогольних напоях), матеріали обґрунтування використані при підготовці Постанови МОЗ України № 37 від 27.12. 1999 р. “Про затвердження гігієнічних нормативів харчових добавок у харчових продуктах”.

На основі проведених досліджень сформульовано ряд практичних рекомендацій. Зокрема, запропоновано методики виконання вимірювань масової частки синтетичних харчових барвників в емульсіях, порошкових сумішах, кондитерських виробах та масової концентрації синтетичних харчових барвників у безалкогольних напоях спектрофотометричним методом і впроваджені в практику охорони здоров'я. З метою здійснення в Україні ефективного санітарно-гігієнічного нагляду за вмістом цих барвників у продуктах харчування запропоновано впровадити у роботу санепідемстанцій дворівневий контроль: якісне визначення - на рівні районних і кількісне - на рівні міських і обласних санепідемстанцій. Для одержання повної інформації про наявність та кількість синтетичних барвників у харчових продуктах доцільним було б введення моніторингу за виробництвом, ввезенням та реалізацією останніх на усій території України.

Ключові слова: синтетичні харчові барвники, харчові продукти, харчова промисловість, безалкогольні напої, кондитерські вироби, здоров'я людини, діти.

Мельниченко Т.И. Гигиенические аспекты применения синтетических красителей в пищевой промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология. - Государственное учреждение “Институт гигиены и медицинской экологии имени А.Н. Марзеева АМН Украины”. - Киев, 2009.

Значимость диссертационного исследования определяется как существенным расширением санкционированного применения синтетических пищевых красителей при производстве продуктов питания, так и активизацией применения запрещенных к использованию красителей, а также ввозом из-за рубежа пищевых товаров, произведенных с использованием таких красителей.

Работа посвящена изучению гигиенических аспектов применения синтетических красителей в пищевой промышленности, разработке методов определения их содержания в продуктах питания, выявлению факторов уменьшения отрицательного воздействия синтетических красителей на организм человека и определению соответствующих мер профилактики.

В диссертации определены особенности применения синтетических пищевых красителей в пищевой промышленности. Показано, что в реальных условиях современного производства пищевых продуктов применение синтетических красителей является необходимостью, обусловленной использованием новых технологических процессов. Установлено, что при условии соблюдения утвержденных технологических инструкций и рецептур, а также при наличии надлежащего и своевременного технологического контроля деструкция синтетических пищевых красителей с образованием токсичных веществ не происходит.

Диссертантом предложено достаточно эффективную и адекватную материально-техническим возможностям отечественных санэпидстанций методику определения наличия синтетических красителей в продуктах питания. Качественное определение синтетических красителей методом хроматографии в тонком слое является обязательным этапом процесса исследования продуктов питания на содержание неизвестных красителей. Предложенный способ подготовки проб пищевых продуктов, которые содержат красители различных химических классов (адсорбция красителя модифицированным оксидом алюминия с дальнейшей десорбцией раствором аммиака), позволяет осуществить не только качественное, но и количественное определение синтетических красителей в пищевых продуктах.

Получены новые данные относительно стабильности синтетических пищевых красителей разных классов в биологических средах человека (слюне, желчи, желудочном соке), что имеет значение для оценки поведения красителей в первые минуты и часы после поступления в организм человека, который потребляет пищевой продукт, и, в свою очередь для оценки степени опасности каждого из красителей и целесообразности использования их в производстве пищевых продуктов. Самыми опасными для человека можно считать азокрасители, из которых могут образовываться производные гидроксиламина и ароматические амины, которые в присутствии нитритов могут превращаться в N-нитрозамины. На основании результатов проведенных исследований как профилактическое средство для предотвращения негативного влияния красителей на организм человека предложены пектиносодержащие препараты.

Научно обоснованы максимально допустимые уровни синтетических пищевых красителей в пищевых продуктах (кондитерских изделиях и безалкогольных напитках).

На основе проведенных исследований предложены методики проведения измерений массовой доли синтетических пищевых красителей в эмульсиях, порошковых смесях, кондитерских изделиях и массовой концентрации синтетических пищевых красителей в безалкогольных напитках спектрофотометрическим методом, которые внедрены в практику работы контрольных лабораторий санэпидемстанций.

Ключевые слова: синтетические пищевые красители, пищевые продукты, пищевая промышленность, безалкогольные напитки, кондитерские изделия, здоровье человека, дети.

Melnichenko T.I. Hygienical aspects of application of synthetic dyes in food retail industry. - Manuscript.

Thesis for a degree of a Candidate of Biological Sciences on the speciality 14.02.01 - Hygiene and occupational pathology. - State Foundation “O.M. Marzeyev Institute for Hygiene and Medical Ecology of Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kyiv, 2009.

Work is devoted to research of hygienically aspects of application of synthetic food dyes in food retail industry, to development of methods of determination of their maintenance in food products, exposure of factors of diminishing of the negative influencing of synthetic dyes on the organism of man and determination of the proper measures of prophylaxis.

In dissertation research first in domestic science: scientifically grounded methodical approaches to high-quality and quantitative determination of synthetic food dyes in food products with the use of method of thin-layer chromatography and spectrophotometry; in models environments new information is got in relation to optimum terms and efficiency of liquid and hard-phase extraction of synthetic food dyes different chemical classes from food products, that it is confirmed by the patent of Ukraine about the invention № 2000073985; certainly features of metabolism of synthetic food dyes different chemical classes in biological liquids in the experiments of in vitro; scientifically grounded hygienical norms (maximally possible levels) of synthetic food dyes in food products (pastries wares and soft drinks), materials the ground Decisions of ministry of health protection Ukraine used for preparation № 37 from 27.12. 1999 “About claim of hygienical norms of food additions in food products”.

On the basis of the conducted researches the row of practical recommendations is formulated. In particular, the methods of implementation of measuring of mass particle of synthetic food dyes are offered in emulsions, powder-like mixtures pastries wares and mass concentration of synthetic food dyes in soft drinks by a spectrophotometric method and inculcated in practice of health protection. With the purpose of realization in Ukraine of effective sanitary-hygienic supervision after maintenance of these dyes in food stuffs it is offered to inculcate in work of sanitary-epidemiology station two-tier control: high-quality determination - at level district and quantitative - at the level of city and regional sanitary-epidemiology station. For the receipt of complete information about a presence and amount of synthetic dyes in food products introduction of monitoring would be expedient after production, import and realization of the last on all territory of Ukraine.

Key words: synthetic food dyes, food products, food retail industry, soft drinks, pastries wares health of man, children.

Размещено на Allbest.ru

...

автореферат "Гігієнічні аспекти застосування синтетичних барвників у харчовій промисловості" скачать

Подобные документы

Системи управління безпечністю харчової продукції
Огляд вимог до системи керування безпекою продуктів харчування. Результати сертифікаційних іспитів молочної продукції. Порядок розробки і впровадження системи керування безпекою харчових продуктів. Техніко-економічне обґрунтування науково-дослідної роботи

дипломная работа [252,7 K], добавлен 14.03.2009
Вплив неякісних продуктів на здоров’я уманчан
Які продукти вважаються неякісними. Сучасне чинне законодавство стосовно контролю якості продуктів харчування. Хвороби людини, які викликає вживання неякісних продуктів. Вплив неякісного харчування на здоров’я жителів м. Умань та Уманського району.

курсовая работа [773,7 K], добавлен 29.07.2016
Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці
Визначення міри впливу на організм людини фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників виробничого середовища. Оцінка санітарно-гігієнічних умов праці. Розробка гігієнічних нормативів та вимог до виробництв, гігієнічна паспортизація.

реферат [16,4 K], добавлен 21.06.2015
Санітарна оцінка підприємств громадського харчування
Зміст та сфера застосування Стандарту санітарної оцінки підприємств громадського харчування. Нормативні посилання, що містяться в Стандарті. Санітарні вимоги до території, водопостачання та каналізації, мікроклімату приміщень, опалювання, освітлення.

курсовая работа [78,4 K], добавлен 05.11.2010
Вплив негативних факторів на здоров'я людини
Опис негативного впливу на організм людини вібрацій, шуму, електромагнітного поля, іонізуючого випромінювання, електричного струму (термічна, електролітична, механічна, біологічна дія) та хімічних речовин (мутагенний вплив на репродуктивну функцію).

контрольная работа [39,0 K], добавлен 18.05.2010
Еколого-гігієнічне обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів
Гігієнічні нормативи та регламенти безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів для мінімізації ризику їх шкідливого впливу на здоров’я населення та працюючих і попередження забруднення об’єктів навколишнього середовища.

автореферат [55,6 K], добавлен 11.04.2009
Вплив фізичних факторів на здоров'я людини
Основні аспекти тривалої роботи за комп'ютером та його вплив на здоров'я людини. Сприятлива дія ультрафіолетового випромінювання на організм та небезпека передозування для шкіри, очей, імунної системи. Надмірне шумове навантаження та працездатність.

реферат [25,0 K], добавлен 22.04.2011
Теоретико-концептуальні аспекти раціонального харчування
Сутність поняття "екотрофологія". Переїдання та недоїдання та їх наслідки. Загальнобіологічні аспекти екології харчування. Енерговитрати та стратегії їх поповнення. Харчування людини у "традиційних" суспільствах. Соціально-економічні зміни у харчуванні.

курсовая работа [1,3 M], добавлен 28.11.2010
Забруднення харчових продуктів нітратами, нітритами та нітрозоаміном
Поняття, характеристика нітратів, нітритів, нітрозоаміну. Небезпека нітратів та його похідних для людини. Сільгосппродукція з нітратами. Проблема забруднення сільськогосподарської продукції. Про якість товарної частки урожаю сільськогосподарських культур.

контрольная работа [20,7 K], добавлен 27.10.2008
Біологічне забруднення харчових продуктів і продовольчої сировини
Нормативно-законодавча основа безпечності харчової продукції в Україні. Забруднення продовольчих товарів тваринного походження антибіотиками, гормональними препаратами та токсичними метаболітами пліснявих грибів - мікотоксинами, допустима концентрація.

реферат [38,3 K], добавлен 15.12.2010
Стійкість роботи промислових об`єктів у надзвичайній ситуації
Вимоги щодо забудови міст, проектування і будівництва комунальних систем, енергетичних об'єктів та підприємств транспорту. Оцінка впливу вражаючих факторів надзвичайної ситуації і ударної хвилі на об'єкти господарювання. Визначення стійкості споруди.

курсовая работа [52,1 K], добавлен 25.10.2010
Охорона праці в хімічній промисловості
Гігієна праці і виробнича санітарія в хімічній промисловості. Токсичність хімічних речовин та отрут, засоби індивідуального захисту. Вибухова та пожежна небезпека, безпека праці в хімічних лабораторіях. Вимоги безпеки при проведенні ремонтних робіт.

реферат [33,4 K], добавлен 18.11.2009
В здоровому тілі здоровий дух
Що таке здоровий образ життя. Умови здорового образу життя. Роль збалансованого харчування, загартовування, інші складові ЗОЖ. Основні фактори формування здоров’я. Вплив соціального, психологічного і фізичного факторів на формування здоров’я нації.

презентация [2,3 M], добавлен 12.12.2011
Здорове і повноцінне харчування для організму
Головні принципи здорового харчування, яке забезпечує зростання, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, що сприяє зміцненню її здоров'я і профілактики захворювань. Перелік шкідливих для організму людини продуктів. Харчові обмеження та заборони.

реферат [5,0 M], добавлен 10.12.2013
Дослідження особливостей харчування студентів вищої школи як складової способу життя
Аналіз ставлення студентів молодших курсів ВНЗ до харчування. Недостатній рівень знань про належне харчування як потенційний чинник погіршення здоров’я. Шляхи підвищення рівня знань з практичної нутріціології як ефективної умови покращення стану здоров’я.

статья [17,9 K], добавлен 18.12.2017
Професійні захворювання, викликані впливом біологічних факторів
Характеристика біологічних факторів виробничого середовища на підприємствах мікробіологічної промисловості. Захворювання, обумовлені впливом антибіотиків і грибів-продуцентів. Захворювання шкіри, що викликаються впливом інфекційно-паразитарних факторів.

реферат [25,8 K], добавлен 04.03.2011
Умови праці
Поняття умов праці і необхідність їх поліпшення на підприємствах. Класифікація чинників складових рівень і стан умов праці. Зниження працездатності людини. Санітарно-гігієнічні та естетичні умови. Загальна характеристика категорії тяжкості праці.

реферат [25,7 K], добавлен 20.04.2009
Маркер загального стану здоров’я людини – вітамін С
Теоретичні питання щодо значення вітаміну С у життєдіяльності людини, його фармакологічній дії, вмісту у продуктах рослинного та тваринного походження. Властивості аскорбінової кислоти та вміст її у продуктах харчування, зокрема, у цедрі та соку лимону.

статья [49,7 K], добавлен 24.04.2018
Професійні хвороби
Професійні хвороби-характеристика. Професійні захворювання, обумовленні дією фізичних факторів на людину: визначення симптомів, диагностика, лікування хвороб та їх профілактика. Нещасний випадок на виробництві: розслідування, оформлення наслідкив.

реферат [31,4 K], добавлен 28.04.2008
Умови праці на виробництві
Умови праці на виробництві, їх класифікація і нормування. Значення ГДК (гранично допустимі концентрації) деяких шкідливих речовин, які зустрічаються на підприємствах лісового комплексу. Стандартне визначення небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

реферат [31,9 K], добавлен 20.10.2010

Другие документы, подобные "Гігієнічні аспекти застосування синтетичних барвників у харчовій промисловості"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Методи досліджень	Кількість досліджень
*Розробка методу визначення синтетичних барвників у харчових продуктах*
Хроматографічний (ТШХ)	435
Спектрофотометричний	1059
Підготовка проб з застосуванням процесу рідинної екстракції	54
Підготовка проб з застосуванням процесу твердофазної екстракції	813
*Визначення фактичного рівня вмісту синтетичних барвників у харчових продуктах*
Хроматографічним методом (ТШХ)	846
Спектрофотометричним методом	714
Кількість досліджених проб	1560
Вивчення впливу на СХБ фізико-хімічних факторів, які мають місце в процесі виробництва та зберігання харчових продуктів
Хроматографічним методом (ТШХ)	45
Спектрофотометричним методом	225
Кількість досліджених модельних проб	240
*Вивчення стану здоров'я працівників підприємства харчової промисловості*
Анкетування (кількість анкет)	59
Захворюваність за даними медичних оглядів	208
*Вивчення* *in vitro* *метаболізму СХБ в організмі людини* *на різних етапах процесу травлення*
Хроматографічним методом (ТШХ)	88
Спектрофотометричним методом	480
Кількість досліджених модельних проб	480
*Оцінка фактичного стану харчування дітей і їх здоров'я*
Анкетування (кількість анкет)	158
Захворюваність за даними медичних оглядів	107
*Вивчення ефективності застосування природних сорбентів для зменшення вмісту СХБ в організмі людини* *(in vitro, спектрофотометричним методом*)
Мікрокристалічна целюлоза (кількість досліджених модельних проб)	42
Пектинові таблетки (кількість досліджених модельних проб)	42

№№ суміші СХБ	Якісний склад суміші СХБ	Значення Rf СХБ у рухомій фазі
		бутанол-1 - етиловий спирт - вода дистил. (5+1+2, об.+об.+об.)	пропанол-2 - аміак водний з масовою часткою 25 % - вода дистил. (7+1+1, об.+об.+об.)
1	Тартразин, Е-102	0,12±0,01	0,38±0,01
	“Сонячний захід” жовтий, Е-110	0,30±0,01	0,48±0,01
	Кармазин, Е-122	0,37±0,01	0,44±0,01
2	Тартразин, Е-102	0,13±0,01	0,37±0,01
	“Сонячний захід” жовтий, Е-110	0,29±0,01	0,48±0,01
	Понсо 4R, Е-124	0,18±0,01	0,39±0,01
3	Тартразин, Е-102	0,13±0,01	0,38±0,01
	Індигокармін, Е-132	0,26±0,01	0,47±0,01
4	Кармазин, Е-122	0,37±0,01	0,44±0,01
	Діамантовий блакитний, Е-133	0,22±0,01	0,41±0,01
5	Хіноліновий жовтий, Е-104	0,29±0,01	0,43±0,01
	Діамантовий блакитний, Е-133	0,22±0,01	0,41±0,01
6	Тартразин, Е-102	0,13±0,01	0,38±0,01
	Діамантовий блакитний, Е-133	0,22±0,01	0,41±0,01