Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці

УДК 658.382.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

ПРОГНОЗУВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Спеціальність 05.26.01 - Охорона праці

Подобєд Іван Мефодійович

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - кандидат технічних наук, доцент Войналович Олександр Володимирович, Національний аграрний університет (м. Київ), завідувач кафедри «Охорона праці та інженерна екологія».

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, старший науковий співробітник Левченко Олег Григорович, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, завідувач відділу «Проблеми охорони праці та екології»;

кандидат технічних наук, доцент Костенко Олена Михайлівна, Полтавська державна аграрна академія, доцент кафедри «Безпека життєдіяльності», проректор з навчально - педагогічної та інноваційної роботи.

Захист відбудеться 04.12. 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.802.01 в Національному науково-дослідному інституті промислової безпеки та охорони праці (ННДІПБОП) за адресою: Україна, 04060, м. Київ, вул. Вавилових, 13.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ННДІПБОП за адресою: Україна, 04060, м. Київ, вул. Вавилових, 13.

Автореферат розісланий 03.11.2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.М. Ковтун

АНОТАЦІЯ

Подобєд І.М. Прогнозування виробничого травматизму в аграрному секторі економіки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.26.01 - Охорона праці. - Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці (ННДІБПОП), м. Київ, 2008.

Дисертацію присвячено вирішенню актуальної наукової задачі, що полягає: в дослідженні та визначенні найбільш значущих виробничих небезпек і їхніх наслідків у аграрному секторі економіки України; у комплексному оціненні спонукальних складових нещасних випадків зі смертельним наслідком і визначенні основних травмонебезпечних чинників; у розробленні методології прогнозування виробничого травматизму та показників стану охорони праці, як індикаторів наслідків виробничих небезпек, із застосуванням економетричного методу; в обгрунтуванні основ створення системи моніторингу виробничих небезпек в сільськогосподарському виробництві та адаптації до вимог міжнародних стандартів визначених напрямів запобігання виникненню виробничих небезпек та їхніх наслідків на галузевому, регіональному і виробничому рівнях.

Проведено дослідження стану охорони праці, рівня травматизму та виробничих небезпек.

Встановлено періоди підвищення рівня травматизму, досліджено залежності виникнення нещасних випадків від причин недотримання вимог охорони праці потерпілими. Встановлено найбільш травмонебезпечні професії аграрного сектору економіки. Розроблено з використанням економетричного методу алгоритм прогнозування виробничого травматизму, програмне забезпечення, здійснено моделювання рівня виробничого травматизму в галузі.

Доведено доцільність створення галузевої системи моніторингу виробничих небезпек, яка дозволить ухвалювати раціональні управлінські рішення щодо своєчасного та цілеспрямованого проведення профілактичних робіт та сприяти вирішенню соціальних проблем і збереженню життя й здоров'я працівників аграрного сектору економіки України. В результаті досліджень, виконаних у дисертаційній роботі, сформульовано принцип, який показує, що зміст прогнозування створює можливість цільових змін у СУОП для поліпшення стану охорони праці. Цей принцип стосується виробничого, регіонального та галузевого рівнів управління охороною праці.

Ключові слова: охорона праці, виробничий чинник, причина, нещасний випадок, виробничий травматизм, прогнозування, математичне моделювання, система.

АННОТАЦИЯ

Подобед И.М. Прогнозирование производственного травматизма в аграрном секторе экономики Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.26.01 - Охрана труда. - Национальный научно-исследовательский институт промышленной безопасности и охраны труда (ННИИПБОТ), г. Киев, 2008.

Диссертация посвящена решению актуальной научной задачи, заключающейся в: исследовании и определении наиболее значимых производственных опасностей и их последствий; комплексной оценке сопутствующих составных частей несчастных случаев со смертельным исходом, определении основных травмоопасных факторов; разработке методологии прогнозирования производственного травматизма и показателей состояния охраны труда, как индикаторов последствий производственных опасностей с применением эконометрического метода; обосновании основ создания системы мониторинга производственных опасностей в сельскохозяйственном производстве и адаптации к требованиям международных стандартов направлений предупреждения возникновения производственных опасностей и их последствий на отраслевом, региональном и производственном уровнях.

Установлено, что несмотря на устойчивое уменьшение показателей производственного травматизма в аграрном секторе, его уровень остается высоким. Показано, что уменьшение количества несчастных случаев обусловлено как падением объемов производства, уменьшением численности работающих, фактами сокрытия несчастных случаев, так и усилением надзора за состоянием охраны труда. Указано, что показатели состояния охраны труда есть своеобразными индикаторами последствий производственных опасностей.

Выполнено исследование состояния охраны труда, уровня травматизма и производственных опасностей. Установлено периоды повышенного уровня травматизма, исследовано зависимости возникновения несчастных случаев от причин несоблюдения требований охраны труда потерпевшими. Определено наиболее травмоопасные профессии аграрного сектора экономики Украины. Разработано с использованием эконометрического метода алгоритм прогнозирования производственного травматизма, программное обеспечение, выполнено моделирование уровня производственного травматизма в отрасли.

Обосновано целесообразность создания отраслевой системы мониторинга производственных

опасностей, которая позволит принимать рациональные управленческие решения в отношении своевременного и целенаправленного проведения профилактических работ, содействовать решению социальных проблем и сохранению жизни и здоровья работников аграрного сектора экономики Украины. В результате исследований, проведенных в диссертационной работе, сформулирован принцип, который показывает, что прогнозирование создает возможность целенаправленных изменений в СУОТ. Этот принцип относится к производственному, региональному и отраслевому уровням управления охраной труда.

Ключевые слова: охрана труда, производственный фактор, причина, несчастный случай, производственный травматизм, прогнозирование, математическое моделирование, система.

ABSTRAKT

Podobed I.M. Prognostication for warning of traumatism in the agrarian sector economy of Ukraine. it is Manuscript.

Dissertation on the competition of graduate degree of candidate of engineerings sciences on speciality 05.26.01 is labour “Protection” it is the National research institute of industrial safety and labour protection, Kiev, 2008.

Dissertation is devoted the decision of actual scientific and technical task, consisting in research of production traumatism, development of the program providing of prognostication of probability of origin of accidents, for warning of traumatism, to development of bases of the system of watching of potential dangers for warning of traumatism in the agrarian sector of economy of Ukraine.

Scientific confirmation of interdependence of terms of labour is got in dissertation work, potential dangers, reasons, sources of injuring and other dangers factors, influencing on the level of production traumatism. The periods of the promoted level of injuring of workers of agrarian sector are set, the dangers professions of agrarian sector of economy are certain.

An algorithm and process of prognostication of probability of origin of accidents software is developed and the design of level of production traumatism is executed with a mortal аnd for tractor drivers-machinists, watches, subsidiary workers and drivers of industry on 2006 with 90%.

Bases of the system of watching of potential dangers are developed in the agrarian sector of Ukraine. Its introduction will be provided by the decline of level of traumatism.

Keywords: labour protection, agrarian sector, danger, accident, mortal end, prognosis, for warning of traumatism, production traumatism, system.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на тенденцію зниження кількості нещасних випадків (далі - НВ) в аграрному секторі економіки України, рівень виробничого травматизму (ВТ) у галузі залишається високим. Тільки за попередні десять років у сільськогосподарському виробництві (СГВ) було травмовано більше 30 тис. осіб. Серед них загинуло понад дві тисячі працівників, у тому числі: у 1998 р. - 345 осіб, у 1999 р. - 335, у 2000 р.- 250, у 2001 р. - 265, у 2002 р. - 221, у 2003 р. - 174, у 2004 р. - 153, у 2005 р. - 112, у 2006 р. - 120, у 2007 р. - 169 осіб.

Ураховуючи високий рівень смертельного травматизму (СТ) та суттєве зменшення кількості штатних працівників у галузі з 3,02 млн. осіб у 1998 р. до 1,2 млн. осіб у 2005 р., стан охорони праці (ОП) в аграрному секторі економіки України можна охарактеризувати як незадовільний.

За кількістю нещасних випадків на виробництві аграрний сектор поступається лише вугільній промисловості. Такий стан охорони праці великою мірою зумовлено наявністю значної кількості виробничих небезпек (ВН) на виробничих процесах у галузі, ліквідацією служб охорони праці (СОП) на підприємствах, у районних і обласних управліннях агропромислового розвитку державних адміністрацій, слабкою дієздатністю галузевої системи управління охороною праці (СУОП), відсутністю належного аналізу виробничого травматизму з прогнозуванням його наслідків. Ці причини доповнюються недостатністю запобіжних заходів, безвідповідальністю роботодавців, які нехтують вимогами Закону України “Про охорону праці” та нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП), а також малою кількістю наукових досліджень щодо розробки способів і засобів усунення виробничих небезпек, прогнозування їхніх наслідків.

До цього часу, досліджуючи стан виникнення виробничого травматизму вчені та спеціалісти приділяли більше уваги вивченню умов праці та існуючого стану ОП, вирішували нагальні питання організації й управління охороною праці. А прогнозуванню виробничого травматизму та їхніх наслідків необхідної уваги не приділялося.

Для зниження рівня виробничого травматизму в СГВ необхідно посилити увагу до його прогнозування та обґєктивності розслідування НВ, достовірності отримання статистичної інформації про їхні обставини, оскільки виявлені причини та умови їх виникнення можна розглядати для ідентифікації виробничих небезпек. Відповідно, на основі такого аналізу, слід запровадити систему моніторингу виробничих небезпек (СМВН) і прогнозування їхніх наслідків. Завдяки цьому стане можливим у сільськогосподарському виробництві на галузевому, регіональному та виробничому рівнях управління охороною праці визначати напрями та розробляти рекомендації щодо запобігання нещасним випадкам, у тому числі зі смертельним наслідком (НВСН). Це є актуальним науковим завданням, пов'язаним, у першу чергу, з вирішенням соціальних проблем.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до: Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001 - 2005 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, № 1320; Галузевої програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001 - 2005 роки в агропромисловому виробництві, розробленої згідно з вимогами Закону України “Про охорону праці”, Указу Президента України від 13 липня 2001 року, № 515 “Про невідкладні заходи щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням”.

Матеріали дисертаційної роботи використовувалися під час виконання науково-дослідних робіт: “Переглянути у відповідності до нових економічних умов і вимог нормативно-правових актів Положення про систему управління охороною праці в аграрному секторі економіки”, № ДР 0105U003456; “Проводити аналіз виробничого травматизму на підприємствах всіх форм власності агропромислового комплексу”, № ДР 0105U003457; “Аналіз виробничого травматизму на підприємствах всіх форм власності агропромислового комплексу. Формування і ведення бази даних про виробничий травматизм”, № ДР0106U007680; “Розробка та ведення бази даних виробничого травматизму зі смертельним наслідком на підприємствах всіх форм власності агропромислового комплексу України”, № ДР 0105U008318; “Розробити і впровадити систему самоконтролю безпеки і охорони праці для фермерів і одноосібних підприємців, які не використовують найману працю”, № ДР 0106U007679; при розробленні Настанови “Правила по охороні праці робітників АПК в умовах радіоактивного забруднення території” за № 01.4 - 37 - 72:2005, № ДР 0105U005479 та інших, де дисертант був співвиконавцем цих робіт.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є прогнозування виробничого травматизму через постійний моніторинг небезпек, травмонебезпечних робочих місць та інших шкідливостей для коригування процесу управління охороною праці заради безперервного удосконалення галузевої системи управління охороною праці.

На основі комплексного дослідження стану виробничого травматизму в аграрному секторі економіки України, досягнення поставленої мети здійснено вирішенням таких задач:

- комплексно оцінити складові нещасних випадків, що обумовлюють настання смертельних наслідків серед працівників сільськогосподарського виробництва та визначити значущі виробничі небезпеки і їхні наслідки;

- розробити методологію прогнозування виробничого травматизму та показників стану охорони праці, як індикатори наслідків виробничих небезпек;

- розробити наукові основи створення системи моніторингу виробничих небезпек в сільськогосподарському виробництві;

- розробити адаптовані до вимог міжнародних стандартів і рекомендацій напрями запобігання виробничому травматизму та настанню їхніх наслідків на виробничому, регіональному та галузевому рівнях.

Об'єктом дослідження є виробничий травматизм в аграрному секторі економіки України.

Предметом дослідження є: небезпеки від господарської діяльності в сільськогосподарському виробництві (виробничі небезпеки); нещасні випадки зі смертельним наслідком; алгоритм і методологія прогнозування виробничого травматизму та показників стану охорони праці; система моніторингу виробничих небезпек і наукові рекомендації щодо запобігання виробничому травматизму та настанню їхніх наслідків на виробничому, регіональному та галузевому рівнях.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використовували наступні методи дослідження: аналітичні - аналіз науково-технічної літератури; соціологічні - вивчення стану виробничого травматизму зі смертельним наслідком; психологічні - визначення професійних особливостей працівників аграрного сектору; статистичні - оброблення статистичних даних та актів Н-1 (розслідування нещасних випадків), формалізації - розроблення структурних схем і алгоритмів; економетричні -математичного моделювання, програмування та прогнозування рівнів ВТ в аграрному секторі, методи багатовимірного статистичного аналізу. При встановленні об'єктивності послідовного і логічного зв'язку аналітичного, установчого та коригувального етапів застосовувався процесний підхід (принцип).

Аналітичні дослідження та математичне моделювання виконували із застосуванням персональних компґютерів.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів роботи полягає в тому, що вперше:

- комплексно оцінено складові нещасних випадків, що обумовлюють настання смертельних наслідків (спонукальні складові) серед працівників аграрного сектору, виявлено значущі небезпеки в галузі та встановлено специфічні зв'язки частоти отримання травм протягом доби, їхню залежність від кількості відпрацьованих годин, стажу роботи, віку, рівня знань з охорони праці потерпілих, що дозволяє здійснювати інформаційну підтримку запобіжних заходів та управлінських рішень, яка відрізняється оперативністю надання даних, їх вичерпністю та достовірністю;

- формалізовано розроблення алгоритму прогнозування рівнів ВТ, що дозволяє врахувати особливості настання нещасних випадків на підприємствах галузі та відрізняється від методів статистичного аналізу можливістю отримання регресанди високої точності в умовах часового ряду та використанням критеріїв селекції моделей;

- розроблено методологію прогнозування виробничого травматизму та показників стану охорони праці з застосуванням економетричного методу, що відрізняється від існуючих високою точністю одержання прогнозних показників стану ОП;

- розроблено наукові основи створення системи моніторингу виробничих небезпек, що дозволяє вирішувати задачі зниження рівня ВТ, та відрізняється від традиційної технології прийняття рішень управління ОП наявністю ефективних інформаційних технологій, автоматизованого банку даних, сучасного математичного і програмного забезпечення;

- встановлено з застосовуванням процесного підходу об'єктивність послідовного та логічного зв'язку аналітичного, установчого та коригувального етапів дослідження виробничих небезпек, які дозволяють визначити прогнозовані рівні виробничого травматизму та напрями запобіжних заходів, реалізувати можливість відповідних змін до галузевої СУОП, що відрізняється від існуючих традиційних технологій прийняття рішень управління охороною праці одержанням нової інформації через прогнозування виробничого травматизму та розроблення шляхів їх усунення;

- доведено необхідність постійного коригування управління охороною праці через удосконалення СУОП шляхом оперативного врахування змін у вимогах нормативно-правових актів з охорони праці, реагування на зміни форм власності та господарювання, оновлення технологічних процесів і машинно-тракторного парку, покращання умов праці тощо та завдяки виявленню імовірності виникнення виробничих небезпек, їх усуненню чи ослабленню, що відрізняється створенням можливості оперативного внесення відповідних змін до СУОП і відповідає сучасним вимогам до СУОП міжнародних стандартів.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів досліджень полягає в тому, що їхнє використання дозволяє забезпечити:

- автоматизоване збирання, систематизацію, створення інформаційної бази, формування банку даних виробничих небезпек, джерел травмування та інших шкідливостей, оброблення отриманих даних і прогнозування рівнів виробничого травматизму, що використовуються при плануванні та впровадженні працеохоронних заходів для усунення виявлених травмонебезпечних чинників та/або запобігання їхньому впливу;

- постійне дослідження змінюваності стану ОП, що в свою чергу, вимагає здійснювати прогнозування та розроблення відповідних заходів запобігання виникнення виробничих небезпек;

- більш предметне досліджування фізичних та психофізіологічних можливостей цілеспрямованої сенсомоторної діяльності працюючого саме в сільськогосподарському виробництві;

- прогнозування виробничого травматизму та своєчасне розроблення обґрунтованих працеохоронних заходів щодо зменшення впливу шкідливостей на працівників галузі та приведення умов їхньої праці до вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- розроблення системи запобіжних заходів на найбільш травмонебезпечні періоди року;

- розроблення адаптованих до вимог міжнародних стандартів і рекомендацій напрямів запобігання виробничому травматизму та настанню їхніх наслідків на виробничому, регіональному і галузевому рівнях.

За участі автора, на основі результатів досліджень, розроблено та поширено в аграрному секторі економіки України: памґятки, повідомлення, настанови, рекомендації й інші інформаційні матеріали про стан травматизму в СГВ, про причини, умови, види подій, джерела травмування працівників галузі та інші обставини виникнення НВ; практичні рекомендації щодо визначення рівнів ВТ і прогнозування їхніх наслідків із ухваленням оперативних заходів, спрямованих на проведення профілактичних робіт для запобігання ВТ; інформаційні матеріали щодо безперервного удосконалення СУОП на підприємствах галузі тощо.

Матеріали дисертаційної роботи використовувалися: службою охорони праці Міністерства аграрної політики України при підготовленні матеріалів щодо оцінення стану ОП у галузі для розгляду на засіданнях колегії, проведенні семінарів, нарад, оперативних засідань та інших заходів щодо зниження рівня ВТ, впровадження СМВН та прийняття рішень для коригування СУОП державного рівня; Національним аграрним університетом та Інститутом післядипломної освіти Національного університету харчових технологій у навчальному процесі та для перепідготовки працівників служб охорони праці підприємств галузі; Інститутом птахівництва Української академії аграрних наук під час розроблення державних стандартів України, правил, норм, регламентів, положень, та інших нормативно-правових актів з ОП; Головним управлінням агропромислового розвитку Київської облдержадміністрації для визначення напрямків профілактичної роботи в сільськогосподарському виробництві Київської області тощо.

Особистий внесок автора у наукові праці, опубліковані у співавторстві: [1] - проаналізовано показники загального травматизму в СГВ та визначено найбільш значущі причини настання НВ; [2] - обґрунтовано визначальні причини травматизму для найбільш травмонебезпечних професій у рослинництві; [3, 12]- проведено дослідження та визначено найбільш травмонебезпечні періоди під час інтенсивного виконання спеціальних і загальногосподарських робіт; [4] - отримано результати дослідження ступеню порушень вимог з ОП потерпілими під час виконання сільськогосподарських робіт; [8] - обґрунтовано застосування сучасних методів прогнозування для виявлення тенденцій у динаміці виробничого травматизму; [9] - визначено причетність потерпілих до скоєння НВ та обґрунтовано залежність рівня виробничого травматизму від стану умов і безпеки праці в сільськогосподарському виробництві; [10] - запропоновано застосування багатофункціональної системи моніторингу виробничих небезпек у аграрному виробництві; [16] - розроблено принципи формування бази даних багатофункціональної системи моніторингу виробничих небезпек; [18] - запропоновано застосування інформаційно-компґютерних технологій для аналізу статистичних даних про випадки травматизму в аграрному секторі економіки, якими можна охарактеризувати виробничі небезпеки та їхні наслідки.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися та отримали позитивну оцінку на:

- наукових конференціях викладачів та аспірантів Національного аграрного університету (2006, 2007 рр., м. Київ);

- кущовій семінар-нараді Міністерства аграрної політики України “Про стан охорони праці виробничого середовища та пожежної безпеки на підприємствах агропромислового комплексу України за І півріччя 2006 р. та заходи щодо зменшення травматизму на аварійно - небезпечних виробництвах” (2006 р., м. Мелітополь);

- VII міжнародній науковій конференції “Сучасні проблеми землеробської механіки” (2006 р., м. Мелітополь);

- XIII міжнародному симпозіумі «Wypadki w rolnictwie - dynamika zmian w ostatniej dekadzie. Tіumaczenie streszczeс na jкzyk angielski Hanna Kopertowska. Instytut medycyny wsi im. Witolda Chodџki w Lublin (2006 р., м. Lublin, Polska);

- семінарах керівників та спеціалістів з охорони праці Міністерства аграрної політики України Інституту післядипломної освіти Національного університету харчових технологій (2006, 2007 рр., м. Київ);

- засіданнях науково-технічної ради Українського науково-виробничого інженерного центру по охороні праці в сільському господарстві (2006, 2007 рр., м. Київ).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 18 друкованих наукових праць, з яких 8 публікацій у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційну роботу викладено на 273 сторінках. Вона складається зі вступу, пґяти розділів, висновків, 36 додатків на 99 сторінках, списку використаних джерел зі 193 найменувань, містить 58 рисунків та 12 таблиць. Загальний обсяг роботи становить 156 сторінок без урахування додатків, списку використаних джерел, таблиць та рисунків, які повністю займають площу сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і задачі досліджень, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, а також викладено дані щодо апробації та публікації.

Перший розділ містить аналіз літературних джерел, присвячених питанням сучасного стану ОП в аграрному секторі економіки, ефективності функціонування галузевої СУОП, класифікації небезпек та особливості їх моніторингу, дослідженню основних травмонебезпечних чинників, оціненню методів аналізу виробничого травматизму та прогнозування рівнів ВТ.

За головний напрямок дослідження взято виробничі небезпеки та прогнозування їхніх наслідків для зменшення рівня ВТ. На сьогодні існує багато підходів щодо виникнення нещасних випадків, аналізу виробничого травматизму, розроблення управлінських рішень з його запобігання, кожен з яких має свої переваги та недоліки. Актуальні питання щодо виникнення НВ, оцінення умов праці, стану охорони праці, рівнів ВТ, організації та управління ОП, застосування різноманітних методів для оброблення даних, впровадження інформаційних технологій, використання економетричних методів прогнозування рівнів ВТ розглянуто в роботах К.Н. Ткачука, Г.Г. Гогіташвілі, М.О. Лисюка, В.М. Рєпіна, Н.А. Праховник, О.М. Костенко, О.В. Войналовича, В.Г. Цапка, О.Є. Кружилка, М.О. Халімовського, С.М. Козирєва, С.Д. Лехмана, О.Є. Гайового, В.В. Шкрабака, О.Г. Іваненка, Й. Грубера, Д. Томанека та інших вчених і спеціалістів.

Встановлено, що незважаючи на стале зменшення показників ВТ в аграрному секторі, його рівень залишається досить високим. Показано, що зменшення кількості нещасних випадків зумовлене як падінням обсягів виробництва, зменшенням чисельності працівників, фактами приховуванням НВ, так і посиленням нагляду за станом ОП. Указано, що показники стану охорони праці є своєрідними індикаторами наслідків виробничих небезпек.

Аналіз праць, присвячених ВТ у сільськогосподарському виробництві свідчить, що на більшості підприємств галузі багато роботодавців і посадових осіб недостатньо підготовлені з питань ОП, не створено СОП, не розробляються посадові інструкції, працівники не забезпечені необхідними нормативними документами з ОП, засобами індивідуального захисту, перестала результативно діяти галузева СУОП, у статутних документах підприємств не відображено конкретні обовґязки щодо ОП посадових осіб, не передбачено навчання й перевірка знань інженерно-технічних працівників, сільськогосподарські та інші роботи ведуться з порушеннями правил і норм охорони праці, не прогнозуються їхні наслідки, не плануються та не розробляються заходи, спрямовані на зменшення рівня ВТ і поліпшення стану ОП, не здійснюється моніторинг ВН і на його основі інформаційно-аналітична підтримка управлінських рішень з питань ОП, не адаптовано до міжнародних вимог шляхи запобігання виникненню ВН і відповідне коригування управління ОП. В роботах вищезазначених та інших авторів указано на значну кількість методів аналізу ВТ, прогнозування його рівнів, на відповідні теорії, що базуються на законах статистики, теорії імовірності, прогнозуванні тощо. Проте більшість з них на практиці не використовується. Також, указані автори не приділяли належної уваги питанням виявлення небезпек для життя та здоровґя працівників, зайнятих у господарській діяльності, тобто у виробництві - виробничим небезпекам, аналізу їх виникнення, прогнозуванню ВТ і розробленню на цій основі заходів запобігання виникненню травмонебезпечних ситуацій. Кожна небезпека призводить до руйнування і знищення основних засобів виробництва, зерна, кормів, інших продуктів сільськогосподарського призначення, що, в свою чергу, створює умови для виникнення НВСН.

Окремим показником високого рівня ВТ слід вважати й недостатню (для результативності) кількість захистів дисертаційних робіт з питань ОП. За період з 1998 по 2007 рр. (станом на 23 листопада 2007 р.) в Україні, за спеціальністю 05.26.01 «Охорона праці» було захищено 97 дисертаційних робіт, з яких 85 на здобуття вченого звання кандидата технічних наук та 12 - доктора технічних наук. Із зазначеної кількості робіт вирішенню проблем гірничодобувної промисловості було присвячено 37 дисертаційних робіт або 38,1 %, вугільної - відповідно 30 або 30,1 %, будівельної - 19, або 19,6 %, а на аграрний сектор припадає тільки одна дисертаційна робота Костенко О.М., або 1,03 %.

У дисертаційній роботі використано методику виконання досліджень, що полягає в застосуванні процесного підходу до визначення виробничих небезпек і прогнозування ВТ. Цей підхід логічно забезпечує об'єктивність послідовного зв'язку етапів: аналітичного зі встановленням прогнозованих рівнів виробничого травматизму, установчого з визначенням напрямків цілеспрямованих запобіжних заходів та коригувального з внесенням змін до СУОП виробничого, регіонального та галузевого рівнів.

Виходячи з проведеного аналізу визначено мету та задачі досліджень.

Другий розділ присвячено дослідженню даних про рівень ВТ у СГВ протягом 1998 - 2005 рр. за формою державного спостереження 7-тнв та актів про НВ за формою Н-1. Комплексно оцінено спонукальні складові НВ - умови, обставини, характеристики тощо як індивідуального (особистого), так і зовнішнього прояву стосовно працівника, що безпосередньо чи опосередковано призвели до нещасного випадку з ним. Визначено значущі виробничі небезпеки та їхні наслідки.

У дисертаційній роботі показано, що статистичні дані про виробничі небезпеки, обставини, джерела травмування тощо дозволяють виявити закономірності формування умов виникнення НВ. Зважаючи на те, що аграрний сектор економіки є однією з найскладніших галузей суспільного господарства, в ньому наявні прояви понад 30 різноманітних антропогенних і природних небезпек, серед яких є 8 найбільш травмонебезпечних, завдяки яким було смертельно травмовано 62,7 % потерпілих. До найбільш значущих виробничих небезпек відносяться: порушення правил дорожнього руху 13,3 %; недоліки під час навчання безпечним прийомам праці 9,9 %; алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсичне отруєння 8,9 %; порушення трудової і виробничої дисципліни 8,7 %; порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо 5,1 %; незадовільний технічний стан засобів виробництва 7,3 %; незадовільний технічний стан транспортних засобів 4,9 %; конструкційні недоліки, недосконалість і недостатня надійність засобів виробництва 4,6 %. За винятком останніх трьох ВН, решта має недоліки винятково організаційного характеру, усунення яких не вимагає від роботодавців додаткового фінансування.

Для комплексного оцінення негативного впливу ВН на стан охорони праці в галузі, регіоні та виробництві вкрай важливо визначити показники стану ОП, як своєрідні індикатори наслідків виробничих небезпек, та характер їхнього впливу на процес формування небезпеки.

Як логічний зв'язок ВН з їхніми наслідками розглянуто рівень ВТ серед представників різноманітних професій, яких було травмовано протягом дослідженого періоду, з врахуванням їхньої статі, професії, часу настання НВ, віку, стажу роботи, ефективності навченості з питань ОП.

Так, для визначення найбільш травмонебезпечних професій в сільськогосподарському виробництві було проаналізовано 122 професії. Встановлено чотири найбільш травмонебезпечні: тракторист - машиніст; вахтовий; підсобний робітник і водій автомобіля. Їхня частка в загальній кількості смертельно травмованих становить майже 61 %, до того ж практично третина (30 %) смертельних випадків припадає на професію тракториста-машиніста (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка рівнів виробничого травматизму серед працівників найбільш травмонебезпечних професій аграрного сектору економіки України

Встановлено, що до найбільш травмоформувальних виробничих небезпек серед трактористів-машиністів належать: порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів (13 %); незадовільний технічний стан засобів виробництва (11 %) та транспортних засобів (10 %); алкогольне спяніння і токсичне отруєння (по 10 %), порушення правил дорожнього руху (9 %) та допуск до роботи без навчання безпечним методам праці та без перевірки знань з ОП (8,4 %) (рис. 2.). Решта припадає на інші ВН, які відранжировано за ступенем зменшення травмування (у загальній частині складають 0,3 - 8 %). Найбільша кількість травм припадає на період з 11 до 12, з 15 до 16 та з 16 до 17 години. У ці періоди доби спостерігається висока інтенсивність виконання робіт за ненормованого робочого часу, відсутності технологічних перерв, значного накопичення втоми. Більшість смертельних травм отримують працівники віком від 30 до 55 років (66 %) та зі стажем роботи за професією від 1 до 3 років (21 %). Це пояснюється з одного боку нехтуванням вимогами ОП, а з іншого - відсутністю уваги з боку роботодавця до навчання працівників з недостатньою кваліфікацією.

Індикатором однієї з найбільш значущих ВН - недоліків щодо навчання безпечним прийомам праці, є ефективність проведення навчання та обов'язкових інструктажів з питань ОП.

Рис. 2. Рівень виробничого травматизму серед трактористів-машиністів залежно від виробничих небезпек:

1 - порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів; 2 - незадовільний технічний стан засобів виробництва; 3 - незадовільний технічний стан транспортних засобів; 4 - алкогольне сп'яніння, токсичне отруєння; 5 - порушення правил дорожнього руху; 6 -допуск до роботи без навчання безпечним методам праці та без перевірки знань з ОП

Моніторинг ефективності проведення навчання безпечним прийомам праці підтверджує факт, що 53,9 % від усіх НВСН відбувається внаслідок непроведення навчання за професією чи видом роботи, а також через низький його рівень - з цієї причини смертельні травми отримало 41,6 % від усіх потерпілих. Це при тому, що частка смертельно травмованих працівників, з якими було проведено навчання, тримається на рівні 40 - 50 %. За три роки (2003 - 2005 рр.) цей показник з 42,5 % збільшився на 7,5 % і становить 50 %. У той же час кількість смертельно травмованих, з якими не було проведено навчання, зменшилась на 11,6 %, тобто з 42 % до 30,4 %.

Встановлено закономірності ВТ під час проведення вступного, первинного (повторного) інструктажів з ОП та перевірки знань при виконанні робіт підвищеної небезпеки. Отримані результати є підставою для застосування термінових заходів, спрямованих на покращення якості проведення відповідних інструктажів, процесу навчання та посилення відповідальності керівників структурних підрозділів за проведенням таких видів навчання з охорони праці

У дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність оцінення сезонності СГ робіт під час дослідження ВТ. Доведено, що кількість НВСН корелює зі змінами обсягів польових робіт. В середньому, щомісячний рівень СТ із січня по березень перебуває в межах 6 %, у квітні - травні відповідно 8 % та у вересні-жовтні понад 10 %. Максимальна кількість смертельних травм припадає на серпень (14 %) і липень (12,4 %). Виявлені періоди підвищеного рівня ВТ є підставою для розроблення сезонної системи запобігання виробничому травматизму.

Аналіз випадків недотримання вимог ОП особами, які були причетні до НВ, показав, що ступінь цих порушень потерпілими та іншими особами у виробничому травматизмі є сталою величиною, що може бути використано в моделях прогнозування рівня виробничого травматизму.

Недотримання вимог ОП винятково самим потерпілим зафіксовано трохи більше ніж у 11 %; порушення іншими особами визнано в 50 % випадків; спільні порушення потерпілим та іншими особами були причинами НВ у 34 %; у 5 % випадків розслідування винуватців не виявило (рис. 3).



Рис. 3. Тенденції змінювання показників виробничого смертельного травматизму залежно від порушників вимог з охорони праці

Незважаючи на стале зменшення кількості ВТ в аграрному секторі, коефіцієнти часткової втрати працездатності та тяжкості травматизму, в 2005 р. проти 1998 р., збільшуються відповідно у 1,6 та у 1,2 рази. Отже встановлено, що опрацьовані показники стану ОП, як найбільш обліково достовірні, можуть виконувати функцію базових індикаторів наслідків ВН для оцінення можливостей виникнення травмонебезпечних ситуацій та прогнозування ВТ.

У третьому розділі представлено оцінювання виробничих небезпек, результати якого дозволяють виявити закономірності їх виникнення, наведено опис математичного апарата та алгоритму прогнозування виробничого травматизму для аграрного сектору з розрахунком моделі прогнозу показника кількості людино-днів непрацездатності на одного потерпілого.

Застосування процесного підходу дослідження ВН дозволило схематизувати та вдосконалити модель процесу їх формування, адже порушення певних вимог НПАОП призводить до травмонебезпечної ситуації з відповідно прогнозованими наслідками. В кожному порушенні присутні щонайменше чотири складові небезпеки: небезпечна умова, небезпечна обставина, небезпечна дія та небезпечна ситуація, яка може перерости в критичну ситуацію, що трансформується в НВ, зокрема, й зі смертельним наслідком. Вплив зазначених чинників враховано у відповідному алгоритмі, який базується на основних принципах формування виробничої небезпеки.

Для прогнозування ВТ з вищою точністю (понад 90 %), на відміну від існуючих методів, проведено науковий пошук щодо використання сучасних методів прогнозування у поєднанні з розробленням і впровадженням СМВН та передбаченням їхніх наслідків. Найбільш перспективним об'єктом пошуку стала економічна теорія, що поєднує в собі економічні та соціальні дослідження, здійснює огляд економетричних моделей, найважливіших методів оцінки параметрів, тестування гіпотез, а також їхнє застосування під час ухвалення необхідних рішень (кон'юнктурних, ринкових або галузевих прогнозів, імітацій тощо). Тому поєднання таких аналітичних характеристик є перспективним для управління ОП в аграрному секторі.

Зазначені моделі базуються на об'єктивному зв'язку між досліджуваними величинами (Y, X………, Xn). Для вирішення завдань прогнозування використано економетричний метод, який, на відміну від методів статистичного аналізу, дозволяє одночасно врахувати значну кількість різноманітних показників і зменшити вплив випадкових величин. Статистичні дані економічної діяльності відповідають показникам стану ОП в аграрному секторі економіки України.

Для потреб ОП аграрного сектору вказаний метод досі не застосовувався. Методологію прогнозування показників стану ОП у галузі з застосуванням економетричного методу реалізовано в розробленому алгоритмі (рис. 4).



Рис. 4. Алгоритм прогнозування показників травматизму з використанням економетричної моделі

Згідно з цією методологією для визначення взаємозв'язків між показниками ВТ застосовують метод аналізу щодо об'єкта розгляду з наступним обробленням статистичними методами. На основі знань параметрів обґєкта дослідження, звґязок між залежною величиною Y (регрессанда) та незалежними змінними Xэ ...., Xn можна представити лінійною функцією. Насправді, значення Y характеризуються певним відхилом від такого функціонального зв'язку. Використання щорічних даних зумовило необхідність розроблення моделей, до складу яких входять один або кілька часових рядів, що в свою чергу викликані циклічними коливаннями, корелюють з фактором часу та одна з іншою, внаслідок чого виникає автокореляція. В більшості випадків фактичний рівень часового ряду можна представити як суму або добуток трендової, циклічної та випадкової компонент. Зважаючи на те, що статистичні залежності ВТ значно краще описують експоненційні та степеневі функції, методика передбачає поступеневе врахування відхилів від теоретичної залежності. Ці відхили враховано у моделі, доповнивши лінійний функціональний зв'язок між величинами Y та Xэ ...., Xn адитивною випадковою змінною t. Лінійне рівняння функціональних зв'язків (кореляційний зв'язок ознак), яке є регресійне рівняння, має наступний вигляд: t, де - відповідно фактичне та розрахункове значення показника; t - випадкова величина (залишок), що характеризує відхил

реального значення результативної ознаки від розрахованого значення. Ця величина визначає вплив неврахованих у моделі чинників та помилок.

Статистичні дані про рівень ВТ у аграрному секторі за останні роки перевіряли на випадковий характер залишків, нульову сумарну величину залишків та незалежність одне від іншого значення залишків . Визначення автокореляції залишків здійснювали з використання математично обґрунтованого критерію Дарбіна - Уотсона, який є відношенням суми квадратів різниць послідовних значень залишків до залишкової суми квадратів. Аналіз математичних моделей, розрахункові сумарні значення залишків протягом досліджуваних періодів залишаються приблизно рівними, тобто виконується умова З урахуванням цієї умови та в результаті математичних перетворень отримано математичний вираз критерію Дарбіна - Уотсона (DW) через коефіцієнт автокореляції залишків:

. (1)

Коефіцієнт автокореляції залишків визначено за формулою:

. (2)

Граничні випадки досліджували з використанням коефіцієнта автокореляції та критерію Дарбіна - Уотсона. Якщо у залишках існує додатня автокореляція , від'ємна - . У разі відсутності автокореляції. Отже, . За додатної автокореляції DW<2, за від'ємної - DW>2. Фактичні значення критерію порівнюються з критичними (табличними) які мають нижню та верхню межі - DW₁ та DW₂.

Проведені розрахунки дозволяють побудувати економетричну модель - модель прогнозу за допомогою поліному Колмогорова - Габора першого ступеню:

. (3)

Точність прогнозування Д перевірено за умови: , де - граничне значення відхилу розрахункового та фактичного значень показника. За застосовується метод Ейткена, який призначено для коригування параметрів економетричної моделі з автокорельованими залишками.

У четвертому розділі описано програмний комплекс для прогнозування рівнів ВТ в СГВ, прогнозування виникнення НВ серед представників найбільш травмонебезпечних професій та показників стану ОП із застосуванням персонального компґютера.

Розроблений комплекс може використовуватися для автоматизації функцій занесення масивів даних щодо травматизму, зберігання, проведення комплексу розрахунків згідно з наведеним у розділі 3 алгоритмом, формування та представлення остаточних результатів. Для наочності результати розрахунку рівня ВТ для однієї з найбільш травмонебезпечної професії - тракториста-машиніста представлено у вигляді компґютерного вікна (рис. 5) та діаграми (рис. 6).

Отримана економетрична модель має слабку автокореляцію (оцінка Дарбіна - Уотсона складає 1,43694, що нижче DW2=1,78). Після кореляції моделі методом Ейткена модель не позбавилась автокореляції (оцінка Дарбіна - Уотсона складає 1,43716, що більше від DW1=0,56,

Рис. 5. Результати прогнозування рівня ВТ для професії тракторист-машиніст на 2006 р.



Рис. 6. Прогнозування рівня ВТ на 2006 р. за професією тракторист-машиніст

але не перевищує DW2=1,78), тобто модель перебуває у зоні слабкої автокореляції залишків. Відкорегована модель має вигляд: Y=117,52031-13,65863Х1+0,49766Х2, де Х1 - порядковий номер року в таблиці; Х2 - його квадрат. Прогнозне значення регресанти дорівнює 34,9 (округлено 35) тобто стільки трактористів-машиністів може бути травмовано. Виконано розрахунки на 2007 і 2008 рр. Аналогічно було спрогнозовано на 2006 р. кількість смертельно травмованих осіб. Для цього було використано вісім видів подій, які спричинили виникнення НВ зі смертельним наслідком, а саме: наїзд транспортних засобів (Х1); дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються та обертаються (Х2); падіння потерпілого (Х3); падіння, обвалення предметів, породи тощо (Х4); ураження електричним струмом (Х5); перекидання (Х6); зіткнення (Х7) та пожежа (Х8). Економетрична модель вийшла з сімома позитивними та одним відґємним знаком. Відґємне значення мав вид події, котрий на перший погляд суттєво не впливає на зниження нещасних випадків, а саме падіння потерпілого. Спрогнозувавши ситуацію, за якою вдалося ліквідувати цей травмонебезпечний чинник, економетрична модель може перетворитися на модель без відґємного знаку з високою точністю, понад 90 %, що є підтвердженням раніше зробленого висновку про взаємозв'язок усіх небезпек незалежно від їхньої складності.

Така економетрична модель має наступний вигляд:

Y=19,72881+0,86036X1+0,89023X2+4,39964X3+2,14125X4+0,56649X5+0,68311X6.

Ддя розрахунку прогнозного значення СТ виконано відповідні розрахунки всіх складових травмонебезпечних чинників у 2006 році. Обрахувавши, отримано прогнозоване значення регрессанди, яке становить 119 осіб при фактичному - 120 та графічне зображення.

Подібний розрахунок зроблено й для 2007 та 2008 рр. Прогнозне значення 2007 р. становить 128 осіб при фактичному показнику (станом на 31 грудня 2007 р.) - 134 та середньому значенні відносної похибки 0,85031 %. Прогнозне значення 2008 р. дорівнює 158 осіб з похибкою 0,73 %. Виконані обрахунки 2006 - 2008 рр. ідентичні фактичним процесам збільшення рівня ВТ у галузі.

З наведених прикладів видно, що точність розрахунку залежить від кількості використаних показників. У разі їх збільшення точність прогнозу становить понад 90 %. Результати проведених розрахунків підтверджують гіпотезу, що прогноз має відбуватися на статистичних даних щонайменше за 4 - 5 років.

У п'ятому розділі подано обґрунтування доцільності створення системи моніторингу

виробничих небезпек, сформовано основні напрями запобігання ВН та їхнім наслідкам на виробничому, регіональному та галузевому рівнях з урахуванням вимог міжнародних стандартів і рекомендацій до вдосконалення та розвитку систем управління охороною праці.

Схематично функціонування галузевої СМВН наведено на рис. 7. Обґрунтовано необхідність розроблення цієї системи з таких причин: значний рівень ВТ на підприємствах галузі, в тому числі зі смертельним наслідком; збільшення кількості днів непрацездатності; збільшення кількості



Рис. 7. Блок-схема багатофункціональної СМВН

аграрний травмонебезпечний нещасний випадок

травмованих жінок і підлітків; значне зростання кількості одиниць машинно-тракторного парку, обладнання та інших основних засобів, котрі вичерпали свій амортизаційний ресурс і перетворилися на стовідсоткову потенційну загрозу життю та здоров'ю працюючих; збільшення кількості потерпілих з тяжкими наслідками, ускладненнями стану здоров'я, каліцтв тощо; відсутність інформаційного забезпечення в межах галузі про причини ВТ та виробничі небезпеки; невідповідність робочих місць вимогам НПАОП; відсутність прогнозних даних про рівень виробничого травматизму для обґрунтування фінансування програм з ОП тощо.

Дослідження, виконані в дисертаційній роботі, показують, що зміст прогнозування створює підстави для можливості цільових змін у напрямках поліпшення стану ОП, а для цього в управлінні охороною праці. Цей принцип стосується виробничого, регіонального та галузевого рівнів управління охороною праці. Запропоновану систему моніторингу виробничих небезпек рекомендовано для використання на галузевому рівні. Вона дозволяє проводити поглиблений аналіз стану ОП, прогнозувати рівні ВТ та розробляти необхідні заходи для запобігання їхнім наслідкам. Виконано обрахування економічного ефекту від впровадження результатів дисертаційної роботи.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі виконано теоретичне узагальнення та здійснено нове вирішення актуальної наукової задачі, що проявляється в: дослідженні та визначенні найбільш значущих виробничих небезпек та їхніх наслідків в аграрному секторі економіки України; проведенні аналізу стану охорони праці та визначенні основних методів дослідження виробничого травматизму; комплексному оціненні спонукальних складових нещасних випадків зі смертельним наслідком та визначенні основних травмонебезпечних чинників; розробленні методології прогнозування показників стану охорони праці як індикаторів наслідків виробничих небезпек із застосуванням економетричного методу; обгрунтуванні основ створення системи моніторингу виробничих небезпек в аграрному секторі з адаптацією до вимог міжнародних стандартів і рекомендацій щодо управління охороною праці для запобігання виникненню виробничих небезпек та їхніх наслідків на галузевому, регіональному і виробничому рівнях.

Виконані дослідження дали змогу отримати наступні наукові результати та висновки:

1. Встановлено постійну змінюваність стану охорони праці, що підтверджується аналізом динаміки показників виробничого травматизму. Тому процес зміни рівня виробничого травматизму потребує постійного дослідження, що, в свою чергу, дозволяє здійснювати прогнозування та розроблення відповідних заходів запобігання нещасним випадкам і вдосконалювати СУОП.

2. Показано, що кількість нещасних випадків корелює з часовими змінами обсягів польових сільськогосподарських робіт, що є підставою для розроблення сезонної системи запобігання травматизму.

3. Встановлено з застосовуванням процесного підходу об'єктивність послідовного та логічного зв'язку, аналітичного, установчого та коригувального етапів дослідження виробничих небезпек, що дозволяє визначити прогнозовані рівні виробничого травматизму та напрями цілеспрямованих запобіжних заходів, постійно вносити відповідні зміни до СУОП усіх рівнів, оскільки зміст прогнозування створює підстави для можливості цільових змін у напрямах поліпшення стану охорони праці і, в наслідку, в управлінні охороною праці.

...