Робоче місце працівника

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Робоче місце працівника

1.1 Організація робочих місць працівників

1.2 Планування робочого місця

2. Типові проекти організації робочих місць

3. Положення про структурні підрозділи та посадові інструкції працівників

Висновок

Вступ

Робоче місце -- це закріплена за окремим працівником просторова зона, оснащена засобами праці, необхідними для виконання певної роботи.

Робоче місце є первинною ланкою виробничо-технологічної структури підприємства, в якій здійснюється процес виробництва, його обслуговування та управління. Саме тут відбувається поєднання трьох основних елементів цього процесу і досягається його головна мета - виробництва предметів праці, надання послуг або техніко-економічне забезпечення і управління цими процесами. Від того, як організовані робочі місця, багато в чому залежить ефективність використання самої праці, знарядь і засобів виробництва і, відповідно, продуктивність праці, собівартість продукції, що випускається, її якість і багато інші економічні показники функціонування підприємства.

Раціонально організоване робоче місце забезпечує умови праці, правильна побудова трудового процесу, позбавляє від зайвих і незручних рухів, дозволяє скоротити витрати часу, поліпшити використання устаткування, підвищити якість виконуваної роботи, забезпечити збереження обладнання.

Організація робочого місця являє собою матеріальну основу, що забезпечує ефективне використання обладнання і робочої сили. Головною її метою є забезпечення високоякісного та ефективного виконання роботи у встановлені терміни на основі повного використання устаткування, робочого часу, застосування раціональних прийомів і методів праці, створення комфортних умов праці, що забезпечують тривале збереження працездатності працівників. Для досягнення цієї мети до робочого місця пред'являються технічні, організаційні, економічні та ергономічні вимоги.

1. Робоче місце працівника

1.1 Організація робочих місць працівників

Організація робочого місця повинна сприяти максимальній ефективності процесу праці й бути гідною людини. Вона визначає продуктивність праці працівника та її якість.

Організація робочого місця -- це система заходів щодо його спеціалізації, оснащення необхідними засобами і предметами праці, їхнього розміщення на робочому місці, його зовнішнього оформлення і створення належних умов праці. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.

Основними напрямами в організації робочих місць вважають:

ѕ ефективне розміщення устаткування, оснащення, предметів праці;

ѕ раціональну спеціалізацію;

ѕ освітлення робочої площі;

ѕ обслуговування;

ѕ умови безпечної й високопродуктивної праці

Вихідним елементом будь-якого підприємства є робоче місце, в межах якого відбувається цілеспрямована діяльність (тобто праця) конкретного працівника. Робочі місця надзвичайно різноманітні, тому їх можна класифікувати за різними ознаками.

За кількістю зайнятих робочі місця можуть бути індивідуальними або колективними.

За ступенем спеціалізації розрізняють універсальні робочі місця, на яких виконуються різноманітні операції, та спеціалізовані, де здійснюється лише одна операція.

За ознакою фіксованості робочі місця можна поділити на стаціонарні, рухомі та невизначені.

За рівнем механізації робочі місця поділяють на ручні, де результат праці визначається лише витратами фізичних та духовних сил самого працівника; механізовані, де роль людини полягає в управлінні обладнанням, що здійснює відповідні операції; автоматизовані, на яких роль працівника зводиться до контролю за функціонуючим обладнанням.

За кількістю обладнання, яке обслуговується, робочі місця можна розглядати як одноверстатні та багатоверстатні.

За місцем розташування робочі місця можуть знаходитися в приміщенні, просто неба, під землею або під водою, на висоті.

Залежно від кількості змін робочі місця можуть бути однозмінними, багатозмінними.

Якщо на робочих місцях безпосередньо здійснюється діяльність, спрямована на досягнення мети діяльності підприємства, вони належать до основних, у протилежному разі -- до допоміжних.

За характером трудової діяльності розрізняють місця робітників і службовців.

Крім цього, робочі місця можуть належати до найрізноманітніших сфер діяльності: виробництва, управління, постачання, збуту, наукових досліджень тощо.

Незважаючи на різноманіття їх, вони всі мають бути відповідним чином організовані. Менеджеру необхідно добре знати. Що таке робоче місце, які його складові, яким чином його організувати як для себе самого, так і для підлеглих.

Робоче місце являє собою закріплену, за окремим робітником або групою робітників, частина виробничої площі, оснащену необхідними технологічним, допоміжним, підйомно-транспортним обладнанням, технологічної та організаційної оснащенням, призначеними для виконання певної частини виробничого процесу.

З технічного боку робоче місце повинно бути оснащене прогресивним обладнанням, необхідної технологічної та організаційної оснащенням, інструментом, контрольно-вимірювальними приладами, передбаченими технологією, підйомно-транспортними засобами. З організаційного боку наявне на робочому місці обладнання має бути раціонально розташоване в межах робочої зони; знайдено варіант оптимального обслуговування робочого місця сировиною, матеріалами, заготовками, деталями, інструментом, ремонтом обладнання та оснащення, прибиранням відходів; забезпечені безпечні та нешкідливі для здоров'я робітників умови праці. З економічного боку організація робочого місця має забезпечити оптимальну зайнятість працівників, максимально високий рівень продуктивності праці і якості роботи.

1.2 Планування робочого місця

У системі заходів щодо організації робочого місця істотне значення має його раціональне планування. Правильне планування робочого місця дозволяє усунути зайві трудові руху та непродуктивні витрати енергії робочого, ефективно використовувати виробничу площу при забезпеченні безпечних умов праці. Під плануванням робочого місця розуміється взаємне просторове розташування на відведеній виробничої площі основного і допоміжного обладнання, технологічної та організаційної оснащення і самого робітника (або групи робітників). Раціональне планування робочого місця забезпечує зручну робочу позу, можливість застосування передових прийомів і методів праці, мінімальні траєкторії рухів робітника і рухів предметів праці, дотримання суворої послідовності, при якій один елемент роботи плавно безпосередньо переходить в інший. При цьому розташування засобів і предметів праці має задовольняти основним вимогам, порушення яких веде до непродуктивних витрат робочого часу і енергії працівника, передчасного стомлення і зниження продуктивності праці, нераціонального використання виробничих площ.

При проектуванні планування робочих місць розрізняють зовнішню і внутрішню планування. Зовнішня планування робочого місця полягає у встановленні його місця розташування по відношенню до суміжних робочих місць у підрозділі, до робочого місця керівника (бригадира, майстра, начальника відділу тощо), до проходів, переходів, проїздів, під'їздів. Проектування зовнішньої планування доцільно проводити відразу для всіх робочих місць, що входять до підрозділу. В якості вихідних даних для такого планування служить виробнича площа, відведена для розташування персоналу підрозділу. Визначаючи місце розташування конкретного робочого місця в рамках підрозділу, слід керуватися будівельними нормами і правилами, санітарними нормами проектування, стандартів безпеки праці. При цьому повинні вирішуватися наступні завдання:

ѕ економне використання виробничих площ;

ѕ раціональна взаємозв'язок між суміжними робочими місцями, а також з робочим місцем безпосереднього керівника;

ѕ скорочення відстаней переходів робітників і транспортування матеріалів;

ѕ ізоляція робочих місць зі шкідливими умовами праці від інших робочих місць;

ѕ забезпечення безпеки праці.

Санітарними нормами передбачено, що на кожного робітника повинно припадати не менше 4,5 м ² виробничої площі при висоті приміщення 3,2 м. Об'єм виробничого приміщення на кожного працюючого повинен бути не менше 15 м. При визначенні площі робочого місця повинні враховуватися габарити устаткування, норми промсанітарії і техніки безпеки, ширина проходів і проїздів. Площа універсального робочого місця проектується дещо більшою, ніж для місця спеціалізованого, так як вона повинна дозволяти встановлювати додаткове обладнання та пристосування. Взаємодіючі робочі місця слід розміщувати в безпосередній близькості один до одного, а маршрут руху предмета праці між робочими місцями в підрозділі повинен бути найкоротшим. Між робочими місцями однієї ділянки повинна бути передбачена зорова зв'язок. Підходи до робочих місць повинні бути не тільки найкоротшими, а й, по можливості, не повинні перетинатися з транспортними шляхами. Входи і виходи в приміщенні повинні бути вільні, добре доступні для огляду та безпечні.

Внутрішнє планування робочого місця являє собою розміщення технологічного оснащення та інструменту в робочій зоні, інструментальних шафах і тумбочках, правильне розташування заготовок і деталей на робочому місці. Вона повинна забезпечити зручну робочу позу, короткі рухи, рівномірне і по можливості одночасне виконання трудових рухів обома руками. Для дотримання цих умов користуються поруч вироблених практичних правил:

ѕ для кожного предмета має бути відведене певне місце;

ѕ предмети, якими користуються під час роботи частіше, повинні розташовуватися ближче до робочого і по можливості на рівні робочої зони;

ѕ предмети необхідно розміщувати так, щоб трудові руху робочого звести до рухів передпліччя, кистей і пальців рук;

ѕ все, що береться лівою рукою, розташовується зліва, все, що правою, - праворуч, матеріали та інструменти, які беруться обома руками, розташовуються з того боку, куди під час роботи звернений корпус робітника.

Внутрішнє планування робочого місця повинна забезпечити таке оперативний простір, при якому робітник може вільно формувати робочі зони з урахуванням зон досяжності при різних робочих позах, як в горизонтальній, так і у вертикальній площинах. Зона досяжності - простір, обсяг якого обмежений можливими траєкторіями руху рук робітника. Оптимальна зона обмежується траєкторіями рухів напівзігнутих рук, здійснюваних без нахилів корпусу при вільно опущених плечах. Максимальна зона - траєкторіями руху витягнутих рук. Зони досяжності визначаються виходячи з антропометричних даних передбачуваних працівників. Крім того, при проектуванні внутрішнього планування робочого місця необхідно враховувати зону огляду, в межах якої робітник повинен чітко бачити всі предмети, що знаходяться на його робочому місці. Для сприйняття засобів відображення інформації в горизонтальній площині рекомендується кут 30-40 °. У вертикальній площині оптимальний кут огляду становить по 15 ° вгору і вниз по відношенню до горизонтальної. Внутрішнє планування робочого місця означає розміщення на його площі всіх предметів оснащення, їх раціональну компоновку по відношенню один до одного і до працівника. При внутрішньому плануванню вирішуються такі завдання:

ѕ забезпечення найменших витрат робочого часу на виконання робіт, які закріплені за робочим місцем;

ѕ мінімізація фізіологічних зусиль і нервово-психічної напруженості працівника;

ѕ зручність виконання роботи та обслуговування обладнання;

ѕ хороший огляд в активній робочій зоні всіх частин обладнання, приладів, механізмів;

ѕ оптимізація маршрутів пересування працівника по робочому місцю;

ѕ раціоналізація робочої пози (положення) працівника;

ѕ створення сприятливих умов праці;

ѕ безпека праці.

2. Типові проекти організації робочих місць

робочий місце працівник посадовий

У цій курсовій роботі я хочу привести приклад і розглянути робоче місце майстра цеху переробки молока, його посадові обов'язки, принципи роботи, умови в яких він працює.

Майстер є безпосереднім керівником первинного трудового колективу, організатором праці і виробництва, вихователем робітників на очолюваному рівні (ділянці). Звернемо увагу на планування робочого місця майстра цеху переробки молока. Хоча робота майстра пов'язана з рухом по цеху, але йому все ж таки доводиться працювати і за своїм столом. Робоче місце майстра обладнані столом та стільцем. Вони повинні відповідати антропометричним даним людини, забезпечувати зручне положення корпусу працівника, створювати умови для меншої стомлюваності, гарного зорового сприйняття, свободу рухів і т.д. Вікно не перебуває в полі зору майстра, що знаходиться на робочому місці, воно розташоване праворуч. Тому вдень сонце не заважає при роботі в кабінеті. Щоб уникнути несприятливого впливу променистого тепла від приладів опалення, стіл розташований на достатній відстані.

Робоча поверхня столу дерев'яна, тверда, гладка. На поверхні столу і всередині його немає нічого зайвого, а засоби праці, канцелярське приладдя, документація мають строго певне місце. Для канцелярського приладдя призначені спеціальні лотки.

Розміри ящиків і полиць в столах відповідають розмірах паперів і папок. Звернемо увагу на стілець. Оскільки при роботі майстер рухається по цеху і під час регламентованих перерв він сідає відпочити. Тому стілець у майстра повинен бути зручним.

При такому плануванні забезпечуються найменші витрати робочого часу на виконання робіт, які закріплені за робочим місцем, мінімізуються фізіологічні зусилля і нервово-психічна напруженість працівника, наданий хороший огляд в активній робочій зоні всіх частин обладнання, механізмів, створені сприятливі умови праці.

Робота майстра цеху переробки молока вимагає гарне висвітлення даного технологічного ділянки. При роботі майстра з документами на його робочому місці застосовується комбіноване освітлення, тобто поєднання загального та місцевого освітлення. Цей тип освітлення застосовується в темний час доби, а у світлу пору - природне, воно найбільш сприятливо для працівника. При роботі майстра безпосередньо на технологічному дільниці йому в темний час доби достатньо і загального освітлення, якщо тільки він не займається навчанням робочого передовим прийомам роботи і іншими операціями, які вимагають точності, а отже, і гарного освітлення робочого місця.

3. Положення про структурні підрозділи та посадові інструкції працівників

Виконуючи свої трудові функції, працівники несуть відповідальність за безперебійну і якісну роботу. Для цього їм надаються права й обов'язки, закріплені у відповідних офіційних документах. Ці документи розробляються на підприємстві на основі централізовано складених рекомендацій -- кваліфікаційних довідників посад працівників.

Адміністрація підприємства при обґрунтуванні посадових функцій працівника враховує вимоги кваліфікаційних характеристик і, за необхідності, на їхній основі розробляє відповідні офіційні документи місцевого характеру. До таких документів належать посадова інструкція, опис робочого місця та ін.

Посадова інструкція -- це документ, що регламентує професійні функції кожної посади й містить вимоги до працівника, що обіймає цю посаду. Вона складається на основі тарифно-кваліфікаційних характеристик (вимог) за загальногалузевими посадами чи на основі типових вимог до посад керівників і фахівців, скоректованих з урахуванням соціально-економічних умов, що змінюються.

Посадові інструкції складаються для працівників усіх посад, за виключенням керівників, правове становище яких визначено у внутрішніх документах організації (наприклад у Статуті) із зазначенням прав, обов'язків та відповідальності.

Положення про структурний підрозділ - це організаційно-правовий документ, який встановлює порядок створення структурного підрозділу, його завдання, функції, права та обов'язки, організацію роботи, взаємовідносини з іншими структурними підрозділами підприємства.

Проект положення про структурний підрозділ складає керівник цього підрозділу або інший працівник підрозділу за дорученням керівника. Фахівці кадрової та діловодної служб підприємства мають надавати методичну допомогу працівникам, яким доручено розроблення положень про структурні підрозділи.

Посадова інструкція працівника конкретної посади має враховувати специфіку виконуваних таким працівником трудових функцій, тобто ґрунтуватися на конкретних завданнях та обов'язках, функціях та правах, відповідальності працівників, у тому числі стосовно охорони праці, безпечного ведення робіт і екологічної безпеки, з необхідними роз'ясненнями.

Висновок

Для ефективного функціонування сучасного виробництва, заснованого на застосуванні складної техніки і технології, що характеризується великою кількістю внутрішньовиробничих зв'язків, необхідні чітка організація робочого місця. На даному етапі розвитку економіки дуже важливо раціонально, точно організувати робоче місце, гармонійно пов'язати всі елементи організації, тобто планування, оснащення, обслуговування і звичайно надати працівникові сприятливі і комфортні умови для ефективного здійснення трудового процесу з максимально високою продуктивністю.

Робоче місце має бути в максимальному ступені пристосоване для високопродуктивної, ефективної роботи з мінімальними витратами часу та зусиль. Під організацією робочого місця розуміється технологічна і організаційна їх оснащення, планування та обслуговування. Робота з організації робочого місця залежить від типу виробництва і змісту трудового процесу.

Технологічне оснащення робочих місць, включає пристосування, інструменти, прилади для ведення та контролю технологічного процесу. До організаційної оснащенні відносяться виробничі меблі для розміщення і зберігання інструментів, допоміжні пристосування для догляду за обладнанням і площею, засоби механізації допоміжних операцій. Удосконалення обслуговування робочих місць передбачає розробку найбільш раціональних форм поділу і кооперації праці робітників. При великих обсягах операції обслуговування доцільно виділяти їх окремою функцією зі спеціалізацією певних працівників. При цьому кожному працівникові встановлюють оптимальну зону або ділянку, режим, графік і маршрут обслуговування.

Размещено на Allbest.ru