Захист працівників, прогнозування при аваріях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Оцінка інженерного захисту працівників об'єкта

2. Прогнозування хімічної обстановки при аварії на ХНО

3. Прогнозування і оцінка обстановки при аваріях на вибухонебезпечних об'єктах

Додаток

1. Оцінка інженерного захисту працівників об'єкта

На балансі потенційно-небезпечного об'єкта числиться сховище, котре на даний момент перебуває в занедбаному стані. Необхідно обстежити дане сховище і оцінити інженерний захист працівників об`єкта на випадок надзвичайної ситуації при наступних даних:

1. Площа основного приміщення сховища S_осн = 790 м²

2. Чисельність найбільшої працюючої зміни N_зм = 1420 чол.

3. Чисельність керівного складу підприємства - 5 чол.

4. Розташування нар - двохярусне.

5. Процентне співвідношення чоловіків і жінок - 50:50.

6. Товщина бетонного перекриття сховища - 30 см.

7. Товщина шару грунту на перекритті - 40 см.

8. Сховище знаходиться в промисловому районі міста Суми.

9. Кількість будівель, розташованих поруч зі сховищем - 5.

10. Щільність забудови - 40%.

11. Матеріал стін наземної частини будівлі - легкий бетон.

12. Товщина стін наземної частини будівлі - 20 см.

13. Площа прорізів в огороджуючих конструкціях будівлі - 20%.

14. Для системи вентиляції передбачені вентилятори ЕРВ-600/300 і ЕРВ-72.3.

І. Дослідження об'ємно-планувального рішення сховища

Згідно п. 2.1 ДБН В 2.2.5-97 у сховищі мають бути передбачені такі приміщення:

основні:

ь приміщення для розташування людей;

ь пункт управління;

ь медичний пункт;

допоміжні:

ь фільтровентиляційне приміщення;

ь приміщення для захищеної ДЕС;

ь санвузли;

ь приміщення для зберігання продовольства;

ь тамбури-шлюзи;

ь тамбури.

Розглянемо наявність цих приміщень у сховищі і відповідність їх нормативним вимогам.

1. Приміщення для розташування людей.

Згідно з п. 2.2. ДБН норматив площі приміщення при двохярусному розташуванні нар складає 0,5 м²/люд. Тоді у сховищі можна розмістити:

N = S_осн/0,5 = 790/0,5 = 1580 > 1420 осіб.

Отже, всі люди найбільш чисельної зміни в сховищі розмістяться.

Коефіцієнт забезпечення персоналу сховищем складає

К_заб = N/N_зм = 1580/1420 = 1,11

Таким чином, дане сховище скоріш за все було запроектовано на максимальну кількість 1580 осіб і всі його приміщення слід перевірити на відповідність вимогам ДБН для цієї кількості осіб.

2. Пункт управління.

Згідно з п.2.6?ДБН він передбачається для N>600 осіб. При нормативі 2 м²/люд. і чисельності керівного складу підприємства 5 чол. площа пункту управління має бути

3. Медичний пункт.

Згідно п. 1.4? ДБН площа медпункту має бути:

Крім того, в основному приміщенні, де переховуються працівники об'єкта, мають бути передбачені ?3 санітарні пости загальною площею .

4. Фільтровентиляційне приміщення (ФВП).

Згідно з п. 2.8?ДБН ФВП має бути розташоване біля зовнішніх стін сховища. Один стандартний фільтровентиляційний комплект (ФВК) забезпечує чистим повітрям 150 осіб і займає площу 10 м². Тому пропорційно збільшуємо площу ФВП:

5. Приміщення для ДЕС.

З урахуванням габаритів установленого обладнання і вимог до його експлуатації площа приміщення для захищеної ДЕС має бути:

6. Санвузли.

Згідно п.2.9 ДБН санвузли проектують роздільними для чоловіків і жінок. Кількість санітарних приладів приймається із розрахунку 1 унітаз на 75 жінок і 1 унітаз з пісуаром на 150 чоловіків. З урахуванням проходів до кабінок і тамбура, де встановлений умивальник, на 1 прилад припадає 3 м².



7. Станція перекачки фекальних вод.

Вона передбачається у випадку, коли магістральна каналізація знаходиться вище рівня підлоги сховища (сховище дуже заглиблене). Її стандартна площа

Згідно з п.2.10б? станцію перекачки розташовують за межею зони герметизації сховища.

8. Приміщення для зберігання продуктів згідно п. 2.10а?ДБН має бути:

Кількість приміщень для продовольства має бути 1420/600 = 2,36?3, які слід розташовувати в різних частинах сховища.

9. Кількість входів у сховище.

Згідно п. 2.11 ДБН кількість входів має бути не менше двох. Кількість входів залежить також від пропускної спроможності дверей. В розрахунках приймається, що при нормативному часі заповнення сховища 8 хв. стандартні двері шириною 0,8 м можуть пропустити 200 осіб, а двері шириною 1,2 м - 300 осіб.

Отже, для даного сховища має бути передбачено 1420/300 = 4,73 ? 5 входів з шириною дверей 1,2 м.

10. Аварійний вихід.

Згідно вимог п. 2.18* ДБН при N>600 один із входів у сховище обладнується як аварійний (евакуаційний) вихід у вигляді тунелю з поперечним перетином 1,2х2 м. При цьому вихід зі сховища в тунель слід передбачати крізь тамбур, обладнаний герметичними дверима розміром 0,8х1,8 м.

11. Тамбури-шлюзи.

Згідно п.2.15 ДБН для сховищ місткістю більше 600 осіб слід передбачати на двох із входів влаштування однокамерних тамбурів-шлюзів. Площа кожного має бути 10 м² (оскільки двері шириною 1,2 м). Таким чином:

12. Тамбури.

Згідно п. 2.16?ДБН всі входи у сховище, крім тих, що обладнані тамбурами-шлюзами, повинні облаштовуватися тамбурами. Стандартна площа одного тамбура 3,25 м². Отже, у сховищі мають бути передбачені 3 тамбури загальною площею

13. Визначаємо загальну площу зони герметизації.

14. Визначаємо внутрішній об'єм сховища (згідно п.2.2 ДБН):

15. Визначаємо мінімальну висоту приміщень зони герметизації, яка згідно п.2.3?ДБН при двохярусному розташуванні нар має бути в межах від 2,15 до 2,9 м.



16. Визначаємо загальну площу сховища:

ІІ. Розрахунок протирадіаційного захисту сховища

Згідно з п. 6.1* ДБН огороджуючі конструкції сховища повинні забезпечувати ослаблення радіаційного впливу до допустимих норм.

Ступінь ослаблення радіаційного впливу виступаючими над поверхнею землі стінами і перекриттям сховища визначається за формулою:

,

де А - потрібна ступінь ослаблення відповідно до класу сховища.

Сховища 1 класу послабляють радіаційний вплив не менше ніж у 5000 разів, сховища 2 класу - не менше ніж у 3000 разів, сховища 3 класу - не менше ніж у 2000 разів, сховища 4 класу - не менше ніж у 1000 разів.

- коефіцієнт ослаблення дози гама-випромінювання перешкодою із і-шарів матеріалу, що дорівнює добутку значень для кожного шару;

- коефіцієнт ослаблення дози нейтронів перешкодою із і-шарів матеріалу, що дорівнює добутку значень для кожного шару;

- коефіцієнт умов розташування сховища, що враховує зниження дози проникаючої радіації в забудові і послаблення радіації наземною частиною будівлі.

Оскільки товщина бетонного перекриття сховища 30 см, а шару ґрунту на ньому 40 см, то за табл. 26* ДБН:

· для бетону:, ;

· для ґрунту:, .

Тоді , .

Коефіцієнт умов розташування сховища за табл.27* і 27а* складає:

.

Отже: .

Таким чином, за своїми захисними властивостями сховище належить до 3 класу.

ІІІ. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища

Згідно п.7.3 ДБН система вентиляції сховища має бути запроектована на два режими: чистої вентиляції (режим I) і фільтровентиляції (режим II).

При режимі чистої вентиляції подача у сховище очищеного від пилу зовнішнього повітря повинна забезпечувати потрібний обмін повітря і видалення з приміщень надлишків тепла і вологи.

При фільтровентиляції зовнішнє повітря, що подається у сховище, має очищатися від газоподібних отруйних речовин, аерозолів і пилу.

Згідно п.7.5* ДБН питома кількість зовнішнього повітря, що подається в сховище, має бути:

ь в режимі чистої вентиляції - 10 м³/люд.год. (для 2-ї кліматичної зони, в якій знаходяться Суми);

ь в режимі фільтровентиляції - 2 м³/люд.год для тих, що переховуються, 5 м³/люд.год для працівників пункту управління і 10 м³/люд.год для працюючих у фільтровентиляційній камері з електроручними вентиляторами.

1. Визначаємо загальну кількість повітря, що подається в сховище:

ь в режимі чистої вентиляції: ;

ь в режимі фільтровентиляції: ,

(приймаючи 5 осіб в апараті управління і задаючись у першому наближенні 10-ма особами, які працюватимуть у фільтровентиляційній камері).

2. Визначаємо кількість вентиляторів ЕРВ-600/300, потрібних для забезпечення подачі повітря в режимі фільтровентиляції:

вентиляторів.

(де 300 м³/год - продуктивність одного вентилятора ЕРВ-600/300 в режимі фільтровентиляції, за додатком 7* ДБН).

3. Визначаємо кількість повітря, що подається у сховище 11-ма вентиляторами ЕРВ-600/300 в режимі чистої вентиляції:

.

(де 600 м³/год - продуктивність одного вентилятора ЕРВ-600/300 в режимі чистої вентиляції, за додатком 7* ДБН).

4. Визначаємо різницю об'єму повітря , що його повинні подавати у сховище вентилятори ЕРВ-72.2.

5. Визначаємо необхідну кількість вентиляторів ЕРВ-72.2:

(де 1000 м³/год - мінімальна продуктивність одного вентилятора ЕРВ-72.2 за додатком 7* ДБН).

Таким чином, потрібно мати 8 вентиляторів ЕРВ-72.2 і 10 вентиляторів ЕРВ-600/300. Для забезпечення їхньої роботи при аварійному відключенні електроенергії у фільтровентиляційній камері повинні працювати 8 +11 =19 чоловік.

Зробимо перерахунок кількості вентиляторів з поправкою на 19 осіб, які працюватимуть у ФВП.

Кількість повітря в режимі фільтровентиляції становитиме:

.

Тоді кількість вентиляторів ЕРВ-600/300 дорівнює: , тобто залишається незмінною. Не змініться й кількість вентиляторів ЕРВ-72.2 (8 шт.).

2. Прогнозування хімічної обстановки при аварії на ХНО

На території Водозабору № 2 (м. Полтава) знаходяться ємності із загальним об'ємом 3 м³, в яких зберігається СДЯР - хлор. Ємності обваловані, висота обвалування Н=1 м.

Для складання планів реагування і захисту населення виконати:

1) попереднє (довгострокове) прогнозування хімічної обстановки, яка може скластися в результаті аварії з викидом СДЯР на даному підприємстві;

2) аварійне прогнозування хімічної обстановки, якщо вилилося 2,1 т хлору і відомі метеорологічні дані на момент аварії:

ь Напрямок і швидкість вітру: північно-західний, 5 м/с.

ь Температура повітря: +25 ^оС.

ь Час аварії і погодні умови: ніч, ясно.

Стримування розповсюдження отруйної хмари (забудовою, лісосмугою тощо) і час приходу її до житлових кварталів визначити за картою.

В розрахунках прийняти, що частка людей, котрі вміють користуватися найпростішими засобами захисту складає 25%.

Для довідки: Загальна площа м. Полтави - 103,5 км², кількість населення - 310 тис.чол. Густина хлору у рідкому стані 1,558 т/м³.

Попередній (довгостроковий) прогноз

1. Приймаємо такі метеорологічні умови на момент можливого виникнення аварії:

- швидкість вітру в приземному шарі v = 1 м/с;

- температура повітря t = +20 ^оС;

- СВСП - інверсія.

2. Визначаємо масу СДЯР на момент аварії, що прогнозується (з урахуванням заповнення ємкостей на 70% від їхнього об'єму):

т = 0,7Vг = 0,7•3•1,558 = 3,271 т

3. Визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО (табл. 12). Для цього виконуємо лінійну інтерполяцією:

Г_табл = (12,8-9,2)/(5-3)•1,271+9.2 = 11,448 км

4. Враховуємо поправку на можливе обвалування ємності (табл. 1). Оскільки за умовою задачі обвалування Н = 1 м:

Гґ = Г_табл/k = 11,448/2,1 = 5,451 км

де k - коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон"

5. Враховуємо поправку на перешкоду на шляху поширення хмари. За картою визначаємо, що об'єкт знаходиться в місті. Із табл.3 дізнаємося, що кожен кілометр міської забудови зменшує при інверсії поширення хмари в 3,5 рази. Отже:

Гґґ = Гґ- Гґ/3 = 5,451 - 5,451/3,5 = 3,893 км

6. Визначаємо ширину ПЗХЗ:

Ш_ПЗХЗ = 0,3·Г^0,6 = 0,3·3,893^0,6 = 0,678 км

7. Позначаємо на карті-схемі ЗМХЗ у вигляді кола радіусом 3,893 км, а в ньому, в найнебезпечнішому напрямку, куди може дути вітер (зона міської забудови), - ПЗХЗ у вигляді еліпса довжиною 3,893 км і шириною 0,678 км.

8. Визначаємо площу зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) за формулою (1)

S_ЗМХЗ = 8,72·10^-3·Г²·ц = 8,72·10^-3•3,893²·360 = 47,576 км²

9. Визначаємо площу зони фактичного (прогнозованого) зараження (ПЗХЗ) за формулою (2)

S_ПЗХЗ = 0,081·Г²·4^0,2 = 0,081·3,893²·4^0,2 = 1,62 км²

10. Беручи до уваги середню щільність населення міста (310000/103,5 = 2995 чол/км²), визначаємо кількість населення, яке може опинитися в зоні прогнозованого хімічного зараження (ПЗХЗ):

N = 2995*1,62 = 4852 осіб

Припускаємо, що 50% населення перебуватиме в будівлях (4852/2 = 2426 чол), а решта - 2426 чол. - на вулицях (відкрита місцевість).

За умовами задачі лише 25% людей, що потрапляють в зону зараження, зможуть скористатися найпростішими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), які мають під рукою; це становитиме 2426*0,25 = 606 осіб на вулицях і 606 осіб, що перебувають у будинках. Решта 2426*0,75 = 1820 особи на вулиці і 1820 особи в будинках - самі собі допомогти не зможуть.

11. За таблицею 6 спрогнозуємо максимальну кількість людей, які можуть постраждати в зоні ПЗХЗ, перебуваючи на відкритій місцевості:

· без ЗІЗ (100%) - 1820 чол.,

· у простіших ЗІЗ (50%) - 606*0,5 = 303 чол.

У будівлях:

· без ЗІЗ (50%) - 1820*0,5 = 910 чол.,

· у простіших ЗІЗ (30%) - 606*0,3 = 182 чол.

Таким чином, прогнозована кількість постраждалих становитиме 1820+303+910+182 = 3215 чол.

Структура втрат серед постраждалих найімовірніше розподілиться таким чином:

· 25% уражених отримають легкі отруєння, тобто 3215*0,25 = 804 особи;

· 40% уражених отримають отруєння середньої тяжкості, тобто 3215*0,4 = 1286 осіб;

· 35% уражених отримають смертельні отруєння, тобто

3215*0,35 = 1125 осіб.

Викладені розрахунки зручніше проводити у вигляді таблиці, що наведена нижче:

Загальна чисельність населення в осередку ураження 4852 чол., із них:
у будинках (50%) - 2426 чол., із них:	на вулицях (50%) - 2426 чол., із них:
в ЗІЗ (25%) - 606 чол.	без ЗІЗ (75%) - 1820 чол.	в ЗІЗ (25%) - 606 чол.	без ЗІЗ (75%) - 1820 чол.
постраждає (за табл.6):
30% - 182 чол.	50% - 910 чол.	50% - 303 чол.	100% - 2514 чол.
разом постраждає:
3215 чол., із них:
легкі отруєння отримають (25%) - 804 чол.
отруєння середньої тяжкості отримають (40%) - 1286 чол.
смертельні отруєння отримають (35%) - 1125 чол.

12. Визначаємо час підходу хмари зараженого повітря до населених кварталів. За картою найближчий житловий масив знаходиться за 300 м від місця можливої аварії. За табл. 2 при інверсії швидкість переносу переднього фронту отруйної хмари становить 5 км/год. Тоді час t = 0,3/5 = 0,06 год. = 3,6 хв. За цей час слід встигнути попередити людей про небезпеку.

13. Визначаємо тривалість дії (випаровування) СДЯР. За таблицею 18 хлор випаровується при розливі у піддон 1 м у безвітряну погоду за 23,9 год.

Аварійне прогнозування

1. Для аварійного прогнозування приймаємо фактичні умови, які склалися на момент аварії, тобто:

· кількість ХНР: 2,1 т;

· характер виливу і висота: „Обвалування Н = 1 м”;

· напрямок і швидкість вітру: північно-західний, 5 м/с;

· температура повітря: +25^оС;

· час аварії і погодні умови: ніч, ясно.

2. За таблицею 7 визначаємо СВСП, яка відповідає таким метеорологічним умовам. Це - ізотермія.

3. За таблицею 5 визначаємо, що для швидкості вітру 5 м/с кут сектора зони зараження ц=45^о.

4. За таблицею 12 шляхом інтерполяції визначаємо глибину розповсюдження хмари НХР, записавши попередньо проміжні значення Г_табл для температури +20^оС:

1 т - 0,9 км;

3 т - 1,6 км.

Значення Г_табл для температури +40^оС:

1 т - 1 км;

3 т - 1,7 км.

При +25^оС глибина розповсюдження 1 т хлору буде:

Г_табл = (1-0,9)/20*5+0,9 = 0,925 км

При +25^оС глибина розповсюдження 3 т хлору буде:

Г_табл = (1,7-1,6)/20*5+1,6 = 1,625 км

Тоді:

Г_табл = (1,625-0,925)/2*1,1+1 = 1,385 км

5. Ураховуючи характер виливу отруйної речовини «обвалування Н = 1 м», враховуємо поправку на обвалування ємності (табл. 1);

Гґ = 1,385 - 1,385/2,1 = 0,725 км.

6. Оскільки розповсюдження хмари стримує міська забудова навколо водозабору, враховуємо поправку на перешкоду (за табл.3):

Г = 0,725 - 0,725/3 = 0,483 км.

7. Площа ЗМХЗ за формулою (1) становить:

S_змхз=8,72·10^-3·0,483²·45 = 0,092 км².

8. Площа ПЗХЗ за формулою (2) становить:

S_пзхз= 0,133·0,483²·4^0,2 = 0,041 км².

9. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення:

Ш_пзхз= 0,3·0,483^0,75 = 0,174 км.

10. Наносимо одержані дані на карту місцевості.



11. Прогнозована кількість людей, котрі потрапили у фактичну зону зараження (ПЗХЗ), при щільності населення 2995 чол./км² буде:

N = 2995*0,041 = 123 осіб.

За умови перебування половини з них (62 чол.) на відкритій місцевості найпростішими засобами індивідуального захисту зможуть скористатися не більше 25%, тобто 62*0,25 = 15 чол. Із цієї кількості людей постраждає (табл. 6) 50%, тобто 15/2 = 8 чол.

З 75% людей, що опинилися на відкритій місцевості (це 61*0,75 = 46 чол.), постраждають усі (табл. 6). Перебуваючи в будівлях, найпростішими засобами захисту скористається 25% людей, тобто 15 чоловік. Із них постраждає лише 45%, тобто 15*0,45 = 7 чол. Кількість тих, хто не скористався засобами індивідуального захисту, перебуваючи в будинках, - 46 чол., із них постраждає половина: 46*0,5 = 31 чол.

Складаємо таблицю:

Загальна чисельність населення в осередку ураження 123 чол., із них:
у будинках (50%) - 61 чол., із них:	на вулицях (50%) - 62 чол., із них:
в ЗІЗ (25%) - 15 чол.	без ЗІЗ (75%) - 46 чол.	в ЗІЗ (25%) - 15 чол.	без ЗІЗ (75%) - 45 чол.
постраждає (за табл.6):
45% - 7 чол.	50% - 23 чол.	50% - 8 чол.	100% - 45 чол.
разом постраждає:
83 чол., із них:
легкі отруєння отримають (25%) - 21 чол.
отруєння середньої тяжкості отримають (40%) - 33 чол.
смертельні отруєння отримають (35%) - 29 чол.

12. Визначаємо час підходу хмари зараженого повітря до житлового масиву. Враховуючи напрямок вітру вимірюємо за картою відстань від місця аварії до житлових кварталів. Вона становить 300 м. За таблицею 2 при ізотермії швидкість переносу переднього фронту отруйної хмари становить 29 км/год. Тоді час t = 0,3/29 = 0,01 год., або 36 с. За цей час слід встигнути попередити людей про небезпеку.

13. Час дії джерела забруднення для хлору для реальних метеоумов становить 10,2 год. (табл. 18). Це означає, що для рятувальників, котрі працюватимуть в протигазах, потрібно організовувати роботу для кількох змінних бригад, оскільки час перебування в засобах захисту шкіри (табл. 8) при температурі +25⁰С становить 0,5 години.

захист працівник небезпечний хімічний

3. Прогнозування і оцінка обстановки при аваріях на вибухонебезпечних об'єктах

На складі вибухових речовин зберігається н-Бутиловий спирт масою G = 34000 кг. На відстані 190 м від складу знаходиться котельня розміром 18Ч10Ч4 м, а на відстані 440 м - поселення з багатоповерховими дерев'яними будинками.

В будівлі котельні працює зміна у кількості 20 чол. Щільність персоналу на території об'єкта q = 1680 чол./км².

Визначити можливу обстановку при вибуху усього запасу н-Бутилового спирту (ступінь руйнування будівель на об'єкті і на межі населеного пункту, втрати людей, розміри завалів від зруйнованих будівель), а також знайти радіуси зон летального ураження, контузії, і безпечної для людини зони.

1. З використанням даних табл. 4.5 за формулою (4.14) знаходимо величину тротилового еквіваленту:

де Q_ВР і Q_Т - енергії вибухів відповідно вибухової речовини і тротилу, кДж/кг.

2. Надлишкові тиски у фронті ударної хвилі ДР на відстанях R = 190 м и R = 440 м знайдемо за формулою (4.12):

3. Як випливає з Додатку 4.2, при надлишковому тиску у фронті ударної хвилі ДР ? 130,95 кПа будівля котельні буде повністю зруйнована, і багатоповерхові дерев'яні будинки у населеному пункті при ДР = 26,854 кПа будуть повністю зруйновані.

4. Втрати персоналу на об'єкті поза будівлею визначимо за формулами (4.6)…(4.8).

Для орієнтовного визначення безповоротних втрат N^безп, чол., населення (персоналу) поза будівлями і сховищами можна використовувати формулу:



де q - щільність розташування населення (персоналу) на території, тис. чол./км²;

G_т - тротиловий еквівалент, т.

Санітарні втрати, чол.:

загальні втрати, чол.:

5. Згідно з формулами (4.9)…(4.11) при повному руйнуванні будівлі котельні загальні, санітарні і безповоротні втрати становитимуть:

де N_i - кількість персоналу в i-му будинку, чол.;

N_i^заг - загальні втрати при руйнуванні i-го будинку;

k_1i, k_2i - коефіцієнти для знаходження втрат у і-му будинку, що визначаються за табл. 4.4.

6. При зовнішньому вибуху довжина завалу за формулою (4.3) становитиме:

де L - дальність розлітання уламків; приймається такою, що дорівнює половині висоті будівлі (L = H/2).

ширина завалу за формулою (4.4) становитиме:

висота завалу за формулою (4.5) становитиме:

При вибуху всередині будівлі розміри завала визначаються за формулами:

довжина завала, м,

ширина завала, м,

висота завалу за формулою (4.5) становитиме:

де - питомий об'єм завала на 100 м³ будівельного об'єму споруди (табл. 4.3); k - константа; k = 2 - для вибуху поза будівлею і k = 2,5 - для вибуху всередині будівлі.

Порожнистість завалу при руйнуванні одноповерхової виробничої споруди середнього типу б = 50 м³/100м³ (див. табл. 4.3), а питомий об'єм г = 16 м³/100 м³. Питома маса завалу с = 1,2 т/м³.

7. Радіуси зон летального ураження, контузії і безпечної для людини зони визначимо графічним способом. Для цього побудуємо графічну залежність надлишкового тиску у фронті ударної хвилі ДР, кПа, від відстані R, м, для вибуху речовини, еквівалентної за умовою 276851,77 кг тротилу. Використовуючи результати розрахунку, виконаного в п. 2, додатково розраховуємо ДР³⁰⁰ = 52,37 кПа, ДР⁴⁰⁰ = 31,45 кПа, ДР⁵⁰⁰ = 21,89 кПа.

За отриманими даними будується графік ДР = f(R) (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Залежність надлишкового тиску у фронті ударної хвилі ДР від відстані R до епіцентру вибуху

Як випливає з графіку (рис. 4.2), радіус зони летального ураження (ДР = 100 кПа) дорівнює R_лет = 215 м, контузії (ДР = 80 кПа) - дорівнює R_конт = 240 м і безпечної зони (ДР = 10 кПа) - дорівнює R_без = 860 м.

8. Уточнимо імовірність загибелі персоналу на межі зони летального ураження (ДР = 100 кПа, R_лет = 215 м).

За формулою (4.13) знайдемо імпульс фази стиснення ударної хвилі:

 кПас.

За табл. 4.2 (рядок 3) визначимо значення пробіт-функції для летального ураження людини:

Згідно з табл. 4.1, цьому значенню відповідає імовірність 100%.

Імовірність сильних руйнувань будівель (ДР = 26,854 кПа) (рядок 5, табл. 4.2):

 кПас.

Згідно з табл. 4.1 цьому значенню відповідає імовірність 22%.

Література

Основна

1. Кодекс Цивільного захисту України.

2. ДБН В.1.2-4:2006 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)».

3. Національний класифікатор України. Класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010.

4. Основи цивільного захисту: навчальний посібник/ В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, С.І. Качан та ін. -- Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2010. -- 384 с.

5. Стеблюк М.І. Цивільна оборона/ М.І. Стеблюк: Підручник. -- К., 2003. -- 455 с.

6. Шоботов В.М. Цивільна оборона/ В.М. Шоботов: Навч. посібник. - К. : Центр навч. л-ри, 2004. - 439 с.

7. Смирнов В.А. Цивільний захист: навч. посібник / В.А. Смирнов, С.А. Дикань. - К.: Кафедра, 2013 . - 300 с.

Допоміжна

8. ДБН В 2.2.5-97 «Захисні споруди цивільної оборони».

9. Прогнозування хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах і транспорті // Методичні вказівки до занять із цивільної оборони для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми навчання. - Полтава: ПолтНТУ, 2012. - 41 с.

10. Смирнов В.А., Дикань С.А. Цивільний захист. Університетський курс - Навч. посібник. - К.: Кафедра, 2013. - 304 с.

Додаток

Попереднє прогнозування хімічної обстановки

Зона ЗМХЗ у вигляді кола радіусом 3,893 км, а в ньому, в найнебезпечнішому напрямку, куди може дути вітер (зона міської забудови), - ПЗХЗ у вигляді еліпса довжиною 3,893 км і шириною 0,678 км.

Аварійне прогнозування хімічної обстановки

Зона ЗМХЗ у вигляді сектора радіусом 0,483 км, а в ньому - ПЗХЗ у вигляді еліпса довжиною 0,483 км і шириною 0,174 км.

Размещено на Allbest.ru

...